CC BY
15
2. Продуктивнкть деревостатв визначаеться родючiстю i потужнiстю ГрунПв.
3. Грунти шд лiсовими культурами порiвняно з Грунтами тд пралка-ми загалом мають меншу кiлькiсть органiчноí речовини, пршу забезпеченiсть рухомими азотом, фосфором i калiем.
4. Грунти в нижтх частинах схилiв (крш випуклих, де основним фактором родючостi Грунтш е рельеф), що пiдлягали i пiдлягають найбшьшому антропогенному впливу, мають пршу забезпеченкть гумусом i поживними речовинами, нiж Грунти у середшх i верхнiх частинах схилш. Деревостани можуть мати добру продyктивнiсть завдяки збшьшенню потyжностi цих Грyнтiв.
Лггература
1. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. - 490 с.
2. Гоголев И.Н. Особенности буроземно-лесного и горного почвообразования// Природа Украинской СССР. Почвы. - К.: Наукова думка, 1986. - С. 145-147.
3. Пастернак П.С. Лiсовi грунти Украшських Карпат. - Ужгород: Карпати, 1967. - 169 с.
4. Пастернак П.С. Взаимодействие между лесом и почвой в основных типах леса Украинских Карпат: Автореф. дисс... .д-ра с. - х. наук (563-лесоведение). - К., 1968. - 52 с.
5. Полякова Е.Г. Влияние лесопользования на круговорот элементов минерального питания в бучинах и ельниках Карпат// Проблемы лесоведения и лесоводства: Сб. Науных трудов Института леса НАН Беларуси. - Гомель: ИММС НАНБ, 2001. - Вып. 53. -С. 181-184.
6. Полякова О.Г. До питання про причини виникнення стихшних природних явищ у Карпатському регюш Украши// Науковий вюник НАУ. Лiсiвництво. - К., 2000 - Вип.25. -С. 204-210.
7. Полякова О.Г. Вплив интенсивного лiсокористування на родкгасть сiрих лiсових грунтiв Голосйвського лку// Науковий вiсник: Лiсiвницькi дослiдження в Украiнi (VI-i Пог-ребнякiвськi читання)/ Зб. науково-технiчних праць. - Львш: УкрДЛТУ, 2000. - Вип. 10.4. -С. 81-84.
8. Руднева Е.Н. Почвенный покров Закарпатской области. - М.: изд-во АН СССР, 1960. - 230 с.
9. Целищева Л.К., Строганова М.Н., Тощева Г.П. Диагностика процессов восстановления почв после вырубки леса// Деградация и восстановление почв: Сб. научных трудов/ Под ред. С.В. Зонна. - М.: Наука, 1991. - С. 125-131.
УДК 630*23 (23) Т.В. Парпан, мол. наук. ствроб. - УкрНДЫрлic
ВИВЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ВЗАСМОЗВ'ЯЗКШ М1Ж
ЩДРОСТОМ ЯЛИЦ1 Б1ЛО1 (ABIES ALBA MILL.) ТА ДЕРЕВОСТАНОМ-ЕДИФЖАТОРОМ
Вивчено вплив просторово! змши структури i функцш деревостану на змшу мж-росередовища та структуру i функци основних iнтегруючих показникiв шдросту ялицi бшо! методом мшроекосистемного аналiзу. Встановлено ряд парних кореляцшних зв'язкiв мiж основними параметрами дослiджуваних компонентiв бiогеопенозу.
Ключовi слова: шдаст ялипi бшо!, структура i функцй деревостану i шдросту, кореляпiйнi зв'язки, мiкроекосистемний аналiз.
T. V. Parpan, j-r research assist. - Ukrainian Mountain Forestry Scientific Research Institute
Study of competition relations between Abies alba Mill. regrowth and stand-edificator
The influence of spatial change of structure and functions of the stand on the changes in the micro-environment, structure and functions of the main integral indices of Abies alba growth has been studied by the method of microecosystem analysis. A number of pair correlation relations between the basic parameters of the ecosystem components under study have been traced.
