CC BY
17«Ыновацп в стоматологИ», № 3, 2014
УДК: 611.018.73/.74
Н. В. Гасюк, к. мед. н.
ДВНЗ «Тернотльський державний медичний ушверситет iMeHi I. Я. Горбачевського МОЗ Украши»
ПСТОФУНКЦЮНАЛЬНА ХАРАКТЕРИТСТИКА ЕП1ТЕЛ1Ю ЯСЕНЕВОÏ БОРОЗНИ
Приведет в cmammi результати до^дження розширюють та доповнюють iснуючi дат стосовно будови епiтелiоцитiв ясенево'1 борозни та дають можливкть вважати ïï першою мшенню антигенного впливу mîk-робних чинниюв та ïx токсинiв на етапi виникнення запального процесу в тканинах пародонта. Оскшьки це е особливий вид еттелт 3i специфiчним цитотопографiчним спiввiдношенням та iмуногiстоxiмiчною органгза-цiею.
Ключов1 слова: епiтелiй, ясенева борозна, пародонт, гiстоxiмiя, лейкоцити.
Н. В. Гасюк
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И. Я. Горбачевского МЗ Украины»
ГИСТОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЭПИТЕЛИЯ ДЕСНЕВОЙ БОРОЗДЫ
Приведенные в статье результаты исследования расширяют и дополняют существующие данные о строения эпителиоцитов десневой борозды и позволяют считать ее первой мишенью антигенного воздействия микробных факторов и их токсинов на этапе возникновения воспалительного процесса в тканях пародонта так как это особый вид эпителия со специфическим цитотопографичним соотношением и гистохимической организацией.
Ключевые слова: эпителий, десневая борозда, пародонт, гистохимия, лейкоциты.
N. V. Gasyuk
SHEI «I. Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University Healthcare Ministry of Ukraine»
HISTOLOGICAL FUNCTIONAL DESCRIPTION EPITHELIUM OF GINGIVAL FURROW
Privacy protection mechanisms provided periodontal epithelial homeostasis gum gum grooves and liquid components which are actively involved in phagocytosis and protect tissues under conditions of microbial exposure, acting as a link in the cascade of immune pathogenetic mechanisms.
The aim of our study was to determine the characteristics histofuktsionalnoyi gum sulcus epithelium.
As evidenced by the results of our research in the epithelium of the gum sulcus can operate intraepithelial local level defense structures : Intraepithelial provided independent secretory and phagocytic function of neutrophils migrating, and creates a "first line of defense" periodontal tissues under the influence of microbial parodontopatohennnoho factor. Having reduced the level of local protection epithelium gum sulcus, under physiological conditions helps to maintain homeostasis and epithelial components, in the languages of the pathological process in the periodontal tissues enables functional isolation stomatohennoho foci of chronic infection and intoxication and prevent the development of diseases associated with systemic inflammation.
Results given in this paper extend and add presented data about ultrastructural features of gingival sulcus and give the opportunity to be the first target of antigen influence of microbial factors and their toxins at the beginning stage of the inflammatory process in periodontal tissues, cause this is the special type of epithelium with specific cytotopographic relationship of epitheliocytes and certain organization.
Keywords: epithelium, gingival sulcus, periodontal, ultrastructure.
Робота е фрагментом проекту науково-досл1дного тституту генетичних та ¡мунолог1-чних основ розвитку патологИ' та фармакогене-тики (м. Полтава) «Роль запальних захворювань зубо-щелепного апарату в розвитку хвороб, пов'язаних /з системним запаленням», номер державног реестрацИ' №0112и0011538. Автор е
стввиконавцем даного проекту.
Вступ. Функщонування захисних мехашз-м1в тканин пародонта забезпечуеться гомеоста-зом еттелда ясенево1 борозни та ясеневою р> диною, компоненти яко1 беруть активну участь у фагоцитоз! та захисп тканин за умов мшроб-ного впливу, виконуючи роль ¡мунного ланки в
© Гасюк Н. В., 2014.
«1нновацп в стоматологи», № 3, 2014
каскадi патогенетичних механiзмiв [2 -4]. Поряд з цим, спещальних дослщжень, яю б роз-глядали ясеневу борозну як стратепчну дшянку антигенного впливу за умов виникнення запа-льних процесiв в тканинах пародонта через призму особливостей пстофункщонально! будови не багато чисельш [1, 5].
