CC BY
68Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.256-261.
РАЗДЕЛ 7. СОВРЕМЕННОЕ ИНФОРМАЦИОННОЕ ПРОСТРАНСТВО УКРАИНЫ
УДК 070:81.246.2(05)
АРГУМЕНТАЦ1Я В ЖУРНАЛ1СТСЬКИХ ТЕКСТАХ: Д1АЛОГ З ЧИТАЧЕМ ЧИ МАН1ПУЛЯЦ1Я СВ1ДОМ1СТЮ?
Варич М. В.
Кивський нац1ональний ун1верситет культури \ мистецтв, м. Кив, Украна
У стaттi до^джуються журналктсьш тексти, в яких присутн рiзнi види аргументаци. Зокрема, понятiйно-логiчна та емощйно-образна аргументаци та Чх тдвиди - фактологiчнi, юридичт, морально-етичн аргументи та публщистичт образи. Аргументащя в журнал^тських текстах вивчалася з урахуванням специфти сучасного укратського читача. Розглянуто та проаналЧзовано кторичт, психологiчнi, сощальн факти, як подаються в журналктських текстах. До^джуеться вплив аргументiв на громадську думку в цтому й на окремого iндивiдуума. Вивчаеться роль i мкце аргументiв в рекламних текстах. Також простежуеться взаемозв'язок мiж полтичним курсом держави i тематичним наповненням газет. Для до^дження явища аргументаци в журналктських текстах були взятi три всеукраЧнсью видання - тримовн «Дзеркало тижня», «День» та одномовна «УкраЧна молода».
Ключовi слова: аргументи, журнал^тсьш тексти, газети, читачi, матпулящя.
Актуальшсть. У сучасних умовах розвитку нацюнального шформацшного простору на журналюта лягае серйозна вщповщальшсть перед громадянами Укра!ни за той вплив, який чинять його матерiали, надруковаш у перюдищ, показаш по телебаченню, виголошеш по радю. Вщомо, що журналютика з-помiж шших функцш виконуе також функщю формування громадсько! думки наа тлi зростаючо! безвщповщальносп «жовто! преси», яка вдаеться до умисно! дезшформацп та друку неперевiрених даних.
Актуальшсть. Покликання професшного журналiста полягае не в маншуляцп свiдомiстю споживача, а у тактовному спшкуванш з ним на належному рiвнi, у подачi незаангажовано! шформацп та коментарiв. У цьому процес важливу роль вщграють фактаж й аргументи.
Мислячу людину нав'язливi заклики не переконують. Журналют повинен аргументувати, наводити докази, подавати рiзнi точки зору. Водночас вш не повинен забувати, що остаточний вибiр лишаеться за споживачем шформацп. Серйозне
видання уникае будь-яких спонукальних закликiв чи агiтацiй, розумiючи, що вони можуть викликати реакщю протилежну очiкуванiй.
Вплив аргументаци у журналiстських текстах дослщжуеться з перших рокiв здобуття Украшою незалежностi. Ця проблема вивчалася дослщниками журналiстики В. Здоровегою, I. Михайлином, I. Борковським, С. Орополком, В. Бобиком, В. Рiзуном. Науковцi звертали увагу на рiзновиди аргументаци у рiзних журналiстських контекстах. Всебiчно проаналiзував явище аргументаци у своему шдручнику «Теорiя i методика журналютсько! творчости» В. Здоровега у роздiлi «Аргументащя в журналютищ». На основi проведених дослiджень вiн створив «Схему рiзновидiв аргументаци в публщистищ», у статп «Сила i безсилля слова» у «Дзеркалi тижня» описав свое бачення мiсця та ролi аргументiв у журналютських текстах. Виключно аргументаци у журналютищ присвяченi роботи Г. Брутяна «Аргументащя», О. Кузнецова «Аргументащя в публщистищ» та I. Хоменка «Основи теори аргументаци».
Однак, у втизнянш журналiстицi глибшого дослiдження потребують методи впливу на аудитора iз застосуванням новiтнiх технологiй.
Мета статтi: дослщити журналiстськi тексти на сторiнках яюсних всеукрашських перiодичних видань, в яких присутня аргументацiя, та визначити вплив таких матерiалiв на свiдомiсть громадян та !х вибiр.
