CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Исторические науки». Том 25 (64), № 2. 2012 г. С. 72-85.
УДК 94(477)»19»:314
НАБОРИ ДО ЗАКЛАД1В СИСТЕМИ ТРУДОВИХ РЕЗЕРВ1В ЯК ФАКТОР ДЕФОРМАЦП СТАТЕВО-В1КОВО1 СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ КОЛГОСПНИХ С1Л
Гаврилов В. М.
Чернiгiвський нацюнальний педагогiчний ушверситет iMeHi Т. Г. Шевченка, м. Ки/в, Укра/на
E-mail: gavriloff_vl@mail.ru
Стаття присвячена вивченню окремих аспектов демографiчних процешв у сере-довищi повоенного украшського села. У матерiалi здiйснено аналiз заходiв влади по проведенню наборiв до навчальних закладiв системи трудових резервiв, оргашзаци функцiонування цих закладiв, сощального протесту призваних контингентiв, визна-чено наслщки навчально-мобшзайно! державно! полiтики.
Ключовi слова: вiдбудова, мобiлiзацiя, навчання, трудовi резерви, демографiя, деформацiя, структура населення.
Демографiчнi проблеми сучасного украшського села, демографiчна деградацiя окремих сiльських територш мають у свош основi юторичну детермiнанту. У першi повоеннi десятатття серед низки факторiв, що визначали демографiчнi процеси украшського села, варто виокремити чинники оргашзованих владою кампанш на-вчально-трудових мобiлiзацiй.
Окресленiй проблемi мобшзаци молодi на навчання до закладiв системи трудових резервiв, бiльш вiдомими як школи фабрично-заводського навчання (ФЗН), залiзничнi та ремiсничi училища, з точки зору вщбудови, та з позици наслiдкiв для сощальних процесiв на селi присвячено ряд спецiальних i вiдповiдних роздшв уза-гальнюючих дослiджень [1]. У них наголошуеться на всенародному характерi вщ-будови промислових центрiв краши, шефствi колгоспiв над окремими тдприемст-вами та шахтами, яке проявлялось i у комплектування !х робочою силою, трудових досягненнях робiтникiв. Натомють замовчувались негативнi наслiдки цих мобшза-цiй для розвитку села. Загалом дослщження радянського перiоду обходили незручш теми, пов'язанi з вiдбудовою, серед них i проблему поглиблення деформаци струк-тури сiльського населення тсля вiйни. Головним чинником, що li зумовлював, на-зивалась вiйна [2]. Це дшсно так, але вш суттево доповнювався iншими суб'ективними причинами, i, перш за все, масовими мобшзащями молодi. Пiд ку-том зору настдюв для демографп села його виробничих можливостей та сощального становища у сучаснш юторюграфи робиться аналiз мобiлiзацiйних заходiв дер-жави на вiдбудову та навчання до ФЗН [3]. Серед шших факторiв, що деформували всю структуру сшьського населення, мобшзаци, за висновками дослщниюв, посща-ли одне з чшьних мiсць [4].
Метою дано! статп е аналiз заходiв влади по проведенню наборiв до заклащв системи трудових резервiв, оргашзацп функщонування цих закладiв, соцiального протесту призваних контингент, визначення наслiдкiв ще! державно! пол^ики.
Практика наборiв до шкш ФЗН була започаткована ще у 1939 р. шсля зв^но! до-повiдi Сталiна про роботу ЦК ВКП(б), на XVIII з' партп [5]. Вiдповiдно до ршень з'!зду було розроблено законодавство про призов i розпочалося його негайне впрова-дження в життя. Указ Президп Верховно! Ради СРСР вщ 2 жовтня 1940 р. дозволяв РНК СРСР щороку мобшзовувати до 1 млн. молодi. Голови колгосшв були зо-бов'язанi щорiчно видiляти по два чоловiки чоловiчо! статi у вiцi 14-15 роюв до рем> сничих i залiзничних училищ та у вiцi 16-17 роюв - до шкiл ФЗН з розрахунку на ко-жних 100 членiв колгоспiв [6, с. 774]. Вщповщною постановою РНК СРСР створюва-лась виконавча вертикаль на чолi з Головним управлiнням трудових резервiв.
Нового розмаху, значно посиленого, набори до ФЗН та ремюничих училищ на-були пiсля визволення окупованих територiй Укра!ни. Постанова державного ком> тету оборони вiд 26 жовтня 1943 р. «Про першочерговi заходи по вщновленню вуп-льно! промисловостi Донецького басейну» передбачае що до кiнця року необхiдно довести кшьюсть робiтникiв у Донбасi до 300 тис. чол., а також вщновити i оргаш-зувати мережу шкш ФЗН до лютого 1944 р. з контингентом 40 тис. чол. та ремюничих училищ з контингентом 10 тис. чол. [7, с. 169].
Примусовi набори до промислових репошв кра!ни на вщбудову зруйнованих шахт, тдприемств широко проводились майже вщразу пiсля визволення i практично до закшчення друго! повоенно! п'ятирiчки. Потреба в масових робiтничих про-фесiях виршувалась шляхом пiдготовки в мережi шкш ФЗН, як органiзовувались при виробничих пiдприемствах, та ремiсничих училищах. У першi роки вiдбудови через систему шдготовки в школах ФЗН пройшло понад 859 тис. молодих роб^ни-кiв [8, с. 106]. На тдприемствах, в установах i оргашзащях республiки упродовж п'ятирiчки в середньому за рш навчалося нових професш 513 тис., а пiдвищували квалiфiкацiю 821 тис. робiтникiв i службовщв [9, с. 280].
На час початку першо! повоенно! п'ятирiчки промислово-виробничий персонал УРСР становив лише 1,3 млн. ошб, тодi як останнього передвоенного року вш наль чував 2,6 млн. ошб [10, с. 27]. Тому керiвництво держави вдаеться до випробуваних мобiлiзацiйних заходiв у сшьськогосподарських регiонах. Проблеми кадрiв роб^ни-кiв для вiдбудови командна економша вирiшуе перевiреним шляхом - залученням для цих потреб величезно! кшькост селян [11]. Уже на першому етапi вiдбудови у промисловiсть i транспорт було мобiлiзовано близько мшьйона чоловiкiв та жшок, переважно сшьських жителiв. Подiбнi заходи суттево впливали на демографiчнi процеси в укра!нському селi. При цьому наголосимо, що сшьсью регiони пiсля визволення самi перебували у складному демографiчному становищi.
