Научная статья на тему 'Термінологізація лексеми суржик: основні тенденції'

Термінологізація лексеми суржик: основні тенденції Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
54
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
основні характеристики терміна / термінологізація / соціолінгвістичний термін / суржик / дефініція терміна / переклад терміна / ставлення до терміна / основные характеристики термина / терминологизация / соци- олингвистический термин / суржик / дефиниция термина / перевод термина / отноше- ние к термину

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Брага Ирина Ивановна

У статті запропоновано тривимірну модель аналізу соціолінгвістичного терміна (дефініція терміна, його переклад і ставлення до терміна), компоненти якої взаємопов’язані. При вивченні процесу термінологізації лексеми «суржик» стрижневим компонентом моделі вважаємо «ставлення до терміна». Аналіз наукового дискурсу з проблем українсько-російського змішаного мовлення дозволив виділити чотири основні тенденції, що демонструють ставлення лінгвістів до терміна «суржик», а саме: 1) легітимізація його термінологічного статусу; 2) розширення та 3) звуження дефінітивної сфери терміна; 4) усунення його з наукового вжитку і пошук термінологічного відповідника.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Терминологизация лексемы суржик: основные тенденции

В статье представлена трехмерная модель анализа социолингвистического термина (дефиниция термина, его перевод и отношение к термину), компоненты которой взаимосвязаны. При изучении процесса терминологизации лексемы «суржик» стержневым компонентом модели считаем «отношение к языку». Анализ научного дискурса, касающегося проблем украинско-русской смешанной речи, позволил выделить четыре основные тенденции, демонстрирующие отношение лингвистов к термину «суржик», а именно: 1) легитимизация его терминологического статуса; 2) расширение или 3) сужение дефинитивной сферы термина «суржик»; 4) вытеснение его из научного употребления и поиск соответствующего термина.

Текст научной работы на тему «Термінологізація лексеми суржик: основні тенденції»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 93-98

УДК 811.161.2:81'27

Термшолопзащя лексеми суржик: основш тенденцп

Брага 1.1.

Сумський державний педагог'мний унверситет iм. А.С. Макаренка,

м. Суми, Украина

У cmammi запропоновано тривим1рну модель анал1зу соц1ол1нгв1стичного тер-м1на (дефтщя термта, його переклад i ставлення до термта), компоненти яког взаемопов'язат. При вивченн процесу термiнологiзацii лексеми «суржик» стриж-невим компонентом моделi вважаемо «ставлення до термта». Аналiз наукового дискурсу з проблем укратсько-ростського змшаного мовлення дозволив видтити чотири основш тенденцп, що демонструють ставлення лiнгвiстiв до термта «суржик», а саме: 1) легiтимiзацiя його термiнологiчного статусу; 2) розширення та 3) звуження дефiнiтивноi сфери термта; 4) усунення його з наукового вжитку i по-шук термiнологiчного вiдповiдника.

Ключовi слова: основн характеристики термта, термiнологiзацiя, соцiолiнгвiс-тичний термт, суржик, дефтщя термта, переклад термта, ставлення до термта.

Постановка проблеми. Термшолопчний апарат сощолшгвютики, як i будь-яко! науки, постшно поповнюсться, тому його аналiз у цшому i певного сощолшгвютичного термша зокрема е важливою та актуальною проблемою сучасного мовознавства.

Аналiз остантх до^джень з проблематики роботи. Проблема формування со-цюлшгвютично! термшосистеми перебувае в колi наукових штерешв укра1нських (Б. Ажнюк, В. Брщин, Ю. Жлуктенко, А. Загштко, Г. 1жакевич, Л. Масенко, Г. Мацюк, О. Мельничук, В. Шмчук, В. Русашвський, Ю. Саплш, О. Селiванова, С. Семчин-ський, Л. Ставицька, С. Степанов, О. Тараненко, О. Ткаченко, В. Труб, О. Чередниченко, Н. Шумарова, Г. Яворська), росшських (В. Беликов, В. Бондалетов, М. Вахтш, С. Головко, Ю. Дешерiев, Л. Крисш, Т. Крючкова, В. Михальченко, Л. Ншольський,

B. Панькин, А. Фшлшов, О. Швейцер), бшоруських (Н. Мечковська, Л. Ричкова,

C. Запрудський, Г. Цихун) та захщних (Р. Белл, У. Вайнрайх, Дж. Гамперц, Д. Крiстал, Ф. Кулмас, У. Лабов, Ч. Фергюсон, Дж. Фшман, Е. Хауген) лшгвюта.

