CC BY
44Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 301-310.
УДК 342.382 (477.75) «1944»
Могила Д.В.
ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ НАЗВ АДМ1Н1СТРАТИВНИХ ОБ'СКТ1В В КРИМУ ЯК НАСЛ1ДКИ ДЕПОРТАЦП 1944 Р. КРИМСЬКИХ ТАТАР, БОЛГАР, В1РМЕН ТА
ГРЕК1В
Дана стаття розповщае про полiтичне свавiлля Радянсько! влади перiоду друго! половини 40-х роюв до друго! половини 50-х роюв ХХ ст. що выявилось наслщком виселення з територи Криму деяких груп населення у 1944 р. та лшвщащею Кримсько! АРСР.
За час визволення Кримського твострову вщ нiмецько-фашистських загарбникiв та у зв'язку з виселенням кримських татар, вiрмен, болгар та греюв чисельтсть та структура населення Криму суттево змiнились. Щоб лiквiдувати все, що колись нагадувало про нащональт групи, яю жили на територи твострову Радянське керiвництво почало перейменовувати старi назви, якi мали татарське, вiрменське, болгарське, чи грецьке походження на новi росiйськi назви. Все це було причиною того, що Крим був приречений стати новим могуттм вшськовим плацдармом Радянського Союзу.
Ключовi слова: виселення, перейменування, клопотання, обгрунтування.
Автономна Республша Крим за багатьма показниками е уткальним регiоном Укра!ни. Мабуть, найважлившою складовою можна вважати етнiчну ситуащю, що склалась на пiвостровi. Формування тако! унiкальностi пов'язано з домшуванням у Криму росiйського етносу, вибiр значно! частини кримських етнiчних укра!нщв росiйсько! мови як рiдно!, а також повернення та облаштування громадян, яю були депортованi з Криму в 1941-1944 р., а також !хтх нащадюв [1, с. 10].
Вивчення юторичного минулого Криму, а саме процеси й наслщки виселення з твострова в 1944 р. кримських татар, болгар, вiрмен, грекiв, лшвщащя Кримсько! АРСР у 1944 р. дае можливють у майбутньому уникнути низки ращональних конфлiктiв, покращити взаемодда рiзних етнiчних груп, якi проживають на територi!' пiвострова.
У сучаснш науковiй та публiцистичнiй лiтературi ця проблема майже не висвгглена. У деяких публщистично-наукових працях вона порушуеться, але тiльки як додаток до основно! теми роботи. Так, це питання розглядаеться в такш пращ Гульнари Беюровой, як «Крымскотатарская проблема в СССР (1944-1991)», яка бу-ла видана в Сiмферополi у 2004 р. Ця робота побiжно порушуе цю проблему майже за вщсутнютю архiвних матерiалiв та документа. Теж саме ми бачимо в пращ Центру вивчення мiжнацiональних вщносин шституту етнологi! та артрологи iменi М.М. Мiклухо-Маклая при Росшськш Академi! наук «Кримськотатарський нацiональний рух. Т.1. Iсторiя. Проблеми. Перспективи», що вийшла в 1992 р. за редакщею М.Н. Губогло та С.М. Червоно!. Це публiцистично-наукове видання та-
кож побiжно порушуе це питання, не висвгглюючи hî хронологда документiв, hî характер скоеного.
Подана праця е наслiдком аналiзу науково1' та публiцистичноï лiтератури, що висвiтлюе цю проблему. У робой в хронолопчному порядку проаналiзованi рiзного роду архiвнi документи, якi вже були опублшоваш, та поданi вперше. Ця стаття бу-де щкавою викладачам iсторiï, iсторiï права, етнологам i рiзним фахiвцям у галузi права та iсторiï.
Пiдготовчий процес лшыдаци Кримськоï автономiï можна вважати з 13 квггня 1944 р., коли було видано Наказ № 00419/00137 "Про заходи щодо очистки територи Кримсько1' АРСР вiд антирадянських елеменпв". Була закладена комплексна програма дш з виявлення та розкриття антирадянських елементiв [2, с. 118119].