У школах ФЗН здшснювалась пiдготовка масових робiтничих професiй: токарiв та фрезерувальникiв, свердлувальникiв, слюсарiв та ковалiв для нескладних робiт, електро- та газозварниюв, електромонтерiв освiтлення, теслярiв, мулярiв, ^вель-никiв, столярiв, бондарiв, токарiв по дереву, а також роб^ниюв для металургiйно!, хiмiчно!, легко! промисловосп, промисловостi будiвельних матерiалiв, залiзничного та рiчкового транспорту. Термiн навчання у цих школах тривав 6 мюящв. Витрати
73
на утримання одного учня школи становили 4 954 крб. з них: на харчування - 1 966, на обмундирування - 132, навчальш витрати - 1 574, iншi витрати - 99 крб. [12]. Випускникам шкш присвоювались робiтничi квалiфiкацil 3-4 розрядiв.
На вiдмiну вiд шкiл ФЗН навчання у ремiсничих училищах тривало 2 роки, ви-пускники отримували дипломи з присвоенням квалiфiкацiй 4-5 розрядiв. У цих на-вчальних закладах проводилась пiдготовка слюсарiв, токарiв, фрезерувальникiв, столярiв, електромонтерiв, ковалiв, майс^в по обслуговуванню металорiжучих автомат та напiвавтоматiв, iнструментальникiв, лекальникiв, помiчникiв машинiстiв турбiн, електрозварникiв, а також робггниюв для вугшьно!, хiмiчноl, металургшно! промисловостi, залiзничного та рiчкового транспорту. Розрахунковi витрати на одного учня складали 16 265 крб. з них: на харчування - 7 160, обмундирування -3 334, навчальш витрати - 5 329, iншi витрати - 444 крб. [13].
Уже у листопадi 1943 р. першi контингенти мобшзованих зi звшьнених вщ окупантiв Чершпвсько! та Сумсько! областей були направлен на Донбас. Але не-узгоджешсть роботи рiзних вiдомств зривали вщправку молодих робiтникiв. Напри-клад, iз мобiлiзованих на 30 листопада 1943 р. 195 чол. у Коропському райош вщп-равили лише 45. Решта пiсля двотижневого сидiння на залiзничнiй станци Бахмач розiйшлася по домiвках. Уповноважений Коропського райвиконкому Г. Г.Билько у доповiднiй писав: «Представники Донбасу зовсiм не пiклуються про матерiальне та побутове облаштування мобшзованих, а також не сприяють швидкш вiдправцi людей на мюце роботи чи навчання» [14]. Постанови та ршення райвиконкомiв щодо наборiв молодi до промислових районiв вщ цього часу разом з плановими показни-ками передбачають репресивнi заходи, як стосовно мобшзованих за порушення призовного законодавства, так i у вщношенш до осiб, що реалiзовували !х на мiсцях [15]. Вказiвка Чернiгiвського облвиконкому зобов'язувала всi райвиконкоми негай-но завести облiк працездатного населення сiл: чоловiкiв вiд 18 до 55 роюв, жiнок вщ 18 до 50, а також тдлитав вiд 14 рокiв. При виконкомах вводились посади завщую-чих мобiлiзацiею з оплатою працi 600-800 крб. залежно вiд категори до яко! вщно-сився район [16]. Зазначимо, що у першi тижш пiсля визволення мобiлiзацiя також проводилась на мiсцевi пiдприемства, тимчасовi роботи, тощо. Але досить швидко набирала обер^в кампанiя наборiв робiтникiв та учшв ремiсничих училищ та шкш ФЗН до великих шдус^альних центрiв. Так, iз Сумщини лише у 1943 р. за меж област мало бути мобiлiзовано понад 20 тис. молодих селян [17].
Переважна бшьшють навчальних закладiв комiсарiату трудових резервiв була зо-середжена у промислових регюнах республiки. На 1 травня 1944 р. в УРСР дiяло 88 ремюничих та 14 залiзничних училищ, 192 школи ФЗН [18]. Але вже на 1 серпня 1944 р. у 15 областях УРСР передбачалось створити 498 шкш та училищ, яю шдпоряд-ковувались системi комiсарiату трудових резервiв, з контингентом учнiв 172 685 чол., але в сiльськогосподарських областях !хня кiлькiсть була дуже незначною.
З метою перевiрки якостi облаштування шкш ФЗН була створена спещальна комюя, у матерiалах роботи яко! було вщзначено, що керiвники оргашзацш, на базi яких були утвореш школи ФЗН, не забезпечують школи паливом, твердим швента-рем та ремонтом гуртожитюв. Для повного забезпечення взуттям необхiдно було 1 600 пар, а було в наявносп тшьки 300. Верхнього одягу було на 25% контингенту,
74
а зимових ковдр не було зовшм [19]. Центральний партшний друкований орган -газета «Правда» критикував незадовшьну роботу по шдготовщ шкш ФЗН та ремю-ничих училищ до роботи [20]. Доповщш iз райкомiв парти Сталiнсько! областi на iм'я О. I. Кириченка свiдчать про повну неготовнiсть шкiл ФЗН до прийому контин-гентiв i навчально-виробничо! роботи [21].
За повщомленнями до ЦК КП(б)У зi шкiл промислових областей «окремi обла-стi призивають юнаюв i дiвчат без одягу, взуття, документiв, хворих». «С випадки, коли до шкш прибувають хворi, швалщи, ваптш» [22]. Через вщсутнють санiтарно! обробки контингентiв, котрi направлялись на Донбас часто мали мюце випадки по-ширення iнфекцiйних хвороб [23]. Реевакуащя та значний приплив робочо! сили з усiе! Укра!ни визначили цей регiон як найбшьш загрозливий з точки зору поширен-ня iнфекцiй [24]. З ряду причин прибулi у жовтнi 1944 р. учш до школи ФЗН № 63 навт з початком 1945 р. до занять не приступили, «теоретичне навчання по 116 годиннш програмi не органiзовано, в гуртожитках брудно, вщсутнш елементарний порядок, 10 учшв захворiли висипним тифом» [25].
Упродовж 1944 р. до Сталшсько! област прибули 800 шдлитав 1930-1931 ро-кiв народження, а ця вшова група взагалi призову не тдлягала. Також за висновком ЛТЕК уже в школах, 250 чол. були визнаш непридатними до навчання. Постанова РНК УРСР та ЦК КП(б)У вщ 12.09.45 встановлювала план набору до ФЗН у кшько-стi 34 950 чол., але Сталiнська область зовсiм не була готова до прийняття тако! ю-лькостi - примiщень було лише на 16 тис чол. Згодом план був дещо зменшений до 30 050 чол. На 1.12.45 було прийнято 29 105 чол. [26]. Як наслщок перевiрка школи №29 на 10.01.1945 р. засвщчила, що виробнича практика для контингенту у 230 чол. оргашзована лише для 80. Решта виробничого навчання не проходить. Зовшм не мали верхнього одягу та взуття 97 чоловш [27]. За 10 дшв серпня 1945 р. у листах iз шкш № 63 та №103 Марiуполя було виявлено 55 скарг на незадовшьне харчування, погаш побутовi умови, важку працю» [28].