Key words: Abies alba growth, stand and regrowth structure and functions, correlation relations, microecosystem analysis.
Одним з кардинальних методолопчних шдход1в в лковш екологп та дкшнищш е ценотичний та бюгеоценотичний аналiз природних популяцш деревних вид1в. 1де! та методи ценопопуляцшного принципу найбшьш ввдпо-вiдають бюлопчшй специфiцi та завданням порiвняльного вивчення основ-них об'ектiв екологií - дендроценоз1в та бiоценозiв.
Одна з найголовшших та далеко не виртених методологiчних проблем загально! та лково! екологií полягае в тому, щоб виявити i кiлькiсно оха-рактеризувати, якою мiрою просторовi змши структури та функцiй певних компоненпв ценопопуляцií впливають на змiни м^осередовища та на скла-довi популяцц в межах вiдносно однорiдного екотопу. Враховуючи загальнi концепцií ушверсальних зв'язшв в лiсових екосистемах проведено аналiз су-мiжних хорологiчних змiн структури i функций ценопоуляцiй головного ль соутворюючого виду та iнших взаемопов'язаних компонент екосистем в межах одного бюгеоценозу. Об'ектами дослiдження були грабово-буковий та грабово-березовий деревостани з повним домiнуванням у пiдростi ялищ бшо!.
Зменшення доступних запас1в та елеменпв мiнерального живлення в ризосферi дерев, за Ширлi (цит. за: Рысин [4]; Карпов [2]; Макдоналд [11]), ускладнене дефiцитом ФАР, яка перехоплюеться кронами, i, як наслщок, ввд-носно слабкий розвиток коршня пiдросту [9, 1] - основш екологiчнi причини його пригнiчення тд наметом з1мкнутих деревостанiв.
Спроби юльтсно! оцiнки коренево! конкуренцл сусiднiх дерев у бюг-рупах залежно ввд !'х розмiрiв та вiддаленостi одне ввд одного здiйснювались багатьма авторами [8, 10, 12-14].
Вивчення кшьккних зв'язюв деревостану та тдросту мае важливе значения для розумiння бюлопчних процесiв та оцiнки екологiчних факторiв, якi впливають на рiст та розвиток лкових угруповань. Вплив структури деревостану на ввдновлення, ркт i формування пiдросту ялицi бшо! пiд наметом насаджень найбiльш повно висвилено в лiсiвничiй лiтературi [3, 5-7]. Проте дослвдження механiзмiв взаемоввдносин мiж деревостаном-едифiкатором та пiдростом ялищ бшо! у Прикарпаттi не проводились.
Об'екти дослщжень розташованi в нижнш частинi басейну рiки Лiм-ниця - в урочищi "Вiстова" Калуського лiсництва Калуського ДЛГ.
На територп урочища поширенi сiрi слабопiдзолистi оглееш грунти, на яких формуються три типи лку: вологi прикарпатськi дубово-буковi яли-
чини, буково-ялицевi дiброви та дубово-ялицевi бучини. Вони описа-нi П. А. Трибуном [5].
Сучасний видовий склад дендроценоз1в урочища сформувався шд впливом лкогосподарсько1 дiяльностi. Бiльше половини площ Калуського лкниптва припадае на насадження штучного походження. Однак в усiх типах похвдних деревостанiв, в лiсах, де коршш лiсостани формуються з участю ялицi, постiйно проходить И зворотний лковвдновний процес.
Пробна площа N1 представлена грабово-буковим деревостаном складом 8Бк 2Г+Д, вiк бука - 60, граба 56 ротв. Висота 22 м, дiаметр 28 см, пов-нота 0,6, бонiтет 1а. Шдркт кiлькiстю 6,9 тис. шт/га представлений таким складом - 10Яц од.Бк, середнiй вiк 24 роки (змши в межах 15-46 роюв), се-редня висота 1,4 м. Тип лку - волога дубово-ялицева бучина.
