CC BY
12
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
СТАТТ1 КОНФЕРЕНЦП
УДК: 616-053.31:616.33-008-87+612.336
СУЧАСН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ М1КР0Б10ЦЕН03У КИШК1ВНИКА В Н0В0НАР0ДЖЕНИХ ГРУП ПЕРИНАТАЛЬНОГО РИЗИКУ
Годованець Ю.Д., Юрте О.1.
Буковинський державний медичний уыверситет, м.Черн1вц1
Проведено комплексне клгтко-параклгтчне обстеження новонароджених у раннъому неонаталъ-ному пергодг. Реалгзацгя факторгв перинаталъного ризику в дгтей на фот перинаталъног патологи спричиняе порушення формування мгкроекологгг порожнини товстого кишкгвника. Профг-лактика, своечасна дгагностика та корекцгя мгкроекологгчних порушенъ з використанням комплексу пре- та пробготикгв надае змогу попередити розвиток тяжких форм дисбгозу кишкгвника у немовлячому вгцг.
Ключов1 слова: новонароджений, дисбюз кишгавника, пребютики, пробютики.
Вступ
Удосконалення надання допомоги д1тям вщ народження, забезпечення Тх ф^юлопчного росту та розвитку е актуальними напрямками пед1а-три сьогодення. Особливостями немовлячого вь ку е тдвищена активысть процеав обмну та вщносна функцюнальна недосконалють систем оргаыв, у тому числ1 шлунково-кишкового тракту, що зумовлюе необхщнють забезпечення адекватного спостереження та лкування.
Функцюнальними особливостями оргаыв травления у новонароджених \ д1тей немовлячого вку е низький вмют у шлунку соляноТ кислоти \ протеол1тичних фермента, зменшення секреци жовч1 печнкою, пщвищений вмют кисню у товс-тому кишювнику [5]. При вигодовуваны грудним молоком з урахуванням наявност1 у його скпад1 специфнних бфщогенних субстрат^, глобулУв вах кпаав \ неспецифнних захисних фактор^, в перюд1 новонародженост1 формусться ункаль-ний спектр б1фщуальноТ мкрофлори, яка скла-дае 85-95% вщ ваеТ кишковоТ мкрофлори. Од-нак становления нормально!' мкрофлори нав1ть у здорових новонароджених мае поступов1 фази, проходить за певний перюд часу [3, 4]. Осктьки впродовж перших дыв життя у бютопах дитини переважас умовно-патогенна мкрофлора, цей перюд визначасться як перюд транзиторного дисбюзу \ е найбтьш загрозливим з позици мк-роекологи, осктьки нав1ть слабов1рулентний умовно-патогенний мкрооргаызм може спричи-нити в оргаызм1 дитини розвиток ¡нфекцмного процесу [2,3].
Групу ризику щодо розвитку мкроеколопчних порушень кишювника складають новонароджеы з клннними проявами перинатальной патологи. РеалЬаця фактор^ ризику в анте- та ¡нтраната-
льному перюд1 спричиняе на першому тижы життя порушення адаптаци р^ного ступеня важ-кост1, що потребус лкування й забезпечення догляду дитини окремо в1д матер1 п1д наглядом медичного персоналу. Вщповщно, це призво-дить до заселения оргаызму новонародженого мкрофлорою, яка не завжди е ф^юлопчною. Цьому ж сприяе використання р^них груп меди-чних препарат^, що у сукупност1 викликас порушення формування мкробюценозу кишювника.
Метою науковоУ роботи було дослщження характеру формування мкроеколопчного сере-довища кишювника в новонароджених з урахуванням особливостей ранньоТ неонатальноТ адаптаци для удосконалення профтактики та корекци виникнення раных дисбютичних порушень.
Матер1али 1 методи досл1дження
Вивчеы особливост1 переб1гу раннього неона-тального перюду та формування мкроеколопч-ного середовища кишювника у 30 новонароджених д1тей. I групу (15 д1тей) екпали новонаро-джеы, у яких на першому тижы життя спостерн галися порушення адаптаци внаслщок перинатальной патологи з проявами дисбюзу кишювни-ка. II групу (15 д1тей) склали новонароджеы, у яких був фзюлопчний переб1г раннього неона-тального перюду.
