CC BY
43
УДК339.9:630*903 Асист Т.Ю. Туниця1, к.е.н. - УкрДЛТУ
ПОЛ1ТИКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ У КОНТЕКСТ М1ЖНАРОДНИХ ВИМОГ2
Через призму лгавничо! проблематики документiв ООН - "Порядку денного на XXI столтя" та "Заяви про принципи щодо лiсiв", - розглядаються питання формування еко-номiчноl полiтики сталого розвитку люового господарства Украши з урахуванням сучас-них мiжнародних вимог, зокрема, еколопчного iмперативу.
Taras Tunytsa - USUFWT
Policy of sustainable development of forestry in Ukraine taking into account current international requirements
In the light of forest problems focused in the UN Documents - "Agenda for the XXI Century" and "Principles on Forests", - the article deals with the issues of forming the economic policy of sustainable development of forestry in Ukraine taking into account current international requirements, as well as the ecological imperative.
Лкове господарство ввдграе суттеву роль в економщ Украши. Крш того, лки виконують важливi еколопчт функцп щодо регулювання кисневого балансу атмосфери, оздоровления природного життевого довкшля, формування ктмату, водорегулювання, захисту грунтш ввд ерозп тощо. Тому розробка полиики сталого розвитку лкового господарства е не лише внутртньодержавним прiоритетом, але i вимогою мiжнародного спiвтовариства.
Концептуальнi основи свiтовоí полиики сталого розвитку, у тому чи^ глобально!' полiтики використання, охорони та вщтворення лiсових ресурсш ви-знан всша кра'нами - членами ООН. На основi прииципiв та критерив глобально!' полiтики сталого розвитку необхщно формувати вiдповiдну нацiональну лiсову полиику.
Проблеми формування нацiональноí лiсовоí политики розглядаються у працях багатьох авторiв, зокрема, С.А. Генсiрука [1], 1.М. Синякевича [6]. Настав час аналiзувати процес формування полiтики сталого розвитку лкового господарства Украши з точки зору вимог свггового лкового господарства. Адже знищення або деградащя лiсiв в однiй частинi планети негативно впливае на клiмат та iншi природнi процеси в iншiй li частинi. Лiсовi ресурси планети становлять едину глобальну екологiчну систему. Через те лкове господарство кожно! окремо взято! краши е оргашчною складовою частиною свiтового лiсового господарства. Розви-ток нацiонального лiсового господарства мае оцшюватися на основi мiжнародно визнаних принципiв, критерив та iндикаторiв згiдно з концепцiею еколого-економiчноl ефективностi, яка повинна прийти у ХХ1 столiттi на змiну концепцп традицшно!, суто економiчноl ефективностi.
Виходячи з цього, мiжнароднi аспекти глобально! полиики сталого розвитку повинш стати стрижневими процесу формування та реалiзацii нацiональноi полiтики сталого розвитку лкового господарства.
А А А А
1 Тарас Юршович ТУНИЦЯ, асистент кафедри мiжнародних економ1чних вщносин Львгвського НУ iM. I. Франка. Львгв, вул. Ушверситетська, 1. Тел.: 75-77-15. E-mail: ttunytsya@yahoo.com
2
Представлена академком ЛАН Украши С.А.Генаруком
Витоки теорц сталого розвитку можна вiднести до 1972 року, коли пред-ставники 113 краш свДту зiбралися у Стокгольмi на першу Всесвiтню конферен-цДю з проблем довкДлля. Вже тодi було закладено початковi, вихДдш принципи, що стосуються нинiшнього розумДння проблем сталого розвитку.
Упродовж останнього десятирiччя вiдбулася цiла низка наукових конфере-нцiй та зустрiчей на найвищому рiвнi з проблем довкДлля та сталого розвитку. Найважливiшою з них була конференция ООН з довкДлля i розвитку, яка вДдбулася у 1992 роцi в РДо-де-Жанейро ("Рiо-92"). Конференцiя "Рiо-92" сконцентрувала ба-гаторiчнi науковi досягнення у цш сферi i на !х пiдставi прийняла п'ять основних документов: Декларацию з довкiлля i розвитку; "Порядок денний на ХХ1 столiття" ("AGENDA 21"); Конвенщю про бiорiзномаíття; Конвенщю по глобальнi змiни клiмату; Заяву про принципи щодо лiсiв. Цд документи стали методологiчною i правовою основою розробки нацДональних, у тому числД галузевих концепцiй сталого розвитку, включаючи концепцií сталого розвитку лДсового господарства.
