CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 127-131
УДК 81'27:316.77
Соцюлшгвютична специфша соцюлекту в сучасному комунiкативному середовищi рукодiльниць
Кузнецова Т.В., Колом1ець Н.В.
Сумський державний унверситет, м. Суми, Украна
У статт1 досл1джеш соцюлтгв1стичш особливост1 сучасного рукодыьного социолекту, способи ном^нацИ специф1чних реал1й майстринь, засоби експресИ у спыкуванш рукодыьниць. На основ1 опитування й до^дження комуткативного се-редовищарукодыьного форуму окреслено семантичш й етимолог^чш групи хендмейд-лексем, визначено фразеолог1зми й оказгоналгзми, притаманш майстриням. Шляхом анал1зу мовног поведшки рукодыьниць визначено гх поды за р1внем майстерност1 й особливост1 стлкуванняу зв'язку з цим.
Ключовi слова: соцюлект, комуткативне середовище, хендмейд, мовна повед1нка, оказ1онал1зми.
Постановка проблеми. Заняття рукодшлям мае глибою кореш в укра!нськш культура Проте останшм часом, iз розвитком технологш та посиленням глобалiзацiйних процеив, поняття рукодшля еволющонувало, перейшло iз розумшня його як захоплення бабусь до сприйняття його як модного вiяння. Дещо змшилися та розширилися традицшш види рукодшля, з'явилося багато запозичень iз европейських культур. Це вщобразилося й на мовi рукодiльниць: !х словниковий запас поповнився численними варваризмами на позначення нових техшк та матерiалiв для творчостi, якi в процес спiлкування майстринi семантизують та адаптовують на свiй лад. Рукодiльницi утворюють соцiальну групу людей, об'еднаних спшьними iнтересами, i мають свiй сощальний дiалект на позначення специфiчних понять. Вщтак актуальним е дослiдження особливостей соцюлекту рукодшьниць, який активно розвиваеться.
1нтерес до поняття «сощальний дiалект» з'явився у мовознавщв у 20-30-х роках ХХ столггтя завдяки дослщженням живо!, спонтанно! мови в сощальному аспектi (В.Виноградов, В.Жирмунський, М.Каринський, Б.Ларш, G.Полiванов та iн.). Наразi сощальний дiалект (соцiолект, соцiальний жаргон, сощальний варiант мови) визначають як рiзновид мови, що характеризуеться його використанням у межах певно! сощально! групи - станово!, професшно!, вшово! [3]. В.Бондалетов, Б.Ларiн дослiджували соцiальний дiалект, виходячи з територiального й сощального розподiлу, вивчаючи мову малих i великих мiст у культурно-соцiологiчному аспект [4]. Соцiолект як iнструмент опису мовно! ситуацп регiону вивчае Т.Срофеева [2]. Особливостi спiлкування рiзних груп людей у контекст сощально! стратифшаци дослiджують у двох основних напрямах: вивчення професшно!, а також групово! лексики. Деякi дослiдники ототожнюють соцюлект iз жаргоном, сленгом та арго [5], професшними, груповими та умовними мовами [1, с. 130-132], професшними й гру-повими жаргонами [6] тощо.
Мета роботи - дослщити соцiолiнгвiстичнi особливостi сучасного соцiолекту рукодшьниць.
Кузнецова Т.В., Коломiець Н.В.
Поставлена мета передбачае реалiзацiю таких завдань:
- вивчити основш характеристики спшкування дослщжувано1 сощально1 групи;
- з'ясувати сощолшгвютичш особливостi соцiолекту рукодiльниць;
- визначити особливосп номшаци основних понять у сферi рукодiлля;
- виокремити експресивш засоби, якими послуговуються сучаснi рукодшьнищ.
Об'ектом дослiдження е соцiальний дiалект як об'ект соцiолiнгвiстичного
дослiдження. Предмет дослщження - соцiолiнгвiстичнi особливостi сощального жаргону рукодiльниць.
Практичною базою розвщки стали матерiали опитування, у якому взяли участь 50 рукодшьниць (25 учасниць форуму «Куфер майстриш» й 25 користувачiв соцмереж «Вконтакте»), а також обговорення на рукодшьному форумi «Куфер майстриш» www. kufer.org.ua. У наведених матерiалах i3 форуму використаш авторська орфографiя й пунктуацiя.
