Научная статья на тему 'Імуногістохімічні дослідження у диференційній діагностиці кіст бічної ділянки шиї'

Імуногістохімічні дослідження у диференційній діагностиці кіст бічної ділянки шиї Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
83
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
киста шеи / дифференциальная диагностика / иммуногистохимия / адаптивный иммунитет / lateral neck cyst / differential diagnostics / immunohistochemistry / adaptive immunity

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Ткаченко П. І., Дьоміна К. Ю., Шинкевич В. І., Кайдашев І. П.

Изучены особенности адаптивного иммунитета стенок кист боковой области шеи путем их иммуногистохимической идентификации. Выявлено, что характерные особенности структурной организации иммуноцитов различных по происхождению кист шеи, дают возможность оптимизировать критерии дифференциальной диагностики этой патологии.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE IMMUNOHISTOCHEMICAL RESEARCH IN DIFFERENTIAL DIAGNOSTICS OF LATERAL NECK CYSTS

The features of adaptive immunity of walls cysts of neck lateral area was investigated by immunohistochemical identification. Immunohistochemical study was carried out on 13 bioptates that was fragments of the lateral neck cysts walls. The investigation revealed the opportunity for improve the criteria of differential diagnostics by characteristic of structural organization of immunocytes at lateral neck cysts from different origin. It was established 5 diagnosis ‘the dermoid cyst', 4 ‘the branchial neck cyst', 3 ‘the epydermoid cyst', and 1 ‘the cyst of salivary glands' among these patients, by results of clinic and laboratory researches.

Текст научной работы на тему «Імуногістохімічні дослідження у диференційній діагностиці кіст бічної ділянки шиї»

- СТАТТ1 -

ПРОБЛЕМИ СТОМАТОЛОГИ

© Ткаченко П.1., Дьомша К.Ю., Шинкевич В.1., Кайдашев 1.П. УДК: 616.743-006.5-089:612.017

1МУН0Г1СТ0Х1М1ЧН1 Д0СЛ1ДЖЕННЯ У ДИФЕРЕНЦ1ЙН1Й Д1АГН0СТИЦ1 К1СТ Б1ЧН01 Д1ЛЯНКИ ШИ1*

Ткаченко П.1., Дьомта К.Ю., Шинкевич В.1., Кайдашев 1.П.

Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академт», м. Полтава

Изучены особенности адаптивного иммунитета стенок кист боковой области шеи путем их иммуногистохимической идентификации. Выявлено, что характерные особенности структурной организации иммуноцитов различных по происхождению кист шеи, дают возможность оптимизировать критерии дифференциальной диагностики этой патологии.

Ключевые слова: киста шеи, дифференциальная диагностика, иммуногистохимия, адаптивный иммунитет.

р1зних автор1в досить р1зниться: вщ поодиноких випа-

Вступ

Принциповий патогенетичний п1дх1д р1зних кпаси-ф1кацм юст м'яких тканин щелепно-лицевоТ обласл та шиТ видтяе вроджене бранхюгенне Тх походження (тобто ¡з зябрових кишень), ектодермальне походження, а також набул юсти. До першого р1зновиду вщносять б1чну кюту шиТ (чи бранх1альну), до другого - дермощш й епщермощш, \ серед набутих часто ви-дтяють юсти слинних залоз, хоча не ¡снуе прямих доказ1в, що вони не можуть бути наслщком онтогене-тичних аномалм, також травматичш юсти та юсти де-яких ¡нших залоз [9]. За результатами власних спо-стережень, у б1чнм дтянц1 шиТ при схожм клшщ1 ми д1агностували, окр1м б1чних юст шиТ, також дермощш, епщермощы и та юсти слинних залоз [3,8].

Власне б1чна юста шиТ (БКШ) с самослйною нозо-лопчною одиницею, що за патогенез мае аномалм розвитку зябрових дуг та кишень. Докази патогенезу полягають у знахщках зразюв щитовидноТ, вилочковоТ залоз, л1мфощноТ тканини, кл1тин залозистого, цилш-дричного, вмчастого еттел1ю у склад1 слнок БКШ. БКШ згадуеться у л1тератур1 також як уроджена б1чна юста шиТ, зяброва юста, бранхюгенна юста, бранх1а-льна иста, б1чна л1мфоеп1тел1альна юста. БКШ мае доброяюсний характер. Поширенють БКШ за даними