Питання розвитку галузево! соцюлшгвютично! термшологи залишаеться актуаль-ним i на сьогодш, що простежуеться в роботах таких укра!нських дослiдникiв, як Л. Ажнюк, I. Верста, Ю. Дзябко, А. Загштко, Т. Ковальова, I. Кудрейко, I. Петренко, П. Селк-ей та ш.

Метою статтi е аналiз процесу термшолопзаци лексеми суржик в укра!нсько-му науковому дискурсi. Для успiшного досягнення поставлено! мети необхщно ви-рiшити наступнi завдання: 1) встановити вщповщшсть лексеми суржик основним характеристикам термша; 2) визначити основш тенденцп у процес термшолопзаци

суржику.

Мовознавщ виробили основнi вимоги, яю висуваються до термiнiв як особливих ^в. Л. Туровська, узагальнивши лiнгвiстичнi характеристики термiна, представленi в роботах Р. Будагова, О. Реформатського, Д. Лотте, Л. Капанадзе, А. Д'якова, I. Кочан, Г. Наконечно!, Л. Симоненко, А. Крижашвсько! та ш, запропонувала такий пе-

релш ознак: 1) термш однозначний або принаймш мае тенденщю до однозначностi; 2) термш повинен бути точним, мае номшативну функщю, але не виконуе емоцшно!, експресивно! та модально! функцiй; 3) значення термiна дорiвнюе поняттю (у межах тзнаного); 4) термiн стилютично нейтральний (на думку бiльшостi вчених); 5) термш е частиною системи [14, с. 82].

У своему дослщженш впроваджуемо тривимiрну модель аналiзу сощолшгвютич-ного термiна (дефшщя термiна, його переклад i ставлення до термiна), компоненти яко! взаемопов'язаш. При вивченнi процесу термшолопзаци лексеми суржик стриж-невим компонентом моделi вважаемо «ставлення до термша». Такий комплексний шдхщ до аналiзу сощолшгвютично! термшологи е новим i недостатньо розробленим в украшютищ.

Дефiнiцiя термша. На сьогоднi статус суржику залишаеться остаточно не визна-ченим. Суржик визначаеться мовознавцями як форма (компонент) укра!нського про-сторiччя в ситуацп диглосно! двомовностi (О. Тараненко, В. Труб), некодифшована просторозмовна мова (Л. Ставицька), щюлект / соцiолект (О. Тараненко), сума щю-лектiв (А. Брацю, Н. Мечковська), субкод (Т. Кузнецова, Л. Масенко), змшана мова, змшана субмова (Л. Масенко, О. Селiванова), форма мшсацл мов (О. Селiванова), перемикання кодiв (Ю. Саплш), немотивоване перемикання кодiв (С. Головко), укра-!нський пiджин (Н. Дзюбишина-Мельник, О. Чередниченко), напiвмовнiсть (В. Бе-лiков, Б. Ажнюк, О. Палшська, О. Руда, Б. Матiяш), недопереклад (В. Радчук) тощо. (Детальний анал^ичний огляд рiзноманiтних пiдходiв до визначення суржику див.: [1; 10; 11; 12; 7, с. 4-11, 47-63; 17, с. 129-131]).

Переклад термша. Лексема суржик е спшьною для укра!нсько! та росшсько! мов. Це слово зафшсовано в тлумачних словниках росшсько! мови (БАС. - Т. 14. - С. 1211; Большой толковый словарь русского языка (2000). - С. 1291). Iншi мови запозичують лексему суржик с^ме з укра!нсько! мови, про що свщчить вщповщне транслiтероване оформлення: у польськш мовi surzyk, в англiйськiй мовi surzhyk.

Ставлення до термiна. Аналiз наукового дискурсу з проблем укра!нсько-росш-ського змiшаного мовлення дозволив видшити чотири основнi тенденцi!, що демон-струють неоднозначне ставлення лiнгвiстiв до термша суржик.

