CC BY
17
Том 13, №5-6, 2009 р1к
1НТЕГРАТИВНА МОРФОЛОГ1Я
УДК: 616.22-006.04-018
МОРФОЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПЛОСКОКЛ1ТИННОГО РАКУ
ГОРТАН1
БЕЗ ОРОГОВ1ННЯ
Гасюк Ю.А.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Установлено, что участки ранней инвазии плоскоклеточного рака гортани без ороговения имеют каплеподоб-ную или гнездоподобную форму. В опухолевых комплексах наблюдается поэтапное нарушение процессов ороговения в раковых клетках, которое проявляется явлениями паракератоза. При этом раковые клетки имеют неполный набор ультраструктурных признаков плоскоклеточной дифференцировки. За счет патологических митозов, которые проявляются фрагментацией хроматина в профазу, конденсацией хроматина в метафазу и формированием микроядер в анафазу, раковые клетки поэтапно трансформируются в полиплоидные или анаэ-плоидные. Это вызывает выраженный клеточный и ядерный полиморфизм. Экспрессии цитокератина СК34 вЕ12 на периферии цитоплазмы клеток соответствует их тонофиламентозным структурам.
Ключевые слова: плоскоклеточный рак гортани, дифференцировка. Рак гортан складае близько 2% в структур! зага-
льноТ онкозахворюваност1 та 60-70% в структур! онко-оториноларингологп. Актуальнють даноТ проблеми обумовлена постмним зростанням захворюваност!, несвоечасною д!агностикою, скпаднютю лкування, а також високим рюнем ¡нвалщизаци [1,4,6,8]. В пере-важнш б1льшост1 випадгав (95%) карцинома даноТ ло-кал1зац1Т представлена р1зними г1столог1чними типами плоскоштинного раку
[1,6,8]. Серед них досить часто зустр1чаеться пло-скоштинний рак без ороговшня - злояк1сна еп1тел1а-льна пухлина, кл1тинн1 елементи якоТ под1бн1 на еп1те-л1оцити пром1жного (парабазального) шару багатоша-рового плоского еп1тел1ю. Осктьки так1 кл1тинн1 елементи являють собою пром1жну стад1ю м1ж базальни-ми та шипуватими еп1тел1оцитами, то такий р1зновид карциноми також називають «¡нтермед!альний або пром1жний рак» [2]. Таким чином актуальнють проблеми, а також недостатн знання щодо ТТ морфогенезу спонукають до вивчення морфолопчних особливо-стей плоскокл1тинного раку гортан1 без орогов1ння.
Мета дослщження Метою даного досл1дження стало вивчення морфолопчних особливостей плоскокл1тинного раку гортан без орогов1ння.
Об'ект та методи дослщження Вивчення морфолог1чних особливостей плоскокль тинного раку гортан1 (ПРГ) без ороговЫня проводилось на п1дстав1 ретроспективного анал1зу кл1н1ко-анатом1чного матер1алу, який отримали у 44 хворих на I - II стад1ях п1д час д1агностичних бюпсш.
1з отриманого матер1алу за загальноприйнятими методиками виготовляли препарати, як1 забарвлюва-лись гематоксил1н-еозином, а також комбшованим г1стох1м1чним методом забарвлення Шифф-реактивом - альц1ановим син1м з дофарбуванням за способом Бергмана. Кр1м того, проведен! ¡муногютохЫчн! дос-л!дження з визначенням ступеня експресп специф1ч-ного високомолекулярного цитокератину СК 34 рЕ 12 (DakoCytomation). В залежност! в1д стадп м!тотичного циклу, зг!дно [5], проведен! цитогенетичн досл!дження на ¡мерс!йному збтьшенш м!кроскопа ¡з визначенням форм патологи м!тоз!в. Для вивчення ультраструктур-ноТ орган1зац!Т ракових к^тин проведена прицтьна електрона м!кроскоп!я.
