CC BY
15
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
кризи, сприяти усвiдомленню, що людина не просто взаeмодie з природою, вона також е 11 частиною. Змiнюючи природне середовище, яке е водночас i життевим засобом i предметом та знаряддям працi, вона змiнюе власну природу.
Таким чином, формування поняття антропогенного стресу, токсичних вщ-ходiв та ефективного природокористування як лшиуючих факторш iндустрiаль-но! цивiлiзацií, розкриватимуть суть ново!' системи цiнностей суспiльства, що ви-магають змiн цшьових установок стратегií розвитку та шдготовки спецiалiстiв ново!' формацц.
УДК630.3.001.12 Доц. 1.Г. Войтович, к.т.н. - УкрДЛТУ
ВИВЧЕННЯ СПОСОБ1В БЕРЕЖЛИВОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ - ШЛЯХ ДО ЗБ1ЛЬШЕННЯ Л1СИСТОСТ1
У доповнення до юнуючих програм зшпснення територiй пропонуеться об'еднати зу-силля регiональних i мiжнародних донорських оргашзацш для пропаганди i навчання населения методам кращого використання деревних ресурсiв за допомогою оргашзаци освь тнiх центрiв чи семiнарiв, що може вплинути на зниження споживання деревини i, водночас, зменшити обсяги вирубування лiсiв.
Dr. Ivan Voitovych - USUFWT
Studying the ways of wood careful utilization - the way towards afforestation
increasing
In addition to existing programs of afforestation, we suggest to organize the actions of regional and international donor organizations for propaganda the general public methods of better utilization of wood that can reduce the wood demand as well as trees felling.
Зменшення лкистосп на планета сьогодш е одшею з найбшьших проблем людства, яку пробують виртити або шляхом насадження дерев на нових терито-рiях, або поновленням лiсiв на старих, ранiше вирубаних, площах. Для цих цiлей з року у рш витрачаеться велика юльккть людських та матерiальнжх ресурав.
У цей же час потреба у деревиш постiйно зростае i зростае вiдповiдно потреба у заготам лiсу. Нерiдко, особливо у крашах, що розвиваються, або у мкцях, де деревообробна промисловiсть розвинута слабо, при обробцi деревини, зокрема у малих майстернях, нагромаджуеться невиправдано велика кiлькiсть вiдходiв.
Вважаемо за доцшьне у доповнення до кнуючих програм збiльшення лки-стостi оргашзувати i спрямувати зусилля державних i мiжнародних донорських органiзацiй на пропаганду i навчання мiсцевих жителiв методам кращого використання обсягу деревини, що може призвести до зменшення потреби у нш, а, отже, до зменшення обсягу ii' заготшл^
Зменшення лiсистостi е серйозною проблемою для цшого свiту, особливо для присахарських краш Африки i навиь для деяких европейських краш, у т.ч. Украши, Молдови та ш. Площа лiсiв зменшуеться з катастрофiчною швидкiстю. В Ефiопii, наприклад, за останш десятилiття вона зменшилась з 36 % до 4 % i про-довжуе зменшуватись. Для виртення цiеi проблеми уряд Ефюпи, як i багатьох iнших краш, органiзував вже декiлька нацiональних програм, яш передбачали збь льшення лкистосп на нових територ1ях.
3. Проблеми еколого-еконо:шчно1 освiти
259
Так програми е досить трудомiсткими, дорогими i не завжди ефективними, особливо там, де вдауваеться нестача води. Це i е причиною того, що Сахара про-довжуе кaтaсIрофiчне поширюватись i ця проблема набула глобального характеру.
В УкраМ сьогоднi площа лiсiв зменшуеться i становить лише 12,75 % про-ти 25-28 %, якi визнано за дощльну норму в умовах бвропи. У час економiчноí кризи, коли шд рiзними приводами лiс продовжують штенсивно вирубувати, оплачуючи, нерiдко, зарплату заготовленою деревиною, лкисткть на наших землях штенсивно зменшуеться.
