CC BY
16
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Лгтература.
1. Анохина Г.А., Скопиченко C.B. Современные аспекты микроэкологического дисбаланса. Профилактика и лечение //Журнал практичного лкаря. - 2001. - №4. - С.20-24.
2. Бережной В.В., Крамарев С.А., Мартынюк В.Ю., Е.Е.Шунько та соавт. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции //Здоровье женщины. - 2002. -, №4(12).-С.79-91.
3. Бережний В.В., Уыч Н.К., Орлюк 1.Б. Д1агностика, сучасна фармакотератя та профтактика кишкового дисбактерю-зууд1тей: Метод.рекомендацп.-Кшв, 2000.-36с.
4. Тутченко Л.1., Отт В.Д., Марушко Т.Л. та cniB. Особливос-Ti формування системи м1кробюценозу у новонародже-них та немовлят та шляхи його оптим1зацп //Журн. практичного лкаря,. - 2001. - №5. - С.24-30.
5. Шунько Е.Е. Новый взгляд на формирование эндомикро-экологического статуса у новорожденных детей // Журн. практичного лкаря. - 200з. - №1. - С.54-61.
6. Claton PT. Inborn errors presenting with liver dysfunction // Semin Neonatol. - 2002. - №7 (1). -C.49-63.
7. STATGRAPHICS Plus 5.1 (2001, Statistical Graphics Corp.)
Реферат
Современные аспекты формирования микробиоциноза кишечника у новорожденных групп перинатального риска. Годованец Ю.Д., Юркив О.И.
Ключевые слова: новорожденный, дисбиоз кишечника, пребиотики, пробиотики.
Проведено комплексное клинико-паракпиническое обследование новорожденных в раннем неонатальном периоде. Реализация факторов перинатального риска у детей на фоне перинатальной патологии приводит к нарушению формирования микроэ-кологии полости толстого кишечника. Профилактика, своевременная диагностика и корекция микроэкологических нарушений с использованием комплекса пре- и пробиотиков дает возможность предупредить развитие тяжелых форм диебиоза кишечника в младенческом возрасте.
Summary
NEW ASPECTS OF INTESTINAL MICROBIOCENOSIS FORMATION IN NEWBORNS OF PERINATAL RISK GROUPS. Hodovanets Yu.D., Yurkiv O.I.
Key words: newborn, intestinal disbiosis, prebiotics, probiotics.
Newborns of early neonatal period were subjected to the complex clinical and paraclinical investigation. Realization of perinatal risk factors in the children against the background of perinatal pathology results in the disturbances in formation of cavitary microenvironment of the large intestine. Prophylaxis, early diagnosis and appropriate correction of the microenvironmental disturbances by applying the complex of pre- and probiotics allow to prevent the development of severe forms of intestinal disbiosis in newborns.
УДК 612.015.6-053.2
BITAMIHHE ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ТЕЙ У CTAHI «ЗДОРОВ'Я» I ПАТ0Л0ГП*
Сршова 1.Б., Ширта T.B., Чернова О.В., Лщенко Н.Е., Мочалова Г.О.
Луганський державний медичний университет
Дефщит Minponympieumie i, зокрема, eimaMinie (А, Е, С, В1, В6> В9, В12, фол1евог кислоти та in.) при eidcymnocmi корекцп, pano або тзно запускае ланцюг генотоксичних подш, що приеодятъ до матфестацп бшъш агресиених генетичних програм, якг формуютъ оргатчну необороттстъ або малу обороттстъ процеЫе що розеиеаетъся нейродегенерацп. Обстежено 96 дтей етом eid 3 до 18 роте з хротчним лямблюзом (33), порушенням пуриноеого обмту (дизмemaбoлiчna неф-ponamiя на mai клнчних ознак нереоео артритичного дiameзy) (31) та еегетатиеною дисфунк-щею (32). Встаноелено, що е умоеах стресогенного еплиеу, еикликаного тфекцтною або сомати-чною namoлoгieю (лямблюз, дизмemaбoлiчna neфponamiя, ВСД) еиникае значний дефщит етам^ те В1, В2, В6, РР, С, що, у сеою чергу, ускладнюе переби захеорюеання.
Ключов1 слова: втамЫи, д1ти, лямблюз, пуриновий обмш, вегетативнадисфункщя.
