CC BY
12
УДК 611.311
МОРФОФУНКЩОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА В1ЛЬН01 ЧАСТИНИ ЯСЕН.
Гасюк Н.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
Маргталъна частина ясен представлена багатошаровим плоским епгтелгем зроговтням, котрий мае чтку в1докремлену межу м1ж базалъними, шипуватими та десквамуючими шарами еттел1ю.
Ключов1 слова: еглтелш, ясна, кл1тина, пглкоген, м1тоз, ультраструктура, зроговшня.
Ясна ( gingiva)- морфолопчна структура, що вкривае з обох 6oKiB, як губноТ так i язиковоТ по-BepxHi альвеолярний вщросток щелеп. В ф1з1о-лопчних умовах, ясна мають блщо-рожевий ко-nip, а IX поверхня гладка та волога. Це вщбува-сться завдяки зволоженню ясен слиною. Саме тому ¡нша назва ясен - слизова оболонка. Ана-том1чно в нм розр^няеться дв1 частини: втьну, тобто Mapriнальну, та прикр1 плену, тобто альве-олярну. Пстотопографнно в слизовм оболонц1 марпнальноТ частини слщ розрЬняти три зони. Перша зона, являе собою вершину ммзубних сосочк1в, котра розташовусться м1ж коронками cyciflHix 3y6iB. Друга зона, зигзагопод1бно огор-тас pi3Hi класи 3y6iB ¡з вестибулярноТ та лнгва-льноТ сторони на всьому протяз1, та мае назву ясеневого краю. Третя зона, прилягае до при-шийково! поверхн1 емал1 коронки зуба i в фЫо-лопчних умовах мае незначне поглиблення.
Втьна частина ясен пщ час жування може змщуватися i вщмежована особливим морфоге-нетичним утвором ясеневим жолобком.
Метою нашого дослщженя стало вивчення морфолопчних та пстохЫчних особливостей марпнальноТ частини ясен.
Матер1али та методи досл1дження
Матер1алом для дослщження послугувала ма-рпнальна частина ясен, взята у 12 померлих вщ нещасних випадюв (автотравма). Частина кусоч-KiB фксувалася в глютаральдепд1, з послщую-чим заключениям в епоксиды смоли i виготов-ленням, спочатку, натвтонких 3pi3iB, a noTiM пщ-готовкою матер1алу до трансмгайно-електронноТ MiKpocKonii.
Друга частина матер1алу, июля ф1ксацИ в нейтральному 10% формалн1 та виготовлення па-рафнових блоюв, одержували зр1зи, KOTpi KpiM звичайних метода фарбування гематоксилн-еозином, за Ван-Пзон, ricT0xiMi4H0 забарвлюва-лись ШИК-альц1ановим сиым, ШИК-т1он1ном, а також на глкоген за способом Шабадаш.
Тобто, ктькють матер1алу та комплекс елект-
pOHHO-MiKpOCKOni4HHX, ПСТОЛОПЧНИХ Та riCTOXiMN-
них дослщжень, дозволяс представити структу-рно-функцюнальну оргаыза^ю втьноТ частини
ясен.
Втьна частина ясен складасться ¡з еттел1а-льноТ слизово! оболонки та слизового шару, представленого сполучною тканиною. Проведен! нами комплексы пстолопчы та електронно-мкроскотчы дослщження показують, що в зоы прикртлення ясен вершини м1жзубного сосочка, ясеневий край та ясеневий жолобок мають своТ структурно-функцюнальы особливостк
Так, в дтянках вщеепарованих ясен в1д при-шийково! частини зуб1в, в зоы прикртлення спо-стер1гаеться наявнють багатошарового плоского еп1тел1ю, в якому виявлясться ч1тко виражений базальний шар з прилягаючими до нього округло! та витягнутоТ форми кл^инами, як1 форму-ють «арку». М1ж базальними кттинами розта-шовуються пром1жы кттини, як1 м1ж зубом \ еп1-тел1ем формують вгам-десять шар1в. Слщ в1д-значити, що як базалы-м так \ пром1жы кл1тини еп1тел1ю при пстох1м1чному дослщжены за способом Шабадаш з дофарбовуванням гематокси-лном, ¡нтенсивно забарвлюють в пурпуровий кол1р, що евщчить про наявнють в них глкогену. Необхщно вщм1тити, що базальы та пром1жы кттини волод1ють високою м1тотичною активню-тю, про що евщчить наявнють в них багато чи-сельних ф1гур м1тозу (анафаза, метафаза). На поверхы пром1жних кттин розташовуються ша-ри шипуватих кттин. Останы, пороняно з базальними та пром1жними, в меншм мр, мютять ШИК-позитивы структури \ серед них зустрна-ються поодиною ф1гури м1тозу. Таким чином, ре-зультати проведених дослщжень втьноТ зони евщчать, що в нм еттел1альы штини мютять велику ктькють глкогену, як макро-, так \ мкро-скопнно.
