CC BY
6
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 18_
Despite all Ukrainian sportsmen adequately represented Ukraine at numerous competitions, including international ones. The greatest success was achieved in football, tennis, Greco-Roman wrestling and chess. It should be emphasized that athletes and fans identified with Ukrainian ethnos. This is proved by the names of Ukrainian sports associations, based on clearly Ukrainian place names and hydronyms, Shape blue and yellow national flag and the anthem used during the Ukrainian wins.
Among the activities of the physical training should include coordinating the activities of Ukrainian sports associations, organizing educational institution to prepare teachers of physical education, provision of professional terminological committee, implementation holiday Day of Physical Culture.
Key words: Ukrainian displaced persons, Germany, sports, Physical Education Council, competitions.
УДК 94(477)«1950/1960»(045)
А.М. Реуцька
ВИРОБНИЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ РОБ1ТНИК1В ШДПРИСМСТВ ЧОРНО1 МЕТАЛУРГП УРСР (1950-1960-1 РР.)
У cmammi здтснено aHani3 виробничого середовища як складовог повсякденного життя робтнитв тдприемств чорног металургп УРСР протягом 1950-1960-х рр. Розглянуто умови пращ меmалургiв, стан охорони пращ та трудовог дисциплти. Висвтлено м^це пропаганди у виробничий дiяльносmi, а також залучення робтнитв до опmимiзацlг виробництва. Охарактеризовано можливосmi задоволення фiзичних потреб меmалургiв на тдприемствах галузi.
Клю^о^^ слова: робтники, металурги, виробництво, тдприемство, чорна меmалургiя, повсякденне життя.
Iсторiя повсякденного життя е вщносно новим напрямком у втизнянш юторюграфп. Вивчення повсякденносп дае можливють зрозум^и св^огляд та мотиви поведшки людей, що так чи шакше вщображалися на становищi особистосп, сощуму. Невщ'емною частиною повсякденносп е дiяльнiсть людини, пов'язана з виробництвом, тому що майже третину дня вона проводить на роботь До того ж !! фiзичний та психолопчний стан багато в чому залежить вщ виробничого середовища, в якому здшснюеться робота. Виробнича дiяльнiсть обумовлюе професшну ментальнють особистостей, що в свою чергу впливае на споаб життя, характерний для певних професшних груп. Чисельтсть тако! професшно! групи, як робтники тдприемств чорно! металургп, у 1950 р. складала 188,6 тис. оаб [35, с. 46], а у 1989 р. вона зросла до 384,1 тис. оаб [38, арк. 1]. Наведет даш обумовлюють актуальшсть дослщження обрано! проблеми.
Метою роботи е аналiз виробничого середовища роб^ниюв тдприемств чорно! металургп УРСР протягом 1950-1960-х рр.
Для досягнення поставлено! мети слщ виконати наступн завдання: розглянути тривалють робочого дня на тдприемствах чорно! металургп, охарактеризувати виробничi умови, стан охорони пращ та стан трудово! дисциплши, визначити мюце пропаганди на виробнищта, висв^лити залучення металурпв до соцзмагань та рацiоналiзаторського руху, а також розкрити забезпечення фiзичних потреб робiтникiв на металургшних пiдприемствах.
У втизнянш iстоpiогpафiï вщсутне комплексне дослiдження виpобничого сеpедовища pобiтникiв пiдпpиeмств чоpноï металypгiï. Деякi аспекти обpаноï пpоблеми 6ули висвiтленi y ^ацях pадянських дослiдникiв I. П. Кожукало [21] i В. О. Pоманцова [35], зокpема кiлькiсний склад pобiтникiв дано'1 галyзi, соцiалiстичне змагання та заходи з pацiоналiзацiï в^обництва. До pобiт, ствоpених у незалежнш Укpаïнi, належить пpаця Ю. А. Не^асовського [22], у якiй наявш поодинокi вiдомостi пpо умови ^ащ pобiтникiв Жданiвського металypгiйного заводу iм. Lллiча (м. Маpiyполь). Дослiдження I. G. Татаpiнова [36] pозкpиваe ^облему охоpони пpацi на пiдпpиeмствах важко'1 пpомисловостi у сеpединi 1950-х pp.
Джеpельнy базу pоботи складають аpхiвнi документи, законодавчi акти та матеpiали пеpiодичних видань.
На початку 1950-х pp. pобочий день у пpомисловостi тpивав 8 годин, а pобочий тиждень - 48 годин [30]. У 1956 p. було здшснено скоpочення pобочого дня у пеpедвихiднi та пеpедсвятковi днi на 2 години [31], що спpичинило скоpочення pобочого тижня в сеpедньомy до 46 годин. У 1957 p. pобiтники металypгiйних пiдпpиeмств Мiнiстеpства чоpноï металypгiï УPСP були пеpеведенi на 7-годинний pобочий день [34, с. 114]. Однак пеpеведення pобiтникiв Ждашвського металypгiйного заводу iм. Lллiча та Одеського сталепpокатного заводу iм. Дзеpжинського [33, с. 693] вiдбyлося у 1958 p. у зв'язку з тим, що щ п^^жмс^а не належали до уже колишнього на той час Мiнчоpметy [33, с. 681-682]. Тому на початку 1960-х pp. pобочий день металypга складав 7 годин, а pобочий тиждень -42 години. У 1967 p. в УPСP був введений 5-денний pобочий тиждень з двома вихщними, однак данi змiни не вплинули на загальну тpивалiсть pобочого тижня [29].
