CC BY
66
16. O'Rahilly R. Introduction a L'etude des stages embryonnaires ches L'homme / R. O'Rahilly, J. Bossy, F. Müller // De l 'Association des Anatomistes. - 1981 - Vol. 65, № 189. - P. 139-236.
17. Пэттен Б. М. Эмбриология человека / Б. М. Пэттен // [пер. с англ.]. - М.: Медгиз, 1959. - 768 с.
18. Sadler T.W. Langman’s Medical Embryology / T. W. Sadler // - Ninth edition. - Philadelphia, Baltimore, New York, Toronto: Wippincott Williamc Wilkinc, 2004. 534 p.
19. Станек Иван. Эмбриология человека / Иван Станек; [пер. со словакск. Берлогова С. ]. - 4-е изд. -Братислава: Веда, изд-во Словацкой акад.. наук, 1977. - 440 с.
20. Streeter G.L. Developmental horizons in human embryos / G. L. Streeter // - Washington: Carnegie Institution of Washington, 1951. - 210 p.
ОСОБЛИВОСТІ ГІСТОГЕНЕЗУ ТВЕРДИХ І М'ЯКИХ ТКАНИН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОГО АПАРАТУ ЛЮДИНИ НА 5-му ТИЖНІ ЕМБРІОГЕНЕЗУ Барсуков А.Н., Шаповалова Е.Ю., Юнси Г.А., Дяченко Е.А.
На 5-му тижні внутріутробного розвитку людини досить чітко визначаються гістогенетичні перетворення в закладках щелепно-лицьового апарату, що призводять до відособлення його твердих і м'яких тканин. При цьому визначаються асинхронность в розвитку нижньої і верхньої щелеп.
Ключові слова: ембріогенез, щелепно-лицьовий апарат.
FEATURES OF HISTOGENESIS OF HARD AND SOFT TISSUES OF HUMAN MAXILLO-FACIAL VEHICLE ON 5th WEEK OF EMBRYOGENESIS Barsukov a.N., Shapovalova E.Yu., Yunsi G.A., Dyachenko E.A.
On the 5th week of human embryionic development histogenetics transformations are enough expressly determined to the book-marks of maxillo-facial vehicle, resulting in the isolation of his hard and soft tissues. Asyncronic is thus marked in development of lower and upper jaws.
Keywords: embryogenesis, maxillo-facial vehicle.
УДК: 611.018.7
ЕМБРІОГЕНЕЗ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ТКАНИН НА ПІЗНІХ ЕТАПАХ ОРГАНОГЕНЕЗУ ГОРТАНІ
Публікація є фрагментом планової науково-дослідної роботи ВДНЗ України "Українська медична стоматологічна академія" "Вивчення закономірностей структурної організації внутрішніх органів в нормі та при патології", номер держреєстрації: 010би003236.
Згідно даних [4; 5; 7; 8], органогенез гортані проходить в чотири етапи, що характеризуються послідовними структурно-функціональними змінами. На третьому етапі органогенезу гортані формується первинна гортаноглотка [5; 6; 7; 8]. Одночасно із жаберних дуг виникають зачатки під’язикової кістки та хрящів гортані [5; 7; 9; 10]. На четвертому етапі завершується формування органів гортані, в тому числі утворюються справжні голосові складки [7; 10; 12]. Для кожного етапу органогенезу гортані властиві свої особливості живлення ембріону або плоду [1; 3; 4]. Крім того, гістогенез епітеліальних тканин зачатків гортані тісно пов'язаний із етапами її органогенезу [ 2; 5; 6; 11].
Метою роботи було вивчення структурно-функціональної організації епітеліальних тканин на пізніх етапах органогенезу гортані.
Матеріал та методи дослідження. Об'єктом дослідження стали ембріональні тканини зачатків гортані на пізніх етапах її органогенезу. Так, структурно-функціональна організація епітелію на третьому етапі органогенезу вивчалась на 4 -х плодах 16-28 тижнів гестації. Вивчення ембріогістогенезу епітеліальної тканини на четвертому етапі органогенезу гортані проводилось на матеріалі 6-ти плодів 28-36 тижнів гестації.