У "Порядку денному на ХХ1 столДття" [3] проблемам сталого розвитку лД-сового господарства присвячено великий роздДл. У ньому, зокрема, вiдзначаeться, що полiтика, методи i механiзми, якД використовуються для збереження i розвитку рiзноманiтних екологДчних, економiчних, соцiальних i культурних функцДй лДсДв i лДсових угДдь, характеризуються наявшстю великих недолiкiв. Багато розвинутих краш стикаються з проблемами, що викликаш шкодою, що зазнають лДси у результат! забруднення повиря i пожеж. Виникае потреба у бДльш ефективних заходах i тдходах, що стосуються питань полiпшення i погодження процесу розробки полД-тики, планування i програмування, законодавчих заходав i механДзмДв [3, ст. 100].
Це мае особливо важливе значения для забезпечення цшсного i рационального пДдходу до сталого i екологДчно безпечного розвитку лДсового господарства. На необхДдностД збереження рДзномаштних функцш лДсДв i лДсових угДдь шляхом змДцнення належних оргашзащйних структур неодноразово наголошувалося у ба-гатьох наукових доповДдях, рДшеннях i рекомендащях ФАО, МОТД, ЮНЕП, СвД-тового Банку, МДжнародно1 спДлки охорони природи i природних ресурсов (МСОП) та Днших оргашзацш.
ОсновнД цш "Порядку денного на ХХ1 столДття" у галузД лДсового господарства полягали у тому, щоб:
• посилювати нацюнальт установи, що займаються проблемами лгав, посилювати масштаби i пiдвищувати ефективтсть заходiв у галузi рацiонального використан-ня, збереження та сталого освоения лгав i вживати ефективнi заходи для забезпечення рацюнального використання та сталого виробництва лiсових товарiв i по-слуг як у розвинутих, так i у крашах, що розвиваються;
• розвивати i покращувати технiчнi i професiйнi навички, а також спецiальнi знання з метою ефективно!' розробки i впровадження полiтики рацiонального використання, збереження i сталого освоення всiх видiв лiсових ресурсiв, включаючи ль совi упддя.
Для досягнення цих цДлей пропонувалося здшснювати ряд заходДв, зокрема, децентралДзащю процесу прийняття рДшень, заохочення участД приватного сектора, створення i змДцнення потенцДалу для проведення дослДджень у галузД рационального використання лДсДв, бюлопчно! рДзномаштностД, впливу на лДси атмос-ферних забруднювачДв, збДльшення ринкового прибутку та неринково1 вартостД послуг лДсу. Особлива увага звертаеться на проведення мДжнародних дослДджень,
а також на необхщнкть полшшення функцiонування i змiцнення координацií дш мiжнародних органiзацiй.
В "Порядку денному на ХХ1 столiття" зазначаеться, що сьогоднi над лко-вими упддями свiту нависла загроза неконтрольовано1 1х деградацií i перетворен-ня лкових площ в iншi види земель. Це зумовлено зростанням потреб людей у де-ревинi, розширенням сшьськогосподарсько1 дiяльностi, вiдсутнiстю належних за-собш боротьби з лiсовими пожежами та браконьерством, неращональними комер-цiйними лкозагопвлями, надмiрним i нерегульованим випасом худоби у лках, шкiдливим впливом на лки кислотних дощiв та iнших видав забруднення повiтря. Внаслiдок скорочення площ лiсiв та íх деградацп поширюеться ерозiя грунт, зменшуеться бюлопчна рiзноманiтнiсть, завдаеться шкода середовищу проживания диких тварин, ввдбуваеться деградащя водозбiрних територiй тощо, а у кш-цевому пiдсумку - зниження якостi життя та обмеження можливостей сталого розвитку.
Ситуацiя, що склалася, вимагае запровадження термiнових i погоджених заходав стосовно збереження i використання лкових ресурсов. Для 11 виправлення рекомендуються розробка i впровадження нацiональних програм дiй у галузi лко-вого господарства, рацюнального використання, збереження i сталого розвитку лiсових ресурсiв. Таю програми пропонуеться пов'язувати з iншими заходами зе-млекористування.
