CC BY
10
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
УДК 94(477.6)м194м(045)
Н.Ф. Шишк
ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦ1 В'ЯЗН1В У ВИПРАВНО-ТРУДОВИХ
УСТАНОВАХ ДОНЕЦЬКО1 ТА ЛУГАНСЬКО1 ОБЛАСТЕЙ У ДРУГ1Й
ПОЛОВИН1 1940-Х РР.
У cmammi розглянуто використання пращ в'язшв у тих виправно-трудових установах Донецьког й Луганськог областей, яш знаходились у структурi УВТТК МВС УРСР в другш половит 1940-х рр. та визначено основт проблеми 1х функщонування.
Ключов1 слова: примусова праця, виправно-трудовi установи, Донлаг, контрагентсьш окремi табiрнi пункти, достроково звшьнент, розконвойоват.
Ta6ipHa економша була важливою складовою функщонування радянськоИ тотал^арноИ системи. В основних своИх рисах вона сформувалась ще до вшни. В'язш працювали на багатьох господарських об'ектах i новобудовах Радянського Союзу. Цшком закономiрно, що на використання цього ресурсу партшно-радянське керiвництво розраховувало при складанш планiв з вiдновлення промислових пщприемств Украши, якi у значнш кiлькостi зосереджувались на територп Донбасу. Дiяльнiсть виправно-трудових установ на територп Украши у повоенний перюд вiдноситься до маловивчених тем украшсько'1 юторп. Однiею i3 вагомих, але поодиноких розвiдок е стаття Р.1. Пилявець, в якiй проаналiзовано вплив Голодомору 1946-47 рр. на виправно-трудову систему УРСР [1]. Поза увагою украшських дослщниюв залишаеться регiональний зрiз проблеми, що пiдсилюе ii актуальшсть та вiдкривае широке поле для наукових пошуюв. Виходячи iз вищесказаного, авторка вважае можливим визначити метою статп розгляд використання працi в'язшв у виправно-трудових установах на територп тодшшх СталшськоИ й ВорошиловградськоИ областей, передуам виробничу спецiалiзацiю та окреслення основних проблем ix функцiонування у першi повоеннi роки.
Основу джерельноИ бази статтi складають протоколи партшних конференцiй виправно-трудових та6орiв i колонш МВС УРСР, доповiднi записки УВТТК МВС УРСР i листування мiж господарськими, партiйними, радянськими керiвниками та МВС УРСР з питань видшення в'язшв для роботи в промисловосп регюну.
Державний комiтет оборони СРСР 27 кв^ня 1943 р. прийняв ршення про органiзацiю та6орiв для будiвництва о6'ектiв чорноИ металургп у Донбасс У травнi 1944 р. секретар Сталшського обкому в телеграмi до секретаря ЦК ВКП(б) Г. Маленкова просив зобов'язати НКВС направити для Донбасу мшмум 10 тис. оаб. Таку потребу вiн пояснював виключним становищем iз робочою силою на будiвництвi о6'ектiв чорно'1' металургп. Без поповнення робочою силою «неможливо закрiпити наявнi зрушення у справi форсування 6удiвництв» [2, арк. 39].
По мiрi вигнання нацистських вшськ з Украши, радянською владою активно розгорталась на ii територп система таборiв та колонш. На 4 квартал 1946 р. у 14 украшських областях в системi Управлшня виправно-трудових таборiв i колонiй Мшютерства внутрiшнix справ СРСР iснувало 12 вщдшв ВТТК МВС, 11 промислових виправно-трудових колонш (ВТК), 16 сшьськогосподарських ВТК, 5 пересильних пунктсв, 85 контрагентських окремих та6iрниx пунктiв (далi ОТП), Донлаг, 3 лiкарнi та колошя для iнвалiдiв. В цих тдроздшах станом на 1 ачня 1947 р. утримувалось 93 тис.555 осi6 [3; арк.2].