Комплекс додаткового паракпннного обстеження д1тей включав бюхЫчний аналЬ кров1 та аналЬ мкроеколопчного середовища порожнини товстого кишювника. Динамнне спостереження за д1тьми проводилося впродовж першого мюя-ця життя.
Б1ох1м1чн1 дослщження здмснювалися в умо-вах лабораторп обласного д1агностичного центру з використанням бюхЫчного анал^атору
Актуальт проблеми сучасно! медицини
"ULTRA" ф1рми Kone (ФЫлянд1я) та апарату для электрофорезу "PARAGON" фрми "Bekman" (Австр1я), реактиви ф1рми. Аналои мкроеколоп-чного середовища BMicTy порожнини товстого кишювника виконувалися за загальноприйняти-ми мкробюлопчними методиками на 6a3i кафе-дри кпннноТ ¡мунологи та алергологи Буковин-ського державного медичного уыверситету. АналЬ отриманих результат^ проведений за допомогою пакету прикладних програм "Stat-grafics" [7] з використанням загальноприйнятих статистичних метода дослщження.
Результати та ix обговорення.
Д1ти обох груп спостереження народилися у ф^юлопчний терм1н гестаци 37-40 тижыв. За ан-тропометричними та морфо-функцюнальними ознаками BiporiflHoi BiflMiHHOCTi м1ж трупами не вщмналося. Оцнка адаптаци при народжены за шкалою Апгар на 1-5-й хвилинах у д1тей I групи -5-7 бал1в, уд1тей II групи - вщповщно 8-9 бал1в.
Показники 6i
Вивчення особливостей переб1гу ваптност1 та полопв у матер1в д1тей основноТ групи показало, що у 66,7% випадюв мали мюце певы усклад-нення. Так, у 5-и жнок (33,3%) була вщмнена плацентарна недостатысть, у 3-х жнок (20,0%) гостра асфкая плода, у 2-х жнок (13,3%) сома-тичы захворювання. Загроза реал^аци антенатального ¡нфкування вщмнена у 5-и випадках. Вщповщно стан 3-х д1тей при народжены був тяжким за рахунок гостроТ асфкси; у 5-и новона-роджених вщмналися ознаки неонатальноТ ен-цефалопати, у 2-х д1тей мали мюце кл1н1чн1 прояви реалЬаци внутршньоутробного ¡нфкування.
АналЬ бюх1м1чних показниюв сироватки кров1 показав, що клнны форми захворювань у д1тей в ранньому неонатальному перюд1 супроводжу-ються певними змшами, що потребують корекцп. Результати бюхЫчних дослщжень кров1 д1тей груп порвняння представлен! у табл. 1.
Таблиця 1
м'нного аналву кровI новонароджених груп пор1вняння (М±т)
Показники кров1 I група II група
Загальний бток (г/л) 58,4+1,3 55,5+1,5
Апьбумни (г/л) 33,1+1,2 31,4+1,2*
Бт1руб1н загальний(мкмоль/л) 33,9+2,2 136,9+27,3*
Б1л1руб1н прямий(мкмоль/л) 9,9+0,5 16,1+2,0*
АЬАТ (Од/л) 16,3+1,9 32,5+5,3*
АЭАТ (Од/л) 30,1+1,9 42,9+5,6
Глюкоза (ммоль/л) 3,8+0,3 3.2+0,3
Сечовина (ммоль/л) 3,2+0,2 5,8+0,5*
ЛДГ(од/л) 579,2+26,5 971,2+62,5*
Лужна фосфатаза (од/л) 277,0+17,7 241,7+15,4*
ГГТ (од/л) 90,8+8,7 51,7+6,3*
Холестерин (ммоль/л) 1,7+0,1 2,0+0,8
Триглщериди (ммоль/л) 0,4+0,03 1,2+0,2*
Сечова кислота (мкмоль/л) 292,1+25,1 646,9+97,5*
Примака *- в1рогщн1 вщмЫносп пор1вняно з контролем
Виявлеы змни бюхЫчних показниюв у д1тей за умов перинатально!' патологи вказують на на-явнють порушень обмну речовин та нестабть-нють гомеостазу, причому значний дисбаланс вщмнасться при тяжких клннних проявах захворювань. Слщ пам'ятати про функцюнальну незртють гепатобт1арноТ системи та шлунково-кишкового тракту в новонароджених, що при мн сцевих порушеннях циркуляци за умов ппоксп спричиняють недостатысть процеав перетрав-лювання та всмоктування харчових ¡нград1снт1в та порушення спектру мкробюценозу кишювни-ка. Застосування медикаментозних препарат^ та режим перебування окремо вщ матер1 е до-датковими несприятливими факторами розвитку
дисбютичних зм1н, що потребуе вщповщноТ корекцп.
