Научная статья на тему 'Вітчизняна «Онлайн-джинса» як нелегітимний засіб взаємодії PR-структури та мас-медіа'

Вітчизняна «Онлайн-джинса» як нелегітимний засіб взаємодії PR-структури та мас-медіа Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
61
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
медіарилейшнз / мас-медіа / PR-структура / комунікативна технологія / «онлайн-джинса» / «Кореспондент.net» / «Український тиждень» / медиарилейшнз / СМИ / PR-структура / коммуникативная технология / «онлайн-джинса» / «Корреспондент.net» / «Украинская неделя»

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Шумицкая Галина Васильевна, Вишневская Надежда Игоревна

Стаття присвячена проблемі поширення в Інтернеті замовних матеріалів (так званої «онлайн-джинси») як нелегітимного засобу медіарилейшнз. Залучено до аналізу результати моніторингу замовних PR-матеріалів у якісних українських інтернет-виданнях «Кореспондент.net» та «Український тиждень».

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Отечественная «онлайн-джинса» как нелегитимное средство взаимодействия PR-структуры и масс-медиа

Статья посвящена проблеме распространения в Интернете заказных материалов (так называемой «онлайн-джинсы») как нелегитимного средства медиарилейшнз. Привлечены к анализу результаты мониторинга заказных PRматериалов в качественных украинских интернет-изданиях «Корреспондент.net» и «Украинская неделя».

Текст научной работы на тему «Вітчизняна «Онлайн-джинса» як нелегітимний засіб взаємодії PR-структури та мас-медіа»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского

Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.344-350.

УДК 070

В1ТЧИЗНЯНА «ОНЛАЙН-ДЖИНСА» ЯК НЕЛЕГ1ТИМНИЙ ЗАС1Б ВЗАСМОДП PR-СТРУКТУРИ ТА МАС-МЕД1А

Шумицька Г.В., Вишневська Н.1.

Ужгородський нац1ональний ун1верситет, м. Ужгород, Украна

Стаття присвячена проблемi поширення в Inmeprnmi замовних Mamepianie (так званоЧ «онлайн-джинси») як нелегтимного засобу мeдiapилeйшнз. Залучено до анал1зу результати монторингу замовних PR-мamepiaлiв у яюсних укратських ттернет-виданнях «Кореспондент.пв1» та «Укратський тиждень».

Ключовi слова: мeдiapилeйшнз, мaс-мeдia, PR-структура, комуткативна meхнологiя, «онлайн-джинса», «Кореспондент.пв1», «Укратський тиждень».

Актуальтсть. Процеси глобалiзацil та стрiмкого розвитку шформатизаци сучасного суспшьства ставлять roBi вимоги перед комушкативними технолопями, що застосовуються в медiасередовищi. Темпи i масштабы технолопчного прогресу посилюють протистояння мiж традицшними ЗМ1 й новими медiа, феномен яких обумовлений насамперед тим, що середовище, в якому вони виникають, становить один пгантський гiпертекст [10, с. 7]. Формусться принципово новий контент, переглядаються випробуванi схеми та мехашзми, за якими працюють медiакорпорацil, з'являються новi рiзновиди PR-технологiй, посутшх змiн зазнае й процес взаемоди PR-структури з мас-медiа.