Через вiдсутнiсть спецодягу та взуття у школах ФЗН на базах шахт комбшату «Сталшовугшля» не навчались 4 100 чол., на базах тдприемств наркомату чорно! металургп - 2 500 чол., наркомату будiвництва - 1 500 чол., шших наркоматiв - 1 тис. чол. [29]. Велика кшькють учшв через брак взуття у зимовий час не могла на-виъ вщвщувати !дальнi. Загалом весь комбшат на 1944 р. взуттям був забезпечений лише на 45% [30]. На початок 1945 р. у деяких школах не було заюнчено кашталь-ний ремонт гуртожитюв та вщчувалась вщсутнють палива. Взагалi житлова проблема стояла досить гостро. На 1944 р. трест «Зуевантрацит» був забезпечений жит-лом на 48%, «Калшшвугшля» - на 44%, «Артемвугшля» - на 33%.
Вшськова цензура НКДБ УРСР у процеа перлюстрацi! поштово! кореспонден-цi! за перший квартал 1944 р. виявила 4 582 листи зi скаргами на тяжю матерiально-побутовi умови та продовольчi труднощi.
Тож не дивно, що за 5 мюящв 1944 р. самовшьно залишили школи ФЗН 2 552 уч-ш, i з часом потiк втiкачiв все зростав [31]. Зважаючи на це, 30 кытня 1945 р. була видана постанова ЦК КП(б)У «Про заходи по закршленню i збереженню континген-тiв учнiв в ремюничих, залiзничних училищах i школах ФЗН», яка зобов'язувала всi причетш установи до покращення побутових та виробничих умов у цих навчальних
75
закладах. Ця постанова не була виконана, оскшьки вже 29 грудня 1945 р. бюро по об-лку i розпод^ робочо! сили при Радi Народних Комiсарiв УРСР звертаеться в управлшня кадрiв ЦК КП(б)У з проханням вплинути на союзнi наркомати, на базi яких створенi школи ФЗН, щоб з 1хнього боку було вжито заходiв по покращенню побутового обслуговування учнiв, так як мали мiсце випадки вже масових втеч, а та-кож цензурою були виявлеш листи з iнформацiею що «будуть втiкати всЬ> [32]. До вах областей, районiв i сшьрад було доведено наказ прокурора СРСР вщ 7 березня 1944 р. про розшук i затримання дезертирiв з промислових пiдприемств, а також вста-новлювалась вiдповiдальнiсть керiвникiв шдприемств, установ i колгоспiв винних у приховуванш i незаконному прийомi на роботу дезертирiв з промислових шдприемств [33]. Крiм того, 27 червня 1944 р. вийшов указ «Про посилення боротьби з дезертирством». Але посилення каральних заходiв не дало бажаного результату, оскшьки виявляли, як правило, «мюцевих» дезертирiв, а новоприбулi колгоспники з центра-льних та захiдних областей залишались поки-що недосяжними. Крiм того, уже у 1944 р. спостертаемо вщмову молодi вiд трудово! мобшзацл. За цей рiк тiльки у Сумськiй областi до кримшально! вщповщальносп було притягнено 531 чол. [34].
Для того, щоб забезпечити максимально можливу мобшзащю до шкiл ФЗН, на контроль брались учш середшх шкiл з 7 класу, i списки подавались до райвикон-кому. Окрiм того, додатковий облiк юнаюв здiйснювався за призовними списками вшськкомапв.
Оскiльки опiр батькiв призовникiв подiбним заходам держави був цiлком при-родним, виконкоми рекомендували головам колгоств i сiльрад направляти до шкш ФЗН «свiдомих» батькiв по 1-2 чоловши для ознайомлення з виробничими та побу-товими умовами в них, та заслуховувати !хню шформащю на загальних колгоспних зборах. Вимагалось також проведення районних зборiв представниюв молодi, де «роз'яснювались» закони про призов до ФЗН, порядок i умови навчання та пращ, закони про вщповщальшсть батьюв за порушення дiтьми призовного законодавства. Голови колгоств i сiльрад були попередженi про особисту вщповщальшсть за на-лежну органiзацiю призову. Перед ними також ставилось завдання забезпечити першочерговiсть вщправки до ФЗН дiтей партiйного та радянського активу, а також комсомольщв. Але щкавий факт - серед призваних на Донбас до кв^ня 1944 р. ком-сомольцi становили лише чверть [35]. Ця тенденщя збереглася в наступш роки i И показник на кiнець п'ятирiчки не перевищував 37 - 40% [36].
В агггацшнш роботi рекомендувалось широко використовувати мiсцевi прикла-ди добровшьно! подачi заяв, а також листи та звернення учшв шкш ФЗН iз молодi району, що були призваш ранiше [37]. Директорам шкш ФЗН промислових райошв було направлено клопотання з проханням оргашзувати серед молодi, призвано! з областей мобшзаци, написання листiв та звернень учшв iз закликом вступати до шкш ФЗН Донбасу [38]. Таю листи справдi використовувались, але !х було небагато i мали вони майже однаковий змют, тому районна преса !х просто копiювала. Типо-вiсть звернень в цих листах наводить на думку про !хне спшьне джерело.
Що ж до дшсного стану речей в школах ФЗН, то його яскраво шюструе зв^ про проведення перевiрки матерiально-технiчних умов шкiл ФЗН, «де були виявлеш факти кричущих порушень ршень партi! та уряду з цього питання» [39]. Як вияви-
76
лось, житловi умови в школах ФЗН були абсолютно незадовшьними. Житлова пло-ща на одного учня складала вщ 1,8 до 2,2 м2. У результат такого великого скупчен-ня гшешчш умови були нестерпними. «Внутршнш вигляд гуртожитюв незадовшь-ний, стши голi, штукатурка бiля лiжок витерлась, твердий швентар вимагае замiни або ремонту. Особливо тяжю матерiально-технiчнi умови в школi № 3, яка створена на базi обласного будiвельно-монтажного управлiння № 318. Примiщення старе, умивальники стоять у пiдвалi, в результат чого учнi по кшька днiв не вмиваються. 1дальня ФЗН вранщ використовуеться як нарядна, i там постiйно накурено i брудно. Примщення !дальнi не опалюеться, тому учш !дять тепло вдягненими. У школах не налагоджено прання бшизни. Вона мае темно-сiрий колiр з плямами. У результат такого ставлення в учшв шкiл виявлено вошЬ> [40].