Результати проведених дослщжень свщчать, що нав1ть за умов ф^юлопчноТ адаптаци в новонароджених на 5-у добу вщмнаються порушення мкробюценозу кишювника II-III ступеня тяжкост1 за лабораторними критер^ми. При ре-ал1зац1Т фактор^ постнатального ризику, порушены умов догляду та вигодовування дитини в подальшому формуються прояви дисбюзу киш-к1вника, що набувають клннних ознак. Отримаы даы дослщжень мкробюценозу товстого кишюв-ника в д1тей на 5-у добу життя представлен! у табл.2.
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Таблиця 2
ОсобливостI мкробюценозу порожнини товстого кишмвника у новонароджених груп пор1вняння на 5-у добу життя (М±т)
Показники II група I група
(Lg КУО/г) (Lg КУО/г)
Б1ф1добактер1Т 5,28+0,29 4,7+0,13*
БактероТди 8,88+0,19 9,6+0,09
Лактобактерм 8,38+0,13 8,7+0,20
Пептококи 7,61+0,33 8,8+0,12*
Пептострептококи - 8,7+0,15
Кишков1 палички 7,46+0.42 9,6+0,78*
Стафтококи - 5,7+0,08
Протей - 6,6+0,70
Гриби роду Candida - 3,6+0,30
Примака *- в1рогщ|-п вщмЫносп пор1вняно з контролем
Представлен! у табл.2 даы свщчать, що перюд формування мкробюценозу кишювника в новонароджених, що мають перинатальну патолопю, характеризуеться значно зменшеною ктькютю бфщобактерм, пщвищеним вмютом пептокоюв та кишковоТ палички. Мкроеколопчне середо-вище формуеться за рахунок нормально!' ктькост1 лактобактерм та бактеро'Щ1в. За дани-ми л1тератури, враховуючи значно нижчу концентрац1ю ¡ндигенноТ мкрофлори, нав1ть у практично здорових д1тей на 6-7 добу життя вщ-мнасться пролферацт умовно-патогенноТ фло-ри ¡з включениям ТТ до складу бюплвки. Дослщження мкроеколопчного середовища товстого кишювника в д1тей, як1 мають перинатальну патолопю, свщчать про наявнють порушень, що вщповщають тяжким формам дисбюзу кишювника [1,2]. За вщсутност1 своечасноТ коре-кцп кл1н1чн1 прояви дисбюзу в немовлят можуть набувати значноТ кпшнноТ тяжкостк Неодностайысть у висновках публкацй в1тчизняних \ заруб1жних фах1вцв не дае змоги практикуючим лкарям отримати вщповщы ре-комендаци щодо алгоритм^ лкування дисбюзу. Тим не менш, досвщ спостереження немовлят свщчить про необхщнють спостереження цюТ ка-тегорп д1тей, та за необхщност1, проведения своечасноТ корекцп з використанням комплексу пре- та пробютичних препарат^.