Проведене г1стох1м1чне досл1дження на глко-ген, за способом Шабадаш, марпнапьноТ частини ясен на вершинах м1жзубних сосочк1в. Вста-новлено, що на вщмЫу в1д прикр1пленоТ зони, на вершинах м1жзубних сосочк1в глкоген у вигляд1 пурпуровоТ субстанц|| розмщуеться в базальних та пром1жних кттинах, в той час, як в шарах шипуватих кттин вн майже повн1стю в1дсутн1й.
Проведен! електронно-мкроскопны досл1-дження еп1тел1ю борозни ясен евщчать, що на
* Дана стаття являеться фрагменом науково-docnidHoi роботи „Морфофункцюнальна орган1заи,1я ясен в нормi та при запаленш" №0197У018550
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
вщмну вщ зубного сосочка, переважно виявля-ють базальы, пара базальы та шипуват1 кттини. Базалы-м кттини еп1тел1ю борозни мають округ-лу, або витягнуту форму \ з'еднуються за допо-могою натвдесмосом з базальною мембраною, а пом ¡ж собою за допомогою щтьових контакт! в. 1нод1 саме в них, виявляються м1груюч1 лейкоци-ти та макрофаги ¡з прилеглих до базальноТ мем-брани мкросудин. Цитоплазма ¡нтерфазних ба-зальних кл1тин, мютить тоню нитки тоноф1брил, переважно бтя натвдесмосом, а також всере-диы цитоплазми мютять зерна меланну. Ядро витягнутоТ або округло!' форми, мютить крупы глиби гетерохроматину, мае одно або два ядер-ця. На вщмну вщ ¡нтерфазних, в м1тотичних ба-зальних кттинах в профазу ядерця вщсуты, спостер1гаеться подальша конденсацт гетерохроматину. В метафазних м1тотичних кттинах спостер1гаеться порушення Тх контакту з базальною мембраною. За рахунок чого, кл1тини змн щуються в глибину еп1тел1ального пласту.
Парабазалы-н, або проммы кл1тини еп1тел1ю борозни бтьш1 пороняно з базальними, але на-багато менш1 ыж шипуват1, \ мають витягнут1 дн лянки цитоплазми у вигляд1 хвос^в. Саме в них виявляються тонофбрили, котр1 впл1таються в десмосомы контакт На останньому протяз1, цитоплазма мютить невелику ктькють тоноф1б-рил, проте зустрнаються дтянки, в котрих на-вколо гладенького ендоплазматичного ретику-луму мютяться зерна глкогену. Ядра витягнуто!' або овально!' форми, мютять одно або два ядерця. Тонофтамент1в мало, в бтьшост1 вони ло-кал^оваы по полюсах цитоплазми. Навколо ядра виявлясться добре розвинений комплекс Го-льджк На вщмну вщ базальних кттин, вщмна-еться зменшення полфибосом, за рахунок чого цитоплазма бтьш св1тла. Базальна мембрана на м1сц1 прикртлення кттин розрихлена. М1ж боковими поверхнями проммних кттин виявляються розширеы простори, в яких розмщуються сегментоядеры лейкоцити та макрофаги. Останы не мають десмосомних контакт^ \ воче-видь являються попередниками штин Лангер-ганса. Серед ¡нтерфазних кттин часто зустрна-ються ф1гури мтозу. Враховуючи ультраструкту-рну оргаызац1ю проммних кттин, можна гадати, що в них слабо виражений процес кератизацп \ очевидно, що накопичення високо енергетично-го вуглеводу- глкогену, свщчить про його вико-ристання, як для подальшого диференц1ювання так \ для вступу кттин у м1този.