Із набраного матеріалу виготовлялись гістологічні препарати за загальноприйнятою методикою, що забарвлювались гематоксилін-еозином. З метою вивчення гістохімічних особливостей епітеліальних тканин препарати забарвлювались також деякими гістохімічними барвниками, а саме Шифф-реактивом з дозабарвленням за способом
Бергмана та Шифф-реактивом з дозабарвленням тіоніновим синім. Вивчення ультраструктури окремих клітинних елементів різних видів ембріонального епітелію проводилось за допомогою електронної мікроскопії.
Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено, що третій етап органогенезу гортані відбувається на 16-28 тижні гестації, коли після фенестрації епітеліальної перетинки між передньою головною кишкою і первинною кишковою трубкою формується гортаноглотка. Встановлено, що первинна гортаноглотка покрита пухирчатим епітелієм. Згідно [3; 4; 5; 11], цей різновид епітелію є характерним для багатьох ембріональних зачатків епітеліальних органів. При цьому в ньому виявляються ділянки багаторядного епітелію, який розташований на базальній мембрані, а також покриваючі його шари плоского епітелію, які не мають контакту із базальною мембраною [3; 4; 5; 6; 11].
Результати дослідження препаратів, забарвлених Шифф-реактивом та за способом Бергмана, демонструють наступну структурну організацію даного епітелію. На сформованій ШИК-позитивній базальній мембрані розташовані базальні клітини, які в більшості випадків мітотично поділяються. Над ними в 3-4 ряди розміщені інтерфазні клітини, які мають округле ядро та видовжену цитоплазму. Базальні поверхні цих клітин вузькою або широкою основою контактують з базальною мембраною. Серед них, на різній відстані від базальної мембрани виявляються клітинні елементи з Бергман-позитивною зернистістю в цитоплазмі. Враховуючи специфічність цього хромафінного забарвлення, можна вважати, що клітини з Бергман-позитивною зернистістю відносяться до класу апудомних. В подальшому з них утворюються меланоцити або дендритні клітини, які забезпечують тканинний гомеостаз епітелію. Над рядами інтерфазних клітин розташовані поверхневі покривні клітини пухирчатого епітелію. Вони орієнтовані паралельно до базальної мембрани, тобто характеризуються горизонтальним анізоморфізмом (рис. 1).
В процесі диференціювання пухирчатого епітелію спостерігаються некробіотичні процеси в клітинних елементах поверхневих шарів та їх десквамація з формуванням рогових лусочок. В той же час епітеліоцити проміжних рядів змінюють свою орієнтацію по відношенню до базальної мембрани, тобто поступово розташовуються у горизонтальному напрямку, паралельно до неї. Клітини з Бергман-позитивною зернистістю зміщуються до рівня базальної мембрани та стають в один ряд з базальними. При деталізованому вивченні поверхневих шарів пухирчатого епітелію встановлено, що в результаті цих процесів на його поверхні утворюється гомогенний ШИК-позитивний роговий шар. Під цим шаром виявляються рогові лусочки з пікнотичними ядрами та гомогенними, або зернистими Бергман-позитивними структурами. Наявність останніх свідчить про цитоліз пухирчатих клітин. Таким чином, на третьому етапі ембріогенезу гортані первинна гортаноглотка покрита пухирчатим епітелієм. На думку [5; 8], для пухирчатого епітелію характерна бар’єрна функція. Результати власних досліджень підтверджують, що бар’єрна функція пухирчатого епітелію забезпечується наявністю ШИК-позитивних речовин, які складаються із нейтральних мукопротеідів, що мають гідрофобні властивості.
