CC BY
11
BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг
УДК: 616.225-006.04-018-074
ДИФУЗН1 Г1ПЕРПЛАСТИЧН1 ПРОЦЕСИ В БАГАТ0ШАР0В0МУ ПЛОСКОМУ ЕП1ТЕЛИ СПРАВЖН1Х Г0Л0С0-ВИХ СКЛАД0К Г0РТАН1
Гасюк Ю.А., Зачепило C.B.
ВДНЗ Укра'Гни "Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Встановлено, що у багатошаровому плоскому ептели справжшх голосових складок горташ ¡снуе три piâii структурно-функи^ональноï оргашзацп. Диференцiюваннi i пролiфераu¡iя епiтелiоцитiв ре-гулюеться системою внутpiепiтелiальних макрофапв: клтинами Лангерганса, дендритними клтина-ми I i II типу. В pезультатi порушень регуляцп в епiтелi виникають дифузнi гiпеpпластичнi процеси, якi проявляються в базальному i парабазальному шарах акантозом або вегета^ею, в шипуватому — паракератозом чи дискератозом, а в зернистому i роговому — справжшм кератозом чи гуперке-ратозом.
Вступ
Справжш голосов! складки гортаы покрит1 ба-гатошаровим плоским незроговтим еп1тел1ем. В ход1 постнатального онтогенезу внаслщок комплексного впливу фактор1в зовышнього середо-вища цей р1зновид еп1тел1ю пщлягае значнш структурой перебудов1 [1; 2; 3]. Згщно класичноТ теорп [9], структурно-функцюнальна оргашзац1я еп1телюцит1в базального та парабазального шару регулюеться кттинами Лангерганса, як1 яв-ляють собою центри окремих епщермальних прол1феративних одиниць. Диференцшвання шипуватих та зернистих еп1телюцит1в регулюеться дендритними кл1тинами I типу та II типу [5; 7]. Очевидно, що виникнення дифузних ппер-пластичних процес1в в багатошаровому плоскому еп1тели пов'язано ¡з порушенням функцЛ кп1-тин системи внутр1шньоеп1тел1альних макрофа-г1в. В той же час дифузш г1перпластичн1 процеси являють собою зворотн1 передпухлинн1 стани, на фон1 яких можуть виникати певн1 г1столог1чн1 р1з-новиди плоскокл1тинного раку гортан1.
В зв'язку з цим, вивчення структурно-функцюнальноТ оргашзаци багатошарового плоского еп1тел1ю справжых голосових складок гор-тан1, а також дифузних г1перпластичних проце-с1в, як1 виникають в ньому, е актуальним та пер-спективним напрямком наукових досл1джень.
Мета досл1дження. Метою даного досл1дження стало вивчення структурно-функцюнальноТ оргашзаци багатошарового плоского еп1тел1ю справжых голосових складок гортан1, а також дифузних пперпластичних процес1в, як1 виникають в ньому.
Об'ект та методи дослдження
Об'ектом дослщження стала слизова оболонка справжн1х голосових складок гортань Вивчення структурно-функцюнальноТ оргашзацп багатошарового плоского еп1тел1ю проводилось на ма-тер1ал1, отриманому в Полтавському обласному судово-медичному бюро п1д час розтиыв 11 ос1б
зр1лого в1ку (30-59 рок1в), як1 померли вщ нещас-них випадк1в. Дифузн1 пперпластичн1 процеси в багатошаровому плоскому еп1телп вивчались на матер1ал1, який отримали в Полтавському обласному патолого-анатом1чному бюро п1д час роз-тишв 12 ос1б похилого в1ку (60-69 рок1в), що померли вщ захворювань, непов'язаних з патолоп-ею гортан1.