Результати досл1дження. Вивчення сощолекту в комушкативному середовищi рукодiльниць проводилося шляхом дослщження живого мовлення в обговорен-нях на рукодшьному форумi «Куфер майстриш», а також за допомогою опитування на зазначеному форум й у соцмереж «Вконтакте» (респонденти були обраш за помiткою «рукодiлля» або «handmade» в шформаци профiлю в графi «1нтереси») -по 25 респондент на кожному ресурсi. Середнш вiк опитуваних коливаеться вiд 24 («Вконтакте») до 27 («Куфер майстриш»). Проте, як засвщчило дослщження, на тривалють заняття рукодiллям вiк зазвичай не впливае (наприклад, наймолодша, шiстнадцятирiчна учасниця опитування займаеться пластикою бшьше 2 рокiв, а най-старша, сорокавосьмирiчна - займаеться валянням 2,5 роки). Види рукодiлля, якими займаються опитанi майстринi, можна умовно подшити на традицiйнi й нов^ш - за тривалiстю заняття в тш чи iншiй рукодiльнiй сфер^ а також походженням специфiчно рукодшьних слiв. Традицiйними видами рукодiлля можна вважати ви-шивання, гачкування, бюероплетшня й шиття, iншi ж вщносимо до новiтнiх, адже ними займаються менше 3 рокiв: декупаж, лшка з пластики, скрапбукiнг, виготовлен-ня бiжутерil, валяння. Проте на мовному рiвнi «термiнологiя» деяких традицiйних видiв рукодiлля зазнала значного зарубiжного впливу, i зараз li основу складають запозиченi лексеми. Так, у сощолекп вишивальниць iншомовнi номени займають близько 90%: бекст1ч (бекстейдж, бек), панама, меланж, мул1не (мол1не), а1да тощо; у майстринь iз бюеру - 50%: р1вол1 (р1волька), кабошон (кабушон, кабошон-чик), лар1ат, рапорт, дебеле, паетки тощо. Але спостернаеться i зворотнш процес: наприклад, для квштингу, нов^нього виду рукодiлля, назви швiв майстринi перейня-ли суто украшсью, iз традицiйних шиття й вишивання (дгвочг коси, стрглка, пташка, папороть, козлик, колосок, пелюстки, снт, кор1вка, маточка, зернятко тощо). Можна зробити висновок, що, маючи базовi навички у традицiйних видах рукодшля, сучаснi майстринi застосовують 1х i в новiтнiх видах творчостi. Вщтак новi технiки вони переймають не повшстю, а адаптовують до традицшних.
Виходячи iз прийнято! класифшаци вцщв рукодiлля, за походженням специфiчнi рукодшьш лексеми також подiляються на шшомовш та власне украшсью. Здебiльшого !х використовують для номшаци технiк рукодшля, а також шструменпв та матерiалiв для творчостi. Iншомовнi лексеми функщонують у мовленнi рукодiльниць як вар-варизми, у транслiтерованому виглядi або зi збереженням iншомовного написання: печворк, макраме, трограф1я, скрапбуюнг, квыт1нг, фелт1нг, декупаж, шебб1-шик, кракелюр, тыьди тощо. Проте у процес спшкування деяю запозичеш лексеми на-бувають рис украшсько1 мови шляхом творення похщних спiльнокореневих частин мови за допомогою рiзних афiксiв: задекупажити, скрапити, зембросити тощо.
Власне украшсью назви техшк та матерiалiв у колi рукодшьниць здебшьшого утво-рюються за аналопею, мiстять латентне порiвняння: назви петель у в'язанш - стовп-
чик, натвстовпчик, накид; вiзерунки: коси, гульки, резинка, шишечки тощо. Деяю рукодшьш номени репрезентують нацiональний колорит, вони склалися iсторично, i 1х походження зафшсувати важко: солов'ш вгчка (або петльован вгчка) - назва шва у вишиванш; бабусин квадрати - назва вiзерунку у в'язанш
У рукодшьному середовищi на лексичному рiвнi проявляеться градацiя рукодiльниць за рiвнем майстерностi, якi часто протиставляються: початювець, но-вачок, дилетант, чайник - майстер. Специфша цього розподшу полягае в особли-востях функцiонування вщповщних лексем залежно вiд комушкативно! ситуацп й позици мовця. Зазвичай, звертаючись за допомогою, учасник форуму позицюнуе себе як початкiвець: на мою думку (думку любителя але не майстра рукодыля); в мене тут дилетантська ¡дея виникла (ото чудо, ткали джгути не плела, а вже майстру ¡дег висловлюю); так на хлопський розум зрозумта для себе; допоможи «чайнику» щось под1бне створити; я новачок-самоучка тощо. Для подiбних звернень характер-не також використання л^оти: маю до тебе трошки дурненьке питання; питання, мабуть, дурне; може в мене трохи дурне питання; я така далека в тому всьому i т.п. Очевидно, така форма спшкування дозволяе комушкатору уникнути докорiв з боку адресата, а також е своерщним виявом скромность Натомють майстром себе також шхто не називае: щоб заявити про свш досвщ у рукодшьнш справи, мовщ викори-стовують конструкцп типу я не зовам новачок, маю г складнгшг роботи. Поняття ж «майстер» використовуеться як похвала, знак визнання: ти супер-майстер на вс руки, неперевершен роботи! майстриня!, рщше - як синошм слова «рукодшьнищ»: деяк майстри тд обмотку дають патрець з розмткою схеми; потребую поради майстринь.