1з нападом Нiмеччини на Радянський Союз цей процес тшьки прискорився. 4 липня 1944 р. була видана директива НКВС та НКДБ СРСР «Про заходи щодо висе-лення сощально небезпечних елеменпв з територи, на яких оголошений вшськовий стан». Згiдно з цим документам, з територи Криму необхщно було виселити вшх етшчних нiмцiв та деякi iншi верстви населення, яю розглядалися Радянською вла-дою як антирадянський елемент [1, с. 54].
Операщя щодо виселення кримських шмщв була здiйснена в перюд з 18 серпня по 09 вересня 1941 р. За час проведення ще1' операци з територи Кримського твострова було виселено 61184 особи шмщв, ошб шшо1" нацiональностi та членiв ïхнiх шмей. Усi вони були висланi до шших регiонiв СРСР, здебiльшого до Казахстану, Новосибiрськоï та Омсько1' областi, Алтайського краю та в iншi райони Сибiру та Далекого Сходу [1, с. 55].
До цього часу вже була сформована й перевiрена процедура лшвщаци автономш та республш, у яких, на погляд радянсько1' влади, проживала неблагонадшна частина радянського населення. Ця процедура була перевiрена на автономiï Поволзьких шмщв, карача1'вщв, калмикiв та шших народiв i нацiональностей (близько сорока груп населення та майже п'ятнадцять народiв). Лшвщащя цих автономiй та республш була пов'язана з переселенням коршного населення, що мешкало на цих територiях в iншi частини СРСР, здебiльшого Крайня Ившч, Сибiр, Казахська РСР, Узбецька РСР та iH.
Питання полягало тшьки в тому, щоб досить достовiрно сформувати громадсь-ку думку щодо доцшьносп такого переселення. Але вже була розроблена досить "добра" процедура, коли нащональна група або увесь народ, що мешкав на такш територи обвинувачувався в зрад^ антирадянськш змов^ в допомозi фашистським окупантам та iH. I цього вже було достатньо для виправдання дш радянсько1' влади щодо депортаци цього народу чи нащонально1' групи [3].
У першi роки Велико1' Втизняно1' Вiйни було багато вiйськових та полггичних промахiв Радянського керiвництва. Необхщно було знайти винних у цих провалах. I таки винш були знайдеш. Виправдовуючи власну неспроможнiсть, керiвники пар-тизанського руху в Криму А. Мокроусов та С. Мартинов, звинуватили кримськота-тарське населення в провалi партизанського руху в Криму. Як справедливо заува-жила письменниця Гульнара Беюрова у свош raroi "Кримськотатарська проблема в
302
СРСР (1941-1991)": "Звертае на себе увагу i те, що акци депортацiï народiв були направлен проти вiдносно нечисленних етнiчних груп, оскшьки нечисленну групу легше виселити тж велику". Формувалась практика "покарання народу", що пiдмiняла собою судовi процеси проти конкретних осiб [4, с. 23-25].
I все це виявилось причиною того, що 18 травня 1944 р. була розпочата операщя з виселення кримських татар, яка була закшчена 20 травня 1944 року. За час проведення операци з територи Криму було депортовано 191044 особи татарсь^' нащональносп [2, с. 129-131].
Але з боку Радянсь^' влади виселення кримських татар не було достаттм для лшвщування Кримсь^' АРСР та знешкодження антирадянського елемента на твострову I вже 29 травня 1944 р. Л. Берiя у свош доповщ Сталшу вщзначав: «тсля виселення кримських татар в Криму подовжуеться робота щодо виявлення та вилучення органами НКВС СРСР антирадянського елемента». Доповщалось, що на територи Криму проживае болгар - 12075 оаб, греюв - 14300 та вiрмен - 9919 оаб. Це були наступш нацiональнi групи, якi планувалось виселити з територи твострова [2, с. 139-140].
Пюля цiеï доповiдi Державний комггет оборони за пiдписом його Голови -I. Сталша 2 червня 1944 р. прийняв Постанову № 5984 СС, у якш зобов'язав НКВС СРСР (товариша Берiя) додатково виселити з територи Кримсь^' АРСР 37000 оаб нiмецьких пошбниюв iз числа болгар, грекiв та вiрмен. Ця операцiя була здшснена в строк з 1 по 5 червня 1944 р. [2, с. 141-142].