На територп СталшськоИ, Ворошиловград^шИ та Дшпропетров^коИ областей розмщувались та6iрнi пiдроздiли единого великого табору в УРСР - Донлагу,
нацiленого на видобуток вугшля, вiдновлення шахт Донбасу та рудниюв Криворiжжя, промислове та житлове будiвництво, вантажно-розвантажувальнi роботи. Стосовно його вщкриття у довiднику «Система виправно-трудових таборiв СРСР» зазначено, що «не рашше листопада 1946 р.» [4]. Проте у протоколi зборiв партактиву ВТТК МВС УРСР вщ 28-30 листопада 1946 р. вказано, що Донлаг оргашзований у кв^ш 1946 р. Учасники зборiв вiдзначали, що табiр органiзуeться у перiод утвердження 5^чного плану народного господарства i покликаний виршувати важливi завдання Ï3 видобутку вугшля. Виступаючi звертали увагу, що за 7 мюящв iснування було створено 20 табiрних пунктiв, у яких утримувалось 17 тис. в'язшв. У складi воешзовано'1' охорони налiчувалось 2 тис.160 осiб, яких на думку заступника начальника Управлшня Донлагу з охорони режиму Комюарова було замало для належно'1' охорони. За 7 мюящв було допущено 110 втеч та 96 спроб до втечь У листопадi 1946 р. число втеч з Донлагу склало 60 % вщ допущених втеч з виправно-трудових установ УРСР. Зростанню втеч, на думку Комюарова, також сприяли тюний контакт в'язшв з вшьнонайманим складом шахтарiв на виробницга та наявнiсть цшодобово'1' роботи, внаслщок яко'1' ускладнювалась ïx перевiрка на виробницга. Натомiсть начальник Донлагу Пономарьов наполягав на тому, що втечi та ексцеси були наслщком вщсутносп порядку у режимi утримання та охорони в'язшв. Незадовшьна пiдготовка до зими, вщсутшсть елементарних побутових умов призводила до попршення загального стану ув'язнених та зростання смертностi [5; арк. 62-101].
Втечi спецконтингенту були нагальною проблемою в умовах Голодомору 194647 рр. У пщроздшах i колонiяx УРСР загалом станом на 1 листопада 1947 р. було зареестровано 451 втечу в'язшв, з яких 229 залишились незатриманими. За той же час було допущено 71 велику втечу ув'язнених, 6 з яких супроводжувалось роззброюванням стршюв воешзовано'1' охорони. Втечi зi зброею стались в Оxтирськiй та Марiупольськiй сiльськогосподарськiй колонiяx, ВВТК Ворошиловградсько'1', Житомирсько'1' та Сталшсько'1' обл. Але особливо неблагополучна ситуащя iз втечами склалась у Донлагу [3; арк. 55, 97]. Внаслщок численних недолтв в робот табiрного апарату було наказано лшвщувати Донлаг УВТТК МВС Укра'шсько'1' РСР, передавши його табiрнi пiдроздiли та апарат до складу ВТТК УМВС по Сталiнськiй област УРСР. 4 березня 1947 р. Донлаг був закритий [4].
Певна кшькють ув'язнених, яю знаходились тд загальним керiвництвом НКВС-МВС, за особливими ршеннями радянського уряду передавалась для роботи на пщприемствах шших мiнiстерств й розмiщувалась у контрагентських окремих табiрниx пунктах (ОТП). Активне розгортання контрагентсько'1' мережi прийшлося на 1946 р., але продовжилось i тзшше. Якщо у 4 кварталi 1946 р. на територп Укра'шсько'1' РСР iснувало 85 контрагентських ОТП, то станом на 10 серпня 1947 р. ïx налiчувалось 90 iз загальною чисельнiстю контингенту 76 тис. 440 в'язшв, а на 1 жовтня 1947 р. у 93 ОТП утримувалось 86 тис. 573 ув'язнених. Створення контрагентських ОТП було викликано як необхщшстю розвантажити пересильш тюрми НКВС, так i бажанням господарниюв виршити проблеми нестачi робочо'1' сили за рахунок отримання «нарядiв» на в'язнiв. Нерщко вони проявляли в цьому певну шщативу i настiйливiсть. Так, на початку серпня 1947 р. до ЦК КП(б)У надшшли лист i телеграми вiд начальника Головшаxтвiдбудова Донбасу Григор'ева та управляючих гiрничим й житлобудiвельним трестами, в яких вони просили зобов'язати МВС УРСР прискорити завезення контингенту ув'язнених з ВТК для роботи на будiвництваx треспв Шахтвщбудова та Житлобуду. Заступник МВС УРСР повщомив, що до 28 липня 1947 р. на будiвництва треспв з ВТК завезено 5 тис. 20 оаб ув'язнених, в тому чист до Сталшсько'1' обл. 2 тис. 200 оаб та Ворошиловградсько'1' - 2 тис.820 оаб. Крiм того, була дана вк^вка начальникам МВС до 10 серпня додатково завезти 6 тис. 200 оаб [6; арк. 252].