Не кращою була ситуащя i у школах, що розташовувались на базi промислових тдприемств. Так, доповiдна заступника начальника головного управлшня ремюни-чих, залiзничних училищ та шкш ФЗН УРСР С. Сизоненка «Про стан житлово-побутових та виробничих умов у школах ФЗН Сталшсько! областi» свiдчить не тшьки про вiдсутнiсть мiнiмальних умов для пращ, але i про факти злочинного по-водження з учнями. Наприклад, учнiв часто прикршлювали до старших робiтникiв i всю вироблену продукцiю, 2-3 i бшьше норм, записували останнiм з вщповщним нарахуванням заробiтно! плати. Крiм того, учшв ставили до роботи поряд з ув'язненими, внаслщок чого непоодинокими були випадки побиття. Пiсля робочих змiн учнi в баню допускались останшми або взагалi йшли вщпочивати брудними до гуртожиткiв, де «немае порядку i затишку, бiлизна брудна, катастрофiчно вiдсутнiй твердий iнвентар» [41]. Непоодинокими були випадки побиття учшв майстрами ви-робничого навчання [42]. У школах №№ 170, 171, 172, тресту «Орджошкщзевугш-ля» при перевiрцi було виявлено масове присвоення пращ учшв на користь робгтни-юв шахт. Наприклад, учень школи 172 П. Гучнин постшно перевиконував норму, а в окремi дш навiть на 200%, але за мюяць „заробив» лише 42 крб. „Подiбне становище широко поширене в бшьшосп вугiльних шкiл ФЗН област,» - зазначалось у шформаци до обкому управлiнням держконтролю [43].
Отже, мiж офiцiйними пресовими повщомленнями i реальним станом справ у школах ФЗН прiрва. Агiтацiя якраз i розраховувалась на на!вних простачюв, якi тд-дадуться на пропозищю пожити по-людському, отримувати еквiвалентну пращ пла-тню. У той же час держава не забезпечувала належш умови працi та вiдпочинку для мобшзованих. «Зокрема, направленi на вщбудову шахт, як правило, мешкали у гур-тожитках, в яких не вистачало навiть лiжок i бшизни. Справжшми тортурами для мешканцiв тих гуртожитюв та баракiв були щури та клопи» [44].
Щоб надати справi призову до ФЗН бшьш-менш цивiлiзованого вигляду, були створеш медичнi комiсi!, якi вiдбирали призовниюв. Але результати !хньо! дiяльностi були маловтшними. Протоколи медкомiсiй свiдчать, що придатними до вiдправки виявились тшьки 40-45% контингенту [45]. У бшьшосп сшьських хлопцiв навiть вага складала у середньому 50 кг. Тому не викликае подиву той факт, що вже, починаючи з 1944 р., плани призову до ФЗН та оргнаборiв робочо! сили не виконувались. Вико-нання рiчного плану мобiлiзацi! становило 69,4%, або в абсолютних цифрах 39 351 чол. Тут же зазначимо, що 96,2% вщ них становили сшьсью жителi [46].
77
Значна плиннють ка^в (по деяких шахтах до 100% за три мюящ) залишалась болючою проблемою упродовж 1945 р. За цей час лише тдприемства комбшату «Сталiновугiлля» покинуло 37 324 чол., комбiнату «Артемвугiлля» - 20 242 чол. [47]. На 1 шчня 1946 р. у Сталшськш обласп дiяло 29 ремiсничих училищ з контингентом 10 876 чол. та 89 шкш ФЗН з контингентом 20 387 чол., а по п'ятирiчному плану в училищах та школах ФЗН Сталшсько! обласп мало бути тдготовлено 407 тис. квалiфiкованих роб^ниюв для промисловостi та транспорту [48]. Основним недолшом шкш ФЗН був незадовшьний стан житлово-побутових та навчально-виробничих умов. Ряд училищ та шкш не були забезпечеш навчально-виробничою базою. Не вистачало 1 321 металообробного станка, 130 станюв по дереву, 77 700 м2 житлово! та навчально-виробничо! площ. Також незадовшьно забезпечувались учнi спецодягом та харчуванням за встановленими нормами.
Хрошчна вiдсутнiсть контингентiв для мобiлiзацiй та негативш вiдгуки втiкачiв про побутовi i виробничi умови в школах ФЗН стояли на завадi новим кампашям по набору робочо! сили. Рiзкiй критицi з боку партшних органiв пiддавалось керiвниц-тво шкш та оргашзацш, на базi яких вони були створеш. «У бшьшост училищ та ФЗН культурно-масова робота проводиться погано, як правило без врахування осо-бливостей i запипв молодi. У вiльний час для учшв не органiзовано культурне до-звiлля. Наявнi клуби, бiблiотеки не мають достатньо! кiлькостi лiтератури, культурного та спортивного швентарю», - зазначалось в констатуючiй частинi постанови ЦК КП(б)У вiд 25 червня 1947 р. [49]. Начальник головного управлшня трудових резервiв П. Г. Москатов у телеграмi до ЦК КП(б)У також наголошував на неприпус-тимостi i незаконностi рiшень виконкомiв Днiпропетровсько!, Ворошиловградсько!, Кiровоградсько! облрад про масове направлення учнiв ремiсничих училищ та шкш ФЗН на збирання врожаю [50]. Така обстановка змушувала тдлитав шукати спосо-бiв уникнення вiд призову, або шляхiв втечi додому вже з мiсць розташування шкiл. Результати роботи мiлiцi! по поверненню контингент втiкачiв становили у серед-ньому 16-20% [51].
Лише у повнш вiдповiдностi iз планом вщбувалась мобiлiзацiя до ФЗН вшсько-возобов'язаних запасу. У 1947 р. iз Сумсько! областi було вщправлено 2 600 чол. з Чершпвсько! - 1 809 чол., що становило 100% виконання [52].
Не покращилось становище з питань призову i в 1948 рощ. На радiонарадi з пи-тань проведення оргнабору та призову до ФЗН, яка вщбулась 20 листопада, панува-ла iстерiя, бо багато райошв не дали жодно! людини в мобшзащю. [53].
У цей час багато голiв сiльрад за зриви плашв набору були звiльненi зi сво!х посад, але, караючи сво!х пiдлеглих, районне керiвництво було свщоме того, що плани мобiлiзацi! виконуватись не будуть. У деяких районах заздалепдь були заго-товленi бланки за тдписами секретарiв РК КП(б)У та голiв райвиконкомiв з пропу-щеними прiзвищами голiв сiльрад, у яких критикувалась робота останнiх у цьому напрямку [54].
Молодь вшма правдами i неправдами намагалась уникнути вiдправки до ФЗН. Частими випадками було симулювання хвороб, зникнення, поки не пройде черговий набiр, вербування на мiсцевi тимчасовi роботи: люосплави, торфорозробки тощо. Але i сам факт вщправки мобiлiзованого контингенту ще не означав усшху. У
78
3 квартат з плану призову 5 тис. чоловш було вщправлено 3 705 - 74,1%. За час пе-ревезення, з них зникло 1 217 чол. - 32,9%. 1з тих, хто залишилися, 14,1% не були прийнят до шкш: одш за станом здоров'я - 7,3%, iншi були без документв. Загалом зараховаш призовники становили 41,2% [55].
