CC BY
21
Реферат
СТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ МУЖЧИН В ЛЕТНЕЕ ВРЕМЯ ГОДА Передерий Н.А.
Ключевые слова: желчный пузырь, холецистит, хронобиология.
Многочисленные местные отклонения от нормы в структурах стенки желчного пузыря в совокупности с воспалительными заболеваниями и факторами внешней среды, могут стать причиной заболевания желчного пузыря. Среди этих факторов, в первую очередь, необходимо отметить сезонные биологические ритмы. Огромное значение следует уделить особенностям питания человека в летний период. Кроме этого, возможно влияние и метеорологических факторов.
Summary
STRUCTURAL STUDY OF GALL-BLADDER WALL IN MEN DURING THE SUMMER PERIOD Perederiy N.A.
Keywords: gall-bladder, cholecystitis, chronobiology.
Numerous local deviations in the structures of gall-bladder wall combined with inflammatory diseases and environmental factors may cause diseases of gall-bladder. Among the above mention factors seasonal biological rhythms should be paid a special attention to. And nutrition, eating habits during the summer period are considered to be very important as well. Some meteorological factors should also be taken into account.
УДК: [616.342+616.33] 002.44 - 003.96 - 08
Г1СТ0М0РФ0Л0ПЧН1 ЗМ1НИ СЛИ30В01 0Б0Л0НКИ ШЛУНКА У ЩУР1В ЗА ПОПЕРЕДНЬО! АДАПТАЦМ ДО ХР0Н1ЧНИХ СТРЕС0РНИХ ЧИННИК1В
Скрипник 1.М., Гопко О.Ф.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В статт{ представлет резулътати вивчення г{стоморфолог{чних мехатзм1в розвитку ерозив-но-виразкових ушкодженъ шлунка та об^рунтування можливост{ гх корекци попереднъою ада-птащею до хротчних стресорних чинникгв. Експерименталът досл{дження виконат на 63 статевозрших щурах лтп ЕЯстар масою 150-200 г, ят були розподшет за групами: ттактт, експерименталъна виразка шлунка (ЕВШ), щури, яким в{дтворювали попередню адаптацию до стресорних чинникгв з наступним моделюванням ЕВШ, попередня адаптац{я до стресорних вплив{в. Тяжтстъ стресу оцтювали за улъцерогенним ефектом, враховуючи частоту, тяж-тстъ г множинтстъ виразкових уражень та структурт змти СОШ. В умовах попередньог адаптаци до стресорних впливгв структурт змти оболонок шлунка майже в{дсутт. Однак, зустр1чаються кл1тини з{ слабкими деструктивними змтами на фот в{дсутност{ змт з боку кровоносних та л{мфатичних судин. Отже, попередня адаптащя до стресорних впливгв за ЕВШ дозволяе попередити виникнення деструктивних процесгв у СОШ.
Ключов1 слова: попередня адаптацт, слизова оболонка шлунка, експериментальна виразка шлунка
Вступ
Вивченню пептичноТ виразки (ПВ), а саме TT етюлоги, патогенезу, лкуванню та профтактики, присвячена значна ктькють клш1чних дослн джень. Однак досягнув ycnixn в розкритп меха-Hi3MiB ульцерогенезу та розробка на Тх основ! метод1в етюпатогенетично'Г терапм не виршують проблеми ПВ, осктьки захворювання залиша-еться достатньо розповсюдженим та викликае розвиток життево небезпечних ускладнень [4].
ПВ - мультифакторне захворювання, причому Helicobacter pylori (HP) - один з вагомих етюпа-тогенетичних фактор1в, який впливае переважно на м1сцевому piBHi. За потужноТ' дм на оргашзм р1зних негативних чинниш (психоемоцшний стрес, НР-шфекц1я, метеолабтьнють), перш за все у oci6 ¡з спадковою схильнютю до ПВ, вини-кае порушення м1сцевих та системних мехашз-
MiB саморегуляци, що супроводжуеться десинх-рон1зац1ею секреторноТ' та рухливоТ' функци, nori-ршенням м1кроциркуляцГ| i трофеи тканини, створюючи умови для кислотно-пептичноТ' агре-ci'i на обмеженш дтянц1 слизовоТ' оболонки гаст-родуоденальноТ' зони на фош пригн1чення резис-тетност1 слизового бар'ера [4, 6, 9].
