CC BY
12
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НИРКОВИХ ТЕЛЕЦЬ У ЩУР1В ПРИ ВВЕДЕНН1 КРЮКОНСЕРВОВАНО!' ПЛАЦЕНТИ Капустянська А. А.
Отримаш ранiше позитивнi експериментальш та клiнiчнi даш, про використання введення крюконсервовано! плаценти, в лжуванш багатьох захворювань та вiдсутнiсть достатшх наукових дослiджень в галузi корекцй запальних процесiв нирок даним методом i спонукало нас до проведення дано! роботи. Мета дано! роботи полягае у вивченш морфологiчних особливостей ниркових тшець у щурiв за умов введення крюконсервовано! плаценти. Дослщження проведено на 14 щурах лшй Вютар. Першу групу склали 5 штактних тварин, другу групу
- 9 тварин, яким одноразово тдшюрно вводили крюконсервовану плаценту. Проведенi мкроскотчш дослiдження кiрковоi' речовини нирок бших щурiв за умов введення крюконсервовано! плаценти показали, що найбiльш суттевi змiни проявляються в термiни 1
- 7 дiб експерименту. На 10 - 14 добу експерименту вщбуваеться вщновлення структурно! органiзацi!' ниркових тшець до нирок штактних тварин.
Ключовi слова: нирка, ниркове тшьце, щури, крiоконсервована плацента.
Стаття надшшла 25.05.2018 р.
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
ПОЧЕЧНЫХ ТЕЛЕЦ У КРЫС ПРИ ВВЕДЕНИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ Капустянская А. А.
Полученные ранее положительные экспериментальные и клинические данные, об использовании введения криоконсервированной плаценты, в лечении многих заболеваний и отсутствие достаточных научных исследований в области коррекции воспалительных процессов почек данным методом и побудило нас к проведению данной работы. Цель данной работы заключается в изучении морфологических особенностей почечных телец у крыс в условиях введения криоконсервированной плаценты. Исследование проведено на 14 крысах линии Вистар. Первую группу составили 5 интактных животных, вторую группу - 9 животных, которым однократно подкожно вводили криоконсервированную плаценту. Проведенные
микроскопические исследования коркового вещества почек белых крыс в условиях введения криоконсервированной плаценты показали, что наиболее существенные изменения проявляются в сроки 1 - 7 суток эксперимента. На 10 - 14 сутки эксперимента происходит восстановление структурной организации почечных телец к почкам интактных животных.
Ключевые слова: почка, почечное тельце, крысы, криоконсервированная плацента.
Рецензент Чайковський Ю.Б.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-159-162 УДК 615.324.615.036.8:547.857.4
ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВО1 УЛЬЦЕРОГЕННО1 ТА М1СЦЕВОПОДРАЗНЮЮЧО1 Д11
БЕНФУРАМУ
E-mail: kornienko-valentina1966@ukr.net
Проведет дослщження можливо! ульцерогенно! та мюцевоподразнюючо! дп бенфураму. Бенфурам у дозi 50 i 100 мг/кг не викликав пошкодження слизово! оболонки шлунка i дванадцятипало! кишки. Слабка ульцерогенна дiя бенфураму проявилася лише в дозi 200 мг/кг, вш викликав пошкодження слизово! оболонки шлунка в одше! тварини, що складае 10%, В1 дорiвнюe 0,02, що в 10 разiв менше, нiж при введенi ацетилсалщилово! кислоти. На вiдмiну вiд ацетилсалщилово! кислоти бенфурам не потенцiюе ульцерогенну дш етанолу. Введення бенфураму тваринам протягом 14 дiб не викликае ушкодження слизово! шлунка i дванадцятипало! кишки, У кролiв бенфурам не викликав набряку повк, помутнiння ропвки, сльозотечi, екземи, токсикодермi! та кон'юнктивтв. Не спостерiгали також змiн з боку слизово! кон'юнктиви очей i дiаметру зiницi через добу тсля закапування.
Ключовi слова: ульцерогенна, мюцевоподразнююча д1я, бенфурам.
Робота е фрагментом НДР «Фармакологiчне дотдження бiологiчно активных речовин i лтарсъких 3aco6ie синтетичного та природного походження, ix застосування в медичнш практищ», номер державноi реестраци 0114U003709.
