CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Исторические науки». Том 25 (64), № 1. 2012 г. С. 55-65.
УДК 94(477)»19»:331.556
П1ВДЕННОУКРА1НСЬКИЙ ВЕКТОР М1ГРАЦП КОЛГОСПНОГО СЕЛЯНСТВА УКРА1НИ У ПОВО6НН1 РОКИ
Гаврилов В. М.
Чернiгiвський нацюнальний педагогiчний ушверситет iMeHi Т. Г. Шевченка E-mail: gavrHoff_vi@maii.ru
Стаття присвячена вивченню мпрацт сшьського населення Украши пiсля фа-шистсько! окупацп. У матерiалi дослiджено заходи влади по заповненню демографiчноl нiшi в Криму тсля виселення татар, питання добровшьного i приму-сового переселення до твденних областей УРСР, проблеми сощально! адаптацп мiгрантiв в областях вселення, а також констатовано наслщки державно! м^рацшно! полiтики.
Ключовi слова: м^ращя, виселення, переселення, населення, колгоспники, репресп, план.
Серед безлiчi проблем, що постали у процесi вщбудови звiльнених економiчних i господарських зон тсля фашистсько! окупацп, одне з чшьних мiсць посiдають питання забезпечення !х трудовими ресурсами. Тяжю демографiчнi наслiдки вiйни часто доповнювались репресивними заходами держави, якi не тшьки впливали на народонаселення конкретного регюну, але i суттево деформували статево-вшову структуру iнших регiонiв та знижували можливостi !х виробничих структур.
Мета дано! розвщки полягае у дослщженш повоенно! м^рацп сiльського населення, з'ясуванш факторiв добровiльностi та примусу у цьому процесс визначення його наслщюв для регiонiв виходу та вселення.
Питання демографп украшського повоенного села та мiграцiйна полггика радянсько! влади в юторюграфп розглядаеться як у загальних, так i у спецiальних працях. Пiд кутом зору обмеження господарсько! iнiцiативи в новггшх дослiдженнях висвiтлюються питання лшмдаци осередкiв незалежного господарювання селян на хуторах, переселення 1хн1х мешканцiв до колгоспних сiл, iнших господарських зон держави [1, с. 92]. Бшьш широко подаються демографiчнi процеси в украшському селi у «Нарисi юторп Украши ХХ столггтя» де зроблено наголос не лише на тяжких наслщках вшни, але й на домiнуючому положеннi в демографiчних змшах органiзованого переселення сiльського населення [2, с. 195]. Такого ж висновку доходить Ф. Д. Заставний [3]. О^м загальних праць, демографiя украшського села е i предметом конкретних дослiджень М. Бугая, А. Перковського та С. Пирожкова, I. Винниченка [4]. У них автори наголшують на волюнтаристському характерi заходiв та !хньому негативному впливi на народонаселення сшьських регiонiв. Так, I. Винни -ченко стверджуе, що саме небажання селян працювати в колгоспах за мiзерну оплату стало головною причиною подальших виселень [5, с.72]. Ю. Шаповал у сво!х роботах також акцентуе увагу на негативному впливi примусових переселень та виселень, часто необгрунтованих, на демографiчне становище села [6]. У краезнавчому
дослщженш С. Павленка також звернуто увагу на питання примусових мiграцiй, якi напружували сощальну обстановку в регiонi [7, с. 7].
У питаннях переселенських заходiв влада подiляла областi Укра!ни на 4 категори:
1. Областi, якi необхiдно доселити (1зма!льська, Одеська, Херсонська, Микола!вська, Запорiзька, Днiпропетровська, Сталiнська);
2. Обласп, з яких можна переселяти колгоспниюв (Вiнницька, Житомирська, Кам'янець-Подiльська, Ки!вська, Чернiгiвська, Сумська);
3. Захiднi обласп, з яких можна переселяти колгоспниюв i селян (всi захiднi обласп);
4. Захiднi областi, з яких необхщно виселити куркулiв до схвдних областей (Волинська, Чернiвецька, Дрогобицька).
Як вщомо, у травнi 1944 р. акщю з виселення влада провела в Криму, звщки поголовно було вивезено 165 тис. татар, 14,7 тис. греюв, 12,4 тис. болгар, 8,5 тис. вiрменiв [8, с. 324]. Серед депортованих з Криму також налiчувалось i 257 украшщв [9, с. 23].
12 серпня 1944 р. була видана постанова Державного комтету оборони за № 6372 «Про переселення колгоспниюв у райони Криму». Зпдно з нею, з областей УРСР необидно було переселити до Куйбишевського району Кримсько! АРСР 3 тис. господарств i в них 9 тис. «добросовюних та працелюбних колгоспниюв». Переселення до Криму мало вщбуватись iз Вшницько!, Житомирсько!, Кам'янець-Подшьсько!, Ктвсько!, Полтавсько!, Сумсько! та Чершпвсько! областей. Для контролю за виконанням постанови до областей вщселення були направленi уповноваженi уряду УРСР та республшанського ЦК.