Пробна площа N2 представлена грабово-березовим деревостаном складу 8Б2Г+Бк, Д. Вiк 50 рокiв, висота 23 м, дiаметр 22 см, повнота 0,7, бо-нiтет 1а. Шдркт кiлькiстю 4 тис.шт/ га, складу 10 Яц, середшй вш 25 рокiв, (коливання в межах 18-42 рок1в), середня висота 1,2 м. Тип лку - волога ду-бово-ялицева бучина. Розмiр пробних площ становить 1,5-2 га.
Деревостан на пробшй плошд N1 е умовно корiнним, оскшьки у складi вiдсутня ялиця як кодомшант корiнноí асоцiацií у дослщжуваному типi лiсу. Вiдсутнiсть ялицi у деревосташ обумовлена проведениям вибiркових рубань у минулому. Деревостан на пробшй площд N2 е короткотривалим похщним ценозом, який сформувався природним шляхом шсля суцiльних рубань. Характерно, що на обох пробних площах природнi сукцесп спрямованi на ввд-новлення ялицi.
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика пробних площ
Номера пробних площ Склад Вiк, роки, середнi коливання Да- метр, см Висота, м Бот- тет Ю, 2 м Зiмкну-тють Запас, 2 м 1ндекс типу ль су
Д еревостан
1 8Бк 60 49-80 28 23 1а 22 0,6 250 Б3 -ДЯцБк
2Г 56 44-67
+Д, Яц
Шдркт
10Яц од. Ял, Бк 24 15-46 - 1,4 - Кшьюсть - 6 тис. шт/га
Д еревостан
2 8Б 50 35-64 24 23,5 1а 20 0,7 200 Б3-ДЯцбк
2Г 46 38-62
+Бк, Д
Шдркт
| 10Яц | 25 | 18-42 | - | 1,2 | - | Кшьюсть - 4 тис. шт/га
Примггка: Э3 - Д Яц Бк - волога дубово-ялицева бучина
Показники вгково! структури пiдросту свiдчать про однаковий хiд процесу вiдновлення i формування пiдросту ялицi на об'ектах з рiзним породним складом деревостану. Ряд розподшу пiдросту за вжом змiнюeться вiд 15-18 до 42-46 роюв з легковираженою лiвосторонньою асиметркю i пози-тивним показником ексцесу та приблизно однаковою варiацiею вшу (С.У= 20,5 i 16,7 %).
Бiльш суттева вiдмiннiсть прослiдковуеться в розподш ряду за висо-тою. Пiд наметом букового деревостану (ПП №1) поршняно з березовим (ПП №2) менше виражена асиметричнiсть, ряд плосковершинний (Ех = -0,02), коефщкнт варiацií у 1,5 раза менший (С.У. = 23,4 %). На пробнш площi N2 ряд з бшьш вираженою асиметрiею (Аз =1,29), гостровершинний (Ех = 1,8), а коефщкнт варiацií складае 32,9 %, Це свiдчить, що шд наметом шдльних крон бука бiльшiсть особин шдросту ялицi перебувае в умовах не-достатнього освiтлення, а шд наметом берези, навпаки, рiст шдросту за висо-тою бiльш женсивний i рiзновисотний. Середня висота тут на 15 %, а мшли-вiсть висот у 1,5 раза вишд, нiж у пiдросту шд буковим деревостаном.