Перша - тенденщя до узаконення, легiтимiзацi! термiнологiчного статусу лексеми суржик, про що свщчить активне використання цього термша в наукових пра-цях, у тому чи^ в словниках лшгвютичних термiнiв, лiнгвiстичнiй енциклопедi! при аналiзi укра!нсько-росiйського змiшаного мовлення (Л. Масенко, Л. Ставицька, О. Тараненко, Б. Тарасенко та шш). Графiчним маркером такого визнання е, на нашу думку, оформлення термша без лапок.

Друга - тенденщя до розширення дефштивно! сфери термша суржик. У наукових розвщках вщбуваеться своерщна експаншя термiна суржик, яким може позначатися не тшьки укра!нсько-росiйське змiшане мовлення, а й мшсащя елементiв рiзних мов (укра!нсько! та польсько!; польсько!, англiйсько! та нiмецько! [3, с. 179]), вщповщ-но видiляються таю види суржику, як словацько-росШсько-укратський (О. Рибалко), украшсько-англШський (Б. Ажнюк, О. Чередниченко) тощо (про це див. дет.: [11, с.665; 10, с. 59-61; 7, с. 5-6]). Як можемо переконатися, термш суржик намагаеться витюнити термш змшане мовлення (див. видшену нами четверту тенденщю).

Третя - тенденщя до звуження дефшггивно! сфери термша суржик. Як вважае Л. Масенко, е шдстави для «обмеження вжитку лексеми суржик для позначення спе-цифiчно укра!нського явища мовно! комушкацп», оскiльки цей тип мовлення «утво-рено на базi укра!нсько! мови i територiею його побутування е Укра!на» [7, с. 6-7].

Заслуговуе на увагу думка про юнування зворотного типу суржику - росшсько-укра!нського, класичним ношем якого е М. Азаров (див., наприклад, [11, с. 665; 10, с. 71; 7, с. 68]). Щоправда, зворотний суржик не вщповщае вшм вимогам, сформульо-

ваним Л. Масенко, зокрема, вiн утворюсться на основi росшсько! мови, а також може бути характерним для мовлення в росшському соцюкультурному простора Напри-клад, розповiдь росiйськомовним оповщачем анекдотiв про укра!нцiв/хохлiв з iмiта-цieю !хнього мовлення. Дослiдники росшського анекдоту О. Шмельов i О. Шмельова зазначають: «...укра!нщ в анекдотах говорять укра!нською - у тш мiрi, у якiй опо-вщач здатний iмiтувати укра!нське мовлення <.. .> мовлення укра!нця - це укра!нське мовлення з вiдхиленнями, причому вщхилення зумовленi тим, що оповiдач, як правило, не володie украшською мовою в достатнiй мiрi» [16, с. 62].

Четверта - тенденщя до усунення з наукового вжитку лексеми суржик i пошуку термшолопчного вiдповiдника. Пiдставою для такого ставлення до термiну слугуе наступне:

1. Одне iз значень лексеми суржик ('елементи двох або кiлькох мов, об'еднаш штучно, без додержання норм лтературно! мови; нечиста мова', що супроводжуеть-ся лексикографiчними позначками перен., розм. (СУМ. - Т. IX. - С. 854)), яке терм> нолопзуеться, е метафоричним i мае стилютичне значення. (Детальний аналiз семан-тично! структури i структури лексичного значення лексеми суржик: [11, с. 665; 13, с. 63; 10, с. 33-37, 53; 7, с. 4-5; 4, с. 148-149]).

Саме цю специфшу семантики суржику намагалися шдкреслити автори «Короткого тлумачного словника лшгвютичних термшв», у якому суржик визначаеться як «публщистична назва <видшено нами - I. Б.> сумiшi двох чи кiлькох мов.» [3, с. 179].