Вiдповiдно до ще!' рекомендацií "Порядку денного на ХХ1 столiття", в Украíнi також необидно розробити i прийняти нацiональну програму ращональ-ного використання, охорони i вiдтворения лiсових ресурсiв, реалiзацiя якох знач-ною мiрою сприяла б сталому розвитку суспiльства. Украша - малозалкнена держава. Показник й лкистосп - один з найнижчих серед европейських краíн. Вiн становить 15,6 % проти, скаж1мо, 31 % в Шмеччиш, 46,5 % - в Австрц, 71,9 % - у Фшляндц. У рамках та^ програми при мiжнародиiй фiнансовiй тдтримщ можна було б здайснити залкнення близько 5 млн. га еродованих земель, непридатних для iнших форм землекористування i суттево збшьшити лкисткть територií Украíни.
До речi, в шшому документi Конференцií ООН "Рю-92" - офiцiйнiй, але необов'язковiй до виконання Заявi про принципа досягнення глобального консенсусу у сферi рационального управлiния, збереження i сталого розвитку уах видш лiсiв [5, ст. 63] йдеться про необхiдиiсть розробки вiдповiдиих мiжнародиих угод, спрямованих на заохочення мiжнародного спiвробiтництва у збереженш i сталому розвитку всх видiв лiсiв, включаючи вiдновлення лку та залiснення непридатних для сшьськогосподарського використання земель.
У процесi формування полiтики сталого розвитку лiсового господарства Украши слiд мати на увазi застереження " Порядку денного на ХХ1 столiття" про те, що "величезний потенцiал лiсiв i лкових упдь, як одного з основних ресурсiв розвитку, досi ще повнктю не вивчений. Бiльш ефективне використання лкш мо-же дозволити збшьшити обсяг виробництва товаров i послуг, зокрема деревини i "недеревноí лiсовоí продукцií", i таким чином сприяти створенню нових робочих мiсць i прибуткiв, пiдвищення вартостi продукцií шляхом й обробки, розширення торгiвлi лковою продукщею, збшьшення прибуткiв в шоземшй валютi i прибут-юв вДд iнвестицiй. Як вiдновлюванi, лДсовД ресурси можуть використовуватися на сталiй основД, що вiдповiдае цшям охорони природи. При розробщ политики лкь вництва слвд повнктю враховувати наслiдки використання одних лкових ресурсов
2. Проблеми практичного застосування еколого-економiчного вчення 127
для шших. Кр1м того, цiннiсть лiсiв можна шдвищити шляхом 1х екологiчно без-печного використання, наприклад, у таких щлях, як екотуризм, i отримання, на регулярнiй основi, генетичних матерiалiв" [3, ст. 107].
Згiдно з вимогами свiтового спiвтовариства, у нацюнальшй лiсовiй полии-цi слiд передбачати заохочення розвитку тих лiсових шдприемств, якi використо-вують як деревину, так i недеревну продукцию, у тому чи^ максимально викори-стовують вiдходи, що утворюються при заготiвлi та обробцi деревини. Комплекс-не використання деревини, ц вiдходiв та недеревних ресурсiв лiсу забезпечуе збь льшення зайнятостi та прибуткiв.
Сучасна лiсова полiтика повинна передбачати аналiз iнвестицiй у лiсове господарство з точки зору не лише традицшних економiчних пiдходiв, але й з врахуванням впливу виробничо!' дiяльностi у лiсi на природне життеве довюлля. Вона повинна узгоджуватися з мiжнародними нормами i стандартами, заохочувати ствробиництво i допомогу мiжнародних органiзацiй у таких питаниях, як передача прогресивних технологш, створення сприятливих умов для розвитку торпвл!
Мiжнароднi вимоги до нацюнально1 лiсовоí полiтики полягають також у необхвдносп розвитку спiвробiтництва з мiжнародними органiзацiями i установа-ми, у тому чи^ й неурядовими, а також з ушверситетами та шшими науковими iнституцiями у галузi лiсiвничих дослiджень, систематичного огляду стану лкш та 1х оцiнки з точки зору сусшльно1 значимостi [3]. Проблема полягае у тому, щоб нащональна система оценки та облшу лiсових ресурс1в, у тому чи^ деревних i недеревних товар1в i послуг, вiдповiдала мiжнародним стандартам. Вичизняш фахiвцi на всiх р1внях iерархií управлiния лiсовим господарством повиннi розумь ти едину мiжнародну мову.
