CC BY
13
4. Мельник Л.Г. Анализ методических подходов к формированию показателей ресур-сопользования / Мельник Л.Г., Потравный И.М., Сотник И.Н. // Экологическое право, 2009. -№ 4. - С. 18-25.
5. Мочалова Л.А. Методология и механизмы обеспечения экологической устойчивости промышленного предприятия : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра экон. наук. -Екатеринбург, 2009. - 38 с.
6. О некоторых мерах по повышению энергетической и экологической эффективности российской экономики. Указ Президента Российской Федерации от 04.06.2008 г., № 889 // На пути к устойчивому развитию : бюллетень Центра экологической политики России, 2008. -№ 43. - С. 35-39.
Вега А.Ю. Методи адаптацп економжи до клiматичних змш на ос-^bí застосування найкращих кнуючих технологш
Розглянуто методи адаптацп економши до ^матичних змш i методи еколопч-но'1 модершзацп виробництва на основi застосування найкращих юнуючих технологий. Встановлено, що впровадження нових еколопчних принцитв полшшить не лише стан довкшля, понизить антропогенну д^ на ^матичну систему, але i створить передумови для полшшення економiки краши. Еколопчна модернiзацiя дозволить полiпшити економiку за рахунок зменшення вжитку енергоресурсiв, впровадження нових технологш, тдвищення конкурентоспроможностi тдприемств.
Ключовi слова: економiка клiматичних змш, адаптащя економiки до ^матич-них змш, оцшка заходiв з ресурсо- i енергозбереження, економiчнi iнструменти при-родокористування.
VegaA.Yu. Methods of adaptation of economy to climatic changes on the basis of application of the best existing technologies
Methods of adaptation of economy to climatic changes and methods of ecological modernization of manufacture on the basis of application of the best existing technologies are considered. It is set that introduction of new ecological principles will improve not only the state of environment, will reduce the anthropogenic affecting climatic system but also will create pre-conditions for the improvement of economy of country. Ecological modernization will allow to improve an economy due to diminishing of consumption of энергоресурсов, introduction of new technologies, increase of competitiveness of enterprises.
Keywords: economic of climate change, economics adaptability to climate changes, the evaluation of measures for resources and energy saving, economic tools for nature management.
УДК 630.3.001.12 Доц. 1.Г. Войтович, канд. техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОКРАЩЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ -ЧАСТКОВЕ ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЗБ1ЛЬШЕННЯ Л1СИСТОСТ1 У ПИТАНН1 ГЛОБАЛЬНО! ЗМ1НИ КЛ1МАТУ
Як доповнення до наявних програм збшьшення люистосп, запропоновано орга-шзувати зусилля репональних та мiжнародних донорських оргашзацш на пропаганду методiв кращого використання деревини в навчальних центрах та пересувних майстернях, що буде сприяти скороченню витрат деревини i водночас зменшить потребу в 11 заготивль
Ключов1 слова: зменшення люистосп, методи використання деревини.
Зменшення люистосп на планер сьогодш е одшею з найбшьших проблем людства. Цю проблему пробують виршити або шляхом насадження дерев на нових територ1ях, або поновленням лшв на старих, рашше вируба-
60
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.14
них, площах. Для цих цшей щороку витрачають багато людських та матерь альних ресурсiв.
Водночас потреба у деревиш постiйно зростае i зростае вщповщно потреба у заготiвлi лiсу. Нерщко, особливо у кра!нах, що розвиваються, або в мiсцях, де деревообробна промисловють немае поширення, пiд час оброблен-ня деревини, зокрема в малих майстернях, утворюеться невиправдано багато вiдходiв. Вважаемо доцiльним як доповнення до наявних програм збшьшення люистост органiзувати i спрямувати зусилля державних i мiжнародних до-норських оргашзацш на пропаганду i навчання мюцевих жителiв методам кращого використання об'ему деревини, що може привести до зменшення потреби в нiй, а отже, до зменшення об'ему 11 заго^вль
Зменшення лiсистостi е серйозною проблемою для цiлого свiту, особливо для присахарських кра!н Африки i навiть для деяких европейських кра-1н, зокрема й Украши, Угорщини та Польщi. Площа лiсiв зменшуеться з ка-тастрофiчною швидюстю. В Ефюпи, наприклад, за останш десятилiття вона зменшилась з 36 % до 4 % i продовжуе зменшуватись. Для вирiшення ще! проблеми уряд Ефюпи, як i багатьох iнших кра!н, органiзував кшька нащ-ональних програм, якi передбачали збiльшення лiсистостi на нових територь ях. Такi програми е досить трудомюткими, дорогими i не завжди ефективни-ми, особливо там, де вщчуваеться нестача води. Це i е причиною того, що Сахара продовжуе катастрофiчно поширюватись, i ця проблема набула глобального характеру.