У 1950-х pp. частка pyчноï пpацi на пiдпpиeмствах чоpноï металypгiï складала понад 40 % [22, с. 150]. Велика кшькють застаpiлого обладнання, що пеpебyвало в експлуатацп, обумовлювала важкi умови ^ащ pобiтникiв [28]. Так, на заводi «Запоpiжсталь» на pоботах, що виконували вpyчнy, було зайнято 25% (3966 оаб) вiд вае'1 чисельносп pобiтникiв заводу [37, аpк. 16], а також майже 41% (2317 чоловш) вае'1 чисельностi pобiтникiв основних цехiв [37, аpк. 66]. На Дш^ов^кому заводi iм. Дзеpжинського в основних цехах на таких pоботах було зайнято 23% (2639 чоловш) вае'1 чисельностi pобiтникiв даних цехiв [37, аpк. 16]. В ^окатних цехах Макивського заводу iм. Кipова, поpяд iз добpе механiзованими вузлами та агрегатами, залишалися не мехашзованими окpемi дiльницi, що обумовлювало необхщшсть залучення значно'1 кiлькостi pобiтникiв за важких умов ^ащ [37, аpк. 75]. Освоення нових за техшчним piвнем видiв обладнання пpотягом 1950-1960-х pp. вщбувалося повiльними темпами [28].
Важливою складовою в^обничох дiяльностi pобiтникiв е охоpона пpацi на гад^иемо™. У 1950-х pp. поpiвняно з попеpеднiми pоками було налагоджено pоботy та pозшиpено штат iнспектоpiв з охоpони пpацi, збiльшено фiнансyвання пpофiлактичних заходiв [36, с. 13]. ^омад^ю iнспектоpи, якi обиpалися з члешв пpофспiлки, закpiплювалися за виpобничими дшьницями, де контpолювали безпеку pобiт, стан в^обничо!' санiтаpiï та дотpимання законодавства з охоpони пpацi [32]. Даш заходи дещо знизили загальний коефщент тpавматизмy на виpобництвi, але вш залишався високим [36, с. 13].
Pобiтники пiдпpиeмств чоpноï металypгiï отpимyвали безкоштовно спецодяг на наступний теpмiн: кypтка суконна - 1,5 pокy, бавовнянi костюм, комбiнезон та фаpтyх, киpзовi чоботи, шкipянi чеpевики, капелюх повстяний - 1 piк, сукняш штани - 9 мiсяцiв, бpезентовi pyкавицi видавали на 1 мюяць, а комбiнованi - на 1-2 мюящ. Захиснi окyляpи та pеспipатоp не замiнювали до зносу [25]. Але здебшьшого спецодяг не вшримував встановленого стpокy носiння, особливо в гаpячих цехах. Комбiнезони пiсля 3-5 pазiв викоpистання забpyднювалися так, що металypги не хотiли 1'х одягати [10, с. 2]. Однак ситуащя зi спецодягом подекуди була ще гipшою. Напpиклад, pобiтники подачi
тpyбозваpювального цеху Ждашвського заводу iм. Iллiча не отpимyвали нiякого спецодягу, окpiм паpи pyкавиць на два мiсяцi, але pyкавицi ставали непpидатними для pоботи вже чеpез 2-3 днi. Данi обставини ^изводили до того, що 1'м доводилося пpацювати голими pyками [4, с. 2].
На пiдпpиeмствах чоpноï металypгiï пpотягом 1950-19бG-х pp. залишався низьким piвень тpyдовоï дисциплiни [28]. Сеpед випадкiв ïï поpyшення були пpостоï, пpогyли та спiзнення, поява у нетвеpезомy станi, сон на виpобництвi. За вiдсyтнiсть на pоботi з неповажних пpичин виносилася сyвоpа догана [11, с. 2] або накладалося стягнення. Стзнення на pоботy та поява у нетвеpезомy сташ також каpалися стягненнями [13, с. 2].
Методами тдвищення тpyдовоï дисциплши pобiтникiв були збоpи паpтгpyп i ^оффуп, на яких пiддавалися ^птиц поpyшники дисциплiни. Aктивiсти пpофгpyп вели шдивщуальну pоботy з pобiтниками, вщвщували кваpтиpи, дiзнавалися як останнi ^оводять свое дозвiлля та поводять себе в pодинi. Також поpyшення pозглядали на pадi pобiтничоï гiдностi чи товаpиськомy сyдi. На пiдпpиeмствах чоpноï металypгiï видавалися сатиpичнi листiвки, а в заводських газетах юнували спещальш pyбpики, у яких тавpyвали недолши в pоботi та поведiнцi pобiтникiв. Тобто головна pоль у в^шенш дано'1 пpоблеми вiдводилася гpомадськостi.
