CC BY
16
щення еколопчно!' ситуацií мiста). Особливе мiсце серед активних методов займае евристичний метод навчання, яким користуються при проведенш дискусiй на ау-диторних заняттях, консультацiях. Застосування розглянутих вище методов знач-но пiдвищуе рiвень активносп студентiв при одночасному використаннi елементш дослiдження.
При вивченнi проблем екологп важливо звернути увагу студентiв на необ-хiднiсть взаемодií регiонального i галузевого екологiчних менеджментов. Для цьо-го нами використовуеться системний шдхвд до представления органiзацií у систе-мi нацiональноí економiки, галузi, регюну через взаемозв'язок системних шстру-менпв (узгоджених на всiх ршнях i по горизонталi екологiчних органiзацiйних за-ходiв, правил, регламентов, механiзмiв економiчно i соцiально-психологiчного ре-гулювання, професшно-техшчних вимог i знань, встановлених i загальновизнаних прiоритетiв - загальнонацiональних, регюнальних, органiзацiйних). Такий пiдхiд дозволяе практикувати побудову дерева екологiчних щлей з декомпозищею 1х по вертикалi та горизонтали До цього долучаються системш та цiльовi критерií ощн-ки, як включають у себе як складовi показники ефективностi (ефекту) з розгля-дом допустимого, неприйнятного i бажаного значень. Деяка несумiснiсть окремих показникiв i критерiíв усуваеться пошуком компромiсiв (напр., мiж обсягами ви-робництва i забрудненням середовища, мiж прибутками вiд збереження шкщли-вих процесш i витратами на вщновлення природи i т.п.)
Аналiз практики вивчення еколого-економiчних дисциплiн студентами вищо1 школи дозволяе сформувати такi основш аспекти вдосконалення навчаль-ного процесу:
• використання при вивченнi курив сучасного теоретичного матерiалу, перiодики, нормативно-правових акив регулювання еколого-економiчних процеав;
• проведения практичних та семiнарських занять з врахуванням актуальностi еколо-пчно! ситуацп Укра!ни у цiлому, Захщного регiону та впливу на них господарсь-ко! дiяльностi окремих тдприемств;
• використання активних методiв навчання, забезпечення проблемного характеру та бачення перспективи при проведеннi дискусiй, обговорень, дшових ^ор;
• використання та поглиблення знань при залученнi студенив до самостшно! та на-уково-дослщницько! роботи;
• використання фактичних даних пiдприeмств регiону при виконаннi розрахунко-вих робiт, курсових та дипломних проекив, у самостiйнiй роботi студенив;
• гнучкiсть та прогресивнiсть при формуванш тем та визначеннi напрямюв курсових та дипломних проекпв, забезпечення !х iндивiдуальностi, самостiйностi та творчого характеру.
УДК378:504.03:332.055.2 Доц. С.Я. Цимбалюк, к.е.н. - Академiя державног
податковог служби Украгни, м. 1ртнь
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОСВ1ТА ЯК ГАРАНТ ЕКОНОМ1ЧНОГО
ПРОГРЕСУ
Йдеться про необхщшсть реформування вищо! освiти на засадах концепцп й еколо-пзацн та штеграцн у свiтовий освiтянський простiр. Розглянуто причини науково! не-спроможностi сусшльства визначити й узгодити прiоритети свого екож^чного та соща-льного розвитку.
256
Еколого-економiчне вчення: витоки, проблеми, перспективи
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
Dr. Sc. Svitlana Tsymbaluk - The Academy of State Tax Service of Ukraine, Irpin Ecology-economic education as guarantee of economic progress
Article is dedicated to the problems of necessity of higher education reforming on the bases of ecologization concept and its integration in the world educational space. The author outlines reasons of society scientific incapability to determine and coordinate the priorities for its economic and social development.
Багатовшова ктор1я Украши вийшла на той етап трансформацл суспшьст-ва, коли ввдкриваються широт можливосп для прогресивних зрушень у Bce6i4-ному його розвитку. Зазнають кардинальних змш освиня й наукова галуз^ що е гарантом економiчного прогресу, збереження i розвитку iнтелектуального потен-цiалу, а отже, i суверенiтету держави.
На сьогодш необхвдною е еволюцiя вищо1 освiти у цiлому та ц невiд'емноí складово!' - екологiчноí освiти, доступнiсть яко1 з часом характеризуватиметься 6i-льшою гнучкiстю. Адже, у будь-якому вiцi в iнтересах отримання iнтенсивноí ви-що!' пiдготовки, оновлення знань i набуття нових навичок або ж перепiдготовкж е одним iз основних аспектов демократизацií та реформування вищо! школи i освии у целому. Така еволюцiя водночас робить вишу освиу особливо привабливим сере-довищем контактав як у межах держави, так i в европейському освiтньому просторi, що сприяе обмiну знань, взаемозбагаченню викладач1в та студенпв усiх ступешв.