Представники облвиконкомiв, як супроводжували призовну молодь, вислов-лювали рiзке обурення з приводу байдужого ставлення до прийому. «Школи не приготовлен^ нiхто не зустрiчае, приймають лише на третш день пiсля прибуття, не ставлять на забезпечення» [56]. Уповноважеш всiма силами намагаються залишити молодь, зiбрану з великими труднощами в школах, але це не завжди !м вдавалося. Згiдно зв^у такого уповноваженого - I. Шурмиля, котрий привiз до Лисичанська 429 чол. призовниюв, директор школи № 23 Кочергин заявив, що йому потрiбно лише 100 учшв, та завдяки «старанням» вдалося влаштувати до школи 267 чоловш. Про аналопчш факти порушень призовного законодавства писав у сво!й доповiднiй начальнику головного управлшня трудових резервiв П. Г. Москатову заступник го-лови облвиконкому Я. Г. Гнилуша, який 3 дш намагався здати призовникiв до школи. <Жба це тклування про призовникiв, коли возимо !х зi школи до школи i проха-емо прийняти, а це вщображаеться на них - як зустрiчають i приймають, так в пода-льшому i пiклуються про них» [57]. Його припущення було недалеке вiд iстини.
Доказом цього е потш втiкачiв, який ринув з промрайошв до рiдних мюць. Так, за 6 днiв зi школи ФЗН № 14, яка була оргашзована на базi шахти «Комсомолець», дезертирувало 16 чоловiк з Холминського району Чершпвсько! областi [58]. 6 з них було спшмано i вiддано до суду, а за шших 10-х направили до району прохання по-вернути !х назад. На мiсцях дезертирiв, як правило, вщловлювали i вiдправляли в чергову мобшзащю до якогось шшого закладу ФЗН. У зв'язку з тим, що втечi з ФЗН набули масового характеру, Генеральний прокурор СРСР 31 липня 1947 р. видав наказ «Про посилення боротьби з порушеннями Указу Президи Верховно! Ради СРСР вiд 20 грудня 1940 р. у ремюничих, залiзничних, училищах та школах ФЗН», зпдно з яким пiдлягали суду не тшьки втiкачi, а й особи, яю виннi в переховуванш пiдлiткiв, тобто, як правило, батьки. Та незважаючи на це, потш втiкачiв не зменшу-вався. За шформащею прокурора Сталiнсько! областi протягом 1947 р. iз шкiл втекло 18 636 чол. [59]. Одшею з виршальних причин величезно! кiлькостi втеч мiнiстр трудових резервiв В. Пронiн у листi до Сталша назвав поганi житлово-побутовi умови: «Як правило новоприбулих розселяли по 10-30 чоловш в однш юмнат, i часто у неприлаштованих примiщеннях» [60]. На 531 перевiрених у 1948 р. промисло-вих та будiвельних об'ектах, шахтах iз 158 тис. молодих робiтникiв працювали не за спецiальнiстю, отриманiй у ФЗН, 21 тис. та з пониженими розрядами - 16 тис. По деяких вугшьних трестах використання молодих роб^ниюв не по спещальносп досягало 45% [61]. У згаданому лисп мшютр зазначив, що подiбний пiдхiд е дуже не-ефективний, оскiльки самi «колгоспи вщчувають нестачу в чоловiчiй робочiй сил^ бо нерiдко до шкiл ФЗН призиваеться квалiфiкована частина молодi - трактористи, бригадири, водi!, але i в промисловостi ця робоча сила не знаходить ефективного застосування» [62].
За 10 мюящв 1948 р. школи ФЗН покинули 26 617 чол. або 8,8%, ремiсничi училища - 1 972 чол. - 1,5% [63]. Як зазначалось у доповщнш записщ до ЦК партп,
79
«наявнють втеч та невиконання плашв призову молодi привели до того, що встано-влений план тдготовки робiтникiв у 1948 р. було виконано на 73,4%» [64]. Особливо незадовшьно була оргашзована робота по призову в областях, яю повинш були направляти молодь до шкiл ФЗН вугшьно! та металургiйно! промисловостi Донбасу. Так, по Сумськш областi план було виконано на 44,9%, Вшницькш - 48,8%, Полта-вськiй - 53,1%, Кам'янець-Подшьськш - 54,5%, Житомирськiй - 63,4%, Черншвсь-кiй - 47,4%. Крiм того, за рiк тд час перевезення втекло близько 14 тис. чол.
У цей час офщшно були зафшсоваш факти влаштування облав з метою затри-мання i вiдправки до ФЗН молодi в Сумськiй та Чернiгiвськiй областях [65]. Взагал^ грубе адмiнiстрування було типовим явищем i неодноразово на обласних нарадах його вiдзначали як серйозний недолш призовних кампанiй [66]. Незважаючи на ка-тегоричну заборону направляти молодь до ФЗН без вщповщних документа i паспорта, цей порядок також постiйно порушувався. Тшьки до Ворошиловградсько! обласп за 1948 р. таких прибуло 525 чол.
Загалом упродовж 1945-1948 рр. у промисловють УРСР було направлено 616,6 тис. квалiфiкованих робггниюв, яю закiнчили навчальнi заклади Мшютерства трудових резервiв. Але на облшу наприкiнцi 1948 р. перебувало 286,7 тис. чол. Отже, за 4 роки вибуло 329,9 тис. молодих роб^ниюв, у той же час вони, вщповщно до за-конодавства, мали вiдпрацювати в промисловостi 4 роки. Було встановлено, що плин-шсть молодих робiтникiв сягала 42% [67]. Причинами плинносп називались незадо-вiльнi матерiально побутовi умови: необлаштовашсть гуртожиткiв, погане харчуван-ня, невидача одягу, взуття, бiлизни, та вщсутнють належних виробничих умов: вико-ристання не по спецiальностi, на допомiжних роботах, з пониженням розрядiв.
Пояснюючи причини низьких показникiв призову секретар Сумського обкому I. 1ванов у лисп до ЦК писав: «На проведення призову молодi у 1949 р. впливае наявнють у вшх районах молод^ що дезертирувала iз ФЗН Сталiнсько! областi, i в даний час проживае в Сумськш обласп» [68]. Тiльки з призову першого кварталу 1949 р. в обласп до 1 жовтня було виявлено понад 500 чол. втiкачiв, яких повернули до шкш [69]. Цшавий факт - по Гришинськш сiльрадi Талала!вського району у 1949 р. на об-л^ перебувало 17 чол. молодi i 13 з них ранiше дезертирувала iз шкш ФЗН [70].