Важливою проблемою сучасно! експериментально! фармакологи е створення нових, бшьш ефективних та безпечних фармаколопчних речовин [2]. Наявшсть р1зних вид1в фармаколопчно! активносп у нових сполук може бути свщченням пол1тропносп дп похщних дослщжуваного х1м1чного ряду [4,5,7,8]. Для ор1ентовного встановлення д1апазону ефективних доз, визначення профшю безпечносп нових сполук були проведеш дослщження токсично! дп синтезованих сполук з визначенням залежност гостро! токсичност вщ х1м1чно! структури та ф1зико-х1м1чних властивостей [3,6]. За показниками виживання тварин, !хшх поведшкових, рухових реакцш, стану волосяного покриву та слизових оболонок i шюри, вегетативних реакцш, здатносп реагувати на зовшшш подразники та нервово-м'язову збудливость визначали загально токсичний вплив синтезованих сполук, а також величину середньо! смертельно! дози - ЛД5о.
Оцшка нешюдливост фармаколопчно! речовини, визначення характеру i вираженост !! ушкоджувально! дп на оргашзм експериментальних тварин е метою проведення докшшчних токсиколопчних дослщжень. Попередшми дослщженнями нами встановлена низька токсичшсть
© В.1. Корнiенко, К.А. Дученко, 2018 159
бенфураму - похщного теобромшу, який володie широким спектром фармаколопчних активностей [3,6].
Метою дослщження було вивчення можливо1 ульцерогено1 i мюцевоподразнюючо1 дн бенфураму.
Матерiал та методи дослiдження. Об'ектом дослщження була нова сполука - похщне теофшшу «бенфурам» 7-бензо1лметил-8-(фурил-2) метиламiнотеофiлiн, синтез яко! здiйснений на кафедрi бюлопчно! х1ми Запорiзького державного медичного ушверситету пiд керiвництвом доктора фармацевтичних наук, професора Романенка М.1. [9].
Структура синтезованого бенфураму пщтверждена за допомогою сучасних физико-хiмiчних методiв елементного аналiзу, УФ-, 1К-, ПМР- i мас-спектрометрп, зустрiчним синтезом, а чистота контролювалася методом тонкошарово! хроматографа. Дана речовина е бiлим кристалiчним порошком, без запаху, з прким смаком, не розчинним у вод^ легко розчинним в диметилформамщ, диметилсульфоксидi, практично не розчинним в ефiрi, етанол^ хлороформi [9]. Вивчення можливо1 ушкоджувально1 дн бенфураму на слизову оболонку шлунка i дванадцятипало1 кишки вивчено в дослщах на статевозрiлих бших нелiнiйних щурах масою 170-180 г по методу E.Marazzi-Uberti. Бенфурам вводили 3 групам тварин щодня в дозi 50, 100 i 200 мг/кг протягом 14 днiв. На 15 день щурiв виводили з експерименту методом декаштацн пiд легкою ефiрною анастезiею i проводили патоморфолопчш дослiдження слизово1 оболонки шлунка та дванадцятипало1 кишки. При макроскопiчному вивченш першо1 та друго1 групи не виявлено пошкодження слизово1 оболонки шлунка - ш'екцп судин, сглаженостi складок, набряку.
Можливу ульцерогенну дда бенфураму вивчали на моделi етанолових виразок та на тваринах, якi голодували протягом 24 годин. Бенфурам вводили 3 групам тварин щодня в дозi 50, 100 i 200 мг/кг. Дда бенфураму порiвнювали з впливом ацетилсалщилово1 кислоти, яку вводили в дозi 10, 100 i 500 мг/кг. У кожнiй серп експерименпв використовували по 7 щурiв.
Ступiнь пошкодження шлунка i кишечника ощнювали в балах: 0-балiв - вщсутшсть пошкодження, 1 бал - вщ 1 до 3 невеликих виразок, 2 бали - бшьше 3 невеликих виразок, 3 бали -виразка значних розмiрiв i декiлька невеликих виразок, 4 бали - декшька великих виразок, 5 балiв -проривна виразка. О^м того, симптоми, якi вказували на визначення трофiчних порушеннь в його слизовш оболонцi (набряк, гiперемiя, ш'екцн судин, крововилив), оцiнювали в 0,5 бали. Виразковий iндекс розраховували за формулою:
стутнь виразки • % тварин з виразками
В.i =-
100
Виразку слизово1 оболонки шлунка викликали введенням абсолютного етилового спирту в кшькосп 5 мг/кг щурам, що голодували протягом доби.