2. Лексема суржик, за незначним винятком, використовуеться у негативних контекстах рiзножанрових текспв, через що вона набула рiзноманiтних нюансiв нега-тивнооцшно! конотаци (детально про це див.: [10]). У результат цього в структурi значення лексеми суржик мiститься не тшьки стилiстичне забарвлення, а й оцшш конотаци, що суперечить однш з вимог до термiна - бути стилютично нейтральним, неоцiнним. Але вщомо, що i в лшгвютичнш термiносистемi, i в термiносистемах шших наук е термiни, що мають конотацiю, наприклад: баба - стовп б^ колодязя, шлуночок (серця), баранчик - назва гвинта або гайки з невеликими завитками чи рiж-ками, собачка спуску тощо (див., наприклад, про це: [9, с. 17-26; 14]).

Про сумшвне ставлення до суржику як до термша може свщчити оформлення його в лапки або супроводження своерщним замшником лапок - сполученням слiв так званий. Суржик чи не единий термш, який береться у лапки навггь у термшо-графiчних працях (див., наприклад, [3, с. 179]). Як зауважуе Л. Ставицька, лапки «е знаком намагання автора вщмежуватися вiд «нечисто!» мови, а також недостатньо! впевненостi в термiнологiчностi суржику <...> Лапки розмивають сутнiсть термша ще бiльшою мiрою...» [10, с. 53-54].

Принапдно зауважимо, що подiбнi мовнi явища також мають негативнооцшну конотацiю. Це, наприклад, трасянка - змшування бiлорусько! та росiйсько! мов, Spanglish - юпансько-англшське змiшування у США, Тех-Мех (ще бшьш образлива назва) - змшування англiйсько! та юпансько! в Техасi.

Процеси пбридизаци, за прогнозами дослiдникiв, будуть бшьш поширеними у свiтовому соцiокомунiкативному простор^ що зумовлено статусом англiйсько! мови як глобально! (за Д. Крюталом). Зокрема, Д. Крютал зазначае: «Через 10 роюв кшь-кiсть тих, хто говорить англшською i мешкае в кра!нах зовнiшнього кола ^ 2), поза сумнiвом, буде перевищувати кшьюсть носi!в мови (L 1). Через 50 роюв таких може бути вже на 50 % бшьше. На той час така концепщя належносп англiйсько! мови буде глобальною. <.> I! поширення по всьому св^ вже продемонструвало початок цього процесу, результатом якого стала поява множини нових варiантiв мови на тих територiях, де вона пустила мщш коренi. Цi змши - головна тема дискусi!, почина-ючи з 60-х рокiв ХХ ст., коли виникло поняття "новi рiзновиди англiйсько! мови"»

[5, с. 217]. Не виключено, що процес пбридизаци у глобальному масштабi буде галь-муватися через негативне ставлення до новоутворених мовних гiбридiв.

3. Суттевим чинником у гальмуваннi процесу термшолопзаци термшв суржик, трасянка е також те, що остаточно не визначено !хнш статус (див. про це фрагмент ще! статп: «Дефiнiцiя термша»).

Який вихщ пропонують дослiдники? На думку багатьох лшгвюпв, лексему суржик не варто термшолопзувати, а необхщно знайти !й замiну. Наприклад, В. Демченко пропонуе замшити, як на його думку, мазохютичний термiн суржик на термiн рег1ональне койне або (в шзшшш робот^ - на тджин [2, с. 90]. У зв'язку з останшм варiантом Л. Масенко зауважуе: «Проте якщо слово суржик мовознавець уважае «ма-зохiстичним», то не менш принизливо застосовувати до вiдповiдного типу мовлення термш тджин, який позначае вкрай редуковану форму мшаного мовлення, яка утво-рюеться внаслщок мшсацп структурно вiддалених мов, зразком чого може бути вщо-мий ви^в «моя твоя не панiмай». I вже далеким не лише вщ об'ективносп, а й вiд здорового глузду слщ уважати звинувачення В. Демченка на адресу тих мовознав-щв, якi буцiмто винайшли «мазохютичний» термш суржик i тим самим долучились до дiяльностi радянського щеолога двомовностi I. Бiлодiда в справi «стандартизацi! неорганiчних на rрунтi укра!нсько! мови форм» (вип. 2, с. 90). Зпдно з твердженням В. Демченка, очолити список щеолопчних «соратниюв» I. Бiлодiда мав би Б. Анто-ненко-Давидович» [6, с. 122]. (Варто зазначити, що Л. Масенко у сво!х роботах не вщкидае думки про близькють укра!нсько-росiйського суржику з тджинами i креолами [7, с. 9-10). Як бачимо, обговорення названо! проблеми е дуже емоцшним, оцш-на конотащя суржику наче iррадiюе на увесь присвячений йому науковий дискурс.