З'ясування особливостей ще1 взаемоди на сучасному етат розвитку комунiкативних технологiй, усвiдомлення проблем такого комушкативного обмiну е необхщною передумовою цiлiсного уявлення про специфшу формування ефективно! системи медiарилейшнз, адже вона стрiмко набувае ознак штерактивносп, мультимедiйностi, гiпертекстовостi, надоперативностi. Крiм того, вiртуалiзацiя медiа (зникають межi мiж вiртуальним та матерiальним свiтами, мiж онлайном та офлайном) здiйснюеться в так звану епоху споживання, а це призводить до комерщатзаци сощальних сервiсiв. Ще наприкiнцi минулого столотя висловлювалася думка, що про медiарилейшнз варто говорити як про «модель комушкацп мiж органiзацiею i защкавленими в li дiяльностi медiа» [12, с. 5]. Ниш у свтовш медiаспiльнотi активно обговорюеться явище так званого «тар-журналiстського пбриду» [11]. Перевагою тако1 комбшаци вважають забезпечення необхiдного прибутку ЗМ1, однак це може свщчити й про те, що журналютика у чистому вигщщ зникае, бо через комерцiалiзацiю починае суперечити основним медiапринципам i стандартам. В умовах дiяльностi нових, у тому чи^ Social Media (термш застосовують до будь-якого веб-сайту або сервюу, що дозволяе користувачам взаемодiяти, спiвпрацювати, спiлкуватися, дiлитися iнформацiею або брати участь у будь-якш шшш соцiальнiй активностi, наприклад, соцiальних мереж, блопв, твiтерiв, подкастiв тощо), активiзувалися процеси хаотизацп, етизацп, естетизацп,

вульгаризаци, експлуатаци [7]. В онлайн-виданнях зросла кiлькiсть замовних публшацш i рекламних матерiалiв без вщповщного маркування, адже багато компанiй вбачають у блогосферi, соцiальних мережах, веб-сторшках ЗМ1 новi можливостi для просування власного бiзнесу: витрати тут значно нижч^ анiж аналогiчнi в традицшних ЗМ1. Комерцiалiзацiя онлайн-сервiсiв спричинила гостру потребу в умшш iдентифiкувати приховану рекламу, розрiзняти замовнi матерiали, аби уникнути неструктурованого потоку шформаци сумшвно! якостi, бо ж до вiртуального сектору перемiстилися проблеми порушення журналютських стандартiв, недбалостi, низько! квалiфiкацil й депрофесюнатзаци журналiстiв та PR-фахiвцiв. Мета статт1 - розгляд проблеми поширення в 1нтернет замовних матерiалiв (так звано! «онлайн-джинси») як нелегiтимного засобу медiарилейшнз.

Проблема прихованого розмiщення замовних матерiалiв без позначки «на правах реклами» е надзвичайно актуальною в Укрш'ш. «Джинса», або замовний матерiал, за який журналiст, редактор або шший працiвник ЗМ1 отримуе неправомiрну вигоду, не завжди мiстить достовiрну, тим паче об'ективну iнформацiю. Теоретично PR-дiяльнiсть взагалi не припускае оплати матерiалiв у ЗМ1, адже головна щея пiар-повiдомлення - зацiкавити редакщю медiа. Слушною вважаемо думку про те, що у широкому розумшш будь-яка новина е певним чином рекламою чи антирекламою, адже «за кожним шформацшним повщомленням завжди е конкретна подiя. А навколо кожно! поди завжди iснуе переплетения штерешв рiзних людей, бiзнесу, полiтики» [8]. У такому разi новину вщ реклами може вiдрiзнити лише повнота подання шформаци: висвiтлюючи позици вшх зацiкавлених сторiн, журналiст дае змогу суспшьству самому оцiнити ситуацiю.

Явище «джинси» мае економiчну та етичну природу. «Економiчну тому, що медiаринок в Укра1ш будувався не за бiзнесовими моделями... Медiа створюються... як iмiджевий аксесуар багатих людей шд фантастичнi теори про те, що рекламний ринок буде рости фантастичними темпами. Врешт ринок перегр^ий, реклами мало, ще криза, тому вщбувся зсув у свiдомостi, що можна брати грошi за те, щоб якось пiдправити реальнiсть», - вважае О. Довженко [1]. Етичний вимiр доповнюеться ще й тим фактом, що люди просто витюняють зi сво!х думок факт порушення, мовляв, побутова корупщя - не корупщя, а лише елемент нашого пострадянського життя.