1з отриманого матер1алу виготовляли пстолоп-чн1 препарати за загальноприйнятою методикою, як1 забарвлювали гематоксил1н-еозином, а також комбшованими г1стох1м1чними методами забарв-лення: ШИК-реакц1я - т1он1новим син1м, ШИК-реакц1я з дофарбуванням за способом Бергмана, ШИК-реакц1я - тюншювим син1м з дофарбуванням за способом Бергмана. Кр1м того проводились ¡мунопстох1м1чн1 досл1дження з викорис-таням моноклональних антит1л до високомоле-кулярного цитокератину ( клон СК 34 рЕ 12, РакоОу1ота1юп). 1дентиф1кац1я кл1тин системи внутр1шньоеп1тел1альних макрофапв в багатошаровому плоскому еп1тели проводилась на крюстатних зр1зах з використанням специф1чно-го маркера О^4 («Сорбент», Рос1я).
Результати достдження.
За результатами власних досл1джень встановлено, що багатошаровий плоский еп1тел1й спра-вжн1х голосових складок гортан1 характеризуемся незавершеним ортокератозом та мае три р1в-н1 диференц1ювання еп1телюцит1в, як1 регулю-ються кл1тинами системи внутр1шньоештел1аль-них макрофаг1в (кл1тинами Лангерганса та дендритними кл1тинами I типу та II типу).
Перший р1вень структурно-функцюнальноТ' оргашзацп багатошарового плоского еп1тел1ю роз-ташований на р1вш базального та парабазального (пром1жного) шару. Базальн1 еп1тел1оцити в цитоплазм! мютять тоноф1брили та контактують ¡з базальною мембраною за допомогою нашвде-смосом, а м1ж собою з'еднуються по полюсах завдяки десмосомопод1бним контактам. Параба-зальн1 кл1тини контактують за допомогою поляр-
* Публжащя е фрагментом планово)' науково-досл1дно(роботи ВДНЗ УкраГни "УкраГнська медична стоматолопчна акаде-М1я" "Запальш та незапальшхвороби opaaHie i систем людини, що формуються nid впливом еколоячних, стресових, ¡мунних, метабол!чних та ¡нфеки/йних фактор/в. Стан гемо - гомеотазу, гемодинамики при застосуванш традищйних та нетради-цЮних засоб^влкування", номер держреестрацп: 0198V000134.
них десмосом. В цитоплазм! еп1телюцит1в база-льного та парабазального шару визначаються поодинок1 тоноф1брили та Т'х пучки - тонофта-менти, що пщтверджуюеться низьким ступенем експресп цитокератину СК 34 рЕ 12. Серед ба-зального та парабазального шару розташоваш кл1тини Лангерганса, як1 за допомогою цитопла-зматичних вщросшв в межах своеТ прол1фера-тивноТ одиниц1 контактують ¡з кл1тинами даних шар1в. Очевидно, завдяки кейлонопод1бним ре-човинам вони пригшчують прол1феративну акти-внють базальних ештелюцилв [4; 8; 9].
Другий р1вень структурно-функцюнальноТ ор-гашзацп багатошарового плоского еп1тел1ю ре-гулюеться дендритними кл1тинами I типу. Остан-ш видтяють цитокши, як1 обумовлюють дифере-нцювання темних та св1тлих шипуватих ештелн оцит1в [5; 7]. Завдяки вщросткам дендритш кп1-тини I типу забезпечують горизонтальний ан1зо-морф1зм еп1телюцит1в шипуватого шару. Темш шипуват1 кл1тини в цитоплазм! мютять тоноф1б-рилярш структури та тонофтаменти, як1 вияв-ляються беспосередньо навколо ядра, або на периферп цитоплазми, бтя чисельних демосом. В цитоплазм! св1тлих шипуватих кл1тин збер1га-еться лише частина тоноф1брилярних структур. Це пов'язано ¡з частковим виходом останн1х в розширен1 м1жкл1тинш простори.
На р1вн1 зернистого шару та маловираженого шару рогових лусочок розташований трет1й р1-вень структурно-функцюнальноТ орган1зац1|, який очевидно регулюеться дендритними кл1тинами II типу. В цитоплазм! зернистих кп1тин виявляють-ся кератиносоми або гранули Одландора, як1 видтяють кератопалшов1 маси. Останн1 разом ¡з пучками тоноф1брил формують тоноф1брилярно-кератопалшов1 комплекси. В зв'язку з цим в зернистих кл1тинах визначаеться б1льш низький ступ1нь експрес1| цитокератина СК 34 рЕ 12, в пор1внянн1 ¡з шипуватими еп1тел1оцитами. В де-яких рогових лусочках, що десквамуються на поверхн1 еп1тел1ю у вигляд1 пласт1в, частково збер1гаються пкнотичш ядра. Зг1дно л1тератур-ним даним [6], так1 рогов1 лусочки називаються «Т-кл1тинами» та св1дчать про незавершений процес ортокератозу.