Завдання:
1. Проаналiзувати наслiдки впливу, який здшснюють на аудиторiю журналiстськi тексти з аргументащею;
2. Розглянути, яким чином на практищ вiтчизнянi журналiсти використовують у сво!х текстах фактологiчну та моральну-етичну аргументацiю;
3. Розглянути дотримання принципiв об'ективностi, доцiльностi та правдивост в текстах з аргументами.
Об 'ектом вивчення е журналiстськi тексти з аргументащею.
Предметом дослщження - вплив на свщомють читача та формування громадсько! думки, який здшснюють журналюти через тексти з аргументащею.
Найголовшша вимога до аргументу - його ютиншсть. Аргументом мае бути лише таке судження, iстиннiсть якого вже доведена. Спошб аргументаци у ЗМ1 мае деякi особливостi.
Аргументащя у ЗМ1, розрахована на широку аудиторiю, бувае перенасичена емоцiйно. Це не завжди сприяе пошуку ютини, але впливае на переконання. Вiрменський професор Г. А. Брутян зазначав, що «взаемовщношення доведення i переконування може виражатися трьома спiввiдношеннями. Можна довести i переконати, можна довести не переконавши, можна переконати, не доводячи... можливi поеднання, коли не доводимо i не переконуемо» [1, с. 8].
У наш час особливо важливо звертати увагу на толерантшсть i пристойнiсть висловiв. Необережно вжите слово, грубий епiтет можуть стати причиною не лише морального осуду, а й вщповщного покарання.
Науковець В. Здоровега зазначав, що журналютська аргументащя поеднуе в собi аспекти комушкаци, логiки та психологи [4, с. 121].
Сучасна яюсна журналютика прагне бути журналiстикою конфлiкту. II суть полягае в тому, що ефiрний час або шпальта видання надаеться спецiалiстам, якi мають дiаметрально протилежнi точки зору. Вони по черзi висловлюють сво1 аргументи. О^м того, до дискуси допускаеться також втручання споживача мас-медшно! продукци для того, щоб вiн м^ висловити свою точку зору. Для цього на ТБ i радю органiзовують прямi ефiри й опитування (вiдкритi й анонiмнi), а в журналах i газетах вiдводять колонки для друку лисив чшаив. Таким чином, виробники шформаци та И споживачi шукають iстину або новий шлях розвитку. Такий тдхщ серед украшських мас-медiа притаманний першому каналу украшського радiо (програма «Житейськi будш»), УТ-1 (програма «Шустер-лайф»), газетам «День», «Украша молода», журналу «Краша».
Неяюсш ЗМ1, щоб заохотити споживача купувати товари, якi йому насправдi непотрiбнi, вдаються до використання забороненого «25-го кадру». Таким чином, ЗМ1 перетворюються з iнформаторiв на агiтаторiв. На противагу 1м чинить якiсна преса, зокрема, «Украша молода» та «День».
У цих ЗМ1 переважають фактолопчна й емоцiйно-образна аргументацп.
Зокрема, в «Укра!ш молодiй» надруковано матерiал Василя Не!жмака «Чи заклюе Мазепу двоголовий орел». Журналют звертаеться до фактолопчно! аргументацп, безпосередньо-емоцiйних висловiв, коментарiв. Вш зазначае, що в Полтавi планують встановити пам'ятник гетьману Украши 1вану Мазепi. Власна позицiя мiського голови Полтави Олександра Мамая щодо встановлення пам'ятника стае очевидною через його «вбивчий» аргумент. Вiн зазначив, що сощологи провели опитування та встановили, що лише 6% висловилися за Мазепу. До вищесказаного додав, що мер повинен займатися дорогами, тролейбусами, харчуванням дтей у школах, а не пам'ятниками [5, с. 6].
