CC BY
14
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
13. Soinila J. Nitric oxide synthase in human salivary glands / J. rats / K. Takeuchi, R. Hatazawa, M. Tanigami [et al.] // Life Sci. -Soinila, K. Nuorva, S. Soinila // Histochem. Cell Biol. - 2006. - 2007. - V. 80, №4. - P. 329-336.
V. 125, №6. - p. 717-723. 16. Ugar-Cankal D. A multifaceted molecule, nitric oxide in oral and
14. Szabó S. Peroxynitrite: biochemistry, pathophysiology and periodontal diseases / D. Ugar-Cankal, N. Ozmeric // Clin. development of therapeutics / C. Szabó, H. Ischiropoulos, R. Chim. Acta. - 2006. - V.366, №1-2. - P. 90-100.
Radi // Nature Rev. - 2007. - V. 6. - P. 662-680. 17. Xia Y. Superoxide generation from endothelial nitric-oxide
15. Takeuchi K. Role of endogenous nitric oxide (NO) and NO synthase: A Ca2+/calmodulin-dependent and tetrahydrobiopterin synthases in healing of indomethacin-induced intestinal ulcers in regulatory process / Y. Xia, A.-L. Tsai, V. Berka, J.L. Zweier // J.
Biol. Chem. - 1998. - V.273, №40. - P.25804-25808.
Реферат
NO-ЗАВИСИМЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПРОДУКЦИИ СУПЕРОКСИДНОГО АНИОН-РАДИКАЛА В НИЖНЕЧЕЛЮСТНЫХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗАХ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ТРАВМАТИЧЕСКОМ СИАЛАДЕНИТЕ Коваленко А.В., Костенко В.А.
Ключевые слова: травматический сиалоаденит, слюнные железы, супероксидный анион-радикал, оксид азота, NO-синтазы, пероксинитрит.
В эксперименте на 30 белых крысах исследована продукция супероксидного анион-радикала ( О 2 ) в клетках нижнечелюстных слюнных желез (СЗ) в условиях экспериментального травматического сиаладенита и изменений функционального состояния NO-синтаз. Выявлено, что изменения продукции О 2 микросомальной и мито-хондриальной электронно-транспортными цепями в интактной нижнечелюстной слюнной железе зависят от функциональной активности конституционных NO-синтаз. Гиперпродукция О 2 митохондриальной и микросомальной электронно-транспортными цепями в клетках нижнечелюстной слюнной железы в условиях травматического сиалоаденита связана с функционированием индуцибельной изоформы NO-синтазы. Применение L-
аргинина и скевенджера пероксинитрита L-селенометионина ограничивает гиперпродукцию О 2 митохондриальной электронно-транспортной цепью в клетках поврежденной нижнечелюстной слюнной железы.
Summary
NO-DEPENDENT CHANGES IN SUPEROXIDE ANION-RADICAL PRODUCTION IN SUBMANDIBULAR SALIVARY GLANDS UNDER EXPERIMENTAL TRAUMATIC SIALADENITIS Kovalenko A.V., Kostenko V.A.
Key words: traumatic sialadenitis, salivary gland, superoxide anion radical, nitric oxide, NO-synthases, peroxynitrite. Superoxide anion radical production (О 2 ) in the cells of submandibular glands under experimental traumatic sialadenitis and changed functional status of NO-synthases has been studied in experiment on 30 white rats. We have found О 2 production by microsomal and mitochondrial electron transport chain in intact submandibular salivary gland depends on functional activity of the constitutional NO-synthases. О 2 hyperproduction by mitochondrial and microsomal electron-transport chain in the cells of the submandibular salivary gland under traumatic sialadenitis is connected with the functioning of inducible isoform of NO-synthase. L-arginine and peroxynitrite scavenger L-selenomethionine administration
limits О 2 hyperproduction by mitochondrial electron transport chain in damaged mandibular salivary gland.