Таким чином в процес1 диференц1ювання кл1-тинних елеменлв багатошарового плоского еп1-тел1ю вщбуваються пошаров1 зм1ни ор1ентац|| еп1телоцит1в, а також Тх ядер по вщношенш до базальноТ мембрани. Зг1дно теори [9], структур-но-функц1ональна орган1зац1я ештелюцит1в ба-зального та парабазального шару регулюеться кл1тинами Лангерганса, як1 являють собою центри окремих еп1дермальних прол1фератив-них одиниць. За допомогою вщростш в межах своеТ еп1дермально1 прол1феративноТ одиниц1 вони контактують ¡з еп1телюцитами даних шар1в, обумовлюють Тх верикальний ан1зоморф1зм та
регулюють процеси прол1ферацп та спец1ал1зац|| [4; 8; 9].
Проведен! ¡мунопстох!м!чн! досл1дження з ви-користанням специф1чного маркера Cd-4 дозволили ¡дентифкувати серед шар1в багатошарового плоского еп1тел1ю кп1тини системи внутр1ш-ньоеп1тел1альних макрофаг1в. В нижых в1дд1лах еп1тел1ю визначаються кп1тини з в1дростками, що розташован1 перпендикулярно по вщношенню до базальноТ мембрани (кл1тини Лангерганса). В шипуватому, а ¡нод1 в зернистому шар1 спостер1-гаеться експрес1я дендритних кл1тин, як1 на вщ-м1ну в1д кп1тин Лангерганса, розташоваш косо, або нав1ть горизонтально по вщношенню до базальноТ мембрани.
Таким чином кл1тини системи внутр1шньоеш-тел1альних макрофаг1в (кп1тини Лангерганса та дендритш кп1тини I та II типу) формують р1зн1 р1-вн1 структурно-функц1онально1 орган1зац|| багатошарового плоского еп1тел1ю та регулюють ди-ференц1ювання та прол1ферац1я його кл1тинних елемент1в.
За результатами власних дослщжень встанов-лено, що у оаб похилого та старечого в1ку в ба-гатошаровому плоскому еп1тел1| справжшх голо-сових складок гортан1 визначаються дифузш г1-перпластичн1 процеси.
На першому структурно-функц1ональному р1вн1 орган1зац|| дифузш пперпластичш процеси пе-реважно проявляються у вигляд1 акантозу та ве-гетац1й. Дан1 процеси виникають внаслщок р1з-них вар1ант1в постм1тотично1 м1грацп базальних кл1тин [4]. Акантоз виникае в раз1, коли дв1 доч1р-н1 кл1тини залишаються в базальному шар1, що обумовлюе неглибоке вростання контур1в базальноТ мембрани в пщлеглу сполучну тканину. При м1грацп обох доч1рн1х кл1тин в парабазаль-ний шар, або одн1еТ в парабазальний, а ¡ншоТ - в шипуватий, спостер1гаеться глибоке вростання еп1тел1ю в п1длеглу сполучну тканину у вигляд1 вегетац1й. Таким чином дтянки акантозу та ве-гетац1й являють собою локальш адаптац1йн1 тка-нинш реакцИ'.
Дифузн1 г1перпластичн1 процеси на другому р1-вн1 структурно-функц1ональноТ оргашзацп проявляються паракератозом або дискератозом. При паракератоз1 серед шар1в темних шипуватих кл1тин з'являються св1тл1 шипуват1, а також одиничн1 зернист1 еп1тел1оцити. Дискератоз виникае внаслщок руйнування тоноф1брилярно-десмосомальних комплекс1в в кл1тинних елеме-нтах шипуватого шару. При цьому зруйнован1 ШИК-позитивн1 комплекси тоноф1брилярних структур зм1щуються до одного ¡з полюав св1т-лих шипуватих кп1тин або виходять за Тх меж1 - в м1жкл1тинн1 простори (мал.1).