Вступ
Сучасний св1т визнав одыею з головних загроз ф^ичному й ¡нтелектуальному здоров'ю людини проблему прихованого голоду. Мова йде не про голод, що людина з гордост приховуе. Прихова-ним голодом прийнято називати хроннний дефщит в1тамУв \ мкроелементв у рацюы харчу-вання. Неспец1алютов1 в це важко пов1рити, але пост1йна недостача нав1ть Тхых незначних к1ль-костей здатна провокувати й зб1льшувати сотн1 хвороб, вад ф1зичного й розумового розвитку й в
остаточному п1дсумку п1д1рвати життездатнють нац1й у ц1лому.
У високотехннному св1т1 проблема прихованого голоду стала актуальною для бщних \ для ба-гатих краТн. Життя в еколог1чно неблагополучних м1стах \ нервов! перевантаження вимагають п1д-вищеноТ витрати в1там1н1в. А сучасн1 технологи харчування не сприяють збереженню найцннн шого в продуктах. Гострота ситуаци стае ще б1льш в1дчутною в умовах економ1чно1 61дност1, нестач1 тих або ¡нших елемент1в у фунт1 й вод1.
* Робота виконувалася в1дпов1дно до основного плану НДР Луганського державного медичного ун/верситету \ являв собою фрагмент теми „Вивчення характеру адаптац/йних можливостей д/тей п\д впливом стресогенних фактор/в в еколо-гнно несприятливому регюн! Донбасу й шляхи корекцп дезадаптац/йних в/дхилень" (№ держреестрацп 0104и004308).
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Вщ дефщит1в особливо страждають BariTHi жн-ки, молод1 MaTepi, flim
Bei крайни вже вжили або вживають екстрених заход^ для боротьби з прихованим голодом, 4i-тко уевщомлюючи, що тим самим фактично за-поб1гають нацюнальнм катастроф!. Американцу наприклад, пщрахували, що профтактика мкро-нутр1ентно1 недостатност1 дозволяе im попере-дити 4 з 10 дитячих смертей i на третину знижу-вати материнську смертнють, пщвищувати на 40% працездатнють i на 10-15 пунк^в середнм коефщент ¡нтелектуального розвитку (IQ) населения, на 5% збтьшити валовий продукт краТни [5,6].
У нас сьогоды теж багато мфкувань про те, що дефщит, скажемо, в1тамУв-антиоксидант1в зни-жус onipHicTb оргаызму, брак зал^а загрожус анем1ями, а нестача йоду - вщеталютю в розу-мовому розвитку. Прийом BiTaMiHy B6 або nipn-доксина, що бере участь у вироблены серотони-ну, тобто речовини, що втримуеться в головному мозку, сприяс полтшенню настрою. Часто де-прес1я трапляеться в людей, що мають дефщит фол1сво1 кислоти, TiaMiHy й рибофлавЫу [1].
На жаль, проблема стае все серйозышою. По споживанню мкронутр1ент1в УкраТна перебувас на одному з останых мюць у CBiTi, чому законо-MipHO вщповщае наеттьки ж незавидне мюце й по середнм тривалост1 життя.
В1там1ни - незамны бюлопчно активы речовини, що виконують роль катал1затор1в р^них фе-рментних систем або входять до складу бага-тьох фермента. В^амЫи необхщы для нормального обмшу речовин, росту й вщновленню тканин, 6ioxiMi4Horo забезпечення Bcix функцм оргаызму. Недостатнс надходження BiTaMiHiB призводить до порушення ферментативних реа-кцм, rino- або ав1тамшозу з вщповщною картиною захворювання. Значний дефщит тих або ¡н-ших BiTaMiHiB в opraHi3Mi (автамЫоз) у Tenepirn-н1й час зустрнаеться достатньо рщко. Значно частше зустрнаеться субнормальна забезпече-HicTb в1там1нами, що не супроводжуеться яскра-вою кпннною картиною автамЫозу, але все-таки негативно позначаеться на загальному ста-Hi: попршуеться самопочуття, зменшусться onip-HicTb оргаызму ¡нфекцмним захворюванням, знижусться працездатысть. Субнормальна за-безпечеысть втамЫами, що виявляеться спецн альними ферментними й радюзотопними методами дослщження, вщбиваеться на загальному фЬичному розвитку дитини або пщл1тка [4].