За хрошчного рецидивуючого nepe6iry ПВ спо-стер1гаеться поступова деградац1я системи ада-птивноТ' регуляцГГ ¡з залученням у патолопчний процес кл1тинних та субкл1тинних структур i виникнення нових (патолопчних) cnoco6iB регуля-цГ|, як1 характеризуються зменшеною надшностю м функц1онування [9].
Мета дослщження. Вивчення пстоморфолопч-них механ1зм1в розвитку ерозивно-виразкових ушкоджень шлунка та обфунтування можливосп Тх корекцЛ шляхом попередньоТ' адаптацИ' до хрон1чних стресорних чинниш.
* Досл/дження е фрагментом науково-досл1дницькоГ роботи ВДНЗУ«Укра)'нська медична стоматолог'тна академ'т» МОЗ УкраГни та ДУ «¡нститут mepani'f ¡меш Л. Т. МалоТ АМН УкраГни» «Розробка нових Memodie диагностики, л/кування та профь лактики захворювань органа травления в сполученш з шшими захворюваннями систем оргашзму» (№ державно)'реестрацп 0106U000964).
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Матср1али i методи досладження
Експериментальы дослщження виконаш на 63 статевозртих щурах л1нм BiCTap масою 150-200 г, як1 утримувались у в1вари з урахуванням ре-комендацш медико-бюлопчних дослщжень у вщповщност1 до бвропейськоТ конвенци.
Розподт щур1в за трупами: I трупа (п=14) - ¡н-тактн1, II (п=16) - ЕВШ, III (п=18) - попередня адаптац1я до стресорних вплив1в ¡з наступним моделюванням EBI1I, IV (п=15) - попередня ада-птац1я до стресорних вплив1в.
Експериментальн1 дослщження виконаш на стресонестшких тваринах, як1 характеризува-лись низькою швидкютю адаптацП' у сполучены з високою пошуково-дослщницькою активнютю та пщвищеною тривожнютю.
Адаптацш до експериментальноТ виразки вщ-творювали протягом 13-ти д1б за наступною схемою: 1-й день - 10 хв., 3-й-день - 15 хв., 5-й день - 30 хв., 7-й день - 45 хв., 9, 11, 13-й дн1 -60 хв., стохастично завдаючи електро-больов1 подразнення. Модель Bill включала хрошчне психоемоцшне напруження (експозиц1я 1 година на добу) на ochobI "неврозу тривоги" [11]; дозо-ване голодування шляхом обмеження стандартного харчового рацюну на одну третину та внут-р1шньошлункове введения 10% розчину консер-вованоТ жовч1 через зонд впродовж 12 дшв [7]. Тварин забивали пщ гексеналовим наркозом (50 мг/кг маси тта) шляхом кровопускания.
Пюля евтаназП' щур1в Тх шлунок розтинали за великою кривизною i промивали ¡зотошчним розчином натрш хлориду. Тяжкють стресу оцн нювали за ульцерогенним ефектом, враховуючи частоту, тяжкють i множиннють виразкових ура-жень. Тяжкють уражень COI1I оцшювали у балах: 1-5 виразок - 1-5 бал1в, 6-10 виразок - 6 бал1в, 10-15 виразок - 7 бал1в, 16-20 виразок - 8 бал1в,
21-30 виразок - 9 бал1в. Множиннють розрахо-вували по вщношенню числа виразок до ктькос-Ti тварин у rpyni.
Товщину COLU визначали на сершних зр1зах у 20-ти полях зору з допомогою окулярноТ лшшки.
Для проведения пстолопчних дослщжень тка-нини шлунка фксували в 12% розчин1 нейтрального формалшу. Виготовляли парафшов1 зр1зи товщиною 8 мкм, пюля чого забарвлювали Тх ге-матоксилш-еозином. М1кроскоп1чн1 структури шлунка фотографували за допомогою цифрового фотоапарату Olympus ВХ-41 при збтыиенш в 100 раз.
Результати та "ix обговорення
Нами встановлено, що у щур1в II групи виразка шлунка виникала у 100% тварин, у щур1в III групи - 41,3%, IV групи - 26,6%.
