CC BY
21Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.130-135.
УДК 811.161.2.81 '27
СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 ЧИННИКИ ВИКОРИСТАННЯ СУРЖИКУ
Брага 1.1.
Сумський державний педагог1чний ун1верситет ¡м. А. С. Макаренка, м. Суми, Украна
Стаття присвячена вивченню проблеми використання суржику на ринку як ситуаци спонтанного спшкування. У до^дженш анал1зуються сощально-психологiчнi чинники, що зумовлюють вибiр суржику як засобу спшкування на ринку.
Ключовi слова: суржик, комуткативна ситуащя ринку, вибiр мовного коду, соцiально-психологiчнi чинники.
Актуальшсть. Увагу втизняних i зарубiжних соцюлшгвют!в все частше привертае мовна ситуащя в Укра!ш взагалi та явище суржику зокрема. Вчеш виявляють причини, час, умови i джерела формування суржику, його основш риси, окреслюють сфери i функци використання суржику, здшснюють його типолопчну класифшащю, вивдляють чинники, що впливають на вибiр суржику, характеризуются суржиковi одиницi рiзних мовних рiвнiв тощо (аналiз рiзноманiтних пiдходiв до вивчення суржику, повну бiблiографiю з проблематики представлено в роботах: [2; 5; 6]).
Суржик визначаеться як форма (компонент) просторiччя в ситуаци двомовносп (О. Тараненко, В. Труб), або некодифшована просторозмовна мова (Л. Ставицька, В. Труб), як щюлект / соцюлект (О. Тараненко), нашвмовшсть (Б. Ажнюк), змiшана мова (Л. Масенко), субкод (Т. Кузнецова, Л. Масенко), недопереклад (В. Радчук).
Об'ектом вивчення е таю сфери i середовища (за В. Авроршим) функцюнування суржику, як двомовна сiм'я (Т. Кузнецова), молодiжне середовище (Л. Бшанюк, Т. Кузнецова, О. Шинкаренко), школа (О. Шевчук), лшарня (В. Я. Юкало), ЗМ1 та масова культура (А. Брацю, Дель Гаудiо Сальваторе, Л. Масенко), а також художня лтература (А. Брацкi, Т. Кознарський, Л. Масенко, Л. Ставицька). Характеристика суржику за територiальною належшстю здшснюеться Л. Бiланюк, Т. Кузнецовою, А. Окарою, Дель Гаудiо Сальваторе, Б. Тарасенко, О. Шевчук та шшими.
Метою нашого дослiдження е аналiз соцiально-психологiчних чинникiв, що зумовлюють вибiр суржику в умовах спонтанного спшкування на продуктовому / речовому ринку м. Суми.
У розвщщ здiйснемо спробу виконати наступнi завдання: 1) схарактеризувати соцiокомунiкативну ситуацiю ринку як таку, що сприяе функцюнуванню суржику; 2) виявити i проанашзувати соцiально-психологiчнi чинники, що зумовлюють свщомий або несвiдомий вибiр суржику в ситуаци спонтанного спшкування на ринку.
Матер1алом до^дження послугували данi соцiолiнгвiстичного опитування (усього 644 анкети), включеного спостереження на продуктовому / речовому ринку м. Суми, а також результати штерв'ю з пращвниками ринку.
Ринок як комушкативна ситуащя формуеться такими складниками: учасники -покупець i продавець, якi перебувають в умовах усного, контактного, спонтанного, невимушеного, неофiцiйного спшкування, мета якого у кожного своя: покупець прагне якомога вигiднiше (за прийнятною / найнижчою цiною) купити товар, який йому потрiбний, а продавець - випдно продати товар (за прийнятною / найвищою цшою), навiть той, що покупцевi не завжди потрiбний. Спiлкування здiйснюеться в сощально неоднорiдному середовищi, у якому взаемоддать комунiканти з рiзним сощальним статусом, що виконують рiзнi сощальш ролi, мають рiзний рiвень мовно! компетенци.
Комунiкативна ситуацiя ринку, де зумисне долаеться бар'ер офщйносп, реалiзуеться настанова на дiалог з конкретним адресатом, широко виявляеться особистiсне начало, допускаються бiльш розкутi моделi поведшки [3, с. 358], в умовах украшсько-росшського бiлiнгвiзму е однiею з «найсприятливших» i найтиповiших сфер використання суржику, який недаремно називають «базарним» як дослiдники [6, с. 25], так i пересiчнi мовцi.
