CC BY
9
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
16.72-053.21.7:615.91616
ВИЯВЛЕННЯ ФАКТ0Р1В РИЗИКУ Р03ВИТКУ ПАТОЛОГИ 0П0РН0-РУХ0В0Г0 АПАРАТУ ТА АНАЛ13 П0ШИРЕН0СТ1 3АХВ0РЮВАНЬ СУГЛ0Б1В У Д1ТЕЙ, Щ0 ПР0ЖИВАЮТЬ В РЕГ10НАХ 3 П1ДВИЩЕНИМ ВМ1СТ0М ФТ0РУ В ПИТН1Й В0Д1
Ярошенко Н.В., Шпехт Т.В.
Виший державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Вгдомо, що фтор порушуе процеси кальцифгкацп та метаболизму колагену, включаючисъ в обмгн тетки - накопичуеться в зонах кгсткоутворення, г, як наслгдок, сприяе розвитку остеопорозу. Аналгз поширеностг захворювань суглобгв у дгтей, зокрема ювенгльного ревматоидного артриту, показав, що в реггонах з пгдвищеним вмгстом фтору у питнгй водг вгдмгчена тенденцгя до бгльш частого виникнення даного захворювання, що необхгдно враховувати при призначеннг вгдповгд-них профглактичних заходгв.
Ключов1 слова: ювентьний ревматоТдний артрит, фтор, д1ти.
Актуальшсть
В умовах сьогодення актуальними для суспь льства залишаються питания екопатологи. Не-сприятлив1 фактори навколишнього середовища безпосередньо впливають на людину взагал1, але особливо чутливо реагуе на найменш1 змЫи дитячий органам [1,2,3]. Одночасно з цим, органам дитини постмно знаходиться п1д впливом спадкових, соцально-психолопчних та бюлопч-них фактор^. Безсумывно, що серед уах еколо-пчних фактор^, котр1 впливають на здоров'я дь тей, певне мюце займае забруднення питноТ води фтором.
Висою концентраци фтору спостер1гаються в питый вод1 багатьох краТн. Нимало джерел во-допостачання з великим вмютом фтору мае мю-це на територи колишнього СРСР, проте не ме-ншу ктькють цього галогену знайдено в грунто-вих водах США, Танзани, Чт1, 1нди, Китаю та ¡н [3]. Таким чином, нер1вномфне розташування порщ, як1 мютять фтор, у земнм кор1 зумовлюе наявнють територм, як1 вир^няються пщвище-ним або зниженим вмютом даного елементу у вод1 джерел водопостачання [4].
Воды горизонти, як1 експлуатуються в Полтав-ськм облает^ мають ряд геологоморфолопчних особливостей. Так в одному з них - Бучакському - залягае велика ктькють фосфоритових конк-рецм, як1 е ностми фтористих сполук [24]. За-звичай, вода фтороносних горизонт^ мае лужну реакц1ю, бщна на кальцм та магнм, багата на натрм та калм \ мае в своему склад1 пдротова-ний ¡он СаР+[1,2].
Добре розчины, сполуки фтору, таю як ЫаР, Ма2в1Р6, ИР, швидко всмоктуються в шлунково-кишковому трактк частково ще в порожниы рота, але здебтьшого в шлунку (30 - 40%), та кишечнику (60 - 70%) [16, 18]. П^ля всмоктування фториди потрапляють в кров та швидко розпо-всюджуються в позакл1тиннм рщиы оргаыв та тканин. Р1вень фтору в оргаызм1 пщтримуе кют-кова тканина. Хрящова тканина теж е депо фтору [15,4,11].
Останым часом, як в1тчизняы, так \ закордоны
вчеы схиляються до думки, що у бтьшм м1р1 не-гативний вплив пщвищеного вмюту фтору вщби-ваеться на бюхЫчних процесах оргаызму, який знаходиться в стаы росту [10, 26, 29]. На бюхь мнному р1вы пщвищений вмют фтору впливае на велику ктькють бюхЫчних процеав, запус-каючи ланцюг аномального метабол^му, вна-слщок чого виникають порушення внутршньо-кл1тинного та м1жорганного обмну речовин [12,13].