У газет «Украша молода» надруковано матерiал Ярослава Тракало тд заголовком «Мшютр вщ лукавого». Журналiст аргументуе чому росiйськi украшщ звинувачують очшьника МЗС Костянтина Грищенка в обмаш. Причиною став його виступ. Замють того, щоб захищати права наших громадян у РФ, вiн почав доводити, що рошяни, закриваючи украшсью оргашзацп, мають рацiю. Аргументувати свое положення вiн намагався досить об'ективно: наголосив, що ОУР не проводила щорiчнi збори, и вщдшень недостатньо, що не дае 1й право називатися федеральною оргашзащею. Журналiст вдаеться до безпосередньо-емоцiйного вислову, зазначаючи, що украшське МЗС «вiшае на вуха локшину», намагаючись створити псевдоукрашську органiзацiю замiсть ОУР. Ще одним аргументом того, що Грищенко вщкрито обманював, е ситуащя, яка склалася з бiблiотекою украIнськоI лiтератури у м. Москва Мiнiстр звiтував перед нардепами, запевнивши, що читальня працюе в нормальному режима Насправдi ж сайт бiблiотеки не працюе, сервер не повернули, тривають допити. Застосовуючи морально-етичну аргументащю, журналiст прагне докричатися до сумлiння Грищенка: «Нашому МЗС варто було б задуматися та перевести речi у практичну площину, продемонструвавши, що доля росiйських украшщв е нам небайдужою.
Нормальний мшютр мав би згорiти вщ сорому, розповiдаючи те, що говорив Грищенко» [6, c. 9].
У газет «День» надруковано матерiал Марп Томак пiд назвою «Гетто-мюзик». Журналiстка iнформуе, що Верховна Рада скасувала квоти щодо украшомовно1 музики (йдеться про норму, яка встановлювала, що в загальному обсязi мовлення не менше, нiж 50 % мають становити украшсью музичнi твори). У текст переважае фактологiчна аргументащя й емоцiйнi оцiнки та вислови. Наводяться коментар^ посилання на джерела, з яких була отримана шформащя. Автор законопроекту Олена Бондаренко наводить фактолопчш аргументи щодо необхщност прийняття даного законопроекту. Вона наголошуе, що украшських музичних творiв замало, тож аудиторiя не отримуе рiзноманiтноl шформацп. Аргумент е слабким i не досить переконливим. Адже музикознавцям вщомо, що украшомовш пiснi були першими у списках 40 найпопуляршших музичних творiв у кра1ш. Журналiст вважае, що прийняття закону е нищенням украшомовност, та наголошуе, що встановлених квот шхто не дотримувався. Аргументуе це недотримання тим, що в Укра1ш не було жодного випадку покарання за те, що на радю, телебаченш ведеться вщкрита антиукрашська пропаганда. Журналют пише, що радюстанцп в Укра1ш «язик не повертаеться назвати украшськими». Аргументуе цю тезу тим, що украшомовш пiснi «крутили» вщ 2 ночi до 6 ранку, формально дотримуючись законодавчих вимог. «Гетто-мюзик» - влучно висловилася Барбара з гурту «Мертвий пiвень» про новий законопроект. II вислiв став вдалим заголовком для статп. Найпотужшшим аргументом у статтi виявився вислiв, що «жоднi квоти та !х скасування не вплинуть на любов украшщв до свое1 насправдi яюсно1 музики». Аргумент доповнений фотокарткою, на якш зображено гру на украшських музичних iнструментах. Аналiз статтi дае можливють зробити висновок, що автор закликае украшщв оговтатись i вщродити колишню славу спiвучого народу [2, с. 8].
У газет «День», у статп «Як почуваешся, рщна мово?», Костянтин Гришин наводить емоцшно-образш та фактологiчнi аргументи. Матерiал вш iлюструе двома фотокартками: iз засшженого Майдану Незалежностi, на який прийшла молодь з плакатами, аби засвщчити свою любов i повагу до украшсько1 мови та iз сайту in.org.ua, на якому зображено профшь доросло1 людини, що звертаеться до немовля. Автор наводить фактолопчш аргументи на користь того, що украшська мова лишаеться рщною для бшьшоси населення Украши: «За даними перепису 2011 року, украшська е рщною для 67, 5% громадян Украши». Автор також наводить аргументи чому рщна мова в Укра1ш «почуваеться незатишно»: «У мешканщв схщних регюшв право на свою мову намагаються вдабрати, закриваючи нечисленш украlнськi школи». Вiдчуваеться, що пишучи статтю, автор прагнув об'еднати суспшьство навколо мовного питання [3, с. 6].
Отже, аналiз газет «День» та «Украша молода» засвщчив, що в анал^ичних матерiалах у цих ЗМ1 журналiсти сво1 аргументи висловлюють тактовно, не маншулюючи свщомютю читача.