Особливо вщчуемо недолк BiTaMiHy Вт. Його споживання ледь перевищус половину вщ реко-мендованих норм. Це пов'язане з рядом причин. По-перше, одномаытним рацюном, що мютить надлишок менш значних у вщношены харчовоТ й бюлопчноТ uiHHOCTi продукта (KOHcepBOBaHi й рафноваы продукти й т.п.). Як вщомо, BiTaMiHH надходять ¡з Тжею за винятком BiTaMiHiB А и D, що BiflcyTHi в рослинних джерелах. iHrni BiTaMiHH е практично у Bcix харчових продуктах. Однак
роль окремих продукт^ у забезпечены оргаызму в1тамшами р^на, тому одномаытний рацюн не забезпечуе достатнього надходження в органам в1тамш1в. Традицмно вважасться, що овоч1 й фрукти е основним джерелом в1тамУв \ вл1тку органам людини "накопичуе" в1тамни про запас. Як евщчать дослщження, наприкнц1 л1та дмсно спостер1гаеться полтшення забезпеченост1 вн тамном С, каротинощами й жиророзчинними вн тамшами, тобто тими в1тамшами, як1 е у значим ктькост1 в овочах \ фруктах. Дефщит же в1тамн н1в групи В, основними джерелами яких е продукти тваринного походження, не зникас. 3 ¡ншого боку, варто мати на увазу що втрати при кулЫа-рнм оброб^ залежно вщ втамЫу, виду продукту й способу обробки можуть становити вщ 10-30 до 40-90%. Значна частина в1тамУв руйнусться при консервуваны, збер1ганы й ¡нтенсивнм технологией обробц1 харчових продукт^. Ц1 втрати можуть ¡стотно знижувати в^амнну цннють того або ¡ншого продукту. У багатьох продуктах в1та-мши перебувають у зв'язаному станк Бюлогнна доступнють (ступнь засвосння) р^них в1тамн1в з р^них продукт^ коливасться в широких межах: вщ 5 до 80% вщ Тхнього загального вмюту, обмн рюваного хЫчними методами. Потр1бно врахо-вувати ще той факт, що порц1я харчового продукту, яка забезпечуе необхщне споживання того або ¡ншого в1тамну, досить велика, \ в деяких випадках досягае соты грам1в. Вживання такоТ ктькост1 Тж1 в реальному житт1 неможливе й не-припустиме у зв'язку з тим, що воно неминуче призведе до зайвого споживання енерги \ як на-сл1док до надлишковоТ маси т1ла. Це означав, що рацюн сучасноТ дитини, екпадений з натура-льних продукт1в, цтком адекватний нашим енер-готратам \ нав1ть надлишковий по калор1йност1, виявляеться не в змоз1 забезпечити органам не-обх1дною к1льк1стю в1там1н1в [2].
Дефщит мкронутрюнт1в ¡, зокрема, в1тамш1в (А, Е, С, В1, В6, В9, В12, фол1евоТ кислоти та ¡н.) при в1дсутност1 корекцИ", рано або тзно запускае ланцюг генотоксичних под1й, що приводять до маыфестаци б1льш агресивних генетичних про-грам, як1 формують орган1чну необоротн1сть або малу оборотн1сть процес1в нейродегенерац11 [3,4,6].
Особливо гостро проблема деф1циту мкрону-тр1ент1в коштуе перед д1тьми, що перебувають у стаы стресу чи то ¡нфекц1йного, чи то психолоп-чного. При цьому страждають ва, без винятку, органи й системи, у тому числ1 й нервова система - головний координатор життево важливих функц1й.
Метою дослщження було визначення вм1сту в1там1ну В1, В2, В6, РР, С у д1тей у пер1од хрон1ч-ного ¡нфекц1йного стресу, викликаного Giardia ¡атЬПа, метабол1чними зм1нами, а саме: пору-шенням пуринового обм1ну (нервово артритич-ний д1атез, дизметабол1чна нефропат1я) та фун-кц1ональними зеувами у вигляд1 вегетативно-нервовоТ дисфункцИ".
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Матер1али та методи
Пщ спостереженням перебувало 96 д1тей Bi-ком вщ 3 до 18 роюв з хроннним лямблюзом (33), порушенням пуринового обмну (дизмета-болнна нефропат1я на тл1 шннних ознак нерво-во артритичного д1атезу) (31) та вегетативною дисфункцию (32). Yci XBopi, включен! в дослн дження, були рандомЬоваы за статтю й BiKOM. BMicT BiTaMiHy В1 визначали за активыстю транс-кетолази й т1амшдифосфат-ефекту (Тдф-ефект) еритроцит1в KpoBi. Забезпечеысть BiTaMiHOM В6 визначаеться за р1внем кофермент1в nipiflOKca-льфосфату й пфидоксальмонофосфату (ПАЛФ+ПАМФ) у плазм1 KpoBi та екскрецп 4-пфидоксиловоТ кислоти з добовою сечею. Для дослщження в^амну В2 використовували флю-орометричний метод дослщження. Забезпечен-ня BiTaMiHOM РР визначаеться за рвнем у KpoBi ыкотинамщаденндинукпеотиду (НАД) та екс-крецИ з сечею Ж-нкотинамщу (N1-MHA). Аскор-б1нову кислоту в KpoBi визначали за методом Farmer.