Шипуват1 штини еттел1ю борозни, на вщмЫу в1д аналопчних кл™н еп1тел1ю зубного сосочка, мають досить велию м1жкл™ны простори, за рахунок малоТ ктькост1 шипуватих вщростюв \ бтьш округло! форми цитоплазми. Проте дес-
мосомы контакти ч1тко виражеы, а ¡нод1 розри-ваються на меж1 цитоплазми. В розширених м1ж-кттинних просторах виявляються сегментояде-рн1 лейкоцити, а також вщростки кттин Лангер-ганса. Саме завдяки наявност1 широких м1жепь тел1альних просвтв, ¡з мкросудин пщслизовоТ оболонки, формуеться ясенева рщина, яка мю-тить велику ктькють лейкоцит^ та десквамую-чих шипуватих кл™н. Кр1м того, завдяки наяв-ност1 в м1жеттел1апьних просторах лейкоцит^ та макрофапв, здмснюеться мюцевий гумораль-ний та тканинний ¡муытет, в1д дм мкробних та в1русних патогенних фактор^ на слизову оболо-нку еп1тел1ю борозни. Шипуват1 штини, на в1д-мшу вщ под1бних кттин зубного сосочка, мають деяю ультраструктуры вщмшност1 диференцмо-вки. Так, подано проммним штинам, в них збе-р1гаються дтянки гладенького ендоплазматичного ретикулуму з зернами глкогену. Проте, то-ноф1брили та тонофтаменти зустрнаються переважно по перифери цитоплазми, б1ля десмосомних контакт1в. 1нод1 зустр1чаються м1тотично дтеы кл1тини, хоча в переважн1й частиы в1дм1-часться п1кноз ядра з марг1нальним розм1щен-ням гетерохроматину.
Висновки
Як показують результати г1стох1м1чних дослн джень, забарвлених ШИК-т1он1ном, вершини м1жзубних сосочк1в та ясеневого краю представлен багатошаровим плоским еп1тел1см з1 зрого-в1нням.
При цьому в ф1з1олог1чних умовах на поверхн1 еп1тел1ального пласту формуються еп1тел1альн1 нарости у вигляд1 греб1нц1в. Останн1, розд1лен1 м1ж собою вростаючими до зернистого шару су-динами сполучнотканинного сосочка.
Еттелм марг1нальноТ частини ясен, мае ч1тку в1докремлюючу межу м1ж базальними, шипува-тими, та десквамуючими шарами еттел1ю. Дана межа представлена плоскими, шипуватими кл1-тинами, як1 мають горизонтальний ан1зоморф1зм (паралельну ор1снтац1ю до базального шару). Саме завдяки особливостям кератизацп даного еп1тел1ю, проходить «лусочкове» в1дторгнення шар1в багатошарового плоского еп1тел1ю по меж1 зрогов1ння шипуватих кл1тин.
Л1тература
1. Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека. - СПб.: Специальная литература, 1998. - С. 39-50.
2. Боровский Е. Г. Терапевтическая стоматология.- М.: Медицинс-коеинформационное агенство, 1998 - С. 300-303.
3. Кодола Н. А., Хомутовский О. А., Центило Т. Д. Пародонтоз, ультраструктура десны и пульпы. - К.: Наукова думка, 1980.- С. 49-59.
4. Михайлов И. Н. Структура и функция эпидермиса. - М.: Медицина, 1979. - С. 48-77.
5. Мащенко И. С. Заболевания парадонта.- Днепропетровск „ Коло", 2003 - С. 23-30.
Реферат
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СВОБОДНОЙ ЧАСТИ ДЕСНЫ. Гасюк Н. В.
Ключевые слова: эпителий, десна, клетка, гликоген, митоз, ультраструктура
Маргинальная часть десны представлена многослойным плоским эпителием с тенденцией к ороговению, который имеет четкую границу между базальными, шиповатыми и десквамативными слоями эпителия.
УДК 616.34-007.272-092.9:615
ДОСЛЩЖЕННЯ ВПЛИВУ ПР0Б10ТИК1В НА М1КР0ФЛ0РУ КИШЕЧНИКА ПРИ М0ДЕЛЮВАНН1 Г0СТР01 Т0НК0КИШК0В01 НЕПР0Х1ДН0СТ1
Жданов С.М.
