CC BY
32
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК 616.1/.4-053.9:615.356
ЕФЕКТ В1ТАМ1НУ В12, Ф0Л1ЕВ01 КИСЛОТИ ТА ÏX К0МБ1НАЦП НА К0ГН1ТИВН1 ФУНКЦ11 В 0С1Б П0ХИЛ0Г0 В1КУ Шдгайна Л.В.
Нацюнальна медична академ1я пюлядипломно'Г ocbîth ¡m. П.Л. Шупика, м.Кш'в
Проведено огляд ecix рандом{зованих плацебо-контролъованих досл{дженъ ефективност{ прийому eimoMiny В12, фолieвоï кислоти та ¿х комбтацп на когттивт функцп в оЫб похилого вжу. Чи-слент дослiдження встановили позитивну ролъ цих втам^в на когттивт функцп. Запропо-новано нимало скритнгових стратегш визначення дефщиту втамту В12. Метилмалонова кислота та голотранскобаламт вважаютъся бшъш специфiчними показниками статусу втамту В12, шж загалъний вмкт В12 в сироватщ чи гомоцистет. Поmрiбне подалъше проведення дослi-дженъ для тдтвердження того, що прийом втамту В12 та фолieвоï кислоти покращуе когт-тивн функцп як у здорових осiб похилого вжу, так i в тих, що страждаютъ на ког^тив^ розлади.
Ключов1 слова: фолюва кислота, BiTaMiH В12, рандомЬоваы плацебо-контрольоваы дослщження, особи похилого BiKy, когнггивнл функцп'.
Когжтивж розлади - це суб"ективне та об"ективне попршення тзнавальних функцш ( уваги, пам"я"п, гнозиса, праксиса, мови, мислен-ня ) пор1вняно з вихщним ¡ндивщуальним та се-редн1м BiKOBMM р1внями, що впливае на ефекти-вн1сть навчання та професшну, побутову, соц1а-льну д1яльностк
В CBiTi 24 мтьйони людей мають pi3Hi форми когштивних розлад1в, i кожного року fliarnocTy-ють 4,6 мшьйошв нових випадш когштивних розлад1в [5]. Пщраховано, що ктькють таких людей подвоюеться кожы 20 poKiB. Зв"язок м1ж нейропсих1чними розладами та в1тамшом В12 був встановлений з 1849 р., коли вперше описали пернщюзну анемш. Було припущено, що дефщит в1там1ну В12 сприяе BiK-залежним Komi-тивним розладам. Низька концентрац1я В12 ви-являеться у 10% людей похилого BiKy.
Числены дослщження встановили позитивну роль деяких BiTaMiHiB на когштивну функцш, особливо BiTaMiHiB групи В. Ц1 BiTaMiHH покра-щують таю функцп' HaBiTb у тих людей, що не страждають вщ значних когштивних розлад1в.
"Фол1ева кислота та вп"амш В12 - це важлив1 HyTpiCHTH ДЛЯ рОЗВИТКу 3flOpOBOÏ HepBOBOÏ сис-теми та кл1тин KpoBi i можуть застосовуватись ДЛЯ захисту KOTHiTHBHOÏ функцш у oci6 похилого BiKy", - повщомляе Jean Mayer [5].Також багато дослщжень описують, що зв"язок м1ж цими BiTa-мшами Biflirpae значну роль у захисп когштивних функцш у цих людей. Дефщит в1тамшу В12 ви-
зивае дегенерац1ю бтоТ речовини ЦНС, що клн шчно проявляеться енцефалопат1ею, м1елопатн ею, зоровою та периферичною нейропат1ями.
Вс1м вщомо, що клш1чш прояви тяжкого дефн циту в1тамшу В12 включають \ гематолопчш ( макроцитарна анем1я), \ невролопчш (пщгостра комбшована дегенерац1я спинноТ трубки, пери-ферична нейропат1я, когштивш розлади) симп-томи. Невролопчним порушенням слщ придтя-ти особливу увагу, так як вони можуть спостерн гаютись без гематолопчних симптом1в \ можуть бути постшними, якщо не почати замюну тера-пш вп^амшом В12 на протяз1 року вщ початку симптом1в. Тому головна мета клшщиспв - це розпочати лкування на раншх стад1ях захворю-вання [16].