Аналопчна ситуащя спостерiгаеться i у ставленнi до термша трасянка, який вщо-мий шмецький славiст Г. Хентшель у сво!х роботах часто замiнюе на нейтральний термiн быорусько-росШське змшане мовлення, скорочено рос. БРСР (див., наприклад, [15]). За щею моделлю утворюються й iншi види змiшаного мовлення, наприклад, термш болгаро-росШське змшане мовлення [8]. Очевидно, такий шдхщ варто застосувати i до подiбного явища в укра!нському соцiокомунiкативному просторi, замiнивши термiн суржик на термшукратсько-росШське змшане мовлення (УРЗМ), що, по-перше, дасть можливють уникнути небажаних оцiнних конотацiй термша; подруге, конкретизуе, уточнить позначувану мовну реалда.

Таким чином, у результат дослiдження встановлено основнi тенденци, що визна-чилися в процеш термiнологiзацi! лексеми суржик. Аналiз специфши ставлення до термiна суржик продемонстрував, що воно зумовлене конотащею термша (наявню-тю емоцiйно-оцiнного, стилiстичного, а також сощально-щеолопчного компонентiв конотацi!). Перспективним вважаемо порiвняльний аналiз процесу термшолопзаци лексем суржик i трасянка.

Список л^ератури

Вахтин Н. Отчет по результатам исследовательского проекта «Новые языки новых государств: явления на стыке близкородственных языков на постсоветском пространстве», 2003 / Н. Вахтин, О. Жиронкина, И. Лисковец, Е. Романова [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://old.eu.spb.ru.

Демченко В. Бшшгазм на швдш Укра!ни (ретроспектива) / В. Демченко // Мова i суспшьство. - Львiв: Львiвський нацiональний ун-т iменi 1вана Франка. - 2011. -Вип. 2. - С. 86-92.

1. Срмоленко С.Я. Укра!нська мова. Короткий тлумачний словник лшгвютичних термшв / С.Я. Срмоленко, С.П. Бибик, О.Г. Тодор; [за ред. С.Я. Срмоленко]. - К.: Либщь, 2001. - 223 с.

2. Запорожець Л.М. Про статус i прагматизм суржику / Л.М. Запорожець // Studia Lingüistica: [зб. наук. пр.]. - Вип. V. - К.: ВПЦ «Кшвський ушверситет», 2011.

- С. 147-154.

3. Кристал Д. Английский язык как глобальный / Д. Кристал / Пер. с англ. -М.: Весь Мир, 2001. - 240 с. - (Весь Мир Знаний).

4. Масенко Л. Нове перюдичне видання з сощолшгвютики «Мова i суспшь-ство». - Львiвський нащональний ушверситет iменi 1вана Франка, 2010. - Вип. 1.

- 234 с.; 2011. - Вип. 2. - 174 с. / Л. Масенко // Украшська мова. - 2011. - № 4. -С. 117-123.

5. Масенко Л.Т. Суржик : мiж мовою i язиком / Л.Т. Масенко. - К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2011. - 135 с.

6. Парфенова О.С. Функциональная характеристика элементов русского языка в болгарской речи на Украине / О.С. Парфенова // Речевое общение в условиях языковой неоднородности / Под ред. Л.П. Крысина. - М.: Эдиториал УРСС, 2000. - С. 36-59.

7. Прохорова В.Н. Русская терминология (лексико-семантическое образование) / В.Н. Прохорова. - М.: Филологический факультет, 1996. - 125 с.

8. Ставицька Л. Суржик: сумш, мова, комушкащя / Л. Ставицька, В. Труб // Украшсько-росшська двомовшсть. Лшгвосощокультурш аспекти: [зб. наук. пр.]. -К.: Ушв. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2007. - С. 32-120.