Проведення такого дослщження дае можли-вiсть теоретичного обгрунтування алгоритму клiнiко-лабораторних дослiджень з метою про-гнозування стану тканин пародонта опорних зу-бiв, виникнення та переб^у запальних процесiв.
Мета нашого до^дження. Визначення гь стофукщонально! характеристики еттелда ясенево! борозни.
Матерiали та методи до^дження. 1з за-браних бюшапв ясенево! борозни, пiсля фшсацп в нейтральному 10 % формалш, та виготовлення парафiнових блокiв, одержували зрiзи, якi забар-влювали гематоксилш-еозином, ШИК-тiонiновим синiм, а також на глшоген за способом Шабадаша. Iмуногiстохiмiчну iдентифiкацiю проводили iз застосуванням специфiчних макерiв Кi-67 та СD-62.
Результати до^дження та Их обговорен-ня. Будова ештелда борозни е стереотипною еш-телiю ясен, проте нами встановлеш деякi топо-графiчнi та функцiональнi вiдмiнностi, яю харак-теризуються наявнiстю трьох шарiв та вщсутшс-тю тенденци до зроговшня.
Базальний шар утворений клггинами кубiч-но! форми, якi мають овальнi ядра та лежать на базальнш мембранi. Слiд зазначити, що форма клiтини вiдрiзняеться вiд щентичного шару кль тини епiтелiю вшьно! частини ясен, якi в свою чергу призматичш. Базальнi клiтини сулькуляр-ного епiтелiю виконують функцiю камбiальних елементiв, оскiльки вiзуалiзуеться численнi ф^у-ри мiтозiв, якi здебiльшого розмщеш групами i частiше концентруються на вершинах епiтелiа-льних гребiнцiв, як слабо вираженi в сулькуляр-ному ештели (рис. 1).
ня: *200: 1 - базальт клгшни; 2 - шипува'л клгшни; 3 - фь гури мггоз1в базальних клгшн; 4 - пухка сполучна тканина.
Кл^ини шипуватого шару епiтелiю борозни бiльшi порiвняно iз базальними, але дещо меншi за розмiрами шж поверхневi, i мають видовженi д^нки плазмолеми. Ядра витягнуто! або овально! форми, мютять одне або два ядерця. Мiж бо-ковими поверхнями промiжних клiтин виявля-ються розширенi простори, в яких розмщуються нейтрофiльнi гранулоцити iз сегментованими ядрами та поодиною макрофаги. Серед штерфаз-них клiтин, часто зус^чаються фiгури мiтозу (рис. 2.).
Рис. 2. Фггури мгтоз1в в базальному та шипуватому шар1 клгшн еттелш борозни. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Збшьшення: х200: 1 - базальт клгшни; 2 - шипу-ват клгшн; 3 - фггури мггозш шипуватих клггин; 4 - пухка сполучна тканина;
З метою визначення функщональних особливостей клгшн епiтелiального компоненту нами проведено iмуногiстохiмiчне дослiдження з ви-користанням маркеру Кi-67. Даний маркер про-являе експресiю на карiолемi клiтин, якi знахо-дяться в сташ мiтозу або в премгготичному перь одi клiтинного циклу. Встановлено, в клгшнах базального та промiжного шарiв епiтелiю ясенево! борозни, визначаеться висока та помiрна сту-пiнь експресi! у виглядi темно-коричневого та свгтло-коричевого забарвленних ядер клгшн ет-телiю (рис. 3).
Рис. 1. Еттелш ясенево! борозни з тдлеглою сполучною тканиною. Забарвлення ШИК-тютновим ситм. Збшьшен-
«1нновацп в стоматологи», № 3, 2014
Рис. 3 Висока та середня стушнь експресп Кь67 в базаль-них клiтинах сулькулярного еттелш. Iмуногiстохiмiя: Зб.: х400.
Шипувап клггани еттелш борозни, на вщмь ну вщ аналопчних клгган еттелш вшьно! части-ни ясен, мають досить велик м!жклггант просто-ри, за рахунок бшьш округло! форми цитоплазми. Проте десмосомальт контакти чгтко виражет, а шодГ розриваються на межГ цитоплазми.