Упм, в роки Голодомору число контингенту, придатного до фiзичноi пращ pi3KO знизилось. Пересильнi тюрми не справлялись i3 виконанням ycix завдань за «нарядами» на в'язшв. Зокрема вiдомо, що в серпньвересМ 1947 р. МВС УРСР, вщповщно до рiшення Ради МЫс^в СРСР та УРСР, а також вк^вки МВС СРСР, повинно було додатково видшити 37 тис. в'язшв, серед яких 9 тис. шдприемствам вугшьно!' промисловосп Сталшсько!' та Ворошиловградсько'1 областей, 5 тис. - хiмкомбiнатy м. Лисичанськ, 2 тис. тресту «Донбасважбуд» у Ворошиловграда У той же час очшувалось надходження 3i слщчих тюрем МВС УРСР до 32 тис. засуджених, придатних до фiзичноi пращ, з числа яких тдлягало вивезенню за нарядами МВС СРСР 22 тис. оаб та залишались для розмiщення в Укршт 10 тис. оаб. Отже, для виконання вах рiшень урядових органiв та вказiвок МВС СРСР про видшення робочо'1 сили з числа в'язшв, не вистачало 27 тис. оаб [7; арк.174].
Значна частина контрагентских пyнктiв була розташована в Сталшськш та Ворошиловградськiй обл.
Таблиця 1. Чисельшсть в'язнiв у контрагентських тдроздшах Сталшсько!' i Ворошиловградсько'1 областей УВТТК МВС УРСР на тдприемствах окремих мшютерств станом на 10 серпня 1947 р. [7; арк.176-177]
Мшктерство,трест, тдприемство Чис. (oci6) Мшктерство, трест, пщприемство Чис. (oci6)
1 Мшктерство будiвництва пщприемств важкоТ шдустри: 11019 6 Мшктерство вугшьноТ промисловосп захщних райошв СРСР 8425
1 Азовстальбуд м.Марiуполь 3388 1 Сталгнська обл.: Трест «Горлiвськвуriлля» 409
2 £нашевважбуд Азотнотуковий завод м.Горлiвка 2050 2 Хацапепвське рудоуправлшня 485
3 Цементний завод м.£намеве 1441 3 Трест «Дзержинськвугшля» 1459
4 Макбуд завод iм.Кiрова м.Макивка 1188 4 Шахта «Комсомолець» 624
5 Завод «Комушст» ст. Фенольна 337 5 Шахта iм.Шверника 350
6 Донмашбуд завода iм.Сталiна м.Краматорськ 757 6 Шахта Новобупвка 500
7 Сталiнметалургбуд завод iм. Сталiна м. Сталiно 1072 7 Шахта «Гiгант» 805
8 Олешвсьш кар'ери 339 9 Шахта 4-5 «Микипвка» 130
9 Дзержинськбуд завод iм. К^бкнехта ст. Баглiй 447 10 Шахта «Дзержинка» 600
2 Мiнiстерство транспортного машинобудування 3415 11 Ворошиловградська обл.: Шахта iм.Дзержинського 1061
1 Завод iм. Iллiча м. Марiуполь 2140 12 Шахта iм.Сталiна 654
2 Завод iм. Жовтнево! революцп м.Ворошиловград 1275 13 Шахта «Альберт» 1375
3 Мiнiстерство промисловостi будiвельних матерiалiв 2971 7 Мiнiстерство харчовоТ промисловосп 338
1 Склозавод iм. Жовтнево! революцп' м. Костянтишвка 1683 1 Трест «Артемсiль» м.Артемiвськ 338
2 Склозавод м.Лисичанськ 1288 8 Мiнiстерство внутршшх справ 150
4 Мiнiстерство шляхiв сполучення 571 1 Шахта «Часов Яр» Ворошиловградсько! обл. 150
1 Ливарно-мехатчний завод м.Ворошиловград 571 9 Мiнiстерство житлово-цивiльного будiвництва УРСР 1138
5 Мiнiстерство будiвництва паливних п1дприемств 2290 1 ОСМЧ №309 лжарш та готелi м. Сталiно 1138
1 Машинобудiвний завод м.Ясинувата 2290 10 Мiнiстерство хiмiчноТ промисловосп
1 Завод iм. Сталiна м. Костянтишвка
Виходячи iз неповних даних, наведених у Таблиц 1, можна зазначити, що станом на 10 серпня 1947 р. на територп Сталшсько! i Ворошиловградсько! областей було розмщено в контрагентських пiдроздiлах не менше 30 тис. в'язнiв, котрi працювали на пiдприeмствах 10 мiнiстерств. Найчисельшшими були пiдроздiли при «АзовстальбудЬ» та заводi iм. Iллiча у Марiуполi.