Вщразу тсля виселення антирадянського елемента з твострову почалася робота з лшвщаци всього того, що нагадувало про народи, яю колись проживали в Криму. Це повинно було унеможливити 1х повернення, сформувати нову громадську думку, яка б з часом сприймалась як належне.
Щцтвердженням того, що насправдi виселення кримських татар, болгар, вiрмен, греюв та тмщв з територи Кримського твострова пов'язано з политикою Радянсь^' влади щодо Криму взагал^ а не конкретно до виселених з твострова народiв, було засщання Кримського обкому комунiстичноï парти, яке вщбулось у вереснi 1944 р. На цьому засщант було вказано, що Крим набувае великого значен-ня в сферi оборони СРСР й саме для цього були проведет заходи щодо виселення кримських татар, греюв, болгар iз територи Кримського твострова [4, с. 44].
Таким чином, Радянською владою були зроблет вс передумови лшвщаци Кримськоï автономiï. Згiдно з Постановою Президiï Верховноï Ради РРФСР "Про перетворення Кримсько1' АРСР в Кримську область" вщ 30 червня 1945 р. Президiя Верховно1' Ради РРФСР подала прохання Президiï Верховно1' Ради СРСР щодо перетворення Кримсько1' АРСР в Кримську область. Того ж дня сво1'м Указом Президiя Верховно!' Ради СРСР постановила затвердити подання Президи Верховно1' Ради РРФСР щодо перетворення ^имсь^ АРСР у Кримську область [2, с. 181].
Зпдно зi ст. 18 Конституци СРСР 1936 року, територiя радянських республш не може бути змшена без ïхньоï згоди. Однак всупереч ^eï норми Кримська АРСР була перетворена у область у складi РРФСР. №хто не спитав згоди на це m в населення, що проживало на територи твострова, m навгть у оргатв радянськоï влади Кримськоï АРСР [5].
303
25 червня 1946 р. на засщанш Верховно! Ради РРФСР був шдписаний Закон "Про скасування Чечено-1нгушсько! АРСР та про перетворення Кримсько! АРСР в Кримську область". Було затверджино лшвщування Чечено-1нгушсько! АРСР та перетворення Кримсько! АРСР у Кримську область [6, с. 398].
Таким чином, лшвщування Кримсько! АРСР було поставлено у взаемозв'язок з переселенням кримських татар, болгар, греюв, вiрмен та шмщв з територи Криму. Лшвщування Кримсько! АРСР ставило за мету унеможливити вщновлення самостшного управлшня та самостшного виршення основних питань життeдiяльностi Кримського пiвострова.
Однак, велика кшьюсть адмiнiстративних назв, назв географiчних об'eктiв, залiзничних станцiй та навггь колгоспiв Криму мали татарське, вiрменське, нiмецьке чи грецьке походження. Тому Радянське керiвництво розпочало роботу по лшыдаци усього, що нагадувало про те, що в Криму проживали кримсью татари, греки, бол-гари, вiрмени та шмщ.
Так, зпдно iз Наказом Президi!' Верховно! Ради РРФСР вщ 14 грудня 1944 р. «Про перейменування райошв та районних центрiв Кримсько! АРСР» були перейменоваш райони та районш центри, назва яких була пов'язана з виселеними спецпереселенцями.
Так, Ак-Мечетський район був перейменований в Чорноморський, а село Ак-Мечеть - у село Чорноморське, Ак-Шейхський район в Роздольненський, а село Ак-Шейх - в Роздольне. Усього було перейменовано одинадцять райошв та районних центрiв Кримсько! АРСР [6, с. 396].
Крiм того, кримсью обласш оргашзащ! звернулися з клопотанням до Президи Верховно! Ради РРФСР про перейменування 327 населених пункпв, яю були центрами сшьських Рад та вщповщно самих сiльських Рад. Необхщнють такого перейменування була обгрунтована тим, що цi населен пункти мають татарськi, грецькi та шмецью назви, тодi як у них мешкають росiяни. I вказувалося, що подiбне перейменування деяких населених пункпв Президieю Верховно! Ради вже було зроб-лено рашше [2, с. 180].
