CC BY
144. Касымбеков К.Ф. Социально-экономическое и политическое положение Ферганы в конце XIX - начале XX века. Автореф. дис... канд. ист. наук. Ташкент, 1966 стр.7-8
5. Кастельская З.Д. Из истории Туркестанского края(1865 - 1917). Издательство «Наука», Москва, 1980, стр.52
6. Жамолхожи И.Н. История формирования и развития нефтяной промышленности в Ферганской долине(1860 - 1917 гг.). Автореф. дис. канд. ист. наук. Ташкент, 2004, стр.28
7. ЦГА РУз фонд 7 опись 1, дело 2559, л. 3
8. ЦГА РУз фонд 7 опись 1, дело 2559, л. 37
9. ЦГА РУз фонд 7 опись 1, дело 2729, л. 14
10. ЦГА РУз фонд 7 опись 1, дело 2790, л. 18
11. ЦГА РУз фонд 7 опись 1, дело 2857, л. 56
12. ЦГА РУз фонд 7 опись 1, дело 3030, л. 82
13. ЦГА РУз фонд 7 опись 1, дело 3163, л. 54
Тракало Ольга Льв1вна
спец1ал1ст вищог категори, викладач ВП НУБП Украгни «Залщицький аграрний коледж 1м. С. Храпливого» 48601, Украгна, обл. Тернотльська, м. Залщики, вул. С. Крушельницьког, 52
ДРУГА СВ1ТОВА В1ЙНА В 1СТОРИЧН1Й ПАМ'ЯТ1 УКРАШСЬКОГО НАРОДУ
Анотащя. У статп аналiзуються демографiчнi та матерiальнi втрати украшщв. Висв^люеться правда про Украшу у Другш Св^овш вшш. Розвшчуються мiфи про далек i трапчш поди, пов'язаш з вшною, насильним переселенням, боротьбою украшського народу проти окупантсв.
Ключовi слова: вшна, втрати, юторична правда.
Annotation. The demographic and material losses ofUkrainians are analysed in the artic le. A true is illuminatedabout Ukraine in Second World war. Myths are dethronedabout the dis tant and tragic events, related to war, violentmigration, fight of the Ukrainian people against i nvaders.
Keywords: war, losses, historical true.
Актуальтсть теми. Звертаючись до теми Друго! Св^о! вшни - теми, яка залишаеться вкрай болючою для украшського народу ось уже протягом фактично 70-ти роюв, можна на перший погляд стверджувати, що вже все начебто сказано, все вивчено, все доведено. Але XX ст. до сьогодш нараховуе чи не найбшьше бших плям у дослщженш тих чи шших юторичних подш. Не виняток й iсторiя Друго! Св^ово! вшни, дослщники яко! вже у dmi'm X надають нам новi й новi факти - свщчення тих страх^ливих подiй.
Минулих 2014- 2015роюв ми усi побачили, що мiф про мвiтчизняну вiйнум, про "славш радянськi перемоги" став не просто елементом пропаганди - вш став зброею у вiйнi проти Укра!ни. Пiд гаслами "боротьби з фашизмом" росшська пропаганда мобiлiзувала до боротьби проти Укра!ни тих, хто дос хотiв жити у полонi радянських стереотитв. Вони гордо називали себе "ополченцами", а вояюв укра!нсько! армп "карателями", запозичуючи поняття iз словника радянсько! пропаганди. Тому сьогоднi демонтувати радянськi мiфи про минулу вшну, говорити про не! правду е важливою передумовою перемоги у вшш сучаснш.
Виклад основного Mamepiany. Щороку 9 травня ми вiдзначаемо День Перемоги. Мшьйони украшщв пройшли через горнило ще! вiйни. Мiльйони загинуло. Отже, ця вшна мае прямий стосунок до нас, украшщв. Це - не чужа нам вшна. Ми повинш пам'ятати про не!.
Для Украши на вщмшу вiд визволених захщними союзниками Бельгп, Дани, Норвегл, перемога 1945 року не стала перемогою свободи, демократа i нащонального суверенiтету.
На превеликий жаль, ми дос не маемо правдиво! ютори, яка б ефективно висвiтлювала т далекi i трагiчнi поди як нашого украшського народу, так й шших народiв Свропи. Багато авторiв юторично! «правди» намагаються «не допустити переписування юторп».
