CC BY
10
Реферат
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СВОБОДНОЙ ЧАСТИ ДЕСНЫ. Гасюк Н. В.
Ключевые слова: эпителий, десна, клетка, гликоген, митоз, ультраструктура
Маргинальная часть десны представлена многослойным плоским эпителием с тенденцией к ороговению, который имеет четкую границу между базальными, шиповатыми и десквамативными слоями эпителия.
УДК 616.34-007.272-092.9:615
Д0СЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПР0Б10ТИК1В НА М1КР0ФЛ0РУ КИШЕЧНИКА ПРИ М0ДЕЛЮВАНН1 ГОСТРОТ Т0НК0КИШК0В0Т НЕПР0Х1ДН0СТ1
Жданов С.М.
Вищий державний навчальний медичний заклад УкраТни
«Украшська медична стоматолопчна академ1я»
Запропонований метод передоперацшног тдготовки при гострш тонкокишковт nenpoxidnoc-mi з використанням води з рН-5,5 i пробютика лтекса забезпечив швидке очищення i знищення патогенног i умовно-патогенног мтрофлори кишки. Очищення товстог кишки запропонованим способом дозволяе знизити бакmepiалъну забруднетстъ Streptococcus lactis з 108 до 103-4, Clostridsum spp. з 105 до 103, Escherichia з 108 до 103, Proteus spp. з 104 до 102, Klebsiella spp. з 105 до 102, Staphylococcus aureus з 104 до 102, Enterococcus spp. з 10° до 103, i тдвищити кшътстъ бi-фiдo- i лактобактерт Bifidobacterium spp. з 103 до 109, Bacteroides spp. до 109, Lactobacillium spp. з 103 до 107 . Це суттево зменшило ризик тфтування черевног порожнини шляхом транслокацй мiкpoopганiзмiв з товстог кишки.
Ключов1 слова: кишкова непрохщнють, м1крофлора, пробютики.
Гостра тонкокишкова непрохщнють - це тяжка патолопя черевноТ порожнини, яка вважа-еться одыею з найважлив1ших проблем екст-реноТ xipyprii'. В структур! захворювань ургент-но1 xipyprii ГТКН займае одне з провщних мюць. Незважаючи на прогрес, який був дося-гнутий протягом останых poKiB, результати комплексного лкування цього важкого захво-рювання не можуть задовольнити клнщист1в, осктьки тсляоперацмна летальысть залиша-сться високою i сягае 25-35% i не мае тенден-ци до зменшення (Бобров O.E. та cni-вавт.,2000; Милюков В.Е., 2006; Саснко В.Ф. та cnißaBT., 2001).
Метою даноТ роботи було експериментальне дослщження впливу пробютиюв на мкрофлору товстого кишечника при гострм тонкокишковт непрохщностк
Матер1али та методи.
Експериментальы дослщження проведен! на баз1 акредитованого в1вар1ю (атестат акреди-таци № 1239 вщ 13.10. 2003 р.) Вищого державного навчального закладу УкраТни "Украш-ська медична стоматолопчна академ1я. Для експерименту були використаы 25 статевозрн лих щур1в-самщв масою 180-200 г., яким в1д-творювали модель гостроТ тонко кишковоТ не-прохщност1 за орипнальною методикою автора: "Споаб моделювання гостроТ тонкокишко-во1 непрохщностГ' (Патент УкраТни № 21676).
Багаточисельними дослщниками встановле-но, що одысю 3i складових частин патогенезу ГНТК е порушення фЫолопчних функцм тон-коТ кишки (Бобров O.E. та ствавт.,2000; Соболев В.Е., 2007). Загальновизнаним е те, що в результат! пповолеми, порушень центрально!' i рег1онарноТ гемодинамки, мкроциркуляци i реолопчних властивостей KpoBi в умовах парезу тонкоТ кишки розвиваеться ппокая тканин i розлади кл1тинного метаболЬму, як1 приво-дять до виникнення некробютичних процеав в стшц1 кишки. Висловлюються також думки, що в результат! порушень порожнистого i пристш-кового травления, посиленого розмноження мкрофлори, активацп гнилюних i бродильних процеав кишковий BMicT набувас токсичного характеру i е причиною ураження стшки тонкоТ кишки (Саснко В.Ф. та ствавт., 2001; Соболев В.Е., 2007).