УДК 616.33/.342-002.44-005.1-08-092 Кононенко Н.М., Землянський К.В.
ДЕСИНХР0Н03 ТА ЕРОЗИВНО-ВИРАЗКОВ1 УРАЖЕННЯ СЛИ30В01 0Б0Л0НКИ ШЛУНКА: ЕФЕКТ ЕК30ГЕНН0Г0 МЕЛАТ0Н1НА
Нацюнальний фармацевтичний ушверситет МОЗ Украши, м. Харюв
Десинхроноз викликав формування виразок шлунка у активних щургв, як отримували т'екци фгзг-ологгчного розчину. У пасивних у mecmi «вгдкрите поле» щургв при змщенны свтлового режиму ви-разкоутворення не виявлено. У активних щургв, як отримували текци мелатонта в дозах 1 i 2 мг/кг в свтлий i темний час доби, зсув свгтлового режиму не викликав формування ерозивно-виразкових уражень слизово'1 оболонки шлунка. l^rcwoBi слова: виразкоутворення, десинхроноз, мелатошн.
В даний час все бтьшоТ актуальности набувае стаж через один або галька часових пояав, перехщ на проблема зсуву бюлопчних ритмiв оргаызму людини - л^шй час i ^i причини сприяють розвитку десинхро-джетлаг (англ. jet lag - синдром змЫи часового поясу) нозу. Зрушення бюлопчних ритмiв призводить до при-або десинхроноз [4]. Чинники, що викликають пору- гшчення активносл людини, уповтьнення розумовоТ шення нормального бюлопчного ритму рiзнi: позмЫний дiяльнoстi, порушень нормального ритму сну та не-або вахтовий режим роботи, перельоти на далею вщ- спання (що, в свою чергу, е важливим чинником розви-
Том 11, Випуск 2 45
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
тку десинхронозу) [8]. Все це визначае формування рь зних вiсцеральних порушень [6], включаючи ерозивно-виразковi ураження слизовоТ оболонки шлунка.
За даними лтератури, епiфiз може залучатися до стресорноТ вiдповiдi [3]. Зокрема, виявлено паралелiзм мiж фазними змiнами в реакцп на стрес та активнiстю епiфiза. Це дозволяе припустити, що в епiфiзi секре-туються бiологiчно активы сполуки, яга в^фграють важ-ливу роль у розвитку стресу та зсувi бюлопчних ритмiв. Однiею з таких сполук е мелатошн, основна галькють якого виробляеться в кштинах епiфiза - пiнеалоцитах. Утворення цього гормону пщпорядковане чiткому до-бовому пер^зму i залежить вiд зовншньоТ освтлено-стi. За словами провщного росiйського геронтолога професора Анiсiмова В.М., «если эпифиз уподобить биологическим часам организма, то мелатонин можно уподобить маятнику, который обеспечивает ход этих часов. Снижение амплитуды его колебаний приводит к их остановке» [1]. Вщомо, що мелатошн можна вико-ристовувати для корекцп добових ритмiв, змщених рь зними впливами [2].
Рiзнi лшп щурiв характеризуються рiзною стшкю-тю до емоцiйного стресу [5]. 1ндивщуальна стiйкiсть до стресу в^зняеться i у представникiв одного виду тва-рин. Для прогнозування шдивщуальноТ стiйкостi до емоцiйного стресу у щурiв найбiльш часто використо-вуеться тест «вiдкрите поле» (ВП).
Метою дослщження було вивчення впливу екзо-генного мелатонiна на виразкоутворення в шлунку щу-рiв з рiзною активнiстю у ВП, яга утримуються в умовах змiщеного св^лового режиму.
Матерiали та методи дослвдження
Експерименти проведенi на 172 статевозртих нелiнiйних щурах-самцях масою 180-200 г. Тварин утримували в штках (по 5 оаб у кожнiй) у примщеннях зi штучним освiтленням (12 год св^ло i 12 год темрява з сутшковим червоним свплом) при 22-26° С в умовах втьного доступу до води та Тжк Пiсля доставки у лабо-раторiю всi щури протягом 5 дiб (адаптацiя до лабора-торних умов) перебували в умовах природного свпло-вого режиму (8.00-20.00 - свтло, 20.00-8.00 - темрява).