Украша насправдi належить до тих краш, якi найбшьше постраждали у роки Друго! Св^ово! вiйни. Трагедiя нашо! краши полягала, власне, у тому, що Украша як держава - не юнувала. По сутi, украшський народ використовувався як гарматне м'ясо у боротьбi за чужi iнтереси.
Величезного горя i страждань, неймовiрних втрат зазнав у цш вiйнi украшський народ: Уже наприкшщ 1941 р. Украша була окупована. Наприкшщ листопада 1942 р. гiтлерiвцi загарбали до 2 млн кв. км територи СРСР, яку населяло до вiйни 85 млн. людей. Понад 41 млн з них були жителями Украши. Для порiвняння: шмецью вшська окупували лише 17% територп Росп (600 тис. кв. км) з населенням у 27 млн оаб.
З чотирьох роюв шмецько-радянсько! вiйни бойовi дп тривали на украшських землях три роки i чотири мюящ. Весь цей час ворог здшснював полiтику нещадно! економiчноi експлуатацп та гноблення населення республши. Знищення економши, пограбування матерiальних i людських ресурав було одним з найважливiших його завдань. Численш ешелони вивозили з Украши до Имеччини мiльйони тонн сировини, продовольства, промислового обладнання, культурних щнностей.
Це була чергова вшна, у якш украшщ вбивали один одного в чужих армiях та за чуж iнтереси. Нашi стввтизники воювали практично вiд самого початку вшни - вiд вересня 1939 року, аж до кшця - до вересня 1945 року.
Хоча украшщ воювали в уах армiях, якi перебували на територп нашо'1 держави, единим справжнiм незалежним украшським суб'ектом була Украшська Повстанська Армiя (УПА), яка блокувала сотнi тисяч шмецько! армп, ослаблюючи фронт. Ця структура була створена без якоюь зовшшньо! пiдтримки безпосередньо украшцями i впродовж уае! вiйни послiдовно вщстоювала iнтереси нашо! держави.
Також ми тепер дiзналися про таемнi протоколи до пакту Молотова^ббентропа, про спшьний «парад перемоги» радянських та шмецьких вiйськ у Брестi пiсля розгрому Польщi 1939 р., про договiр «Про дружбу та кордони» вщ 28.09.1939 р. мiж гiтлерiвською Имеччиною i Радянським Союзом. Ми також дiзналися про те, як «друг» А. Птлера Й. Сталiн до останнього дня перед початком радянсько-шмецько! вшни в червш 1941 року забезпечував Имеччину стратегiчною сировиною i продовольством. Не грiх також нагадати, що в роки Голодомору, коли в Укршш вимирала бшьшють сшьського населення через «вимiтання» в селян до зернини, Сталш у 1933 рощ вивiз iз Украши до Имеччини 8 мiльйонiв пудiв добiрного зерна. А в цей час в Укршш через голод панувало людощство. Пощали навiть мертвих, батьки убивали сво'1'х дiтей i пощади 1'х. Про це сталiнсько-брежневська iсторiя замовчуе.
Тепер, коли СБУ Украши розкрила таемш архiви, ми взнали про масовi розстрiли ув'язнених у Львов^ Вiнницi та iнших мютах Украши влiтку 1941 року.
Загальш демографiчнi втрати Украши - включно з убитими, жертвами концтаборiв, депортованими, евакуйованими й тими, що рушили у вигнання разом iз вщступаючими нацистами, - становлять не менше 14 млн. чоловш. Це втрати найбiльшi й не порiвнянi iз втратами iнших краш i народiв у Другiй свiтовiй вiйнi.
Фактично, втрати украшського народу становлять вiд 40 до 44% вiд загальних людських втрат СРСР. З 41,7 мшьйона людей, яю мешкали до вшни в УРСР, на 1945 рш залишилося тiльки 27,4 мшьйони чоловiк.
Населення Киева зменшилося за 1941 - 1943 рр. у 5 разiв, залишилося тшьки 180 тисяч.
То ж втрати цившьного населення Украши: 5,5-6 мшьйошв чоловiк, понад 2,5 мшьйони уродженцiв Украши загинуло на фронтах. Виходить, усього як мшмум 8 мшьйошв оаб.