Результати досл1дження Проведен! дослщження показали, що зони ранньоТ ¡нвазп ПРГ без орогов!ння мають краплепод!бну або гн!здопод!бну форму. При краплепод1бн1й форм! ¡нва-
Публiкaujя е фрагментом плановоI науково-до^дно)' роботи ВДНЗ Укра)ни "УМСА" "Запальнi та незапа-льн/' хвороби органе i систем людини, що формуються п/'д впливом еколог/'чних, стресових, 1'мунних, мета-болiчних та /нфещ'йних факторiв. Стан гемо- гомеотазу, гемодинамiки при застосуванн традицйних та нетрадицйних засоб/'в лiкування", номер держреестрац): 0198'^000134.
Проблемы екологп та медицины
зií спостер^аеться вiдокремлення тяжiв ракових кль тин, як розшаровують або руйнують базальну мембрану еттел^. При гнiздоподiбнiй формi вiдмiчаеться вiдшнурування комплексiв ракових кл^ин. На вiдмiну вiд високодиференцшованого плоскоклiтинного раку з ороговiнням, при даному гютолопчному типi карцино-ми «раковi перлини» не утворюються. Раковi клiтини мають базофiльну цитоплазму. Проте iнодi серед по-лiгональних клтин зустрiчаються клiтиннi елементи округлоТ форми з ацидофтьною цитоплазмою. Раковi кл^ини з такими характеристиками мають тенденцш до поступового зроговiння. При цьому вони поступово перетворюються в глибки iз збереженим ядром. В пухлинних тяжах виявляються чисельнi глибки кера-тогiалiну з явищами паракератозу. Процеси зроговш-ня в ракових кл^инах проходять у виглядi паракератозу або дискератозу, а не звичайного ортокератозу. Ядра атипових клтин полiморфнi, мають невелик розмiри та характеризуются рiзним ступенем забар-влення. lнодi ядра втрачають структуру хроматину, стають надзвичайно пперхромними та мають вигляд глибок темно-синього кольору. lнодi зустрiчаються блiдi безструктурнi тiнi ядра, а також ядра, фрагмен-тованi на дрiбнi зерна. Найбiльш виражений клтинний та ядерний полiморфiзм спостерiгаеться на периферп пухлинних комплексiв, де виявляються кл^ини, що мають витягнуту або веретеноподiбну форму, а також
багатоядернп атипов1 кл1тини (рис. 1).
".................................................................~......................................................................................... ' >
1
\ ¿,1г
* ж
.у %
Ж <
V ? 'т
о •
V г. 11+ Ф
№ - ж
л,;
49* \\ . •
Рисунок 1. Явища паракератозу в дЛянц ¡'нвазп ПРГ без ороговння. 1. паракератоз; 2. г'терхромне ядро з комкуватим гетерохроматином; 3. пол'морфш раков\ клiтини; 4. витягнутi раков! клiтини. Заб. гематоксилiн-еозином. Зб. 40*10.