Первинною ланкою ¡нфкування черевноТ порожнини при розвитку гостроТ тонкокишковоТ непрох1дност1 е транслокащя мкрооргаызм1в з товстоТ кишки у черевну порожнину, яка вщбу-ваеться вже на шосту годину вщ початку моделювання захворювання.
Мкробюлопчы дослщження стосовно зменшення ктькост1 бфщобактерм у товстм кишц з контрольних показниюв 108-1010 куо/мл до 2,7x10+2,3х102 куо/мл через 24 години теля вщтворення захворювання i лактобактерт з
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
ки води з рН-5,5 \ пробютика лшекса забезпе-чують швидке очищения \ знищення патогенно!' \ умовно-патогенноТ мкрофлори кишки, що суттево зменшуе ¡нфкування черевноТ порож-нини.
На 25 тваринах нами впроваджений цей спо-с1б очищения товсто1 кишки. Очищения товстоТ кишки запропонованим способом дозволяе знизити бактер1альну забруднеысть
□оБ^Свит
до 10
3
106-107 коу/мл до 1,2х102+2,3х102 куо/мл дало тдстави для проведения наступних дослн джень.
bmict tobctoi кишки тварин наносили на жи-вильы середовища, рН середовища становив вщ 5,5, 6, 6,5, 7. Зсув рН у кислий 6iK досягали за рахунок додавання у середовище препарату "Хтак-форте", який мютить оптимальний Ha6ip продукт^ метаболнноТ активност1 npo6i-отичних штам1в лактобацил i нормальних MiK-poopraHi3MiB кишечнику - кишковоТ палички i фекального стрептококу: молочну кислоту, амнокислоти, коротколанцюжы жиры кислоти i лактозу. Також у середовище вносили препарат "Пшекс" у склад1 якого знаходяться жив1 люфтЬоваы молочнокисл! бактери Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium, Streptococcus faecium у ктькост1 1,2x107 куо/мл, яю CTi^Ki до антиб1отик1в i до xiMioTepa-певтичним речовинам. Синерпзм дм трьох MiK-робних компонент1в, як1 входять у препарат, забезпечус кисле середовище, яке з одного боку пщтримуе i регулюс фЫолопчну piBHOBa-гу нормофлори, з ¡ншого - е несприятливою для розвитку патогенних форм умовно-патогенних MiKpoopraHi3MiB. Препарат стмкий до дм антиб1отик1в i хЫотерапевтичних речо-вин. Росту бактерм на середовищах, як1 мали рН 5,5 i 6 не отримали. На середовищах з нейтральною, або лужною рН мав мюце picT коло-нм.
Отримаы результати дали змогу запропону-вати cnoci6 передоперацмноТ пщготовки для профтактики транслокаци MiKpoopraHi3MiB з tobctoi кишки при ГТКН i cnoci6 ранньоТ енте-ральноТ терапи при цьому захворюваннк
Традицмно у передоперацшному nepiofli ро-блять сифонну кл1зму з проточною водою. Метою цього способу е механнне очищения tobctoi кишки вщ калових мае. Недолгом цього способу е мала ефективысть очищения tobctoi кишки вщ колоызуючих там мкрооргаыз-
MiB.
В основу винаходу було поставлено завдан-ня створення способу профтактики мкробноТ транслокаци з tobctoi кишки у черевну порож-нину при гострм тонкокишковм HenpOXiflHOCTi, при якому за рахунок введения у npocBiT киш-
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ПРОБИОТИКОВ НА МИКРОФЛОРУ ТОНКОКИШЕЧНОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ.
Жданов С.М.
Ключевыеслова: кишечная непроходимость, микрофлора, пробиотики.
Предложенный метод предоперационной подготовки при острой тонкокишечной непроходимости с использованием воды с рН-5,5 и пробиотика линекса обеспечил быстрое очищение и уничтожение патогенной и условно-патогенной микрофлоры кишки. Очищение толстого кишечника предложенным способом позволяет снизить бактериальную обсемененность Streptococcus lactis с 10 до 103-4, Clostridsum spp. с 105 до 103, Escherichia с 108 до 103, Proteus spp. с 104 до 102, Klebsiella spp. с 105 до 102, Staphylococcus aureus с 104 до 102, Enterococcus spp. с 106 до 103, и повысить количество бифидо-
Streptococcus lactis з 108 до 103-4, spp. з 105 до 103, Escherichia з 108 Proteus spp. з 104 до 102, Klebsiella spp. з 105 до 102, Staphylococcus aureus з 104 до 102, Enterococcus spp. з 106 до 103, i пщвищити Ki-лькють б1фщо- i лактобактерм Bifidobacterium spp. з 103 до 109, Bacteroides spp. до 109, Lactobacillium spp. з 103 до 107.