При пстохГмГчнш гдентифшаци еттелш з за способом Шабадаша, базальт та промГжт клгш-ни штенсивно забарвлюються в пурпуровий ко-л1р, що свщчить про наявтсть в них глшогену, який у виглядГ пурпурово! субстанцп розмщу-еться в цитоплазм! базальних та промГжних кль тинах, в той час, як в шарах шипуватих клгшн вщсутнш (рис. 4.).
середкований еп1тел1альними клгтинами, як1 в вг-дповщь на дш цих речовин синтезують хематок-сичний фактор 1Л-8 Г адгезшш молекули (1САМ-1), забезпечуючи мГграцш нейтрофшьних грану-лоцита. МГгращя лейкоцита через еттелГальний компонент зумовлена адгезшним мехашзмом -взаемодГею (штегринових рецепторГв нейтрофь л1в з 1САМ-1) [СД -54], який експресуе на повер-хш еттелш борозни. 1нтенсивнш трансеттелГа-льнш мГграцп лейкоцита сприяе експресГя етте-люцитами борозни Е-селектину СД-62 Е, адге-зшно! молекули, яка приймае участь у зв'язувант лейкоцита Гз активованим ендотель ем судинно! стшки. З метою визначення функщ-ональних особливостей клгган еттелГального компоненту нами проведено 1муног1стох1м1чне дослщження з використанням маркеру СД-62. Даний маркер проявляе експресш на еттелГаль-них клггинах ясенево! борозни, яю приймають участь у адгезп лейкоцита Гз активованим ендо-телГем судинно! стшки (рис. 5).
Рис 4. Еттелш борозни. Забарвлення за Шабадашем. Збь льшення: х200:
1 - базальт клггини; 2 - шипува'л клгшн; 3 - нейтрофiльнi гранулоцити в епггелп; 4 - пухка сполучна тканина;
Наявнiсть в високоенергетичного метаболпу - глiкогену, дае можливiсть гдентифшацп етте-лiю борозни, як глшогенвмюного. В розширених мiжклiтинних просторах вiзуалiзуються сегмен-тоядернi лейкоцити. Саме завдяки наявносп широких мiжепiтелiальних просвтв, шляхом тран-ссудацi! iз мшросудин власно! пластинки, фор-муеться ясенна рщина, яка мiстить велику кшь-кiсть лейкоцитiв та десквамованих шипуватих клгган.
Крiм того, завдяки наявносп в м!жеттелГа-льних просторах лейкоцита та макрофапв, за-безпечуеться мюцевий гуморальний та тканин-ний iмунiтет вiд дi! мiкробних та вiрусних пато-генних факторiв на слизову оболонку еттелш борозни.
М^ращя лейкоцита пов'язана iз iх реакцiею на хематаксичш фактори, якi видiляються бакте-рiями, що знаходяться ясеневiй борозш на бiля не!. Ця реакщя може вiдображати безпосереднiй вплив метаболтв та антигенiв або !х ефект опо-
Рис. 5. Висока та середня стушнь експресп СD-62 на етте-люцитах сулькулярного еттел1ю. 1мунопстох1м1я: Зб.: х400.
Встановлено, в клпинах епiтелiю ясенево! борозни, визначаеться висока та помiрна ступiнь експресi!' у виглядi темно-коричневого та свпло-коричевого забарвлених ядер клгшн еттелюци-та, що е пiдтвердженням транспортних шляхГв мiграцi! гематогенних клгган в епiтелiальний компонент.
Висновки. Отже, як свiдчать результати про-ведених нами дослiджень, еттелш ясенево! борозни е глшогенвмюним та характеризуеться ви-сокою мпотичною активнiстю. В епiтелi! ясенево! борозт функцiонуе внутршньо-епiтелiальний рiвень мiсцево! захисно! структу-ри, який забезпечуеться самостшними секретор-ними г фагоцитарними функщями мГгруючих нейтрофiльних гранулоцита, та створюе «першу лшш захисту» тканин пародонта за умов впливу пародонтопатогеннного мГкробного чинника. Наявтсть приведеного рГвня мюцевого захисту еттелш ясенево! борозни, у фГзюлопчних умо-
«Ыновацп в стоматологи», № 3, 2014
вах сприяе шдтримщ гомеостазу та еmтелiально-го компоненту, в у мовах патолопчного процесу в тканинах пародонта дае можливють функщо-нальнiй iзоляцil стоматогенного вогнища хрошч-но! шфекцп та штоксикаци та запобэти розвитку захворювань пов'язаних i3 системним запален-ням.