дюв до 25% (вщ вс1х юст м'яких тканин щелепно-лицевоТ обласл) [6, 10.] Не виключено, що такий роз-б1г цифр по частот! БКШ пояснюетъся складнютю ди-ференцшноТ д1агностики. До того ж л1тературы дат останнього перюду присвячеы зв1там по клУчним випадкам з приводу юст шиТ \ пщымають питання по-шуку й обфунтування заход1в та алгоритм1в д1агнос-тики. Так, ¡талмсью вчеы повщомляють про виник-нення тиреоТдноТ паптярноТ карциноми в ектопованш тканиш щитовидно!' залози, яка була локал1зована внутр1 шийноТ бранх1альноТ юсти [16]. Автори зазна-чають насктьки близькими е шляхи закладки \ розвитку оргашв й тканин, як1 мають за походження зябров1 дуги й кишеш.

Важливють диференцшноТ д1агностики бранх1аль-них юст пщкреслюють Восс1о!1п1 С. et а1. (2006), як1 наводять зв1т про клУчний випадок безсимптомноТ 61чноТ юсти шиТ разом з оглядом англмськоТ л1терату-ри з цього питання, де зазначеш можлив1 ускладнен-ня, таю як ¡нфекц1я, компресмний синдром, мал1гн1за-ц1я, а також рщкюна фатальна пов1тряна ембол1я; \ ц1 ускладнення обгрунтовують х1рурпчне л1кування [12].

Ключовою особливютю для д1агностики бранх1а-льноТ юсти, на думку Thomaidis V. et а!. (2006), е наяв-шсть у вмюл кюти залишюв, „уламюв" зртих злуще-

* Робота виконана в рамках плановоI НДР Укратсько)' медично)' стоматолог1чно)' академи „Вивчення /мунологмного апарату м'яких тканин порожнини рота при генерал/зованому пародонтит/ та ортопедичних втручаннях для розробки сучасних методов ¡мунокорекцП", №ДР 0103и001312.

них еттел1альних кп1тин, вкпючаючи Тх дегенеративш форми, та нейтрофт1в. Автори пщтримують теорю зябрового походження описаних ними кпУчних випа-дк1в Kid, на вщмЫу вщ юстозноТ трансформацп ший-них л1мфовузл1в [11].

Таким чином, актуальнють становить питання ди-ференцмноТ д1агностики кют 6i4H0i дтянки шиТ [14,15]. Як показав анал1з л1тератури, одна з найчас-лше згадуемих морфолопчних ознак будови БКШ -наявнють л1мфоТдних кп1тин, ¡нфтьтралв та /або лн мфоТдноТ оргашзацп стшки qie'i кюти, при цьому склад i представництво субпопуляцм ¡мунних кл1тин не наведено в науковм niTepaTypi в достатньому обсяз1, що послугувало обфунтуванням наших дослщжень. Ми

ДОСЛЩЖуВЭЛИ ОСОбЛИВОСЛ МОрфОЛОГИ CTiHOK KiCT бо-

ковоТ дтянки шиТ, проводили ствставлення з особли-востями ¡мунних кл1тин, локал1зованих у слнц1, з метою пошуку характерних вщмшностей для удоскона-лення й обфунтування диференцшноТд1агностики.

Мета дослщження - розробка алгоритму дифере-нцмноТ д1агностики юст боковоТ дтянки шиТ шляхом комплексно!' оцшки цитолопчного й 6ioxiMi4Horo аналн 3iB BMicTy, будови ст1нки й характеристики ¡мунних кл1тин CTiHOK KicT для оптим1зацп л1кування i поглиб-лення знань про патогенез.

Матер1али та методи досл1дження

Д1агностику KicT 6i4H0i дтянки шиТ здмснювапи на основ! даних загальноприйнятих метод1в обстеження: 36ip анамнезу, об'ективний огляд. Проводили загапь-HOKniHiHHi анал1зи периферичноТ KpoBi та ce4i. Для диференц1ювання KicT 6i4H0i обласл шиТ проводили тонкоголкову acnipaqiro вмюту nifl ультразвуковим контролем за допомогою одноразового шприца об'-смом 5-10 мл з голкою 20-22 G. Об'ем acnipaTy стано-вив не менше 0,05 мл. Цитолопчний анал1з acnipaTy проводився за стандартними методиками [5] з метою викпючення ознак мал1гшзацитадифд1агностики.

Бюх1м1чний анал1з BMicTy KicT проводився на наяв-HicTb а- амтази за стандартною методикою, такою ж як користуються для сироватки KpoBi й ceni - за Кара-весм [4,5]. Позитивний результат вказував на дифе-ренцшний д1агноз „юста слинноТ залози".

