CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК 616.34-00.7272-002.1-085.33
ВИК0РИСТАННЯ ПР0Б10ТИК1В В РАНН1Й ЕНТЕРАЛЬШЙ ТЕРАП11 ПРИ Г0СТР1Й Т0НК0КИШК0В1Й НЕПР0Х1ДН0СТ1
Лыоненко О.В., Чорна 1.О., Жданов С.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
У робот1 узагалънено досв1д ряду ведучих клгнгк по використанню раннъог ентералъног терапгг з застосуванням пробютитв. Приведено механгзми взаемодп мгкробних популяцш I макрооргатзму. Розглянуто способи корекцп дисбюзу кишечника за допомогою пробютичних препарат1в. Використання пробютитв полтшуе резулътати лгкування хворих за допомогою раннъог паретералъног терапгг.
Ключов1 слова: рання ентеральна терагля, дисбюз, пробютики.
Людський организм \ колоызуючи його органи \ тканини рЬномаыи-л мкрооргаызми \ в1руси - ау-томкрофлора - являють едину еколопчну систему, яка знаходиться у станл динамнно! р1вноваги. Необхщно пщкреслити, що бтьш ыж 60% зага-льноТ ктькост1 мкрооргаызмв зосереджено у шлунково-кишковому тракп. Який колоызус бтя 1014 - 1015 мкробних тш [1,7].
В останы роки акцентуеться увага на важпивос-т1 эндогенного мкро бюценозу. Нормальна киш-кова мкрофлора регулюе основы життево важ-лив1 функцп, е одним з бар'ерв на шляху пато-генних бакгерм. Спввщношення м1ж и окремими представниками ч1тко визначенк Це в першу черту значним вмютом анаеробних мкрооргаызмв, при незначному вмют1 аеробних, що \ визначае стан еубюзу кишечника. Даны про стан кишковоТ мкрофлори е ¡нформативним показником здо-ров'я людини [2, 4].
Трансформацт ентерального середовища ви-кпикае структурно-функцюнальы змЫи рЬних ор-гаыв \ систем [3,5].
Доведено, що люб1 оперативы втручання на органах шлунково-кишкового тракту супроводжу-ються прип-лченням захисних бар'ерних мехаыз-м1в кишечника, як1 забезпечують його еколопчний гомеостаз, що суттсво ускладнюс проткання п1с-ляоперацйного перюду [4].
Насамперед, страждас моторно-евакуаторна функцт кишечника. Пюляоперацйна моторна ен-теропатт - уыверсальна адаптацмно-компенсаторна реакцт шлунково-кишкового тракту на жрурпчну агреаю, захисний захщ проти надм1рно!' колоызацп [6]. Прип-лчення моторно! функцп' кишечника призводить екосистему киш-ково!' флори до деструкцп. 3 розвитком пюляопе-рацмного парезу \ затримкою пасажу кишкового вмюту виникас неконтролюсмий ¡мунною системою оргаызму рют \ змЫа мкрофлори шлунково-кишкового тракту, створення благо приемних умов для дисбалансу бактер1апьноТ р1вноваги [5]. Найбтьш важливою ознакою дисбюзу е змна сфери перебування мкрофлори кишечника -експанст и за меж1 звичайно! зони перебування, яке визначасться як синдром надм1рноТ колоыза-цп тонкого кишечника (синдром «overgrowh»). У фЫолопчних умовах у 5% проксимальний вщдт тонкоТ кишки мютить не бтьш 102 - 103 мкробних тт одного-двох штам1в [8].
КлУчний синдром надлишковоТ колоызацп тонко!' кишки проткас у вигляд1 ентеральноТ недоста-тностк Окрем1 мкрооргаызми м1грують у верхы вщдти тонкоТ кишки. Втрачасться антагонистична активнють внутршньо кишковоТ мкрофлори. Патогенна мкрофлора у проевт кишечника шляхом конкурентного метаболЬму порушус процеси полосного травления, здмснюючи травления за ра-хунок власних протеол1тичних фермента. В цих умовах вщбуваеться формування так званого "симбюнтного" травления [2]. Кр1м цього, внасль док ураження мкробами щ1точковоТ кайми \ глко-калкса ентероцит1в порушуються процеси мем-бранноготравлення \ всмоктування [1,3].