Список лтератури
1. Inflammatory mediators and immunoglobulins in GCF from healthy, gingivitis and periodontitis sites / J. L. Ebersole, R. E. Singer, B. Steffensen, T. Filloon, K. S. Kornman // J. Periodontal Res. - 1993. - Vol. 28, № 6. - Р. 543-546.
2. Kornman K. S. Mapping the pathogenesis of periodontitis: a new look / K. S. Kornman // J. Periodontol. - 2008. -Vol. 79, № 8. - P. 1560-1568.
3. Kornman K. S. The "innovator's dilemma" for periodontists / K. S. Kornman, D. Clem // J. Periodontol. -2010. - Vol. 81, № 5. - P. 646-649.
4. Reynolds E. S. The use of lead citrate at high pH as an electronapague stein in electron microscopy / E. S. Reynolds // J. Cell Biol. - 1963. - V. 17. - P. 208 - 212.
5. Van Dyke T. E. Inflammation and factors that may regulate inflammatory response / T. E. Van Dyke, K. S. Kornman // J. Periodontol. - 2008. - Vol. 79, № 8. - P. 1503-1507.
Hagrnm^a 11.08.14
УДК 616.314-085.28-085.849.19
Р. С. Назарян д. мед. н., Н. I. Флмонова, К. Ю. Cmpidonosa
Харшвський нацюнальний медичний ушверситет
ВИВЧЕННЯ HOBOÏ КОМБШАЦП ФОТОСЕНСИБ1Л1ЗАТОРА ТА ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ ДЛЯ АНТИМIКРОБНОÏ ФОТОДИНАМIЧНОÏ ТЕРАПП
В cmammi вiдображенi результати вивчення антимтробног diï нового поеднання речовини-фотосенсибтзатора та пiдiбраного до нього лазерного випромтювання синього спектру на мiкрофлору зубного нальоту. В ходi експерименту проведено серю посiвiв, вна^док чого був доведений антимтробний фо-тодинамiчний ефект, що проявився зменшенням загального мiкробного числа.
Ключoвi слова: фотосенсибтзатор, лазерне випромiнювання, антимiкробна фотодинамiчна тератя, мi-крофлора зубного нальоту.
Р. С. Назарян, Н. И. Филимонова, К. Ю. Спиридонова
Харьковский национальный медицинский университет
ИЗУЧЕНИЕ НОВОЙ КОМБИНАЦИИ ФОТОСЕНСИБИЛИЗАТОРА И ЛАЗЕРНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ ДЛЯ АНТИМИКРОБНОЙ ФОТОДИНАМИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ
В статье отображены результаты изучения антимикробного действия нового сочетания вещества-фотосенсибилизатора и подобранного к нему лазерного излучения синего спектра на микрофлору зубного налёта. В ходе эксперимента проведена серия посевов, вследствие чего был доказан антимикробной фотодинамический эффект, что проявилось уменьшением общего микробного числа.
Ключевые слова: фотосенсибилизатор, лазерное излучение, антимикробная фотодинамическая терапия, микрофлора зубного налёта.
R. S. Nazaryan, N. I. Filimonova K. U. Spiridonova Kharkiv national medical university
STUDY OF A NEW COMBINATION OF PHOTOSENSITIZER AND LASER RADIATION FOR ANTIMICROBIAL PHOTODYNAMIC HERAPY
The lack of effectiveness of traditional tools and methods of antimicrobial therapy in the treatment of dental diseases, the presence of side effects and the development of microbial resistance to antiseptics and antibiotics has created a need to find new ways of antimicrobial exposure. This method has become the antimicrobial photodynamic therapy
© Назарян Р. С., Фiлiмонова Н. I., Спiрiдонова К. Ю., 2014.