21 серпня 1945 р. Президiя Верховно! ради РРФСР розглянула це клопотання та видала Наказ «Про перейменування сшьських Рад та населених пункпв Кримсько! обласп». Так, Ак-Шейхська сшьська Рада була перейменована в Новосельцевську, а село Ак-Шейх - в Новосельцево, Демерджинська сшьська Рада була перейменована в Лучюту, а селище Демерджi - в Лучюте та т.п. Зпдно з цим Наказом всього було перейменовано 333 сшьсью Ради та вщповщш населеш пункти в 26 районах Криму [6, с. 399-412].
Однак, на цьому Радянське керiвництво не зупинилося, робота щодо перейме-нування старих назв була продовжена.
Згщно з Ршенням Виконавчого Комггету Кримсько! Обласно! Ради депутата трудящих вщ 29 шчня 1948 р. «Про населеш пункти Кримсько! обласп, яю шдлягають перейменуванню», пропонувалось перейменувати населеш пункти Кримсько! обласп, яю мали татарськi, нiмецькi та iншi назви, пов'язанi з депортова-ними з Криму народами. Перейменування пропонувалося здшснити простим перекладом татарсько! чи нiмецько! назви на росшську мову, а якщо переклад невдалий,
304
то нову назву пов'язувати з самою мюцевютю, де знаходився населений пункт чи з iм'ям видатноï особи СРСР. Так, наприклад, шмецьке селище Розенфельд перекладаеться на росшську як «поле троянд», тому воно було названо Розовка. Селище Месит з татарського перекладаеться як «черевики на м'якш шдошвЬ>, тому воно було перейменовано в Защгтне, вказувалось, що бшя даного села е велик люозахисш смуги. Татарське село Бурлюк перекладаеться з татарського як «мюто з карликовими рослинами», тому воно було названо Вшшо - на iм'я Героя Радянсько-го Союзу, генерал-майора авiацiï, якш загинув в боях за Крим. Таким чином, було пропоновано перейменувати 1062 населених пункти ^имсь^ обласп [7].
Президiя Верховноï Ради РРФСР розглянула це прохання та сво1м Наказом вщ 18 травня 1948 р. «Про перейменування населених пункта ^имсь^ областi», пе-рейменувала населеш пункти Криму. Перейменовувалися населенi пункти, яю мали татарськi, нiмецькi, грецью або вiрменськi назви. Нова назва села носила переважно росшську назву. Так, по Азовському району село Берекет було перейменовано в Ближне, а село Тархан - у Дворове. Таким чином, усього було перейменовано по Азовському району - 46 сш, по Алуштинському - 2 села, по Балаклавському - 9 сш, по Бахчисарайському - 44 села, по Бшопрському - 60 сш, по Джанкойському - 72 села, по Свпаторшському - 41 село, по Зуйському - 27 сш, по Юровському - 33 села, по Красногвардшському - 67 сш, по Красно-Перекопському - 44 села, по Куй-бишевському - 14 сш, по Леншському - 53 села, по Нижнепрському - 36 сш, по Новоселiвському - 46 сш, по Октябрьському - 54 села, по Первомайському - 42 села, по Приморському - 43 села, по Роздольненьському - 54 села, по Сакському - 53 села, по ^мферопольському - 76 сш, по Советському - 37 сш, по Старо-Кримському - 27 сш, по Судакському - 8 сш, по Чорноморському - 68 сш та по Ял-тинському - 6 сш. Усього було перейменовано 1062 села в 26 районах ^имсь^ обласп [6, с. 413-435].
У той же час продовжувалася робота щодо змш назв географiчних об'eктiв, що мали татарсью назви. Так, наприклад, згщно з Протоколам № 2 засщання Алуштинськоï районноï комiсiï «Щодо перейменування рш, гiр, долин та тому подiбних назв, якi мали татарську назву» вщ 28 травня 1948 р., було запропоновано перейменувати гору Кара-Тау, яка перекладалася з татарськоï - «Чорний лiс», на гору Темний лю. В якосп обгрунтування новоï назви вказувалося, що переклад на росшську вщповщае вимогам. Водопад Джур-Джур, що перекладаеться на росшську як «Шумна вода», пропонувалось перейменувати у водопад Шумний. Таким чином, пропонувалось перейменувати вс CT^i назви географiчних об'eктiв в Алуштинському райош Криму, якi мали татарську назву [8].