ОТП при «АзовстальбудЬ» восени 1947 р. згадували у довщщ «Про стан ВТТЖ МВС УРСР...» як погано шдготовлений до холодiв, контингент якого продовжував жити у наметах [3; арк.266]. ОТП при заводi iм. Iллiча неодноразово видiлявся серед зразкових за виробничим i житлово-побутовим критерiями. Зокрема, вiн разом iз ОТП при заводi iм. Сталша в м. Сталiно вiдзначався серед таких, як в жовтнi 1947 р. виконали рiчний виробничий план [3; арк.51]. Виправно-трудовий пiдроздiл при заводi iм.Iллiча був органiзований у 1938 р., щоб за словами директора заводу О.Гармашева забезпечити завдання з реконструкций спрямовано'1 на виробництво металопродукцп для вiйськових кораблiв. В оргашзацп працi в'язнiв важливу роль ввдграв Т.Скринниця, який був призначений у 1940 р. начальником i швидко вивчив виробництво. Пiсля вигнання шмецько-нацистських вiйськ робота пiдроздiлу була вщновлена. На нього були покладеш завдання з вiдбудови металургшного заводу, оргашзацп випуску вагошв-цистерн й поставок для оборонно! техшки. Упм за короткий час тричi змшилось його керiвництво. О.Гармашев звернувся до начальника ГУЛАГу НКВС Насeдкiна та керiвника УВТТК Колесника з проханням повернути Т. Скринницю. Прохання було задоволене в 1945 р., тсля чого справа з використанням пращ в'язшв суттево покращилась, а вщдшення стало зразковим [8; арк. 78].
У 1947 р. у зв'язку з вивезенням вшськовополонених, О.Гармашев у лисп до Голови Ради МЫс^в УРСР Д.Коротченка просив розширити контингент виправно-трудового пiдроздiлу до 4-5 тис. в'язшв. Висловлював свою незгоду iз можливою реорганiзацiю табiрного пункту при заводi iм. Iллiча, перетворенням його на фшал табiрного вщдшення треста «Азовстальбуд». Попереджав, що вона призведе до попршення використання пращ в'язшв як наслщок ускладнення системи управлшня територiально розкиданими виробничими точками. Вщтак темпи випуску цистерн знизяться. Директор звертав увагу, що ув'язнеш своши силами випускали щомiсяця 500 рам й котав цистерн [8; 79]. У доповщних записках вiдмiчено !х технiчнi винаходи. Зокрема, ув'язнеш марiупольського ОТП при заводi iм.Iллiча Пивоваров, Скориков, Дорохов винайшли сучасний метод зварювання котлiв цистерн на вертикальному стенда Дирекцiя заводу вщм^ила цей винахiд як вкрай щнний, його впровадження дозволило суттево збшьшити випуск цистерн. Економiчний ефект цього винаходу становив 1 млн. 410 руб. Вах авторiв було премшовано дирекцiею заводу сумою в розмiрi 5 тис. руб. кожному. В цьому ж табiрному пунктi Пивоваров i Матвеев розробили й техшчно обгрунтували пропозицiю щодо установки фракцшного штампувального пресу для клепання хребтових балок вагонних рам [3; арк.175]. Вочевидь до аргументiв О. Гармашева дослухались в Радi Мiнiстрiв УРСР, бо ОТП при заводi iм. Iллiча iснував i надалi. Його контингент на початок серпня 1951 р. складав 2 тис. 414 в'язшв.