На 6-у добу спонтанну поведшку щурiв дослщжу-вали у ВП протягом 5 хв. ВП являло собою майданчик (57х57 см), обмежений стшками висотою 43 см, в дш якого було просвердлено 9 отворiв (фаметр 2,5 см). Вiн був роздшений на 16 центральних та 20 перифе-ричних квадратiв i зверху освiтлений лампою (100 Вт). Реестрували латентш перiоди 1-го руху i виходу в центр ВП, число переачених квадратiв (амбуляцii) i вертикальних стiйок на периферiТ i в центрi ВП, час грумшга (с) i число дослiджених у ВП об'екпв. Розра-ховували шдекс активностi (1А) щурiв у ВП: (АП + аЦ) / ЛП1 + ЛЦ), де АП та АЦ - число переачених квадра^в на периферiТ i в центрi ВП; ЛП1 i ЛЦ - латентн перiоди першого руху i виходу в центр ВП. Тестування у ВП дозволило виявити 62 активних, 63 пасивних i 47 промiж-них за активнютю щура (табл.). Надалi в експеримент використовували тiльки активних i пасивних у ВП тварин. Протягом наступних 10 дiб оды щури перебували в умовах природного свплового режиму (8.00-20.00 -св^ло, 20.00-8.00 - темрява), а iншi - в умовах змще-ного свплового режиму (8.00-20.00 - темрява, 20.008.00 — свпло). Тварини щодня отримували внутрш-ньоочеревиннi iн'екцiТ 1 мл фiзiологiчного розчину або
мелатонша (1 мг/кг або 2 мг/кг в 1 мл фiзiологiчного розчину). Годування тварин, прибирання штин, а та-кож експериментальнi впливи проводили в 13.00 або 01.00.
По заганченню експерименту (17 доба) проводили евтаназю шляхом передозування ефiрного наркозу. Шлунок розтинали впродовж великоТ кривизни та про-мивали кiлька разiв теплим (370С) iзотонiчним розчи-ном натрю хлориду. Ульцерогенний ефект оцшювали макроскопiчно за допомогою бiнокулярноТ лупи при яс-кравому освiтленнi з визначенням частоти (процент тварин з наявнютю виразок вщ загального числа тварин), численносп (кiлькiсть виразок на 1 тварину) та площi виразок слизовоТ оболонки шлунка. Ступшь ви-разкового ушкодження проводили iз застосуванням си-стеми балiв: 0 - вщсутнють видимих ушкоджень; 1 -наявнють набряку, чи крововиливiв, 1-3 невеликi вира-зки; 2 - ктька (бiльш нiж 3) невеликих виразок чи 1 ви-разка значних розмiрiв; 3 - виразка значних розмiрiв (дiаметр до 4 мм); 4 - ктька великих виразок; 5 - про-ривна виразка [9]. По™ у кожшй груп пiдраховували суму балiв, з якоТ виводили середню арифметичну величину, яка характеризувала середшй ступiнь виразки у групi. ^м того, у групi розраховували виразковий шдекс (В1) за формулою:
стушнь виразки • % ттвари з виразками
В1 =
100
Отримаш данi обробляли за допомогою критерiю Ст'юдента.
Результати та Тх обговорення
У активних у ВП щурiв, що утримувалися в умовах природного свплового режиму та отримували ш'е-кцiТ фiзiологiчного розчину в свтий час доби, нами виявлено ерозивно-виразга^ ураження слизовоТ оболонки шлунка. В1 склав 0,49. Це могло бути пов'язано з шдивщуальними характеристиками тварин i з умовами Тх утримання та розвитку в умовах виведення. У щурiв, яга отримували ш'екци мелатонiна в дозах 1 або 2 мг/кг в св^лий i темний час доби ерозивно-виразга^ ураження слизовоТ оболонки шлунка не виявлеш.