Застосований режим адаптацП' за EBI1I зумо-вив зниження тяжкосп в 1,5 рази (2,3±0,5 проти 3,4±0,5 бали, р<0,01) та множинносп виразкових ушкоджень шлунка в 2,4 рази (4,7±1,2 проти 11,4±2,5 ктькють виразок на 1 щура; р<0,01). У щур1в IV групи тяжкють та множиннють виразкових уражень була в1рогщно меншою в 3,8 рази та 7,8 рази, шж у тварин III групи, що пщтвер-джуе ушкоджуючий вплив хрон1чного психоемо-цшного стресу на модел1 ЕВШ.
Морфолопчн1 змши за ПВ характеризуються деструкц1ею фундальних залоз шлунка, структу-рними змшами мкроциркуляторного русла з на-явнютю м1кротромб1в, що характерно для rino-Kci'i, яка розвиваеться внаслщок гтеркатехолемП' [10].
У щур1в I групи (рис. 1.) ч1тко визначаються ядра головних та додаткових кттин. Вщсутн1 змши фундальних залозистих кл1тин, судини пщелизо-вого шару без тромб1в
%
■Ц J ¿ГМщЩ #=>1=^
Sil
I
--- = -i
v.*
■I
f J
Рис. 1. Слизова оболонка шлунка iнтактних uj,ypie. Забарвлення - гем. - еозин. Збтьшення хЮО 1 - ядра секреторних wiimuH; 2 - залозиста кл1тина; 3 - судина мделизового шару
Морфолопчним субстратом за ЕВШ е значим ушкодження СОШ у тварин II групи (рис. 2.), що характеризуються деструкц1ею i розширенням д1аметру фундальних залоз шлунка, дилатац1ею судин мкроциркуляторного русла та потовщен-ням стшок судин пщслизовоГ основи i ¡нших обо-
лонок. Виявлена значна ктькють пар1етальних кл1тин, що знаходяться в стаж нер1зко вираже-ного некробюзу. Вщзначаеться розширення м1ж-залозистого простору та наявнють в ньому спо-лучноТтканини.
Рис. 2. СОШ у щур1в II групи за експериментальноГ Bill. Забарвлення - гем. - еозин. Збтьшення х 100. 1 - розширення eueidHux протоюв фундальних залоз шлунка; 2 - грубоволокниста сполучна тканина 3 - карюпжноз та KapiopeKcic секреторних кл1тин
Виявлеш структуры змши свщчать про пригш-чення рег'юнарноТ м1кроциркуляци та доводять суттеву роль тканинноТ rinoKCiT в ульцерогенезк
Морфолопчну якють загоення виразки характеризуют повнота вщновлення спец1ал1зованих залоз, нейтрофтьна ¡нфтьтрац1я еп1тел1я, ф1б-роз власноТ пластинки слизовоТ оболонки, ф1б-роз пщслизовоТ основи та м'язових LuapiB, пору-шення м1кроциркуляц1, а саме артерити, флебн ти, неврити [1,2].
В умовах попередньоТ адаптаци до стресорних вплив1в структуры змши оболонок шлунка майже вщсутш (рис. 3). Однак, зустр1чаються кл1тини 3i слабкими деструктивними змшами, переважно в шиечнш дтянцк Головн1 фундальы кл1тини ма-ють виражену базофтш, проевши м1ж залогами пом1рно розширеш. Змш з боку кровоносних та л1мфатичних судин не спостер1галось, виявлеш поодинок1 елементи незначноТ Тх дилатаци.
Рис. 3. Структурн1 змши СОШ за попередньоТ адаптацП' на модел1 ВШ. Забарвлення - гем. - еозин. Збтьшення х 100. 1 - альтеративн1 змши в кл1тинах СОШ; 2 - шиечна дтянка залоз шлунка 3 - фундальш wiimuHu; 4 - набряк м1ж залозистого простору
У тварин IV групи виявлеш частков1 змши клн тин та залоз в цтому на тл1 збереження бага-тьох клп"инних структур. Спостер1гаеться незна-чний стаз кров1 в мкроциркуляторному русл1, однак тромби вщсутш. Кровоносш судини пщслизовоТ основи без особливих змш.