В Укра1ш сьогоднi також площа лiсiв зменшуеться i становить лише 12,75 % проти 25-28 %, як визнано за доцшьну норму в умовах Свропи. У перюд економiчноl кризи, коли тд рiзними приводами лiс продовжують ш-тенсивно вирубувати, оплачуючи нерiдко зарплату заготовленою деревиною, лiсистiсть на наших землях штенсивно зменшуеться.
Не заперечуючи значення програми збiльшення лiсистостi шляхом за-садження нових територiй i вiдновлення вирубаних, хочемо привернути ува-гу до часткового вирiшення ще! проблеми завдяки розширенню вивчення i впровадження способiв кращого використання об'ему стовбура дерева. Якщо заглянути в невелик майстернi з виробництва виробiв з масивно! деревини, якi переважають у кра!нах, що розвиваються, i сьогоднi часто з'являються у кра!нах з перехiдною економiкою, то можна зауважити, що вони нерщко ко-рисно використовують об'ем стовбура не бшьше нiж на 15-20 %. Через недос-коналi конструкщ! виробiв, необгрунтований вибiр розмiрiв деталей, застарь лу технологiю вiдповiдно зростае розхщ сировини. Вiдходи, якi при цьому утворюються, у кращому випадку використовують як паливо, але методи !хнього спалювання також не завжди е найкращими. За такого використання деревини годi сподiватися на збiльшення люистост^ навiть якщо продовжу-вати програми насадження лiсiв. У багатьох кра!нах, що розвиваються, бра-куе шдприемств з виробництва пиломатерiалiв, ДСП, ДВП, шпону, фанери. З огляду на це, як конструкцшний матерiал для виробництва бшьшосп виробiв з деревини використовуеться тшьки масивну деревину.
Глобальш змши клiмату: загрози людству та мехашзми в1двернення
61
Вважаемо, що одними з головних чинниюв, за допомогою яких можна збiльшити вщсоток корисного використання деревини, могли б стати спещ-алiзованi навчальнi центри з технологи оброблення деревини. На жаль, сьогодш у крашах, що розвиваються нараховуеться лише кшька навчальних цен^в у галузi технологiï деревооброблення, але мiж ними практично немае m зв'язкiв, нi взаемопiдтримки. О^м цього, цi навчальнi центри не мають ш-якого впливу на багатьох мюцевих деревообробникiв, якi часто використовують прим^ивш iнструменти, обладнання i технологiï, що не сприяе зменшен-ню витрат деревини, а, навпаки, призводить до збшьшення обсяпв ïï заготiвлi.
Якби такi навчальш центри об'еднали своï зусилля у напрямку кращого використання деревини, вони змогли б шдвищити сво1' можливост i стали б привабливими для спещалют1в з мiсцевих шдприемств i просто защкавле-них оЫб. Через такi центри можна в майбутньому здшснювати акредитацiю кращих деревообробних шдприемств, що також могло б сприяти шдвищен-ню 1'хнього впливу на полшшення використання деревини. 1нструмент i тех-нологiя оброблення деревини були вiдомi людству з давшх часiв, але, на жаль, сьогодш вони, з рiзних причин, втрачеш у деяких регiонах континенту.