Депортацп в Сибiр, Казахстан i на Далекий Схщ - це ще понад мшьйон жителiв УРСР, переважно iз захiдних областей. Втеча частини населення з окупантами, страшна цифра - 2,4 мшьйони остарбайтерiв iз 2,8 мшьйона радянських людей, загалом вивезених у нацистське рабство!
На руши перетворилися 720 украшських мiст i мiстечок (40% всiх мiст СРСР), 28 тисяч сш, з яких 250 спалено вщент, спалено 319 тисяч господарств, на Лiвобережнiй Укршш зруйновано що четверту хату. Знищено 16,5 тисяч промислових пiдприeмств, 18 тисяч лшувальних закладiв, 33 тисячi шкiл, вузiв, технiкумiв та НД1 (Науково-дослiдний iнститут); а також понад 33 тисячi колгоспiв, радгосшв, МТС (Машинно-тракторна станцiя). Виведено з ладу 10 мапстральних залiзниць, 5,6 тисяч мостiв.
Загальнi збитки на суму 1 трильйон 200 мiльярдiв крб.
I все це зробили не тшьки нацисти, а й радянсью вшська пiд час вщступу.
А ще - життя й покалiченi "визволителями" долi людей у повоенне десятилiття.
За 1944-1953 роки в Галичиш, на Волиш й Рiвненщинi було репресовано, лише за офщшними даними, 500 тисяч оаб, iз них заарештовано 134 тисяч, убито понад 153 тисяч,виселено за межi Украши 203 тисячь
У вiйнi загинув кожний п'ятий украшець.
Всього украшщв у Червонш армп - 6 мiльйонiв.
Кшець 1943 - поч.. 1944 року:
1 Украшський фронт - 200 тисяч украшщв
2 Украшський фронт - 66 352 украшщв
3 Украшський фронт - 140 882 украшщв
1944 рк - частка украшщв сягала 80 % всього особового складу. Серед фронтовиюв уцшшо тшьки 3% з загально1 кшькосп. Всього загинуло 7 мшьйошв украшщв ( роаян - 1,8 мшьйона), вшськовополонеш - всього 5,7 млн. оаб.
Щоденно у таборах вшськовополонених помирало 2 500 оаб. Всього у полош загинуло 3,7 млн чоловш, щонайменше третина - украшщ.
Украшцями було багато знаменитих командирiв - Йосип Апанасенко, Андрiй Еременко, Михайло Кирпонос, Родюн Малиновський, Яюв Черевиченко, Семен Тимошенко, 1ван Черняховський, 1ван Кожедуб, Микола Попель (единий, хто змш затримати просування шмецьких танкiв у червнi - липш 1941 року), Георгiй Кулик, Костянтин Москаленко, Дмитро Лелюшенко, Павло Рибалко, Яюв Федоренко, Р. Деревянко.
Всього - бл. 300 генералiв.
Украшщ отримали 2,5 мшьйошв бойових нагород (з 7 млн).
Частка украшщв серед Геро'1'в Радянського Союзу - 18,2 %, з 115 двiчi Геро'1'в Радянського Союзу - 35 украшщв. Серед них - Олексш Берест, який шдняв прапор над Рейхстагом.
Ц втрати могли бути значно меншими, якби не тактика радянського вищого командування, яка знайшла свое вщображення у наказi Ставки «Ни шагу назад!», яким заборонявся вщступ. Для стримування вiдступаючих з пращвниюв НКВД створювалися так званi «заградотряди», чшм завданням було зупиняти вщступаючих кулеметним вогнем. Також поширеною була практика шхотних наступiв без належно1 артилершсько1 пiдготовки та авiацiйноi шдтримки, що вело до колосальних невиправданих жертв.
Масового винищення i страшного насильства зазнало населення захщноукрашських земель внаслщок суперечок СРСР iз Польщею за кордони. У вереснi 1944 р. в Люблш мiж Польським ком^етом нацiонального визволення та урядом Радянсько1 Украши було укладено угоду про добровшьне переселення украшщв 30
з польсько!' територп в Украшу, а поляюв з УРСР — у Польщу. З жовтня 1944 р. до серпня 1945 р. було переселено до УРСР майже 433 тис. украшщв з 750 тис, що з давшх чаав мешкали на територи сучасно!' Швденно-Схщно!' Польщь Тих, хто вiдмовлявся переселитися, знищували (або вiдправляли до концтаборiв). Пщ час переселення було спалено i пограбовано понад 8 тис. укра'нських господарств.