Фол1ева кислота життево необхщна для розви-тку ЦНС. Недостатня ктькють и визивае вро-джеш дефекти нервовоТ трубки. У дорослих дефщит фол1ево1 кислоти викликае мегалоблас-тичну анемш. Дисбаланс фол1евоТ кислоти ви-никае внаслщок недостатньоТ абсорбцЛ чи ме-табол1чно1 утил1зацп фолат1в через генетичш вщхилення [17]. Тому великий ¡нтерес вчених полягае в тому, чи фол1ева кислота може по-кращити когштивну функцш у людей з ризиком зниження когштивноТ сфери, зв"язаноТ з вком, чи деменц1ею шляхом впливу на метабол1зм гомоцисте'шу чи ¡нших мехашзм1в.
На сьогодш недостатньо ктшчних дослщжень або IX даш неоднозначш щодо впливу в1тамшу
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
В12 та фол1евоТ кислоти на регрес когштивних розлад1в.
Метою роботи е проведения анал1зу лп"ера-тури щодо виявлення ефекту вщ прийому в1та-мшу В12, фол1евоТ кислоти та Т'х комбшаци на когштивш функци у оаб похилого вку \ можливо-сп запоб1гання початку чи прогресу когштивних розлад1в.
Даш про зв"язок дефщиту в1тамшу В12 та когштивних функцш суперечливк Н1 один показник дефщиту в1тамшу не може забезпечити точне визначення В12-статусу. Це може бути внаслн док ренальноТ недостатнооп чи прийому антисе-креторних препарате [15,18,19].
Тому деяк1 вчеш запропонували скриншгов1 стратег!I визначення дефщиту В12, як1 викорис-товують комбшацш метилмалоновоТ кислоти, гомоцисте'шу, в1тамшу В12, голотранскобаламн ну. Ц1 стратеги допомагають кпасифкувати патента з недостатнютю вп~амшу В12 , якщо пщ-вищеш р1вн1 > 2 показниш:
низьк1 концентраци загального вмюту в1тамшу В12 чи голотранскобаламшу та пщвищеш р1вн1 метилмалоновоТ кислоти та гомоцисте'шу [12]. Ц1 стратеги дають змогу вщр1знити людей з ри-зиком виникнення В12-дефщиту вщ тих, хто не мае такого ризику.
Найуживашший скриншговий тест визначення дефщиту в1тамшу В12 - це виявлення загального вмюту В12 в сироватцк Вважаеться, що кон-центращя в1тамшу В12 <148 рто!/! (<200рд/т1) е маркером дефщиту його [13].
Проте визначення в1тамшу В12 мае своТ об-меження, так як пащенти, що страждають на ме-табол1чш чи невролопчш порушення, залежш вщ В12, мають нормальний вмют вп~амшу В12 в си-роватц1 (> 148 рто!/!).
Обмежена користь такого тесту описана у деяких дослщженнях зв"язку статусу вп~амшу В12 та когштивних функцш у оаб похилого вку. Одш дослщження виявили прямий зв"язок м1ж загальним вмютом В12 та балами теспв на ко-гштивну функцш [6]. 1нш1 не знайшли достов1р-ного кореляцшного зв"язку [14]. А деяк1 даш свн дчать про зворотний зв"язок м1ж загальним си-роватковим вмютом В12 та результатами тес-т1в на когштивну функцш [3,10].
В результат! проведених дослщжень зробле-но припущення, що тест на визначення загального вмюту в1тамшу В12 не е найкращим скри-ншгом для визначення статусу в1тамшу В12, принайму по вщношенню до когштивних функцш в оаб похилого вку.