БЮПТЭТИ CTiHOK KiCT ÖOKOBOI ДтЯНКИ ШИ1 Bifl 13 oci6 (6 Ч0Л0В1Ч0Г0 i 7 ЖЫОЧОТ CTaTi, BiKOM Bifl 13 до 36 po-KiB), були BifliöpaHi для пстолопчних та ¡MyHoricToxiMi-чних дослщжень nifl час цистектомп. Серед цих naqic-HTiB 5-ти, за результатами кпшко-лабораторного обстеження, було установлено д1агноз дермоТдна кюта; 4-м - 6i4Ha KicTa шиТ, 3-м - епщермо'Щна KicTa, i 1-му -KicTa слинноТ залози. Bei маыпуляци патентам проводили на базах кафедри дитячоТ xipypriHHOi стоматоло-ri'i i пропедевтики xipypriHHOi стоматологи з реконстру-ктивною xipyprieK) голови та шиТ ВДНЗУ "УМСА" м. Полтава, кафедри xipypriHHOi стоматологи Донецького державного медичного уыверситету ¡м. М. Горького, за погодженням пац1снлв, без шкоди для здоров'я, за дозволом ЕтичноТ KOMicii УМСА. Бюптати транспорту-вали зануреними у рщкий азот.

Пстолопчне та ¡мунопстох1м1чне досл1дження проводили на 6a3i ЦНДЛ УкраТнськоТ медичноТ стомато-лопчноТ академи на сермних крюстатних зр1зах, тов-щиною 5-7 мкм, як1 виготовляли з бюпталв тканин [7]. 3 кожноТ cepii 3pi3iB один забарвлювали гематоксилш-еозином за загальноприйнятою методикою для пода-

льшого пор1вняння особливостей морфологи i характеру розмщення, ¡нфтьтрацп ¡мунними кп1тинами, як1 визначали при ¡мунопстох1м1чному досл1джены.

1муног1стох1м1чне досл1дження проводили непрямим бютин-екстравщин-пероксидазним методом, визначали субпопуляцмш маркери (антигени) ¡муноци-TiB, локал1зованих в тканинах, а саме HLA-DR, CD3, CD4, CD8, CD20. Використовували BiflnoBiflHi монок-лональш антитта ("Сорбент", Рос1я). На кожному окремому npenapaTi визначали по одному антигену, таким чином, для кожного бюптату проводили доелн дження щонайменше шести npenapaTiB. Специф1чш антитта визначали за допомогою бютинильованих антитт проти Fc-фрагмента молекули ¡муноглобулн HiB, й екстравщин-пероксидазного комплексу (Sigma, USA). За експреаею HLA-DR, CD3, CD4, CD8, CD20-антигешв ¡муноцилв визначали вщповщно: антигенп-резентуюч1 дендритш кл1тини (АПК або ДК), загальну Тнштинну популяцю, Т-л1мфоцити хелпери, цитоток-сичн1 л1мфоцити, В-кп1тини, в1дпов1дно [2] Отримаы препарати вивчали за допомогою м1кроскопа «bio-лам» при збтьшенш х30, х60. Результати документу-вали фотографуванням на фотопл1вку "Konica VX 200" за допомогою м1крофотонасадки МФН-10 («ЛОМО», Роая).

Обмежена ктьюсть ¡мунопстох1м1чних досл1джень пояснюеться високою ¡нформативнютю застосованого методичного пщходу.

Результати та üx обговорення

КпУчна характеристика пац1снлв з кютами б1чного в1дд1лу шиТ включала скарги: на припухання, наяв-HicTb утворення в цм област1 шиТ; анамнестичн1 дани тривалють захворювання до 2-3 роюв; виникнення ¡нколи пов'язували з попередшм переохолодженням, або, част1ше, видима причина захворювання була в1дсутня. Дан1 локального обстеження: асиметр1я шиТ за рахунок утворення округло!' або овальноТ форми; кол1р шк1ри над м1сцем утворення звичайного кольо-ру; утворення не спаяне ¡з шк1рою. Локал1зац1я - в дтянц1 проекц1Т сонного трикутника шиТ; д1аметр - Bifl 2 до 7-8 см. Пальпаторно утворення було безболю-ним, консистенц1я - еластичною або твердоеластич-ною. Регюнальш л1мфатичн1 вузли не зб1льшен1. Bifl-кривання рота безбол1сне. Слизова оболонка порож-нини рота - звичайного забарвлення. П1д'язиков1 валики не збтьшеш. 3 проток слинних залоз - прозорий секрет. Мигдалики не збтьшеш.