Украшська дослiдниця С. Колодницька стверджуе, що в контекст розвитку сучасних технологiй ринок «онлайн-джинси» найпрше пiддаеться опису й систематизации вiн молодий, швидко трансформуеться, а форми замовних матерiалiв тут дуже розмат. «1нтернет в Укра1ш поки що отримуе замало легальних рекламних грошей, - пише дослiдниця. - Одначе низщ агентств та джинсовиюв-посередникiв удаеться переконати потенцiйних замовниюв, що онлайн-реклама i джинса - ще не вщкритий Клондайк, грандюзними можливостями якого можна скористатись майже на дурняк» [5].

З метою виявлення прихованого розмiщения замовних PR-матерiалiв в штернет-виданнях ми здшснили монiторинг провiдних украшських суспiльно-полiтичних онлайн-видань «Кореспондент.№1;» та «Украшський тиждень» на предмет дотримання ними шести основних журналютських стандарив: балансу думок, оперативности достовiрностi, вiдокремления фактiв вiд коментарiв, точностi та повноти представлених факпв, передбачених етичними кодексами Украши (взят до уваги матерiали, опублiкованi з 1 листопада 2010 року до 30 квггня 2011 року).

Формальними ознаками «онлайн-джинси» вважали риси, запропоноваш С. Колодницькою: брак внутршшх гiперпосилань, а також тейв у матерiалi, якщо вони зазвичай е на сайт (можлива причина цього - небажання iнтегрувати матерiал, який може зашкодити репутацiï, у структуру сайту), «дивна» рубрика (до прикладу, «^знес-обри», «Новини компанiй», «Власна думка», «З перших уст»), псевдошм автора або аношмнють матерiалу [4].

Зауважимо, що «Кореспондент.пеЪ» - iнформацiйне онлайн-видання, штернет-версiя всеукраïнського суспiльно-полiтичного журналу «Кореспондент», публiкуеться украïнською та росiйською мовами з 2000 року, позищонуючи себе як незалежний, об'ективний та респектабельний штернет-часопис. Мережа «Кореспондент.пеЪ» працюе цшодобово, однак у нiчний час шформацшш повiдомлення з'являються рiдко - трохи бшьше одного за годину. Головш рубрики видання: «Украïна», «Свiт», «Огляд преси», «Наука та здоров'я», «Шоу^знес», «Спорт», «Свро-2012», «Чудасiï», «Бiзнес», «Блоги», «Фото», «Вiдео», «Досье», «Я-Кореспондент», «Форуми».

Унаслiдок монiторингу цього iнтернет-видання виявлено, що частка матерiалiв з прихованою рекламою становить 2 % (724 шформацшш повщомлення з 28 990 проаналiзованих). Найчастiше порушувалися професiйнi стандарти збалансованостi думок, а також достовiрностi посилання на джерела.

Професiйний стандарт урiвноваженостi точок зору (вiдповiдно до п. 10 Етичного кодексу украшського журналюта, точки зору опонентiв, у тому чи^ тих, хто став об'ектом журналютсько1' критики, мае бути представлено збалансовано, так само мае бути подано оцшки незалежних експертiв [2]) найчастше порушувався в публiкацiях на пол^ичну тематику: «Т1гтко оцтив результат своег napmiï на м1сцевих виборах» (вщ 03.11.2010), «Тягнибок виступив за повторш вибори: порвемо не лише БЮТ, але й Партт регiонiв» (вщ 03.11.2010), «Tiгтко: Якщо nотрiбно, то спалю рейтинг до нуля» (вщ 29.11.2010). Варто зауважити, що приховану полггичну рекламу нерщко маскують шд «доброчиннiстю» того чи того депутата, фракци: «БЮТ: Видубецькому монастиревi загрожуеруйнащя» (вщ 01.11.2010), «Тимошенко висловила ствчуття у зв'язку 3i смертю баби Параски» (вщ 29.11.2010).