Загалом за 1944 - 1949 рр. у порядку оргнабору та призову до ремюничих, зал> зничних училищ та шкш ФЗН було направлено до промисловосп зi складу сшьсько-го населення 2 558,6 тис. дорослих селян та молодi. Як наслщок, у колгоспах вiдчу-вався гострий брак робочо! сили, особливо зважаючи на розвиток трудомютких га-лузей сiльського господарства, а подальшi набори ще бiльше поглиблювали i так деформоване спiввiдношення мiж чоловшами та ж1нками на селi. Крiм того, з року в рш пiдривалась економiка слабких колгоспiв. Аналiзуючи данi виконання плану мо-бшзаци за 1946 - 1949 рр. на рiвнi 58,4%, можемо стверджувати не лише про стiйку тенденщю зменшення набраних з року в рш, але i про гостру проблему з народона-селенням ще! вiково! групи у колгоспних селах.
Наступний 1950 р. також кардинально не вiдрiзнявся вщ попереднiх, щодо мо-бiлiзацiй. Порiвняння показникiв грудня 1949 та 1950 рр. свщчать про стабiльне зниження темпiв мобшзаци [71]. З призваних лише в березш 1950 р. згiдно постанови Ради МЫс^в УРСР та ЦК КП(б)У № 27/4 вiд 1.03.1950 р «Про призив (моб>
80
лiзацiю) молодi до шкш ФЗН та прничо-промислових шкш» велика кшькють повернулась до сво!х домiвок. Головною причиною було те, що ряд шкш ФЗН та прничо-промислових шкш Ворошиловградсько! област не шдготувались до прийому моло-дi та не забезпечили бодай мшмальних умов. Школи № 17 та № 63 затягнули при-йом молодi, що вже прибула, на три дш. Через вщсутнють транспорту до шкш доводилось добиратись пiшки по 16 - 20 км. Гуртожитки в цих школах були зовшм не шдготовлеш i призовникiв розмютили у пустих кiмнатах на голих долiвках, до того ж, у щ днi не було налагоджене органiзоване харчування. У школi № 84 у частини прибуло! молодi в перший же день було вкрадено особист речi [72].
Велика плиннють молодих робiтникiв, призваних до шкiл ФЗН та ремюничих училищ залишалась однiею з головних проблем мобiлiзацiй. Проблеми соцiально! адаптацп призваних контингентiв постiйно супроводжували щ кампанi!. Втечi були типовим явищем як для шкш, так i у подальшому для промислових шдприемств. Лише за половину 1950 р. з переданих на пiдприемства молодих роб^ниюв, що за-кiнчили школи ФЗН та ремiсничi училища, вибули 54,7 тис. чол., з них самовшьно 21,8 тис., пiдприемства металургшно! промисловостi залишили 4,1 тис., з них самовшьно 1,7 тис., з будов важко! iндустрi! вибуло 9,4 тис. чол. - самовшьно 2 тис. [73]. Лист Головного управлшня училищ i шкш ФЗН вщ 9.01.1951 р. забороняе проводи-ти вiльний набiр молодих роб^ниюв, що закiнчили ремiсничi училища та школи ФЗН i перебувають на облшу Мiнiстерства трудових резервiв, оскшьки мають вщп-рацювати за направленнями чотири роки тдряд [74].
Часп змши у планах наборiв вiдбувались також через непiдготовленiсть шкш до прийому та багато шших причин, ^ як наслiдок, робота обласних контор по орг-набору роб^ниюв була повнiстю дезорганiзована. Наприклад, загальноукра!нський показник набору на 1.01.1953 р. було виконано на 89,8%. Але вже упродовж шчня 1953 р. на адресу облконтори оргнабору надшшло 9 телеграм вщ головного управлшня ремюничих, залiзничних училищ та шкш ФЗН УРСР про те, щоб черншвська контора оргнабору призупинила вщправку робгтниюв пiдприемствам Мшютерств чорно! металургi!, важко! iндустрi!, вугшьно! промисловостi, лiсово! промисловостi в зв'язку з нешдготовленютю цих пiдприемств до прийому. Таке керiвництво з боку головного управлшня у питанш оргашзованого набору робiтникiв для промисловос-т не сприяло якiснiй роботi облконтор оргнабору по виконанню державних завдань i створювало в рядi випадюв важкi умови для подальшо! роботи по набору.
Як бачимо, спостер^аеться стшка тенденцiя не тiльки до зниження показниюв виконання, але i до невиконання планiв мобiлiзацi! молодi на навчання у ФЗН, з огляду на суттеве обезлюднення села. Це мало сво! конкретнi причини. Перш за все, це наслщки окупацшно! полiтики нiмецько! адмiнiстрацi!. На прикладi двох типових сiльськогосподарських регюшв - Сумсько! та Чернiгiвсько! областей спробуемо кi-лькiсно показати щ змiни. Так, населення Сумсько! област на момент визволення порiвнюючи iз переписом 1939 р. зменшилося на 420,9 тис. чол., Чершпвсько! - на 461,3 тис. чол. [75]. Крiм того суттевi змiни вщбулися в складi сiльського населення робочого вшу. За перюд окупацi! iз Сумсько! областi на примусовi роботи було ви-везено 84 тис. чол. [76]. Робоче сшьське населення Сумсько! област у листопадi 1943 р. становило 480 тис. чол. проти 788 тис. у 1939 р., Чершпвсько! - вщповщно
81
559 та 843 тис. чол. [77]. Суттево! деформаци зазнала статево-вшова структура сшь-ського населення загалом, i робочого вшу зокрема. Жшки в аграрному секторi еко-номiки Сумсько! областi становили 76,4%, Чершпвсько! - 71,9% [78].
Оскшьки молодь та робiтники з колгосшв йшли на поповнення кадрiв до вуп-льно! та металургшно! промисловостей, а також на будови у важкш iндустрi!, то набiр головним чином вiдбувався за рахунок чоловiчо! частини працездатних селян. У зв'язку з цим !! складова в колгоспах рiзко скоротилась i становила по вiковiй групi 20-29 роюв - 33,4% до загально! кiлькостi колгоспного населення. В окремих областях !х було ще менше. Згаданий показник становив по Полтавськш областi 31,6%, Херсонськiй - 31,4%, Сумськш - 3,2%, Чернiгiвськiй - 30,7% [79]. Про гли-бинний i тривалий характер деформацi! можна стверджувати аналiзуючи данi пере-пису населення 1959 р. Зпдно них загальноукра!нський показник зазначено! катего-ри становив 30,1% [80, 75].