Обкоми парти та облвиконкоми в свою чергу визначили райони, з яких мало вщбуватись переселення, i в кожен з них направили сво!х представниюв для оргашзаци акци.
Разом з цим Раднарком УРСР та ЦК КП(б)У вщрядили двох вiдповiдальних пращвниюв на мiсце поселення до Куйбишевського району Криму для надання до-помоги мюцевим районним партiйним оргашзащям у справi розселення колгоспникiв.
Абсолютну недоцiльнiсть i непродуманiсть акци можна побачити з доповщних цих уповноважених про ситуацiю в мiсцях переселення. У Куйбишевському районi до депортаци татар було 26 колгоспiв, як об'еднували 3 117 дворiв iз загальною кiлькiстю населення 13 557 чол., з яких працездатних було 5 497.
Територiя району складала 52 578 га. За рельефом мюцевють була передгiрна та гориста. Значний вщсоток територп становили люи, але це були лiси, як будматерiалiв не давали, бо мали водоохоронне та грунтозахисне значення.
За даними експлшацп земель райземвiддiлу за колгоспами було закршлено 20 436 га земл^ тобто значно менше половини вiд того, що було в наявносп, i розподiлялась вона наступним чином: орна земля 4 202,2, сади 1 387,3, виноградники 7,1, городш землi 158,0, присадибш д^нки 547,7, сiножатi 928,6, пасовища 11 718,8, незручнi землi 1 512,9.
56
Уся орна земля Куйбишевського району була розташована переважно на чис-ленних дшянках невеликого розмiру на схилах пр. Розкиданють орно! землi мала мюце практично у всiх колгоспах району i становила в окремих з них до 80 дшянок розмiром вiд 0,2 до 6,5 га. Пошвна площа району складала 3 130 га, з них шд пошви зернових культур вiдводилось 1 263 га, овочi та картоплю 200 га, пiд тютюн -1 367 га. Отже, умови для виробництва зернових культур, овочiв та картопл^ типо-вих для регюну Полiсся звiдки вiдбувалось домiнуюче переселення, тут були мiнiмальнi. Для украшських селян, якi звикли поряд з техшчними культурами ви-рощувати велику кiлькiсть зернових, картоплi та овочiв, така органiзацiя посiвних площ, велика розкиданiсть дрiбними дiлянками по прських схилах створювали незвичнi i важкi умови господарчо! дiяльностi.
Земельне питання в районi ускладнилося тим, що пiсля депортацп населення землi колгоспу с. Отакой за ршенням ДКО були переданi пiдсобному господарству вшськового заводу № 49, внаслщок чого посiвна площа колгоспiв району зменши-лась на 142,5 га. а площа садiв - на 109 га. О^м того, враховуючи, що пiсля «спец-переселення» в райош залишилось 156 колгоспних господарств, i додатково вже були поселеш 188 сiмей загиблих морякiв Чорноморського флоту, прибуття до району 9 тис. працездатних з 7 областей Укра!ни значно ускладнювало забезпечення селян присадибними дшянками i належне використання трудового потенщалу переселенцiв. Для достатнього забезпечення переселенщв i для яюсного використання земель та садiв цього району цiлком достатньо було б переселити сюди 1 500 господарств.
Земельна проблема в райош доповнювалась житловою. За даними Куйбишiвського райкому партп та райвиконкому, будiвель, придатних для розмiщення переселенщв в райош, було тшьки 2 010 з розрахунку, що при цьому 1 070 родин розмютяться по однiй им'1, а 940 имей мали жити по двi родини в будинку.
Але опротестувати ршення ДКО нiхто не наважився. Навпаки, Раднарком Кримсько! АРСР пропонував розмютити колгоспникiв з Укра!ни в рядi населених пунктiв значно бшьшою кiлькiстю, нiж було виселено з них, розселюючи бшьшу половину колгоспниюв по 2 - 3 родини в будинку [10]. Як наслщок значна частина переселенщв опинилася у значно прших умовах, шж вони перебували в колгоспах областей виходу.
Перелiк негараздiв переселенсько! кампанil доповнювався тiею обставиною, що у 1944 р. на присадибних донках виселених з району господарств був дуже низь-кий урожай, а до при!зду колгоспникiв з швшчних та центральних областей Укра!ни також було реалiзовано урожай з посiвiв колгоспiв, тому переселенцям прийшлося жити до нового врожаю 1945 р., головним чином, за рахунок тих продовольчих ресуршв, якi вони змогли привезти з собою.
Фактично селяни приршались на голодне юнування, оскшьки, вони не могли взяти з собою необхщного запасу продовольства, щоб прогодувати родину до нового врожаю.
Для того, щоб якимось чином згладити можливу сощальну напругу, переселенцям передбачалась видача одноразово! допомоги в розмiрi 2 500 карбованщв на ро-
57
дину. Отже, на 3 тисячi господарств, яю переселялись сума складала 7,5 млн. крб., а всього на переселенську кампашю планувалось затратити 10 млн. крб. [11].