Хаpактеpною pисою повсякденностi 1950-19бG-х pp. була pадянська iдеологiя, пpовiдниками яко'1 на в^обницт були пеpвиннi оpганiзацiï КПУ, ВЛКСМ, ВЦPПС, ДТСААФ. Саме на гад^иемс^ складалися найбiльш спpиятливi умови для здшснення впливу на людину, бо тут вона пеpебyвала в колективi та була вимушена виконувати pозпоpядження адмiнiстpацiï. З метою фоpмyвання pадянського свiтоглядy пpи цехах дiяли чеpвонi кутки, у яких агiтатоpи пpоводили бесiди, зачитували доповiдi та лекцп на паpтiйно-полiтичнy тематику. В умовах обмеженосп джеpел iнфоpмацiï важливим засобом пош^ення pадянськоï щеологп був дpyк. У цехах iснyвала газетна в^ина, в якiй pозмiщyвали цешральну газету «Пpавда» [1, с. 2]. Pобочi коpеспонденти ствоpювали цеховi стшш газети, пpисвяченi виpобничим новинам. На теpитоpiï цехiв висiли гасла, що закликали колектив до виконання та пеpевиконання планових завдань [17, с. 2].
Невщ'емною частиною в^обничого повсякдення було включення металypгiв у сощалютичне змагання, яке, як пpавило, пpиypочyвалися до значущих подiй у суспшьному життi чи iстоpичних дат. На^икшщ 1950-х pp. виникла нова фоpма соцiалiстичного змагання - pyх за комушстичне ставлення до пpацi [35, с. 164]. В газетах пеpедpyковyвали звеpнення колективiв окpемих пiдпpиeмств CPCP до iнших pобiтникiв наслiдyвати 1'х пpиклад, умови пpоведення соцiалiстичного змагання мiж пiдпpиeмствами, пpославляли пеpедовикiв та закликали викоpистовyвати pезеpви виpобництва [20, с. 1]. Сощалютичне змагання могло бути оpганiзовано не лише мiж пiдпpиeмствами ^аши чи pеспyблiки, а й мiж цехами, змiнами, бpигадами та pобiтниками певного пiдпpиeмства.
Учасники змагання мали досягати тдвищення ефективносп виpобництва, освоення нових потужностей, ^ащого викоpистання виpобничих фондiв, економп кош^в, матеpiальних i тpyдових pесypсiв, а також ^иведення в дiю вах pезеpвiв виpобництва [23]. З 1969 p. ^и пiдведеннi пiдсyмкiв слщ було вpаховyвати напpyженiсть планiв, piвень кyльтypи виpобництва, оpганiзацiï пpацi та в^обничого тpавматизмy [27]. Особливiстю pyхy за комyнiстичне ставлення до ^ащ, окpiм вищезазначеного, було дотpимання його учасниками ^авил поведiнки на в^обницт та в побyтi вiдповiдно до вимог pадянських законiв i комушстично'1 моpалi [23].
Для заохочення pобiтникiв до yчастi у соцзмаганнi влада звеличувала його пеpеможцiв в суспшьсга. Pобiтникам надавали почеснi звання «^ащий pобiтник свое'1 пpофесiï» iз занесенням на «Дошку пошани» чи до «Книги пошани» [3, с. 1]. Дшьницям та бpигадам, що пеpемагали у змаганнi, пpисyджyвалося звання «^аща дiльниця (бpигада) заводу», а тим, що видавали ^одукщю вiдмiнноï якосп, кpiм того, ще й звання «Дшьниця
(бригада) вщмшно"1 якосп» [6, с. 2]. Цехи отримували перехщш Червош прапори заводського ком^ету профспшки [3, с. 1]. В процес соцiалiстичного змагання колективи бригад, дшьниць, цeхiв змагалися за звання «Стахашвського», право на яке мали Ti, якi протягом дeкiлькох мiсяцiв поспшь, займали пeршi мiсця i отримували звання кращого [6, с. 2].
З 1966 р. переможщв руху за комyнiстичнe ставлення до пращ почали визначали за пщсумками року. Роб^никам присвоювалося звання ударника комушстично1 працi з однойменним нагрудним знаком i посвiдчeнням. Однак за порушення трудово! дисциплiни, нeгiднy повeдiнкy в побут та хyлiганство вони могли бути позбавлеш даного звання. Колективам бригад, дшьниць, змш та цeхiв вручали вимпел i «Свiдоцтво про присвоення звання колективу комушстично1 пращ», а колективам тдприемств - Червоний прапор та «Диплом про присвоення звання колективу комушстично1 пращ» [23].