За попередньоТ адаптацП' до стресорних чин-ниш пщ час пстолопчних дослщжень встанов-леш незначш структурш змши слизовоТ оболонки шлунка 3i слабкими деструктивними ушкоджен-нями залозистого ештелш та мкроциркулятор-ного русла. Вщновлення кровооб1гу покращуе
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
процеав у СОШ, забезпечуючи вщновлення стану пстомофолопчних структур слизового бар'ера.
ю.
11.
регенеративш властивосп СОШ, сприяючи нор-мал1заци енергетичного обмшу, вщновленню морфолопчних та функцюнальних властивостей слизово-шдслизового шару, в якому об'ем кро-вооб1гу складае близько 80% вщ загального об'ему кровооб1гу в шлунку [8].
Отримаш результати гпдтверджують роль адаптивно'!' цитопротекци у пщтримц1 гомеостазу СОШ пщ впливом потенцшно небезпечних впли-BiB. В основ1 адаптивно'! цитопротекцП' лежить властивють слабких подразниш попереджати ушкодження СОШ, викликаних значно бтьш по-тужними подразниками. Введения в шлунок щу-piB 20% спирту попереджае виникнення тяжких некротичних i геморапчних змш, як1 виникають за умов введения 96% спирту. Адаптивна цито-протекц1я е неспециф1чною, тобто слабкий по-дразник сприяе розвитку стшкосп не ттьки такого ж, але й бтьш сильних подразниш [1].
У тварин II групи встановлено в1ропдне змен-шення товщини СОШ в 1,2 рази (104,27±4,57 мкм проти 126,75±2,71 мкм; р<0,001) пор1вняно з контролем. Попередня адаптац1я запобнгае зни-женню товщини СОШ, що пщтверджуеться вщ-сутнютю в1ропдних змж даного показника у тварин III i IV груп пор1вняно з щурами I групи.
Попередня адаптац1я до стресорних вплив1в за ЕВШ попереджуе ушкоджуючий вплив психо-емоцшного стресу на системному piBHi, забезпечуючи нормал1зац1ю показниш протешазно-¡нпбпчэрного потенц1алу, покращуе стан сполуч-ноТ тканини, оксидативного стресу [3,5], що до-зволяе попередити виникнення деструктивних
Реферат
ГИСТОМОРФЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ЖЕЛУДКА У КРЫС ПО ДЕЙСТВИЕМ ПРЕДВАОИТЕЛЬНОЙ АДАПТАЦИИ К ХРОНИЧЕСКИМ СТРЕССОРНЫЙМ ВЛИЯНИЕМ Скрыпник И.Н., Гопко А.Ф.
Ключевые слова: предварительная адаптация, слизистая оболочка желудка, экспериментальная язва желудка
В статье представлены результаты изучения гистоморфологических механизмов развития эрозив-но-язвенных повреждений желудка и обоснования возможности их коррекции предварительной адаптацией к хроническим стрессорным факторам. Экспериментальные исследования выполненные на 63 половозрелых крысах линии Вистар массой 150-200 г, которые были распределены по группам: инта-ктные, экспериментальная язва желудка (ЭЯЖ), крысы, которым воспроизводили адаптацию к стрессорным факторам со следующим моделированием ЭЯЖ, адаптация к стрессорным влияниям. Тяжесть стресса оценивали по ульцерогенному эффекту, учитывая частоту, тяжесть и множественность язвенных повреждений и структурные изменения СОЖ. В условиях предварительной адаптации к стрессорным влияниям структурные изменения оболочек желудка почти отсутствовали. Однако, встречаются клетки со слабыми деструктивными изменениями на фоне отсутствия изменений со стороны кровеносных и лимфатических сосудов. Следовательно, предварительная адаптация к стрессорным влияниям при ЭЯЖ позволяет предупредить возникновение деструктивных процессов в СОЖ.
Summeri
HISTOMORPHOLOGICAL CHANGES IN STOMACH MUCUS MEMBRANE OF RATS UNDER THE PREVIOUS ADAPTATION TO CHRONIC STRESS FACTORS Skrypnyk I.M., Gopko O.F.