Комерцшна прихована реклама представлена у «Кореспондент» матерiалами, що стосуються популярних брендiв i не дуже вщомих торгових марок: «В 1вано-Франювську почалось виробництво пральних машин «Zanussi» (вщ 01.11.2010), «У2010 роц Райффайзен Банк Аваль вийшов у прибуток тсля двох мiльярдiв гривень збитку роком ратше» (вщ 27.01.2011) «Lufthansa на третину збтьшила перевезення на украгнському ринку» (вщ 08.02.2011), «Богдан» продаватиме в Укран китайсьт автомобт Lifan» (вщ 23.02.2011), «Видавц Cosmopolitan запускають журнал про вестля» (вщ 01.03.2011), «Газпром-медiа запустив найбтьший у Рунетi легальний вiдеопортал» (вщ 01.03.2011), «Велика европейська рекламна мережа виходить на украгнський ринок» (вщ 16.03.2011), «Pepsi запустила рекламу з Лободою та Андрiем Шевченком» (вщ 04.04.2011).

У наведених прикладах порушений стандарт достовiрностi посилання на джерела, передбачений п. 6 Етичного кодексу [2] - замють конкретного джерела шформацп маемо покликання на абстрактних анал^июв та експертв.

Замовш матерiали в аналiзованому виданш мютять також скандальш мотиви («Свропейсьт геï визнали купе Peugeot RCZ автомобтем року» (вщ 17.01.2011), подають рейтинги («Шмецький ртейл^гант повiдомив про рiзке збшьшення

показниюв у третьому кварталi» (вiд 02.11.2010), розповiдають про фшансовий ycnix компани («Великий виробник меблiв po3Micmue облкацИ на 20 млн грн.» (вщ 01.11.2010) тощо.

1нше аналiзоване видання - «Украшський тиждень» - це iнтернет-версiя всеукрашського сyспiльно-полiтичного журналу «Украшський тиждень». Позищонуе себе як iнформацiйно-аналiтичний портал, що висвiтлюe ключовi поди та проблеми кра!ни, пyблiкyeться укра!нською та англшською мовами з 2007 року i мае такi рубрики: «Новини», «Пол^ика», «Економша», «Свт>, «Суспшьство», «Культура», «Iсторiя», «Подорожi», «Колонки», «Архiв» та «Журнал».

Мошторинг онлайн-видання «Украшський тиждень» дав можливють виявити близько 1 % матерiалiв i3 прихованою рекламою (46 з 7562 шформацшних та 874 анал^ичних). Найчастiше в них порушуються стандарти збалансованостi точок зору, вщокремлення фактiв вiд коментарiв та достовiрностi.

Тематика приховано! реклами охоплюе сфери туризму («Дивовид» (вщ 27.01.2011), «Увiчливiсть королiв» (вщ 09.04.2011), полiтики («Дружина Януковича 3i сльозами на очах пообщяла об'еднати Украшу» (вщ 10.11.2010), «Балоган» на Закарпаттi» (вщ 26.11.2010), «У Харковi вiдкриють музей Партй регiонiв» (вщ 19.01.2011), бiзнесy («Литвину знадобились 17 автомобшв Toyota Camry» (вщ 05.11.2010), «Чоловiчий характер» (вщ 28.11.2010).

Так, у матерiалi «Увiчливiсть королiв» йдеться про Копенгаген, а наприкшщ публшаци з'являеться порада «Мандрiвниковi на замiткy»: «Зменшити витрати на дзвтки в роумтгу можна, скориставшись послугою TravelSiM. Вартiсть вихiдних дзвтюв i3 Дани... Новий внутршньомережевий тариф... Пункти продажу е в уах областях Украгни». У публшаци «Дивовид» рекомендують, як краще дютатися до Венеци: «Найзручнше - дешевим авiарейсом (лоукост-компамг Wizzair) i3 Киева або 3i Львова до Тревiзо (380 грн.)». Приховану рекламу виявлено i в подорожньому нарисi «Южне, що на П1вдш» (вiд 19.12.2010): «Перетнувши викладену тротуарною плиткою й оздоблену фонтанами центральну площу, заходимо у величезну мушлю «Олiмп». У спортивному залi лежить канадський ламтат, для догляду за яким необхiдно тдтримувати сталу температуру повтря. Мобтьш трибуни складен й поставлен тд сттки - гх можна розкласти для глядачiв... Завдяки помiрним цтам на джакузi й сеанси гiдромасажу в «Олiмпi» сюди частенько навiдуються одесити. А за мiсцевих мешканщв можна просто порадти, адже вони можуть втьно користуватися такою першокласною тфраструктурою ».