При проведенш експериментальних дослщжень щури знаходились в стандартних умовах вiварiю згiдно з нормами i принципами Директиви Ради Свропейсько1 конвенцн про захист хребетних тварин, що використовуються для дослiдних та шших наукових цiлей (Страсбург) та Статп 26 Правила поводження з твармнами, що використовуються в наукових експериментах, тестуванш, навчальному процесi, виробництвi бюлопчних препаратiв, Закону Укра1ни № 3447-IV «Про захист тарин вiд жорстокого поводження» [1].
Результати математично i статистично оброблеш за допомогою про-грамних пакетiв GrafPadPrism 4.0 (GrafPadSowtwarelnc., США) i Excel 2003 (MicrosoftCorp., США). Для кожного параметру, який вивчався, перевiряли вщповщшсть закону нормального розподшу, використовували значення середне арифметичне i похибка середнього квадратичного вiдхилення (m). Перевiрку достовiрностi середнiх величин проводили з використанням t критерiю Стьюдента (tSd). Достовiрними вважали тi змши, для яких рiвень вiрогiдностi статистично1 похибки першого роду (р) був менший шж 5%.
Результати дослщження та Тх обговорення. Результати експериментальних даних представленi в таблицi 1. Проведет дослщження показали, що ацетилсалщилова кислота у вшх дослiджених дозах викликае злущення клiтин покривного ештелда з виразкуванням, геморагiчне запалення слизово1 оболонки шлунка i дванадцятипало1 кишки. Мшмальний ступiнь пошкодження спостерiгався при введенш ацетилсалiциловоl кислоти в дозi 10 мг/кг i склав 0,82 бали (виразковий шдекс = 0,41). Пюля введення ацетилсалiциловоl кислоти в дозi 100 i 500 мг/кг спостернали пошкодження слизово1 оболонки шлунку у 100% тварин (виразковий i^^^ = 3,12).
Бенфурам у дозi 50 i 100 мг/кг не викликав пошкодження слизово1 оболонки шлунка i дванадцятипало1 кишки, а також симптомiв, що запобiгають деструкцil. Слабка ульцерогенна дiя
бенфураму проявилася лише в дозi 200 мг/кг. В данш дозi бенфурам викликав пошкодження слизово1 оболонки шлунка в одше1 тварини, що складае 10%, В1 дорiвнюe 0,02, що в 10 разiв менше, нiж при введенш ацетисалщилово1 кислоти.
Таблиця 1
Ушкоджуюча дiя бенфураму i ацетилсалщиловоТ кислоти на слизову _шлунково-кишкового тракту у бiлих щурiв_
Серп дослвдв Доза мг/кг Число щур1в Число щур1в з пошкодженнями слизово1 оболонки шлунка в % Стутнь пошкодження, бали Вираз-ковий тдекс
Бенфурам 35,0 7 0 0 0
Бенфурам 100,0 7 0 0 0
Бенфурам 200,0 7 10 0,02±0,01 0,02*
Ацетилсалщилова кислота 10,0 7 50 0,82±0,04* 0,41*
Ацетилсалщилова кислота 100,0 7 100 3,12±0,03* 3,12*
1нтактний контроль - 7 0 0 0
Примака. * р<0,05 у пор1внянш з штактним контролем.
Вивчення ульцерогенноТ ди бенфураму i ацетилсалщиловоТ кислоти
Таблиця 2
Сер1я дослвдв Доза, мг/кг Число щур1в Число щур1в з пошкодженням слизово1 оболонки шлунка в % Стутнь пошкодження, бали Виразковий 1ндекс
Контроль - 7 100 2,2±0,21* 2,2*
Бенфурам 39,0 7 100 1,1±0,11* 1,1*
Бенфурам 100,0 7 100 1,9±0,13* 1,9*
Бенфурам 200,0 7 100 2,0±0,14* 2,0*
Ацетилсалщилова кислота 10,0 7 100 2,9±0,27* 2,9*
Ацетилсалщилова кислота 100,0 7 100 3,2±0,29* 3,2*
1нтактний контроль 0 7 0 0 0
Примака: 1. * р<0,05 у пор1внянш з штактним контролем.