Наступне, i також дуже важливе - непродуманють подiбних акцiй з точки зору перспектив розвитку сшьського господарства. Не можна заперечити значних успiхiв у вiдбудовi промисловостi, але примусовi мобiлiзацi! значно поглибили пiслявоенну кризу всього села, через недалекоглядну демографiчну, аграрну та соцiальну пол> тику. Це проявилось, зокрема, у значному зменшенш кшькосп сiльського населення, як через мобшзаци, так i через збiльшення темпiв урбанiзацi!, зважаючи на не-рiвномiрнiсть життевого рiвня населення мiста i села. Мобшзаци викачували з села чи не найголовнiшi ресурси - молодь, що незаперечно негативно вплинуло на пода-льший розвиток всього сiльського господарства. Призовники, за винятками тих, хто наважувався на втеч^ як правило, залишались працювати у промислових центрах, а село позбавлялося необхщно! кшькосп робочих рук. Лише частково виршувала цю проблему демобiлiзацiя зi збройних сил колишшх селян пiсля завершення бойових дiй та зменшення контингента окупацiйних зон. У першi роки вщбудови зруйнова-ного господарства були демобшзоваш лише старшi вiковi групи, ^ взагалi, цей про-цес був розтягнений у чась
Отже, можна заперечити цшковитий позитив у оцшках процесiв мобiлiзацiй до ФЗН, що панував у радянськш юторюграфи. Натомiсть, навпаки, можна твердити про непродуманють таких масштабних кампанш по вилученню робочо! сили з сшь-ськогосподарського сектору економiки.
Таким чином, можемо зробити висновок про досить складш економiчнi та де-мографiчнi умови життя селян-колгоспникiв. Пiслявоеннi економiчнi негаразди впливали i на мпращйш процеси в середовищi сiльського населення. Але незначна когорта добровшьних мшранта розчинялась у масових щорiчних переселенських кампашях до рiзних сiльськогосподарських та промислових репошв держави. Орга-шзоваш мiграцi! проводились поряд iз мобшзащями молодi на навчання та вщбу-дову зруйнованих шахт та промислових тдприемств. Аналiз наслiдкiв цих акцш дае можливiсть наголосити на значному уповшьненш темпiв вiдтворення сiльського населення та глибокш деформацi! його статево-вшово! структури.
Список використано'1 лiтератури
1. Хорошайлов М. Всенародна допомога у в1дбудов1 Донбасу в роки Велико! Вггчизняно! в1йни / М. Хорошайлов // Укра!нський 1сторичний журнал. - 1966. - № 11. - С. 113 ; Хорошайлов М. На ввд-
82
будов1 : з гстори вщбудови Донбасу / М. Хорошайлов. - Донецьк, 1966. - 179 с. ; Буцько М. Донбас вщбудовувала вся кра!на / М. Буцько // Арыви Украши. - 1974. - №1. - С. 24 ; Буцко М. Коммунистическая партия - организатор всенародной помощи Советской Украине в восстановлении народного хазяйства в годы Великой отечественной войны / М. Буцко. - К., 1962. - 177 с.
2. Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов : [сб. ст. / ред. Д. И. Валентей ]. - М., 1970. - 224 с.
3. Кульчицький С. В. Новпня 1стор1я Украши / С. В. Кульчицький // У1Ж. - 1991. - № 10 ; Кравченко Э. Л. Обеспечение рабочей силой угольных предприятий Донецкой области (1943-1945) / Э. Л. Кравченко // Новые страницы в истории Донбасса : статьи [сост. З. Г. Лихолобова]. - Кн. 4. -Донецк, 1995. - 192 с., Шеремета О. В. Деяю аспекти профспшково! роботи в робпничих колективах тдприемств Украши в роки першо! повоенно! п'ятир1чки (1946-1950 рр.) / О. В. Шеремета // 1стор1я Украши : малов1дом1 1мена, поди, факти : зб. ст. / [в1дп. ред. П. Т. Тронько]. - К., 1997 - Вип. 2. - 326 с.
4. Демографические процессы в СССР в 40-е гг. : по документам «особой папки» Сталина // Отечественные архивы. - 1996. - № 2. - С. 27.
5. Отчётный доклад т. Сталина на XVIII съезде партии о работе ЦК ВКП(б) // XVIII съезд всесоюзной коммунистической партии (большевиков) : стенографический отчет. - М., 1939. - С. 23.
6. Указ Президиума Верховного Сонета СССР от 2 октября 1940 г. «О государственных трудовых резервах СССР» // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам : [в 5 т.]. - М., 1968. -Т. 3.- 816 с.
7. Постановление Государственного комитета обороны от 26 октября 1943 г. «О первоочередных мероприятиях по восстановлению угольной промышленности Донецкого бассейна» // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам : [в 5 т.].- М., 1968.- Т. 3. -816 с.
8. Шеремета О. В. Деяю аспекти профспшково! роботи в робггничих колективах тдприемств Укра!ни в роки першо! повоенно! п'ятир1чки (1946-1950 рр.) // Ьторш Украши: маловвдом1 1мена, поди, факти (Зб1рник статей) [в1дп. ред. П. Т. Тронько]. - Вип. 2. - К. : 1997 - 326 с.
9. ^торш народного господарства Украшсько! РСР : у 3 т., 4 кн. / !н-т економжи АН УРСР; гол. ред. I. I. Луюнов. - К. : Наук. думка, 1987. - Т. 3 : Розвиток сощалгстично! економжи в перюд будгвни-цтва [ вдосконалення розвинутого сощал1зму (1938-80-1! роки). Кн. 1 : Будгвництво економжи розви-нутого сощал1зму (1938-1960 рр.) / Т. I. Дерев'янкш [та ш.] ; вщп. ред. Т. I. Дерев'янкш. - 1985. - 463 с.
10.Баран В. К. Укра!на в умовах системно! кризи (1946-1980 рр.) / В. К. Баран; В. М. Даниленко [за заг.ред. В. А. Смолш]. - К. : Альтернативы, 1999. - 303 с. - (Серш : «Укра!на кр1зь вши»).
11.Кульчицький С. В. Вказ. пр. - С.12.
12.Центральний державний архгв громадських об'еднань Укра!ни (дал1 - ЦДАГО Укра!ни), ф.1, оп. 23, спр. 5746, арк. 21.
13.Там само.
14. Державний архгв Чершггвсько! областа (дал1 ДАЧО), ф. Р-2881, оп. 2, спр. 5, арк. 58.
15.ДАЧО, ф.Р-2881, оп. 2, спр. 1, арк. 3.
16. ДАЧО, ф.Р-82, оп. 16, спр. 2, арк. 4.
17.Шдраховано за: Державний арыв Сумсько! обласп (дал1 ДАСО), ф. Р-2196, оп. 2, спр. 2.
18.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 30, спр. 96, арк. 2.
19.Там само. - С. 4.
20.Правда. - 1944. - 1 окт.
21. Державний архгв Донецько! обласп (дал1 ДАДО), ф.Р-326, оп. 2, спр. 444, арк. 50.
22.Там само. - С. 5.
23.ЦДАГО Украши, ф.1, оп. 23, спр. 1359, арк. 77.