У статп «Чоловiчий характер» (вщ 28.11.2010) автор розповщае про «друга з iдеальним характером як компенсацт недосконалостi цього найкращого зi свiтiв» - автомобшь Mitsubishi Outlander XL - якого можна придбати «за вiдносно (ну дуже вiдносно) невелик грошi».

Нерщко замовш матерiали мютять скандальш мотиви («Герой гей-скандалу очолить «Харювпас» (вщ 12.01.2011) та рейтинги («Страховики склали рейтинг найбтьш авартних авто. Лiдирують Mitsubishi та Daewoo Lanos» (вщ 11.02.2011).

Порушення професшних стандарт збалансованост думок та вщокремлення факпв вщ коментарiв виявлеш у публшащях поличного спрямування (до прикладу, «БЮТ: «Ще не народився той чоловЫ, який би змiг налякати та зламати цю мужню жтку» (вщ 16.12.2010), «Днтропетровсью чиновники виправдовуються, що

Lexus м нав'язали» (вщ 05.11.2010), а також на 6i3Hec-TeMaraKy («Укратський суд тдтримавроаяну суперечц з талтцями за цукерки Rafaello» (вщ 19.01.2011).

Редакщя онлайн-видання могла би виправити ситуащю щодо порушення стандарту достовiрностi, iдентифiкyючи сво1х авторiв-нежyрналiстiв i таким чином даючи читачам зрозyмiти, що вiдповiдна стаття - вислiд суб'ективних думок зовнiшнього дописувача журналу. Утм авторство публшацп указуеться лише зазначенням iменi й прiзвища, тож для перешчного читача вона виглядае як матерiал самого видання, написаний його журналютом за редакцiйним завданням.

Вщсутшсть в онлайн-виданнях спецiальних рубрик для приховано! реклами, коментарiв, внyтрiшнiх посилань, порушення збалансованосп думок (у матерiалi згадуеться тiльки один бренд, вщображена позицiя лише одше1 сторони), наявшсть шформацп про економiчнi досягненнi бренда, устхи компани чи пiдприемства, доброчиншсть полiтичних сил, зображення або логотип конкретного товару тощо -усе це дозволяе квалiфiкyвати аналiзованi публшаци згаданих часописiв як замовнi матерiали, або «онлайн-джинсу».

Загалом зазначенi вище онлайн-видання демонструють стабiльний рiвень дотримання жyрналiстських стандартiв, про що свщчить невисока частка замовних матерiалiв, однак це жодним чином не швелюе проблему корупци у ЗМ1, зокрема переходу ii в онлайн-режим. Слщ зауважити, що порушення жyрналiстських стандартв можуть виникати як yнаслiдок недбалосп або низько1 квалiфiкацil жyрналiста (тобто неумисно), так i через свщоме (умисне) !х порушення. На сучасному етапi розвитку укра1нських медiа особливу небезпеку для права громадян отримувати шформащю та робити yсвiдомлений, зокрема пол^ичний, вибiр становить розмiщення у ЗМ1 рекламних матерiалiв без маркування, тобто фактично як жyрналiстських, що сприймаються аyдиторiею як бiльш об'ективш й збалансованi порiвняно з рекламою.

