CC BY
9
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
УДК 615.36+616-092.6
ПР0Б10ТИКИ, ЯК ЗАС1Б К0РЕКЦ11 ДИСБ103У В ТЕРАП11 Г0СТР01 Т0НК0КИШК0В01 НЕПР0Х1ДН0СТ1
Вищий державний навчальний медичний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я»
Лыоненко О.В., Войтенко Л.Л., Свириденко Н.П., Волошина Л.Г., Чорна 1.О., Дмитрук О.М., Жданов С.М.
Запропонований метод передоперацшног тдготовки при гострш тонкокишковш nenpoxidnocmi з використанням води з рН-5,5 i пробютика лтекса забезпечив швидке очищення i знищення патогенног i умовно-патогенног мтрофлори кишки. Очищення товстог кишки запропонованим способом дозволяе знизити бакmepiалъну забруднетстъ Streptococcus lactis з 108 до 103-4, Clostridsum spp. з 105 до 103, Escherichia з 108 до 103, Proteus spp. з 104 до 102, Klebsiella spp. з 105 до 102, Staphylococcus aureus з 104 до 102, Enterococcus spp. з 10° до 103, i тдвищити кшътстъ бi-фiдo- i лактобактерт Bifidobacterium spp. з 103 до 109, Bacteroides spp. до 109, Lactobacillium spp. з 103 до 107 . Це суттево зменшило ризик тфтування черевног порожнини шляхом транслокацй мiкpoopганiзмiв з товстог кишки.
Ключов1 слова: кишкова непрохщнють, м1крофлора, пробютики.
Введение
Людський организм ! колон!зуючи його органи ! тканини р!зноман!тн! м!кроорган!зми ! в!руси -аутом¡крофлора - являють едину еколопчну систему, яка знаходиться у стан! динам!чноТ р!вно-ваги. Б!льше 60% загальноТ ктькост! м!кроорга-н!зм!в зосереджено у шлунково-кишковому тракт!. Який колон!зус б!ля 1014 - 1015 м!кробних т!л [1,7]. Нормальна кишкова м!крофлора регулюе основн! життево важпив! функцИ, е одним з бар'ср!в на шляху патогенних бактер!й. Сп!вв!д-ношення м!ж и окремими представниками ч!тко визначен!. Це в першу чергу - м!ж значним вм!с-том анаеробних м!кроорган!зм!в, при незначному вм!ст! аеробних, що ! визначае стан еубюзу кишечника. Даны про стан кишковоТ м!крофлори е ¡нформативним показником здоров'я людини
[2.5].
Гостра тонкокишкова непрох!дн!сть (ГТКН)- це тяжка патолопя черевноТ порожнини, яка вщноситься до одн!сТ з найважлив!ших проблем екстреноТ х!рург!Т. В структур! захворювань ургентноТ х!рург!Т ГТКН займае одне з провщних м!сць. Незважаючи на прогрес, який був досяг-нутий протягом останн!х рок!в, результати комплексного л!кування цього важкого захворюван-ня не можуть задовольнити кл!н!цист!в, осктьки п!сляоперац!йна летальн!сть залишасться висо-кою ! сягае 25-35% ! не мае тенденцп до змен-шення [1,2,3]. Доведено, що будь-як! оперативн! втручання на органах шлунково-кишкового тракту супроводжуються пригн!ченням захисних бар'ерних механ!зм!в кишечника, як1 забезпечу-ють його еколопчний гомеостаз, що суттево ускладнюс прот!кання п!сляоперац!йного перюду
[4.6]. Ентеральна недостатысть е одним з пуско-вих механ!зм!в ендотоксикозу. Синдром надм!р-но1 колон!зацп тонкоТ кишки у хворих з ГТКН роз-вивасться значно частое, н!ж д!агностусться, тому, що в бтьшост! випадк!в в1н прот!кас на субкл!н!чному р1вн1. Ц! обставини необхщно вра-ховувати ! приймати до уваги при призначенн! комплексно! терапи в п!сляоперац!йному перюд! у хворих з ГТКН з метою своечасного виявлення ! корекци дисбюзу.
Метою даноУ роботи було експериментальне дослщження впливу проб!отик!в на м!крофлору товстого кишечника при гостр!й тонкокишковм непрохщност!.