На думку дослщниюв з 1нституту Всесвггнього Спостереження, потреби людства сьогоднi перевищили можливосп лiсiв планети. За останш пiвстолiття свь това площа лiсiв iстотно скоротилася, особливо у кранах, що розвиваються. Перед-бачаеться скорочення плошд лiсiв на душу населення з нинiшнiх 0,56 га до 0,38 га у 2050 рощ. Ця цифра враховуе ркт населення i трансформацию частини лiсових площ в орнi землi. У багатьох випадках зростаючi свiтовi потреби у таких продуктах з деревини як целюлоза, татр, картон, фанера, шпон, дошки та шших вже перевищують можливосп сталих лiсозаготiвель [7, ст. 8]. Не вимагае особливих аргументов поло-ження про те, що ця проблема е особливо актуальною для Украши.
Як зазначаеться у Програмi дай з подальшого впровадження "Порядку денного на ХХ1 столiття", рацiональне використання, збереження i стале освоення всiх видiв лiсiв - це найважливiший чинник економiчного i соцiального розвитку, охорони довкшля i пiдтримки систем життезабезпечення планети. Лки е одним з основних сховищ бiологiчноí рiзноманiтностi, абсорбентами i резервуарами вуг-лецю, важливим джерелом вiдновлювальноí енергií, а отже, неввд'емним елемен-том сталого розвитку [4, ст. 25-26].
У системi лкового господарства Украши наявнi негативш наслiдки використання застар1ло1 матерiально-технiчноí бази. Застарша техиiчна база державних та мiжгосподарських лiсгоспiв вiдчутно збшьшуе соб1варткть робiт i продукци, зни-жуе продуктивнiсть пращ, спричиняе неращональне використання лiсових ресур-с1в, руйнування грунпв та iншi форми деградацл природного довкшля. Вiдсутнiсть необхiдноí юлькосп протипожежно!' техиiки та вiдсутнiсть яккно!' системи дорiг сповшьнюе час гасшня лiсових пожеж, заважае якiсному веденню лiсокультурних та лiсогосподарських робiт, суперечить принципам сталого розвитку [2].
Останшм часом роки спостерДгаеться збДльшення кшькоста працiвникiв у лДсовому господарствi при вДдносшй стабiльностi обсягДв робгг. Це пояснюеться вДдносно дешевою робочою силою, яка може замшити роботу вiдсутньоí високо-продуктивноí технiки. З другого боку, деревообробна галузь втрачае своíх працДв-ниюв. Деревообробка перебувае у сташ застою у той час, як лкозаготавельна галузь працюе на збiльшення обсягДв експорту круглоí деревини. Реалiзацiя лДсоси-ровини на зовшшшх ринках приносить значно бДльше доходДв пiдприемству, нДж ц реалДзацДя на внутрДшньому ринку. Таким чином, деревообробники втрачають доступ до ринку високоякiсноí лiквiдноí сировини [8].
1стотною перешкодою для формування полДтики сталого розвитку е неякД-сне планування лДсокористування, яке здшснюеться лДсгоспами на основД вимог лДсовпорядкування. Таке планування повинно бути прозорим Д враховувати не лише лкогосподарськД завдання та еколопчт вимоги, але й всебДчно враховувати кон'юнктуру ринку. Накопичення великих обсягДв деревини на складах, яка не може знайти ринки збуту Д з часом втрачае своí якостД, шдтверджуе неврахування ринкових потреб у рДчних планах. Суттевим недолДком е також недоступнкть Дн-формацп для громадськоста щодо стану лДсДв, обсягДв рубань тощо. Результати ро-боти лДсовпорядкувальних експедицш щодо мошторингу лДсДв призначаються тальки для службового користування, тодД як у крашах з ринковою економДкою вони доступнД для широкого загалу.