Для визначення особливостей ультраструктурної організації клітин пухирчатого епітелію та з’ясування особливостей міжклітинних зв’язків, проведено електронно-мікроскопічне дослідження. За отриманими результатами досліджень можна виділити чотири типи епітеліальних клітин з характерними явищами кератинізації. Епітеліоцити першого типу зустрічаються поблизу базальної мембрани і в цитоплазмі містять тонкі тонофібрили, завдяки яким з’єднуються з базальною мембраною. Другий тип знаходиться в проміжних шарах епітелію. Такі епітеліоцити з’єднуються між собою за допомогою десмосом та характеризуються наявністю на полюсах цитоплазми пучків тонофібрил. Клітини третього типу схожі на шипуваті епітеліоцити, оскільки мають цитоплазматичні вирости у вигляді шипів. В їх цитоплазмі виявляються грубі пучки тонофіламентів, а міжклітинні контакти між ними забезпечуються чисельними десмосомами. Четвертий тип клітин розташований в поверхневих шарах епітелію. Вони мають вакуолізовану цитоплазму, в якій спостерігаються поодинокі тонофіламенти і пікнотичне ядро з конденсованим гетерохроматином. Після розриву десмосомних контактів між ними в розширених міжклітинних просторах виявляється накопичення тонофіламентозного матеріалу. Очевидно, що саме кератиноцити четвертого типу десквамуються в просвіт гортаноглотки. Отже на підставі проведених досліджень можна прийти до висновку, що в пухирчатому епітелії відбувається фізіологічний паракератоз. При цьому спочатку в цитоплазмі
епітеліоцитів синтезуються тонофібрилярні нитки, а потім формуються тонофіламентозні структури, які закінчуються терміналями на десмосомах. Згодом внаслідок цитолізу, поряд із руйнуванням демосомних контактів, відбувається вихід тонофіламентозних структур за межі цитоплазми. Таким чином, проведені дослідження свідчать, що в переважній частині клітин пухирчатого епітелію спостерігаються ультраструктурні ознаки кератинізації, проте вони спрямовані на виконання неспецифічних функцій. В зв’язку з цим, такі епітеліоцити можна вважати клітинами ембріонального зачатку, в якому проходить попереднє тканинне диференціювання, відоме як дивергентна стадія ембріогенезу [5; 6; 8; 11].
Під час четвертого періоду органогенезу, що проходить на 28-36 тижнях гестації, завершується формування органів гортані. Ембріогістогенез в даний період характеризується тим, що в ділянках формування справжніх голосових складок відбувається заміщення пухирчатого епітелію на превентивний багатошаровий плоский епітелій.
Превентивний багатошаровий епітелій складається із базальних та проміжних клітин. Базальний прошарок, утворений двома рядами клітин, розташованих на тонкій базальній мембрані. Клітинні елементи одного ряду характеризуються частими фігурами мітозу, що свідчить про їх високу проліферативну активність. В той же час базальні клітини, що складають другий ряд, мають витягнуте ядро та вузьку базальну частину цитоплазми. Над базальними клітинами розташований шар проміжних клітин, що з’єднуються з апікальними поверхнями базальних епітеліоцитів. В поверхневих ділянках превентивного багатошарового плоского епітелію визначаються клітини з вакуолізованою цитоплазмою, частина з яких десквамується у вигляді лусочок з пікнотичним ядром. Очевидно, що в процесі диференціювання із базальних клітин формується шар проміжних клітин, а також шар світлих шипуватих клітин, що мають округле ядро та чітко контуровану світлу цитоплазму (рис. 2).
Рис.1. Пухирчатий епітелій
гортаноглотки у плода 20-21 тижнів
гестації.
Забарвлення за способом Бергмана + ШИК-реакція. Зб. 20*10.
Рис. 2. Превентивний багатошаровий плоский епітелій гортаноглотки у плода 32 тижнів гестації.
Забарвлення гематоксилін-еозином. Зб. 40*10.
На підставі проведених гістохімічних досліджень з використанням ШИК-реакції з дозабарвленням тіоніновим синім, встановлені особливості диференціювання шипуватих клітин. Дані клітини мають округле ядро, в центрі якого міститься одне або два ядерця.
Проте іноді в них виявляється пікнотичне ядро. По периферії цитоплазми шипуватих клітин, в локусах міжклітинних контактів спостерігається скупчення тіонін-позитивних речовин, що забарвлюються в темно-фіолетовий колір. Такі скупчення тіонін-позитивних речовин виявляються, як правило, в шипуватих клітинах з пікнотично-зморщеними ядрами. Таким чином, результати проведених досліджень структурно-функціональної організації епітеліальних покровів в ході ембріогенезу гортані дозволяють прийти до висновку про етапність тканинного диференціювання. Виникнення та розвиток кожного виду епітелію в значній мірі пов’язано з етапами органогенезу гортані. Встановлено, що на третьому етапі органогенезу гортані первинну гортаноглотку покриває пухирчатий епітелій, а справжні голосові складки, що формуються, вистилає превентивний багатошаровий плоский епітелій.