У 1958 р., для кeрiвництва рухом винахщниюв i рацiоналiзаторiв, було створено Всесоюзне товариство винахiдникiв i рацiоналiзаторiв, яке мало пeрвиннi оргашзацп на кожному пiдприемствi [21, с. 163]. На заводах проводилися мюячники зi збору та рeалiзацii рацiоналiзаторських пропозицiй, до участ у яких металурпв заохочували шляхом матeрiальних (грошовi винагороди, пiльги) i моральних стимyлiв за запропонованi ними заходи з рацiоналiзацii, що знайшли впровадження у виробницга. У 1959 р. були встановлеш почeснi звання «Заслужений винахщник рeспyблiки», з врученням золотого нагрудного знаку, та «Заслужений рацiоналiзатор республши», з врученням срiбного нагрудного знаку [24]. Задля сприяння руху на пщприемствах дiяли тeхнiчнi кабiнeти. У техшчному кабiнeтi, що iснyвав при заводському клyбi Жданiвського заводу iм. Iллiча, консультанти надавали допомогу в пошуку лiтeратyри, складаннi eскiзiв, опиав пропозицiй i винаходiв. У ньому з 18:00 до 21:00 години встановлювалося чергування консультант за напрямами: понедшок - доменне виробництво, середа - зварювальне виробництво, четвер - техшчне обладнання та холодна обробка мeталiв, п'ятниця - виробництво стал^ субота -ливарне виробництво [17, с. 2]. На початку 1960-х рр. почали активно виникати громадсью конструкторсью бюро, дiяльнiсть яких була спрямована на розвиток винахщництва i рацiоналiзацii [35, с. 183].
Проте рацiоналiзаторськi пропозицп мeталyргiв часто залишалися без уваги кeрiвництва цeхiв [5, с. 2]. Були випадки, коли проекти губилися [13, с. 2]. На заводi «Запорiжсталь» був наявним ряд щнних пропозицш з мехашзацп та автоматизацп окремих вyзлiв та систем, як роками не впроваджувалися у виробництво, хоча на окрeмi з них вже була тдготовлена проектна документащя [37, арк. 72]. На Макпвському заводi iм. Юрова станом на 1956 р. не було здшснено 9 заходiв, з прийнятих до рeалiзацii у 1953 р., та 45 заходiв з рацiоналiзацii, прийнятих у 1954 р. [37, арк. 82].
Якщо пропозицп все ж таки впроваджували у виробництво, то часто виникали проблеми iз затримкою виплат ix авторам. Наявними були випадки, коли виплата винагороди не здшснювалась понад рш. Це було обумовлено тим, що цех не тдраховував eкономiчний ефект вiд впроваджених заxодiв [15, с. 2] чи адмшютращя цеху не бажала готувати вщповщну докyмeнтацiю [16, с. 1]. Однак виникали i таю ситуацп, коли за рацiоналiзаторськi пропозицй, якi були впроваджeнi у виробництво, сплачували винагороду, але в подальшому даш заходи не знаходили практичного застосування [37, арк. 107].
Неетичний характер мали вщносини роб^ниюв з адмiнiстрацiею рiзниx рiвнiв. Кeрiвництво та наближeнi до нього особи дозволяли собi ображати гiднiсть тдлеглих, а також використовували ix у сво'х особистих цiляx. Мати товарисью вiдносини з начальством було випдно, бо останне приписувало сво'м товаришам роботи, якi вони не виконували [12, с. 2].
Невщ'емною частиною робочого дня на виробницта е обiдня перерва. Протягом 1950-1960-х рр. юнували значн недолiки в оргатзацп громадського харчування на тдприемствах чорно'1 металургл, що було пов'язано з браком мюць у щальнях, тривалим очiкуванням обслуговуючого персоналу [26], бiдним асортиментом, невщповщтстю ваги 1'ж встановленiй калькуляцп [7, с. 2] та низькою ii якiстю [26], а також вщсуттстю культури обслуговування вiдвiдувачiв [2, с. 2]. Складною була ситуащя з оргатзащею харчування робiтникiв нiчних змш [26]. Деякi "дальш були розмщеш в непристосованих примiщеннях i не вщповщали санiтарно-технiчним вимогам. З середини 1950-х рр. у громадському харчуванн почали впроваджувати самообслуговування вiдвiдувачiв, що надало роб^никам тих пiдприемств, на яких були здшснеш подiбнi заходи, можливють обiдати, вкладаючись у перерву. До цього ж вони часто залишалися без общу чи витрачали на нього в два-три рази бшьше вщведеного часу [14, с. 2].
Протягом 1950-х рр. на тдприемствах чорно'1 металургп не була налагоджена робота лазень. Непоодиноким явищем була подача води високо'1 температури в одних лазнях, поряд з подачею лише холодно!' в шших. Вiдвiдувачi могли очiкувати понад двi години воду прийнятно'1 температури. Якщо очiкування виявлялося марним, деякi роб^ники користувалися холодною водою, iншi ж йшли до дому в тому вигляд^ у якому закiнчили змшу [18, с. 2]. Наявними були випадки, коли на три змши був лише один банщик, який працював вдень, у зв'язку з чим двi змши не мали доступу до лазш [19, с. 2]. Не у вах цехах тдприемств роб^ниюв забезпечували спецмилом [9, с. 2]. Некомфортним був внутршнш устрш лазень: вiдсутнiсть поличок та дзеркал у душовiй, недостатня кшьюсть лавок у кiмнатах очiкування, невелию шухляди, що не давали змоги вщвщувачу вмiстити в них сво'1 речi, пошкоджений iнвентар тощо [8, с. 2].