Також, вщповщно до Ршення № 82 Виконкому Кримськоï обласноï Ради депутата трудящих «Про перейменування населених пункта ^имсь^ обласп» вiд 29 шчня 1948 р., пропонувалось перейменувати деяю населенi пункти Кримськоï областi та просити Раду Мiнiстрiв РРФСР увшти з клопотанням до Президiï Верховноï Ради РРФСР «Про затвердження такого ршення». В обгрунтуваннi цього акту вказувалося, що велика кшьюсть населених пункта обласп не вщповщае су-часним природно-iсторичним та етнографiчним умовам [9].
305
Радянське керiвництво намагалось повнютю викоршити не тiльки назви селищ та сш, але все те,що було пов'язане з виселеними з Криму народами. OKpiM перейменування назв сш, селищ та географiчних об'eктiв було розпочато перейменування навггь залiзничних станцiй. Тому свiдченням е доповiдна записка Секретаря Викон-кому Кримсько! обласно! Ради депутатiв трудящих товариша Г. Кувшиннiкова на iм'я виконуючого обов'язки начальника п'ятого Вщдшення Сталiнськоï залiзницi вiд 07 листопада 1948 р. У свош доповда Кувшиннiков вказував, що у зв'язку з лшвщащею Кримськоï Автономноï Республши населенi пункти, якi мали татарсью назви були перейменованi, однак залiзничнi станцiï ще зберегли своï CT^i татарськi назви. Також вiн вказував на те, що Виконком Кримсько1' обласно1' Ради депутатiв трудящих вже створив спещальну комiсiю для пщготовки матерiалiв з подальшого перейменування об'екта, у тому числi й залiзничних станцiй [10, с. 27].
Пюля цього робота з перейменування залiзничних станцiй була прискорена. Згiдно доповда виконуючого обов'язки начальника Сiмферопольського вщдшення Сталiнськоï залiзницi iнженер-майора Кононова заступнику Мшстра шляхiв сполу-чення товаришу Малькевичу в листопадi 1948 року вказувалося, що Виконком Кримсько1' обласно1' Ради депутатiв трудящих здiйснюе роботу щодо перейменування рш, озер, урочищ та залiзничних станцiй, яю мають татарськi назви. Сiмферопольським вщдшенням Сталiнськоï залiзницi на вимогу Кримського Ви-конкому був поданий список з п'ятдесяти найменувань станцш та роз'ïздiв вiддiлення залiзницi, якi мали татарсью назви та iмена великих помщиюв. У цьому списку, окрiм старих назв, вказувалися зовсiм новi назви цих станцiй. При найменуванш нових станцiй виходили з принципу, щоб станцп мали тотожнi назви з прилеглими населеними пунктами, назви яких вже були затверджеш Наказом Президи Верховно!' Ради СРСР. Разом з тим враховувалось, щоб новi назви не твторювали вже юнуючи назви залiзничних станцiй на залiзницi СРСР. Це питання вже було попередньо розглянуто на нарадi оргашзацшного вiддiлу Виконкому Кримськоï обласноï Ради депутата трудящих [10, с. 34].
Змша назв затзничних станцiй була справою часу. Виконком Кримськоï обласноï Ради депутатiв трудящих в особi заступника, товариша Токарева, звернув-ся до Секретаря Кримського обласного Комггету Виконкому Комунiстичноï партiï товариша Солов'йова з проектом перейменування залiзничних станцш та роз'ïздiв, якi мали татарсью назви. Вказувалось, що таке перейменування вже погоджено з керiвництвом вщдшення Сталiнськоï залiзницi. При перейменуваннi комюя вихо-дила з принципу, щоб станцп та розЧзди мали назви прилеглих населених пункта i не були тотожними з уже юнуючими [10, с. 35].
