Профілактика порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей, що мешкають в регіонах з підвищеним вмістом фтору в воді Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Актуалып проблеми сучасноУ медицини

УДК: УДК 616-053.4/.5:615.916'16

ПР0Ф1ЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ СТРУКТУРНО-ФУНКЩОНАЛЬНОГО СТАНУ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ В Д1ТЕЙ, ЩО МЕШКАЮТЬ В РЕГ1ОНАХ 3 П1ДВИЩЕНИМ ВМ1СТОМ ФТОРУ В ВОД1

Коленко 1.О.

Кафедра госттально!' пед1атри та дитячих ¡нфекцмних хвороб

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Незважаючи на числены дослщження, присвячеы проблем! фтористо! ендеми в св1т1, й на сього-дышнм день ця проблема залишаеться вщкритою. Не з'ясоваы особливост1 формуваны п1ку кютковоТ тканини, конституцюнальних тип1в, ф^ичного та статевого розвитку д1тей, як1 проживають у регюнах з пщвищеним вмютом фтору в вод1 1снують протирнчя щодо впливу пом1рно пщвищених доз фтору на мнеральну щтьнють юстковоТ тканини та розвиток остеопорозу. Вщсуты методи первинноТ та вторин-но1 профтактики остеопеннного синдрому у д1тей, як1 мешкають в ендемнних регюнах з пщвищеним вмютом фтору в питнм вод1 залежно вщ в1ку та стат1

Мета: оцнити змЫи структурно-функцюнального стану кютковоТ тканини у д1тей, як1 проживають в рег1он1 з пщвищеним вмютом фтору у питнм воду, пюля отримання базисноТ терапи препаратом "Кальцемн"

П1д спостереженням знаходилось 20 д1вчат вком 12-13 роюв, котр1 проживають в умовах пщвище-ного вмюту фтору в питнм вод1 (с.м.т. Маш1вка). Десять з них отримували тератю базисним препаратом кальц1ю третього поколЫня "Кальцемш" протягом 6 мю. Контрольну групу скпали 10 д1вчат, стан-дартизованих за вком, основними антропометричними показниками та регюном проживания, котр1 не отримували остеопротекторних препарат^. У вах обстежених встановлено зниження показниюв ульт-развуковоТ денситометрп пороняно з нормативними даними для украшськоТ популяци д1тей.

В результат! проведеного дослщження встановлено, що через 6 мю. прийому препарату в д1тей достовфно покращились показники СФС КТ на вщмшу вщ п1дл1тк1в контрольно!' групи. Зокрема, були проаналЬоваы показники ШПУ, ШОУ \ 1М пцятковоТ кютки. Встановлено, що терапт кальцеммом протягом 6 мю. призводила до вфогщного пщвищення показника ШПУ на обох ногах та ШОУ на л1вм км-ц1вц1, хоча достовфноТ р1зниц1 1М у даному дослщжены не виявлено. Середы показники ультразвуко-во1 денситометрп представлен! в табл.1

Таблиця1

Динамка показник!в СФС КТу д/тей при 6-м'ю. лкуванн1 кальцем/ном.

Показник Гр До лкування Через 6 мю. Динам1ка показника 1

ШПУ, м/с 1 1563,5±4,8 1573,8±5,7 9,8±2,4 <0,05

II 1561,9±7,9 1569,0±6,1 7,5±3,6 >0,05

ШОУ, ДБ/МГц 1 98,6±2,2 98,9±2,5 0,4±1,2 >0,05

II 100,7±2,0 95,9±2,1 -4,9±1,0 >0,05

1М, % 1 83,8±2,1 86,5±2,5 2,7±1,3 >0,05

II 84,3±3,3 85,3±2,1 0,8±1,4 >0,05

Прим/тки: I - д/ти, котрI отримували лкування кальцем/ном; II - контрольна група.

На вщмЫу вщ д1тей, як1 отримували кальцемЫ, у двчат контрольно!' групи через 6 мю. в1д початку лкування не отримано в1рог1дноТ р1зниц1 в показниках СФС КТ.

ШПУ 6 мю.

м/с 12 10 8 6 4 2 0

Рис. 1 Динамка показник!в структурно-функцюнального стану юстковоТтканини залежно в!д тривалост1 прийому кальце-м/ну: ШПУ - швидк'ють поширення ультразвуку через к'ютку; ШОУ - широкосмугове ослабления ультразвуку; 1М - индекс м'цност! к'ютковоТтканини; *- р+0,05 по в/дношенню до показниюв на початку лкування.

%

3 2,5 2 1,5 1

0,5 0

1М

6 м1с.