Таким чином, протягом 1950-х рр. рiвень мехатзацп на тдприемствах чорно'1 металургп УРСР залишався низьким, що обумовлювало важкi умови пращ роб^ниюв. Характерним рисами виробництва за галуззю були високий показник травматизму на виробницга та складна ситуащя зi забезпеченням металургiв спецодягом. Для перюду 1950-1960-х рр. був притаманний низький рiвень трудово! дисциплши. На виробництвi провадилась постiйна щеолопчна робота через первиннi оргашзацп КПУ, ВЛКСМ, ВЦРПС, ДТСААФ i друк. Керiвництво УРСР заохочувало металургiв до учасп у соцiалiстичному змаганнi та рацiоналiзаторськiй дiяльностi, однак впровадження у виробництво заходiв з рацiоналiзацii, а також здшснення виплат за них вщбувалося повiльно i з перепонами. Невиршеною протягом 1950-1960-х рр. залишилась проблема оптимальнох оргатзацп харчування роб^ниюв на виробництвi, яка була викликана низькою яюстю iжi, великими чергами, вщсутшстю культури обслуговування та невщповщним санiтарним станом гдалень. У 1950-х рр. юнували значнi недолiки у робо^ лазень у зв'язку з перебоями водопостачання, некомфортним графшом роботи та внутршшм устроем.
Список використано1 л1тератури
1. Ильичевец. - 1951. - 11 апреля. - № 2 ; Ilichevets. - 1951. - 11 aprelya. - № 2.
2. Ильичевец. - 1951. - 30 мая. - № 16 ; Ilichevets. - 1951. - 30 maya. - № 16.
3. Ильичевец. - 1951. - 21 июля. - № 31 ; Ilichevets. - 1951. - 21 iyulya. - № 31.
4. Ильичевец. - 1951. - 25 июля. - № 32 ; Ilichevets. - 1951. - 25 iyulya. - № 32.
5. Ильичевец. - 1951. - 22 августа. - № 40 ; Ilichevets. - 1951. - 22 avgusta. - № 40.
6. Ильичевец. - 1952. - 9 января. - № 3 ; Ilichevets. - 1952. - 9 yanvarya. - № 3.
7. Ильичевец. - 1952. - 5 марта. - № 19 ; Ilichevets. - 1952. - 5 marta. - № 19.
8. Ильичевец. - 1952. - 19 апреля. - № 32 ; Ilichevets. - 1952. - 19 aprelya. - № 32.
9. Ильичевец. - 1955. - 12 января. - № 4 ; Ilichevets. - 1955. - 12 yanvarya. - № 4.
10. Ильичевец. - 1955. - 5 февраля. - № 11 ; Ilichevets. - 1955. - 5 fevralya. - № 11.
11. Ильичевец. - 1955. - 9 февраля. - № 12 ; Ilichevets. - 1955. - 9 fevralya. - № 12.
12. Ильичевец. - 1955. - 16 марта. - № 22 ; Ilichevets. - 1955. - 1б marta. - № 22.
13. Ильичевец. - 1955. - 23 марта. - № 24 ; Ilichevets. - 1955. - 23 marta. - № 24.
14. Ильичевец. - 1955. - 11 мая. - № 38 ; Ilichevets. - 1955. - 11 maya. - № 38.
15. Ильичевец. - 1955. - 8 июня. - № 46 ; Ilichevets. - 1955. - B iyunya. - № 46.
16. Ильичевец. - 1955. - 6 июля. - № 54 ; Ilichevets. - 1955. - б iyulya. - № 54.
17. Ильичевец. - 1955. - 7 тентября. - № 72 ; Ilichevets. - 1955. - 7 sentyabrya. - № 72.
18. Ильичевец. - 1955. - 10 тентября. - № 73 ; Ilichevets. - 1955. - 1G sentyabrya. -
№ 73.
19. Ильичевец. - 1955. - 19 октября. - № 84 ; Ilichevets. - 1955. - 19 oktyabrya. - № 84.
20. Ильичевец. - 1955. - 26 ноября. - № 95 ; Ilichevets. - 1955. - 2б noyabrya. - № 95.
21. ^жукало I. П. ^мпартся Украши в перюд бyдiвництва розвинутого cоцiалiзмy. З доcвiдy дiяльноcтi парторгашзацш реотублши в 1951-1958 рр. / I. П. ^жукало. - Khïb : Вища школа, 1976. - 208 c. ; Kozhukalo I. P. Kompartiia Ukrainy v period budivnytstva rozvynutoho sotsializmu. Z dosvidu diialnosti partorhanizatsii respubliky v 1951-195B rr. / I. P. Kozhukalo. - Kyiv : Vyshcha shkola, 197б. - 2GB s.
22. Некра^вжий Ю. A. Огненное столетие 1897-1997. K 100-летию Мариупольжого дважды орденоноотого металлyргичеcкого комбината имени Ильича / Ю. A. ^крашв^ий.
- Мариуполь, 1999. - 436 c. ; Nekrasovskiy Yu. A. Ognennoe stoletie 1897-1997. K lGG-letiyu Mariupolskogo dvazhdy ordenonosnogo metallurgicheskogo kombinata imeni Ilicha / Yu. A. Nekrasovskiy. - Mariupol, 1999. - 43б s.