Альтернативою визначення загального вмюту в1тамшу В12 у сироватщ е виявлення голотранскобаламшу (частка вп"амшу В12, зв"язана з транспортним бтком транскобаламшом), метилмалоновоТ кислоти та гомоцисте'шу.
Ильки 20-30% сироваткового вп"амшу В12 знаходиться у форм1 голотранскобаламшу. Вш вважаеться единою фракц1ею в1тамшу В12, що переносить його в кл1тини, проте мало юнуе ¡н-
формаци про зв"язок м1ж голотранскобаламн ном i р1зними ктшчними та функцюнальними наслщками [9]. Виявилось, що сшввщношення голотранскобаламш/В12 пов"язане з когштив-ними функц1ями, згщно тесту стислоТ оцшки псих1чного статусу (MMSE). Пац1енти похилого в1ку, як1 мали значно знижене сшввщношення, в 3,6 раз1в мали бтьший ризик розвитку когшти-вних порушень, шж пац1енти з нормальним стввщношенням. Так як м1ж когштивною функ-ц1ею та загальним сироватковим вмютом BiTaMi-ну В12 зв'язок неясний, сшввщношення голо-транскобаламш /В12 краще вщображае потребу BiTaMiHy В12 для функци нервовоТ системи, шжзагальний плазмовий bmIct В12 чи сам голо-транскобаламш.
Збтьшений р1вень гомоцисте'шу в поеднанш з низьким вм1стом фол1евоТ'кислоти, в1тамшуВ12 корелюють ¡з зниженими показниками нейро-психолопчних теопв [14]. ГомоцистеТ'н привертае найбтьшу увагу, i його р1вень пов"язаний з по-рушенням когштивноТ' функцЛ та п1двищеним ри-зиком деменцй', як св1дчать багато дослщжень. "ГомоцистеТн - це незалежний фактор розвитку хвороби судин, який пов"язаний ¡з когн1тивними функц1ями у oci6 похилого BiKy. Потенц1йн1 меха-жзми розвитку включають пошкоджену ендоте-л1альну та гемостатичну функц1ю", - говорить J. Scott. M Lehmann повщомляе про те, що пщви-щений BMiCT в сироватц1 гомоцистеТну збтьшуе ризик виникнення чи прогресування когштивних розлад1в у пац1ент1в як з деменц1ею, так i в тих, хто мае ттьки суб"ективн1 скарги [15].
Пероральне вживання BiTaMiHy В12 з фол1евою кислотою зменшуе концентрацш гомоцистеТну у пац1ент1в похилого BiKy з васкулярною хворобою, але не пов"язане 3i статистично достов1р-ним позитивним ефектом на когштивш функцй' на протяз1 короткого чи середнього nepiofly до-сл1дження[1].
Отже,пщвищений р1вень гомоцистеТну не е специф1чним маркером деф1циту BiTaMiHy В12. ГомоцистеТ'н зб1льшуеться при р1зних патолог1ч-них станах: деф1цит1 фол1ево'| кислоти, в1тамшу В6, г1потирео1дизм1, нирков1й недостатност1.
Метилмалонова кислота та голотранскобала-MiH вважаються б1льш специф1чними показниками статусу BiTaMiHy В12, проте досл1джень, що включають ц1 речовини , вкрай небагато.
Clarke R. пов1домляе, що концентрацп голо-транскобалам1ну, гомоцистеТну, метилманоловоТ' кислоти е передв1сниками зниження когштивноТ функци. Збтьшення концентрац1Т голотранско-баламшу з 50 до 100 ммоль/л пов'язане 3i зни-женням когштивноТ функцГп на 30 %, пщвищення р1вня гомоцистеТну з 10 до 20 ммоль\л чи метилмалоновоТ кислоти з 0.25 до 0.5 ммоль/л прискорюе розвиток когн1тивних розлад1в на 50% .Отже низький В12 - статус пов'язаний ¡з бтьш швидким прогресуванням когн1тивних розлад1в [2]. Метилмалонова кислота е також метабол1ч-ним маркером деф1циту BiTaMiHy В12, проте про
неТ е менше даних, шж про гомоцистеТ'н.