Фтор вщ1грае важливу роль у процесах розвитку зуб1в, формуваны дентину \ зубноТ емал1, а також бере активну участь у кюткоутворены та фосфорно-кальцевому обмУ взагалк Виявлена висока тропысть фтору до юыв кальцю. Фтор зв'язуе останнм, сприяе виведенню його з орга-ызму, виснажуючи його запас. У вщповщь на пе-рвинну пперкальц1ем1ю вщбуваеться стимуляця секрецп паратгормону, що призводить до г1пер-кальц1еми, яка сприяе виходу кальцитонну ¡, як наел ¡док, виникае стмка ппокальцюмт. Доведено, що зменшення концентраци кальцю вщбуваеться пропорцмно збтьшенню в кров1 ктькост1 фтору. Одночасно у сироватц1 кров1 зменшуеть-ся р1вень фтору, натр1ю, кал1ю, збтьшуеться кь лькють м1д1 та залЬа [9].
Фтор порушуе процеси кальцифкаци. Вщомо, що процес кальцифкаци складаеться з 2 етатв. На першому етап1 вщбуваеться гщролЬ фосфорнокислого еф1ру лужною фосфатазою з утво-ренням фосфорноТ кислоти. На другому - фос-форна кислота взаемод1е з кальц1ем з утворен-ням трикальц1йфосфату, який осаджуеться та в1дкладаеться. Фтор пригннуе другу реакц1ю, що призводить до компенсаторного збтьшення лу-жно1 фосфатази та утворення екзостоз1в та ¡н. [3,9]
1они фтору включаються в обмЫ к1стки, нако-пичуючись в кристалах апатиту з формуванням флюороапатиту та сприяють п1двищенню актив-ност1 остеобласт1в, накопичуючись в зонах кют-коутворення. На даний час з'ясований механ1зм дИ" фтору на метаболам колагену, що е най-бтьш поширеним б1лком в орган1зм1, синтез яко-
* Стаття е фрагментом проведения науково-docnidHoi роботи за темою: "Комплексне вивчення стану здоров'я dimeu молодшого шк'тьного вку, прогнозування виникнення та рання проф/лактика його порушень" (2003-2006 p.p.), номер держ-реестрацп 01.01V000253
го пригннуеться при флюорозк
Таким чином, порушення мЫералЬаци kictko-boi тканини i, як наслщок, розвиток остеопенн-ного синдрому з можливою трансформацию в остеопороз, е одысю з найактуалы-мших проблем сучасноТ nefliaipii.
Метою нашоТ роботи стало узагальнення л1те-ратурних даних виникнення фактор^ ризику розвитку патологи опорно-рухового апарату та аналЬ поширеност1 захворювань cymoöiB вцто-му, зокрема, ювентьного ревматощного артриту у д1тей, що проживають з пщвищеним bmIctom фтору В ПИТНМ BOfli.
АналЬ проводили за обробкою статистичних даних зв1ту та ретроспективного аналЬу карт обстеження хворих д1тей, що знаходилися на стацюнарному лкуваны в кардюревматолопч-ному вщдтены ПОДКЛ за перюд з 2002 по 2006 роки.
Збтьшення частоти патолопчних стаыв, пов'язаних з порушенням ф^ичного розвитку та кальцм-фосфорного обмну, еколопчний пре-синг, соц1алы-м фактори у значим Mipi впливають на пластичну структуру кютковоТ тканини, а саме на можпивють формування остеопеннного синдрому у д1тей, особливо серед соц1ально не-сприятливих категорм [5].
Скпадысть д1агностики та використання популярного моыторингу порушень структурно-функцюнального стану кютковоТ тканини у д1тей та пщл1тюв зумовлена й тим, що темпи статево-го дозр1вання, характер харчування та вплив фактор^ зовышнього середовища у конкретних еколопчних i соц1альних умовах утруднюють отримання "сталих" нормативних значень [6].