Таким чином, отримаы в експеримент1 результати дозволяють стверджувати, що пер-винною ланкою ¡нфкування черевноТ порож-НИНИ при розвитку гостро! Т0НК0КИШК01 непро-xiflHOCTi е транслокаци MiKpoopraHi3MiB з tobctoi кишки, яка вщбуваеться вже на шосту годину вщ початку захворювання.
Висновок
Запропонований метод передоперацмноТ пщготовки при ГТКН з використанням води з рН-5,5 i проб1отика лнекса забезпечують швидке очищения i знищення патогенно! i умовно-патогенноТ мкрофлори кишки, що суттево зменшуе ризик ¡нфкування черевноТ порожни-ни шляхом транслокаци мкрооргаызм1в з tobctoi кишки.
Л1тература
1. Бобров О.Е., Мендель H.A., Игнатов И.Н. Нерешонные вопр-сы диагностики и личение острой послеоперационной кишечной непроходимости // Проблемы медицины. - 2000. - № 5. - С.12-19.
2. Милюков В.Е. Патогенез метаболических нарушений при динамической кишечной непроходимости // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 2006.— №6.— С.70-72.
3. Саенко В.Ф., Бтянський Л.С., Гомоляко I.B. Роль 6aKTepia-льноТ транслокаци в розвитку септичних ускладнень при об-турацшнш непрох1дност ободовоТ кишки // Науковий вюник Ужгородського уыверситету. - 2001. - Вип. 14. - С.41-43.
4. Соболев В.Е. Лапароскопия при острой непроходимости кишечника // Эндоскопическая хирургия.— 2007.— №2.— С.18-20.
КИШЕЧНИКА ПРИ МОДЕЛИРОВАНИ ОСТРОЙ
и лактобактерий Bifidobacterium spp. с 103 до 109, Bacteroides spp. до 109, Lactobacillium spp. с 103 до 107. Это существенно уменьшило риск инфицирования брюшной полости путем транслокации микроорганизмов из толстого кишечника.
УДК 616.33/.342-002.44-005.1-08-092
УЧАСТЬ 1НТАКТНИХ ЕРИТР0ЦИТ1В У ПР0ЦЕСАХ ГЕМ0К0АГУЛЯЦ1Т ТА Ф1БРИН0Л13У
Кононенко Н.М.
Нацюнальний фармацевтичний уыверситет
Реферат: проведеними до^дженнями встановлено, що ттактт еритроцити чинятъ вира-жений i piзнoбiчний вплив на процес згортання кpoвi: тдвищуютъ загалъний коагулюючий по-тенщал плазми, гг тромбопластинову активтстъ i активтстъ фiбpинcmабiлiзуючoгo фактора плазми, вipoгiднo знижуютъ антикоагулянтну активтстъ плазми. Шд впливом ттактних epиmpoциmiв знижуетъся загалъна фiбpинoлimична активтстъ плазми, тдвищуетъся актив-тстъ антиплазм^в i iнгiбimopiв активацп плазмтогену. Фiзioлoгiчнi коливання вмкту ерит-poциmiв у кpoвi ктотно не впливаютъ на коагулюючи влаcmивocmi epиmpoциmiв.
Ключов1 слова: ¡нтактш еритроцити, згортання KpoBi, ф1бринол1з.
На початку 20 стол1ття A.A. Шмщт заявив, що розчином суспензи еритроцитв (дослщ). Дослн
л13ован1 еритроцити оказують прискорювальнии вплив на процес згортання KpoBi. Подальшого розвитку спостереження Шмщта не одержали. I лише на початку 50-х poKiB минулого стол1ття KßiKOM i cnißpoöiTHHKaMH було показано, що не ттьки тромбоцити, але й гемол^оваы еритроцити мають значний активуючий вплив, на процес внутршнього тромбопластиноутворення [7]. Питания про участь у процеа згортання KpoBi не-ушкоджених еритроци^в KßiKOM не розглядався. У тепершнм час е одиничы роботи про вплив еритроци^в на процес гемокоагуляци. Однак едино1 думки в цьому питанн1 дотепер немас: оды вважають, що ¡нтакты еритроцити не впли-вають на швидюсть згортання KpoBi, iHrni - що Тх-ня роль у uiй реакцп незначна й не мае ф^юло-ri4Horo значения [8]. Вщомостей про вплив цтих еритроци^в на процес гемокоагуляци й ф1бри-нолЬ ми в доступнм нам niTepaTypi не зустрти.