Застосування приховано1 реклами заборонене законодавством у багатьох европейських кра1нах. Так, у Великобританп цi питання дiево регулюе профспiлка (National Union of Journalist (NUJ): якщо стае вщомо, що той чи той високопосадовець пропонував хабар або будь-яке шше заохочення жyрналiстовi за виконання ним рiзного роду пiар-замовлень, то першого вiдразy ж звiльняють з роботи. У США функщонуе Федеральна торговельна комюя (FTC), яка вiдповiдае за штерпретащю реклами, що вводить в оману, приховано1 реклами та правове регулювання несyмлiнних методiв конкyренцii. До законодавчого регулювання реклами долyченi також iншi федеральнi органи (бiльш шж 20 центральних вiдомств). Рекламне законодавство Франци забороняе пряму i приховану рекламу тютюнових виробiв та алкоголю у вшх видах ЗМ1. Жоден рекламний вщеоролик не може бути показаний на телебаченш без дозволу Бюро перевiрки реклами. Рекламне законодавство Шмеччини мае велику кiлькiсть регламентацш щодо виробництва та розмiщення реклами в пресь Розмiщення реклами у вигщщ iнформацii вважаеться виявом недобросовюно1 конкyренцii, котру провадить рекламодавець.

Великий вплив на координащю загальних зусиль, ушфшащю вимог до реклами мають мiжнароднi неyрядовi органiзацii - Мiжнародна торговельна палата, Мiжнародна спiлка рекламодавщв, Мiжнародна асоцiацiя паблик рилейшнз, Мiжнародна спiлка ярмаркiв, Свропейська асоцiацiя шдприемств прямо1 реклами, Американська асоцiацiя рекламних агенцш тощо.

В Укра!ш регулювання приховано! реклами теж передбачено законодавством. Так, десятим абзацом статп 1 Закону Укра!ни «Про рекламу» вiд 3 липня 1996 року прихована реклама визначаеться як «iнформацiя про особу чи товар у програм^ передач^ публшацп, якщо така iнформацiя слугуе рекламним цшям i може вводити в оману осiб щодо дшсно! мети таких програм, передач, публшацш» [3]. Недобросовiсна реклама, згiдно iз Законом, «це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачiв реклами, завдати шкоди особам, державi чи суспiльству внаслiдок неточности недостовiрностi, двозначностi, перебiльшення, замовчування, порушення вимог часу, мiсця i способу розповсюдження» [3].

Поширення недобросовюно! та приховано! реклами укра!нське законодавство забороняе. Згiдно зi статтею 9 Закону Укра!ни «Про рекламу» вiд 3 липня 1996 року, «реклама мае бути ч^ко вщокремлена вiд шшо! шформацп, незалежно вiд форм чи способiв розповсюдження, таким чином, щоб И можна було iдентифiкувати як рекламу». Крiм того, «iнформацiйний, авторський чи редакцшний матерiал, в якому привертаеться увага до конкретно! особи чи товару та який формуе або шдтримуе обiзнанiсть та штерес глядачiв (слухачiв, читачiв) щодо цих особи чи товару, е рекламою i мае бути вмiщений тд рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами».

Проблема полягае у тому, що цитованих законiв не дотримуються. Немае державно! контрольно! установи в цш сферi, журналiстського органу саморегуляцп, як це е в багатьох кра!нах. Укра!нськi дослiдники пропонують створити медiа, яю принципово не публшуватимуть замовних матерiалiв, активнiше поширювати результати мошторингу «джинси» у масових ЗМ1 i навiть легалiзувати «джинсу» як порнографш.

На жаль, Нацiональна рада Укра!ни з питань телебачення i радiомовлення, як незалежний наглядовий орган у сферi електронних ЗМ1, не вживае заходiв реагування щодо порушення телерадюоргашзащями вказаних норм законодавства. У сферi друкованих ЗМ1 аналогiчного наглядового органа нема, як i реагування з боку прокуратури, яка мае функщю загального нагляду за дотриманням правопорядку в кра!ш.