Внаслщок несприятливоТ соц1ально-економнноТ ситуаци, яка склалася на територи Украши (незбалансоване харчування з недоста-THiM споживанням кальц1ю та BiTaMiHy D з Тжею, забруднення територи остеотропними радюнук-лщами в зв'язку з аварию на ЧАЕС, наявнють perioHiB з пщвищеним bmIctom стронц1ю, фтору та зменшеним bmIctom йоду в оточуючому сере-довищ^ проблема формування нормально!' kIctkoboi тканини у д1тей набувае особливого значения [9].
Патолопя опорно-рухового апарату у д1тей та пщл1тюв займас одне з пров1дних мюць у структур! загальноТ захворюваностк За оцнками екс-nepTiB ВООЗ остеопороз займас трете мюце серед головних медико-соц1альних проблем су-часност1. Системний остеопороз за своТм значениям поступаеться лише серцево-судинним захворюванням, осктьки наслщками остеопоро-зу е патолопчы переломи кюток. Вагоме мюце в структур! метаболнних остеопатм займас вто-ринний остеопороз.
Розвиток вторинного остеопорозу обумовле-ний особливостями харчового анамнезу, перш за все на раных етапах штучним нерацюналь-ним вигодовуванням з ал1ментарною недостат-нютю кальц1ю та зумовлений наявыстю paxiTy.
Дан1 багатьох дослщжень визначають зв'язок м1ж штучним вигодовуванням \ поширеыстю перелом! в в майбутньому, як в пщл1тковому, так \ в похилому вщк Встановлено, що оптимальним джерелом кальц1ю е материнське молоко, а р1зы сумЫ та коров'яче молоко не можуть компенсу-вати природне вигодовування. Пед1атри вказу-ють на нерацюнальне стввщношення у штучних сумшах фосфору \ кальц1ю, завдяки чому при всмоктуваны надасться перевага фосфору, а кальцм всмоктусться лише частково. Найбтьшу ктьюсть випадюв остеопени заресстровано при захворюваннях опорно-рухового апарату, при бронх1альнм астм1, при вживаны кортикостероТ-дних препарате [10].
У пац1снт1в ¡з захворюваннями, пов'язаними з явною аутоагреаею - ревматощним артритом, системним червоним в1вчаком та системною склеродермию, генерал^ований остеопороз е наслщком системного ¡мунного запалення, зни-ження ф^ичноТ активное^ та ятрогенного впли-ву.
Протягом останнього часу велику увагу досль дниюв привертас проблема дисплази сполучноТ тканини (ДСТ) у зв'язку з високою розповсюдже-нютю в популяци, \ можливютю розвитку ускпад-нень. Зпдно з даними бтьшост1 дослщниюв, ви-ражеысть прояви ДСТ обумовлена аномалию волокон сполучноТ тканини - коллагену, основною функцию, якого е пщтримка форми \ елас-тину, що забезпечус здатнють до скорочення \ розслаблення. Видтяють безлн фенотипових ознак ДСТ, причому, розр^няють сполучення з дисфункцию вегетативно!' нервовоТ системи з ознаками дисплази одного або дектькох внутрь шых оргаыв [6,15]:
1. кранюцефалы-м ознаки ( неправильна форма черепа, коротка шия);
2. очы ознаки (мюпт, епкант, широко або ни-зько посаджеы оч1, катаракта);
3. порожнина рота ( високе \ "готичне" пщне-бЫня, порушення ростузуб1в);
4. вуха (деформац|| вушних раковин, вроджена туговух1сть);
5. руки (4-й палець кист1 менший за 5-й);
6. ноги (плоскостотсть, Х-,0- под1бна дефор-мац1я н1г);
7. шк1ра ( пщвищена розтяжим1сть, звичн1 ви-вихи, п1двивихи);
8. к1стки, хребет ( деформац1я грудноТ кл1тки, плоскостоп1сть, сколюз, к1фоз);
9. конституц1я (астен1чна ттобудова, порушення осанки).
Одним ¡з прояви дисплазИ" сполучноТ тканини е синдром г1пермоб1льност1 суглоб1в, який може бути причинним фактором багатьох патолопчних синдрома уражень опорно-рухового апарату, \ таких захворювань, як ювентьний ревмато-Тдний артрит, остеоартроз, анк1лозуючий спон-дил1т [5,7].