Необхщно пщкреслити, що розвитку синдрому «overgrowh» \ порушення екосистеми у хворих з синдромом ентеральноТ недостатност1 сприяс не ттьки порушення пасажу вмюту шлунково-кишкового тракту, але й антибактер1альна тера-гня. Ентеральна недостатнють е одним з пускових мехаызмв ендотоксикозу. В умовах порушення порожнинного \ пристЫкового травления, ¡нтенси-вного росту \ кардинально!' змЫи складу м1кро-флори кишковий вмют набувас токсичного характеру. Феномен транс локаци бактер1й \ Тх токсин1в з гастро1нтестинального тракту у внутршы середовища орган1зму розглядаеться як один з ун1 -версальних ¡нфекц1йних механ1зм1в формування синдрому ендогенноТ ¡нтоксикацИ", який потребус патогенетичноТ терап1Т [2,8].
Синдром надм1рноТ колоызаци тонкоТ кишки у хворих з гострою тонко кишковоТ непрох1дн1стю розвиваеться значно част1ше, н1ж д1агностусться, тому, що в бтьшост1 випадк1в вЫ прот1кас на суб-кл1н1чному р1вн1 Це пояснюсться тим, що при компенсованм форм1 порушення м1кро бюценозу проявления дисфункцИ" кишечника неспециф1чн1 або в1дсутн1. Ц1 обставини необх1дно враховувати \ приймати до уваги при призначены комплексно!' терапИ" в пюляоперацмному пер1од1 у хворих з гострою тонко кишково!' непрохщнютю з метою свосчасного виявлення \ корекцп дисбюзу.
При генерал^ованм форм1 дисбюзу кр1м локально!' симптоматики з боку кишечника, мають м1-сце ознаки ¡нтоксикацИ", ¡нод1 з проявами септико п1емГ|" \ ¡мунодеф1циту. У зв'язку з цим, для дано!' групи хворих, як1 оперуються за екстреними показаниями необх1дно включати у комплексне л1ку-вання бюпрепарати з проб1отичним механ1змом
Том 7, Выпуск 1-2
135
BÍCHMK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
дм, як1 спрямован1 на корекц1ю мкрофлори у кишечнику [1,2,4]. На цьому eTani виникае необхщ-HicTb в рацюнальному п1дбор1 npenapaTiB, як1 зм1-цнюють кишковий бар'ер, нормап1зують кишкову мкрофлору i вщновлюють моторику кишечника, що е одним з суттевих фактор1в патогенетичного пщходу до л1кування хворих з гострою тонкокиш-koboi непрох1дн1стю.
Механ1зми взасмоди мкробних популяц1й i мак-роорган1зму, а також можпив1сть патолопчного впливу ендогенного бюценозу у розвитку захво-рювання ¡нтенсивно вивчаються. Велику увагу придтяють бюпрепаратам в корекцп кишково!' м1-крофлори [4,7,8]. Традиц1йно л1кування дисбюзу передбачае усунення надм1рного бактер1ального обс1мен1ння тонко!' кишки, вщновлення нормально!' мкробно!' флори, покращення кишкового травления i всмоктування, вщновлення порушено!' моторики кишечника i пщвищення реактивност орган1зму [4]. В наведен1й cxeMi значна роль в1д-водиться про бютичним препаратам, як1 можливо призначати як без попередньо!' антибактер1ально!' терапп, паралельно з нею, так i п1сля не!'. Тому, що транслокац1ю збудник1в xipypriHHo'f ¡нфекцп блокують антибютики, а ще б1льш ефективно жи-Bi бактер1альн1 препарати [5]. В наступний час встановлено, що найбтьш ефективними i безпе-чними речовинами корекцп дисбюзу кишечника е дом1нуюч1 у нормалы-лй м1крофлор1 анаероби з цукрол1тичними властивостями органами з роду Bifidobacterium i Lactobacillus, як1 е основою бага-тьо!' 6ionpenapaTiB [7].
Активно ведеться розробка нових лкарських форм npo6ioTHKiB (1моб1л1зованих, капсульова-них), як1 здатн1 забезпечити максимальне збере-ження бактер1й, тому, що введен! ентеральним шляхом б1опрепарати п1ддаються систем! захисту з боку слизово!' оболонки шлунково-кишкового тракту. Механ1зм fli!' ¡мобтЬованих форм Biflpi3-нясться тим, що штучно створен! сорбован1 MiKpo колони про бютичних бактер1й знаходяться у ¡н-шому ф1зико-х1м1чному стан1, що забезпечуе б1льш ¡нтенсивну !'х взаемод1ю з прист1нковим шаром слизово!' кишечника I п1двищуе!'х антагон1-стичну активн1сть. Кр1м того, вони мають ту перевагу, що кр1м захисту бюмаси, сорбенти прояв-ляють детоксикац1йний ефект шляхом сорбц|| I видалення з кишечника токсин1в, продукт1в неза-вершеного метабол1зму I патогенних м1кроорган1-зм1в. У цьому проявлясться подв1йний сануючий ефект 1моб1л1зованих проб1отик1в.