Висновки. Отже, с^мкий розвиток технологiй, провадження РЯ^яльносп в межах нового iнформацiйного простору - вiртуального, поява нових шструмеппв, форм та засобiв взаемодi! тар-структури з мас-медiа в умовах глобально! штеграцп та iнтернетизацi! ЗМ1 - усе це свщчить про кардинальш змiни у структурi медiарилейшнз, що потребують вiдповiдного законодавчого регулювання та квалiфiкованих медiаграмотних журналiстських кадрiв. «Джинса» в медiа - це частина загально! корупцi! в суспiльствi, а порушення журналютом професiйних стандартiв (балансу думок, повноти шформацп, вiдокремлення факпв вiд коментарiв, оцiнок, висновкiв, достовiрностi, точностi подачi iнформацi!) призводить до тотально! дискредитацп його професiйно! дiяльностi.

Список лiтератури

1. Джинса у ЗМ1 - небезпечна та деструктивна [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://pr-portal.com.ua/djinsa/7363.php. - Назва з екрану.

2. Етичний кодекс укра!нського журналюта [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nsju.org/tabmenu/kodeks_etiki. - Назва з екрану.

3. Закон Украши «Про рекламу» вщ 3 липня 1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=270%2F96-%E2%F0. - Назва з екрану.

4. Колодницька С. Дурналютика, або Мистецтво передирания [Електронний ресурс]. /

С. Колодницька - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/1721. - Назва з екрану.

5. Колодницька С. Як розтзнати джинсу в штернет [Електронний ресурс]. / С. Колодницька

- Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/avtor/1652. - Назва з екрану.

6. Кореспондент [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua.korrespondent.net/ukraine. - Назва з екрану.

7. Кудряшова Т. Б. Об эпистемологии «идеи в медиасреде» // Медифилосифия II. Границы дисциплины: материалы международной научной конференции «Медиафилософия. Границы дисциплины» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.intelros.ru/pdf/mediafilosofia_2/8.pdf. - Назва з екрану.

8. Сайчук А. Яка "джинса» прша? [Електронний ресурс]. / А. Сайчук - Режим доступу: http://pr-portal.com.ua/djinsa/3558.php?sphrase_id=442537. - Назва з екрану.

9. Укра'шський тиждень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ut.net.ua/Magazine/.

- Назва з екрану.

10. Чабаненко М.В. 1нтернет-ЗМ1 як складова частина системи засобiв масово1 шформацп Украши: [монографiя] / Мирослава Вiкторiвна Чабаненко. - Запорiжжя: ЗНУ, 2011. - 183 с.

11. Burrell Ian. PR stunt or the new journalism?: The titans of public relations are going direct to viewers and readers [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.independent.co.uk/news/media/press/pr-stunt-or-the-new-journalism-the-titans-of-public-relations-are-going-direct-to-viewers-and-readers-1989936.html. - Назва з екрану.

12. Ridgway Judith. Practical Media Relations. / Judith Ridgway. - Brookfield, VT: Aldershot, 1996. - 232 p.

Шумицкая Г.В., Вишневская Н.И. Отечественная «онлайн-джинса» как нелегитимное средство взаимодействия PR-структуры и масс-медиа // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.344-350.

Статья посвящена проблеме распространения в Интернете заказных материалов (так называемой «онлайн-джинсы») как нелегитимного средства медиарилейшнз. Привлечены к анализу результаты мониторинга заказных PR-материалов в качественных украинских интернет-изданиях «Корреспондент.пв1» и «Украинская неделя».

Ключевые слова: медиарилейшнз, СМИ, PR-структура, коммуникативная технология, «онлайн-джинса», «Корреспондент.пв1», «Украинская неделя».

Shumytska H.V., Vyshnevska N.I. Domestic "online Jeans" as an illegitimate tool of interaction between PR-structure and mass-media // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). -№4. Part 1. -P.344-350.

Article is devoted to online distribution contract materials (so-called "onlinejeans") as an illegitimate means mediarelations. Results of the monitoring contract PR-materials in high-quality Ukrainian Internet publications "Korrespondent.net" and "Ukrainian week" attracted to the analysis.

Key words: mediarelations, media, PR-structure, communication technology, "online-jeans", "Korrespondent.net", "Ukrainian week".

Поступила до редакцИ' 19.08.2011 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.