Не заперечуючи значения програми збшьшення лiсистостi шляхом заса-дження нових територiй i вiдновления вирубаних, хочемо привернути увагу до часткового виртення ще! проблеми за рахунок розширення вивчення i впрова-дження способiв кращого використання об'ему стовбура дерева серед широких мас населення. Якщо заглянути у невелик мaйстернi з виробництва виробiв з ма-сивно! деревини, ят переважають у крашах, що розвиваються, i сьогоднi часто з'являються у крашах з перехвдною економiкою, то можна зауважити, що вони, нердао, корисно використовують об'ем стовбура не бшьше нiж на 15-20 %. Через недосконaлi конструкцií виробш, необгрунтований вибiр розмiрiв деталей, заста-ршу технологда вiдповiдно зростае розхвд сировини. Вiдходи, якi при цьому утво-рюються, у кращому випадку використовують як паливо, але методи !х спалюван-ня також не завжди е найкращими. При такому використанш деревини важко на-дiятись на збшьшення лкистосп, нaвiть якщо продовжувати програми насаджен-ня лiсiв. У деяких крашах, що розвиваються, немае достатньо шдприемств з виробництва пиломaтерiaлiв, ДСП, ДВП, МОР, шпону, фанери. У зв'язку з цим, як конструкцшний мaтерiaл для виробництва бшьшосп виробiв з деревини викорис-товуеться тшьки масивна деревина.
Вважаемо, що одними з головних чиннитв, з допомогою яких можна збь льшити вiдсоток корисного використання деревини, могли б стати спещагооваш навчальш центри з техиологií обробки деревини. На жаль, сьогодш у крашах що розвиваються нараховуеться лише юлька навчальних центрiв у гaлузi технологи деревообробки, але мiж ними практично немае ш зв'язк1в, нi взаемошдтримки. Крiм того, цi нaвчaльнi центри не мають шякого впливу на багатьох мкцевих жи-тел1в i деревообробникiв, як1 часто використовують приштивш iнструменти, об-ладнання i технологи, що не сприяе зменшенню витрат деревини, а, навпаки, при-зводить до зб1льшення обсяг1в li загопвл!
Якби тaкi нaвчaльнi центри об'еднали сво! зусилля у напрямку пропаганди кращого використання деревини, вони стали б привабливими для спецiaлiстiв з мкцевих шдприемств i просто защкавлених осiб. Через тaкi центри можна у май-бутньому проводити акредитацда кращих деревообробних пiдприемств, що також могло б сприяти пiдвищенню !х впливу на полiпшения використання деревини.
1нструмент i техиологiя обробки деревини були вiдомi людству з давшх пiр, але, на жаль, сьогодш вони, з рiзних причин, втрачеш у деяких регiонaх континенту.
Ще за Плiнiем (Natural History, XVI, LXXXIV) "щоб продати деревину у кшька рaзiв дорожче, слiд передбачати ii личкування". Стaродaвнi египтяни та сi-рiйцi використовували рiзнi породи деревини як мaтерiaл для личкування та iн-крустaцil ще у другому тисячолггп до нашо! ери. А сьогоднi у багатьох регюнах
260
Еколого-eKOHOMiHHe вчення: витоки, проблеми, перспективи
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
сокира е основним iнструментом для обробки дерева, особливо у мкцях, де немае електропостачання. Часто навиъ поздовжнiй розкрiй колод здiйснюеться сокирою замiсть пили. Ручнi пили i пристро1 для поздовжнъого розкрою колод, примггивш пилънi верстати з ручним, водяним чи вiтровим приводом, ят використовувалисъ у рiзних мкцевостях ще у середнi вiки, съогоднi забут! Деревообробники у тих регiонах дуже рiдко використовуютъ личкування та iншi штучш деревиннi мате-рiали (ДВП, ДСП, МОР та ш.) в основному через брак знань i вiдсутнiстъ цих ма-терiалiв. Все це поглиблюе проблему зменшення лкистосп Але, якщо значения цiеí проблеми, а також знання про сучасш iнструменти, матерiали, машини i тех-нологда довести до вiдома мкцевих жителiв i ремiсникiв, останнi зможутъ вико-ристовувати деревину бiлъш економно i тим самим зменшити 11 дефiцит.