Таблиця
Параметри поведiнки щу^в у ВП (Х±х, п=10)
Показник Активы щури (п=62) Промжы щури (п=47) Пасивн1 (п=63)
1ндекс активност1 2,6±0,2 0,8±0,1 0,3±0,1
Число периферичних отмок 16,3±0,6 15,1 ±0,5 10,8±0,4
центральних ст1йок 1,1 ±0,1 0,6±0,1 0,3±0,1
досл1джень об'ект1в 9,0±0,3 7,8±0,2 4,9±0,2
Грум1нг, с 10,1 ±0,5 12,2±0,3 14,9±0,4
У пасивних щурiв, яких утримували при природному свпловому режимi i отримували ш'екци фiзiологi-чного розчину, ерозивно-виразковi ураження слизовоТ оболонки шлунка не виявлеш. Не виявлено виразкоутворення в шлунку пасивних щурiв, яких утримували в умовах природного свплового режиму та отримували мелатошн у дозi 1 мг/кг в свплий i темний час доби. Введення мелатонша в дозi 2 мг/кг в темний час доби призводило до формування ерозивно-виразкових ура-жень слизовоТ оболонки шлунка у пасивних щурiв (В1
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЯ»
0,6).
Такий ефект млг бути обумовлений декшькома причинами. По-перше, щурiв, яких утримували в умо-вах природного свплового режиму, не пщдавали впли-ву будь-яких несприятливих зовшшшх чинникiв (зокре-ма, десинхронозу). По-друге, рiвень ендогенного мела-тонiна в плазмi кровi тварин у темрявi набагато вище, нiж у свтий час. Тому введення додатковоТ галькост екзогенного гормону щурам в темний час доби могло бути ульцерогенним чинником. Отриман результати узгоджуються з даними наших попередшх дослiджень: екзогенний мелатошн запобiгаe гiпертрофiТ наднирко-вих залоз та формуванню виразкових уражень шлунка у щурiв при емоцшному стресi [7]. Однак введення ме-латонiна iнтактним тваринам призводить до виразкоут-ворення в шлунку i гiпертрофiТ надниркових залоз (змiн, характерних для стресу).
Зсув свiтлового режиму призводив до вираженого виразкоутворення в шлунку активних щурiв, що отри-мували фiзiологiчний розчин в темний час доби (В1 3,0). Таким чином, у щурiв, що утримувалися в умовах як природного, так i змщеного свiтлового режиму, еро-зивно-виразковi ураження слизовоТ оболонки шлунка були виявлеш при проведеннi експеримен^в у свiтлий для тварин час доби. У темрявi ерозивно-виразковi ураження шлунка не виявлено ш у контрольних щурiв, нi у тварин, яга зазнали десинхроноз.
Вмют ендогенного мелатошна в плазмi кровi мь нiмальний в денний час i максимальний вночi. Таким чином, можна припустити, що виразкоутворення в шлунку пщ впливом десинхронозу не вщбуваеться при високому вмют ендогенного мелатошна в плазмi кровi.
У активних щурiв, якi отримували iн'eкцiТ мелатошна в дозах 1 i 2 мг/кг в свплий i темний час доби, зсув свплового режиму не викликав формування ерозивно-виразкових уражень слизовоТ оболонки шлунка. Таким чином, введення екзогенного мелатонша повнютю по-переджало виразкоутворення в шлунку у активних щу-рiв в умовах десинхронозу.
У пасивних у ВП тварин, що утримуються в умовах змщеного свплового режиму, ерозивно-виразга^ ураження слизовоТ оболонки шлунка не виявлеш.
Висновки
1. Зсув свплового режиму призводить до формування ерозивно-виразкових уражень слизовоТ оболонки шлунка у активних у вщкритому полi щурiв.