Mcracken C. наголошуе на тому, що пщвище-ний р1вень метилмалоновоТ кислоти, пов'язаний з пршими показниками MMSE, незалежно вщ Bi-ку та осв1ти людей. Р1вень фолат1в слабко, але достов1рно корелюе з мовними порушеннями [10]. McCracken визначив загальний bmIct Bi-там1ну В12 та метилмалоновоТ кислоти в сиро-ватц1 84 пац1ент1в похилого BiKy, як1 були з до-стов1рним дефщитом в^амшу В12. Когштивна функц1я оцшювалась за допомогою MMSE та Кембрщжського дослщження розумових розла-д1в в людей похилого BiKy (CAMCOG) [11].
Виявилось, що ттьки метилмалонова кислота корелюе з оцшкою теспв на когштивну функцш. Р1вень ц1е!' кислоти зворотньо пов"язаний ¡з за-гальним балом MMSE та CAMCOG. Ц1 резуль-тати свщчать про те, що метилмалонова кислота краще вщбивае статус В12 та його зв"язок з когштивними функщями, тому може застосову-ватись як скриншговий тест.
Для дослщження ефекту вщ застосування Bi-там1ну В12 та фол1евоТ кислоти на когштивш функцп вивчено Bci рандом1зоваш контрольоваш дослщження.
Як повщомляе професор Malouf R. з Cochrane Collaboration, даш про д1ю в1тамшу В12 на когн1тивну функц1ю недостатш.
G ризик виникнення невролопчноТ проблеми, якщо дати фол1еву кислоту людям з нед1агнос-тованим деф1цитом в1тамшу В12 . Деф1цит Bi-тамшу В 12 визивае анем1ю ¡дентичну так1й при деф1цит1 фол1ево1 кислоти та спричинюе по-шкодження центрально!' та периферичноТ нервовоТ системи. Фол1ева кислота коректуе анем1ю внаслщок дефщиту в1там1ну В12 , але не попе-реджае прогрес невролопчного захворювання. Тому досл1дження ефекту вщ вживання фол1евоТ кислоти на когштивну сферу мають обов"язково включати негайне призначення в1там1ну В12. Дослщження, проведене п1д кер1вництвом Jean Mayer довело, що серед людей похилого в1ку з адекватним bmIctom в1тамшу В12 висок1 piBHi фол1евоТ кислоти в кров1, пов"язан1 з кращою когн1тивною функц1ею. Серед oci6 похилого в1ку з низьким р1внем в1тамшу В12, навпаки, резуль-тати тест1в на когн1тивну функц1ю пог1ршились разом 3i зб1льшенням piBHiB фол1евоТ кислоти. Marta Savaria Morris, одна з автор1в дослщжен-ня, пов1домляе, що низький статус в1там1ну В12 та високий сироватковий bmIct фолат1в е найп-ршою комб1нац1ею. "Harni дослщження пщтри-мують ¡дею, що бтьшють людей похилого в1ку потребують вживання фолат1в, проте ми повинн1 враховувати ефекти, як1 може спричинити дефн цит в1там1ну В12 , що виявляеться у людей похилого в1ку" - говорить старший автор Jacob Selhub.
M. Morris et al. встановили , що люди з норма-льним сироватковим bmIctom BiTaMiHy В12 та високим р1внем фолат1в отримали висою показ-ники тесту (MMSE) на когштивну функцш. "Люди
з нормальним BiTaMiH В12 - статусом мали flo6pi KorHiTHBHi функцп', нав1ть якщо р1вень фолат1в був високий, але в oci6 з низьким В12 статусом, висок1 piBHi фолат1в у сироватц1 пов'язувались з пршими балами когштивних теспв", - пояснюе M.Morris. В1дпов1дно особи з низьким р1внем BiTaMiHy В12 в KpoBi могли мати анемш. Специфн чно те, що анем1я i когштивш порушення спо-стер1гались у 5 pa3iB частое в oci6 з такою комбшац1ею, шж серед людей з нормальними показниками BiTaMiHy В12 та фолат1в[17].