На 1 жовтня 1947 р. в Укрш'ш юнувало 137 табiрних пщроздшв та колонш для ув'язнених iз загальною чисельнiстю 142 тис. 319 оаб. У тому чист в 10 промислових налiчувалось 10 тис. 304 особи, у 15 сшьськогосподарських колонiях - 12 тис.227 осiб, 93 контрагентських пунктах (роб^ниюв на вiдбудовi промисловостi) - 86 тис.573 особи, 12 колошях для iнвалiдiв та лiкарень - 11тис. 333 особи, 7 пересильних тюрмах -21 тис. 882 особи [3; арк.267].
За характером скоених злочинiв, в середовищi спецконтингенту найбшьше було засуджених за побутовi злочини - 122 тис. 339 оаб. Значною також була кшьюсть осiб,
якi вiд6ували покарання за контрреволюцшш та особливо небезпечш злочини -19 тис. 980. За фiзичним станом до 1 та 2 категорп фГзично'' працi вщносились лише 26 % в'язнiв, 3 категорп 47,6 %, обмеженоi придатносп - 10,8 та непридатних до роботи 15,3 %. Чисельшсть повнощнних контингентiв у порiвняннi з 1946 р. знизилась з 38,9 до 26,3 % [3; арк. 266].
Переважаюча кГлькГсть в'язшв була розмщена в Сталшськш - 28 тис. 813 оаб, Харкiвськiй - 22 тис. 74 особи, Дншропетровськш - 16 тис. 565 оаб, Львiвськiй -15 тис. 368 оаб, Ворошиловградськiй - 11 тис. 772 особи, Кшвськш - 10 тис. 360 оаб та Запорозькiй обл. - 8 тис. 940 оаб [3; арк. 267]. Сталшський вщдш виправно-трудових та6орiв i колонiй очолював Устименко. У його тдпорядкуванш в листопадi 1946 р. знаходилось 13 тдроздшв, серед яких Марiупольська та Макпвська сiльськогосподарськi колонп. Остання категорiя та6орiв була нацiлена на продовольче забезпечення табiрноi мережГ, але вочевидь не дуже з цим справлялась у голодш роки.
Щоб послабити напружешсть у за6езпеченнi продовольством таборiв i колонiй, яка склалась наприкшщ 1946 р., мiнiстр внутрiшнix справ СРСР пропонував Й. Сталшу звшьнити 175 тис. ув'язнених й направити ix передусiм для роботи на тдприемства вугшьно'' промисловостi. У тому чист 50 тис. осi6 до тдприемств Мiнiстерства вугшьно' промисловостi захщних районiв СРСР. Звiльнення мало 6 бути умовно-достроковим iз обов'язком 5 роюв вiдпрацювати на тдприемствах вугГльно' промисловостi. Цей заxiд, на думку С.Круглова мав суттево допомогти вугiльнiй промисловостi, яка гостро потребувала чимало'' кiлькостi робочо'' сили. Контингентом для звшьнення розглядались в першу чергу засуджеш за самовiльне залишення з пiдприемств промисловостi, порушення паспортного режиму та дрiб'язковi посадовi й побутовi злочини [9, С. 314]. Станом на 1 квГтня 1947 р. з територп Укра'ни було ввдбрано та оформлено документiв на 18 тис. 862 в'язня. Фактично було передано 14 тис. 135 оаб, з яких тдприемствам Мшютерства вугшьно' промисловостi Заxiдниx районiв СРСР 7 тис. 826 оаб, пiдприемствам Головного управлшня вугiльного машинобудування Мiнiстерства вугшьно' промисловостi Заxiдниx районiв СРСР 2 тис. 240, Шаxтвiдбудовi 3тис. 412, Донбасшахтлюу 658 осi6.