У зв'язку ¡з цим метою даного дослщження з'явилося вивчення участ1 ¡нтактних еритроци^в у процесах згортання KpoBi й ф1бринол1зу.
Матер1али та методи дослщження: дослщи проведен! на 60 нелнмних щурах-самцях масою 180-200 г. Тварин утримували в стандартних умовах BiBapira. Уа мантуляци на тваринах проводили пщ гексеналовим наркозом (60 мг/кг пщ-шюрно), згщно Ммнародних принцитв Свропей-ськоТ конвенцп про захист хребетних тварин, яких використовують для експеримент1в i ¡нших наукових цтей (Страсбург, 18.03.1986). Вивчали наступиi тести: час рекальцифкаци за Howell [6], споживання протромб1ну [1], протромб1новый ¡н-декс за Quick [6], тромбновий час за Biggs, Macfarlane i активнють втьного гепарину [6], ак-тивн1сть ф1бринстабт1зуючого фактору за Сигом [3], активнють ф1бринол1зу, активнють плазмЫу, активатор^ плазмшогену, ¡HriöiTopiB активацп' плазмЫогену й антиплазмш1в за Astrup [9]. Кож-ний показник визначали в плазм1 з додаванням 0,1 мл ¡зотоннного розчину хлориду натр1ю (контроль) або 0,1 мл трич1 вщмитоТ фЬюлопчним
дження проводили 13 цтьною суспенз1сю ерит-роци^в \ суспензию, що розведена в 10 раз1в ф^юлопчним розчином. Розведення 1:10 засто-совували у зв'язку з даними [6] про бтьше висо-ку активнють гемол^у та еритроцитв у розве-дены 1:10 у пороняны ¡з цтьним гемол^атом. Кр1м того, була проведена серт дослщв, у яких ктьюсть завеа, що додасться була пропорцм-ною числу еритроци^в у мм3 кров1 тварини. Це дозволило нам виршити питання, якою мфою ктькють еритроци^в у кров1 впливае на коагулюючий потенцал червоних кров'яних ттець. Щоб уникнути гемол^у еритроци^в розчини хлориду кальц1ю, монойодацетату готовили на ¡зотоннному розчин1 хлориду натр1ю [1]. Плазму, б1дну на тромбоцити, одержували шляхом центрифугування кров1 в пластмасових проб1р-ках при 3000 об/хв при температур1 4°С протя-гом 45 хв. Отриман1 результати оброблен1 з ви-користанням t-кpитep¡ю Ст'юдента.
Результати та Ух обговорення: отриман1 дан1 св1дчили про виражений вплив ¡нтактних ерит-роцит1в на згортання кров1 в ц1лому. Так, початок згортання кров1 зменшився в 1,4 рази, к1нець згортання в 1,3 рази, час рекальцифкаци в 1,4 рази в пор1внянн1 ¡з плазмою при додаванн1 ф1з1-олопчного розчину (табл. 1). Споживання про-тромб1ну значно зростало п1д впливом цтьноТ суспензи еритроцит1в: при додаванн1 ¡нтактних еритроци^в до плазми багатоТ на тромбоцити споживання протромбну зростало в середньому в 2,1 рази. Величина протромбнового ¡ндексу в присутност1 ¡нтактних еритроци^в ¡стотно не змшювалася. 1ндивщуалы-н коливання полягали або у вщсутност1 ефекту, або в незначному зб1-льшены або зменшены показника. Тромбновий час нев^огщно скорочувався при додаваны ¡н-тактних еритроци^в. Ми спостер1гали зниження активное^ втьного гепарину пщ впливом ¡нтактних еритроци^в в 1,4 рази при дослщжены у звичайнм плазмк Слщ зазначити, що завис ¡нтактних еритроци^в розведена в 10 раз1в робила