Iнтеграцiя наук, синтез наукових знань створюють сприятливi умови для проникнення розуму майбутнього фанвця з будь-яко! галузi знань у структурну побудову матерiального свиу, що сприятиме формуванню цiлiсноí картини зба-лансованого еколого-економiчного та сощального розвитку Украши. Кожне ввд-хилення процесу розвитку наук вiд сустльно1 системи координат - суспiльних продуктивних сил i економiчних вiдносин - небезпечне своши непередбачувани-ми негативними наслiдками не лише для даного сустльного способу виробницт-ва, але й, безперечно, здiйснюе негативний вплив на процес обмiну мiж природою i суспiльством на планетарному р1вш.
Для залучення вiтчизняноí науки до розв'язання екологiчних проблем Укра!ни необидно перейти ввд заклик1в до "виживання" у кризi, що затягнулася i дедалi поглиблюеться, до реального сприяння iнновацiйному екологiчному пiд-приемництву. У цш сферi економiсти-екологи, фiнансисти-екологи та юристи-екологи будуть мати неабияку перспективу у вирiшеннi питань, пов'язаних з не-збалансованiстю величезних матерiально-енергетичних потокiв технологiчних процесiв конверсií природного ресурсу у споживчу вартiсть iз процесами природ-них екосистем бюсфери. Адже суть розвитку полягае у появi нового. З iнiцiативи "Всесвинього центру виживання та проблем ХХ1 столiття" ООН останнi десять ротв активно опрацьовувалася програма глобально1 освии з космiчним баченням життя на базi ново1 парадигми, тобто вщповвдно1 сукупностi переконань, цiннос-тей i технiчних засоб1в, якi притаманнi людству на даному етапi його розвитку, а саме: ввд диференцiацií знань до íх синтезу, вiд редукцюшзму до холiзму.
Як зазначалось у Нацюнальшй доповiдi про розвиток освгги в Украíнi, одним з найважливших напрям1в дiяльностi у сферi освiти е мiжнародне спiвробiт-ництво, яке покликане забезпечити iнтеграцiю нащонально1 освiти у мiжнародний освiтянський проспр. Серед прiоритетних напрямiв, пiдтриманих Програмою
3. Проблеми еколого-економiчноl освiти
257
Tempus в УкраЫ на 2000-2001 роки, е розробка програми у сферi охорони навко-лишнього середовища.
Щодо вищо!' економiчноí освiти, то периферiя ц професiйного економДчно-го змДсту повинна системно iнтегрувати як природничо-технологiчнi, так i гуманД-тарнi знания.
Саме молода вДдводиться вирiшальна роль у здшсненш переорiентацií на-прямiв та характеру майбутнього розвитку сусшльства, гармошзацп вiдносин мiж природою i людиною. Виховання дбайливого i уважного ставлення до Природи, поширення знань i навичок, необхiдних для ii охорони та покращення стану, по-винш стати невiд'емною частиною загально!' системи еколопчно! освiти у шдго-товщ майбyтнiх спецiалiстiв для подальшого сощо-еколого-економДчного розвитку i процвiтания Украши. Усi рiшения, пов'язанi з використанням природних або людських ресурсов iз втручанням у процеси життедiяльностi бюсфери, мають прийматися з урахуванням його як найближчих, так i вДддалених наслiдкiв.
Озбро!вшись сучасними теоретичними концепщями еколопчно!' освiти, необидно спрямувати процес навчання на розвиток самостшно-шзнавально!' дДя-льност! стyдентiв (кyрсаитiв), формування штелектуальних, спещальних та нау-ково-дослiдних умДнь.
Еколопчш знання у поеднаннi з економДкою природокористування форму-ватимуть у майбутшх фахiвиiв навички до прийняття yправлiнських рiшень у сферi охорони навколишнього середовища в умовах трансформацшних i структу-рних зрушень в економДщ Украши.
СлДд урахувати той факт, що економiчнi проблеми Украши вже неможливо розглядати, виходячи лише Дз ситуацй' i критерив нащонального ршня, оскДльки спостерiгаеться зростаюча глобалДзащя проблем, якД характеризуються винятко-вою складшстю конкретних ситуацш Доречно наголосити, що глобалДзащя поля-гае не тДльки у поеднанш економДки у едине цДле, але i в шгерналДзацп обмДну мДж людьми, розповсюдженш Ддей.