контроль — С — кальцемЫ

Том 6, Выпуск 4 135

В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи

Таким чином, в результат! проведеного дослщження встановлено, що кальцемн сприяе покра-щанню СФС КТ. При цьому полтшусться яюсть юстки, про що свщчить достов1рне пщвищення показ-ника 1М кютковоТ тканини теля лкування. Препарат добре переносився пщл1тками, за даними опиту-вання в процеа лкування не було вщмнено побнного впливу на р1зы органи та системи, що дозволяе рекомендувати його для профтактики системного остеопеннного синдрому у д1тей та п1дл1тк1в з по-рушеннями формування п1ку юстковоТ маси.

УДК: 616.33-002 : 615.243

ХАРАКТЕРИСТИКА М0РФ0Л0Г1ЧНИХ ЗМ1Н В СТ1НЦ1 ШЛУНКА ПРИ ПЕПТИЧН1Й ВИРАЗЦ1, ЩО ТРИВАЛО НЕ ЗАГОЮЕТЬСЯ

Костргкова Ю.А.

Кафедра госттальноТ терапп з професмними хворобами.

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Базуючись на сучасних дослщженнях можна з впевненютю стверджувати, що д1агноз пептичноТ ви-разки, як \ гастриту, повинен базуватися на визначены морфолопчних критерив, що притаманы цим захворюванням, осктьки кпннна симптоматика та дан1 ¡нструментальних дослщжень е малонформа-тивними щодо диференцмноТ д1агностики з онкопатолопсю, а також прогнозування подальшого пере-б1гу захворювання. Пептична виразка (ПВ) шлунка, що тривало не загоюеться, е одним ¡з ускладнень виразковоТ хвороби, за останы роки ктьюсть хворих з ускладненим переб1гом ПВ збтьшуеться, що вимагас покращення метода д1агностики. Тому вивчення морфолопчних змЫ стЫки шлунка при три-валм вщсутност1 загосння виразкового дефекту е досить актуальним, осктьки надае змогу в майбут-ньому проводити своечасну д1агностику та корегуючу тератю.

Нами було обстежено 50 хворих на пептичну виразку шлунка, що тривало не загоюеться (в1дсутнють загосння виразки через 60 дыв в1д початку терапп). Групу пор1вняння склали 10 оаб з1 звичайними термшами загосння виразкового дефекту. Дослщжували бюптати, взят1 при ендоскопнному дослщжены з наступним фарбуванням гематоксилном та еозином за Хартом, з до-фарбуванням за Ван-Пзон, за Малор1, ШИК забарвленням з альциановим сиым та толущиновим сиым. Визначали як1сн1 характеристики кттинних \ стромальних елемент1в, товщину слизовоТ (СО), та пщслизовоТ оболонки (ПСО), м1тотичний ¡ндекс (М1) кп1тин шийкового вщдту залоз, ¡ндекс Керногана (1К).

В результат! проведеного дослщження в1ропдно з'ясувалось, що при пептичних виразках шлунка, що тривало не загоюються, спостер1гаються деструктивы змши в слизовм оболонц1 \ пщлеглм база-льнм мембрану лейкоцитарна та л1мфо-пстюцитарна ¡нфтьтрацт слизовоТ та пщслизовоТ оболонок дна й навколовиразковоТ дтянки, з порушенням цтюност1 лейкоцит^, та виходом Лаосом в оточуючу тканину, порушення кровопостачання в дн1 виразкового дефекту внаслщок палнозу та еластол^у су-динноТ стшки. Вщзначаеться стоншення товщини СО шлунка до 544,83+4,18 проти 577,24+8,09 в контрольна груп1, при чому товщина пщслизового шару збтьшуеться, в1рогщно за рахунок ¡нфтьтратив-них змЫ, та складас 74,40+1,25 проти 65,49+1,09 вщповщно. Вщбуваеться зменшення М1 на 52,3% в пороняны з контрольною групою хворих. Встановлено прямий кореляцмний зв'язок м1ж товщиною слизовоТ оболонки шлунка та м1тотичною активыстю кл1тин (г=0,33, р<0,05), а також прямий кореляцмний зв'язок м1ж товщиною пщслизовоТ оболонки та ¡ндексом Керногана (г=0,35, р<0,05).

Таким чином, можна стверджувати, що при пептичних виразках, як1 тривало не загоюються, в стшц1 шлунка вщбуваються дегенеративно-дистрофны процеси, що характеризують зрив адаптацмних систем оргаызму та потребують додатковоТ корегуючоТ терапп.

УДК: 616.36-002-022.6(477.53)(043.2)

АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ ЕП1ДЕМ10Л0Г1ЧН01 СИТУАЦ11 ГЕПАТИТ1В В I С У П0ЛТАВСЬК1Й 0БЛАСТ1 ТА 0СН0ВН1 ЗАВДАННЯ Щ0Д0 IX ПР0Ф1ЛАКТИКИ

Кузь Т.В.

Кафедра ¡нфекцмних хвороб з епщемюлопею

Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Гепатити В (ГВ) \ С (ГС) на сьогоды залишаються актуальною проблемою охорони здоров'я у зв'язку з поширенютю, множиныстю шлях1в передач! та несприятливими наслщками хвороби. Тому