У 1947 р. Польща вирiшила назавжди покiнчити з укра'нським питанням. Приводом до цього стало вбивство вояками УПА заступника мшютра оборони крш'ни, генерала Кароля Сверчевського.
У квiтнi 1947 р. тдроздши Вiйська Польського розпочали активну боротьбу iз загонами УПА тд кодовою назвою «Операцiя Вюла». Лiквiдувавши основнi пiдроздiли УПА та 1'х спiльникiв, поляки приступили до насильницького переселення вах украшщв, у тому чи^ лемкiв Центральних Карпат, на захщш та пiвнiчнi землi Польщi. До серпня 1947 р. було переселено 140,5 тис. оаб. У 1950 р. були депортоваш останш 32 ам'!. Укра'нське населення розпорошили по всш Польщi з метою якнайшвидшо!' його асимшяци. Ниш там мешкають усього 300—350 тис. украшщв.
Втрати цившьного населення Украши були ще бшьш^ нiж й втрати на фронт! У 230 концтаборах i гетто, а також у 250 мюцях масового знищення загинуло вiд рук окупанпв 5,5 млн людей. Майже 2,5 млн полягло на фронтах. Втрати укрш'нського народу становили 40—44% вщ загальних втрат СРСР — понад 14 млн оаб.
У свiтлi вищеподаних факпв слова президента Росп Путiна В.В. (заява про те, що Роая перемогла б у вшш сама - без Украши та шших республш колишнього СРСР, що саме Роая мала найбiльшi втрати тощо) е цинiчним блюзнiрством i зневагою пам'ят усiх загиблих - не тшьки украшщв, а й шших народiв тодiшнього СРСР: бiлорусiв, грузишв, представникiв азiатських народiв; а також загиблих вояюв союзних крш'н: Польщ^ Англй, США, Францп, Чехи, Словаччини - як тих, яю воювали на фронтах, так i тих, якi боролися у пiдпiльних рухах Опору.
Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'ятi й примирення на честь уах жертв друго! свiтовоi вiйни.
За вiдповiдний законопроект №2539 "Про увiчнення перемоги над нацизмом у Другш свiтовiй вшш 1939-1945 роюв" проголосував 261 депутат.
9 травня буде вщзначатися як День перемоги над нацизмом у Другш св^овш вшш. Законопроектом пропонуеться використовувати термш "Друга св^ова вшна" i вiдмовитися вiд термiну "Велика втизняна вiйна". Пiд час вшанування полеглих у роки Друго'1 св^ово'! вiйни скасовуеться використання радянсько'1 символши.
Як вiдомо, термiн "Велика Втизняна Вiйна" використовували в колишньому СРСР, аби шдкреслити, що у вшш 1941-1945 роюв громадяни захищали Радянський Союз як спшьну Вiтчизну.
Висновок. Ми пам'ятаемо, якою страшною трагедiею для украшщв була Друга св^ова вшна. Пам'ятаемо, що ця трагедiя була такою масштабною через те, що ми не мали сво€1 держави. Ми пам'ятаемо, що агресора зупинили спшьними зусиллями об'еднаш нацп, якi не потакали йому, а дали ршучу вiдповiдь. Ми пам'ятаемо, що той, хто захищае свою землю, завжди перемагае. Ця пам'ять робить нас сильшшими. Вона — запорука неминучосп нашоi перемоги сьогодш.
Список використано1 л1тератури:
1. Петровський В. В. та ш. Iсторiя укряхни: Неупереджений погляд: Факти. Мiфи. Коментарi. - Харкiв: Школа, 2013.
2. Мизак Н. С. За тебе свята Укрш'но. Залщицький пов^ у визвольнiй боротьбi ОУН, УПА: Книга третя. - Чершвщ: Золо^ ворота, 2002.-420с.
3. Бойко О. Д. Iсторiя Укра'ни. - Ки'1'в : Академiя, 2012.
4. Свгтлична В. В. Iсторiя Укра'1'ни. - Львiв: Новий свiт, 2011.
5. Кульчицький С.В. та ш. Iсторiя Укра'ни. - Ки'1'в: Освiта, 1998.