Матер1али та методи
Експериментальн! дослщження проведен! на баз! акредитованого в!вар!ю (атестат акредитаци № 1239 вщ 13.10. 2003 р.) Вищого державного навчального закладу УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академ!я. Для експерименту були використан! 25 статевозртих щур!в-самц!в масою 180-200 г., яким вщтворювали модель гостроТ тонко кишковоТ непрохщност! за орипналь-ною методикою автора: "Спос!б моделювання гостроТ тонкокишковоТ непрохщност!" (Патент УкраТни № 21676).
Чиселенними дослщниками встановлено, що одн!сю з! складових частин патогенезу ГТКН е порушення ф!з!олог!чних функц!й тонкоТ кишки [1,4]. Загальновизнаним е те, що в результат! п-поволеми, порушень центрально!' ! регюнарноТ гемодинам!ки, м!кроциркуляцп ! реолопчних вла-стивостей кров! в умовах парезу тонкоТ кишки розвивасться г!покс!я тканин ! розлади кл!тинно-го метабол!зму, як1 приводять до виникнення не-кробютичних процес!в в ст1нц1 кишки. Вислов-люються також думки, що в результат! порушень порожнистого ! прист!нкового травления, поси-леного розмноження м!крофлори, активац!Т гни-л!сних ! бродильних процес!в кишковий вм!ст на-бувае токсичного характеру ! е причиною ура-ження ст!нки тонкоТ кишки [3,4].
Первинною ланкою !нф!кування черевноТ порожнини при розвитку гостроТ тонкокишковоТ не-прох!дност! е транслокац!я м!кроорган!зм!в з тов-стоТ кишки у черевну порожнину, яка вщбувасть-ся вже на шосту годину в!д початку моделювання захворювання.
М!кроб!олог!чн! досл!дження про зменшення к!лькост! б!ф!добактер!й у товст!й кишц! з конт-рольних показник!в 108-1010 куо/мл до 2,7х103+2,3х102 куо/мл через 24 години п!сля вщтворення захворювання ! лактобактер!й з 10610 коу/мл до 1,2х102+2,3х102 куо/мл дало п!д-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
стави для проведения наступних дослщжень.
bmict tobctoi кишки тварин наносили на живи-лы-ii середовища, рН середовища становив в1д 5,5, 6, 6,5, 7. Зсув рН у кислий 6iK досягали за рахунок добавления у середовище препарату "Хтак-форте", який мютить оптимЬований набор продукт^ метаболнноТ активное^ пробютичних штам1в лактобацил i нормальних мкрооргаызмв кишечнику - кишково! палички i фекального стрептококу: молочну кислоту, амЫокислоти, ко-ротколанцюжы жиры кислоти i лактозу. Також у середовище вносили препарат "Лннекс" у склад1 якого знаходяться жив1 люфлЬоваы молочнокисл! бактери Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium, Streptococcus faecium у ктькост1 1,2x107 куо/мл, яю ст1йк1 до антибютиюв i до xi-мютерапевтичним речовинам. Синерпзм дм трьох мкробних компонент1в, як1 входять у препарат, забезпечуе кисле середовище, яке з одного боку тдтримус i регулюе ф^юлопчну piBHO-вагу нормо флори, з другого - е несприятливою для розвитку патогенних форм умовно-патогенних MiKpoopraHi3MiB. Препарат стмкий до дм антиб1отик1в i хЫотерапевтичних речовин. Росту бактерм на середовищах, як1 мали рН 5,5 i 6 не отримали. На середовищах з нейтральною, або лужною рН мав мюце picT колоый.
Отримаы результати дали змогу запропонува-ти cnoci6 передоперацмноТ пщготовки для про-фтактики транслокаци MiKpoopraHi3MiB з tobctoi кишки при ГТКН i cnoci6 ранньоТ ентеральноТ те-panii при цьому захворюваннк
Традицмно у передоперацмному nepiofli роб-лять сифонну ктзму з проточною водою. Метою цього способу е механнне очищения tobctoi кишки вщ калових мае. Недолгом цього способу е мала ефективнють очищения tobctoi кишки в1д колоызуючих там MiKpoopraHi3MiB.
В основу винаходу було поставлено завдання створення способу профтактики мкробноТ транслокаци з tobctoi кишки у черевну порожни-ну при гострм тонкокишковм непрох1дност1, при якому за рахунок введения у npocBiT кишки води з рН-5,5 i проб1отика лннекса забезпечують швидке очищения i знищення патогенно! i умов-но-патогенноТ мкрофлори кишки, що суттсво зменшус ¡нфкування черевноТ порожнини.