Вiдсутнiстъ iнструменту, обладнання i сучасних деревинних матерiалiв та 'х висока вартiстъ, брак знань з правильного дизайну i передових технологш та достатнъо!' практики часто не сприяють вирiшенню питання рацiоналъноí переро-бки деревини. За нашим переконанням, цю проблему частково можна виртити, навчивши основних споживачiв методам кращого використання деревини. Нерщ-ко окремi кра'ни не можуть самостiйно на необхiдному рiвнi вирiшити дану проблему, а оскшьки вона мае мiжнародний характер, то i виртувати 11 слiд через мiжнароднi защкавлеш органiзацií.
У додаток до кнуючих навчальних закладiв з деревообробки пропонуемо органiзувати пересувнi майстернi, обладнанi за рахунок защкавлених органiзацiй, для пропаганди кращих способш обробки деревини та використання 11 вiдходiв. Такi майстерш повиннi бути автономними, добре укомплектованими сучасною аудiо та вiдеоапаратурою i вiдповiдними вiдеоматерiалами, мати сучаснi шстру-менти та матерiали, а також висококвалiфiкованих спецiалiстiв та професюналь-них ремiсникiв. Таш майстернi повиннi мати можливкть працювати як у невеликих мктах, так i у сшьськш мiсцевостi i навiтъ там, де ще немае енергопостачан-ня, але де мiсцеве населення традищйно займаеться обробкою деревини. Ми впе-вненi, що робота таких центрш може зацiкавити власникiв невеликих деревообро-бних пiдприемств, торговцiв лiсом, а також ремкнитв i звичайних господарiв, якi будуть мати можливiстъ краще ознайомитись з даною проблемою i бачити шляхи 11 вирiшения. Шзшше, надiемося, вони зможуть впровадити рекомендован досяг-нення науки i технологи у практику. Крiм вiдеофiлъмiв, защкавленим особам спе-цiалiсти з майстерень зможуть на мкщ дати пояснення i практичнi поради з дано1 проблеми. Кiлькiсть таких центр1в може збшьшуватись, якщо результати 1х робо-ти отримають схвалення. Вони можуть покрити частину або бiльшiсть витрат пiс-ля того, коли завоюють популярнкть i зможуть реалiзовувати сучасш шструмен-ти, матерiали та шш1 послуги центрiв. Очевидно, що краши, якi розвиваються, особливо в Африщ, а також ряд нових незалежних держав свiту потребують таких центрш i таким чином вони зможуть внести свш вклад у виршення питання збi-льшення лiсистостi.
В той час, коли шляхом залкнення можна збшьшити запаси деревини через досить довгий перюд часу, очевидно, що активна пропаганда економно1 обробки i використання вiдходiв деревини уже сьогоднi може привести до збереження iснуючих лiсiв i тому ми вважаемо, що навчання цим методам спецiалiстiв i широких мас населення у крашах, що розвиваються, е частковим внеском у виртен-ня глобально1 проблеми збшьшення лiсистостi уже сьогоднi.
3. Проблеми еколого-еконо:шчно1 освiти 261
Висновки
• Для часткового виршення проблеми збшьшення лiсистостi у крашах, що розви-ваються, та рядi нових незалежних краш, у тому числi у деяких репонах Украши, Молдови та ш. пропонуеться органiзувати зусиллями чинних навчальних закладiв деревообробного профiлю поширення знань сучасних методiв обробки деревини та кращого використання вiдходiв серед защкавлених пiдприемств та осiб.
• З метою популяризацн цих метсдав пропонуемо органiзувати пересувнi майстерт, яю могли б показати сучаснi шструменти, матерiали, обладнання та методи обробки деревини i використання вiдходiв широким верствам населення у репонах, яю традицiйно займаються обробкою деревини. У результата використання вказаного досвщу широкими споживачами деревини уже сьогодт можна не тiльки частково зберегти, але й збiльшити iснуючi запаси люу.
262
Еколого-економiчне вчення: витоки, проблеми, перспективи