До того ж, лшгвюти (Т. Кузнецова, В. Труб, Л. Ставицька, О. Таране нко та шш^ встановили, що суржик найбшьш характерний для тих ситуацш (спшкування у им'1, iз сусiдами, друзями), де соцiальний контроль е мшмальним i сприяе мовнш розслабленостi. До таких ситуацiй, на нашу думку, е наближеною риночна комушкащя. Так, за результатами аналiзу iнтерв'ю, ринок створюе умови для лояльного, толерантного або нейтрального ставлення до покупця, незалежно вiд того, яка саме мова обрана для спшкування, наскшьки мовлення вiдповiдае нормам лтературно! мови. Головна мета продавця - знайти порозумiння з покупцем i продати свiй товар. На думку пращвниюв ринку, важливою е шаноблива комунiкативна поведiнка покупцiв. З штерв'ю: рос. Главное / чтобы люди понимали друг друга (чоловш, 46 роюв, освга вища нефшолопчна, продавець бiлизни); рос. Не обращаю на речь внимание (жшка, 37 роюв, освiта середня спецiальна, продавець побутово! технiки); рос. Отношение к покупателю не будет меняться в зависимости от того / на каком языке он говорит (жшка, 31 рш, освгта середня спещальна, продавець годинниюв). У той же час продавщ зазначають, що !м подобаеться, !м приемно, коли чують чисте укра!нське або росшське мовлення, вони люблять таке мовлення i !м теж хочеться так говорити.
За результатами проведеного опитування, частота використання суржику на речовому ринку складае 42,1 %, а на продуктовому - 44,3 %. На питання «Якою, на Вашу думку, е мова сумського ринку?» 76,9 % респондент назвали суржик.
Вщомо, що мовленнева поведшка орiентована на адресата i здшснюеться з урахуванням рiзних чинникiв, серед яких дослщники (Р. Белл, У. Брайт, У. Вайнрайх, Ю. Дешерiев, С. Ервiн-Трiпп, В. Карасик, Л. Крисш, У. Лабов, Ю. Саплш, Дж. Фiшман, Д. Хаймс, Н. Шумарова та iншi) найчастiше називають таю, як
ситуащя i учасники стлкування (етнiчна i соцiальна належнiсть, стать, вш, рiвень освiти), тема тощо.
Мовознавцi (Т. Кознарський, Т. Кузнецова, О. Тараненко, В. Труб, Л. Ставицька) розрiзнюють свiдоме i несвщоме використання суржику мовцями. Так, наприклад, запитання анкети, розроблено! Т. Кузнецовою, передбачали два варiанти вiдповiдей (укра!нська або росiйська мова), але деяю респонденти самi вказали, у яких ситуащях вони використовують суржик. Такий самостiйний вибiр респонденпв i був потрактований дослщницею як свiдчення свщомого використання ними суржику [4, с. 86-87].
У процес нашого дослщження свiдоме чи несвiдоме використання суржику визначаемо залежно вщ того, як респондент вщповщае на питання анкети: «Чому Ви говорите (iншi говорять) суржиком на базарi?». Передбачаемо, що обраний варiант вiдповiдi буде корелювати з культурно-осв^шм рiвнем, типом мовно! поведiнки комунiкантiв, ступенем !хньо! лояльносп до ие! чи шшо! з контактних мов, рiвнем мовно! компетенци тощо [6, с. 16-19; 7, с. 52,54].
Нес^^доме використання суржику зумовлено, передуем, низьким рiвнем мовно! компетенци мовця, якому вш, як правило, не надае особливого значення [6, с. 16; 7, с. 47, 48]. Суржик при цьому може бути единим кодом, яким володiе мовець, i при змш певних чинниюв (ситуацiя, тема, адресат тощо) вш здебiльшого не переключае код або робить це незграбно. За нашими даними, 25,5 % респонденпв вважае, що суржик використовують через те, що мовщ недостатньо, незадовiльно володiють лiтературною формою укра!нсько! i / або росiйсько! мови / мов.
Несвщоме використання суржику пов'язано з мехашзмом мовно! (лшгвютично!) лш, мовно! «розслабленостi», тако! мовленнево! поведiнки, що здiйснюеться за принципом «найменшого опору» [7, с. 53-54; 5, с. 74]. На думку 44,6 % шформанпв, використання суржику зумовлено простотою i зручшстю висловлення думки. Нашi данi пiдтвердили, що саме рiвень освiти «допомагае» мовцевi подолати тиск цього дуже потужного прагматичного чинника.
Як самостшно вказали респонденти, суржик е для них звичним (2,3 %). Зрозумшо, що ця звичка сформувалася з дитинства у шм'!, при спшкуванш iз сусiдами, друзями, тобто iз «сво!ми».