Табл. 2. Характеристика модельних дерев тдросту ялищ
Показник Таксацiйний признак
Вш (А), рокiв Висота (И), см Поточний середньо-рiчний при-ркг за 5 ро-юв, (7И), см Поточний об'емний 5-рiчний при-рюг ^у), см3 Примггка
Пробна площ а N1 (п = 51)
X 23,7 135,3 11,6 171,3
Х шт 15 70 3,6 60
Х шах 46 210 32,6 400
Ме 23 135 10 157
Мо 23 150 6,6 125
А8 1,96 0,36 1,53 0,90
Ех 7,81 -0,02 3,45 0,39
+-Бх 4,85 31,66 5,38 82,22
С.У., % 20,5 23,4 46,4 48,0
Пробна площ а N 2 (п = 52)
X 24,6 119 8,2 121,0
Х Ш1П 18 65 2,4 11
Х шах 42 235 15,8 584
Ме 25 114 7,5 73,4
Мо 26 116 6,4 68
А8 1,84 1,29 1,44 2,45
Ех 6,85 1,80 2,31 5,75
+-Бх 4,10 39,1 3,20 121,55
С.У., % 16,7 32,9 39,0 100,5
Примггка: X - середне арифметичне, Хшь та Хшах _ вiдповiдно мшшальш та максимальнi значения ознаки, +-8х _ середне квадратичне вiдхилення, С.У. _ коефь цiент варiацií, п _ число спостережень або число модельних дерев, Ме _ медiана, Мо _ мода, Ас _ асиметрш, Ех _ ексцес.
Дещо iнша вiдмiннiсть спостерiгаeться щодо показник1в поточного приросту пiдросту ялищ за висотою за останнi 5 ротв. На пробнiй площi N1 шд наметом грабово-букового деревостану, порiвняно з пробною пло-щею 2, показники лшшного приросту е вищими. Це пояснюеться тим, що на ПП №1 за останне 5^ччя проведет вибiрковi рубання, якими знижено пов-ноту та зiмкнутiсть деревостану.
Коефщкнти парно!' кореляцií показникiв росту шдросту ялищ з характеристиками деревостану i середовища наведенi в табл. 3.
Табл. 3. Коеф^енти парноТ кореляцп показнитв росту тдросту ялищ з характеристиками деревостану i середовища
Показники деревостану i середовища Показники росту тдросту
7У Ь Эк
г d г d г d г d
Пробна площа N1
ККД -0,35 2,9 -0,31 2,4 -0,39 3,2 0,001 0,0
1,3 -0,31 2.4 -0,25 1,9 -0,45 4,1 0,17 1,7
N 0,09 0,6 -0,05 0,1 -0,10 0,1 0,15 1,4
Фар, % 0,12 0,9 0,01 0,01 0,10 0,1 0,63 7,0
Пробна площа N2
ККД -0,58 6,4 -0,55 5,6 -0,64 7,8 0,52 5,2
Ев 1,3 -0,54 5,5 -0,51 5,0 -0,57 6,0 -0,40 3,4
N -0,51 5,1 -0,42 3,8 0,54 5,5 0,31 2,5
Фар, % 0,35 2,9 0,33 2,6 0,35 2,9 0,32 2,6
Примггка: У дш таблищ та таблищ 3 абревiатурнi iндекси мають такi значения: ККД - шдекс коренево! конкуренци деревостану; 13 - абсолютна повнота, м2; N - кiлькiсть дерев деревостану, екз; Фар - фотосинтетична активна радiацiя; -поточний 5^чний прирiст стовбура за об'емом, см3; - середньорiчний 5-рiчний поточний прирiст за висотою, см; Ь - висота стовбура, см; Эк - дiаметр крони стовбура, см; г - коефщент кореляцп; d - достовiрнiсть коефiдieнта кореляди.
У буковому деревостанi степiнь кореляцп виявився незначним, тобто в бшьшосп випадкiв вiн становив менше 0,4, що свдаить про вiдсутнiсть тк-ного зв'язку мiж парними величинами. Бшьш тiсний та достовiрний кореля-цiйний зв'язок вiдзначений мiж абсолютною повнотою деревостану i висотою шдросту (г = -0,45, d = 4,1), i фотосинтетичною активною радiацiею та дiаметром крон пiдросту (г = 0,63, d = 7,0). Це свщчить про те, що групи шд-росту, якi розташоваш осторонь вiд просвiтiв пiд наметом деревостану, активно використовують бокове освилення, збiльшуючи рiст бокових пагошв. Парний кореляцiйний зв'язок мiж ККД та висотою шдросту становить -0,39. У щлому з матерiалiв статистичного аналiзу видно, що пiд наметом букового деревостану утворюеться особливий мшроктмат, який не iстотно впливае на ркт i формування пiдросту ялищ бшо!'. Це, очевидно, зумовлено незначною повнотою та зiмкнутiстю деревостану-едифiкатора, свиловим режимом та достатньою кшькктю мшеральних ресурсш у грунп для формування молодого поколшня ялицi бшо!'.