Таким чином, згщно з Ршенням Виконкому Кримськоï обласноï Ради депутатiв трудящих за № 548 вщ 08 червня 1949 р. «Про перейменування залiзничних станцш та роз'ïздiв, якi були розташоваш у межах Кримськоï обласп», було вирiшено про-сити Президда Верховноï Ради РРФСР клопотати перед Президiею Верховноï Ради СРСР про присвоення залiзничним станцiям та розЧздам, якi були розташованi в межах Кримськоï областi, нових назв, згщно до доданого перелшу. Це обгрунтовувалось тим, що у зв'язку з Наказом Президи Верховноï Ради РРФСР вщ 18 травня 1948 р. виявилась необхщнють привести назви залiзничних станцш та
306
роз'ïздiв у вiдповiднiсть з новими назвами населених пункта, що були затверджеш цим Наказом. Було виршено вилучити з уживання застарш татарськi найменуван-ня, якi суперечили сучасним природно-юторичним та етнографiчним умовам [10, с. 45].
Згщно з Перелшом залiзничних станцiй та роз'ïздiв, що пiдлягали переймену-ванню, майже вс вони були перейменованi. Так, наприклад, затзнична станцiя Та-гаш, яка мала татарське походження, перекладаеться на росшську як «посуд для 1Ж». Було запропоновано перейменувати цю станщю у Солене озеро, обгрунтовуючи це тим, що поруч е населений пункт, який мае тотожну назву. Залiзнична станцiя Бiюк-Онлар, яка також мала татарське походження, перекладаеться на росшську як «Велию десятки». Було пропоноване перейменувати цю станщю у Елеваторну, обгрунтовуючи це тим, що поруч е великий елеватор.
Таким чином, всього було перейменовано 30 залiзничних станцш та роз'ïздiв. Однак були залишеш колишш назви залiзничних станцш Армянск, 1шунь, Джан-кой, Бахчисарай, Мiкензieви гори, 1нкерман, Сiм-Колодiзiв, Багерово, Саки. Колишш назви були залишеш тому, що це були станцп важливих мюць з'еднання залiзничних шляхiв i вони вже були нанесет на карти СРСР. Тому, змша назв цих залiзничних станцiй нанесла би велик збитки, оскiльки необхщно було б перевипускати всi щ карти та пов'язанi з ними документи [10, с. 51-53].
Окрiм цього, перейменування захопило колгоспи та радгоспи. Так, у лисп до мшстра Радгосшв СРСР Скворцова М.О., кримське керiвництво вказувало на те, що хоч населеш пункти та господарства, яю мали старi татарсью назви були перейменованi, радгоспи Кримського державного тресту, а саме зерновi радгоспи Караванський та Булганак ще носять CT^i назви. У зв'язку з цим Кримська обласна Рада депутата трудящих, враховуючи пропанову зернотресту, звернулась до Мшстерства Радгосшв СРСР з проханням видати наказ про перейменування зернорадгоств Караванський - в Докучаево, а Булганак - у Вщродження [11, с. 10].
Такий самий Лист був направлений до Мшстра Радгосшв РРФСР Рядова Г.Г. У ньому вказувалось на необхщнють перейменувати деяю радгоспи Криму, як мали CT^i татарсью назви. Пропонувалось, враховуючи пропозищю Кримського Птахот-ресту, видати наказ про перейменування птахорадгоспу Альмшський в птахорад-госп Горний [11, с. 7].
Також Кримське керiвництво звернулось до Мшстра Харчовоï промисловосп РРФСР Романичева С.Д., вказавши на те, що деяю радгоспи Кримвштресту носять старi татарськi назви. Пропонувалось, враховуючи пропозищю Кримвштресту, видати наказ про перейменування радгосшв «Козська долина» та Сейтлерський - у вшрадгосп Нижньопрський, по найменуванню району, в якому знаходиться радгосп [11, с. 15].
Радянська влада продовжувала перейменовувати назви деяких сшьських Рад, яю були пов'язаш з «антирадянським елементом». Так, згщно з проектом Ршення Виконкому Кримськоï обласноï Ради депутатiв трудящих за липень 1952 р. «Про перейменування деяких сшьських Рад Джанкойського району Кримськоï обласп», пропонувалось просити Президда Верховноï Ради РРФСР вiдмiнити свiй Указ вщ 21 серпня 1945 р. за № 619/3 в частиш перейменування Карадажиньськоï сiльськоï Ра-
307
ди в Мартишвську i Леккертськоï сiльськоï Ради в Балашовську. Було запропонова-но перейменувати Балашовську сшьську Раду - в Яснополянську, а Мартишвську сшьську Раду - в Присивашську, з перейменуванням села Мартишвка - в село При-сивашшя.