Результати кпУчного анал1зу KpoBi, ce4i naqicHTiB показали коливання показник1в у межах норми. За даними анамнезу ми виключали наявн1сть вроджених ¡мунодеф1цит1в, цукрового д1абету, ауто1мунних, сис-темних захворювань сполучноТ тканини та ¡нших хро-н1чних захворювань, що вимагають диспансерного спостереження. Ц1 результати дозволили викпючити вплив явно!' системно!' (фоновоТ) патологЛ' на результати пстолопчних i ¡муног1стох1м1чних досл1джень.

Власне 6i4Hy KicTy шиТ ми д1агностувапи у 4 naqie-HTiB. Ультразвукове досл1дження показало ч1тко об-межене округле утворення, з р1вними контурами, ан-або rinoexoreHHe, г1дроф1льне, товщина стшки - бли-зько 1 мм, наявнють у середин! порожнини, заповне-но1 др1бнодисперсною р1диною.

Результати цитолопчного досл1дження acnipaTy з порожнини БКШ показали характерний BMicT слизува-

тоТ мутноТ рщини бто-арого або жовто-бтуватого кольору, яка була багата на злущеш еттелюцити, що розташовувалися окремо (цилшдричний та/або плес-катий еглтелм) та у вигляд1 конгломералв, дегенера-тивш форми еттелюцилв, л1мфоцити, еритроцити.

Результати по визначенню а-амтази - негативш. У к1ст1 патента К. р1вень а-амтази становив 16 мг крохмалю /мл-год, що не перевищувало значения норм для периферичноТ кров1 \ тому не приймалося за позитивний результат.

За результатами пстолопчного досл1дження БКШ ми вщм1тили присутнють кл1тин багаторядного цилш-дричного \ багатошарового незрогов1ваючого плеска-того еп1тел1ю, як1 складали внутршню вистилку слнки кюти. Спостер1гали утворення численних еп1тел1аль-них греб1нц1в у ст1нц1 кюти, сама слнка мала числены нер1вносл, „вирости" у порожнину кюти, ¡нвапнацп, що принципово ствпадас з даними л1тератури [9].

У двох випадках ми вщм1тили ч™ ознаки под1бно-ст1 морфологи субеп1тел1ального шару слнки БКШ до оргаызованоТ л1мфощноТ тканини Так, ми спостер1га-ли округл! фокуси ¡з ч1ткими межами концентрично розташованих круглих кл1тин, з просв1тленими центрами за рахунок збтьшених св1тл1ших й крупнн ших ядер кп1тин, що с характерним для В-кп1тинних гермЫативних центр1в. Подальше ¡муногютох1м1чне дослщження пщтвердило наявнють В-кл1тинних центр1в в субеп1тел1альному в1дд1л1 слнки БКШ, яю складапися з С020+ кл1тин (рис.1).

_ . л»

К

Рис.1. Герм/нативний В-кл1тинний центр в субеп/тел/альному вШ/л/ ст!нки БКШ: мкрофото препарату № 428 ст!нки БКШ (пац/ент К., 27 рок/в); мкАТ1 - 0й20.

Прим':тка. Тут /' дал: крюстатний зр':з; проявка ам'моетилкарбазол; контрастування - гематоксил1н; зб.х60.

В цтому, результати ¡муногютох1м1чних дослн джень показали, що в еп1тел1альнм вистилц1 БКШ представлен! кл1тини, як1 належать до Н1_А-0К+, С03+, С08+ популяцм та, менша ктькють - до С04+ й С020+. Особливо численними с Н1_А-0К+ - дендритш кл1тини (ДК).

Серед ¡мунних особливостей, встановлених нами - рясне представництво Н1_А-0К+ ДК у власне ст1нц1 БКШ, яка надана щтьною волокнистою сполучною тканиною; кл1тини, як1 локал1зувалися тут, законом1рно утворювали осередки скупчень (рис. 2).

Рис.2. HLA-DR кл1тини cmiHKU БКШ: мкрофото препарату № 433 cmiHKU БКШ (пац/ент С., 30 рок/в); мкАТ1 - анти-HLA-DR; 1. д/лянка еп1тел1ю у виглядi невеликого „гребмця"; 2. HLA-DR+ кл/тини, розм/щен/ nid enimenieM; 3. скупчення HLA-DR+ кл':тин у власне cmiHU,i.