24.Вронська Т. В. В умовах вшни: життя та побут населення мют Укра!ни (1943-1945 рр.) / Т. В. Веронська ; !н-т гстори Укра!ни НАН Укра!ни - К., 1995. - 83 с.
25.ДАДО, ф. Р-326, оп. 2, спр. 444, арк. 147.
26.ДАДО, ф. Р-326, оп. 2, спр. 865, арк. 195.
27. ДАДО, ф. Р-326, оп. 2, спр. 1054, арк. 112.
28. ДАДО, ф. Р-326, оп. 2, спр. 1054, арк. 165.
29.ЦДАГО Украши, ф. 1, оп. 23, спр. 1657, арк. 23.
30.Кравченко Э. Л. Вказ. пр. - С. 123.
83
31.Центральный державний архш вищих органiв влади та управлшня Укра!ни, ф. 2, оп. 7, спр. 1547, арк. 149.
32.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 1657, арк. 169.
33.ДАСО, ф. Р-2196, оп. 2, спр. 7, арк. 21.
34.ДАСО, ф. Р-3684, оп. 1, спр. 8, арк. 12.
35.Хорошайлов М. Вказ. праця. - С. 114.
36.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 5746, арк. 66.
37.Колгоспник Борзенщини. - 1949. - 13 берез.
38.ДАЧО, ф. 5036, оп. 4, спр. 286, арк. 279.
39.ДАЧО, ф. Р-5036, оп. 4,спр. 348, арк. 74.
40.ДАЧО, ф. Р-5036, оп. 4, спр. 348, арк. 74.
41.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 5746, арк. 27
42.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 6007, арк. 19
43. Там само.
44.Вронська Т. В. Вказ. пр. - С. 10.
45.ДАЧО, ф. Р-5196, оп. 2, спр. 143, арк. 16.
46.ДАЧО, ф. Р-5226, оп. 7, спр. 27, арк. 3.
47.Кравченко Э. Л. Вказ. праця. - С. 127.
48.ДАДО, ф. Р-326, оп. 4, спр. 471, арк. 12.
49.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 5746, арк. 79.
50.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 3583, арк. 192.
51.ДАСО, ф. Р-3486, оп. 1, спр. 46, арк. 23.
52.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 4888, арк. 281.
53.ДАЧО, ф. Р-5036, оп. 4, спр. 184, арк. 50.
54.ДАЧО, ф. Р-526, оп. 6, спр. 104, арк. 68.
55.ДАЧО, ф. Р-5036, оп. 4, спр. 286, арк. 281.
56.Там само, С. 282.
57.Там само.
58.ДАЧО, ф. Р-2634, оп. 7, спр. 14, арк. 73.
59.ДАДО, ф. Р-326, оп. 7, спр. 212, арк. 63.
60.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 5746, арк. 13.
61.ДАДО, ф. Р-326, оп. 7, спр. 1113, арк. 20.
62. Там само. - С. 4.
63.Там само. - С. 17.
64..ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 5746, арк. 93.
65.Там само. - С. 95.
66.ДАЧО, ф. Р-5036, оп. 4, спр. 286, арк. 281.
67.ДАДО, ф. Р-326, оп. 4, спр. 1063, арк. 173.
68.Там само. - С. 114.
69.ЦДАГО Украши, ф.1, оп. 23, спр. 6007, арк. 45.
70.ДАСО, ф. Р-2196, оп. 16, спр. 24, арк. 337.
71.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 120, арк. 128.
72.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 24, спр. 419, арк. 18-20.
73.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 120, арк. 82.
74.ДАЧО, ф. Р-5174, оп. 1, спр .46, арк. 3.
75.ЦДАГОУ, ф.1, оп. 23, спр. 555, арк. 10.
76.ДАСО, ф. Р-2196, оп. 16, спр. 24, арк. 44.
77.ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 23, спр. 555, арк. 14.
78.Там само, арк. 17.
79.ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 24, спр. 120, арк. 80.
80.Демограф1чна криза в Украш : причини та наслщки / [Н. С. Власенко, Г. В. Герасименко, Е. М. Шанова та ш.] ; за ред. С. I. Пирожкова ; Державний комтет статистики Укра!ни. - К., 2003. - 230 с.
84
Гаврилов В.Н. Наборы в учреждения системы трудовых резервов как фактор деформации половозрастной структуры населения колхозных сёл / В. Н. Гаврилов // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Исторические науки». - 2012. -Т. 25 (64), № 2. - С. 72-85.
Статья посвящена изучению отдельных аспектов демографических процессов в среде послевоенного украинского села. В материале осуществлён анализ мероприятий власти по проведению наборов в учебные заведения системы трудовых резервов, организации функционирования этих учреждений, социального протеста призванных контингентов, определены следствия учебно-мобилизационной государственной политики.
Ключевые слова: восстановление, мобилизация, обучение, трудовые резервы, демография, деформация, структура населения.
Havrylov V.M. Enrolment into the institutions of labour reserve system as a factor of deformation of the sex-age structure of the population of collective farm villages / V. M. Havrylov // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2012. - Vol. 25 (64), No 2. -P. 72-85.
This article is devoted to the study of certain aspects of the population processes in thepost-war Ukrainian villages. The article contains the analysis of the government measures on enrolment into the institutions of the labour reserve system, organization of their functioning, social demur of the enrolled population, as well as identification of consequences of the state training and mobilization policy. The attention is drawn to the fact that the demographic problems of the modern Ukrainian villages and the demographic degradation of certain rural areas is based on the historical determinant. Among the factors that were present in the population processes of the Ukrainian village, it has to bepointed out the factors of the campaigns of training and labour mobilizations arranged by the government. It is underlined the involuntary nature of the enrolment into the labour reserve training institutions. Special attention is paid to the steady tendency to the decrease of performance indices and non-performance of plans of mobilizing the youth for training. It is noted that these campaigns were always accompanied by the issues of social adaptation of the enrolled population. Social demur is expressed in the wide range of countermeasures. Significant turnover of students and young workers remained one of the main problems of the mobilization. Escapes were typical both for schools and future industrial enterprises. Since the youth and collective farm workers were recruited in the coal and metallurgic industries as well as in the building sector of the heavy industry, the enrolment was realized mainly at the expense of the male employable farmers. Due to this their share in the collective farms was drastically reduced. Mobilizations drained the villages of the most important resource - youth, which adversely affected the further development of the whole agricultural sector. The consequences of these government actions were manifested in significant decrease of the rural population both due to the mobilizations and the increase of the rate of urban extension. The analysis of these actions allows to emphasize the critical slowdown of the process of reproduction of the rural population and deep deformation of its sex-age structure.
Key words: restoration, mobilization, training, labour reserves, demography, deformation, population structure.
Поступила в редакцию 01.11.2012 г.
85