С також вказ1вка на те, що велика ктькють фол1евоТ кислоти та низька ктькють BiTaMiHy В12 - це загальний феномен, що впливае не ттьки на когштивш функцЛ, а й на iHrni органи i системи орган1зму, та може бути фактором роз-витку ¡ншиххвороб.
Wageningen University npoeiB рандом1зоване подвшне слте плацебо-контрольоване дослн дження "Застосування BiTaMiHy В12 та KorHiTHBHi функцп у людей похилого BiKy". Цтлю цього дослщження було дослщити ефекти в1д застосування на протяз1 24 тижшв BiTaMiHy В12 та фол1евоТ кислоти на когштивну функцш у людей похилого BiKy з незначним дефщитом BiTaMiHy В12. Дослщжувались зв"язки м1ж статусом BiTaMiHy В12 та когштивними функц1ями у здоро-вих людей та oci6 з когштивними розладами. Не було виявлено достов1рно позитивного ефекту такого лкування на когштивну функцш, проте, як зазначае Phillip E Lee, пащенти в цьому до-слщженш не роздтялись на основ! суб"ективних i об"ективних скарг, та бтьшють з них мали нор-мальну когн1тивну функцш, а також перюд 24 тижш може бути недостатшм для оцшки можли-воТ протекторноТ fliT BiTaMiHy В12 на когштивну сферу тих людей, в яких могла розвинутись де-менц1я[4].
Дослщження короткочасного прийому BiTaMiHy В12 (1,3 мюяц^ не мали достов1рноТ значимое^ в покращенш когштивних функцш. Hvas A. вка-зуе, що лкування BiTaMiHOM В12 не покращуе KorHiTHBHi функцп' на протяз1 3-ох мюяц1в дослн дження у na^CHTiB з пщвищеним р1внем метилмалоновоТ кислоти в сироват^ KpoBi в пор1внян-Hi з групою плацебо [7].
Два птотш дослщження виявили покращення когштивних функцш у oci6 похилого BiKy з недо-статнютю BiTaMiHy в12 пюля його перорального застосування чи внутр1м'язового.
Cogrey пщготував огляд медичних даних про BiTaMiH В12 та KorHiTHBHi функцп'. Мета: дослщи-ти ефект фол1евоТ кислоти з BiTaMiHOM В12 на KorHiTHBHi функцп' в oci6 ПОХИЛОГО BiKy, здорових чи з когштивними розладами, на попередження розвитку чи прогресу когштивних порушень. KpnTepiT включения: Bci подв1йн1 cnini плацебо контрольоваш рандом1зоваш дослщження, в яких ефект вщ використання фол1евоТ кислоти з чи без BiTaMiHy В12 пор1внювався з ефектом плацебо у похилих людей з будь-яким типом когштивних порушень. Було вобрано 4 рандомн
BtCHHK Украгнсъког медичног стоматолог 1чног академш
зованих дослщження: одне дослщження (Bryan
2002)включало здорових жшок та три дослн дження (Fioravanti 1997; Sommer 1998; VITAL
2003) вщ1брало людей з легкими, пом1рними ког-н1тивними порушеннями та з фол1евим дефщи-том.
Fioravanti 1997 з1брало людей з м"якими та пом1рними когн1тивними розладами та з р1внем фолат1в <3 HiXh. VITAL 2003 дослщжувало ефект в1д комбшаци в1тамшу В12 та фол1ево1 кислоти-на когн1тивну функц1ю.Результати цих дослн джень: Bryan 2002 не показав достов1рно позитивного ефекту вщ застосування 750 мкг фол1е-во'|' кислоти на добу на когштивш функци у здорових жшок похилого в1ку. Fioravanti 1997 та Sommer 1998 теж не виявили шякого впливу фол1ево1 кислоти на когштивш функци. VITAL 2003 висв1тлило, що вживання 2мг фол1ево1 кислоти з 1 мг в1тамшу В12 кожного дня на протяз1 12 тижн1в значно зменшило piBHi сироваткового гомоцисте'шу [17].