Ще за Пишем (Natural History, XVI, LXXXIV), "щоб продати деревину у кшька разiв дорожче, слщ передбачати ïï личкування". Стародавнi егип-тяни та сiрiйцi використовували рiзнi породи деревини як матерiал для личкування та шкрустацп ще у другому тисячол^т до нашоï ери. А сьогоднi в багатьох регюнах сокира е основним шструментом для оброблення дерева, особливо в мюцях, де немае електропостачання. Часто навггь поздовжнiй роз-крiй колод здшснюють сокирою замiсть пили. Ручш пили i пристроï для поз-довжнього розкрою колод, примiтивнi пильш верстати з ручним, водяним чи вггровим приводом, якi використовувались в рiзних мiсцевостях ще у середш вiки, сьогоднi забуто. Деревообробники в тих регюнах дуже рщко використовують личкування та iншi штучш деревиннi матерiали (ДВП, ДСП, МДФ та шш^, здебiльшого через брак знань i вщсутшсть цих матерiалiв. Все це пог-либлюе проблему зменшення люистость Але, якщо значення цiеï проблеми, а також знання про сучасш iнструменти, матерiали, машини i технологiю довести до вщома мiсцевих ремiсникiв, останнi зможуть використовувати деревину бшьш економно i цим самим зменшити ïï дефщит.
Вiдсутнiсть iнструменту, обладнання i сучасних деревинних матерь алiв та 1'хня висока вартiсть, брак знань з правильного дизайну i передових технологш та достатньоï практики часто не сприяють виршенню питання ра-цiонального перероблення деревини. За нашим переконанням, цю проблему частково можна виршити, навчивши основних виконавцiв методам кращого використання деревини. Нерщко окремi краïни не можуть на належному рiв-нi вирiшити цю проблему, а оскшьки вона мае мiжнародний характер, то i ви-ршувати ïï варто через мiжнароднi защкавлеш органiзацiï.
Як додаток до наявних навчальних закладiв з деревооброблення про-понуемо органiзувати пересувнi майстернi, обладнаш за рахунок защкавле-них оргашзацш, для пропаганди кращих способiв оброблення деревини та використання ïï вiдходiв. Таю майстерш повиннi бути автономними, добре
62
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.14
укомплектованими сучасними аудю- вщеоапаратурою та вiдповiдними вще-оматерiалами, мати сучаснi iнструменти та матерiали, а також висококвалiфi-кованих спещалю^в-ремюниюв. Такi майстернi повиннi мати змогу працю-вати як у невеликих мютах, так i у сшьсьюй мiсцевостi i навiть там, де ще не-мае енергопостачання, але де мiсцеве населення традицшно займаеться об-робленням деревини. Ми впевнеш, що робота таких цен^в може зацiкавити власникiв невеликих деревообробних шдприемств, торговцiв лiсом, а також ремюниюв i звичайних господарiв, яю будуть мати можливiсть краще оз-найомитись з цiею проблемою i бачити шляхи ïï вирiшення. Шзшше, сподь ваемося, вони зможуть запровадити рекомендован досягнення науки i технологи у практику. К^м вiдеофiльмiв, зацiкавленим особам спецiалiсти з майстерень зможуть на мющ дати пояснення i практичш поради з ^eï проб-леми. Кiлькiсть таких центрiв може збiльшуватись, якщо результати ïхньоï роботи отримають схвалення. Вони можуть покрити частину або бшьшють витрат шсля того, коли здобудуть популяршсть i зможуть реалiзовувати су-часш iнструменти, матерiали та iншi послуги центрiв. Очевидно, що краши, яю розвиваються, особливо в Африцi, а також низщ нових незалежних держав св^у потребують таких цен^в i таким чином вони зможуть зробити свш внесок у виршення питання щодо збiльшення лiсистостi.
Тод^ коли шляхом залiснення можна збшьшити запаси деревини за досить довгий тривалий час, очевидно, що запровадження економного оброб-лення i використання вiдходiв деревини уже сьогодш може сприяти збере-женню лiсiв i тому ми вважаемо, що навчання цим методам спещалют1в i широких мас населення у крашах, що розвиваються, е частковим внеском у ви-ршення глобально:' проблеми збiльшення лiсистостi уже сьогодш.
Висновки. Для часткового виршення проблеми збшьшення люистос-тi у крашах, що розвиваються, та низщ нових незалежних краш, зокрема у деяких регюнах Украши, Угорщини та Польшд пропонуемо органiзувати зу-силлями чинних навчальних закладiв деревообробного профiлю поширення знань сучасних методiв оброблення деревини та кращого використання вщ-ходiв серед зацiкавлених пiдприeмств та оЫб.