Не маючи можливосп забезпечити належну охорону ув'язнених у процеа виробництва та6iрна адмшютращя добивалась офiцiйниx дозволiв на розконвоювання або за мовчазною згодою центру запроваджувала його явочним порядком. Розконвоювання ув'язнених означало виведення ix з-тд охорони та дозвiл перемщення поза та6iрними зонами. Завезення ще'' категорп' в'язнiв до Сталiнськоi обласп стало однiею з головних причин зростання злочинносп. Саме такого висновку дшшли на обласних зборах секретарiв районних i мiськиx комiтетiв компартп, працiвникiв прокуратур, НКВС та народних суддiв у листопадi 1945 р. ^ збори були присвяченi нагальнш про6лемi боротьби з кримiнальною злочиншстю. Най6iльш неблагополучними за рiвнем кримшально'' злочинностi називали Сталiно, Маковку, Марiуполь, Красноармiйськ тощо. Зазначено, що на роботу у промисловють було завезено в оргашзованому порядку кримiнальникiв та шших злочинцiв з тюрем Киева, Харкова, Умаш, Одеси, Кременчука, Лубен та Калшша. За неповними даними тшьки до Сталiно, МакГ'вки, Горлiвки, Чистякового, Слов'янська, Харцизька та Авдпвки було завезено 5 тис. 886 розконвойованих злочинщв, якГ вiд6ували покарання за грабеж^ крадежг та хул^анство.
Розконвойованi розмiщувались у квартирах, роб^ничих гуртожитках й гуртожитках учнГвсько!' молод^ що призводило до тГсного спшкування з вГльними категорiями населення. Зокрема, у Снежнянському райош ix працевлаштували до «Донбасжитлобуд» та поселили до гуртожитку робГтниюв. В АртемГвському райош розконвойованих направили для роботи на цементному заводГ й розмютили в
гуртожитку техшкуму. У Макпвському районi 429 людей оселили до гуртожитку роб^ниюв. В Горлiвськомy райош частину розконвойованих прилаштували до заводського гуртожитку. Проживання поруч, безумовно сприяло поширенню елеменпв тюремно'' субкультури [10; арк. 4,5].
Плани з працевикористання розконвойованих не вдалось виконати у повному обсязь Зокрема, з 5 тис. 686 завезених розконвойованих злочинщв, залишились на тдприемствах лише 3 тис. 340 оаб; залишились на тдприемствах, але не приступили до роботи 2 тис. 142 особи; були заарештоваш 314, з яких за грабеж - 12, хул^анство - 22, крадeжi - 129. Отже, дехто повернувся на шлях злочишв. Вщомо також, що частина з прибулих була звшьнена вщ роботи адмiнiстрацieю пiдприeмств за станом здоров'я [10; арк. 6].
Розглядаючи eкономiчний ефект вiд використання пращ ув'язнених на промислових й вугледобувних тдприемствах не варто забувати, що йдеться переважно про нeквалiфiкованy, майже дармову робочу силу, яка внаслщок недостатнього харчування та складних умов юнування досить швидко втрачала працездатшсть. Кeрiвництво виправно-трудових установ волiло тдкреслювати ï'x eкономiчнy eфeктивнiсть й особливу значимють. У звiтаx, якi вщдзеркалювали iснyючy систему приписок, найчастiшe вщзначали перевиконання або дострокове виконання плану. Зокрема, виходячи з доповщно'' записки про виконання норм вироб^ку в 1946 р. у промислових колошях на територп УРСР сeрeдньомiсячний показник дорiвнював 126,2 %, у контрагентских пiдроздiлаx - 140% [3; арк.176]. Начальник ВВТК Сталшсько'' областi у 1949 р. Руденко, наголошував на тому, що його ствроб^ники iз завданням працевикористання ув'язнених впорались блискуче, незважаючи на 60% нeповноцiнного контингенту в тдпорядкованих йому пiдроздiлаx. Виробничий план 1949 р. виконано у жовтт, а рiчний валовий вироб^ок складав 140 млн. рyблiв. 1люструючи загальний eкономiчний внесок виправно-трудових тдроздшв Сталшсько'' областi, кeрiвник заявив, що «ми збудували 2-й в свт за потужтстю блюмiнг й 2 прокатних стани союзного значення, вщновили 10 доменних й 17 мартешвських печей; ми дали десятки тисяч кв. м житлово'' площi для шаxтарiв и мeталyргiв Донбасу».