Статистичну обробку отриманих результат!в проводили за загальноприйнятим у бюлогп та медицин! методом з використанням критер1ю Ст'юдента та Oirnepa.
Результати досл1джень та ix обговорення.
При обстежены д1тей було встановлено, що XBopi на хроннний лямблюз (перша трупа) скар-жились на бть у верхнм половин! живота, який посилювався пюля вживання грубо!' або гостроТ Тжк У деяких хворих визначалося посилення апетиту (пЬнього - через 1,5-2 години пюля 1ж), що часто супроводжувався печ1ею або кислим вщригуванням, нудотою. Диспепсичний синдром був виражений у хворих по-р1зному: нудота, ¡н-коли блювання, вщригування пов1трям, Тжею, зниження апетиту, здуття та бурчання в кишечнику, вщчуття дискомфорту в животу розлади випорожнень (схилы-мсть до закретв); у Bcix fli-тей спостер1галися ознаки хроннноТ ¡нтоксикаци
- слабость, млявють, пщвищена втомлюванють, порушення сну, головний бть.
Дти з ВСД (друга група) скаржились на частий головний бть, запаморочення, непереносимють поТздок у транспорт!, перюдичний бть у серц1, слабость, втомлюванють, перепади настрою, ¡нод1 субфебрильну температуру тта.
Д1ти з порушенням пуринового обмну (третя група) скаржились на дизуричы розлади, перн одичы набряки п1д очами. У вс1х був наявний ас-теновегетативний синдром, який проявлявся пщвищеною втомлюваыстю, драт1влив1стю, сла-бкютю, головним болем, розладом сну.
При анал1з1 результат^ видно, що у вах об-стежених д1тей спостер1галося зниження р1вня в1тамну В1 в еритроцитах. Результати проведе-них дослщжень показали, що вмют т1амЫу (ви-значеного за ТДФ-ефектом) у хворих трьох груп також достовфно був знижений пороняно з нор-мальним вщповщно на 54,4% (р<0,01) 42,7% (р<0,001), та 55,0% (р<0,01).
Результати дослщження р1вня в1тамну Вт у кров1 (дослщження ТДФ-ефекту в еритроцитах кров1) евщчать про те, що в 50% хворих з хронн чним лямблюзом вщмнався явний ппов1там1ноз (ТДФ-ефект>1,25), в 25% - пом1рний (ТДФ-ефект>1,15), в 25% - нормальний вмют т1амЫу в оргаызмк
При обстежены д1тей з порушення пуринового обмну виявлено: в 50% — глибою вияви недо-статност1 в1там1ну Вт (ТДФ-ефект>1,25), в 35% — пом1рний дефщит (ТДФ-ефект>1,15) \ лише в 15% — нормальне забезпечення в1там1ном Вт. Екскрецп з сечею склала 408,6±20,67 нмоль/добу.
При обстежены хворих д1тей ми також визна-чили достов1рне зниження р1вня в1тамУв у кров1 ¡нших груп В. Так, середый р1вень В2 склав 91,54±7,56 нмоль/л (екскрецт з сечею — 642,5±42,1 нмоль/добу), в1там1ну В6 — 130,23±9,55 нмоль/л (екскрецп з сечею — 6,1±0, 6 мкмоль/добу) (рис).
Рисунок. Вм ¡ст BiT3MiHiB В1, В2, Вб, РР, С у здорових тэ хворих
У бтьшост1 д1тей Bcix груп ми визначили знижений BMicT аскорбновоТ кислоти, який у сиро-ватц1 KpoBi коливався вщ 30,9 до 465,54 мкмоль/л, середня ктьюсть була 35,41 ±0,32 мкмоль/л. Це супроводжувалось вщповщним зниженням середых показниюв добовоТ екскрецп
аскорбшовоТ кислоти з сечею до 67,54±5,66 мкмоль/добу. BMicT BiTaMiHy РР у KpoBi коливався вщ 34,6 до 58,5 мкмоль/л, у середньому цей показник складав 41,34±1,32 мкмоль/л. Екскре-ц1я з сечею коливалась вщ 23 до 52,5 мкмоль/добу i екпадала в середньому
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
37,77±0,74 мкмоль/добу.
