CC BY
169Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.327-331.
УДК 811. 161. 2' 27
Витоки сленгово'Г лексики (на матерiалi тексту С. Жадана «Депеш Мод»)
Котелевець К.В.
Харювський нацюнальний педагог'чний унверситет '¡м. Г. С. Сковороди,
м. Харкв, Украна
Стаття присвячена молод1жтй субмов1. Автор cmammi досл1джуе етимолог1ю молод1жного сленгу в meKcmi твору молодого украгнського постмодерного письмен-ника С. Жадана.
Ключовi слова: арго, жаргон, сленг.
Сучасна лшгвютика виявляе тдвищену щкавють до проблеми молодiжного сленгу, але вивчення його i дос залишаеться в традицшних рамках синхрони. Синхрон-ний аналiз легше здiйснити практично - завдяки даним i ïx доступностi, вiн прость ше пiдлягае перевiрцi i версифшаци (В.Д. Бондалетов, 1.Р. Гальперiн, В.А. Хомяков, П.М. Грабовий, С.В.Мартос, Ю.Л. Мосенюс, Л.О. Ставицька, Н.О. Шовгун). Щодо дiаxронiчного аспекту вивчення сленгiзмiв, його етимологiчного аналiзу, то на нього майже не зверталась увага вчених. М.М. Маковський вважае, що виявлення етимоло-гiï сленговоï лексики майже не можливо, особливо зважаючи на те, що сленг грунту-еться на метафор^ гротеску, пов'язаний i3 якимось тимчасовим явищем або модою [6, с. 40]. За спостереженням С.С. Отша, дуже часто бувае складно встановити не тшьки i не стшьки етимологiю, скшьки етiологiю сленгiзму - реконструювати причину номшаци, прояснити ïï мотивування [8, с. 9].
Ряд дослщниюв, займаючись розв'язанням проблеми виникнення сленгово1' лексики (зарубiжнi - Дж. Лайтер, Дж. Коен, Ю.Б. Фоос; вггчизняш - С.С. Отiн, С.В. Пиркало), намагаються простежити динамiку сленгових ^в.Дослщження молодiж-ного сленгу залишаеться актуальным.
Мета науково1' розвiдки - знайти витоки формування молодiжного сленгу, вжива-ного в текстi «Депеш Мод» С. Жадана.
Поставлена мета обумовлюе таю завдання:
1) уточнити змют поняття «сленг»;
2) дослщити етимологiю окремих лексем молодiжного сленгу iз тексту С. Жа-дана «Депеш Мод».
Незважаючи на активне дослiдження сленгу, в сучаснш лiнгвiстицi немае единого потрактування цього термiна, а також не визначеш його специфiчнi ознаки, як дозволять вирiзнити сленг з-помiж iншиx мовних явищ таких, як арго, жаргон.
Деяю дослiдники (Л.О. Ставицька, Ю.Л. Мосенюс, П.М. Грабовий) не безтдстав-но вважають принципово важливим провести грань мiж арго i жаргоном. У цьому ви-падку вони, як правило, дотримуються думки, що цi термiни вiдрiзняються ступенем
вщкритосп. Арго - це таемна мова, якою користуеться члени закрито! групи, низи суспiльства, а жаргон - атрибут негерметично! групи, це сощальний дiалект певно! вшово! спiльноти чи професшно! корпораци [9, с. 55].
Жаргон - це нашввщкрита лексико-фразеолопчна пiдсистема, яка застосовуеться пею чи iншою соцiальною групою з метою вiдособлення вiд решти мовно! спшьно-ти. Жаргонiзми - це, як правило, емоцшно-оцшш експресивш утворення, серед яких переважаютьнегативнi знижеш номiнацi! [10, с. 33]. Поняття «жаргон» i «арго», як видно з термшолопчних коментарiв, iсторично вказують на обмеженiсть групи !х носив, а також на вузьюсть семантичного поля лексичних одиниць.
На вiдмiну вiд арго i жаргону мовне середовище усного спiлкування велико! кшь-костi людей, яке вiдрiзняеться вщ мовно! норми, отримало назву «сленг».
На сьогодш в мовознавствi немае единого визначення термiну сленг.