Незначна частина респондентiв (1,2 %) не вказала, чому вони використовують суржик на ринку. Припускаемо, що це т мовщ, яю через низький рiвень осв^и несвщомо користуються суржиком i не надають цьому фактовi особливого значення.
Свiдоме використання суржику потребуе вщ мовщв задовiльного або досконалого володiння мовою, ушма !! регiстрами.
У такому сощально неоднорiдному середовищi, як ринок, мовець намагаеться стати «сво!м» для стврозмовника, тобто усунути вiдстань мiж ним, «вирiвняти» вiдмiнностi в сощальному статусi. У соцiокомунiкативнiй ситуацi! сумського ринку суржик стае дiевим засобом комушкативного пристосування мовцiв один до одного [1, с. 155-159], яю керуються прагматичними настановами: «Буду говорити, як ти, щоб досягти кращого порозумтня»; «Буду говорити, як ти, оскыьки це виг1дно». Як свщчать нашi даш, 21,4 % респонденпв вважае, що суржик на ринку використовуеться у зв'язку з такою мотиващею.
У процес спiлкування на ринку реалiзуються двi основнi моделi взаемного пристосування мовщв, що уможливлюе комунiкативний успiх.
1) Модель «продавець ^ покупець». Як зазначають продавщ, з покупцем вони будуть говорити росшською або суржиком.
Вибiр росшсько! мови зумовлений тим, що торговщ «налаштовуються» на росшський мовний код покупцiв. У мiжособистiсному спiлкуваннi зi сво!ми колегами продавщ здебшьшого переходять на суржик. З штерв'ю: Суржик между собою / а с покупателям7 / в основном / на русском // Зараз сумчане / в основном / на русском // В маршрутке между собою / на нормальном / а потом / Сделайте остановку / пожалуста (жшка, 37 роюв, освга середня спещальна, продавець побутово! техшки). Включене спостереження дало можливють неодноразово спостертати ситуаци, коли продавець з покупцем говорив росшською, а при розмовi iз «сво!ми» (iз сусiднiм продавцем, iз сво!м помiчником) переходив на суржик. Щоправда здебiльшого таке переключення характерно для торговцiв речового ринку.
Спшкування з покупцем суржиком здшснюеться або тому, що продавець, не володдачи в достатнiй мiрi розмовною формою лтературно! укра1нсько1 / росшсько! мови, з усiма говорить суржиком, або, якщо дозволяе мовна компетенщя, керуеться комунiкативною iнтенцiею стати для покупця «сво!м», говорити з ним одшею мовою. З iнтерв'ю: Автомат1чесю / як до нас / так 7 ми (жшка, 50 роюв, освгта середня спецiальна, продавець парфумери).
2) Модель «покупець ^ продавець». Як правило, пристосування покупця до продавця вiдбуваеться тодi, коли мовець мае достатньо високу мовну компетенщю i використовуе суржик як субкод для задоволення власних потреб, демонструючи свою комунiкативно-прагматичну штенщю «Я - суржикомовець, а отже свш». За допомогою включеного спостереження зафшсовано факт, коли жiнка-покупець середнього вшу по телефону розмовляла укра!нською, а по^м з продавцем продуктового базару перейшла на суржик. Цей приклад, як i багато подiбних, свiдчить про те, що покупець за посередництвом суржику виявляе бажання стати «сво!м» для продавця, який розмовляе з шшими покупцями суржиком.
Характерно, що мiж собою покупщ, як i продавцi, часто спшкуються суржиком, а з «чужими» - торговцями - так само переключаються на росшську. Таку мовну поведшку можна пояснити мотивацiею «удавано!» самощентифшацп, якою керуються комунiканти. Як правило, мовець володiе суржиком з дитинства, а по^м опановуе укра!нську i / або росiйську мову i прагне приховати свою «суржикомовнiсть», вдягаючи при спшкуванш з «чужими» маску «Я укра!номовний» або «Я росшськомовний», яку знiмае, опиняючись у колi «сво!х». У такому разi суржик сприймаеться його носiями як «свое», куди бажано не впускати «чуже», це своерiдний iнтимiзований код як для продавщв, так i для покупщв, але не тому, що дуже дорогоцшний i шанований, а тому, що його соромляться. З «чужими» комушканти, керуючись мотиващею очшування оточення, здебiльшого спiлкуються росiйською, рщше - укра!нською мовою.