Висновки
1. Спирючись на результати наших дослщжень, можна зробити висновок, що в умовах стре-согенного впливу, викликаного ¡нфекцмною або соматичною патолопею (лямблюз, диз-метаболнна нефропатт, ВСД), виникае зна-чний дефщит BiïaMiHiB В1, В2, В6, РР, С, що, у свою чергу, ускладнюе nepe6ir захворювання.
2. Наведен! дослщження забезпеченост1 BiTaMi-нами оргаызму хворих д1тей доводять необ-хщнють проведения корекци BiTaMiHHOï недо-CTaTHOCTi полЫтамЫними препаратами в комплексному лкуваны захворювань.
3. Надал1 можна вважати перспективним розро-бки лкувальних заход^, спрямованих на ко-рекц1ю наявних ознак ппов1там1нозу.
Л1тература
Конь И. Я., Тоболева М. А., Димитриева С. А. Дефицит витаминов у детей: основные причины, формы и пути профилактики у детей раннего и дошкольного возраста // Вопросы современной педиатрии. — 2002. — Т.1, № 2. — С. 62—66.
Лукьянова О.Л., Вржесинская О.А., Коденцова В.М. Витамины и дети// Педиатрия. - 2000. - №1.- С.34-35. Майданник В. Г., Глебова Л. П. Сучасш можливост1 д1аг-ностики та лкування зал1зодефщитних сташв у д1тей // Пед1атр., акуш. та пнекол. — 2003. — № 2. — С. 27—32. Няньковський С.Л., 1вахненко О.Л., 3ар1чанський Я., Том-KiB Я.М, Гудзон Н.Ф. Пор1вняльн1 аспекти ентерального i парентерального застосування BiTaMiHiB у п1дл1тк1в з хро-ычною гастродуоденальною патолог1сю // Перинатолог1я та пед1атр1я. — 2001. — №4. — С. 62-65. Dror Y., Stern F., Berner Y.N., Kaufmann N.A., Berry E., Maaravi Y., Altman H., Cohen A., Leventhal A., Nitzan Kaluski D. Recommended micronutrient supplementation for institutionalized elderly.// J. Nutr. Health. Aging. - 2002. -Vol. 6(5) - P.295-300.
Goodman, Gilman's The pharmacological Basis of Therapeutics, Eight Edition, - 2002, - vol. 2, - 1236 p.
Реферат
ВИТАМИННАЯ ОБЕСПЕЧЕННОСТЬ ДЕТЕЙ В СОСТОЯНИИ «ЗДОРОВЬЯ» И ПАТОЛОГИИ Ершова И.Б., Шырина T.B., Чернова О.В., Тищенко H.E., Мочапова Г.О. Ключевыеслова: витамины, дети, лямблиоз, пуриновый обмен, вегетативнаядисфункция.
Дефицит микронутриентов и, в частности, витаминов (А, Е, С, Bi, В6, Bi2, фолиевой кислоты и т.д.) при отсутствии коррекции, рано или поздно запускает цепь генотоксических событий, приводящих к манифестации более агрессивных генетических программ, которые формируют органическую необратимость или малую обратимость процессов развивающейся нейродегенера-ции. Обследовано 96 детей в возрасте от 3 до 18 лет с хроническим лямблиозом (33), нарушением пуринового обмена (31) и вегетативной сосудистой дисфункцией (32). Установлено, что в условиях стрессогенного влияния, вызванного инфекционной или соматической патологией возникает (лямблиоз, нарушение пуринового обмена, ВСД) возникает дефицит витаминов: В1, В2, В6, РР, С, что в свою очередь усугубляет течение заболевания.
Summary
VITAMIN SUPPLYING OF HEALTHY CHILDREN AND CHILDREN IN PATHOLOGICAL CONDITION Yershova I.B., Shyrina T.D., Chernova O.V., Tishchenko N.Ye., Mochalova H.O. Key words: vitamins, children, lambliasis, purine metabolism, vegetative dysfunction.
Deficiency of micronutrients and in particular vitamins (A, E, C, B1, B6, B12, folic acid, etc) when being uncorrected properly some time or other triggers the chain of genotoxic effects resulting in the manifestation of more aggressive genetic programs which produce organic irreversibility or partial reversibility of developing neurodegeneration. Among 96 children aged 3 -18 who were examined 33 persons had chronic lambliasis, 31 had disturbances of purine metabolism, and 32 had vegetative vascular dysfunction. It has been found out the stress caused by infection or somatic pathology (above-mentioned pathologies) gives rise vitamin deficiency, especially B1, B2, B6, РР, С vitamins, that in its turn aggravates the course of the diseases.