Перед людством постае комплекс питань, пов'язаних з якДстю довкДлля, ра-щональним використанням природних ресурсов та управлшням охороною навколишнього середовища, якД неможливо вирДшити у рамках полДтики окремих держав. Саме тому сьогодш дощльно говорити про "новий i мобшзуючий контекст", в якому необхДдно вирДшувати багатоплановД завдання, що стоять перед екологДч-ною освДтою, i забезпечити ii перебудову. Вища освДта не повинна замикатись сама у собД й Дгнорувати шкДдливий вплив на навколишне середовище. ПотрДбне всебДчне сприяння еколопзацц рДзних техшчних дисциплш, шд якою слДд розумД-ти процес щлеспрямованого i послДдовного впровадження технологДчних, управ-лшських та Днших рДшень, що дозволяють шдвищувати ефективнДсть використан-ня природних ресурсДв поряд з полшшенням або хоча б Дз збереженням якостД до-вкДлля на локальному, регДональному та глобальному рДвнях.
У навчальних курсах слДд передбачати виконання розрахункДв з питань екологДчних платежДв (платеж! за використання природних ресурсДв, платеж! за забруднення довкДлля, штрафи за перевищення допустимих норм викидДв i скидДв, визначення еколого-економДчних збиткДв та економДчного результату вДд впрова-дження природоохоронних i господарських рДшень тощо), якД дозволяють сфор-мувати цшсну картину сьогодшшнього загострення та поглиблення екологДчно!
258
Еколого-eKOHOMiHHe вчення: витоки, проблеми, перспективи
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
кризи, сприяти усвiдомленню, що людина не просто взаeмодie з природою, вона також е 11 частиною. Змiнюючи природне середовище, яке е водночас i життевим засобом i предметом та знаряддям працi, вона змiнюе власну природу.
Таким чином, формування поняття антропогенного стресу, токсичних вщ-ходiв та ефективного природокористування як лiмiтуючих факторш iндустрiаль-но! цивiлiзацií, розкриватимуть суть ново!' системи цiнностей суспiльства, що ви-магають змiн щльових установок стратегií розвитку та шдготовки спецiалiстiв ново!' формацц.
УДК630.3.001.12 Доц. 1.Г. Войтович, к.т.н. - УкрДЛТУ
ВИВЧЕННЯ СПОСОБ1В БЕРЕЖЛИВОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ - ШЛЯХ ДО ЗБ1ЛЬШЕННЯ Л1СИСТОСТ1
У доповнення до юнуючих програм зшпснення територiй пропонуеться об'еднати зу-силля регiональних i мiжнародних донорських оргашзацш для пропаганди i навчання населения методам кращого використання деревних ресурсiв за допомогою оргашзаци освь тнiх центрiв чи семiнарiв, що може вплинути на зниження споживання деревини i, водночас, зменшити обсяги вирубування лiсiв.
Dr. Ivan Voitovych - USUFWT
Studying the ways of wood careful utilization - the way towards afforestation
increasing
In addition to existing programs of afforestation, we suggest to organize the actions of regional and international donor organizations for propaganda the general public methods of better utilization of wood that can reduce the wood demand as well as trees felling.
Зменшення лкистосп на планета сьогодш е одшею з найбшьших проблем людства, яку пробують виртити або шляхом насадження дерев на нових терито-рiях, або поновленням лiсiв на старих, ранiше вирубаних, площах. Для цих цiлей з року у рш витрачаеться велика юльккть людських та матерiальнжх ресурав.
У цей же час потреба у деревиш постiйно зростае i зростае вiдповiдно потреба у заготам лiсу. Нерiдко, особливо у крашах, що розвиваються, або у мкцях, де деревообробна промисловiсть розвинута слабо, при обробцi деревини, зокрема у малих майстернях, нагромаджуеться невиправдано велика кiлькiсть вiдходiв.
Вважаемо за доцшьне у доповнення до кнуючих програм збiльшення лки-стостi оргашзувати i спрямувати зусилля державних i мiжнародних донорських органiзацiй на пропаганду i навчання мiсцевих жителiв методам кращого використання обсягу деревини, що може призвести до зменшення потреби у нш, а, отже, до зменшення обсягу ii' заготшл^
Зменшення лiсистостi е серйозною проблемою для цшого свiту, особливо для присахарських краш Африки i навиь для деяких европейських краш, у т.ч. Украши, Молдови та ш. Площа лiсiв зменшуеться з катастрофiчною швидкiстю. В Ефiопii, наприклад, за останш десятилiття вона зменшилась з 36 % до 4 % i про-довжуе зменшуватись. Для виртення цiеi проблеми уряд Ефюпи, як i багатьох iнших краш, органiзував вже декiлька нацiональних програм, яш передбачали збь льшення лкистосп на нових територ1ях.
3. Проблеми еколого-еконо:шчно1 освiти
259