Дослщження останых роюв свщчать, що мк-рофлора кишювника приймас участь у процесах детоксикацп, осктьки вона першою у скпад1 б1о-пл1вки вступас у контакт з патогенними субстанции. Детоксикацп за участю мкрооргаызмв проходить за рахунок мкробноТ бютрансформа-цИ х1м1чних сполук у нетоксичы та малотоксичы, виводячи IX частково з оргаызму з фекалтми. Мкрофлора кишювника, поряд з печнкою, задн яна у процесах печнково-кишкового кругооб1гу багатьох органнних \ неорганнних сполук. Це вщповщно забезпечус захист оргаызму вщ ток-
сичних сполук як за рахунок окислювальних процеав печнки, так \ за участю гщрол™чних, вщновлювальних фермента мкрофлори кишкь вника. Таким чином, порушення мкроекологи кишювника е причиною пщвищеного наванта-ження на печнку, що за умов значного токсичного впливу спричиняс ТТ функцюнальы \ структуры змни [1,6].
Процеси синтезу, печнково-кишковоТ циркулям та метабол¡зму жовчних кислот, холестерину та стерощних гормоыв також здмснюються за участю кишковоТ мкрофлори. Вмют у порожниы кишювника кров1 \ жовч1 стерощних сполук та Тх стввщношення до певноТ мфи залежить вщ ферментативноТ активност1 мкрофлори, ТТ видового й ктькюного складу. Найбтьш суттсвий вплив мкрооргаызмв вщмнаеться на метаболам основних компонента жовч1 - жовчних кислот. Пщ впливом бета-глюкоронщази мкрооргаызмв у травному каналу а найбтьш активно у дистальних вщдтах тонкоТ кишки, вщбуваеться декон'югаця зв'язаного б1л1руб1ну. Втьний бт1рубн шляхом реабсорбцп пщ впливом мкрооргаызм1в трансформусться з утво-ренням уробтногеыв. Таким чином, порушення мкроекологи кишювника може спричинити порушення метабол^му жовчних кислот \ б1л1руб1ну, що вщповщно пщвищуе стаз \ лтогены властивост1 жовч1 [1].
Висновки
1. Сучасы особливос^ формування мкробю-ценозу кишювника характеризуются змь нами вщповщно до характеру адаптаци ди-тини на першому тижы життя.
2. Пороняно з1 здоровим новонародженими в д1тей, що мають перинатальну патолопю, вщмнаються порушення мкробюценозу кишювника, що характеризуються знижен-ням р1вня б1ф1дофлори при пщвищеному вм1ст1 пептокок1в та кишково!' палички.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Лгтература.
1. Анохина Г.А., Скопиченко C.B. Современные аспекты микроэкологического дисбаланса. Профилактика и лечение //Журнал практичного лкаря. - 2001. - №4. - С.20-24.
2. Бережной В.В., Крамарев С.А., Мартынюк В.Ю., Е.Е.Шунько та соавт. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции //Здоровье женщины. - 2002. -, №4(12).-С.79-91.
3. Бережний В.В., Уыч Н.К., Орлюк 1.Б. Д1агностика, сучасна фармакотератя та профтактика кишкового дисбактерю-зууд1тей: Метод.рекомендацп.-Кшв, 2000.-36с.
4. Тутченко Л.1., Отт В.Д., Марушко Т.Л. та cniB. Особливос-Ti формування системи м1кробюценозу у новонародже-них та немовлят та шляхи його оптим1зацп //Журн. практичного лкаря,. - 2001. - №5. - С.24-30.
5. Шунько Е.Е. Новый взгляд на формирование эндомикро-экологического статуса у новорожденных детей // Журн. практичного лкаря. - 200з. - №1. - С.54-61.
6. Claton PT. Inborn errors presenting with liver dysfunction // Semin Neonatol. - 2002. - №7 (1). -C.49-63.
7. STATGRAPHICS Plus 5.1 (2001, Statistical Graphics Corp.)
Реферат
Современные аспекты формирования микробиоциноза кишечника у новорожденных групп перинатального риска. Годованец Ю.Д., Юркив О.И.
Ключевые слова: новорожденный, дисбиоз кишечника, пребиотики, пробиотики.
