CC BY
13
Таким образом, разработанная тактика ведения операционных ран, в том числе с гнойно- 1. воспалительными осложнениями с применением препаратов для местного лечения раневой инфекции с учетом стадии раневого процесса и видового состава микрофлоры ран, позволил значительно повысить эффективность лечения гнойных осложнений в ране. Своевременное назначение необходимого препарата, полностью 2 соответствующего фазе раневого процесса, способного подавить или предупредить реин- 3. фицирование раневой поверхности, позволяет: 4 быстро ликвидировать острый гнойный процесс; . сократить сроки подготовки к заключительному этапу хирургического лечения раны; значительно сократить сроки пребывания больных в ста- 5. ционаре. Использование современных препаратов для местного лечения ран с антимикробными компонентами позволяет более рационально 6. использовать антибактериальные препараты, в значительной группе больных сократить длительность системной антибактериальной терапии.
Реферат
ЕФЕКТИВНЮТЬ РАЦЮНАЛЬНОГО ВЕДЕНИЯ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ РАН У Г1НЕКОЛОГ1ЧН1Й ПРАКТИЦ1
Железна Г.О., Чайка K.B., Говоруха I.T., Морозова H.A., Трегубенко Г.О.
Ключов1 слова: гншно-запалы-л ускладнення, раневой процес, фаза запалення, антисептик.
Розроблена нами тактика ведения операцшних ран, у тому чиогн ¡з п-лйно-запальними ускпадненнями ¡з застосуванням пре-napaTiB для мюцевого лкування раневой ¡нфекци з урахуванням стадп раневого процесу й видового складу м1крофлори ран, дозволила значно пщвищити ефективнють лкування гншних ускпаднень у paHi. Це дозволило швидко лквщувати гострий гнш-ний процес; скоротити строки пщготовки до закпючного етапу xipypri4Horo лкування рани; значно скоротити строки перебування хворих у стацюнар1; бтьш рацюнально використати антибактер1альы препарати, скоротити тривалють системно! антибактер1а-льноТ терапп.
Литература
Апьтшуль Э.Б., Торопков В.В., Серов В.В., Бирюлин A.B. Некоторые эксперименты и работы по расширению применения ЭХА в различных производственных и медицинских областях, проводимые в г. С-Петербурге и Ленинградской области // Информационно-технологическое и медицинское обеспечение защиты населения и охраны окружающей cpeflbi в чрезвычайных ситуациях: Тезисы докладов VII Международного симпозиума. - Кипр, Протарас, 2000. С. 232-234. Голубев В.А. Хирургическое лечение воспалительных заболеваний женских половых органов.- Ки-ев.:Здоровья -1999.- 147с.
Девятов В.А., Петров C.B. О мерах борьбы с госпитальной инфекцией // Врач. - 1997. - № 4. - С. 43. Девятов В.А., Приб A.H. Лечение нагноившихся случайных ран активированной электрохимическим методом водой-анолитом в амбулаторных условиях. // Травматология и ортопедия России. - 2000. - № 2-3. - С. 11-14.
Перцев И. М., Зупанец И. А. Биологическая фармация -современная теория оптимального производства и использования лекарств // Кл1шчна фармац1я.- 1999.- Т. 3, № 2.- С. 128-132.
Теория и практика местного лечения гнойных ран (проблемы лекарственной терапии)/ Под ред. проф. Б. М. Даценко.- К: Здоровья, 1995.- 384 с.
УДК 616.33/.342-002.44-005.1-08-092
Х1РУРГ1ЧН1 ТА МЕДИКАМЕНТ03Н1АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ ВИ РАЗОК ШЛУНКА PI3H0Ï ЕТЮЛОГП*
Кононенко Н.М.
Нацюнальний фармацевтичний уыверситет, м. Харьюв
Представлено xipypziuni та медикаментозт аспекти моделювання виразок шлунка pi3Hoï emio-логгг. Установлена найбыъш ефективна модель виразки шлунка - оцтова гастральна виразка за Окабе для розробки нових консервативних i оперативних мemoдiв лгкування виразковог хвороби. Виразка шлунка за Окабе мае хротчний переби i характеризуется залученням у паmoлoгiчний процес yсix шаpiв сттки шлунка. Вивчено oсoбливoсmi мтроциркуляторного русла i приведена кыътсна оцтка його стану в слизовш оболонщ шлунка при виразщ за Окабе. Порушення мгкроциркуляци виявлялися у видi вазоконстрикцп, тромбозу судин i стазу, що приводило до зниження peзисmeнmнoсmi слизовог оболонки шлунка.