23. Об улучшении организации cоциалиcтичеcкого шревнования [Электронный реcyрc] : Постановление Президиума ВЦСПС от 23 тентября 1966 г. - Pежим доступа : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_6475.htm ; Ob uluchshenii organizatsii sotsialisticheskogo sorevnovaniya [Elektronnyy resurs] : Postanovlenie Prezidiuma VTsSPS ot 23 sentyabrya 19бб g.
- Rezhim dostupa : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_6475.htm
24. Об утверждении положения об открытиях, изобретениях и рационализаторcких предложениях и инструкции о вознаграждении за открытия, изобретения и рационализатор^ие предложения [Электронный реcyрc] : Постановление Совета Министров СССТ от 24 апреля 1959 г. N 435. - Pежим доступа : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_539B.htm ; Ob utverzhdenii polozheniya ob otkrytiyakh, izobreteniyakh i ratsionalizatorskikh predlozheniyakh i instruktsii o voznagrazhdenii za otkrytiya, izobreteniya i ratsionalizatorskie predlozheniya [Elektronnyy resurs] : Postanovlenie Soveta Ministrov SSSR ot 24 aprelya 1959 g. N 435. - Rezhim dostupa : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_539B.htm
25. Об утверждении типовых отраcлевых норм беотлатной выдачи отецодежды, отецобуви и предохранительных приото^блений [Электронный реcyрc] : Постановление rK Совета министров СССТ по вопроcам труда и заработной платы и Президиума ВЦСПС от 30 декабря 1959 г. N 1097/П-27. - Pежим доступа : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_54B2.htm ; Ob utverzhdenii tipovykh otraslevykh norm besplatnoy vydachi spetsodezhdy, spetsobuvi i predokhranitelnykh prisposobleniy [Elektronnyy resurs] : Postanovlenie GK Soveta ministrov SSSR po voprosam truda i zarabotnoy platy i Prezidiuma VTsSPS ot 3G dekabrya 1959 g. N 1G97/P-27. - Rezhim dostupa : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_54B2.htm
26. О дальнейшем улучшении общественного питания на производственных предприятиях [Электронный реcyрc] : Постановление Совета Министров СССТ от 14 августа 1969 г. N 660. - Pежим доступа : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_7l33.htm ; O dalneyshem uluchshenii obshchestvennogo pitaniya na proizvodstvennykh predpriyatiyakh [Elektronnyy resurs] : Postanovlenie Soveta Ministrov SSSR ot 14 avgusta 19б9 g. N 66G. -Rezhim dostupa : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_7l33.htm
27. О мерах по дальнейшему улучшению организации cоциалиcтичеcкого шревнования и движения за коммyниcтичеcкий труд [Электронный реcyрc] : Поcтановление Президиума ВЦСПС от 16 июля 1969 г. - Pежим доступа : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_7ll6.htm ; O merakh po dalneyshemu uluchsheniyu organizatsii sotsialisticheskogo sorevnovaniya i dvizheniya za kommunisticheskiy trud [Elektronnyy resurs] : Postanovlenie Prezidiuma VTsSPS ot 16 iyulya 1969 g. - Rezhim dostupa : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_7ll6.htm
28. О мерах по обеотечению вьюоких темпов развития черной металлургии в cоответcтвии c директивами XXIII ^езда KПСС по пятилетнему плану развития народного хозяйства СССТ на 1966-1970 гг. [Электронный реcyрc] : Постановление UK ЕПСС и Совета Миниcтров СССТ от 20 июля 1967 г. N 730. - Pежим доступа : http://www.alppp.ru/law/hozjajstvennaja-dejatelnost/promyshlennost/26/postanovlenie-ck-kpss-sovmina-sssr-ot-2G-G7-l967--73G.html ; O merakh po obespecheniyu vysokikh tempov razvitiya chernoy metallurgii v sootvetstvii s direktivami XXIII sezda KPSS po pyatiletnemu planu razvitiya narodnogo khozyaystva SSSR na 1966-197G gg. [Elektronnyy resurs] : Postanovlenie TsK KPSS i Soveta Ministrov SSSR ot 2G iyulya 1967 g. N 73G. - Rezhim dostupa : http://www.alppp.ru/law/hozjajstvennaja-dejatelnost/promyshlennost/26/postanovlenie-ck-kpss-sovmina-sssr-ot-2G-G7-l967--73G.html
29. О переводе рабочих и служащих предприятий, учреждений и организаций на пятидневную рабочую неделю c двумя выходными днями [Электронный реcyрc] : Постановление Совета Министров СССТ, Щ тСС и ВЦСПС от 7 марта 1967 г. N 199. -Pежим доступа : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_654G.htm ; O perevode rabochikh i sluzhashchikh predpriyatiy, uchrezhdeniy i organizatsiy na pyatidnevnuyu rabochuyu nedelyu s dvumya vykhodnymi dnyami [Elektronnyy resurs] : Postanovlenie Soveta Ministrov SSSR, TsK KPSS i VTsSPS ot 7 marta 1967 g. N 199. - Rezhim dostupa : http://www.libussr.ru/doc_ussr/usr_654G.htm
30. О переходе на во^мичашвой рабочий день, на темидневную рабочую неделю и о запрещении cамовольного ухода рабочих и служащих c предприятий и учреждений [Электронный реcyрc] : Указ Президиума ВС СССТ от 26 июня 1940 г. - Pежим доступа : http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_4252.htm ; O perekhode na vosmichasovoy rabochiy den, na semidnevnuyu rabochuyu nedelyu i o zapreshchenii samovolnogo ukhoda rabochikh i sluzhashchikh s predpriyatiy i uchrezhdeniy [Elektronnyy resurs] : Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 26 iyunya 194G g. - Rezhim dostupa : http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_4252.htm
31. О шкращении продолжительности рабочего дня для рабочих и служащих в предвыходные и предпраздничные дни : Указ Президиума ВС СССТ от 8 марта 1956 г. // Сборник законов СССТ и указов Президиума Верховного Совета СССТ. 1938 г. - июль 1956 г. / под ред. Ю. И. Мандельштам. - Можва : Гоcyдарcтвенное издательство юридичежой литературы, 1956. - С. 375 ; O sokrashchenii prodolzhitelnosti rabochego dnya dlya rabochikh i sluzhashchikh v predvykhodnye i predprazdnichnye dni : Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot B marta 1956 g. // Sbornik zakonov SSSR i ukazov Prezidiuma Verkhovnogo Soveta SSSR. 193B g. - iyul 1956 g. / pod red. Yu. I. Mandelshtam. - Moskva : Gosudarstvennoe izdatelstvo yuridicheskoy literatury, 1956. - S. 375.