Окрiм переселення колгоспникiв, постанова регламентувала переселення 212 керiвних пращвниюв сiльського господарства i спецiалiстiв, серед них: голiв колгоспiв - 41, голiв сiльрад - 32, вчителiв - 40, лiкарiв - 3, комбайнерiв - 20, трактористiв - 60, механшв - 4, агрономiв - 8, зоотехнiкiв - 4.
Для реалiзацп постанови на мюцях створювалися обласнi комюп по переселен-ню колгоспникiв до Криму в складi першого секретаря обкому компарти, голови райвиконкому, та завiдуючого земельним вщдшом облвиконкому.
У результатi проведено! кампани по набору переселенцiв, з 17 по 26 вересня було скомплектовано 20 ешелошв до Криму, де мало розмютитись 3 023 родини колгоспниюв. 1х особовий склад становив 10 379 чоловш, з них 6 260 - працездат-них, 3 687 дггей до 14 роюв та 432 особи лггнього вiку.
Ви!здили переважно родини, яю найбiльш постраждали пiд час окупаци, у яких були знищеш будiвлi, майно та худоба.
Всього колгоспники-переселенщ взяли з собою 541 корову, 204 вiвцi, 308 свиней, 1038 голiв птицi, 8021 ц зерна, 10013 ц овочiв, 1289 ц грубих кормiв. Крiм цьо-го, селяни здали на державш заготiвельнi пункти для наступного отримання в мiсцях розселення 152 корови, 77 овець, 40 свиней, 2129 голiв домашньо! птицi, 782 ц зерна, 7655 ц овочiв, 595 ц грубих кормiв. Безкорiвним господарствам видавались спецiальнi довiдки, яю мали забезпечити !м першочерговiсть в отриманш корiв на мiсцях поселення.
Цшком зрозумiло, що мiсцевi органи Куйбишiвського району з об'ективних причин не могли задовольнити потреб переселенщв, тому в багатьох випадках видаш довiдки так i залишились довщками.
З великими труднощами на 1944-1945 навчальний рiк було пiдготовлено 22 школи. У районi також була 1 лшарня, 1 амбулаторiя.
Пюля остаточно! перевiрки на облiк було взято 1 545 вшьних та тимчасово за-селених будинкiв. Додатково з'ясувалося, що у вшх будинках немае печей. Ця об-ставина значно ускладнила побутовi умови переселенщв, оскшьки традицiйно хлiб в Укра!ш випiкався в хатнiх печах, а татари використовували для цього спещальш печi на подвiр'!. Також у домашшх господарствах практично були вщсутш погреби. Для забезпечення побутових потреб переселенщв в райош було взято на облш i мало бути продано за твердими державними щнами 3 920 лiжок, 2 635 столiв, 4 725 стшьщв, 802 шафи та iншi предмети домашнього вжитку. Отже, покинувши вдома свш нехитрий скарб, селянин мав практично все купувати заново.
Внаслщок репресивних мiграцiйних заходiв влади вщбулась iстотна деформацiя нацiонального складу населення Криму. Його постiйна складова -кримсью татари - практично зникла з ушх статистичних даних про демографда да-ного регiону. Так, перший шслявоенний перепис населення, що вщбувся в 1959 р. про татар Криму навт не згадуе. У зведених даних по областях УРСР про розподш населення за нащональшстю та рiдною мовою, в Кримськш областi згадуються лише укра!нщ, росiяни, евре! та бшоруси. Але рiзниця мiж загальною кшьюстю зареестрованих жителiв областi та кшьюстю перерахованих нацiональних складових
58
становить близько 27,5 тисяч чоловш [12, с. 178]. Це категорiя так званих шших нацюнальностей. Цшком лопчно припустити, що серед них також були й представ-ники кримських татар, але, зрозумшо, !х вiдсоток був дуже мiзерний.
У цiлому ж по Укра!ш вiд загально! кшькост населення (1959 р.) 41 869 046 чол. рщною мовою вважали татарську 39 177 чоловш, з них 21 107 - чоловЫв i 17 970 - жшок [13, с. 192]. Але зважаючи на вiдсутнiсть означення цiе! нацюнально! одиницi в показниках нацiонального складу областей УРСР можна зробити висно-вок про !! значну розпорошешсть по багатьох адмiнiстративних одиницях. Необхщно також зазначити, що переселення до Криму вщбувалося не тiльки з областей Укра!нсько! РСР, але й у значно бшьшш кшькосп з областей РРФСР. Про це свщчать матерiали того ж перепису населення 1959 р. Кшьюсть рошян становила тодi левову частку населення Кримського швострова. Так, iз загально! кшькосп населення Кримсько! обласп 1 201 517 чол. росiяни становили 858 273 чол. або 71,4% [14, с. 178]. Цшком зрозумшо, що зазначену кшьюсть рошян не можна вважати наслiдком лише одше! акцi! по переселенню. Це був результат цшеспрямовано! багаторiчно! iмперсько! полiтики, починаючи вiд часiв входження Криму до складу Росшсько! iмперi!, а переселенська кампанiя 1944 р. та наступних рокiв лише один з важливих !! етапiв.