Ключов1 слова: виразка шлунка, моделювання, м1кроциркуляторне русло.
Виразкова хвороба шлунка за даними л1тера-
тури с найбтьш поширеним захворюванням у гастроентерологи \ мае полютюлопчы мехаызми розвитку [5]. Тому вивчення рЬних х1рурпчних аспект^ Тх моделювання в експеримент1 мае ве-лике значения для практично! медицини. У зв'язку з цим метою дано!' роботи явилося моде-
лювання р1зних за етюлопею виразок шлунка у щур1в i виб1р адекватно!' модел1 для розробки терапевтичних та xipypri4Hnx метода лкування виразковоТ хвороби шлунка.
Матер1ал та методи дослвдження Дослщи проводили на 210 статевозртих не-лнмних самцях бтих щур1в масою 180+20 г,
* Робота виконана в рамках науково-досл/дноУ програми Национального фармацевтичного yHieepcumemy "Фармаколог1ч-Hi досл/дження б'юлогЫно-активних речовин i лкарських засоб\в синтетичного та природного походження, ïx застосування в медичн'ш практиц!" (№ держ. реестр. 0103U000478).
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
яких утримували за стандартних умов в1вар1ю при сталм температур! та вологост пов1тря. Уа мантуляци проводили пщ гексеналовим наркозом (60 мг/кг пщшюрно), зпдно М1жнародних принцитв СвропейськоТ конвенци про захист хребетних тварин, яких використовують для екс-периментв \ ¡нших наукових цтей (Страсбург, 18.03.86). Щури були розподтеы на 8 груп. У першу групу увмшли ¡нтакты тварини, як1 знахо-дилися на звичайному в^арному рацюы (контроль). У щур1в другоТ групи викликали ушко-дження шлунку методом ¡ммоб1л1зацИ з подраз-ненням вщдалених вщ шлунка рефлексогенних зон [6]. У тварин третьоТ групи викликали вираз-ки шляхом внутршньошлункового введения предызолону з розрахунку 20 мг/кг та 80% ети-лового спирту в доз1 0,6 мл/100 г маси тта [6]. Четверту групу склали щури з серотоы новою виразкою шлунку (внутршньоочеревинно в доз1 30 мг/кг) [6]. Щурам п'ятоТ групи моделювали га-стральну виразку шляхом введения ¡ндометаци-ну внутршньоочеревинно в доз1 30 мг/кг маси [3]. Тваринам шостоТ групи вщтворювали ушко-дження шлунку 5-разовим введениям ацетилса-лщиловоТ кислоти протягом 3 д1б перорально в доз1 150 мг/кг [6]. Сьому групу склали щури з мо-деллю виразки шлунка за Окабе [7]. Тварини 24 години голодували з втьним доступом до води, п1сля чого Тм проводили лапаратом1ю та виво-дили шлунок. На серозну оболонку передньоТ стшки тта шлунка накпадали металеву формовку з внутршым диметром 5 мм, всередину якоТ вносили льодяну оцтову кислоту на 60 сек. В якост1 контролю для сьомоТ групи щур1в були ви-
користаы несправжньоопероваы тварини, яким замють оцтово! кислоти на серозну оболонку шлунка наносили ф^юлопчний розчин. Евтана-з1ю шляхом передозування еф1рного наркозу у вах сер1ях експерименту проводили на 2, 3, 5, 7, 14 та 30 добу п1сля початку дослщу. Ульцеро-генний ефект оцшювали макроскопнно за допо-могою бнокулярноТ лупи з визначенням частоти (процент тварин з наявнютю виразок в1д загаль-ного числа тварин), численное^ (ктькють виразок на 1 тварину) виразок слизовоТ оболонки шлунка (СОШ), площ1 виразкових дефект^ (мм2) за допомогою мкрометричноТ атки та розрахо-вували виразковий ¡ндекс (В1). Для проведения пстолопчного дослщження матерел брали з дь лянки виразки та ТТ перифокальноТ зони. Ви-вчення м'язового, сполучнотканинного та судин-ного компонент^ стЫки шлунка проводили за методом М.З. Слнченка [4]. Вивчення мкроцир-куляторного русла (МЦР) СОШ щур1в проводили за допомогою методу скануючоТ електронноТ мн кроскопи корозмних препарат^ [1]. Морфомет-р1ю судин МЦР проводили шляхом визначення об'смноТ щтьност1 каптяр1в. Результати оброб-ляли статистично за t-кpитep¡eм Стьюдента.