На 1949 р. ВТТК Сталшсько'' област охоплював 32 житлових та 158 виробничих зон. 2 сшьськогосподарсью колонн - № 18 та № 19, завданням яких було забезпечення продовольчих потреб Сталшського ВВТК [11, арк. 147-152]. Основним профшем 'хньо'' роботи було тваринництво, не зважаючи на те, що придатних для випасу худоби площ бракувало. Водночас овочi не вирощували, хоча потреби в них визнавались першочерговими. Картоплю закупали в Сумськш та Чeрнiгiвськiй областях. Протягом друго'' половини 1940-х рокiв виробничий план сшьськогосподарськими колонiями не виконувався. Виправно-трyдовi установи Сталшсько'' i Ворошиловградсько'' областей видшялись на загальноукра'нському тлi високим рiвнeм втеч ув'язнених. На них припадало 48 % ydx втеч в Укрш'ш. Влiткy 1949 р. у зв'язку iз тривожною ситуащею з втечами ув'язнених в Сталшськш областi Руденко був викликаний для роз'яснень до управлшня ВТТiК МВС УРСР [11, арк. 78, 150, 148].
Таким чином, накази Державного ком^ету оборони СРСР з розгортання таборiв для бyдiвництва об'ектiв чорно'' мeталyргiï' у Донбасi з'явились напередодш вигнання нiмeцькиx вiйськ. У 1946 р. переважно на територп Сталшсько'' й Ворошиловградсько'' областей були зосереджеш виробничi пiдроздiли единого в Украшськш РСР великого табору - Донлагу. Вш був нацiлeний пeрeдyсiм на видобуток вугшля, вiдновлeння шахт, промислове i житлове бyдiвництво. Однак, проюнувавши менше року, був лiквiдований через значш нeдолiки у роботi, зокрема вщсутшсть елементарних побутових умов, попршення загального стану ув'язнених, зростання рiвня смeртностi та значну кiлькiсть
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17 втеч контингенту. Иого пiдроздiли були переданi у пiдпорядкування Сталiнського вiддiлу ВТТК.
Значну частину ув'язнених на прохання господарниюв направляли для роботи на тдприемствах iнших мшютерств. 1х розмiщували в контрагентських окремих табiрних пунктах, в складi яких на територп Донбасу станом на серпень 1947 р. утримувалось не менше 30 тис. ув'язнених. Не маючи можливосп забезпечити належну охорону в'язшв по розкиданих територiально табiрних пiдроздiлах, адмiнiстрацiя подекуди запроваджувала режим розконвоювання. Ця обставина стала одшею з причин зростання рiвня злочинносп у багатьох мiстах. Часто розконвойоваш працювали i жили поруч з вшьними категорiями населення, поширюючи елементи тюремно'1' субкультури. Через брак продовольства у виправно-трудових установах в перюд Голодомору партшно-державне керiвництво вдавалось до дострокового звшьнення частини контингенту i направлення його на роботу до тдприемств вугшьно'1" промисловостi, яка гостро потребувала чимало'1' кiлькостi роб^ниюв. За твердженням керiвника вiддiлу виправно-трудових колонш Сталшсько'1' областi, контингентом ув'язнених було зроблено значний внесок у вщновлення шдус^ального потенцiалу област - збудовано 2-й в свт за потужнiстю блюмiнг й 2 прокатних стани союзного значення, вщновлено 10 доменних й 17 мартешвських печей, побудовано десятки тисяч кв. м житлово'1' площi для шахтарiв и металургiв Донбасу.
Список використано1 л1тератури
1. Пилявець Ю. Г. Виправно-трудовi табори та колонп на територп УРСР в умовах голоду 1946-1947 рр. / Ю. Г. Пилявець, Р. I. Пилявець // Украшський юторичний журнал. - 2013. - № 6. - С. 147-161 ; Pyliavets Yu. H. Vypravno-trudovi tabory ta kolonii na terytorii URSR v umovakh holodu 1946-1947 rr. / Yu. H. Pyliavets, R. I. Pyliavets // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. - 2013. - № 6. - S. 147-161
2. ДАДО, ф.326, оп.2, спр. 513; DADO, f.326, op.2, spr. 513.
3. ЦДАГОУ, ф. 1, оп.23, спр.4941; TsDAHOU, f. 1, op.23, spr.4941.