Табл. 4. Рiвняння регреси парних зв'язюв показниюв росту тдросту з характеристиками деревостану i середовища
Показники деревостану i середовища
7у
Показники росту тдросту
И
Бк
ПП N1 - грабово-буковий деревостан
I I I 11 I ' ' I ' I
ККД
У = 491,95х-
И2 = 0,1402
У =258,38х-
И2 = 0, 1869
У = 500,83х-
Ит= 0,1575
N
Фар, %
У = 0,8346х°'
И2 = 0,0744
ПП N2 - грабово-березовий деревостан
ККД
У = 151112х-1
И2 = 0,4648
У = 151,49х-
И2 = 0,3235
У = 2155,4х-
И2 = 0,4425
У = 1154,7х-
И2 = 0,2886
У =10311х-
И2 = 0,03218
У = 993,66х-
Ит= 0,2664
У =10311х-
Ит= 0,3218
У = 225,16х-
И2 = 0,0052
N
У = 1288х-
У = 21,04х-0
У = 345,33х-
У = 237,12х-
И2 = 0,2843
И2 = 0,1752
И2 = 0,2981
И2 = 0,107
Фар, %
У = 1288х-
У = 23,652х-
У = 19,695х 0
У = 18,702х 0
И2 = 0,2849
И2 = 0,0846
И2 = 0,1078
И2 = 0,1248
Примiтка: Умовш позначки див. табл. 3.
На пробнш плошi N2 прослiдковуеться шша ситуацiя. За всша показ-никами деревостану та шдросту вiдзначена середня кореляцiйна залежнiсть. Найбiльш тiсно i достовiрно корелюе рiст пiдросту за об'емом та висотою з шдексом ККД (г = (-°,55-°,64), ё = (5,6-7,8)). Малодостовiрна кореляцiйна за-лежнiсть вiдзначена мiж ФАР i показниками росту пiдросту (г = 0,32-0,35). Однак прослщковуеться тенденцiя шдвищення показникiв росту пiдросту iз збшьшенням iнтенсивностi ФАР.
Ряд кривих загального виду у = ах-ь, ят апроксимують рiст пiдросту за висотою та об'емом залежно вiд ККД наведеш в табл. 4. Отримаш рiвняння регресií мають такий вигляд: у = 1511,2х-1,5139 (приркт за об'емом), у = ШШх-0,607 (прирiст за висотою), у = 2155,4х-0,5985 (за висотою), у = 1154,7х-0,4473(за дiаметром крони), де: у _ приркт показникк шдросту за об'емом i висотою, х _ показник коренево! конкуренцц деревостану. Як видно iз табл. 4, iз збшьшенням ККД приркт шдросту спочатку швидко, а потш повшьно спадав. У щлому математично-статистичний аналiз проведених дослiджень сввд-чить про можливiсть застосування методу мшроекосистемного аналiзу цено-популяцiй деревних рослин у деревостанах, намет яких формуеться свило-любними породами. У широкому дiапазонi змiн абсолютно! повноти деревос-танiв (ПП N2) ввд 12 до 45 м2, встановлено прямий зв'язок загального приросту стовбурно! деревини.