Результати та 1х обговорення
При вах моделях виразки розвивалися через 24 години п1сля введения ульцерогенних факто-р1в (табл.). Пошкодження при моделюваны виразок методом ¡ммобтЬаци розташовувалися на вершинах екпадок СОШ в и залозистм частит \ мають вигляд чорних смужок.
Таблиця
Характеристика гастральних виразок (п=10)
Умови дослщу Тварини з виразками, % Число ульцера-цм на одну тварину (Х+х) В1 Об'емна щтьнють каглляр1в (Х±х) мм3/мм3
1 доба 3 доба 5 доба 7 доба 14 доба 30 доба
1нтакты тварини (контроль) 0 0 0 3,1 ±0,1
Несправжньоопероваш тварини 0 0 0 3,0±0,1
1мобт1зацшш виразки 70% 1,0+0,3* 0,49
Предн1золонов1 виразки 80% 2,9+0,5* 0,96
Серотоншов1 виразки 100% 9,1+0,2* 2,7
1ндометацинов1 виразки 100% 10,9+0,7* 3,0
Ацетилсалщилов1 виразки 100% 11,5+0,5* 3,1
Оцтов1 виразки 100% 13,5+1,0*/** 3,8 4,9+0, 7*/** 5,3±0, 5*/** 4,7±0, 6*/** 4,1 ±0, 3*/** 3,6±0, 2*/** 3,2±0,3
Прим/тки: 1. * - р<0,05 по в!дношенню до ¡нтактно)' групи тварин;
2. **- р<0,05 по в/дношенню до несправжньооперованих тварин
Пстолопчно ц1 пошкодження характеризува- стер1галися набряшеть \ розширення судин
лися вщторгненням мае некротизованого етте- МЦР пщелизового шару. При мкроскотчному
л1ю з ф1бринозними нашаруваннями \ проникали вивчены СОШ щур1в з предтзолоновими вираз-
у пщелизову оболонку. У зот некрозу СОШ спо- ками виявлялися проникаюч1 на рЬну глибину
вели^ дтянки некрозу з крововиливами \ вщ-кладенням на значному протяз1 солянокислого гематину. Спостер1гався набряк власно!' пластинки слизово! оболонки з крововиливами. Пщсли-зовий шар вщповщно до некроз^ слизово! оболонки набрякпий з зонами ¡нфтьтрат1в, як1 утво-реы сегментоядерними нейтрофтами. При вщ-творены серотоншових виразок вже через 5 хв п1сля введения серотоншу одна тварина загину-ла. Пюля розтину трудно!' порожнини ми виявили роздут1 легеы, як1 були переповнеы пов1трям \ не спадалися, що свщчило про бронхоспазм. У ¡н-ших щур1в дано!' групи ми спостер1гали занепо-косння, втрату пози, скуйовдження шерсти тахн пное й судоми, але через 1,5-2 години стан тва-рин поступово стабт^увався. Для запоб1гання загибел1 тварин та ефект1в, що викликав серото-нн, ми вводили за 30 хв до дослщу 0,1 мл 0,1% розчину адреналну гщрохлорщу пщшюрно. При такому способ! проведения експерименту заги-бел1 тварин та ¡нших побнних ефект1в ми не спостер1гали. При пстолопчному дослщжены шлунку встановлено, що введения щурам серо-тонну викпикае розвиток пперемп та набряку складок СОШ. Вона мае криваво-червоний кол1р з великою ктьюстю деструктивних поразок. При моделюваны ацетилсалщилових виразок в першу добу експерименту загибло 2% тварин, 6% на другу добу та решта щур1в на третю добу з початку дослщу. При розтиы шлунок \ петл1 киш-ювника роздут1, заповнеы чорною рщиною. Ушкодження шлунка являс собою гастрит „по-дразнення": СОШ набрякла, ппереммована з дн лянками крововилив1в. Числены ерозм захоп-люють близько ЛА площ1 СОШ \ розташоваы на дтянц1 мало! кривизни, ближче до пторнного вщдту. У СОШ залозно!' дтянки вщмнена деск-вамац1я покривного еттел1ю. У пщслизовому шар1 кровоносы судини розширеы, мюцями спо-стер1галася лшфощно-кттинна ¡нфтьтрац1я.
Для х1рурпчного моделювання виразок шлунку за Окабе необхщно мати практичний досвщ з операцмних втручань: при проведены нами перших 10 експеримен^в тварини гинули або п1д час операци, або через добу пюля початку дослщу. Кр1м того, потр1бно промивати вмют чере-вно1 порожнини антибютиком широкого спектру дм, що розчинений у екв1валентному об'ем1 фЬн олопчного розчину. Виразки, як1 виникали вна-слщок введения оцтовоТ кислоти, мали округлу форму, р1вн1 кра!'. Пстолопчно вони вщрЬнялися залученням до виразкового процесу уах шар1в стшки шлунка. Вщзначено ексудацю та лейко-цитарну ¡нфтьтрацю слизово!', пщслизово!' \ м'язово!' оболонки шлунка поблизу виразки.