З метою популяризацiï цих методiв пропонуемо органiзувати пересув-нi майстерш, якi могли б показати сучасш iнструменти, матерiали, обладнан-ня та методи оброблення деревини i використання вiдходiв широким вер-ствам населення в регюнах, яю традицiйно займаються обробленням деревини. Як наслщок, використання такого досвiду широкими споживачами деревини уже сьогодш можна не тшьки частково зберегти, але й збшьшити наявш запаси люу.
Войтович И.И. Улучшение использования древесины - частичное решение проблемы увеличения лесистости в вопросе глобального изменения климата
Как дополнение к имеющимся программам увеличения лесистости, предложено организовать усилие региональных и международных донорских организаций на пропаганду методов лучшего использования древесины в учебных центрах и перед-
Глобальш змши клiмату: загрози людству та мехашзми вщвернення
63
вижных мастерских, что будет способствовать сокращению расходов древесины и одновременно уменьшит потребность в ее заготовке.
Ключевые слова: уменьшение лесистости, методы использования древесины.
Voytovych I.I. Improvement of the use of wood - a partial solution to deforestation in global climate change
In addition to existing programs of afforestation, we suggest to organize the efforts of regional and international donor organizations to propagate and instruct the general public to methods of better utilization a volume of log by educationally centers or mobile workshops, which can reduce the need of wood and, at the same time, reduce the felling of trees.
Keywords: deforestation, methods of wood processing.
УДК 620.90 Доц. В.А. Волощук, канд. техн. наук; проф. А.М. Рокочинський,
д-р техн. наук - НУ водного господарства та природокористування, м. Рiвне
ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМ1Н КЛ1МАТУ НА ПАРАМЕТРИ ОПАЛЮВАЛЬНОГО ПЕР1ОДУ Р1ВНЕНСЬКОГО РЕГ1ОНУ
На основi ретроспективного аналiзу метеоданих друго! половини XX ст., а також виходячи з прогнозу можливих змш погодно-кшматичних умов у разi глобального потеплшня, ощнено змши параметрiв опалювального перюду та обсяпв теплос-поживання житлово-комунального сектору Рiвненського регюну.
Ключов1 слова: глобальне потеплшня, параметри опалювального перюду, теп-лоспоживання.
Глобальне потеплшня стае одшею з головних проблем людства най-ближчого майбутнього. 1нструментальш дослщження, упродовж 100-150 ро-юв, катастроф1чш явища великих масштаб1в переконливо свщчать, що кшмат насправд1 почав змшюватись, причому досить швидко [1, 2].
Змша кшмату, яка спостер^аеться сьогодш та прогнозуеться в май-бутньому, може мати значш природш, економ1чн1 та сощальш наслщки. Тому вже зараз виникае потреба у визначенш впливу прогнозованих глобаль-них змш кшмату та розроблення вщповщних адаптацшних ршень щодо змш та послаблення 1'хшх наслщюв [1, 3-5].
Енергетика належить до тих галузей економжи, де юнуе значний взаемозв'язок i взаемовплив техносфери та навколишнього середовища, зокрема й погодно-кшматичних чинникiв. Вплив погодно-кшматичних умов на енергетику виражаеться у змш умов виробництва енергп, коливаннях потреби в нш з боку споживачiв, а також у рiзних умовах експлуатацп та утриман-ня енергооб'ектiв [6, 7]. З шшого боку, безсумнiвно, юнуе зворотнiй зв'язок мiж енергетикою та природно-кшматичним середовищем.
Однiею з найважливших складникiв паливно-енергетичного комплексу багатьох кра!н е теплопостачання. Станом на 2004 р. загальне теплоспожи-вання Укра1ни становило 237,1 млн Гкал [8]. 1стотне споживання теплово! енергп у кра!ш здiйснюеться в житлово-комунальному секторi, частка якого становить 44 % вщ загального теплоспоживання (тобто 104 млн Гкал/рж).
64
Збiрник науково-технiчних праць