У даний час в УкраЫ ще не мають впливу на формування полДтики сталого розвитку ш сшлки приватних шдприемщв, ш недержавнД еколопчт оргашза-цц, ш ДншД защкавлет групи, якД могли б рДзномаштними засобами шдтримувати та лобДювати лДсовий сектор. ВДдсутнкть навчальних дисциплш з лiсовоí политики у вищих закладах освДти залишае лДсовий сектор без вДдповДдних фахшщв у данш сферД прийняття рДшень.
Багато у чому подДбнД тенденцп розвитку лДсового господарства мають Ро-сДя Д Беларусь, хоча за остант роки мають мДсце Д певнД вДдмшноста. Необидно вДдзначити, що РосДя значно активнДше бере участь у розробцД полДтики сталого розвитку лДсового сектора та участь у мДжнародних процесах щодо сталого управ-лДння лДсовими ресурсами, нДж Беларусь Д Украша.
З метою розробки шляхДв сталого розвитку лДсового господарства Украши нами зроблено порДвняльний аналДз лДсового господарства у крашах з традицДй-ною ринковою економДкою, зокрема таких, як АвстрДя, Шмеччина, ФДнляндДя та краш з перехДдною економДкою [10].
АналДз тенденцш розвитку лДсового господарства у крашах з традицшною ринковою та перехДдною економДкою засвДдчуе, що рДвень ведення господарства у цих крашах ще суттево вДдрДзняеться не лише системою управлшня, але й системою економДчних стимулДв та полДтичними шдходами до рацюнального викорис-тання, охорони та вДдтворення лДсових ресурсДв.
На пДдставД проведеного аналДзу нами було виявлено сДмнадцять факторДв, якД формують демократичну галузеву политику сталого розвитку (табл. 1). Дев'ять Дз сДмнадцяти видДлених факторДв в УкраЫ сьогодш вДдсутт (проти кожного з них у табл. 1 - знак "мшус"), шДсть факторДв дДють ще недостатньо повно (проти них стойъ знак "плюс" - "мшус") Д лише два фактори впливу збДгаються (знак "плюс") в УкраЫ з державами ринковоí економДки.
Табл. 1. Порiвняння факторiв впливу на формування галузевог полтики сталого розвитку в УкраШ та державах з ринковою економтою_
№ п/п Фактори Краши Свропи Украша
1. Державна власшсть на лки + +
2. Приватна властсть на люи + -
3. Досконалють законодавства щодо лгав + +/-
4. Суворе дотримання законодавства + -
5. Формування лково1' полiтики державою + +
6. Формування лково1' полiтики недержавними орга-шзацшми, приватними власниками, пiдприeмцями + -
7. Незалежний мотторинг i контроль + +/-
8. Рекомендацiйний характер державного люовпорядкувального планування + -
9. Вiдкрита iнформацiя про результати мониторингу лiсiв + -
10. Еко-сертифiкацiя лгав i лiсовоí продукцп + +/-
11. Нацiональнi еко-сертифшацшш програми + -
12. Наявнiсть лiсосировинних бiрж + +/-
13. Використання лiзингу + +/-
14. Врахування ринкового попиту при складанш рiчних планiв заготiвлi деревини + -
15. Наявтсть зацiкавлених груп та лобтовання iнтересiв лiсового господарства + -
16. Участь громадськосп та недержавних громадських органiзацiй у прийнятп рiшень + -
17. Виконання мiжнародних зобов'язань з питань сталого розвитку + +/-
Головна ввдмшнктъ мiж полиикою лкового господарства у крашах з ринковою та перехвдною економшою полягае у тому, що у високорозвинутих крашах iснуe не тшъки державна власнiсть на лки, але й приватна. Лiси у цих крашах можуть бути у володшш промислових компанiй та належати фермерам. Тому ль сова поливка у цих крашах формуеться на демократична основi, оскшъки пред-ставляе штереси рiзних зацiкавлених осiб та груп: державних служб, приватних власнитв, промисловцiв, фермерiв, еколопв та шших.
Можна констатувати, що лiсове господарство у крашах з традицшною ринковою економшою за основними показниками стойъ ближче до вимог сталого лкокористування, нiж у крашах з перехвдною економiкою. Проте це не означае, що у високорозвинутих европейських крашах за всша ознаками вже кнуе стале лiсове господарство. У лковому господарствi цих краш е ще чимало проблем, якi необхвдно вирiшувати як у теоретичному, так i практичному сенсi для досягнення цшей сталого розвитку.