Наступним етапом нашого експерименту бу-ло вивчення тривалост1 ¡снування виразкових дефект^ при р^них способах моделювання, осктьки дан1 л1тератури по цьому питанию супе-
речливк Через 3 доби теля утворення ¡мобтЬа-цмних, предызолонових, серотоншових, ацетилсалщилових виразок у щур1в спостер1галася по-вна еттел^ацт виразкових дефект^ та покр1в-но-ямкового еттел1ю СОШ. У щур1в з ¡ндомета-циновими виразками шлунка виразковий дефект еттел^увався на 7 добу дослщження.
У тварин з оцтовими виразками на 3 добу дослщу спостер1гався великий виразковий дефект, крововиливи, набряк та пперемт СОШ. В СОШ, яка збереглася навколо виразки, покривний ет-телм дистрофнно змЫений аж до злущення та утворення локальних поверхневих ерозм. Через 5 д1б теля введения оцтово!' кислоти у щур1в на пстолопчних препаратах шлунка збер1гався гли-бокий виразковий дефект слизово!', пщслизово!' та м'язовоТ оболонок, який був заповнений нек-ротичними масами. Серозна оболонка стовщена в дектька раз1в, ¡нфтьтрована нейтрофтами й еозинофтами, нерщко спаяна з печнкою та пщшлунковою залозою. У м1ст1 контакту запаль-ний ¡нфтьтрат поширений на ц1 органи. В ото-чуючих виразку слизовм \ пщслизовм оболонках пперемп, набряк \ ¡нфтьтрацт. В ¡нфтьтрат1 визначались, в основному, нейтрофти та еози-ноф1ли, й в невеликм к1лькост1 - л1мфоцити. Фу-ндалы-м залози СОШ, яка збереглася, розшире-н1, секреторн1 кл1тини дистроф1чно змЫенк Через 7 д1б теля формування оцтово! виразки в стшц1 шлунка збер1гався великий виразковий дефект ¡з залишками некротичних мае на повер-хн1. Ст1нка шлунка в облаем виразки р1зко пото-вщена ¡з-за запального набряку та ¡нфтьтрацп. В ¡нф1льтрат1 велика к1льк1сть нейтрофт1в, еози-ноф1л1в, л1мфоцит1в, макрофаг1в \ ф1бробласт1в. На дн1 виразки пщ шаром детриту в1дбувалося новоутворення судин. У слизов1й \ п1дслизов1й оболонках навколо виразки збер1гався набряк \ г1перем1я на всьому протяз1. Покривний еттелм у окремих д1лянках вщторгався з утворенням не-глибоких ерозм. Фундалы-м залози розширен1, головн1 кттини сплощен1 з ясною п1нистою цитоплазмою. На 14 день експерименту у вах щур1в площа виразкового дефекту майже не зм1нила-ся. У слизов1й \ п1дслизов1й оболонках навколо виразки збер1гався набряк \ г1перем1я. На 30 день з початку дослщу виразков1 дефекти у 80% щур1в еп1тел1зувалися. У 20% тварин виразки практично звтьнилися вщ некротичних мае, в1д-булося часткове заповнення Тх слизовими зало-зами та в1дновлення м'язовоТ оболонки. Покривний еттелм СОШ, що збереглася, виглядав менш ушкодженим. Фундальн1 залози були, як \ ран1ше, дистрофнно зм1нен1. Таким чином, отриман1 нами дан1 в1др1зняються в1д даних лн тератури зг1дно яким виразки шлунка за Окабе збер1гаються до 100 д1б [2].