Однак в украшському медiапросторi е видання, якi охоче друкують матерiали про порушникiв норм поведшки, смакують деталями бiйок, сварок, усшяких нетрадицiйних вiдхилень. Часто героями журналютських текстiв у незалежнiй Украш стають люди з нетрадицшною орiентацiю, яю в яскравих подробицях описують сво! уподобання. Такi описи можуть спонукати пiдростаюче поколiння вести нетрадицiйний спошб життя.
Антигуманним е вживання у ЗМ1 непристойних фраз i висловiв, якими нiби хизуються зiрки естради, актори. Поява таких фраз призводить до засилля iнформацiйного простору безкультур'ям, заохочуе подiбним чином спiлкуватися решту населення.
Висновки. Таким чином, на дiевiсть аргументiв у процесi переконування впливають такi чинники: iм'я журналюта, авторитетнiсть джерела шформацп, вдало пщбраний фактаж i вмiння вправно ним оперувати.
Журналюти якiсних видань («День», «Украша молода») у сво'х анал^ичних статтях дотримуються необхiдних моральних принцитв, закладених у правилi ТОКАЦ (точнють, об'ективнiсть, коректнiсть, аргументованiсть, цiлiснiсть). Для цього вони використовують здебшьшого фактолопчну й емоцiйно-образну аргументацп. Журналiсти цих видань, наводячи певш аргументи у сво'х текстах, намагаються об'еднати суспшьство навколо нацiонального питання.
Однак цього не можна сказати про «жовту пресу», що застосовуе психологiчнi технологи, аби перетворити читача на автомат, який виконуватиме те, що нав'яжуть ЗМ1.
У сучасному шформацшному просторi журналюти, о^м традицiйних способiв аргументацп, використовують рiзноманiтнi методи психологiчного впливу на свщомють людини, наприклад, «бший шум», «25 кадр», приховану реклама. Вплив зазначених технологш на формування громадськоI думки маловивчений i потребуе глибшого дослщження.
Список лiтератури
1. Брутян Г. Аргументация / Г. Брутян. - Ереван, 1984. - 112 с.
2. «День». - 3 лютого 2011 року.
3. «День». - 22 лютого 2011 року.
4. Здоровега В. Теор1я 1 методика журнал^сько:' творчоси / В. Й. Здоровега. - Льв1в, 2004. - 268 с.
5. «Украша молода». - 15 лютого 2011 року.
6. «Украша молода». - 22 лютого 2011 року.
Варич М. В. Аргументация в текстах журналистов: диалог с читателем или манипуляция сознанием? // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.256-261.
В работе исследуются журналистские тексты, в которых излагается различная аргументация. В частности, понятийно-логическая и эмоционально-образная аргументации и их подвиды - фактологические, юридические, морально-этические аргументы, публицистические образы. Аргументация в журналистских текстах изучалась с учетом специфики современного украинского читателя. Рассмотрены и проанализированы исторические, психологические, социальные факторы в материалах журналистов. Изучается влияние аргументов на формирование общественного мнения и на отдельных индивидуумов, а также роль аргументов в рекламных текстах. В работе прослеживается взаимосвязь между политическим курсом государства и тематикой газет. Аргументация в журналистских текстах изучалась на основе трёх всеукраинских изданий -трехъязычных: «Зеркало недели», «День» и одноязычной «Украина молодая».
Ключевые слова: аргументы, материалы журналистов, газеты, читатели, манипуляция.
Varich M. An argumentation is in texts of journalists: dialog with a reader or manipulation consciousness? // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.256-261.
In the article deals with complex research of journalistic articles with different argumentation. In particular, logical moral, ethics argumentation is studied in article. Specific of contemporary readers is taken into consideration. Historical and social factors which caused the development argumentation in journalistic articles have been regarded. Influence of arguments is studied on forming of public opinion and on separate individuals. It is also that there political course of the state and the newspaper's articles. The article deals research of role of arguments in publicity texts. In journalistic texts studied an argumentation from pages of 3 newspapers - 2 bilingual and 1 unilingual.
Key words: arguments, materials of journalists, newspapers, readers, manipulation.
Поступила до редакцп 06.04.2011 р.