Рис.3. CD8+ кл1тини cmiHKU дермоУдноУкюти: мкрофото препарату № 447 ст/нки БКШ (пац/ент К., 17 рок/в); мкАТ1

- CD8; 1. enimeniû, в/льний eid CD8+ кл':тини; 2. CD8+ кл/тини, локализованi в enimenn; 3. осередки CD8* кл/тини, розм/щен! nid enimenieM.

Таким чином, ознаками, яю можуть слугувати на користь БКШ, при дифд1агностиц1, наступш: 1) наяв-HicTb цилЫдричних кп1тин еп1тел1ю, кп1тин вмчастого еттелю та л1мфоцилв при цитолопчному досл1дженш acnipaTy; 2) представництво в eniTeniï практично Bcix з дослщжених ¡муноцилв, найчисленнЫ - HLA-DR+ кл1тини; 3) подана до оргашзованих л1мфощних тканин законом1рн1сть розмщення CD20+, CD4+, HLA-DR+ кл1тин в субеп1тел1альному Biflflmi; 4) рясне представництво у власне сполучнотканиннм слнц1 БКШ HLA-DR+ кл1тин.

3 13 обстежених пац1снлв ми встановили д1агноз „дермощна кюта" у 5 випадках. KniHiKa при дермощшй KicTi, локал1зованм у 61чн1й д1лянц1 шиТ, в ц1лому була аналог1чною ¡ншим к1стам, за виключенням р1дких скарг на слабку бол1сн1сть та поодиною випадки об-меження рухливост1 утворення, що визначали паль-паторно. Результати УЗД показали ппоехогеншсть та гщрофтьнють тканин дермоТдноТ kîcth; 4itki, piBHi кон-тури утворення; наявн1сть др1бнодисперсноТ р1дини в середин! порожнини, щтьы й tobctî ctîhkh - 3мм.

Цитолопчне досл1дження acnipaTy, отриманого з дермоТдноТ к1сти, показало наявн1сть плескатих eniTe-л1альних кл1тин, як1 нагадували зернист1 кл1тини eni-дерм1су, ¡нколи ми зустр1чали лусочки плескатого eni-тел1ю та безструктурн1 маси. Весь препарат покрива-

ли арувато-синл безструктуры маси, серед яких кл1ти-ни розташовувалися вщокремлено, мюцями - одно-шаровими пластами. Лусочки визначалися у невелика ктькосл у вигляд1 купок, ¡нколи зливалися з безс-труктурними масами. Визначалась присутнють жиру, кристал1в жирних кислот та рогових мае, ¡нколи - ду-же мало - др1бы мономорфы кл1тини залозистого еттелю [9,10], що \ дозволило встановити д1агноз дермощна кюта. Результати по визначенню а-амтази - негативы у вс1х випадках.

Пстолопчне дослщження препаралв елнки дермо-ТдноТ кюти показало, що внутршню поверхню висти-лас незрогов1ваючий, багаторядний, плескатий еп1те-л1й, поверхня якого складалася на основнм протяж-носл з 3-4 ряд1в плескатих паракератозних кл1тин. 1нколи поверхневий шар представляли еттелюцити шипуватого шару, спостер1галося вщшарування пове-рхневих плаелв, спонгюз та вакуольна дистроф1я. Ештелм утворював числены ¡нвапнацп. Характерною, описаною рашше особливютю морфологи дермоТдноТ кюти було виявлення в субеп1тел1альних вщдтахосе-редюв розширених залозистих кл1тин, що нагадували ацинарш кл1тини залоз - придатюв шюри. Субеп1тел1а-льна круглокл1тинна ¡нфтьтрац1я була слабко вира-жена, и маленью вогнища чергувалися ¡з численними прошарками ущтьненоТ сполучноТ тканини, що також с дуже характерною морфолопчною особливютю де-рмоТдних юст. Таким чином, гютолопчна картина була дуже характерною \ р1зко вщр1знялася вщ вс1х ¡нших вид1в дослщжених кют.

1мунш особливосл, як1 ми встановили за результатами ¡муногютох1м1чних досл1джень , полягали у р1зко нер1вном1рному розподо \ представництв1 вс1х доелн джених ¡муноцилв у ст1нц1 кюти. Так, дтянки рясного представництва в еттели Н1_Д-ОК+, С03+, С04+, С08+, С020+ ¡муноцилв чергувалися ¡з зонами, вть-ними вщ них. Р1зко нер1вном1рно розташовувалися кп1тини \ в субеп1тел1альному шар'\ (рис. 3), очевидно, за рахунок морфолопчноТ будови у вигляд1 численних прошарюв щтьноТ сполучноТ тканини.