Для кожного виду епітелію характерні свої специфічні внутрішньоклітинні включення: пухирчатий містить нейтральні мукопротеіди, а превентивний багатошаровий плоский епітелій - зерна кератогіаліну. Наявність цих речовин в цитоплазмі клітинних елементів різних видів ембріонального епітелію ідентифікована за допомогою електронної мікроскопії.
В клітинних елементах пухирчатого епітелію визначаються явища паракератозу -фізіологічного некрозу епітеліоцитів з виходом тонофібрилярних комплексів або їх фрагментів за межі цитоплазми. Для превентивного багатошарового плоского епітелію характерний синтез кератогіаліну в клітинах шипуватого шару, що свідчить про розвиток поетапного процесу зроговіння - ортокератозу.
1. В ході ембріогенезу гортані простежується етапність тканинного диференціювання, тобто виникнення та розвиток кожної епітеліальної тканини пов’язано з певним етапом органогенезу.
2. На третьому етапі органогенезу гортані первинну гортаноглотку покриває пухирчатий епітелій, клітинні елементи якого містять нейтральні мукопротеіди. В даному епітелії спостерігаються явища паракератозу - фізіологічного некрозу епітеліоцитів.
3. На четвертому етапі органогенезу гортані справжні голосові складки, що формуються, вистилає превентивний багатошаровий плоский епітелій. Для клітин його шипуватого шару характерний синтез кератогіаліну, що свідчить про розвиток поетапного процесу зроговіння -ортокератозу.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку. В подальшому дослідження можуть бути використані для вивчення гістогенезу плоскоклітинного раку гортані.
1. Асфандияров Р. И. Структурные преобразования производных пищеварительной трубки на этапах пренатального и раннего постнатального онтогенеза человека / Р. И. Асфандияров , А. А. Молдавская // Российские морфологические ведомости. - 2000. - №1-2. - С.78-81.
2. Борисов И. Н. Проблемы меторизиса эпидермальной детерминации / И. Н. Борисов, Н. К. Бажанов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1986. - №10. - С. 86-90.
3. Заварзин А. А. Об эволюционной динамике тканей / А. А. Заварзин // Архив биологических наук. -1934. -Т.36. - С.1-64.
4. Иванов П. П. Общая и сравнительная эмбриология / Иванов П. П. - М.: Биомедгиз, 1940. - 809 с.
5. Кнорре А. Г. Принцип меторизиса В. М. Шимкевича и его значение для гистологии / А. Г. Кнорре, В. М. Михайлов. // Архив анатомии. -1961. - Т.40, №1, - С.3-18.
6. Кнорре А. Г. Эмбриональный гистогенез / Кнорре А. Г. // -Л. : Мед.,1971. - 431с.
7. Попелюк О.М. Розвиток гортані в зародковому періоді онтогенезу людини / О.М. Попелюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2007. - Т.6, №4. - С.76-77.
8. Пэттен Б. Эмбриология человека / Пэттен Б. - М.: Медгиз, 1959. - 382 с.
9. Томас В. Садлер Медична ембріологія за Лангманом. Переклад 8-го американського видання / Садлер Т.В. - Львів: Наутілус, 2001. - 550 с.
10. Фалин Л.И. Эмбриология человека.Атлас / Фалин Л.И. //- М.:Медицина,1976.-С.34-65, С.310-317.
11. Шимкевич В. М. Биологические основы зоологии / Шимкевич В. М. // - Л., 1925, 2-изд., т.2. - С. 3447.
12. Embryological study of the glottic site and clinical implications / L. Rucci, P. Romagnoli, A. Casucci [ et al.] // Oral Oncol. - 2004. - Vol. 40,№10. - P.1017-25.