Том 9, Выпуск 4
33
В1СНИК Украгнсъког'медичног' стооматюлоггчног' академи
Мал. 1. Дискератоз в багатошаровому плоскому еттелп справжн1х голосових складок гор-тан¡. Забарвлення ШИК-реакц1я - тюшновим
син\м. 36. 20x10.
Звичайний кератоз та пперкератоз являють собою дифузы пперпластичы процеси, що вини-кають на третьому струкгурно-функцюнальному р\вн\ оргаызацп. Звичайний кератоз виникае внаслщок пперплазп св1тлих шипуватих штин, а також вираженого паракератозу. Таким чином визначаеться потовщення шипуватого шару, а також нер1вном1рне потовщення зернистого. Кр1м того, за рахунок скупчення в м1жштинних просторах ШИК-позитивних структур спостер1га-еться розшарування рогового шару. Пперкера-тоз проявляеться потовщенням рогового шару за рахунок ШИК-позитивних лусочок, що фор-мують гомогены поля, серед яких зустр1чаються поодином рогов1 лусочки з ткнотичними ядрами - «Т-кл1тини» (мал.2).
Мал. 2. Пперкератоз е багатошаровому плоскому еп1телпсправжн1х голосових складок гор-тан\. Забарвлення ШИК-реакц1я- тюн1новим
син\м та за способом Бергмана. 36. 20x10.
Таким чином, дифузы пперпластичы процеси в багатошаровому плоскому еттелп справжых голосових складок гортаы виникають внаслщок порушень кератиызацп еттелюцит1в. При зви-
чайному кератоз! спостер¡гаеться посилення процеав ортокератозу та трансформац1я бага-тошарового плоского незроговтого еттелш в зроговтий. В раз1, коли процеси кератиызацп в еттелп закшчуються на р\вн\ св1тлих шипуватих еттелюцит1в, виникае дискератоз. При цьому в св1тлих шипуватих штинах спостер1гаються апоптичы змши. Внаслщок останых зруйноваы тоноф1бриляры комплекси змщуються до одного ¡з полюав або виходять в м1жкл1тины просто-ри. При нер1вном1рному посилены кератиызацп в зернистих кттинах виникае пперкератоз, який за рахунок без'ядерних та ядерних лусочок обу-мовлюе потовщення рогового шару.
Виникнення таких вар1ант1в патологп зроговш-ня в багатошаровому плоскому еттелп справж-и\х голосових складок гортаы очевидно пов'яза-но ¡з порушенням функцп кл1тин системи внутр1 -шньоеттел1альних макрофапв. Це пщтверджу-еться результатами власних дослщжень, ям св1 -дчать про зменшення Тх ктькост1 в даних дтян-ках або деструктивы процеси в Тх цитоплазм! та вщростках. Очевидно, що саме за рахунок порушень регуляцп кл1тин системи внутршньоет -тел1альних макрофапв на певних р1внях струк-турно-функцюнальноТ оргаызацп багатошарово-го плоского еттелп справжых голосових складок гортаы виникають р\зн\ дифузы пперпласти-чы процеси, що мають зворотнш фоновий перед пухл инний характер.
Висновки
1. В багатошаровому плоскому еттелп спра-вжых голосових складок гортаы у оаб се-реднього в\ку визначаються три р\ви\ струк-турно-функцюнально! оргаызацп. Еттелю-цити базального та парабазального шару скпадають перший р1вень, темы та св\тг\\ шипуват1 кттини - другий, зернисп кттини, а також маловиражений шар рогових лусочок - третм.
2. Диференц1ювання та прол1ферац1я еттель оцит1в в залежносп вщ р1вня структурно-функцюнально! оргаызацп регулюеться рь зними кл^инами системи внутршньоетте-л1альних макрофапв: кттинами Лангерган-са, дендритними кттинами I або II типу.