Отже, до визначених дослiдниками факторiв, як впливали на демографiчнi процеси в державi в 40-вi роки [15, с. 27], обов'язково слщ додати фактор нацюнально! пол^ики радянсько! держави, що також досить суттево визначав склад народонаселення конкретного регюну. Цей висновок якраз яскраво шюструе ситуащя з кримськими татарами.
Стосовно ситуаци в дiаметрально протилежнiй Кримовi частит Укра!ни -Полiссi, то тут цшком можна погодитись з !! оцшкою в Енциклопедi! Укра!нознавства, де !! автори, аналiзуючи державну полггику того часу стосовно народонаселення, роблять акцент на постшному вiдпливi населення з швшчних аг-рарних областей до промислових районiв Сходу Укра!ни та Криму [16].
По завершенню вiйни поновились репресивнi заходи держави стосовно жителiв хуторiв, виселення з яких не було завершене до !! початку, i за даними облвиконкомiв по УРСР залишались в мюцях постiйного проживання на хуторах 12 440 дворiв [17]. Крiм того, виявилось, що пiд час окупацп повернулись назад на ху^рсью дiлянки 11 005 дворiв. Для завершення робiт по зселенню дворiв з хуторiв i дрiбних населених пунктiв, чисельнiсть яких складала до 20 дворiв, райвиконкоми встановлювали кожному колгоспу, у земельних межах якого перебував ху^р, конкретнi строки переселення, але не шзшше 1 листопада 1948 р. Зважаючи на незадовшьш ди на мiсцях, 28 липня 1948 р. з'явилась нова постанова Ради Мшс^в УРСР i ЦК КП(б)У «Про зселення в схвдш областi УРСР господарств колгоспникiв, що проживають на дiлянках в минулому хутiрського землекористування». Та не-зважаючи на це, весь процес переселення розтягнувся до початку 50-х рр. [18] i влився до нових кампанш переселення до швденних областей УРСР та за !! межь
У 1948 р. вийшов указ Президи Верховно! Ради СРСР «Про виселення з УРСР ошб, що злюно ухиляються вщ трудово! дiяльностi в сiльському господарствi i ве-дуть антисуспiльний спосiб життя». Переважна кшьюсть виселень була здiйснена у
59
1948 р. - 10 835, у 1949 р. цей показник становив 1 030 i у 1950 р. - 126. Крiм того, було винесено 19 495 попереджень про виселення [19]. Зазначений сюжет хоч i не вписуеться в територiальнi межi анонсовано! проблеми, але лопчний у контекст репресивних мiграцiйних заходiв влади на селi, а також можна припустити, що пев-на кшьюсть тих колгоспникiв, якi не виробили мiнiмуму трудоднiв могла бути висе-лена до пiвденних регiонiв Украши примусово, або ж зголоситись на пропозищю вербувальникiв, не чекаючи вироку загальних зборiв колгоспу.
Згiдно постанови Ради мшс^в УРСР i ЦК КП(б)У вiд 12.08.1949 р. «Про пе-реселення колгоспникiв та одноошбних селян до колгоспiв i радгоств пiвденних областей УРСР» ще у тому ж 1949 р. мало бути переселено 15 тис. чоловш [20]. В областях виходу на 10.11.1949 р. було виявлено 2 074 родини, яю потенцшно могли бути переселеш, з них 1 406 подали заяви, i лише 328 вщправлеш [21].
За численними повщомленнями переселенсью кампани супроводжувались по-рушеннями та зловживаннями. Так, в Сумськш областi правлiння колгоспу «Черво-не село» Тростянецького району видало аванс лише за червень, а за липень i сер-пень не виплатило, хоча колгоспники в щ мюящ працювали в полг В iнших випад-ках порушувалось переселенське законодавство в частинi надання пiльг. Наприклад з переселенця П.Воличенка з колгоспу «8-й з'!зд Рад» Краснопшьського району Сумсько! областi при здачi корови на обмiнну квитанщю було утримано 40 кг м'яса в рахунок м'ясопоставки [22].
Напружена обстановка склалася iз забезпеченням переселенщв житлом. В Одеськiй областi iз 870 будинкiв запланованих для забезпечення переселенщв, гото-вих до передачi на середину листопада було лише 9, ремонтувалося 56 i 2 будинки будувалися, а в Микола1вськш областi готових для передачi переселенцям будинкiв взагалi не було. Ремонтом початково! стадп було охоплено лише 150 будинюв, i 18 будувалося. Така ситуащя склалася через брак будiвельних матерiалiв на мiсцях, а також зважаючи на ту обставину, що !х не було вчасно вщвантажено згiдно централiзованого плану забезпечення переселенщв. Микола!вська обласна комiсiя по переселенню фактично не працювала, оскшьки И голова П.Бровенко i И члени були додатково задiянi в перевiрках стану збирання врожаю в области В телефонограмi до Киева було прошформовано, що в област дiе 48 будiвельних бригад, але при шспекцп виявилось, що жодна з них не працюе.
Дещо краща обстановка була в Запорiзькiй обласп. Там з 800 передбачених для переселенщв будинюв на 15.09.1949 р. було вщремонтовано 462, з них 307 колгосп-них та 155 держфонду, але з запланованих 660 новобудов у процес будiвництва пе-ребували лише 44 [23].