Таким чином, результати досл1дження дозволили видтити наступш особливосл для дермощних кют, як1 необхщно враховувати для диференцмноТ д1агности-ки кют боковоТ поверхш шиТ: 1) наявнють в цитолопч-них препаратах жиру, кристал1в жирних кислот та рогових мае, зрщка - мономорфы кл1тини залозистого еытелю; 2) гютолопчы ознаки залозистих кп1тин в субеп1тел1альному вщдо, под1бних до залоз-придатюв шюри; 3) дтянки рясного представництва в еттели Н1_Д-ОК+, С03+, С04+, С08+, С020+ ¡муноцилв, як1 чергуються ¡з зонами, втьними вщ них; 4) р1зко нер1вном1рний перерозподт Н1_Д-ОК+, С03+, С04+, С08+, С020+ ¡муноцилв в субеттел1альному шар'\ ст1-нки кюти.

Д1агноз епщермощна кюта було установлено у 3х з обстежених пац1снт1в. Скарги, анамнез, дат об'сктивного обстеження не вщр1знялися вщ тих, що були з1бран1 при попередшх р1зновидах кют. Результати цитолопчного досл1дження астрату з порожнини епщермощноТ кюти показали характерну аморфну масу бто-арого або жовто-бтуватого кольору мутну, крихкувату або слизопод1бну рщину, часто з утворен-ням на поверхш блискучоТ пл1вки, яка складалася з кристал1в холестерину. Характерним був фон препарату у вигляд1 безструктурних мае, залишюв зруйно-

ваних кл1тин, лусочок, "голих" ядер, поодиноких л1м-фоцилв. На цьому фоы нами знайдено велика кть-кють кп1тин плескатого еттелю, як1 розташовувались окремо, та у вигляд1 шар1в й плаелв. 1нколи зустр1ча-лись еритроцити, л1мфоцити, кератин, що евщчило на користь епщермощноТ кюти.

За даними л1тератури, епщермощш кюти зустр1ча-ютъея дуже рщко у щелепно-лицев1й област1, мають за етюлопю не т1льки вроджений характер, але \ на-бутий - травматичний. Звичайно мають в1дносно ма-леньк1 розм1ри \ р1дко Тх зб1льшують [9,13]. Серед осо-бливостей будови елнок еп1дермоТдних к1ст ми в1дм1-тили, що внутр1шня поверхня Тх елнки утворена бага-тошаровим плескатим незрогов1ваючим еп1тел1см, який часто був потоншений - до 5-10 шар1в та зрщка мав ознаки паракератозу. Пщ еп1тел1см ми спостер1-гали два шари: зону ¡нтенсивноТ круглокл1тинноТ ¡нф-льтрац1Т на фон1 значного набряку; \ дал1 розм1щува-лася щтьна волокниста капсула, що являла собою власне ст1нку к1сти.

Представництво ¡мунних кп1тин, як1 локал1зувалися у слнц1 цього типу к1ст було практично повним та у значних ктькостях - в еп1тел1альн1й вистилц1; спосте-р1галася виразна та/або пом1рна ¡нфтьтрац1я субеп1-тел1льного в1дд1лу И1Д-ОК+, С03+, С08+, С04+, С020+ ¡муноцитами. Звертало на себе увагу рясне представництво, нав1ть ¡нф1льтрац1я сполучнотканинноТ кап-сули И1Д-ОК+ кл1тинами на фоы поодиноких С03+, С08+ кл1тин. Пщводячи п1дсумок досл1джень еп1дер-моТдних кют, слщ в1дм1тити наступи! особливост1, яю необх1дно, на нашу думку, враховувати для диференцмноТ д1агностики кют боковоТ поверхн1 шиТ: 1) наявнють велико!' к1лькост1 кл1тин плескатого еп1тел1ю та Тх конгломерат1в \ шар1в при цитолог1чному досл1дженн1 астрату кюти; 2) пстолопчш ознаки багатошарового плескатого еп1тел1ю, ¡нколи з паракератозом, що ви-стилас внутр1шню поверхню кюти; 3) субеттелальний шару наведений зоною круглокп1тинноТ ¡нф1льтрац1Т; 4) сполучнотканинна капсула к1сти не утворюс „сосоч-к1в" та сосочкопод1бних утворень \ не м1стить придат-к1в шири; 5) представництво в еттели кюти практично вс1х з досл1джених ¡муноцилв; 6) виразна та/або про-м1рна ¡нф1льтрац1я субеп1тел1льного в1дд1лу И1Д-ОК+, С03+, С08+, С04+, С020+ ¡муноцитами; 7) ¡нфтьтра-ц1я сполучнотканинноТ капсули Н1_Д-ОК+ кл1тинами на фон1 поодиноких С03+, С08+ кл1тин.