3. В результат! порушень регуляцп штин системи внутр1шньоеттел1альних макрофапв у оаб похилого та старечого в\ку в еттелп виникають дифузы пперпластичы процеси, як\ проявляються в базальному та параба-зальному шар1 акантозом або вегетац1ею, в шипуватому - паракератозом або дискера-тозом, в зернистому та роговому шар1 -справжым кератозом або пперкератозом.
Перспективи подальших дослщжень. Досль дження структурно-функцюнальноТ оргаызацп багатошарового плоского еттелш справжых голосових складок, а також дифузних пперпласти-чних процеав, як\ виникають в ньому, в подаль-шому можуть бути використаы для вивчення
морфогенезу р1зних пстолопчних тип1в плоскок-
л1тинного раку горташ.
Лтература
1. Афанасьев Ю.И. Гистология / Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина. - М.: Медицина, 1989. - 672 с.
2. Быков В.Л. Цитология и общая гистология: функциональная морфология клеток и тканей человека / В. Л. Быков. - СПб.: СОТИС, 1998. - 520 с.
3. Волкова О.В. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас / О.В.Волкова, Ю.К.Елецкий. - М.: Медицина, 1996. - 544 с.
4. Михайлов И.Н. Структура и функции эпидермиса / И.Н. Михайлов. - М.: Медицина, 1979. -240 с.
5. Banchereau J. Dendritic cells and the control of immunity / J. Banchereau, R. M. Steinman // Nature. -1998. - Vol. 392. - P. 245-252.
6. Brody I. Observations on the fine structure of the horny layer in the normal human epidermis / I. Brody // J. Invest. Dermatol. - 1964. - Vol. 42. - P.27-31.
7. Lappin M. B. The role of dendritic cells in cutaneous immunity / M. B. Lappin, I. Kimber, M.Norval // Arch. Dermatol. Res. - 1996. - Vol. 288. - P. 109-121.
8. Merad M. Langerhans cells renew in the skin throughout life under steady-state conditions / M. Merad, M. G. Manz, H. Karsunky [et al.] // Nat. Immunol. - 2002. - Vol. 3. - P. 1135-1141.
9. Potten C.S. A model implicating the Langerhans cell in keratinocyte proliferation control / C.S. Potten, T. D. Allen // Differentiation. - 1976. - Vol. 5. - P. 43-47.
Реферат
ДИФФУЗНЫЕ ГИПЕРПЛАСТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ В МНОГОСЛОЙНОМ ПЛОСКОМ ЭПИТЕЛИИ ИСТИННЫХ ГОЛОСОВЫХ СКЛАДОК ГОРТАНИ Гасюк Ю.А., Зачепило С.В.
Ключевые слова: гиперпластические процессы в многослойном плоском эпителии.
Установлено, что в многослойном плоском эпителии истинных голосовых складок гортани существует три уровня структурно- функциональной организации. Дифференцировка и пролиферация епи-телиоцитов регулируется системой внутриэпителиальных макрофагов: клетками Лангерганса, дендритными клетками I и II типа. В результате нарушений регуляции в эпителии возникают диффузные гиперпластические процессы, которые проявляются в базальном и парабазальном слое акантозом или вегетацией, в шиповатом - паракератозом или дискератозом, а в зернистом и роговом - истинным кератозом или гиперкератозом.
Summary
DIFFUSIVE HYPERPLASTIC PROCESSES IN MULTILAYERED SQUAMOUS EPITHELIUM OF VOCAL CORDS OF LARYNX
Gasyuk Yu.A., Zachepilo S.V.
Key words: hyperplastic processes, multilayered squamous epithelium.
It has been established that in the multilayered squamous epithelium of vocal cords of larynx there are three levels of structural and functional organization. Differentiation and proliferation of epithelial cells is regulated by the system of intraepithelial macrophages: Langerhans cells and dendritic cells of I and II type. As a result of regulation impairments in the epithelium there are diffusive hyperplastic processes which are noticed in the basale and parabasal layer by acanthosis or vegetation, and in the acanthaceous layer by a parakeratosis or dyskeratosis, and in grainy and horny layer - by a veritable keratosis or hyperkeratinization.
Tom 9, Выпуск 4
35