Проведено комплексное клинико-паракпиническое обследование новорожденных в раннем неонатальном периоде. Реализация факторов перинатального риска у детей на фоне перинатальной патологии приводит к нарушению формирования микроэ-кологии полости толстого кишечника. Профилактика, своевременная диагностика и корекция микроэкологических нарушений с использованием комплекса пре- и пробиотиков дает возможность предупредить развитие тяжелых форм диебиоза кишечника в младенческом возрасте.
Summary
NEW ASPECTS OF INTESTINAL MICROBIOCENOSIS FORMATION IN NEWBORNS OF PERINATAL RISK GROUPS. Hodovanets Yu.D., Yurkiv O.I.
Key words: newborn, intestinal disbiosis, prebiotics, probiotics.
Newborns of early neonatal period were subjected to the complex clinical and paraclinical investigation. Realization of perinatal risk factors in the children against the background of perinatal pathology results in the disturbances in formation of cavitary microenvironment of the large intestine. Prophylaxis, early diagnosis and appropriate correction of the microenvironmental disturbances by applying the complex of pre- and probiotics allow to prevent the development of severe forms of intestinal disbiosis in newborns.
УДК 612.015.6-053.2
BITAMIHHE ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ТЕЙ У CTAHI «ЗДОРОВ'Я» I ПАТ0Л0ГП*
Сршова 1.Б., Ширта T.B., Чернова О.В., Лщенко Н.Е., Мочалова Г.О.
Луганський державний медичний уыверситет
Дефщит Minponympieumie i, зокрема, eimaMinie (А, Е, С, В1, В6> В9, В12, фол1евог кислоти та in.) при eidcymnocmi корекцп, pano або тзно запускае ланцюг генотоксичних подш, що приеодятъ до матфестацп бшъш агресиених генетичних програм, якг формуютъ оргатчну необороттстъ або малу обороттстъ процеЫе що розеиеаетъся нейродегенерацп. Обстежено 96 дтей етом eid 3 до 18 роте з хротчним лямблюзом (33), порушенням пуриноеого обмту (дизмemaбoлiчna неф-ponamiя на mai клнчних ознак нереоео артритичного дiameзy) (31) та еегетатиеною дисфунк-щею (32). Встаноелено, що е умоеах стресогенного еплиеу, еикликаного тфекцтною або сомати-чною namoлoгieю (лямблюз, дизмemaбoлiчna neфponamiя, ВСД) еиникае значний дефщит етам^ те В1, В2, В6, РР, С, що, у сеою чергу, ускладнюе переби захеорюеання.
Ключов1 слова: втамЫи, д1ти, лямблюз, пуриновий обмш, вегетативнадисфункщя.
Вступ
Сучасний св1т визнав одыею з головних загроз ф^ичному й ¡нтелектуальному здоров'ю людини проблему прихованого голоду. Мова йде не про голод, що людина з гордост приховуе. Прихова-ним голодом прийнято називати хроннний дефщит в1тамУв \ мкроелементв у рацюы харчу-вання. Неспец1алютов1 в це важко пов1рити, але постмна недостача нав1ть 1хн1х незначних кть-костей здатна провокувати й збтьшувати сотн1 хвороб, вад ф1зичного й розумового розвитку й в
остаточному пщсумку п1д1рвати життездатн1сть нац1й у цтому.
У високотехн1чному св1т1 проблема прихованого голоду стала актуальною для бщних \ для ба-гатих краТн. Життя в еколопчно неблагополучних м1стах \ нервов! перевантаження вимагають п1д-вищеноТ витрати в1тамш1в. А сучасн1 технолог!!' харчування не сприяють збереженню найц1нн1-шого в продуктах. Гострота ситуаци стае ще б1льш в1дчутною в умовах економнноТ 61дност1, нестач1 тих або ¡нших елемент1в у ^рунт1 й водк
* Робота виконувалася в1дпов1дно до основного плану НДР Луганського державного медичного ун/верситету \ являв собою фрагмент теми „Вивчення характеру адаптац/йних можливостей д/тей п\д впливом стресогенних фактор/в в еколо-гнно несприятливому регюн! Донбасу й шляхи корекцп дезадаптац/йних в/дхилень" (№ держреестрацп 0104и004308).