Кл1н1чна картина при кюл слинноТ залози не вщр1з-нялася в1д ¡ншихк1ст.

Д1агноз був пщтверджений наявн1стю високоТ кон-центрацп а-ам1лази (210 мг крохмалю/мл-год) у ТТ вм1-ст1

Морфолог1чно вистилка к1сти була представлена багатошаровим, переважно плескатим, еп1тел1см, який п1д час мав ознаки паракератозу, утворював ви-рости й ¡нваг1нац1Т. П1д еттел1ем, на фон1 обширно!' зони круглокп1тинноТ ¡нф1льтрац1Т розм1щувалися групп ацинарних залозистих кп1тин з ознаками дистрофп, розд1лених б1льш щ1льними сполучнотканинними „пе-ретинками". Серед сполучнотканинних перетинок були пом1ты маленьк1 осередки скупчень круглих кл1тин м1ж волокнами.

Ми вщм1тили, що в еп1тел1Т були присутш не вс1 з досл1джених ¡мунних кл1тин, а т1льки невелика юль-к1сть НЬД-ОК+, С03+, С08+.

Найчисленшшими представниками в субеп1тел1а-льному ¡нфтьтрал слнки кюти слинноТ залози були Н1_А-0К+, С03+ (рис. 4), С08+ кл1тини (ДК та цитоток-сичш Т-л1мфоцити). 1муноцити розмщувалися нер1в-ном1рно, утворювали осередки, що вщображало пев-

Рис.4. Сй3+ кл/тини, що розм/щуються в еп'1телпст\нки кюти слинноТ залози: мкрофото препарату № 430 (пац/ент С., 27рок/в); мкАТ1 - Сй3.

Отже, важливими ознаками для д1агностики кют слинних залоз с: 1) ештелм, який вистилас кюту -багатошаровий плескатий, часом з ознаками параке-ратозу, може утворювати вирости й греб1нц1 разом з глдлеглою тканиною; 2) субеп1тел1ально розмщусться широка зона круглокл1тинноТ ¡нфтьтраци, п1д якою або, нав1ть, в ТТ межах, наявш осередки ацинарних залозистих кл1тин, як правило, дистроф1чних; 3) з ¡му-нних кл1тин в еттели кюти представлен! ДК \ Т-л1мфоцити: Н1_А-0К+, С08+ та С03+, як1 не с числен-ними; 4) субеттел1альний вщдт ¡нтенсивно ¡нфтьт-рований Н1_А-0К+, С03+, та, в меншм м1р1 С08+, С04+ й С020+; 5) навколо ацинарних кл1тин розмщуються Н1_А-0К+, С03+ та, менша ктькють, С08+; 6) у власне сполучнотканиннм ст1нц1 були представлен! практично вс1 ¡муны кл1тини.

Результати досл1дження пщсумоваы на схем1 (рис.

5).

Рис. 5. Схема розташувани до р/зновид/в кют бнноТ

Висновки

1. Пщхщ по досл1дженню бюпсмного матер1алу кют, який включас визначення будови \ ¡муногютох1мн чне визначення основних ¡муноцилв забезпечус до-стов1рними та високоЫформативними даними для диференцмноТ д1агностики кют 61чноТ дтянки шиТ.

я ¡мунних кл/тин в1дпов1дно дшянки шиТ (власн/ дан).

2. Розташування, ктькють ¡мунних кл1тин, ¡нтенси-внють ¡нфтьтраци ними слнки кют тюно пов'язане з морфолопчними особливостями й типами кют.

3. Представництво \ розподт основних ¡мунних кл1тин у слнках кют може слугувати важливою дифе-ренцмно-д1агностичною ознакою, удосконалюс \ об-фунтовус алгоритм клшко-лабораторноТ д1агностики ус1х кют, що локал1зуються у б1чнм дтянц1 шиТ.

4. У патогенез! кют 61чноТ облаем шиТ беруть участь 0CH0BHi ¡мунн1 кл1тини - ДК, Т- i В-л1мфоцити (HLA-DR+, CD3+, CD4+, CD8+, CD20+).

5. Установлена ¡нф1льтрац1я CTiHOK кют ¡муноцитами евщчить про наявнють хроычного запального про-цесу.

Л1тература

1. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Ю.И. Афанасьева, H.A. Юриной. - М.: Медицина, 1999.-747с.