32. Положение об общественном инотекторе по охране труда [Электронный реcyрc] : Постановление Президиума ВЦСПС от 21 января 1944 г. - Pежим доступа : http://ipravo.info/sssrl/act23/G34.htm ; Polozhenie ob obshchestvennom inspektore po okhrane truda [Elektronnyy resurs] : Postanovlenie Prezidiuma VTsSPS ot 21 yanvarya 1944 g. - Rezhim dostupa : http://ipravo.info/sssrl/act23/G34.htm
33. Про переведення на теми- i шестигодинний робочий день i про впорядкування зароб^но!' плати пращвниюв чорно'1 металургл Украши : Постанова ЦД ЕП Украши i Pади Мiнicтрiв УРСТ вщ 20 вереотя 1958 р. № 1329 // Хронолопчне зiбрання закошв, yказiв
президп Верховно'1 Ради, постанов i розпоряджень уряду УРСР. - К. : Держпол^видав УРСР, 1964. - Т. 4 : 1957-1958 рр. - С. 681-693 ; Pro perevedennya na semi- i shestigodinniy robochiy den i pro vporyadkuvannya zarobitnoi' plati pratsivnikiv chorno! metalurgi! Ukrai'ni : Postanova TsK KP Ukrai'ni i Radi Ministriv URSR vid 20 veresnya 1958 r. № 1329 // Khronologichne zibrannya zakoniv, ukaziv prezidi! Verkhovno! Radi, postanov i rozporyadzhen uryadu URSR. - K. : Derzhpolitvidav URSR, 1964. - T. 4 : 1957-1958 rr. - S. 681-693.
34. Про перевщ на скорочений робочий день, тдвищення i упорядкування зароб^но! плати робiтникiв, керiвних та iнженерно-технiчних працiвникiв гiрничорудних, металургшних i коксохiмiчних пiдприeмств Мiнiстерства чорно! металургп Укра!нсько! РСР : Постанова Ради МЫс^в УРСР i ЦК КП Укра!'ни вiд 09 травня 1957 р. № 452 // Хронолопчне зiбрання законiв, указiв президп Верховно! Ради, постанов i розпоряджень уряду УРСР. - К. : Держполггвидав УРСР, 1964. - Т. 4 : 1957-1958 рр. - С.113-119 ; Pro perevid na skorocheniy robochiy den, pidvishchennya i uporyadkuvannya zarobitnoi' plati robitnikiv, kerivnikh ta inzhenerno-tekhnichnikh pratsivnikiv girnichorudnikh, metalurgiynikh i koksokhimichnikh pidpriemstv Ministerstva chorno! metalurgi! Ukrai'nsko! RSR : Postanova Radi Ministriv URSR i TsK KP Ukrai'ni № 452 vid 09 travnya 1957 r. // Khronologichne zibrannya zakoniv, ukaziv prezidi! Verkhovno! Radi, postanov i rozporyadzhen uryadu URSR. - K. : Derzhpolitvidav URSR, 1964. - T. 4 : 1957-1958 rr. - S.113-119.
35. Романцов В. О. Робгтничий клас Укра!нсько! РСР (1946-1970 рр.) / В. О. Романцов. - Ки!в : Вид-во Ки!в. ун-ту, 1972. - 219 с. ; Romantsov V. O. Robitnychyi klas Ukrainskoi RSR (1946-1970 rr.) / V. O. Romantsov. - Kyiv : Vyd-vo Kyiv. un-tu, 1972. - 219 s.
36. Татаршов I. €. Матерiально-побутовi умови життя пращвниюв важко! промисловосп УРСР у 1944-1956 рр. : автореф. дис. ... канд. id. наук : спец. 07.00.01 / 1гор Свгенович Татаршов; Схщноукр. нац. ун-т iм. В. Даля. - Луганськ, 2010. - 19 с. ; Tatarinov I. Ye. Materialno-pobutovi umovy zhyttia pratsivnykiv vazhkoi promyslovosti URSR u 19441956 rr. : avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Ihor Yevhenovych Tatarinov; Skhidnoukr. nats. un-t im. V. Dalia. - Luhansk, 2010. - 19 s.