Фактично процес переселення i механiзми забезпечення мiгрантiв не були пов'язаш мiж собою, i реалiзовувались як окремi i часто неузгоджеш заходи влади, що негативно позначалось на самих переселенцях.
Мiсцевi органи влади не мали достатнiх матерiальних ресуршв для видiлення переселенським родинам, що також суттево гальмувало i попршувало як якiснi, так i кшьюсш показники подiбних кампанiй. Так, Черншвський облвиконком змiг за-безпечити лише 170 шмей, якi було вщправлено до Херсонсько! та Запорiзькоl областей. Через п ж проблеми на 15.09.1949 р. з плану переселення до радгоств
60
Херсонсько! обласп 200 родин було вщправлено лише 144, в склавд яких перебува-ло 536 чоловiк, з яких 278 працездатних [24].
12 серпня 1949 р. постанова Ради МЫс^в УРСР та ЦК КП(б)У № 2288 вста-новлювала план переселення до твденних областей в 15 тис. родин. Деяю областi при розрахунку плашв переселення обирались як базовi iз визначенням доволi висо-ких показникiв. Наприклад, з Черншвсько! областi у 1949 р. було вщправлено понад 1000 сiмей, а в 1950 р. - вже 4000 [25, с. 92]. На 1 ачня 1950 план по Чершпвщиш був виконаний на 109,4% по Сумськш - 103,1%, хоча по Укра!ш план не було вико-нано - 95,0% [26]. На 1950 р. у середньому на район планувалось переселити 80 шмей колгоспниюв та одноошбниюв.
Значна частина переселенщв 1949 р. та 1950 р. мали потребу в хлiбi, оскшьки бшьшють колгоспiв твденних регютв, куди переселялись родини колгоспниюв та одноосiбникiв, не мали змоги надати переселенцям допомогу, бо внаслщок неспри-ятливих клiматичних умов отримали низький врожай. Керiвництво Укра!ни (Д. Ко-ротченко, Л. Мельников) звернулося з клопотанням до Сталiна поширити на вшх переселенцiв порядок видачi продовольчо! позики встановлено! постановою Радою Мшс^в СРСР № 5530 вщ 5 грудня 1949 р. для переселенщв до Кримсько! областi. Цей порядок передбачав видачу позики в 1,5 ц на голову родини та 0,5 цнт на кожного члена родини з погашенням протягом 2 роюв з дня видачi [27].
Як i рашше гостро стояла проблема забезпечення переселенщв житлом. Погано забезпечувались переселенщ лiсом в областях виходу. Наприклад, у другш половинi 1949 р. iз Сумсько! областi було вщправлено лише 23 будинки та 153 м3 лiсоматерiалiв. Лише на 81,2 % було виконано план використання ваготв для пере-везення переселенщв, в той час як замють 1 вагона на шм'ю переважно використо-вувалось 0,5 вагона.
Серед недолтв комюи по перевiрцi переселенських акцiй вiдзначали част ви-падки вiдправки родин «одиночок», що мали лише по одному працездатному а та-кож шмей, якi не мали вiдношення до сшьського господарства. Також зверталась увага на неправильшсть оформлення та видачу переселенських документв та одноразово! матерiально! допомоги. З боку мiсцевих оргашв влади не було сприян-ня в своечасному пiдвезеннi переселенцiв та !хнього майна до залiзничних станцш. В областях виходу у багатьох колгоспах не проводились розрахунки по трудоднях.
Незадовшьним було i господарське облаштування переселенцiв в областях все-лення. З 14 106 шмей переселених у другiй половинi 1949 р. окремi будинки отримали лише 5 119, а 8 987 були шдселеш до мюцевих колгоспниюв. 1з затвердженого плану будiвництва будинюв для переселенцiв на 1949 р. в кшькосп 2 337 було побудовано лише 543 (23,2%), з плану ремонту 7 340 будинюв вщремонтовано 6 227 (84,8%), з плану вщновлення 6 210 - 98 (1,6%) [28]. З 85 тис. м3 люу видшеного централiзованим порядком було вибрано 50 тис. м3, з 40 тис. вшонних рам - 8,4 тис., з 20 тис. дверних полотен - 4,8 тис., з 150 тон цвяхiв - 94,8 тис. Вщкрш! кредити на 1949 р. в сумi 21,9 млрд. крб. були використаш на 38,3%. Така ситуащя, звичайно, не могла не позначитись на настроях переселенщв, i викликала занепокоення керiвництва держави. «В результап незадовiльного господарського облаштування деякi переселенщ повернулися в мiсця виходу, а весною, якщо не буде вжито заходiв,
61
цей потш посилиться. Загоивельш оргашзацп незадовiльно проводять видачу пересе-ленцям сiльськогосподарсько! продукцi! та тварин в обмш зданих у мюцях виходу -вимагають з переселенщв додатково! оплати за продукти, що видаються» [29].