Соцiокомунiкативна ситуащя ринку е сприятливою для породження гумору (особливо при звертаннi, обговоренш цiни [3, с. 358]). Одним iз засобiв створення
гумору е суржик, який надшений значним потенщалом гумористично! експресп, що неодноразово вiдзначалося багатьма лшгвютами (Л. Ставицька, В. Труб,
0. Тараненко, О. Ткаченко, В. Русашвський та шш^. Свiдоме використання суржику пов'язано з прагматичною настановою виразити емоци, створити гумористичну експресiю. Як вважають 5 % респондентiв, суржик на ринку використовуеться для мовно! гри, створення гумору. Такий низький показник пояснюеться тим, що мовна гра вимагае вщ мовця досконалого володшня усiма регiстрами мови i вмшня застосовувати !х вiдповiдно до потреб спшкування.
Здiйснене дослiдження дае можливють сформулювати наступнi висновки:
1. Суржик на ринку як ситуаци спонтанного i невимушеного спiлкування е активно використовуваним засобом комушкаци. Для тих мовщв, що свiдомо чи несвщомо використовують суржик, вiн е пею мовою, яку вони засво!ли з дитинства (очевидно, це була перша мова, материнська), для них вш був ^ напевне, залишаеться мовою шмейного спiлкування [2; 4, с. 87]. У випадку несвiдомого користування суржиком мовець мае недостатнiй рiвень освiти, а звiдси - i недостатню мовну компетенцiю. Свiдоме вживання суржику передбачае достатньо високий рiвень освiти i вiдповiдну мовну компетенщю.
2. Основними чинниками, що забезпечують активне функцюнування суржику на ринку, е простота i зручнiсть висловлення думки, низький рiвень мовно! компетенци комунiкантiв, а також !хня настанова усунути вщстань мiж спiврозмовником, стати лшгвютично «сво!м».
3. У соцюкомушкативному контекстi сумського ринку виявлено двi протилежнi тенденцi! - з одного боку, активне використання суржику комушкантами (як продавцями, так i покупцями), у тому числi для того, щоб стати «сво!м», а з шшого -уникнення суржиково! комушкаци з «чужими» тими мовцями, хто володiе, крiм суржику, iншими мовними кодами. У подальшому дослiдженнi плануемо перевiрити названi тенденцi!.
Список л1тератури
1. Беликов В. И. Социолингвистика : [учебник для вузов] / В. И. Беликов, Л. П. Крысин.
- М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. - 439 с.
2. Вахтин Н. Отчет по результатам исследовательского проекта «Новые языки новых государств: явления на стыке близкородственных языков на постсоветском пространстве», 2003 / Н. Вахтин, О. Жиронкина, И. Лисковец, Е. Романова [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://old.eu.spb.ru.
3. Китайгородская М. В. Современная городская коммуникация: тенденции развития (на материале языка Москвы) / М. В. Китайгородская, Н. Н. Розанова // Русский язык конца ХХ столетия (19851995). - М.: Языки славянской культуры, 1996. - С. 345-383.
4. Кузнецова Т. В. Мова бшшгвально! Ым'! у функцюнальному аспект : дис.... канд. фшол. наук: 10.02.01 / Т. В. Кузнецова. - К., 1999. - 203 с.
5. Ставицька Л. Суржик: сумш, мова, комушкащя / Л. Ставицька, В. Труб // Укра!нсько-росшська двомовшсть. Лшгвосоцюкультурш аспекти : [зб. наук. пр.] - К. : Ушв. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2007.
- С. 32-120.
6. Тараненко О. О. Укра!нсько-росшський суржик : статус, тенденцн, оцшки, прогнози / О. О. Тараненко // Мовознавство. - 2008. - № 1. - С. 14-30.
7. Труб В. М. Явище «суржику» як форма просторiччя в ситуацп двомовност / В. М. Труб // Мовознавство. - 2000. - № 1. - С. 46-59.
Брага И.И. Социально-психологические факторы использования суржика
// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.130-135.
Статья посвящена изучению проблемы использования суржика на рынке как ситуации спонтанного общения. В исследовании анализируются социально-психологические факторы, определяющие выбор суржика как средства общения на рынке.
Ключевые слова: суржик, коммуникативная ситуация рынка, выбор языкового кода, социально-психологические факторы.
Braha I. I. Social-psychology factors of surzhik's usage // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P. 130-135.
The article focuses on the problem of usage of surzhik on the market as a situation of spontaneous communication. Social-psychology factors determining the choice of the surzhik as means of communication at the market are analysed.
Key words: surzhik, communication situation of the market, choice of а language code, social-psychology factors.
Поступила до редакцп 20.04.2011 р.