2. Екзогенний мелатошн мае протективну дю на слизову оболонку шлунка у активних щурiв, пщданих десинхронозу.
Лггература
1. Анисимов В.Н. Мелатонин — роль в организме, применение в
клинике / Анисимов В.Н. - СПб. : «Система», 20о7. - 40 с.
2. Арушанян Э.Б. Физиологические и фармакологические особен-
ности эпифизарных пептидов / Э.Б. Арушанян, Л.Г. Арушанян, И.А. Симонов // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2001. - Т. 64, № 4. - С.73-79.
3. Арушанян Э.Б. Хронофармакология на рубеже веков / Аруша-
нян Э.Б. - Ставрополь : Изд-во СГМА, 2005. - 576 с.
4. Ежов С.Н. Хронорезистентность, биоритмы и функциональные
резервы организма в фазах десинхроноза при временной адаптации / С.Н. Ежов, С.Г. Кривощеков // Бюлл. сиб. отд. АМН. - 2004. - № 4. - С. 78-85.
5. Коваленко Р.И. Структура пинеалоцитов крысы при стрессе и
после унилатеральных интраназальных введений окситоцина / Р.И. Коваленко, Д.А. Сибаров, И.Н. Павленко [и др.] // Рос. физиол. журнал. - 1997. - Т. 83, № 8. С. 87-93.
6. Комаров Ф.И. Хронобиология и хрономедицина. / Ф.И. Комаров,
С.И. Рапопорт. - М. : Триада — Х, 2000. - 488 с.
7. Кононенко Н.М. Патогенетичне обгрунтування доц1льност1 за-
стосування антиоксидант1в при виразков1й хвороб! шлунка / Н.М. Кононенко // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 6 (45). - С. 132-134.
8. Кривощеков С.Г. Профилактика и прогнозирование десинхро-
нозов / С.Г. Кривощеков, В.А. Матюхин, А.Н. Разумов, В.М. Труфакин. - М. : Новосибирск : Изд-во «СО РАМН», 2003. - 56 с.
9. Яковлева Л.В. Експериментальне вивчення нових противираз-
кових препарата /Л.В. Яковлева, Г.В. Оболенцева, Л.П. Брюз-пнова // ДокпУчы дослщження лкарських засоб|в : метод. рек. / За ред. член-кор. АМН УкраТни О.В. Стефанова - К. : Ав1цена, 2001. - С. 321-333.
Реферат
ДЕСИНХРОНОЗ И ЭРОЗИВНО-ЯЗВЕННЫЕ ПОРАЖЕНИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ЖЕЛУДКА: ЭФФЕКТ ЭКЗОГЕННОГО МЕЛАТОНИНА Кононенко Н.Н., Землянский К.В.
Ключевые слова: язвообразование, десинхроноз, мелатонин.
Десинхроноз вызывал формирование язв желудка у активных крыс, получавших инъекции физиологического раствора. У пассивных в тесте «открытое поле» крыс при смещении светового режима язвообразование не выявлено. У активных крыс, получавших инъекции мелатонина в дозах 1 и 2 мг/кг в светлое и темное время суток, смещение светового режима не вызывало формирования эрозивно-язвенных поражений слизистой оболочки желудка.
Summary
DESYNCHRONOSIS AND EROSIVE AND ULCERATIVE LESIONS OF GASTRIC MUCOSA: EFFECT OF
EXOGENOUS MELATONIN
Kononenko N.N., Zemlyanskiy K.V.
Key words: ulceration, desynchronosis, melatonin.
Desynchronosis caused the formation of gastric ulcers in active rats which were given the injections of saline. In passive rats in the open field test under the deviation of light regime no ulceration was detected. In active rats which were given melatonin injection in doses of 1 and 2 mg/kg in light and dark periods of day, the deviation of light regimen conditions did not cause the formation of gastric erosive-ulcerative lesions.
Том 11, Выпуск 2
47