Проведен гiстохiмiчнi дослщження з використан-ням комбЫованого забарвлення ШИК-реак^я - альць ановим сиым з дофарбуванням за способом Бергмана показали, що атиповi кл^ини мають полiморфнi Бергман-позитивнi ядра, якi характеризуються рiзним ступенем забарвлення. Ядра оточенi св^лою концен-тричною цитоплазмою, яка забарвлюеться бтьш ш-тенсивно в дтянках мiжклiтинних контактiв. Такi тинк-торiальнi особливостi, очевидно, обумовленi десмо-сомоподiбними контактами, а також виходом керато-гiалiна за межi клiтин. Таким чином при ПРГ без оро-говшня спостерiгаеться поетапне порушення процеав зроговiння в цитоплазмi атипових кл^ин, що проявля-
еться явищами паракератозу. Проте, очевидно, що за рахунок наявностi стратифкацшних десмосомоподiб-них контактiв, частково збер^аеться пошарова орiен-тацiя ракових кл^ин. З метою визначення ступеня ультраструктурного диферен^ювання ракових клiтин проведено електронномiкроскопiчне дослiдження. Для ПРГ без ороговшня характернi малодиференць йованi атиповi кл^ини з темною цитоплазмою, що свщчить про ТТ високу електронну щтьнють. Деякi з них мають цитоплазматичн вiдростки, за допомогою яких з'еднуються мiж собою, утворюючи синцилаль-ний пласт. При бтьш детальному вивченн встанов-лено, що цитоплазма темних кл^ин мiстить тонкi то-нофiбрили, розташованi за ходом вiдросткiв. Серед тонофiбрил в цитоплазмi виявляються чисельн рибо-соми та полiрибосоми, що знаходяться на мембранах шорсткого ендоплазматичного ретикулуму. Наявнють ракових клiтин з темною цитоплазмою, згщно [7], свь дчить про виражену катаплазiю пухлини, а збтьшен-ня Тх ктькосл являе собою несприятливу прогностич-ну ознаку. ^м того, в зонах швазивних комплексiв виявляються раковi кл^ини з дещо iншими ультра-структурними характеристиками. Таю кл^ини також характеризуються неповним набором ультраструкту-рних ознак плоскоклтинного диференцiювання. Вони мiстять одиничн десмосомоподiбнi контакти, якi роз-ташован мiж короткими цитоплазматичними вирос-тами. При цьому мiжклiтиннi щiлини мiж ними розши-ренi та мютять речовину з низькою електронною щтьнютю. Навколо пiкнотичного ядра та прилягаючих до нього м^охондрш в Тх цитоплазмi виявляються тонкi пучки тонофтаменлв.
Таким чином при ПРГ без ороговЫня атиповi кль тини характеризуються досить низьким ступенем ди-ференцшвання, оскiльки не мiстять зерна кератопа-лiну, контактують за допомогою одиничних десмосо-моподiбних контактiв, а Тх тонофiбрили не збираються в пучки. При цьому в мiжклiтинних промiжках виявля-еться рогова речовини з низькою електронною щтьнютю. Це свщчить, що в ракових кл^инах вщбувають-ся процеси кератиызацп за типом паракератозу. Да-ний процес, на вщмЫу вiд ортокератозу, супроводжу-еться карiопiкнозом та виходом роговоТ речовини в iнтерстицiй.
Проведенi цитогенетичн дослiдження iз застосу-ванням iмерсiйного збiльшення показали, що в зонах швазп ПРГ без ороговiння спостер^аеться велика кiлькiсть патологiчних мiтозiв, як умовно можна роз-подiлити на двi групи. Першу групу склали наступи форми патологи мiтозiв: фрагмента^я гетерохрома-тину в профазу, яка проявляеться пперхромнютю ядер, а також конденса^я гетерохроматину в мета-фазу з формуванням в цитоплазмi ракових кл^ин окремих мiкроядер. На фон таких форм патологи мь тозiв виявляються iнтерфазнi полiморфноядернi кль тини iз крупнобрильчатою та середньобрильчатою конденса^ею ядерного гетерохроматину. Другу групу цитогенетичних змш склали наступнi форми патологи мiтозiв: кон'югацiя хромосом в профазу, комкувата метафаза та поява апоптичних ядерних ттець в ци-топлазмi атипових клiтин. Такi патологiчнi м^ози пе-реважно спостерiгаються на фон iнтерфазних ракових клiтин, що мютять в своТх ядрах середньобриль-чатий та дрiбнобрильчатий гетерохроматин.