Отже, бтьшють досл1джень вказуе, що низь-кий вм1ст фолат1в та в1там1ну В12 е перед вюни-ками г1рших когштивних функцш, проте даш Т'х обмежеш через гетерогенн1сть методолог1й оцш-ки когн1тивних функц1й та стандартизован! кате-ropii визначення В12 - статусу. Наступш подв1йн1 сл1п1 плацебо - контрольоваш досл1дження змо-жуть пщтвердити, що прийом в1там1ну В12, фо-л1ево1 кислоти та Т'х комбшаци покращуе когшти-BHi функци у здорових oci6 та продемонструвати користь такого прийому в oci6 похилого в1ку ¡3 значними когштивними розладами [18].
Л1тература
1. Barclay L. B12, Folate May Reduce Homocysteine Levels Without Affecting Cognition//Am. J. Clin. Nutr.- 2005.-№ 82.-P.1320-1326.
2. Clarke R. Low vitamin B-12 status and risk of cognitive decline in older adults // American Journal of Clinical Nutrition.- 2007.-V. 86, No. 5.-P.1384-1391.
3. Durga J, van Boxtel MP, Schouten EG, Bots ML, Kok FJ, Verhoef P. Folate and the methylenetetrahydrofolate reductase 677CT mutation correlate with cognitive performance// Neurobiol. Aging- 2006.-№ 27.-P.334-343.
4. Eussen S. J. Effect of oral vitamin B12 with or without folic acid on cognitive function in older people with mild witamin B12 deficiency//Am. J. Clin. Nutr.- 2006.-№ 84.-P.361-370.
5. Franchi F. A review on the relations between the vitamin status and cognitive performances//Archives of Gerontology and Geriatrics-2008.- V.26, P.207-214.
6. Hin H, Clarke R, Sherliker P, et al. Clinical relevance of low serum vitamin B12 concentrations in older people: the Banbury B12 study//J. Age Aging.- 2006.-№ 35.-P.416-422.
7. Hvas A. No effect of vitamin B-12 treatment on cognitive function and depression: a randomized placebo controlled study// Am.J.Cl.Nutr.-2004.- V. 81.- No 3.-P. 269-273.
8. Malouf M.Folic acid with or without vitamin B12 for cognition and dementia// Cochrane Database Syst Rev.- 2003.-№ 4.-P. CD004514.
9. McCaddon A, Blennow K, Hudson P, et al. Transcobalamin polymorphism and serum holotranscobalamin in relation to Alzheimer's disease// Dement. Geriatr. Cogn. Disord.- 2004.-№ 17.-P.215-221.
10. McCracken C. Methylmalonic acid and cognitive function in the Medical Research Council Cognitive Function and Ageing Study// American Journal of Clinical Nutrition.-2006.-V.84, No. 6.-P. 1406-1411.
11. McCracken C, Hudson P, Ellis R, McCaddon A, et al. Methylmalonic acid and cognitive function in the Medical Research Council Cognitive Function and Ageing Study// Am. J. Clin. Nutr.- 2006.-№ 84.-P.1406-1411.
12. Miller JW, Garrod MG, Rockwood AL, et al. Measurement of total vitamin B12 and holotranscobalamin, singly and in combination, in screening for metabolic vitamin B12 deficiency// Clin. Chem.J.- 2006- № 52.-P.278-285.
13. Miller J.Assessing the association between vitamin B-12 status and cognitive function in older adults//American Journal of Clinical Nutrition.-2006.- Vol. 84, No. 6.-P. 12591260.
14. Mooijaart SP, Gussekloo J, Frolich M, et al. Homocysteine, vitamin B-12, and folic acid and the risk of cognitive decline in old age: the Leiden 85-Plus study// Am J. Clin. Nutr.-2005.-№ 82.-P.866-871.