На 25 тваринах нами впроваджений цей cnoci6 очищения tobctoi кишки. Очищения tobctoi кишки запропонованим способом дозволяе знизити
Реферат.
пробиотики, как средство коррекции дисбиоза в терапии острой тонкокишечной непроходимости.
Лигоненко а.В., Войтенко Л.Л., Свириденко н.п., Волошина Л.Г., Черная и.а., Дмитрук A.M., Жданов С.М. Ключевыеслова: кишечная непроходимость, микрофлора, пробиотики.
Предложен метод предоперационной подготовки при острой тонкокишечной непроходимости с использованием воды с рН-5,5 и пробиотика линнекса обеспечил быстрое очищение и уничтожение патогенной и условно-патогенной микрофлоры кишки. Очищение толстой кишки предложенным способом позволяет снизить бактериальную загрязненность Streptococcus lactis с 108 до 103-4, Clostridsum sop. с 105 до 103, Escherichia с 108 до 103, Proteus spp. с 104 до 102, Klebsiella spp. с 105 до 102, Staphylococcus aureus с 104 до 10 , Enterococcus spp. с 106 до 103, и повысить количество бифидо- и лактобактерий Bifidobacterium spp. с 103 до 109, Bacteroides spp. до 109, Lactobacillium spp. с 103 до 107. Это существенно уменьшило риск инфицирования брюшной полости путем транслокации микроорганизмов из толстой кишки.
бактер1альну забрудненють Streptococcus lactis з 108 до 10, Clostridsum spp. з 105 до 103, Escherichia з 108 до 103, Proteus spp. з 104 до
102, Klebsiella spp. з 105 до 102, Staphylococcus aureus з 104 до 102, Enterococcus spp. з 106 до
103, i п1двищити ктькють б1ф1до- i лактобактер1й Bifidobacterium spp. з 103 до 109, Bacteroides spp. до 109, Lactobacillium spp. з 103 до 107.
Висновки
1. Отримаы в експеримент1 результати дозво-ляють стверджувати, що первинною ланкою ¡нфкування черевноТ порожнини при розвитку ГТКН е транслокац1я MÍKpoopraHÍ3MÍB з tobctoi кишки, яка вщбуваеться вже на шос-ту годину Bifl початку захворювання.
2. Запропонований метод передоперац1йно1' п1дготовки при ГТКН з використанням води з рН-5,5 i npo6ioTHKa л1некса забезпечуе швидке очищения i знищення патогенно! i умов-но-патогенноТ м1крофлори кишки, що сутте-во зменшус ризик ¡нф1кування черевноТ порожнини шляхом транслокаци MÍKpoopraHÍ3-míb з tobctoi кишки.
3. Використання npo6ioTHKÍB якюно покращус результати л1кування прооперованих з ПРИВОДУ Г0СТр01 Т0НК0КИШК0В01 HenpoxiflHoc-t¡ за рахунок стимуляц|| як органних мета-бол1чних процес1в, так i комплексного ix впливу на весь органам
Л1тература.
1. Бобров О.Е., Мендель H.A., Игнатов И.Н. Нерешенные вопросы диагностики и лечение острой послеоперационной кишечной непроходимости // Проблемы медицины. - 2000. - № 5. - С.12-19.
2. Милюков В.Е. Патогенез метаболических нарушений при динамической кишечной непроходимости // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктоло-гии.— 2006.— N6.— С.70-72.
3. Саенко В.Ф., Бтянський Л.С., Гомоляко I.B. Роль бакте-р1альноТ транслокацГ| в розвитку септичних уекпаднень при обтурац1йн1й HenpoxiflHOCTi ободовоТ кишки // Науко-вий вюник Ужгородського ун1верситету.-2001.-Випуск 14.-С.41-43.
4. Соболев В.Е. Лапароскопия при острой непроходимости кишечника // Эндоскопическая хирургия.— 2007.— N2.— С.18-20.
5. Collins M.D., Gibson G.R. Probiotics, prebiotics, and syn-byoticsA approaches for modeling the micribial ethiology of the gut.//Am.J.O.Nutr/ - 1999/ - Vol/69, # 5. - P.1052-1057.
6. Fuller R., Gibson G.R. Probiotics and biotics: microflora management for improved health // Clin/Microbiol.Infect. -1998. - N 4. - P.477-480/
Tom 7, Выпуск 1-2
101