Загальна кшьккть шдросту ялищ бiлоí пiд наметом лку двох типв бiогеоценозiв не суттево корелюе з товщиною шдстилки, а його ркт _ з шдексом ККД. Будь-якого кореляцiйного зв'язку мiж ФАР та приростом шдросту на двох дослщжуваних об'ектах не встановлено. Однак у березо-грабовому дендроценозi отриманi чiткi зв'язки мiж ККД та об'емним i поточним прирос-
том шдросту ялищ 6inoi, пов'язаш, очевидно, з надшрною густотою швидко-росло!' берези. У буково-грабовому дендроценозi не виявлено чiтких зв'язкiв за вищевказаними параметрами, що теж е шдтвердженням незначно!' реакцл яли-цевого шдросту на змши структури деревостану-едифiкатора, вологосп грунту, а також ФАР, яш суттево не впливають на ркт пiдросту ялищ бiлоí.
Лггература
1. Карпов В.Г. О конкуренции между древостоем и подростом в насаждениях засушливой степи// Ботан. журн. 1955. Т 50, № 3. - С. 378-403.
2. Карпов В.Г. Экспериментальная фитоценология темнохвойной тайги. Л.: Наука, 1969.
3. Молотков П.И., Мамонов Н.И., Гниденко В.И., Молоткова И.И. Естественное возобновление лесов. Изд-во "Карпаты". Ужгород, 1971. - 122 с.
4. Рысин Л.П. Влияние лесной растительности на естественное возобновление древесных пород под пологом леса// Естественное возобновление древесных пород и количественный анализ его роста. М., 1970. - С. 7-53.
5. Трибун П.А. Природне вщновлення ялищ бшо! та ялини у вологому сугрудку Прикарпаття. - Науковi праЦ/ Карпатська ЛДС. - Кшв, 1963, т.3. - С. 91-100.
6. Федец И.Ф. Возобновление пихтовых лесов Бескид. - В кн.: Повышение продуктивности лесов и эффективности агромелиоративных насаждений. Киев, 1962.
7. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины. Львов: Вища школа. Изд-во при Львов.ун-те, 1980. - 192 с.
8. Кеннел Р. Sozialestellung, Nachbarschaft und Zuwachs// Forstwiss. Zbl. 1966. Bd 85. -S. 193-204.
9. Козловський Т.Т. Light and water in relation to growth and competition of Piedmont forest fir species// Ecol. Monogr. 1949. V. 19, N. 3. P. 207-231.
10. Лаар А. Konkurenzdruck und Zuwachs von Pinus Radiata// Forstwiss. Zbl. 1973. Bd. 92, H. 5. - S. 261-268.
11. Макдоналд Р^. Inhibition effect of ponderosa pine seed trees on seedling growth// G. Forest. 1976. V. 74, N 4. - P. 220-224.
12. Продан M. Einzelbau, Stichprobe und Versuchsflaeche// Allg. F. und J. Zeitung. 1968. -
S.12-16.
13. Спурр Г. A measure of point density// Forest Sci. 1962. V. 8, N 1. P. 85-96.
14. Штерн K. Vollstaendige Varianzen und Kovarianzen in Pflanzenbestaenden// Silv. Gen. 1966. Bd 15, H. 1. S. 6-11.
УДК 630* 182 Б.Ф. Танцюра, канд. с.-г. наук; В.О. Рибак, канд. с.-г. наук -
Боярська ЛДС НАУ
Ф1ТОЦЕНОЛОГ1ЧНА ОСНОВА Л1С1ВНИЧИХ ДОСЛЩЖЕНЬ
За останш десятилтя в лiсiвничих дослщженнях мало застосовують докладш геоботашчш описи. Проте досвщ роботи академика П.С. Погребняка i доцента А. П'ясецького вказуе на необхщшсть таких дослщжень. Варто також видшяти при дослщженнях основш таксони геоботанши: бюгрупу, фтоценоз i групу ф^оце-нозгв, а з ландшафтних одиниць - парцели, фацп й урочища.
На основi аналiзу рiвня лiсiвничих дослщжень мотивовано доводиться потреба у детальних геоботашчних описах пробних площ.
B.F. Tantsyura, V.O. Rybak Fitocenological Foundation of the Forestry Researches
Making use of geobotanical descriptions are rare cases in the modern forestry science. At the same time the experietce of academician P. Pogrebniak and assistant Professor