15. Raman G. Heterogeneity and Lack of Good Quality Studies Limit Association Between Folate, Vitamins B-6 and B-12, and Cognitive Function //J. Nutr.-2007.- № 137.-P.1789-1794.
16. Scherer K. Neurologic Manifestations of Vitamin B12 Deficiency//The New England Journal of Medicine .-2003.-V.348,No 22.-P.2208.
17. Selhub J. Vitamin B12 function may be diminished by excessive folate //J Proceedings of the National Acadamy of Science -2007. - V.104,№ 50.-P.19995-20000.
18. Selhub J. When It Comes To Vitamins, More Is Not Always Better// J. Proceedings of the National Acadamy of Science.- 2007.-№104.-P.50.
19. Uffelen Z . Walking or vitamin B for cognition in older adults with mild cognitive impairment? A randomised controlled trial//British Journal of Sports Medicine.- 2008.-№ 42.- P. 344-351 .
Реферат
ЭФФЕКТ ВИТАМИНА В12, ФОЛИЕВОЙ КИСЛОТЫ ИИХ КОМБИНАЦИИНА КОГНИТИВНЫЕ ФУНКЦИИ У ПАЦИЕНТОВ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА Пидгайна Л.В.
Ключевые слова: фолиевая кислота, витамин В12, рандомизированные плацебо-контролированные исследования, лица пожилого возраста, когнитивные функции.
Проведено обзор всех рандомизированных плацебо-контролированных исследований эффективности приема витамина В12, фолиевой кислоты и их комбинации на когнитивные функции у пациентов пожилого возраста. Многочисленные исследования установили положительную роль этих витаминов на когнитивные функции людей пожилого возраста. Предложены различные скрининговые стратегии определения дефицита витамина В12. Метилмалоновая кислота и голотранскобаламин считаются более специфическими показателями статуса витамина В12, чем общее содержание В12 в сыворотке или гомоцистеин. Необходимо дальнейшее проведение исследований для подтверждения того, что прием витамина В12 и фолиевой кислоты улучшает когнитивные функции как у здоровых людей пожилого возраста, так и у тех, которые страдают когнитивными расстройствами.
Summary
EFFECTIVENESS OF VITAMIN B12, FOLIC ACID AND THEIR COMBINATION ON COGNITIVE FUNCTIONS OF ELDERLY
PATIENTS
Pidhayna L.V.
Key words: folic acid, vitamin B12, randomized placebo-control, elderly-aged patients, cognitive functions.
The paper represents brief review of randomized placebo-control studies devoted to the effectiveness of vitamin B12, folic acid and their combination on cognitive functions of elderly-aged patients. Numerous studies have established positive effect of the vitamins upon the cognitive functions in elderly patients. There are various screening strategies to determine the vitamin B12 deficiency. Methylmalonic acid and holo-transcobalamin are considered to be more specific vitamin B12 indices than the total vitamin B12 amount in blood serum or homocysteine. Further studies are seemed to be required to confirm the administration of vitamin B12 and folic acid improve cognitive functions in both elderly persons and in persons with cognitive disorders.
УДК: [616.12-005.4: 616.379-008.64]:615
К0РЕКЦ1Я ЕНД0ТЕЛ1АЛЬН01 ДИСФУНКЦИ ПРИ 1ШЕМ1ЧН1Й ХВ0Р0Б1 СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-ГО ТИПУ Погребняк О.О.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я"
В оглядг лтератури в{дображет сучаст уявлення щодо корекцИ ендотел{алъног дисфункцИ при {шем{чнш хворобг серця у хворих на цукровий дгабет 2-го типу. Ця поеднана патолог{я тдси-люе прояви ендотел{алъног дисфункцИ. Тому актуалъним е пошук шляхгв виявлення, дгагности-ки та корекцИ дисфункцИ ендотелгю г визначення ефективностг нових комбтацт лтарсъких засобгв при гшем{чнш хворобг серця у хворих на цукровий дгабет 2-го типу.