П1сля вибору експериментально!' модел1 нами була сформована окрема група тварин з оцто-
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
вою виразкою шлунка для дослщження МЦР. При вивчены МЦР у дослщних щур1в на 3 добу на вщмну вщ ¡нтактних тварин спостер1галося значне звуження артерюл i переповнення вено-зною кров'ю каптяр1в i венул. У стЫках венозноТ частини МЦР мали мюце мкродеформаци та Mi-кроаневр^ми, тромбози судин. На фоы гщрата-ци СОШ вщзначено розширення перикаптярних npocTopiB i просв1ту самих каптярв. Обриси npocBiTiB каптярв мали неправильну форму, за внутр1шн1м краем кттини ендотел1ю е HepiBHi ко-нтури, утворен1 цитоплазматичними вщростками pi3HoT величини. Н1жки окремих цитоплазматич-них вщростюв стоншеы, верх1вки вакуолЬованк Такий стан каптяр1в вщповщае престатичному стану або стазу. У цей перюд вщмнено найбь льше значения показника об'емноТ щтьност1 ка-птярв (табл.). На 5-7 добу експерименту запа-лення досягло максимуму: спостер1галося 36i-льшення площ1 мкросудин, набряк ¡нтерстицю, переважання в ¡нфтьтрат1 сегментоядерних лейкоцит^. Бтьшють мкросудин мала розши-рений npocßiT на всю довжину, визначалася Тх пщвищена звивистють. На 14 добу дослщу зме-ншилися показники об'емноТ щты-iocTi катляр1в СОШ. Показник щтьносп каптярного русла був стабтьним, внаслщок чого спостер1галося акти-вне кровопостачання виразкового дефекту. На 30 добу показник об'емноТ щтьносп каптяр1в СОШ наблизився до вщповщного показника ¡н-тактних тварин. Таким чином, найбтьш1 пору-шення мкроциркуляци (артерюлоспазм, венозна пперем1я, тромбози судин, престаз, стаз) в су-динах СОШ при експериментальнм оцтовм ви-разц1 спостер1галися з 1 по 7 добу дослщу. Вщ-новлення мкроциркуляци проходило поступово,
Реферат
ХИРУРГИЧЕСКИЕ И МЕДИКАМЕНТОЗНЫЕ АСПЕКТЫ МОДЕЛИРОВАНИЯ ЯЗВ ЖЕЛУДКА РАЗНОЙ ЭТИОЛОГИИ Кононенко H.H.
Ключевыеслова: язва желудка, моделирование, микроциркуляторное русло.
Представлены хирургические и медикаментозные аспекты моделирования язв желудка различной этиологии. Установлена наиболее эффективная модель язвы желудка - уксусная гастральная язва по Окабе для разработки новых консервативных и оперативных методов лечения язвенной болезни. Язва желудка по Окабе имеет хроническое течение и характеризуется вовлечением в патологический процесс всех слоев стенки желудка. Изучены особенности микроциркуляторного русла и приведена количественная оценка его состояния в слизистой оболочке желудка при язве по Окабе. Нарушения микроциркуляции проявлялись в виде вазоконстрикции, тромбоза сосудов и стаза, что приводило к снижению резистентности слизистой оболочки желудка.
разом з процесами регенераци виразкового дефекту.
Висновки
1. Оцтова виразка шлунка за Окабе е най-бтьш адекватною моделлю виразковоТ хвороби шлунка у людини i може використовуватися для розробки нових метода лкування, тому що мае хроннний характер i характеризуеться залучен-ням у патолопчний процес ycix шар1в стнки шлунка.
2. При оцтовм виразц1 шлунка виявляються порушення мкроциркуляци у вигляд1 вазоконст-рикци та каптяростазу, що приводить до порушення цтюност1 ендотел1ю слизовоТ оболонки шлунка i пщвищення проникносп судин.
Л1тература
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. M.: Медицина, 1990. - 384 с.
2. Иванов В.А. Язвы желудка и двенадцатиперстной кишки (кпинико-экспериментальное исследование патогенеза). - М.: Медицина, 1950. - С. 18-34.
3. Сернов Л.Н., Гацура В.В. Элементы экспериментальной фармакологии. - M.: Всерос. науч. центр по безопасности биологически активных веществ, 2000. - С. 219.
4. Слинченко Н.З. Быстрая и прочная окраска соединительной ткани, эластина, фибрина и фибриноидов //Архив патологии. - 1964.- № 2. - С. 8-10.
5. Яицкий H.A., Седов B.M., Морозов В.П. Язвы желудка и двенадцатиперстной кишки. - M.: МЕДпресс-информ, 2002. - С. 79-116.
6. Яковлева Л.В., Оболенцева Г.В., Брюзпнова Л.П. Екс-периментальне вивчення нових противиразкових пре-napaTiB //floKniHi4Hi дослщження лкарських 3aco6iB: метод. рек. /За ред. член-кор. АМН Украши О.В. Стефа-нова - К.: Авщена, 2001. - С. 321- 333.
7. Okabe S., Roth J.L.A., Pfeiffer C.J. A metod for experimental, penetrating gastric and duodenal ulcer in rats //Digestive Diseases.- 1971. - Vol. 16, № 3. - P. 277284.