Таке Ршення було мотивовано тим, що у зв'язку зi змшами татарських назв, Рада народних комiсарiв Кримськоï АРСР пiдтримала пропанову Джанкойського райвиконкому про перейменування Караджинськоï сiльськоï Ради в Мартинiвську, а Леккертськоï сiльськоï Ради в Балашовську. Вщповщно до Указу Президiï Верховноï Ради РРФСР вщ 21 серпня 1945 р. за № 613/3 таке перейменування було затверджене.
Однак через деякий час було встановлено, що найменування Балашовськоï та Мартинiвськоï сшьських Рад е прiзвищами колишшх помщиюв, що мешкали на територи цих сшьських Рад.
Тшьки селище Леккерт, яке значилося як колишня переселенська дшянка № 22 Указом Президи Верховноï Ради РРФСР вщ 18 травня 1948 р. за № 745/3 було пе-рейменоване у селище Яснополянське.
Вщповщно до Справи «Про перейменування природних об'екпв» вщ 08 жовтня 1948 р. робота щодо перейменування населених пункпв Кримськоï обласп була майже закшчена, але ще були деяю назви рш, озер, гiр, колгоспiв, що мали CT^i татарськi назви. Тому виконкомом Кримськоï обласноï Ради депутатiв трудящих була створена комюя, яка продовжила роботу щодо перейменування «застарших» татарських назв [8, с. 1].
Як вказано в Протоколi №1 засщання Алуштинськоï районноï комiсiï «Про перейменування рш, гiр, долин мюцевого значення, якi мають татарськi назви», в Алуштинському районi Криму 180 пр, рiк, долин якi мають татарсью назви та по-требують перейменування. Вказувалося, що частина таких об'екпв перейменована простим перекладом. Так, рiчка Ма-Уля з татарського перекладаеться як «Тиха», а рiчка Сари-Су перекладаеться з татарського як «Жовта». Частина природних об'екпв мае неблагозвучний переклад. Так, гора Шайтан-Бурун перекладаеться на росшську як «Чортова гора», тому ïï назва змшена на Лисицену гору, тому що це мюце, де розмножуються кримськi лисищ. Вказувалось, що всi матерiали по перей-менуванню природних об'ектiв були направлен до Виконкому Кримськоï обласноï Ради депутатiв трудящих, для того, щоб останнш увiйшов з клопотанням до Ради Мшс^в РРФСР «Про перейменування рш, гiр, долин, урочищ мюцевого значення, яю мають татарсью назви» [8, с. 5-131].
Таким чином, виселення з територи Криму кримських татар, болгар, греюв та вiрмен у 1944 р. було передумовою лшвщаци Кримськоï АРСР. Саме ж виселення було здшснене виключно за полггичною ознакою. Кримськi татари, греки, болгари та вiрмени були визнаш як «антирадянський елемент» та були звинувачеш у допомозi шмецьким окупантам та шпигунствi. Треба вщзначити, що майже не було шяких слiдчих дiй чи судових процешв за цим обвинуваченням. Виключно вс кримськi татари, болгари, вiрмени та греки стали «ворогами народу». Сама процедура виселення вщбулась виключно Постановою Державного Комггету Оборони. Не було шяких засщань оргашв Кримськоï влади, органiв влади СРСР. Закономiрним
308
результатом виселення нацiональних меншин з Криму стала лiквiдацiя ^имсь^ АРСР у 1946 р.
У другш половинi 40-х рокiв ХХ столггтя Радянське керiвництво почало реалiзовувати програму з перейменування назв сш, селищ та географiчних назв, як мали татарськi, вiрменськi, болгарськi, грецью та нiмецькi назви. Таке перейменування охопило навгть назви колгоств, радгоспiв та залiзничних станцiй. Також були перейменоваш назви рiк, пр та мiсцевостей. Все це виявилось наслщком того, що вiдразу тсля визволення Криму вщ фашистсько-нiмецьких загарбниюв бiльш тре-тини населення, яке вижило в роки вшни було вислано з територи твострову на спецпоселення в iншi кутки Радянського Союзу. Радянське керiвництво намагалось повшстю викоренити з людськоï пам'ятi все, що могло нагадувати про то що колись в Криму мешкали кримсью татари, греки, болгари, вiрмени та шмщ.. До середини 50-х в Криму майже не залишилось назв сш, селищ, колгоств, рш, пр, залiзничних станцiй або шших природних чи адмiнiстративних об'eктiв, як б мали татарськi, нiмецькi, грецью, вiрменськi чи болгарськi назви. Все це було причиною того, що Крим був приречений стати новим могуттм вшськовим плацдармом Радянського Союзу.