Для мови рукодшьниць характерне широке використання фразеологiзмiв. Вони виражають експресивне, емоцшне ставлення мовниюв до предмету розмови, а також виконують певну комушкативну функцiю. Проаналiзований матерiал форуму дае змогу видшити кiлька семантичних груп фразеологiзмiв:
- фразеологiзми, пов'язанi iз набуттям досвiду: тут справд1 треба руку наби-ти, тршки шишки набила, треба пригавкатись;
- фразеолопзми на позначення недосвщченосн у справ^ певними труднощами в опануваннi: з гачком я на «ти», перша проба «нитки та голки», це для мене вища математика;
- фразеолопзми, пов'язаш iз перервою в процесс поки в1дклала до кращих чаав, мяк не дтдуть руки, ажруки чешуться;
- фразеолопзми-прохання поради чи пояснення: розкажи в двох словах як правильно робити, пояснть мен на пальцях;
- фразеолопзми на позначення процесу шзнання: вiдкрили мен очг, ото-то напудрили голову;
- iншi фразеолопзми: похiд по магазинам не увтчався устхом, злякалась i в «кущi», я все дивлюсь на око, тут я пас, малюнюв зараз - просто очi розбиаються, тiльки не кидайте тапками.
Мовi рукодшьниць притаманш численш словотвори, як допомагають комушкантам конкретизувати предмет розмови, висловити свое ставлення до нього, проявити свою творчють на лексичному рiвнi. Часпш за все послуговуються осново-складанням: рукотворити, в'язобажаннячко, брошечки-хаврошечки, квткоброшки, ручки-казiбашки, тiльдотеревенi тощо. Рукодшьними оказiоналiзмами також е слова на позначення самощентифшацп майстринь (переважно за сферою дiяльностi): в'язальнищ, петриювчани, джгутувальнищ, гачкувальнищ, скрапери, хендмейдери тощо.
Професшному жаргону рукодшьниць притаманне специфiчне переосмислення узуально! лексики, внаслщок чого утворюються властивi тшьки хендмейд-середо-
Кузнецова Т.В., Колом1ець Н.В.
вищу поняття. До таких ^в можна вщнести хом'як i цукерка. Для першого поняття на форумi е своерщне пояснення вiд самих рукодшьниць: Хом'ячок - то такий зв1р, який живе у нас вдома разом з не менш великою жабою. Саме в1д цих двох чар1вних зв1рят 7 залежить наше рукодшля в быьш1й мгрг. Адже хом'як часто активно копае нас, тдштовхуючи до кутвл1 всыяких рукодыьних др1бничок, аксесуар1в, матер1ал1в. а жаба пот1м бурчить:" ну от знову як завше! Загорыась, накупила всього р1зного 7 воно стогть, пилом припадае... А грошиюв то розтрачено немало"... Як видно iз контексту, поняття «хом'як» пов'язують iз схильшстю до накопи-чення (зазвичай матерiалiв для творчост або ж щей, схем тощо), досить активно вживаеться рукодшьницями: як 7 в кожног майстриш в мене е ХОМ'ЯК; в магазин я не вм1ю контролювати свого хом'яка; завтра друкувати буду.... хай живе хом'як, а також похщш слова: узор схом"ячила з нету, хом"ячу в тебе. Щодо поняття «цукерка», то зазвичай воно використовуеться на позначення розпрашу матерiалiв або шструмешгв для рукодшля (чим бшьший i привабливший подарунок, тим «цукерка смачшша»).