Ключов1 слова: ¡шемнна хвороба серця, цукровий д1абет 2-го типу, ендотел1альна дисфункцт, симвастатин, Ь-арг1н1н.
Сучасш уявлення про фактори ризику, патогенез, особливост1 кшшчного nepe6iry, ускладнення та д1агностику ¡шем1чноТ' хвороби серця
Серцево-судинш захворювання (ССЗ) i, в першу чергу, ¡шем1чна хвороба серця (IXC), незва-жаючи на певш досягнення в Т'х профтактиц1 i терапп, залишаються основною причиною ¡нва-лщносп i смертност1. Бтьше того, епщем1я ССЗ набувае загрозливих po3MipiB. Лкування та со-ц1альна допомога при цих захворюваннях, пов'язаш з втратою працездатносп i передчас-ною смертн1стю, обумовлюють значн1 фшансов1 витрати.
В УкраТнi хвороби серцево-судинноТ системи займають перше рангове м1сце в структур! за-хворюваносп та смертност1 населения праце-здатного BiKy, обумовлюють б1льше половини BCix випадк1в смерт1 й третину причин ¡нвалщно-CTi [1]. 1шем1чна хвороба серця (IXC) традиц1йно займае одну з пров1дних позиц1й у загальнш структур! кард1оваскулярно1 патолог1| не ттьки завдяки широкому розповсюдженню (б1льше 18 000 випадш на 100 тисяч населения), але й через великий в1дсоток ускпаднень. Найб1льш важ-Ki прояви та насл1дки дано!' патолог1|, так1 як не-стабтьна стенокард1я, ¡нфаркт м1окарда, рапто-ва коронарна смерть i серцева недостатнють, обумовлюють високу актуальн1сть i соц1альну значим1сть дано1 проблеми [5]. Поряд з цим, найб1льш розповсюдженою з-пом1ж хрон1чних форм IXC е стабтьна стенокард1я напруження [16, 22]. Статистичш данн1 св1дчать про те, що при в1дносно невелик1й летальност1 стабтьна стенокард1я чинить суттевий неблагоприемний вплив на як1сть життя хворих. За даними дек1ль-
кох масштабних пор1вняльних досл1джень, неза-дов1льну як1сть життя вщзначають понад 60% таких хворих. За даними низки дослщжень США, нав1ть пюля усп1шно1 реваскуляризац1| м1окарда близько 30% пащент1в не повертаються до пра-ц1, а кожний п'ятий- шостий хворий вважае свое здоров'я поганим [2].
Велике значения в розвитку ¡шем1чно!' хвороби серця мають так зваш фактори ризику, як1 спри-яють виникненню IXC i створюють загрозу IT по-дальшого розвитку. В наш час Т'х нал1чують бтьш, н1ж 200 [12]. Умовно Т'х можна под1лити на дв1 велик! групи: так1 що пщдаються корегуванню та як1 не можна корегувати. До фактор1в ризику як1 можна корегувати IXC в1дноситься: артер1альна г1пертенз1я (АГ); пал1ння;
надм1рна маса т1ла, ожир1ння; порушення вуглеводного обмшу (rinep-гл1кем1я, цукровий д1абет); малорухомий cnoci6 життя (г1подинам1я); нерац1ональне харчування; дисл1п1дем1Т (п1двищення вм1сту в KpoBi холестерину, тригл1церид1в
та атерогенних л1попротеТ'н1в та/або зни-ження вм1сту антиатерогенних л1попро-теТд1в високоТ щ1льност1).
До некорегуемих фактор1в ризику IXC вщно-ситься:
• BiK (старше 50-60 рок1в);
• чолов1ча стать;
• обтяжена спадков1сть;
• г1пергомоцистеТнем1я та ¡нше.
Доведено, що найб1льш прогностичне значения мають так1 фактори ризику IXC, як дисл1п1де-м1я, АГ, пал1ння, ожир1ння та цукровий д1абет