Вищий державний навчальний медичний заклад УкраТни
«Украшська медична стоматолопчна академ1я»
Запропонований метод передоперацшног тдготовки при гострш тонкокишковт nenpoxidnoc-mi з використанням води з рН-5,5 i пробютика лтекса забезпечив швидке очищення i знищення патогенног i умовно-патогенног мтрофлори кишки. Очищення товстог кишки запропонованим способом дозволяе знизити бакmepiалъну забруднетстъ Streptococcus lactis з 108 до 103-4, Clostridsum spp. з 105 до 103, Escherichia з 108 до 103, Proteus spp. з 104 до 102, Klebsiella spp. з 105 до 102, Staphylococcus aureus з 104 до 102, Enterococcus spp. з 10° до 103, i тдвищити кшътстъ бi-фiдo- i лактобактерт Bifidobacterium spp. з 103 до 109, Bacteroides spp. до 109, Lactobacillium spp. з 103 до 107 . Це суттево зменшило ризик тфтування черевног порожнини шляхом транслокацй мiкpoopганiзмiв з товстог кишки.
Ключов1 слова: кишкова непрохщнють, м1крофлора, пробютики.
Гостра тонкокишкова непрохщнють - це тяжка патолопя черевноТ порожнини, яка вважа-еться однюю з найважлив1ших проблем екст-реноТ xipyprii'. В структур! захворювань ургент-но1 xipyprii ГТКН займае одне з провщних мюць. Незважаючи на прогрес, який був дося-гнутий протягом останых poKiB, результати комплексного лкування цього важкого захво-рювання не можуть задовольнити клнщист1в, осктьки тсляоперацмна летальысть залиша-еться високою i сягае 25-35% i не мае тенден-ци до зменшення (Бобров O.E. та cni-вавт.,2000; Милюков В.Е., 2006; Саенко В.Ф. та cnißaBT., 2001).
Метою даноТ роботи було експериментальне дослщження впливу пробютиюв на мкрофлору товстого кишечника при гострм тонкокишковт непрохщностк
Матер1али та методи.
Експериментальы дослщження проведен! на баз1 акредитованого в1вар1ю (атестат акреди-таци № 1239 вщ 13.10. 2003 р.) Вищого державного навчального закладу УкраТни "Украш-ська медична стоматолопчна академ1я. Для експерименту були використаы 25 статевозрн лих щур1в-самц1в масою 180-200 г., яким вщ-творювали модель гостроТ тонко кишковоТ не-прохщност1 за орипнальною методикою автора: "Споаб моделювання гостроТ тонкокишко-воТ непрохщностГ' (Патент УкраТни № 21676).
Багаточисельними дослщниками встановле-но, що однюю 3i складових частин патогенезу ГНТК е порушення фЫолопчних функцм тон-коТ кишки (Бобров O.E. та ствавт.,2000; Соболев В.Е., 2007). Загальновизнаним е те, що в результат! пповолеми, порушень центрально!' i рег1онарноТ гемодинамки, мкроциркуляци i реолопчних властивостей KpoBi в умовах парезу тонкоТ кишки розвиваеться ппокс1я тканин i розлади кл1тинного метаболЬму, як1 приво-дять до виникнення некробютичних процеав в стшц1 кишки. Висловлюються також думки, що в результат! порушень порожнистого i пристш-кового травления, посиленого розмноження мкрофлори, активацп гнилюних i бродильних процеав кишковий BMicT набувае токсичного характеру i е причиною ураження стшки тонкоТ кишки (Саенко В.Ф. та ствавт., 2001; Соболев В.Е., 2007).
Первинною ланкою ¡нфкування черевноТ порожнини при розвитку гостроТ тонкокишковоТ непрох1дност1 е транслокацй мкрооргаызм1в з товстоТ кишки у черевну порожнину, яка вщбу-ваеться вже на шосту годину вщ початку моделювання захворювання.
Мкробюлопчы дослщження стосовно зменшення ктькост1 б1фщобактерм у товстм кишц з контрольних показниюв 108-1010 куо/мл до 2,7x10+2,3х102 куо/мл через 24 години теля вщтворення захворювання i лактобактерт з