Крашам з перехвдною економшою, у тому чи^ й Украíнi, треба вивчати й аналiзувати досвiд ведения лiсового господарства у крашах з ринковою економь кою. Але, як показали нашi дослiджения, у жоднiй европейсъкiй краМ немае мо-делi, яку можна було б безпосередньо рекомендувати для вичизняного лiсового господарства. Кожна з таких моделей потребуе наукового аналiзу, осмислення та адаптацií до соцiалъно-економiчних та екологiчних умов Украши.
Лггература
1. Генирук С.А. Лiси Украши. - К: Наук. думка, 1992. - 408 с.
2. Москалик Р.Я., Туниця Т.Ю. Лiзинг як фактор сталого розвитку лiсового сектора еко-номши// Регiональна економжа. - 2000, № 2 (16). - С. 184-192.
3. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 столiття" / Переклад з англшсько'1: ВГО "Украина". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
4. Програма дш з подальшого впровадження "Порядку денного на ХХ1 столiття" / Переклад з англшсько'л': ВГО "Украина". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 58 с.
5. Програма действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. Составитель Майкл Китинг. Публикация Центра "За наше общее будущее". - Женева, 1993. - 70 с.
6. Синякевич 1.М. Економжа люокористування. - Львш, 1999. - 396 с.
7. Стан свпу 2000. Доповщь 1нституту Всесвггнього Спостереження про прогрес до сталого суспшьства/ Л.Браун та шш^ переклад з англшсько'1: ВГО "Украина. Порядок денний на ХХ1 сто-лiття". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 312 с.
8. Туниця Т. Еколопчний фактор зовшшньоекожмчно'1 безпеки сталого розвитку// Акту-альнi проблеми мiжнародних вiдносин: Збiрник наукових праць. - К.: ВПЦ "Кшвський уншерси-тет", - 2001, вип. 26. - С.160-164.
9. Туниця Т.Ю. Мiжнародний досвiд екологiчноï сертифжаци лiсiв: роль у формуваннi на-цiональноï лiсовоï полiтики сталого розвитку// Науковий вюник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.1 - С.323-331.
10. Krott M., Tikkanen I., Petrov A., Zheliba B., Sasse V., Rukonina I., Tunytsya T. Legal, Administrative and Policy Strategies for Securing Sustainable Development of the Forest Sector in Belarus, Russia and Ukraine. - INTAS-94-1236, Joensuu, EFI, September 1997, - 163 p.
УДК338.82 Доц. С.О. Козловський, к.е.н.; acnip. А.В. 1вануса - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ВИРОБНИЧИХ ЗВ'ЯЗК1В ПЩПРИСМСТВ Л1СОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАШИ В УМОВАХ ЕКОНОМ1КИ ПЕРЕХ1ДНОГО ПЕР1ОДУ
Висв^лено еколопчш аспекти виробничих зв'язкiв пiдприeмств лiсопромислового комплексу Украши. Зокрема, до них вщносяться: еколопчна сертифшацш лiсiв, переробка вщходш, так звана "екологiзацiя продукцн".
Sergiy Kozlovsky, Andriy Ivanussa - USUFWT
Ecological aspects of Ukrainian timber industry enterprises productive relations at the transition economy conditions
Considered the ecological aspects of the Ukrainian timber industry enterprises productive relations. In particular these aspects are: the forest's ecological certification; waste product's complex utilization; so called "goods ecologization".
Лкопромисловий комплекс Украни на сучасному етап розвитку доцшьно розглядати як складну еколого-економiчну систему, характерною особливктю яко1 е поеднання лкових екосистем як оргатчно1 частини бiосфери, i3 так званою iнду-стрiальною системою, яка, використовуючи лiсовi ресурси, покликана задовольня-ти життево необхвдт потреби суспшьства. Сучасне високоiндустрiальне виробниц-тво при швидких темпах розвитку просто не може кнувати без iнтенсивного вико-ристання природних (зокрема лкових) ресурсов, ят часто виступають центральним об'ектом кнуючо!' у ньому системи виробничих зв'язшв. Саме тому виробничi зв'я-зки слiд розглядати не лише як систему вiдносин мiж людьми у процес виробницт-ва i розподшу матерiальних благ, але, перш за все, як систему взаемовщносин м1ж