Дослiдження ульцерогенно! ди бенфураму було поведено на моделi етанолових виразок в дослiдах на бших нелiнейних щурах масою 180-190 г. В кожнш групi було по 7 тварин. Результати представлеш в таблиц 2.
Експериментальне дослiдження з вивчення можливо! подразнюючо! ди бенфураму проведено в дослщах на кролях породи шиншила, яким закапували в очi 1% тонкодисперсну водну суспензда бенфураму, стабiлiзовану твiном-80. Встановлено, що через 6 годин шсля закапування бенфураму дiаметр зiницi у тварин не змшювався. У кролiв бенфурам не викликав набряку повш, помутншня рогiвки, сльозотечi, екземи, токсикодермп та кон'юнктивтв. У одше1 тварини спостерпалася помiрна гiперемiя кон'юнктиви ока, яка пройшла до 5-l години. Не спостерпали також змiн з боку слизово1 кон'юнктиви очей i дiаметру зiницi через добу пiсля закапування.
1. Ульцерогенна дiя бенфураму на слизову оболонку шлунка тварин, що голодували, проявляеться лише в дозах, як перевищують ЕД50 бшьш нiж в 5 разiв.
2. На вiдмiну вiд ацетилсалщилово1 кислоти бенфурам не потенцдае ульцерогенну дда етанолу.
3. Введення бенфураму тваринам протягом 14 дiб не викликае ушкодження слизово1 шлунка i дванадцятипало1 кишки.
1. Dobrelya NV. Vykorystannya laboratornykh tvaryn: rozvytok pravovoyi bazy. V: Bilay IM, redaktor. Materialy V nats. zyizdu farmakolohiv Ukrayiny; 2017 Zhovt 18-20; Zaporizhzhya. Zaporizhzhya: Typ. ZDMU; 2017, s. 36-7. [in Ukrainian]
2. Drogovoz SM, Gudzenko AP,Butko YAA. Pobochnoye deystviye lekarstv. Khar'kov. SIM, 2010: 235-44. [in Russian]
3. Duchenko KA, Korniyenko VI,Samura BA, Ladohubets OV. Doslidzhennya hostroyi toksychnosti ta diuretychnoyi aktyvnosti 7-(2-hidroksy-3-p-metoksyfenoksy)propil-8-zamishchenykh teofilinu. Eksperymentalna i klinichna medytsyna. 2015 4(69):21-4. [in Ukrainian]
4. Ivanchenko DH, Romanenko NI, Samura BA. Syntez, fizyko-khimichni ta biolohichni vlastyvlsti 1,8-dyzamishchenykh teobrominu. II. 1-p-khlorobenzyl-8-aminoteobrominy. Aktualni pytannya farmatsevtychnoyi i medychnoyi nauky ta praktyky. 2012 Ber 2(9):44-7. . [in Ukrainian]
5. Kornienko V, Tarasyavichyus E, Samura B. Conformity research of antiexudative activity of the chemical structure among 7-benzoyl-8-substituted theophyllines. Mediconos 2013 19(2):137-40.
6. Romanenko NI, Rak TN, Nazarenko MV, Pakhomova OA, Cherchesova AYu, Kornienko VI. Synthesis and biological activity of annelated xanthine derivatives. In: Fatih Demirci, editor. Xth International Symposium on the Chemistry of Natural Compounds; 2013
Nov 15-17; Tashkent-Bukhara, Republic of Uzbekistan. Tashkent-Bukhara: Academy of Sciences of Uzbekistan; 2013, p. 268.
ИЗУЧЕНИЕ ВОЗМОЖНОГО УЛЬЦЕРОГЕННОГО И МЕСТНОРАЗДРАЖАЮЩЕГО ДЕЙСТВИЯ БЕНФУРАМА Корниенко В.И., Дученко Е.А., Ладогубец Е.В., Пономаренко О.В., Гаркуша И.В.