План переселення на наступний, 1950 р., регламентувався постановою Ради мшс^в УРСР вщ 8.02.1950 р. «Про заходи по забезпеченню виконання в 1950 р. плану переселення колгоспниюв та одноошбниюв до колгосшв та радгоств пiвденних областей Укра!нсько! РСР». Згщно з ним плани для базово! Сумсько! областi було визначено у юлькост 1 460 родин, для Чершпвсько! - 3 980. Крiм того, окремий план для Сумсько! обласп передбачав переселити за межi Укра!ни також значну кiлькiсть селян: до Криму 300, до Биробиджану 100, до Карело-Фшсько! АРСР 1 100 родин [30].
Як свщчить лист секретаря Запорiзького обкому Г.В. Снютша до ЦК КП(б)У проблеми переселенцiв i цього року залишились старi. «1з залiзнично! станцi! Корюювка, заготовлений та привезений на станщю лiс для завантаження не було повантажено через вщсутшсть вагонiв, внаслщок чого переселенцi по!хали без люу.» З Чернiгiвсько! до Запорiзько! обласп на 530 родин було привезено лише 12 розбiрних зрубiв та 490 м3 лiсу, що складало по 0,9 м3 на 1 господарство. Всього по Запорiзькiй обласп з 2 371 родини, що переселились по травень мюяць (57% плану) окремi будинки отримали лише 394.
Зпдно з повщомленням до ЦК КП(б)У управлiння в справах евакуацл загальноукра!нський план до заюнчення 1950 р. було виконано на 47,8%. В окремих будинках було розмщено 6 956 сiмей (20,6%), а 17 046 (79,4%) були на пщселенш. За-галом в областях вселення на 1.01.1951 р. було побудовано 10 370 будинюв, що стано-вило 29,9% до плану, та вщновлено 1 447 будинюв - 5,6% вщ запланованого [31].
Зважаючи на значне невиконання планiв переселення, норми на 1951 р. були де-що зменшеш, але i цього року вш був значно недовиконаний i становив 63,0% [32].
Разом з переселенням набирали розмаху стихшш повернення селян до мюць постiйного проживання. Наприклад, станом на 15 серпня 1951 р. до Чершпвсько! обласп повернулося 403 родини. Вш пояснювали повернення господарським необ-лаштуванням в колгоспах та радгоспах областей розселення. Цьому шдтвердження -лист до ЦК КП(б)У начальника Переселенського управлiння при Радi Мiнiстрiв, де зазначено, що було повнютю зiрвано план будiвництва будинюв для переселенцiв. В областях вселення було побудовано лише 29,4% будинюв вщ запланованого [33].
Згщно з постановою Ради мшс^в УРСР вщ 13.06.1951 р. №1406 «Про переселення колгосшв з Укра!нсько! РСР до Кримсько! областi» - мало бути переселено до жовтня 1952 р. 1000 шмей з Кам'янець-Подшьсько!, Житомирсько!, Ки!всько!, Сумсько! та Чершпвсько! областей УРСР по 200 шмей переважно цшими колгоспа-ми або бригадами, котрi до укрупнення були дрiбними колгоспами. За три мюящ вдалося загiтувати лише 4 бригади в Чершпвсьюй областi та 5 бригад в Сумсьюй, але жодний колгосп за цей час не подав заявки на переселення [34]. Всього на 1951 р. з областей вселення вибуло 6 193 родини i в них 24 700 чол. На них було витрачено 12 339,6 тис. крб. [35].
У 1952 р. вщ переселенщв надшшло до Головного переселенського управлшня при радi Мiнiстрiв СРСР 138 скарг, до Переселенського управлшня при Радi
62
Мшс^в Укра!нсько! РСР понад 4 тис. скарг. Велика кшьюсть скарг надходила та-кож до облвиконкомiв [36].
У вщповщносп з постановою РМ УРСР и ЦК КП(б)У вiд 26 ачня 1953 р. всерединi УРСР та за !! межi повинно бути переселено 32 100 шмей, в тому чи^ в 1-му кварталi 8 355 сiмей. (18 600 до твденних областi та 13 500 за межi республки) [37].
У ходi робiт по переселенню план був зменшений i складав 27 250 - за межi республши 12 350, та 14 900 до твденних областей [38].
Окреслеш проблеми переселенщв перманентно проявились i 1953 р. Новобудо-ви житла в регiонах розселення не вiдзначались пристойною якiстю. Як свщчить доповiдна завiдуючого переселенським вщдшом Мiнiстерства сiльського господар-ства та заго^вель Укра!ни В. Чучукала вщ 15.05.1953 р. в Андрi!вському райош Запорiзько! областi з плану 375 будинюв було пiдготовлено лише 16, з яких 10 по-будовано неяюсно i в 2-х будинках вже обвалились стши. Для забезпечення будiвництва будинкiв переселенцям в райош мiсцевi будматерiали не заготовленi та будiвельнi бригади не укомплектованi достатньою кшьюстю робiтникiв та транс-портними засобами. У райош було 5 040 кубометрiв лiсоматерiалiв, з яких колгос-пами завезено для вшх видiв будiвництва тiльки 2 391.