Том 13, №5-6, 2009 piK
Враховуючи проведен цитогенетичнi дослiдження можна припустити, що в зонах швазш ПРГ без орого-вiння вiдбуваeться два взаемопротилежних процеси [5]. Перший процес характеризуеться трансформаць ею ракових ^тин, якi мiстять в сво'х ядрах крупноб-рильчатий та середньобрильчатий гетерохроматин, в полтлоТдш або анаеплоíднi. Цей процес вщбуваеться поетапно за рахунок виникнення наступних форм патологи мiтозiв: фрагментацп гетерохроматину в профазу, конденсацп гетерохроматину в метафазу та формуванню мiкроядер в анафазу. Таким чином в анафазу утворюються полтло'ды, або анеуплоíднi атиповi ^тини. Такi цитогенетичнi змiни обумовлю-ють значний клiтинний та ядерний полiморфiзм, хара-ктерний для зон швазп ПРГ без ороговiння. Другий процес вщбуваеться в iнтерфазних атипових кл^инах, якi мiстять в ядрах середньобрильчатий та дрiбноб-рильчатий гетерохроматин. Патолопя мiтотичного подiлу таких клiтин характеризуеться наступними формами: кон'юга^ею хромосом в профазу, комкуватою метафазою та появою в цитоплазмi апоптичних ядер-них тiлець. В результатi таких цитогенетичних змш виникають явища паракератозу.
Поруч iз дiлянками ранньо' швазп, розташованi зони «cancer in situ» iз збереженою базальною мембраною, зони дисплазп третього ступеня, а також дь лянки iз збереженою структурою багатошарового плоского епiтелiю, в промiжному шарi якого спостерь гаються явища паракератозу. Очевидно, що на фон паракератозу багатошарового плоского еттелш пос-тупово виникають зони дисплазп третього ступеня, як в подальшому трансформуються в «cancer in situ». Таким чином при ПРГ без ороговшня визначаються рiзнi гiстотопографiчнi зони, що характеризуються неч^ким розмежуванням. Формування цих зон обумо-влено двома процесами: поступовою змшою м^отич-ного режиму ^тинних елементiв та порушенням про-цесiв кератинiзацií в них. При ПРГ без ороговшня не утворюються багатоядерн кттини, внаслiдок чого не формуються типовi «раковi перлини». Це обумовлено не ттьки особливостями патологп мiтозiв, а також незавершеними процесами кератинiзацií, якi спостерь гаються лише на периферп цитоплазми ракових кль тин. В результатi цього останн в бiльшостi випадкiв мають св^лу цитоплазму, тому даний гютолопчний тип карциноми, за термiнологiею [2], мае назву «св^-локлiтинний рак».
Проведет iмуногiстохiмiчнi дослiдження з визначенням експресп цитокератину СК 34 РЕ 12 в зонах швазп показали високий та помiрний ступшь його експресп. По периферп цитоплазми в бтьшост ракових ^тин визначаеться темно-брунатне забарвлення у виглядi ореола. Очевидно, що забарвленi даним маркером дтянки цитоплазми вщповщають тонофтаме-нтозним структурам, якi тдходять до напiвдесмосом [3]. В той же час на межi ракового комплексу визначаються смужки, забарвлен в темно-брунатний колiр, що проростають через базальну мембрану в пщлеглу сполучну тканину. Таким чином, очевидно, що швази-вний рют карциноми обумовлений виникненням атипових промiжних фiбрил, до яких вiдносять тонофта-менти (рис. 2).
Рисунок. 2. Експреа'я цитокератину в ракових кт'тинах в
длянках iнвазn ПрГ без ороговння. 1. високий ступ'/нь експресп на периферп цитоплазми; 2. високий ступ'/нь експресП на меж\ ракового комплексу з
/нваз/'ею п'длегло)' сполучно) тканини. 1ГХ метод, забарвлення на цитокератин СК 34 вЕ 12. Зб. 100*10.
Висновки
1. При ПРГ без ороговшня зони ранньоТ iнвазi мають краплеподiбну або гнiздоподiбну форму та , в яких "раковi перлини" не формуються. В пухлинних комплексах спостер^аеться поетапне порушення процеав зроговшня в ракових к^тинах, що проявля-еться явищами паракератозу.