В основ! д1агностичних проблем, пов'язаних з г1пермоб1льнм синдромом, лежить, як гетероген-
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматолог1чног академы
нють його клннних прояви, так \ недостатня ¡н-формоваысть лкар1в щодо цього синдрому. Майже третину випадюв склали помилков1 до-кл1н1чн1 д1агнози "реактивний артрит", встанов-леы хворим, у яких п1д час обстеження в стацю-нар1 виявлеы мУмальы прояви синовпту на тл1 дисплази сполучноТ тканини. Ппермобтьний синдром зустрнаеться в дебют1 захворювань опо-рно-рухового апарату \ ресструсться при ювенн льному ревматоТдному артри^. Встановлено, що при ювентьному ревматоТдному артри^ в дитя-чому вщ вщбуваеться зниження показниюв мн нерал^аци юстковоТ тканини, що свщчить про можливий патолопчний вплив на основне захво-рювання [8].
АналЬ стану здоров'я дитячого населения УкраТни \ на Полтавщиы свщчить про суттсве значения патологи опорно-рухового апарата в структур! хвороб кардюревматолопчного профн лю, осктьки с кожним роком захворюваысть мае
Привертае увагу суттеве збтьшення пошире-hoctî та захворюваност1 серед д1тей та п1дл1тк1в на ювентьний ревматоТдний артрит в perioHax,
Таким чином, вщмнаеться тенденцт до зрос-тання числа випадюв захворювання у д1тей на ювентьний ревматоТдний артрит як у регюнах з нормальними показниками фтору у питнм вод1, так i в perioHax ендемнних за фтором, але тенденцт до бтьш частого виникнення cnocTepira-еться в perioHax, де д1ти споживають питну воду з пщвищеною ктькютю фтору, що потребуе направления зусиль на застосування вщповщних профтактичних захода уданих perioHax.
Л1тература
1. Актуалы-ii питания пгени та еколопчноТ безпеки УкраТни на рубеж! стол^ь: Зб1рник тез доповщей науково-практичноТ конференций присвяченоТ пам'ят1 О.М.Марзеева. Випуск 2 / УкраТ'нсь-кий науково-ппентний центр. НД1 загальноТ та комунальноТ ririe-ни ¡м.О.М.Марзеева / Ред.: В.В.Станкевич.-КиТ'в.-1999.-113 с.
2. Гжегоцький М.Р., Коник У.В., Терлецька O.I. Деяю 6ioxiMÎ4Hi ме-хаызми хронтноТ фтористоТ ¡нтоксикаци // Матершли м1жнарод-
Таким чином, раннм перехщ на штучне виго-довування, наявнють рах1ту та супутньоТ патологи в анамнезу малорухомий споаб життя та на-явысть дисплази сполучноТ тканини зумовлюють появу остеопеннного синдрому, що сприяе ви-никненню захворювань опорно-рухового апара-
ту.
Ревматичы хвороби суглоб1в у всьому св1т1 розглядаються, як одна з найбтьш поширених патолопй сучасного сусптьства. Вони суттево попршують якють життя, призводять до значних витрат на охорону здоров'я \ негативно вплива-ють на нацюнальну економку. В основному до Тх числа входять: остеоартроз (ОА), ювентьний ревматоТдний артрит (табл. 1.)
Таблиця 1.
Хрон/чн! ревматичнI хвороби
тенденц1ю до зростання, серед них провщне Mi-сце займають ювенты-ii ревматощы артрити, як1 мають тенденц1ю до постмного зрозтання (табл. 2.)
Таблиця 2.
Ювен/льний ревматоТдний артрит
де за даними саытарно-епщемюлопчноТ служби bmîct фтору у питый вод1 перевищував нормалью показники (був вище 1,5 мг/л). (табл. 3.)
Таблиця 3.
Ювен/льний ревматоТдний артрит в регюнах Полтавщини
3. Гладка Г.М. Особливост1 патогенезу та клЫнного переб1гу хро-нтних гастродуоденальних захворювань \ розробка реабт1та-цмно-профтактичних захода для дкей, як1 проживають в регюнах з пщвищеним вмютом фтору: Автореф. дис. ...канд.. мед. наук. - КиТв, 2003.- 20с.