Висновки. Сучасне рукодшля с^мко розвиваеться, стае модним заняттям, а вщтак i соцюлект майстринь активно модершзуеться, поповнюеться новими номенами. Зараз спостериаеться тенденщя до збшьшення кшькост шшомовних отав у лексикош рукодшьниць, що пояснюеться защкавлешстю майстринь у перейняттi зарубiжного досвщу у сферi хендмейду. Творчiсть рукодшьниць проявляеться й на мовному рiвнi, оскшьки в !х спiлкуваннi багато оказiоналiзмiв та фразеологiзмiв на позначення специфши роботи. Для номшацп рукодшьних реалiй часто майстринi використову-ють латентнi метафори, що робить !х мовлення образним, а вiдтак зрозумшшим. Також для рукодiльного середовища притаманне протиставлення понять початкiвець
- майстер, що е своерщним виявом скромносп мовникiв i бажання удосконалювати сво! навички на будь-якому рiвнi майстерностг
Список лiтератури
1. Грабовий П.М. Укра!нський молодiжний сленг у системi функцiонування мови / П.М. Грабовий // Актуальш проблеми фшологи та перекладознавства : Збiрник наукових праць.Ч.1: Вип. 3 / Ред.кол.: В.В. Левицький, Л.1. Белехова та ш. - Хмель-ницький : ХНУ, 2007. - С. 130 - 132.
2. Ерофеева Т.И. Социолект как инструмент описания языковой ситуации региона / Т.И. Ерофеева // Вестн. Перм. ун-та. Российская и зарубежная фшолопя, 2010.
- Вып.1. - С. 21-26.
3. Кожемякина В.А. Словарь социолингвистических терминов / В.А. Кожемякина, Н.Г. Колесник, Т.Б. Крючкова. - М. : ИРЯ РАН, 2006. - 312 с.
4. Ларин Б.А. О лингвистическом изучении города / Б.А. Ларин // Русская речь. -Л., 1929. - Вып.3. - С. 61-75.
5. Лисак Л. Сощальний дiалект студентства техшчного вишу: концептосфери, сощально-психолопчш функци та джерела поповнення / Лариса Лисак, Ольга Бол-кова // Лшгвютичш студи : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А.П. Загнггко. - Донецьк : ДонНУ, 2012. - Вип. 25. - С. 188-195.
6. Словарь социолингвистических терминов [Електронний ресурс] / Ответственный редактор: доктор филологических наук В.Ю. Михальченко. - М.: Российская академия наук. Институт языкознания. Российская академия лингвистических наук, 2006. - Режим доступу : http://sociolinguistics.academic.ru/
Кузнецова Т.В., Коломиец Н.В. Социолингвистическая специфика социолекта в современной коммуникативной среде рукодельниц // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.127-131
В статье исследованы социолингвистические особенности современного рукодельного социолекта, способы номинации специфичных реалий мастериц, средства экспрессии в общении рукодельниц. На основе опроса и исследования коммуникативной среды рукодельного форума обозначены семантические и этимологические группы хендмейд-лексем, определено фразеологизмы и окказионализмы, присущие мастерицам. Путем анализа языкового поведения рукодельниц определено их разделение по уровню мастерства и особенности общения в связи с этим.
Ключевые слова: социолект, коммуникативная среда, хендмейд, языковое поведение, окказионализмы.
Kuznyetsova T.V., Kolomiiets N.V. The sociolinguistic specificity of the sociolect in modern communicative environment of needlewomen // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.127-131
In the article the sociolinguistic peculiarities of modern needlework sociolect functioning, ways of needlewomen specific realities nominations and means of expression in the communication of needlewomen were investigated. The research practical basis consists of inquiries ofneedlewomen in the social network «Vkontakte», and needleworkforum «Kufer Maystryni», as well as investigation of communicative environment of the forum. According to the materials of the empirical investigation, semantic and etymological groups of handmade lexemes were traced, idioms and occasional words were defined. The investigation proved that modern needlework goes through the stage of modernization and active borrowing offoreign lexemes, which are specific for this sociolect; language creative work is characteristic for the handmade vocabulary, which is shown due to new words or specific adaptation of borrowed terms with the help of Ukrainian morphemes; the language of needlewomen is rather figurative and contains a lot of metaphors, personifications and latent comparisons, which help to achieve the communicative aim. The inquiries of needlewomen allowed us to divide tentatively the spheres of needlework into traditional and newest and to trace the correlation of authentic and borrowed vocabulary in different spheres of needlework. Together with the active borrowing and renewal of traditional needlework nomination, the process of Ukrainian notions use for foreign techniques was fixed.
Key words: sociolect, communicative environment, handmade, linguistic behavior, occasional words.
Поступила доредакцп 17.04. 2013р.