2. В дтянках швазивних комппексiв виявляються раковi клiтини з неповним набором ультраструктурних ознак ппоскоклiтинного диференцiювання, оскiпьки не мютять зерна кератогiапiну, контактують за допомо-гою одиничних десмосомоподiбних контак^в, а Тх то-нофiбрипи не збираються в пучки. В мiжклiтинних промiжках виявляеться рогова речовини, що свщчить про процеси кератинiзацií в них за типом паракератозу.
3. В зонах швазп визначаеться багато патолопчних мiтозiв. За рахунок фрагментацп гетерохроматину в профазу, конденсацп гетерохроматину в метафазу та формуванню мiкроядер в анафазу раковi кттини поетапно трансформуються в полтлоТды або анаеплоТд-нi, завдяки чому виникае виражений к^тинний та ядерний полiморфiзм. З iншоí сторони, кон'юга^я хромосом в профазу, комкувата метафаза та поява в цито-плазмi апоптичних ядерних ттець обумовлюе розви-ток паракератозу.
4. Високий та помiрний ступiнь експресп цитокератину СК 34 РЕ 12 на периферп цитоплазми ракових кттин очевидно вщповщае Тх тонофтаментозним структурам. Виражена експресiя даного маркера на меж ракового комплексу з пенетра^ею базальноТ мембрани та проростанням в пщлеглу сполучну тканину свщчить, що швазивний рiст карциноми обумовлений виникненням атипових промiжних фiбрил, до яких вiдносять тонофтаменти.
Л1тература
1. Абизов Р.А. Онкоотоларинголопя. Лекцп / Р.А. Абизов.-
К.: Книга плюс, 2001.- 272 с.
2. Апатенко А.К. Эпителиальные опухоли и пороки развития кожи / А.К. Апатенко. - М.: Медицина, 1973. - 239с.
Проблеми екологп та медицини
3. Гриценко П.А. Плоскоклеточный рак гортани: иммуноги-стохимический профиль цитокератинов и значение их в диагностике / П.А. Гриценко // Патолопя. - 2006. - №3. -С.37-40.
4. Заболотний Д.1. Новоутворення гортанк клУка, дiагнос-тика, лiкування (аналiтично-синтетичний огляд автореферат дисертацiй) / Д.1. Заболотний // Журнал вушних, носових и горлових хвороб. - 1997. - №5. - С.1-24.
5. Казанцева И.А. Патология митоза в опухолях человека / И.А. Казанцева. - М.: Медицина, 1981. - 260 с.
Su
MORPHOLOGICAL FEATURES OF SQUAMOUS CELL CANCER OF LARYNX WITHOUT CORNIFICATION Gasyuk Y.A.
Key words: squamous cell cancer of larynx, differentiation.
It is set that the areas of early invasion of squamous cell cancer of larynx without cornification have drop-similar or nest-similar form. In tumour complexes there is stage-by-stage violation of processes of cornification in cancer cells, which shows up the phenomena of parakeratosis. Thus cancer cells have an incomplete set of ultrastructural signs of squamous-cell differentiation. Due to pathological mitosises which show up fragmentation of chromatine during prophase, by condensation of chromatine during metaphase and forming of micronucleuses in anaphase, cancer cells are stage-by-stage transformed in polyploidal or anaeploidal, That is why appears the expressed cellular and nuclear polymorphism. The expression of cytokeratine СК34 рЕ12 on periphery of cytoplasm of cells corresponds to them tonofilla-mentosis structures.
Ukrainian Ministry of Health Public Service, Ukrainian Medical Stomatological Academy
Mamepian надтшов до редакци 12.10.09
Пачес А.И. Опухоли головы и шеи / А.И. Пачес. - М.: Медицина, 2000.- 467 с.
Райхлин Н.Т. Ультраструктура опухолей человека / Н.Т. Райхлин, А.Г. Перевощиков, В.И. Ротенберг - М.: Медицина. - 1991. - 256с.
Ушаков В.С. Рак гортани: современные возможности и перспективы / В.С.Ушаков, С.В. Иванов // Практическая онкология. - 2003. - Т.4, №1. - С.56-60.
mmary