Key words: previous adaptation, mucus membrane of stomach, experimental gastric ulcer
The paper presents the findings obtained by studying the histomorphological mechanisms of the development of ulcero-erosive lesions of stomach and the grounds in possibility of their correction by previous adaptation to the chronic stress factors. Experimental researches are carried on 63 Wistar mature rats weighted 150-200 g which were distributed into the following groups: intact animals with designed gastric ulcer (EGU), and rats subjected to the previous adaptation to the stress factors and the following design of EGU. Severity of stress was estimated according to its ulcerogenic effect, taking into account the frequency, severity and
Л1тература
Аруин Jl.И. Качество заживления гастродуоденальных язв: функциональная морфология, роль методов патогенетической терапии / Л.И. Аруин // Экспер. и клинич. гастроэнтерол. - 2006. -№5. - С.4- 49.
Аруин Л.И. Роль средств патогенетической терапии в повышении качества лечения гастродуоденальных язв / Л.И. Аруин, Ю.М. Степанов, М.Б. Щербинина [и др.] // Здоров'я Укра'ши. -2007. - №24. - С. 52-53.
Гопко О.Ф. Захисний ефект попередньоТ адаптаци до стресорних вплив1в на резистентнють слизового бар'ера шлунка за екс-периментальноТ пептичноТ виразки / О.Ф. Гопко // Актуальш проблеми сучасноТ медицини: Вюник Укра'шськоТ медичноТ сто-матолопчноТ академм. - Т.8, Вип. 3 (23). - 2008. - С.77-78. Дегтярева И.И. Язвенная болезнь / И.И.Дегтярева, И.Н. Скрыпник // Клиническая гастроэнтерология. - М.: МИА, 2004. - С. 70-148.
Непорада К.С. Вплив попередньоТ адаптаци на патогенез пептичноТ виразки // К.С. Непорада, О.Ф. Гопко, I.M. Скрипник// За-гальна патолопя та патолопчна ф1зюлопя. - 2007. - Т.2, №3. -С. 38-41.
Скрыпник И.Н. Соотношение факторов агрессии и защиты желудочного содержимого при язвенной болезни в процессе патогенетического лечения / И.Н. Скрыпник, И.И. Дегтярева // Су-часна гастроентеролопя. - 2005. - №6. - С. 22 - 27. Тарасенко Л.М. Экспериментальная модель пептической язвы желудка / Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада, И.Н. Скрыпник [и др.] // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 2001. - №4. - С. 27-28. Трубицына И.Е. Экспериметальная модель язвы желудка и двенадцатиперстной кишки: ее возможности и ограничения / И.Е. Трубицына, Б.З. Чикунова // Экспер. и клин, гастроэнтерол. -2007. - №2.-С. 86-92.
Циммерман Я.С. Клиническая гастроэнтерология / Я.С. Циммерман. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 416 с.
Kalia N. Of blood and guts: association between Helicobacter pylori and the gastric microcirculation / N. Kalia, K.D. Bardhan //J. Gastroenterol. Hepatol. - 2003. - V. 18. - P.1010-1017. Desiderato O. Development of gastric ulcers in rats following stress termination / O. Desiderato, J. MacKinnon, N. Nisson // J. Comp. Physiol, and Psychol. - 1974. - V. 87, №4. - P.208-214.
multiplicity of ulcerous lesions and structural changes in SMM. Under the conditions of previous adaptation to stress influences the structural changes of mucus of stomach almost are mainly absent. However, there are cells with weak destructive changes against the background of complete absence of changes in blood and lymphatic vessels. Consequently, previous adaptation to stress influences under EGU allows to prevent the origin of destructive processes in SMM.