ЭМБРИОГЕНЕЗ ЭПИТЕЛИАЛЬНЫХ ТКАНЕЙ НА ПОЗДНИХ ЭТАПАХ ОРГАНОГЕНЕЗА ГОРТАНИ Гасюк Ю.А.
На эмбриональной ткани зачатков гортани проведено изучение структурно-функциональной организации эпителиальных тканей на поздних этапах её органогенеза. Установлена этапность тканевой дифференцировки - возникновение и развитие каждой эпителиальной ткани связано с определенным этапом органогенеза. На третьем этапе органогенеза гортани первичную гортаноглотку покрывает пузырчатый эпителий, в котором определяються нейтральные мукопро-теиди, а также явления паракератоза. На четвертом этапе органогенеза формирующиеся истинные голосовые складки покрывает превентивный многослойный плоский эпителий, в шиповатых клетках которого происходит синтез кератогиалина, что свидетельствует о развитии поэтапного процесса огороговения - ортокератоза.
Ключевые слова: эмбриогистогенез,
органогенез гортани.
EPITHELIAL TISSUES’ EMBRYOGENESIS ON THE LATE STAGES OF LARYNX’ ORGANOGENESIS Gasyuk Y.A.
On embryonic tissues of rudiments of larynx it was explored the structural-functional organization of epithelial tissues on late stages of its organogenesis. It was revealed the staging of differentiation of tissues - an origin and development of every ephithelial tissue is related to the certain stage of organogenesis. On the third stage of organogenesis of larynx a primary hypopharynx is covered by a bladdery epithelium, in which there are neutral mucoproteins, and also the phenomena of parakeratosis. On the fourth stage of organogenesis the formed vocal cords are covered by a preventive multi-layered flate-cellular epithelium, in the acanthceous cells of which there is a synthesis of keratohialin, that testifies to development of stage-by-stage process of keratosis - ortokeratosis.
Key words: embriohistogenesis,
organogenesis of laryngx.
УДК: 611.1/.8:612.112.94:57.017.6]:616-097
ОСОБЕННОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ЛИМФОЦИТОВ В СИНОВИАЛЬНОЙ ОБОЛОЧКЕ КРЫС В РАННЕМ ПОСТНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ
'ш^ттттттншттшш
Механизмы, раскрывающие взаимодействия между лимфоцитами и компонентами синовиальной оболочки, не изучены, хотя вызывают интерес исходя из факта лимфо-цитарной инфильтрации синовиальной оболочки у больных ревматоидным артритом и остеоартрозом [7, 14]. Описано, что Т-лимфоциты, активированные цитокинами, аутоантигенами, взаимодействием с эндотелиоцитами во время миграции в ткань из сосудистого русла посредством межклеточных взаимодействий, опосредованных р-интегрином, могут вызвать секрецию ТЫР-а, различных металлопротеаз макрофагами и фибробласто-подобными синовиоцитами, изменяя тем самым состав и свойства межклеточного вещества синовиальной оболочки [10]. У больных ревматоидым артритом в синовиальной оболочке определяются Y/5-лимфоциты [11], выполняющие морфогене-тическую роль [1, 8], В-1 лимфоциты [7]. Популяционный состав лимфоцитов синовиальной оболочки в раннем постнатальном периоде не изучен.
Целью работы было изучение особенностей динамики популяций лимфоцитов синовиальной оболочки коленного сустава потомства крыс после введения гидрокортизона в третьем периоде беременности.
Материал и методы исследования. В работе исследованы 3 группы животных от момента рождения до 120-х суток жизни. Первая группа - интактные крысы линии Вистар. Беременным самкам второй группы животных в третьем периоде беременности вводили гидрокортизон по методике И. Г. Павловой (1989) в дозе 10 мг/кг [5]. Беременным крысам третьей, контрольной, группы вводили физиологический раствор в эквивалентном объеме. При работе с экспериментальными животными руководствовались “Европейской конвенцией по защите позвоночных животных, которые используются в экспериментальных и других научных целях” (Страсбург, 18.03.86). Крысы рождались доношенными на 22-23 сутки. Забой животных осуществляли на 1,7,11,14,21,30,45,60,90,120 сутки после рождения. Измеряли длину больше-