Список використанних джерел та лггература:
1. Крымские репатрианты. Депортация, возвращение и обустройство. - Симферополь:АМЕНА, 1998.- 340 с.
2. Депортоваш: кримсью татари, болгари, в1рмени, греки, нiмцi//Документи. Факти. Св1дчення. (1917-1991). - К.: Муз. Украïна, 2004.-464 с.
3. Хавадж Д.Р. Полггико-правов1 процеси нацiональноï депортацiï з Криксью^ АРСР та репатрiацiï до Автономноï Республши Крим у склад1 Украши (1941-1996 рр.): юторико-правове доолдження // Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, 2005.-219 с., С. 34-40
4. Бекирова Г. Крымскотатарская проблема в СССР. (1944-1991). - С.: Оджакъ, 2004. - 332 с.
5. Сталин И. О проекте Конституции Союза ССР: Доклад на чрезвычайном VIII Всесоюзном съезде Советов 25 ноября 1936 г. - С.:Крымиздат, 1946. - 178 с.; C. 111.
6. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783-1998): Справочник.-С.:Таврия-Плюс, 1999.-464 с.
7. ДА АРК.- Ф. Р-3287.-Оп.4.-спр.15, С.1-122.
8. ДА АРК.- Ф. Р-3287.-Оп.4.-спр.16, С. 10-12.
9. ДА АРК.- Ф. Р-3287.-Оп.2.-спр.532 С. 1.
10. ДА АРК.- Ф. Р-3287.-Оп.2.-спр.533.
11. ДА АРК.- Ф. Р-3287.-Оп.2.-спр.669.
12. ДА АРК.- Ф. Р-3287.-Оп.4.-спр.81, С. 1-2.
Могила Д.В. Переименование названий административных объектов в Крыму как последствия выселения крымских татар, болгар, армян и греков, в 1944 году.
Данная статья рассказывает о политическом своеволии Советской власти периода второй половины 40-х годов - второй половины 50-х годов ХХ в., что оказалось следствием выселения из территории Крыма некоторых групп населения в 1944 году и ликвидацией Крымской АССР.
309
За время освобождения Крымского полуострова от немецко-фашистских захватчиков и в связи с выселением крымских татар, армян, болгар и греков численность и структура населения Крыма существенно изменились. Чтобы ликвидировать все, что когда-то напоминало о национальных группах, которые жили на территории полуострова, Советское руководство начало переименовывать старые названия, которые имели татарское, армянское, болгарское, греческое происхождение на новые российские названия. Все это было причиной того, что Крым был обречен стать новым мощным военным плацдармом Советского Союза.
Ключевые слова: выселение, переименование, ходатайство, обоснование.
Mogila D.V. Renaming of the names of administrative objects in Crimea as consequences of eviction of Crimean Tatars, Bulgarians, Armenians and greeks, in 1944.
The given article relates about the political self-will of Soviet power of period from the second half of 40th years to the second half of 50th years ХХ of age, that appeared by result of eviction from territory of Crimea of some groups of population in 1944 and liquidation of Crimean ASSR.
In times of release of the Crimean peninsula from nemetsko-fashistskih invaders and in connection with eviction of crimean tatars, Armenians, Bulgarians and Greeks a quantity and structure of population of Crimea changed substantially. To liquidate all, that once reminded about national groups, that once lived on territory of the peninsula Soviet guidance to rename origin the old names which had the tatar, Armenian, Bulgarian, Greek origin on new Russian names. All it was the reason of that Crimea was doomed to become a new powerful military place of arms of Soviet Union.
Key words: eviction, renaming, solicitor, ground.
Надiйшла до редакцл 16.09.2008 р.
310