УДК 616.681-092.9:615.916
ЗМ1НИ ВШЬНОРАДИКАЛЬНИХ ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПР0ЦЕС1В У ТКАНИНАХ С1М'ЯНИК1В Б1ЛИХ ЩУР1В ПРИ ДМ НА 0РГАН13М ВЩПРАЦЬОВАНОГО МОТОРНОГО МАСЛА
Соловйова Н.В., Костенко В. О.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В eKcnepuMeumi на 50 самцях бших щуръв досл{джено продукцию супероксидного атон-радикала (02 ), активтстъ пероксидного окиснення Ainidie (ПОЛ) i антиоксидантих фермент{в у тканинах Ым'янитв бших vu/ypie за умов тривалог dii на оргатзм в{дпрацъованого моторного масла (ВММ). Останне вводили в доз{ 500 мг/кг маси щоденно, ттрагастралъно за допомогою зонда протягом 14, 30, 60 i 90 di6. У xodi експерименту в тканинах Ым'янитв виявлено прогресуюче
збшъшення продукцп . ( О 2 MimoxondpiajibHUM електронно-транспортним ланцом. Шдвищення вироблення супероксиду мшросомальним електронно-транспортним ланцюгом у Ым'яниках об-межено ч{тким часовим пром{жком i в{дм{чаетъся на 60 добу теля початку введения бшим щурам ВММ. Продукщя . ( О 2 НАДФН-оксидазою лейкоцит1в у тканинах Ым'янитв бших щур{в за умов введения ВММ виявляе певну фазтетъ: на 14-30 добу - icmomuo збшьшуеться, на 90 добу -зменшуеться. Тривалий вплив ВММ (понад 30 di6) викликае активащю процесгв ПОЛ у тканинах ciM янитв уже на 14 добу теля початку його введения. Подальше надходження у оргатзм щур{в в{дпрацъованого моторного масла сприяе виснаженню антиоксидантного потенщалу, зниженню aKmueuocmi супероксиддисмутази, що призводитъ до декомпенсованого характеру ПОЛ у тканинах Ым'янитв.
Ключов1 слова: супероксидний анюн-радикал, пероксидне окиснення niniflie, антиоксиданты ферменти, ам'яники, вщпрацьоване моторне масло.
Вступ
Вщпрацьоваж моторж масла (ВММ) являють собою комплекс низько- або високомолекуляр-них ал1фатичних i ароматичних вуглеводжв, присадок - речовин, що додаються у невеликих ктькостях до моторних масел для полтшення ixHix експлуатацшних властивостей, метал1в i pi-зних оргажчних i неоргажчних сполук [3]. Висою температури i тертя, неодмшно дшчи на моторж масла, викликають окиснення, жтрування та розтр1скування пол1мер1в, утворення широкого спектру токсичних речовин (пероксид1в, низько-молекулярних i високомолекулярних кислот, фенол1в, спирав, альдегщ1в, конденсованих ароматичних вуглеводжв тощо).
Ктькють ВММ, що утворюеться щор1чно в УкраТж, ор1ентовно складае 116 тис. т. Осктьки система оргажзаци процесу регенераци останжх у нашш держав! е недосконалою, значна частина ВММ (26-77%) потрапляе у навколишне середо-вище, a noTiM i у оргажзм людини та тварин [3].
Виявлена здатнють ВММ негативно впливати на ¡мунну систему людини та тварин, функцюну-вання оргажв травления, нирок, викликати дисбаланс статевих горможв, ембрю- та генотокси-4Hi порушення [1,3,16].
У той же час практично нез'ясованим залиша-еться вплив ВММ на чолов1чу репродуктивну систему, зокрема на nepe6ir у статевих залозах Bi-льнорадикальних процеав, актива^я яких роз-глядаеться як типовий мехажзм порушення фу-нкцГГ ам'яниш [4].
Метою цiе'Г роботи було з'ясування законом1р-ностей змши продукцГ|' активних форм кисню (супероксидного анюн-радикала), активносп пероксидного окиснення лтщ1в i антиоксидантих фермет1в у тканинах ам'яниш бтих щур1в за умов тривалоТ дм на оргажзм вщпрацьованого автомобтьного моторного масла.
Матср1али та методи
Дослщження виконаж на 50 самцях бших щу-piB niHii Wistar масою тта 160-180 г. Пщдослщж тварини одержували ВММ (500 мг/кг маси на добу) щодня, ¡нтрагастрально за допомогою зонда протягом 14, 30, 60 та 90 fli6. Для введения тва-ринам використовували cyMiLU автомобтьного масла, що мютиться у 1000 вщпрацьованих фн льтр1в (надано генеральним директором ВАТ "НД1 Емальх1ммаш i НТ Колан" Г.А. Колтуновим). Концентра^я свинцю - 150 мкг/л, кадмш - 14 мкг/л.
H|ypiB декаттували пщ еф1рним наркозом.
* Стаття е фрагментом планово)' НДР ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академия» "Кисень- та NO-залежнi мехашзми ушкодження eHympiuiHix органа та Тх корещ!я ф1з1олог1чно активними речовинами" (№ держреестрацп 0108U010079).