4. Глазачев О.С. Особенности системных мультипараметрических взаимоотношений показателей гомеостаза у практически здоровых детей в радиоэкологически неблагоприятной среде // Российский педиатрический журнал.- 1999.-№2.-С.18-23.
5. Головкова Н.Ю. Воможности профтактики остеопороза у детей с системними заболеваниями соединительной ткани. //Росийский педиатрический журнал. - 2005.- № 6. С. 20-22.
6. Головач 1.Ю., Нейко Б.М. Структурно-функцюнальна характеристика юстковоТ тканини у хворих на ювентьний ревматоТдний артрит //УкраТ'нський мед. часопис -№2(16) - 2005.- С.151-153.
7. Марушко Ю.В., Гордиенко И.Н. Синдром дисплазии соединительной ткани у детей //Современная педиатрия 2005.-№4(9).-С.167-172.
8. Марушко Ю.В. Синдром гипермобильности суставов у детей // Современная педиатрия. - 2005.-№4(9).-С.84-87.
9. Омельченко Л.1., Ошлянська О.А.Суглобовий синдром у д1тей: труднощ1 диференцшльноТ д1агностики //Современная педиатрия. - 2006.-№1(10).-С.112-113..
2004 pi к 2005 pi к 2006 pi к
пошир. захвор. пошир. захвор. пошир. захвор.
м. Полтава 0,39 0,04 0,46 - 0,29 0,19
м. Кременчук 0,08 - 0,03 0,03 - -
Полтав. обл. 0,87 0,05 0,7 0,04 0,43 0,06
УкраТна 0,9 0,04 0,66 0,05 0, 4 0,05
2004 pi к 2005 pi к 2006 pi к
пошир. захвор. пошир. захвор. пошир. захвор.
м. Полтава 0,47 0,14 0,18 0,22 0,86 0,2
м. Кременчук 0,36 0,05 0,5 0,13 0,43 0,01
Полтав. обл.. 0,36 0,05 0,61 0,1 0,59 0,1
УкраТна 0,4 0,07 0,38 0,20 0,66 0,1
2003 pi к 2004 pi к 2005 pi к 2006 pi к
пошир. зах. пошир. зах. пошир. зах. пошир. зах.
фторист1 репони 0,61 0,16 0,59 0,16 0,94 0,19 0,84 0,2
репони з нормальним bmîctom фтору У ПИТНМ BOfli 0,52 0,15 0,56 0,14 0,73 0,15 0,74 0,15
Висновки
ноТ науково-практичноТ конференцп «Вплив еколопчного ото-чення на стан здоров'я д1тей».-Полтава, 2000.-С.26-27.
10. Поворознюк В.В, Лук'янова О.М., Втенський А.Б. Регуляцт 13. Цебржинский О.И. Влияние фторида натрия на процессы сво-кальцм-фосфрного гомеостазу, формування юстковоТ тканини у боднорадикального окисления и антиоксидантной системы ор-д1тей в HopMi та при дм радшцмного чинника // nefliaTpm, аку- ганизма животных и человека: Автореф. дис...к.б.н.- Симферо-шерство та пнеколопя, 2005 №1.-С.42-46. поль.- 1992.-19 с.
11. Смтн I.C. Остеодефщиты стани у практик пед1атра // Мистецт- 14. Циприян В.И., Степаненко Г.А., Музычук Н.Т., Швайко И.И. Вли-во Лкування.-2005.-№10.- С.55-56. яние фтора при комплексном поступлении в организм // Гигиена
12. Цебржинський O.I. Фтор //Матершли науково-практичноТ конфе- и санитария.- 1991.-№!5.-С.62-65
ренц1Т "Проблеми екологп, бюлопТ, медицини, ппени":4-5 червня 15. Окунев B.H., Смоляр В.И., Лаврушенко Л.Ф. Патогенез, профи-
1993р.- Полтава., 1993.-С 108. лактика и лечение фтористой интоксикации - К.: Здоров'я,
1997.- 152 с.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ФАКТОРОВ РИСКА РАЗВИТИЯ ПАТОЛОГИИ ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНОГО АППАРАТА И АНАЛИЗ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ ЗАБОЛЕВАНИЙ СУСТАВОВУ ДЕТЕЙ, КОТОРЫЕ ПРОЖИВАЮТ В РЕГИОНАХ С ПОВЫШЕННЫМ КОЛИЧЕСТВОМ ФТОРА В ПИТЬЕВОЙ ВОДЕ Ярошенко Н.В., Шпехт T.B.