37. Центральний державний архiв вищих оргашв влади та управлшня Укра'ни, ф. 539, оп. 1, спр. 5121. ; Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 539, op. 1, spr. 5121.
38. Центральний державний архiв вищих оргашв влади та управлшня Укра'ни, ф. 582, оп. 3, спр. 9566. ; Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 582, op. 3, spr. 9566.
Стаття надшшла до редакцп 10.05.2017 р.
А. Reutskaya
PRODUCTION ENVIRONMENT OF WORKERS OF BUSINESSES INVOLVED IN FERROUS METALLURGY IN UKRAINIAN SOVIET SOCIALIST REPUBLIC
(1950s-1960s)
The author has analyzed the production environment as a constituent of everyday life of workers of businesses involved in ferrous metallurgy in Ukrainian Soviet Socialist Republic in the 1950s-1960s. The article considers changes in duration of steelworkers' working-day and working-week. In the early 1950s the working-day lasted 8 hours and the working-week lasted 48 hours, but with the introduction of the five-day long week in the late 1960s, the working-week was reduced to 42 hours. The low level ofproduction's mechanization and dated equipment brought about hard working conditions during the 1950s. The labor safety measures taken at the businesses only partially reduced the production traumatism factor. In the 1950s-1960s, the working discipline level remained low, the public opinion being the method of improvement thereof. In the framework ofproduction activities, special attention was paid to propaganda of Soviet ideology, which was justified by the opportunity of making an influence on the workers, since they worked in the team and were forced to meet the management's orders. Due to propaganda, the number of
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 18_
workers involved in socialist competition as well as in inventions and innovations increased. But in spite of the available incentives for innovations, such measures as well as the related remunerations were being introduced very slowly and were faced by many obstacles. As far as meeting the workers' physical production needs, there were appreciable drawbacks in the functioning of hot water facilities in the 1950s (water supply cuts or inconvenient internal day-shift schedule) as well as in the functioning of dining-rooms (poor quality of food, long queues, lack of service culture and inappropriate sanitary conditions). The condition of dining-rooms somewhat improved since the mid-1950s with the introduction of self-service catering. However, the problem of providing catering services for workers working in the night shifts still remained unsolved during the 1960s.
Key words: workers, steelworkers, ferrous metallurgy, production, everyday life.
УДК 327:341.384(477:470+571)
О.М. Романуха
ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ Ц1ННОСТЕЙ В СУЧАСНИХ УКРАШСЬКО-РОСШСЬКИХ В1ДНОСИНАХ
У cmammi до^джено проблему повернення культурних щнностей, що з тих чи тших причин незаконно опинилися на територи Ростськог Федеращг чи Украгни. У нт розкриваються головт аспекти цього питання, аналiзуeться розвиток переговорного процесу, характеризуеться нормативно-правова база. Значна увага придшяеться виокремленню причин, що заважали його швидкому виршенню. У висновках даеться ощнка стану справ у реститущг культурних щнностей на сьогодншнт момент.
Ключовi слова: культура, цiнностi, Украгна, Ростська Федеращя, реститущя, переговорний процес.
Збереження культурних щнностей - важливе завдання кожно! держави св^у. Вони приймають активну участь у формуванш нащонально! свщомосп народу, прилучають людину до системи загальнолюдських i нащональних щнностей, колективно! юторично! пам'ятс, сощального досвщу попередшх поколшь. Саме на щй основi стае можлива щейна консолщащя нацп, економiчний i культурний розвиток. Проте хщ юторичних, культурних та пол^ичних процеав часто призводив до незаконного перемщення культурних щнностей, що породжувало необхщшсть !х реституцп. Даш процеси е типовими у мiждержавних вщносин кра!н усього св^у. 1х гострота на пряму залежить вщ юторично! та культурно'! близькосп сусщшх кра!н. Зважаючи на тюш юторичш та культурш взаемини Укра!ни та Росшсько! Федерацп - питання повернення культурних щнностей у вщносинах Киева та Москви посшо важливе мюце.
Його вивченню придшяеться значна увага. Серед юнуючих роб^ варто згадати колективну роботу за редакщею Н.П. Барановсько!, В.Ф. Верстюка, В.С. Вщнянського «Укра!на: утвердження незалежно! держави (1991-2005рр.)» [1]. У дослщженш, питанню повернення культурних цiнностей присвячено лише роздш, але повнота викладеного матерiалy створюе цiлiснy картину розвитку подш. Серед перюдично! лiтератyри виокремлюються роботи В. Акуленко: «Повернути законному власнику» [2], «Трофе! культурного значення» [3]. Автор чiтко i аргументовано доводить право Укра!ни на втрачеш кyльтyрнi цiнностi, подае iсторiю розвитку переговорного процесу. Цшавою е i стаття П.Толочко «Одюсея скiфського золота» [4]. Дослщник грунтовно викладае власш