Призначати проб1отичн1 препарати доц1льно у в1дпов1дност1 з принципом м1кро еколог1чно!' адекватное^ з урахуванням м1кроб1олог1чних пору-
шень, фази ¡ стад|| дисбюзу кишечника, а також стану ¡ характеру основного захворювання. Одн1 препарати сл1д призначати з проф1лактичною метою, 1нш1 - з л1кувальною [6,8].
При вибор1 засоб1в корекцп дисб1озу ми розгля-дасмо не т1льки структурн1 складов1 проб1отичних препарат1в, але й шляхи введения !'х в орган1зм. Традиц1йний пероральний cnoc¡6 введения допо-внюсмо введениям препарат1в з допомогою кл1зм ¡ через назо1нтестинальний зонд, як1й вводиться 1нтраоперац1йно ¡ спец1ально використовусться для вщновлення балансу м1кроекосистеми р1зних в1дд1л1в тонко!' кишки починаючи з раннього nic-ляоперац1йного пер1оду на фон1 проведения ан-тибактер1ально!' Tepanli.
Таким чином, для корекци 1нтра1нтестинального статусу доц1льно використовувати патогенетич-ний п1дх1д. 3 ц1ею метою необх1дне призначення в ранньому п1сляоперац1йному пер1од1 проб1отич-них препарат1в. 3 !'х допомогою стае можливим п1дсилення цитопротекторно! активност1 слизово!' шлунково-кишкового тракту, вщновлення його моторно-евакуаторно!' ¡ дигестивно!' функц1й, но-рмал1зац1я кишкового м1кро б1оценозу, п1двищен-ня колон1зац1йно!' резистентност1 ¡ загально!' реак-тивност1 орган1зму.
Використання проб1отик1в як1сно покращус ре-зультати л1кування хворих прооперованих з приводу гостро!' тонкокишково! непрох1дност1 за ра-хунок стимуляц|| як органних метабол1чних процесс, так ¡ комплексного !'х впливу на весь орга-н1зм.
Л1тература
1. Барановський А.Ю., Кондрашина G.A. Дисбактер1оз и дисбиоз кишечника. - СПб.:Питер, 2000. -224с.
2. Бондаренко В.М., Воробьев А.А. Дисбиоз1 и npenapaTi с пробиотической функцией // Журн.микробиол. - 2004. -№ 1. - С. 84-92.
3. Григорьев П.Я., Яковенко Э.П. Нарушение нормального состава кишечной микрофлоры, клиническое значение и вопросы терапии. - М., 200. - 15с.
4. Курыгин А.А., Стоса Ю.М., Багненко С.Ф. Неотложная хирургическая гастроэетерология: Руководство для врачей. - СПб, 2001. - 469 с.
5. Попова Т.С., Шрамко Л.У.,Полков Л.Ф., Меншиков Д.Д., Лазарева Е.Б., Городецкая Р.В., Тропская Н.С. Нутрице-втики и пробиотики в лечении синдрома кишечной не-джостаточности и нормализации микробиоценоза кишечника // Клин.медицина. - 2001. - С.4-9.
6. Ткаченко Е.И. Клиническое питание: Состояние и перспективы развития //Клин.питание. - 2003. - № 1. - С.3-7.
7. Collins M.D., Gibson G.R. Probiotics, prebiotics, and syn-byotics approaches for modeling the micribial ethiology of the gut.// Am. J. O. Nutr. - 1999. - Vol. 69, № 5. - P.1052-1057.
8. Fuller R., Gibson G.R. Probiotics and biotics: microflora management for improved health // Clin. Microbiol.Infect. -1998. - № 4. - P.477-480.
Реферат
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРОБИОТИКОВ В РАННЕЙ ЭНТЕРАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ПРИ ОСТРОЙ ТОНКО-КИШЕЧНОЙ
НЕПРОХОДИМОСТИ
Лигоненко A.B., Черная И.А.,Жданов С.М..
Ключевые слова: ранняя энтеральная терапия, дисбиоз, пробиотики.
В работе обобщен опыт ряда ведущих клиник по использованию ранней энтеральной терапии с приминением пробиотиков. Приведены механизмы взаимодействия микробных популяций и макроорганизма. Рассмотрены способы коррекции дисбиоза кишечника с помощью пробиотических препаратов. Использование пробиотиков улучшает результаты лечения больных с помощью ранней паретеральной терапии.