2. Декларацшний пат. УкраТни 48519 А, МПК 7 А61С17/00. Cnoci6 оцшки функцюнального стану сли-зовоТ оболонки порожнини рота: Пат. 48519 А, МПК 7 А61С17/00 / 1.П. Кайдашев, П.1. Ткаченко, В.Д. Курое-дова та ¡н. (Укра'|'на).-№ 2001096503; Заявл. 24.09.2001; 0публ.15.08.2002, Бюл. № 8.-3с.

3. Дёмина Е.Ю. Клинико-морфологическая характеристика боковых кист шеи лимфоэпителиального генеза // Св1т медицини та бюлогп.- 2005.- № 1.-С. 80-86.

4. Колб В.Г., Камышов B.C. Клиническая биохимия.-Минск.:« Беларусь», 1976.-С.98-100.

5. Лабораторные методы исследования в клинике. / Под ред. проф. МеньшиковаВ.В.-М.:Медицина, 1987.-364с.

6. Литвинова Л.Я. Срединные и боковые кисты и свищи шеи (клиника, диагностика и лечение): Дис...канд. мед. наук: 14.00.04.-М., 1994.-127 с.

7. Методи кпжнних та експериментальних дослщжень в медицин! / П1д ред. проф. Кайдашева 1.П.- Полта-ва.:«Пол1мет», 2003.-319с.

8. Митченок В.И., Дёмина Е.Ю. Дифференциальная диагностика боковых кист шеи бранхиогенного и лимфоэпителиального генеза по эхографическим показателям

// Зб1рник наукових праць ¡нституту стомат. КМАПО ¡м. П.А. Шупика.-2004, Вип.1- С.162-163

9. Солнцев A.M., Колесов B.C. Кисты челюстно-лицевой области и шеи.-К.:Здоров'я,1982.-144 с.

10. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. - Киев: Чер-вона Рута - Typc.-2002.-T. 3.

11. Branchial cysts. A report of 4 case / V. Thomaidis, K. Seretis, D. Tamiolakis et al. // Acta Dermatovenerol Alp Panonica Adriat.-2006.-Vol.15, N2.-P.85-89.

12. Cervical bronchogenic cyst: asymptomatic neck mass in an adult male / C. Bocciolini, D. Dall'oio, E. Cunsolo et al. // Acta 0tolaryngol.-2006.-Vol.126, N 5.-P.553.-556.

13. Giant sublingual epidermoid cyst: a report of two cases / I. Yilmaz, C. Yilmazer, H. Yavus et al. // J Laryngol Otol.-2006.-Vol.120, N 3.-P.E19.

14. LiVolis V.A. Thyroid papillary carcinoma in lateral neck cyst: missed primary tumour or ectopic thyreoid carcinoma within a branchial cyst? // J Laryngol 0tol.-2000.-Vol.114, N9.-P.716-718.

15. Sidhu S., Lioe T.F., Clements B. Thyroid papillary carcinoma in lateral neck cyst: missed primary tumour or ec-topic thyreoid carcinoma within a branchial cyst? // J Laryngol 0tol.-2001.-Vol.115, N7.-P.614-615.

16. Thyroid papillary carcinoma arising in ectopic thyroid tissue within a neck branchial cyst / A. Fumarola, P. Trim-boli, R. Cavaliere et al. // World J Surg 0ncol.-2006.-Vol.3, N 4.-P.24.

Summary

THE IMMUNOHISTOCHEMICAL RESEARCH IN DIFFERENTIAL DIAGNOSTICS OF LATERAL NECK CYSTS Tkachenko P.I., Dyomina Ye.Yu, Shinkevich V.I., Kaidashev I.P.

Key words: lateral neck cyst, differential diagnostics, immunohistochemistry, adaptive immunity. The features of adaptive immunity of walls cysts of neck lateral area was investigated by immunohistochemical identification. Immunohistochemical study was carried out on 13 bioptates that was fragments of the lateral neck cysts walls. The investigation revealed the opportunity for improve the criteria of differential diagnostics by characteristic of structural organization of immunocytes at lateral neck cysts from different origin. It was established 5 diagnosis 'the dermoid cyst', 4 - 'the branchial neck cyst', 3 - 'the epydermoid cyst', and 1 - 'the cyst of salivary glands' among these patients, by results of clinic and laboratory researches.

Ukrainian Ministry of the Health Public Service, Ukrainian Medical Stomatological Academia, Shevchenko Str., 23, Poltava, 36024

Mamepian nadiümoe do pedaKu,i'i 26.10.06.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.