На думку Т. Кондратюк, «сленг - надзвичайно потужна, жива, вiльна мовна стих1я, що вiдiграе роль iндикатора нашо! iндивiдуально!' й соцiально!' психологи [17, с. 3]. Вггчизняний дослщник 1.В. Арнольд вказуе, що сленг включае лиш розмовнi слова та вирази з грубуватим чи жаривливим емоцiйним забарвленням (неприйнятим) в лггера-турнiй мовi [2, с. 65]. 1.Р. Гальперiн пропонуе розумiти шд сленгом той шар лексики та фразеологи, який виявляеться у сферi живо! розмовно! мови в якосп розмовних нео-логiзмiв, якi легко переходять у шар загальноприйнято! розмовно! лггературно! лексики [4, с. 107].Укра!нський мовознавець Леся Ставицька тлумачить сленг як практично вiдкриту мовну пiдсистему ненормованих, стилiстично знижених лексико-фразеоло-гiчних одиниць, якi виконують, оцшну (звичайно негативну) та евфемiстичну функци [10, с. 42]. «Енциклопедiя укра!нознавства» пропонуе таке трактування сленгу: «Сленг, мюький соцiолект, виниклий з арго рiзних замкнених соцiальних груп (правопоруш-никiв, крамарiв, ремiсникiв, в'язнiв, бурсаюв-учшв, воякiв), як емоцiйно забарвлена лексика низького й фамшьярного стилю, поширена серед соцiальних низiв i певних вiкових груп (ремiсничо!, шкiльно! молод^ мiст» [14, с. 285].
Найбшьш повною i прийнятною, з нашого погляду, е дефiнiцiя сленгу, запропо-нована В. Хом'яковим, — «сленг - вщносно стабiльний для певного перюду, широко розповсюджений та загальнозрозумший пласт нелiтературно! лексики i фразеологи в середовищi живо! розмовно! мови, вельми неоднорщний за сво!м генетичним складом та ступенем наближення до лiтературно! мови; мае яскраво виражений емоцшно-експресивний оцiнний характер, що часто е протестом - насмшкою над сощальними, етичними, естетичними, мовними та iншими умовностями й авторитетами» [11, с. 8].
Отже, у бшьшост мовознавщв, усталилася думка, що сленг - це емоцшно-за-барвлена лексика, яка виникае й юнуе внаслщок установки на штимний, фамiльяр-но-знижений стиль розмови за сощально-мовно! едностi тiе! чи шшо! групи носi!в. Сленг характерний перш за все для молодо Цим вш вiдрiзняеться, з одного боку, вщ жаргонiв, що об'еднують рiзнi категорi! мовцiв за родом занять, захопленнями, сус-пiльним становищем тощо, а з другого - i вiд арго, яким користуються члени закрито! сощально! групи.
Мовна мода поколшня зумовлюе, в свою чергу, лтературну моду, а письменник виступае своерiдним медiатором мiж живомовною практикою сленговживання свого поколiння i лтературно-обробленим словесно-художнiм масивом, сам виступаючи прецедентом сленгового словника.
Сленг вживаеться у вiдносно вiдкритих сощальних групах молодi, якi об'еднанi спшьними iнтересами, звичками, заняттями, соцiальним положенням, i його одиницi
часто зус^чаються в текстах сучасних лтературних творiв. Такi письменники як Юрш Андрухович, Оксана Забужко, Олександр 1рванець, 1рена Карпа, Сергiй Жадан, Любко Дереш, Сашко Ушкалов та шшш не байдужi до використання слегiзмiв у сво1х текстах.
Об'ектом наших лшгвютичних студiй невипадково став текст роману «Депеш Мод» Серпя Жадана, який належить до постмодерно! течи в сучаснш лiтературi, а вiдтак активно використовуе усталенi i зрозумiлi в молодiжному середовищi мовнi формули стлкування. Роман «Депеш Мод» репрезентуе новий лггературний напрям, що в останш десятилiття ХХ ст. приходить на змшу модернiзмовi. Цей напрям е продуктом постiндустрiальноl епохи, епохи розпаду цшсного погляду на св^, руйнуван-ня систем - свггоглядно-фшософських, економiчних, полiтичних тощо [15, с. 560]. Цшком закономiрно, що молодiжний сленгу постмодерному дискурсi виконуе, перш за все, експресивну функцiю, несе певне емоцшне забарвлення i визначаеться здат-нiстю виражати емоцiйний стан мовця, передавати його суб'ективне ставлення до предметiв i явищ навколишньо! дiйсностi [1, с.7].
Автор використовуе у своему творi лексеми, яю за походженням належать до кри-мiнального жаргону, наприклад: «... воно в1дразу ж взяло за звичку обертатись такими лажовими ситуациями, згадувати про якг не хочеться, але яю запам 'ятовуються надовго» [5, с. 5] (лажа - 'щось погано зроблене'[17, с. 177]; дурниця, сором, при-низливий [16, с. 51]). Виникнувши iз циганського слова ладж—'сором', воно мщно закршилося у злочинному середовищ^ шзшше слово ввшшло до активного вжитку в розмовному мовленш. Саме з цим значенням воно i фiксуеться в текста
Подiбними до слова лажа е слова стрьомно i бабки, що так само за походженням належать до кримшального жаргону, проте кожне iз названих слiв надшене своею семантикою як-от:
«Какао дещо за товстий для цгег компанп, 1 вкостюм1 своему виглядае стрьомно... » [5, с. 28] (слово стрьомно утворене вщ вщомого жаргонiзму стрьом, що означае 'варта, стояти на вартГ [16, с. 90]). Саме слово стрьом походить вщ iвриту (штрама-ер) - 'той, хто попереджае, дзвонить на сполох' [13, с. 596]; «... г сидять тльки дгб на харшвському вокзалг, бабки просадили, тож тепер не знають куди гм краще погха-ти..» [ 5, с. 52] (бабки -'грошГ [17, с. 50]. Називання грошей "бабками" походить вщ злодшсько! назви конкретно! росшсько! дореволюцшно! банкноти [12, с. 102]; «Ми напивались в гг пантов1й квартир1, кричали на гг балком... » [5, с. 128]. Письменник використав слово пантовий у значеш 'багатий' для експреси. Припускаемо можливе походження цього слова вщ назви вулицi в Лондонi Понт-стр^ (мешканцi ще! вулицi схильнi до зовшшшх виявiв респектабельностi, для яких статус особистост визначаеться за образом життя).