Проведено исследование возможного ульцерогенного и местнораздражающего действия бенфурама,который в дозе 50 и 100 мг/кг не вызывал повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Слабое ульцерогенное действие бенфурама проявилось лишь в дозе 200 мг/кг, он вызывал повреждение слизистой оболочки желудка у одного животного, что составляет 10%, Язвенный индекс равняется 0,02, что в 10 раз меньше, чем при введении ацетисалициловой кислоты. В отличие от ацетилсалициловой кислоты бенфурам не потенцирует ульцерогенное действие этанола. Введение бенфурама животным в течение 14 суток не вызывает повреждения слизистой желудка и двенадцатиперстной кишки, У кролей бенфурам не вызывал отека век, помутнения роговицы, слезотечения, экземы, токсикодермии и конъюнктивитов. Не наблюдали также изменений со стороны слизистой конъюнктивы глаз и диаметра зрачка спустя сутки после закапывания.
Ключевые слова: ульцерогенное, местнораздражающее действие, бенфурама
Стаття надшшла 23.04.18 р.
STUDY OF POSSIBLE ULCEROGENIC AND LOCALLY IRRITATING ACTION
OF BENFURAM Kornienko V.I., Duchenko E.A., Ladohubets E.V.,
Ponomarenko O.V., Harkusha I.V. A possible ulcerogenic and locally irritating effect of benfuram was investigated, which did not cause damage to the mucous membrane of the stomach and duodenum in a dose of 50 and 100 mg / kg. The weak ulcerogenic effect of benfuram was manifested only in a dose of 200 mg / kg, it caused damage to the gastric mucosa in one animal, which is 10%, the UI is 0.02, which is 10 times less than with acetylsalicylic acid. In contrast to acetylsalicylic acid acid benfuram does not potentiate the ulcerogenic effect of ethanol. The introduction of benfuram to animals for 14 days does not cause damage to the gastric mucosa and duodenum. In rabbits, benfuram did not cause eyelid edema, corneal opacity, lacrimation, eczema, toxicodermia and conjunctivitis. No changes were observed from the mucosa of the conjunctiva of the eyes and the diameter of the pupil a day after instillation.
Key words: ulcerogenic, locally irritating effect, benofuram.
Рецензент Срошенко Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-162-165 UDC 616.314.11/15 - 018.4 - 07
DETERMINATION OF THE MINERALIZATION ZONES IN THE HARD TOOTH TISSUES
E-mail: natavinnik0910@gmail.com
The enamel and dentin caries is well elucidated in the contemporary publications. However, the role of functional state of the organic (pellicula) and mineral components of the surface layer of the enamel, which provide a complete metabolism in hard tooth tissue, is not fully studied to date. The teeth of different classes, not affected by fluorosis and extracted on orthodontic and surgical indications in patients aged 28 to 60 years, have been studied. Electron microscopic studies of the detached crowns of the teeth have been carried out for a detailed study of the elements of the surface structure of the enamel. To study the process of mineralization in the dentine structures the roots of the teeth were embedded into citrate buffer solution, proposed by our staff. The use of the proposed citrate buffer solution enables the detailed analysis and study of the hard tooth tissues mineralization. The suggested technique contributes to the efficacy of the detection of crystal structure in the dentinal canaliculi to clarify accurately its functional properties.
Keywords: dentine, mineralization, pellicula.
The enamel and dentin caries is well elucidated in contemporary publications. Most authors are convinced that the basis of the pathogenesis of the initial processes of dental caries is demineralization in the superficial layers of the enamel and dentine. However, we hypothesize, that the role of functional state of the organic (pellicula) and mineral components of the superficial layer of the enamel, which provide a complete metabolism in hard tooth tissue, is not fully studied to date.
Regardless of the presence of structural-functional barriers of biomineralization, due to the first contacts of salivary fluid, the pellicula appears, represented by the thin film of salivary glycoproteids that are formed during 20-30 minutes. It has a selective permeability and ensures the diffusion process, mainly of calcium ions, into the tooth enamel and protects it from the damaging action of chemical factors. Salivary glycoproteids, precipitated in the pellicula in the form of levans and dextrans, contain the glycosidase enzyme, which destroys the glucoside relationships. Bacterial glucosyltransferases contribute to the formation of the abovementioned sticky glucans that assist in the formation of pellicula. In addition, adhesin, a protein, excreted by Streptococcus, is of significant functional importance, since it ensures hydrogen bonds of calcium ions, which are located in the salivary micella. Moreover, non-organic substances (94-97%), represented by the calcium compounds and other metals, phosphates,
© O.P. Kostyrenko, N.I. Vynnyk, 2018 162