9. Тараненко О.О. Суржик / О.О. Тараненко // Украшська мова: Енцикло-педiя / В.М. Русашвський, О.О. Тараненко (ствголови), М.П. Зяблюк та ш. - К.: Укр. енцикл. iм. М.П. Бажана, 2004. - С. 665-668.

10. Тараненко О.О. Украшсько-росшський суржик: статус, тенденцп, оцшки, прогнози / О.О. Тараненко // Мовознавство. - 2008. - № 1. - С. 14-30.

11. Тарасенко Б.В. До питання про дефшщю мшаного украшсько-росшсько-го мовлення / Б. В. Тарасенко // Науковi записки. Том 60, Фшолопчш науки / НУ «Киево-Могилянська академiя». - К., 2006. - С. 62-66.

12. Туровська Л. Ще раз про емоцшшсть термша / Л. Туровська // Вюник На-щонального ушверситету «Львiвська полтехшка». Серiя «Проблеми украшсько! термшологп». - 2010. - № 676. - С. 82-85.

13. Хентшель Г. Белорусский, русский и белорусско-русская смешанная речь / Г. Хентшель // Вопросы языкознания. - 2013. - № 1. - С. 53-76.

14. Шмелева Е.Я., Шмелев А.Д. Русский анекдот: Текст и речевой жанр / Е.Я. Шмелева, А.Д. Шмелев. - М.: Языки славянской культуры, 2002. - 144 с.

15. Шумарова Н.П. Социолингвистика Украины: постсоветский период / Н.П. Шумарова // Вопросы языкознания. - 2012. - № 6. - С. 123-138.

Брага И. И. Терминологизация лексемы суржик, основные тенденции // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.93-98

В статье представлена трехмерная модель анализа социолингвистического термина (дефиниция термина, его перевод и отношение к термину), компоненты которой взаимосвязаны. При изучении процесса терминологизации лексемы «суржик» стержневым компонентом модели считаем «отношение к языку». Анализ научного дискурса, касающегося проблем украинско-русской смешанной речи, позволил выделить четыре основные тенденции, демонстрирующие отношение лингвистов к термину «суржик», а именно: 1) легитимизация его терминологического статуса; 2) расширение или 3) сужение дефинитивной сферы термина «суржик»; 4) вытеснение его из научного употребления и поиск соответствующего термина.

Ключевые слова: основные характеристики термина, терминологизация, социолингвистический термин, суржик, дефиниция термина, перевод термина, отношение к термину.

Braha I. I. Term formation оf the lexeme surzhyk: the main tendencies // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.93-98

The article suggests the three-dimensional model of analysis of a sociolinguistic term. The interconnected components of this model are the definition of a term, its translation and the attitude to a term. While studying the process of the term formation of the lexeme «surzhyk» the pivotal component of this model is considered to be «the attitude to a term». The analysis of the science discourse on the problem of Ukrainian-Russian mixed speech let us select four main tendencies that demonstrate the linguists' attitude to the term «surzhyk». The first one is the tendency to legitimization of the term «surzhyk». The evidence of that is the active usage of this term in scientific works including dictionaries of the linguistic terms, the linguistic encyclopedia while analyzing Ukrainian-Russian mixed speech. The second tendency is the tendency to broadening the definitive sphere of the term «surzhyk». In the scientific works there is a peculiar expansion of the term «surzhyk», which designates not only Ukrainian-Russian mixed speech but mixing the elements of different languages such as Ukrainian and Polish, Ukrainian and English, Polish, English and German etc. with marking out the corresponding surzhyk types. The third tendency consists in contraction of the meaning of the analyzed term because «surzhyk» is a specific Ukrainian phenomenon of the language communication (according to L. Masenko). The fourth tendency leads to exclusion the lexeme «surzhyk» from scientific usage and searching the terminological equivalent. Such attitude is conditioned by existence in the semantic of the term «surzhyk» emotional-valuation, stylistic and social-ideological components of connotation. The uncertainty of the status of the term «surzhyk» is the important factor in inhibition of the process of its terminological specialization.

Key words: basic characteristics of a term, term formation, sociolinguistic term, surzhyk, definition of a term, translation of a term, attitude to a term.

Поступила доредакцп 11.04. 2013р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.