4. Система исправительно-трудовых лагерей в СССР, 1923 - 1960 : справ. [електронний ресурс] / сост. М. Б. Смирнов. - Москва : Звенья, 1998. — 600 с. - Режим доступу : http://www.memo.ru/history/NKVD/GULAG/ ; Sistema ispravitelno-trudovykh lagerey v SSSR, 1923 - 1960 : sprav. [elektronniy resurs] / sost. M. B. Smirnov. - Moskva : Zvenya, 1998. — 600 s. - Rezhim dostupu : http://www.memo.ru/history/NKVD/GULAG/
5. ЦДАГОУ, ф 1 оп.23, спр.4249; TsDAHOU, f 1 op.23, spr.4249.
6. ЦДАГОУ, ф. 1, оп.23, спр. 4621; TsDAHOU, f. 1, op.23, spr. 4621.
7. ЦДАГОУ, ф 1 оп.23, спр.4587; TsDAHOU, f 1 op.23, spr.4587.
8. ЦДАГОУ, ф.1, оп.23, спр. 4717; TsDAHOU, f.1, op.23, spr. 4717.
9. История сталинского Гулага. Конец 1920-х - первая половина 1950-х годов : собр. докум. в 7-ми т. / отв. ред. О. В. Хлевнюк. - Москва : РОССПЭН, 2004. - Т. 3 : Экономика Гулага. - 624 с. ; Istoriya stalinskogo Gulaga. Konets 1920-kh - pervaya polovina 1950-kh godov : sobr. dokum. v 7-mi t. / otv. red. O. V. Khlevnyuk. - Moskva : ROSSPEN, 2004. - T. 3 : Ekonomika Gulaga. - 624 s.
10. ДАДО, ф.326, оп.2, спр.850; DADO, f.326, op.2, spr.850.
11. ЦДАГОУ, ф.1, оп.24, спр.391; TsDAHOU, f.1, op.24, spr.391.
Стаття надшшла до редакцп 10.12.2016 р.
N. Shypik
EXPLOITATION OF PRISONERS' LABOUR iN CORRECTIVE-LABOUR INSTITUTIONS OF DONETSK AND LUHANSK REGIONS IN THE SECOND HALF OF 1940-ies
Camp economy was an important constituent of Soviet totalitarian system. The main features of it were formed before the war. The prisoners worked at numerous economic entities
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
BICHHK MAPLYnOHLCLKOrO ^EP^ABHOrO YHIBEPCHTETY
CEPL3: LCTOPL3. nOniTOHOn^, 2016, BHn. 17_
and at erection of new buildings in the Soviet Union. So it's not surprising that Soviet party authorities counted on the prisoners in planning the reconstruction of Ukrainian industrial entities that were concentrated in Donbass territory. The decrees of State Defense Committee of the USSR as to deploying the camps for building ferrous metallurgy entities in Donbas appeared just before the German troops ousting. In 1946 the working units of the sole in Ukrainian SSR big camp - the Donlag were concentrated mainly in Stalin and Voroshylovgrad region. That camp primarily aimed at coal production, mines reconstruction, industrial and residential construction. However, after less than a year of existence it was wound up because of defects in its functioning. Among them there was absence of basic life conditions, deterioration of the prisoners' general condition, death rate growth and many escapes. Its units came under supervision of Stalinsky department of Corrective-labour camps Committee of Ministry of Internal Affairs of the Ukrainian SSR.
At the request of industrial administrators according to the Soviet government's special decrees a great number of prisoners were sent to work at enterprises of other ministries. They were settled in the special contractor camp centres in which as of August 1947 in Donbas there were no less than 30.000 people. Not having resources to protect the prisoners effectively the administration sometimes introduced the regime of release. It led to increasing crime rate in many places. Often those released worked and lived near free categories of people spreading the prison subculture elements. On account of lack of food in corrective-labour institutions during Holodomor the state-party authorities resorted to paroling a part of the contingent and sending it to work at mining enterprises which had an urgent need for great number of workers. As the head of the corrective-labour colonies of Stalin region department reported the prisoners built the blooming which was the second most high-capacity in the world and 2 rolling mills of the union importance. They reconstructed 10 blast and 17 open-hearth furnaces, built tens of thousands of square metres of dwelling space for miners and metallurgists of Donbas.
Key words: forced labour, corrective-labour institutions, Donlag, special contractor camp centres, parolees, the released.