Ключевые слова: ювенильный ревматоидный артрит, фтор, дети.
Известно, что фтор нарушает процессы кальцификации и метаболизма коллагена, включаясь в костный обмен - накапливается в зонах костеобразования, и, как следствие способствует развитию ос-теопороза. Анализ распространенности заболеваний суставов у детей, в часности ювенильного ревматоидного артрита показал, что в регионах с повышенным количеством фтора в питьевой воде имеется тенденция кболее частому возникновению данного заболевания, что необходимо учитывать при проведении соответствующих профилактических мероприятий.
Summary
DETERMINING OF RISK FACTORS IN THE DEVELOPMENT OF PATHOLOGIES OF LOCOMOTOR SYSTEM AND ASSESSMENT OF PREVALENCE OF JOINT DISEASES IN CHILDREN WHO ARE DWELLERS OF THE REGIONS WITH INCREASED FLUORIDE CONCENTRATION IN POTABLE WATER Yaroshenko N.V., Shpekht T.V.
Key words: juvenile atrophic arthritis, fluoride, children.
It is known that fluoride disturbs the processes of calcification and collagen metabolism, and being engaged in mineral metabolism, it is collected in the site of osteogenesis and, hence, stimulates the development of osteoporosis. The analysis of prevalence of joint diseases in children, juvenile atrophic arthritis in particular, has shown that in the regions with increased fluoride concentration in potable water there is a tendency towards the higher susceptibility to the disease, that should be taken into consideration when proper preventive measures are planed and carried out.
УДК: 616.24-006.6-037
КАЧЕСТВ0 ЖИЗНИ Б0ЛЬНЫХ НЕ0ПЕРАБЕЛЬНЫМ НЕМЕЛК0КЛЕТ0ЧНЫМ РАК0М ЛЕГК0Г0 В ПР0ЦЕССЕ ПЕРВИЧН0Г0 ПАЛЛИАТИВН0Г0 ХИМИ0ТЕРАПЕВТИЧЕСК0Г0 ЛЕЧЕНИЯ С ИСП0ЛЬ30ВАНИЕМ П0ЛИПЛАТИЛЛЕНА
Яценко Л.Д.
Институтонкологии АМН Украины, г. Киев
К наиболее эффективным противоопухолевым препаратам при лечении немелкоклеточного рака легких относятся препараты платины, которые имеют собственный спектр токсичности. Использование препаратов платины приводит к ухудшению качества жизни больных на фоне лечения. Использование полиплатилена в паллиативном противоопухолевом лечении больных с неоперабельным немелкоклеточным раком легких позволяет эффективней купировать симптоматику, которая связана с лечением опухолевого процесса, а не использование цистоплатины, стабилизируя качество жизни больных. Собственная эметогенная токсичность полиплатилле-на существенно ниже, чем у цистоплатины, что позволяет проводить противоопухолевую терапию без дополнительного ухудшения качества жизни.
Ключевыеслова: немелкоклеточный рак легких, паллиативная химиотерапия, качество жизни, полиплатиллен.
В последние годы одним из наиболее изучае- и социальной активности.
мых параметров в клинической онкологии явля- Качество жизни онкологических больных во
ется качество жизни пациента. Особенно важ- время проведения паллиативной противоопухо-
ной эта совокупность показателей оказывается левой лекарственной терапии ухудшается за
для той категории больных, которая не подле- счет двух постоянно действующих факторов:
жит радикальному противоопухолевому лече- эндотоксического опухолевого процесса и сис-
нию; такие пациенты особенно нуждаются в темной токсичности проводимого химиотера-
продуманной лечебной тактике, оптимально со- певтического лечения.
четающей максимально возможное продление Своевременная диагностика рака легкого на
жизни с минимальными ограничениями бытовой ранних стадиях, когда возможно радикальное