Висновки. Проведене дослщження свiдчить, що сленг належить до вщкрито! мовно! системи i мае значно ширшi меж вживання шж жаргон i арго,це пояснюеться не тшьки сощальними чи вiковими чинниками у використанш лексичних виражальних засобiв мови, а i !х функщонально-стилютичними потенцiями сленгу в художнiх текстах.
Проте витоки сленгових слiв дуже часто утворюються пiд впливом найрiзноманiт-нiших чинниюв, серед яких можна зафiксувати у кримiнальному жаргонi, а також у словах шшомовного походження, що характеризуються певною звуковою спшьшстю.
У перспективi плануються подальшi спостереження над виявами молодiжного сленгу в сучаснш украшськш мовi.
Список лггератури
1. Александрова О.В. Проблемы експресивного синтаксиса : на материале английского языка / О.В. Александрова. -М. : Высшая школа, 1984. - 216 с.
2. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка / И.В. Арнольд. -М. : Высшая школа, 1986. - 464 с.
3. Береговская Э.М. Молодежный сленг : формирование и функционирование / Э.М. Береговская // Вопросы языкознания. - 1996. - № 3. - С. 38 -39
4. Гальперин И. Р. О термине «сленг» / И.Р. Гальперин // Вопросы языкознания. -1956 - № 6. - С. 107-114.
5. Жадан С. Депеш Мод / С. Жадан // Каттал. - Харюв : Фолю, 2009. - С. 5-225.
6. Маковский М.М. Современный английский сленг : Онтология, структура, этимология / М.М. Маковский. - М. : URSS, 2007 - С. 40.
7. Мартос С. А. Молодiжний сленг : мiф чи реальшсть? / С.А. Мартос // Вивчаемо украшську мову та лггературу. - 2004. - № 11. - С. 12-15.
8. Отин Е.С. Все менты-моикенты (как образуются жаргонные слова и выражения) / Е.С. Отин. -М. : ЭЛИПС, 2006. - 384 с.
9. Ставицька Л.О. Проблеми вивчення жаргонно! лексики : Соцюлшгвютичний аспект / Л.О. Ставицька // Украшська мова. - 2001. - № 1. - С. 55-68.
10. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг / Л.О. Ставицька. -К. : Критика, 2005. - 462 с.
11. Хомяков В. Структурно-семантические и социально-стилистические осообенос-ти английского экспрессивного просторечия / В. Хомяков. - Вологда : 1974. - С. 8-9.
Словники
12. Большой энциклопедический словарь / сост. А.М. Порохов. - М. : «Большая энциклопедия», 2001. - 1435 с.
13. Етимолопчний словник украшсько! мови / уклад. О. С. Мельничук. - К. : На-укова Думка, 2006. - 704 с.
14. Енциклопедiя украшознавства [у трьох томах] / уклад. В. Кубшовича. - К. : 1н-тут укр. археографи НАН Украши, 1995. - Т.3 - 423 с.
15. Лтературознавча енциклопедiя: [у двох томах] / уклад. Ю.1. Ковалiв. -К. : ВЦ «Академiя», 2007. -Т.1. - 608 с.
16. Словарь блатного жаргона в СССР / В.В.Махов. - Харьков : Фирма «Божена», 1991. -151 с.
17. Словник сучасного украшського сленгу / уклад. Т.М. Кондратюк. -Харюв : Фолю, 2006. - 350 с.
Котелевец Е.В. Происхождение сленговой лексики (на материале текста С. Жадана «Депеш Мод») // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» -2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С.327-331.
Статья посвящена молодежному субъязыку. Автор статьи исследует этимологию молодежного сленга в тексте произведения молодого украинского писателя С. Жадана.
Ключевые слова: арго, жаргон, сленг.
Kotelevec K. V. The origin of slang (on the material of the text of S. Jadan «Depeche Mode») // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 327-331.
The article deals with youth sublanguage. The author examines the etymologic of young slang in the text by the young Ukrainian writer S. Jadan. Key words: argo, jargon, slang.
Поступила до редакцй22.03.2012р.