У цьому райош з прибулих за вс роки вселення 1 056 родин станом на 1.04.1953 ви!хало 380 або 36%. Залишилось 676 шмей, з них 279 не мали власних будинкiв, 444 не мали корiв. «Колгоспи що приймають переселенцiв не надають !м допомоги, не забезпечують паливом, брутально поводяться з переселенцями» [39]. До колгоспу iменi Хрущова Акимовського району Запорiзько! областi за всi роки прибуло 178 шмей, з яких через погане ставлення ви!хала 71 родина. Переселенка Титова, у 1952 р. у зв'язку з ненаданням !й будинку до осеш проживала шд скиртою соломи, а по^м була переведена до примiщення колишньо! конюшнi, в результатi чого вона ви!хала з колгоспу. У той же час голова колгоспу з колгоспних будматерiалiв побудував собi новий будинок.
У Микола!вськш областi мали мiсце факти неяюсно! кладки печей в пiдготовлених будинках для переселенщв. Так, з перевiрених 179 печей 53 виявились зруйнованими, оскшьки вони були викладеш з цегли-сирцю, 42 печi викладенi б^ зовнiшнiх стiн, внаслiдок чого вони погано обiгрiвали житлову площу будинюв.
Фактично в пiвденних областях приймати переселенщв було шкуди. Темпи будiвництва будинкiв не забезпечували не тшьки тих, що повиннi були пересели-тись за планом, але i тих сiмей, якi вже були переселеш. Всього на 1 вересня не мали сво!х будинюв 11 798 родин, а за 8 мюящв 1953 р. було шдготовлено лише 12 323 будинки з плану 26 900. Крiм того, станом на середину 1953 р. ще не були забезпечеш присадибними дшянками 3 125 родин, з них 2 390 родин переселенщ минулих рокiв та 735-1953 р., заборговашсть переселенцям по картоплi складала 1178, 6 тон, по худобi 1 349 голiв.
Загалом, регiони Укра!ни, що були визначеш як такi звiдки можна переселяти колгоспниюв, переважно були такими де низька загальна мобшьнють сiльських жителiв [40, с. 143], тому свавшьш переселенськi акцi! найбiльш негативно познача-лися на забезпеченнi робочою силою села i часто призводили до його цшковитого
63
обезлюднення, оскшьки практично була вщсутня компенсаци з шших регiонiв. Крiм того, вiд 1952 р. за даними демографiчно! статистики в Укра!ш спостерiгалося стiйке зниження народжуваносп, а з 1963 р. рiвень народжуваностi не забезпечував простого вщтворення населення, а в сшьськш мiсцевостi цей фактор доповнювався зростанням питомо! ваги осiб старше 60 роюв [41, с. 4].
Як бачимо, переселенсью заходи держави важким тягарем лягали на плечi селян. 1х абсолютна невиправданiсть, а часто i недоцiльнiсть, зайвий раз показують характерну особливiсть тоталiтарно! держави, що проявлялася у прагненнi розпо-ряджатись долею людини без огляду на !! iнтереси i бажання. Скалiченi людськi долi, мiльйоннi кошти витрачались не на покращення добробуту, а були викинут в шкуди, на боротьбу з химерними ворогами. Подiбнi заходи держави приводили до негативних, а часто i непоправних економiчних та соцiальних наслiдкiв, оскшьки деформували етнiчний та статево-вiковий склад населення, а також суттево вплива-ли на його демографiчну поведшку.
Список використаних джерел та л^ератури
1. Укра!на : друга половина ХХ столптя : нариси гсторп / [П. П. Панченко, А. М. Веселова, Н. П. Барановська та ш.] ; ред. П. П. Панченко. - К. : Либщь, 1997. - 350 с.
2. Нарис гстори Укра!ни ХХ столггтя / [за заг. ред. В. А. Смолш]. - К. : Генеза, 2002. - 472 с.
3. Заставний Ф. Д. Географш Украши. - Львгв : Свп; 1994. - 471 с.
4. Бугай М. Депортацп населення з Украши в 30-50-т роки / М. Бугай // У1Ж. - 1990. - № 11 ; Перковський А. Л. Демограф1чш втрати народонаселення Укра!нсько! РСР у 40- х рр. / А. Л. Перковсь-кий, С. I. Пирожков // У1Ж. - 1990. - № 2 ; Винниченко I. Укра!на 1920-1980-х : депортацп, заслання, вислання / I. Винниченко. - К., 1994. - 126 с.
5. Винниченко I. Укра!на 1920-1980-х : депортацп, заслання, вислання / 1гор Винниченко. - К., 1994. - С. 72
6. Шаповал Ю. Сталшзм [ Укра!на / Ю.Шаповал // УIЖ. - 1992. - № 9. - С. 16; Його ж. Укра!на 20-50-х : сторшки ненаписано! гсторп / Ю.Шаповал. - К., 1993. - 351 с.
7. Павленко С. Опозицш на Чершгшщиш 1944-1990 / С. Павленко. - Чершпв : 1995. - 68 с.
8. кторш Украши: нове бачення. У 2 т. / [тд ред. В. А. Смолш]. - К. : Укра!на, 1995. - Т.2 / [В. Ф. Верстюк, О. В. Гарань, В. М. Даниленко та ш.]. - 1996. - 494 с.
9. Бугай М. Депортацп населення з Укра!ни в 30-50-1! роки / М. Бугай // УЖ. - 1990. - № 11. - С. 23.
10. Центральний державний архш громадських об'еднань Укра!ни (дал1 ЦДАГО Укра!ни), ф. 1, оп. 23, спр.1318, арк. 7.
11. ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 1318, арк. 10.
12. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 г. Украинская ССР / [сост. З. А. Александрова и др.]. - М., 1963. - 210 с.
13. Там само. - С. 192.
14. Там само. - С. 178.
15. Демографические процессы в СССР в 40 - е (по документам «особой папки» Сталина) // Отечественные архивы. - 1996. - № 2. - С. 27.
16. Енциклопедш Украгнознавства / [ред. В. Кубшович]. - Львгв, 1994. - Т. 4.
17. ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 24, спр. 44, арк. 183.
18. Державний арыв Чернтвсько! областа, ф. 5036, оп. 4, спр. 328, арк. 31.
19. ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 24, спр. 73, арк. 61.
20. ЦДАГО Укра!ни, ф. 1, оп. 23, спр. 5726, арк. 20.
21. Там само.
22. Там само, арк. 22.
23. Там само, арк. 73.
24. Там само, арк. 43.
25. Укра!на : друга половина ХХ столптя... . - С. 92.
64
26.ЦДАГО Украши, ф. 1, оп. 24, спр. 94, арк. 8.
27. Там само, арк. 5.
28. Там само, арк. 14.
29. Там само, арк. 23.
30. Там само, арк. 38.
31.ЦДАГО Украши, ф. 1, оп. 24, спр. 865, арк. 6.
32. Там само, арк. 320.
33. Там само, арк. 351.
34.ЦДАГО Украши, ф. 1, оп. 24, спр. 967, арк. 273.
35.ЦДАГО Украши, ф. 1, оп. 24, спр. 865, арк. 181.
36.ЦДАГО Украши, ф. 1, оп. 24, спр. 2804, арк. 34.
37. Там само, арк. 43.
38.ЦДАГО Украши, ф. 1, оп. 80, спр. 1104, арк. 231.
39.ЦДАГО Украши, ф. 1, оп. 24, спр. 2804, арк. 111.
40. Заставний Ф.Д. Географш Украши. - Львш : Свгг, 1994. - С. 143.
41. Демограф1чна криза в УкраМ : причини та наслщки / [Н. С. Власенко, Г. В. Герасименко, Е. М. Ланова та ш] ; за ред. С. I. Пирожкова ; Державний комтет статистики Украши. - К., 2003. - 230 с.
Гаврилов В.Н. Южноукраинский вектор миграции колхозного крестьянства Украины в послевоенные годы / В.Н. Гаврилов // Вчеш записки Тавршського нацюнального утверситету 1ме-m В. I. Вернадського. Серш «1сторичш науки». - 2012. - Т. 25 (64), № 1. - С. 55-65.
Статья посвящена изучению миграции сельского населения Украины после фашистской оккупации. В материале проанализированы мероприятия власти по заполнению демографической ниши в Крыму после выселения татар, вопросы добровольного и принудительного переселения в южные области УССР, проблемы социальной адаптации мигрантов в областях вселения, а также констатированы следствия государственной миграционной политики.
Ключевые слова: миграция, выселение, переселение, население, колхозники, репрессии, план.
Havrylov V.M. South-Ukrainian Vector of Ukrainian Collective Farmers' Migrations in the Post World War II Era / V.M. Havrylov // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. -Series: Historical Scince. - 2012. - Vol. 25 (64), No 1. - P. 55-65.
The article studies the Ukrainian rural population's migration in the years following the German occupation. Governmental activities aiming at refilling the demographic gap in the Crimea after the Tatars' expulsion are analyzed. The article also addresses the post-war renewal of farm-stead dwellers' enforced removal to bigger villages and other regions of the country. The focus of the research is the issue of farmers' families' voluntary and compulsory resettlement in the Ukrainian Republic's southern areas. The article proves that the process of resettlement itself and the migrants' maintenance appeared to be inconsistent and poorly executed by the authorities. Thus we register the results of such migration policy, primarily the negative impact on the population. Demographic issues caused by the war were aggravated by the governmental repressive activities. As a result gender-age and ethnic structure of Ukraine's regions was considerably distorted. The said deformations resulted into transformations in population's demographic behavior. The latter's manifestation was the decrease in birth rate which eventually dropped to the level that could not provide the population's reproduction. The regions under analysis were marked by the rural population's mobility. The practice of people's enforced transferring to other economic zones considerably undermined the production capacities of the emigration regions. Due to constant drafting of experts in various fields from the rural areas their production and educational potential was reduced. Therefore we speak of the enforced migration policy's rashness and social, economic and demographic futility.
Key words: migration, expulsion, resettlement, population, collective farmers. repressions, plan.
Поступила в редакцию 01.11.2012 г.
65
