CC BY
7
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 18
УДК 930.1(47+57):303.103(477)" 1946-1965"
Д.В. Нефьодов
СОЦ1АЛ1СТИЧНЕ ЗМАГАННЯ ТА РУХ ЗА КОМУН1СТИЧНУ ПРАЦЮ В ПОВОСНН1Й УКРА1Н1 (1946-1965 рр.) В ПРАЦЯХ РАДЯНСЬКИХ ДОСЛ1ДНИК1В ДРУГО1 ПОЛОВИНИ 1960-х - ПЕРШО1 ПОЛОВИНИ 1980-х рр.
Метою науковог розвгдки е досл1дження радянськог iсторюграфгг другой половини 1960-х - першог половини 1980-х рр. по вивченню сощал^тичного змагання та руху за комутстичну працю в УРСР в повоенний перюд (1946-1965 рр.). В радянськт icторичнт науц до^джуваного перюду соцзмагання i комутстичне ставлення до пращ протиставлялося конкуренцгг каттал^тично'г економти, проголошувалося потужним фактором самооргатзацп робтничого класу. Крiм того, в рядi робт тдкреслюеться, що участь робтниюв в соцзмаганн стало засобом гх залучення до управлтня виробництвом. Недостатне матерiальне забезпечення тдприемств, прийом зобов'язань без урахування реальних умов i резервiв, недостатня вимоглив^ть i постштсть у привласненш почесних звань, на думку радянських науковщв стали wтотними недолтами в процеЫ оргатзацгг руху i значно вплинули на йогорезультати. Факт втручання та тотального контролю над процесом оргатзацгг змагання традицтно проголошувався «турботою партгг», але аж тяк у якоcтi адмШстративного роздмухування руху. Не маючи тд собою реальног економiчно'г основи, дана форма «творчог активности»робтнитв стала одним iз «китiв» радянськог пропаганди.
Клю^о^^ слова: УРСР, робтничий клас, повоенна вiдбудова, сощал^тичне змагання, рух за комутстичну працю, icторiографiя
У листопадi 1965 р. вщбулось засщання щеолопчно1 комюп ЦК КПРС, присвячене питанням розвитку суспшьних наук в СРСР. Результатом засщання стала поява нових прюритетив в юторичних дослщженнях i створення ново!' схеми розумшня хрущовського перюду з акцентом на культивування суворо негативного образу. В ушсон засщання комюп ЦК партп прозвучали доповвд вчено'1' ради 1нституту юторп АН СРСР у лютому 1966 р., в яких засуджувався кон'юнктурний пщхщ хрущовського керiвництва до розвитку науки. Зокрема акцентувалася увага на великому впливi суб'ективних чинниюв замють оперування науковими даними, тенденцшному пiдборi факпв з метою пщтвердження свое'1' позицп i навпаки замовчування даних, як не вкладалися в штучно створену дшсшсть, штучно'1' актуалiзацii дослщжень.
Обговорення на засщанш Пол^бюро ЦК КПРС в листопадi 1966 р. стану щеолопчно1 роботи винесло М. Хрущову обвинувальний вирок, звинувативши його у використанш щеологп в особистих цшях, з метою самореклами, в очорненш юторп партп. Подiбна полiтика автоматично протиставляла себе i без того надто обмеженiй, дозованш i виключно пiдконтрольнiй «вщлизЬ» Рекомендащя дослiдникам не звертати увагу на прорахунки i помилки вела до появи нових «бших» плям тепер вже в нов^нш повоeннiй юторп.
Метою науково'1' розвiдки е дослщження радянсько'1' юторюграфп друго'1' половини 1960-х - першо'1 половини 1980-х рр. по вивченню сощалютичного змагання та руху за комутстичну працю в УРСР в повоенний перюд (1946-1964 рр.).
Рiзнi аспекти, опосередковано тотожш з предметом нашого дослщження, мютяться в дисертащях Ю. Лаевсько'1 [1], Ю. Нiколайця [2], працях Я. Грицака [3], О. Додонова [4], В. Яремчука [5].
Важливим аспектом робочо1 проблематики як i ранiше залишалася тема сощалютичного змагання i руху за комушстичну працю. Не маючи пiд собою реально!
eK0H0Mi4H0i основи проте дана форма «творчо! активносп» робiтникiв стала одним i3 «кипв» радянсько! пропаганди. Зрив форсованого «вступу в комушзм» спровокував змшу формулювання назви руху - «за комyнiстичнy працю» трансформувалося в «рух за комyнiстичне ставлення до пращ». Згщно радянського трактування, сyтнiсть соцзмагання проявляеться насамперед у розвитку виробничо! активностi робiтникiв, у виявленш ix органiзаторськиx здiбностей i талантiв, в прагненнi внести у виробництво накопичений досвщ, що сприяе ращональнш оргашзацп працi, виробництва i yправлiння [6, с. 197]. Явш ознаки вiдставання сощалютично! економiки вщ кра!н Заходу в кiнцi 50-х - першш половинi 60-х рр. конкретизували основний сенс i назву соцзмагання «в пщвищенш ефективностi суспшьного виробництва» [7, с. 176].
У радянськш лiтератyрi е рiзнi точки зору на питання перюдизацп руху. Бшьшють дослiдникiв видiляють початковий етап нового змагання - листопад 1958 - ачень 1959 рр. Далi розвиток руху за комушстичну працю в одних роботах розглядаеться по роках, в шших - в основу перюдизацп покладено партшш з'!зди. На жаль, радянсью дослiдники не розкривають xарактернi риси i специфiчнi особливостi руху на кожному етат його розвитку. Л. Рогачевська видшила два основних перiоди в розвитку руху за комушстичну працю в роки семирiчки. Перший перюд - вщ початку нового змагання до першо! Всесоюзно! наради передовикiв руху за комушстичну працю (травень 1960 р.); другий - вщ ще! наради до кшця семирiчки (1965 р.) [8, с. 40].
На думку дослщнищ С. Бейлшо!, соцзмагання в кшщ 50-х - першш половиш 60-х рр. бiльш активно сприяло зростанню кyльтyрно-теxнiчного рiвня робггниюв, стало вимагати все бiльш високо! квалiфiкацii, загального зростання культури. На вщмшу вiд попереднix перiодiв, воно стало зобов'язанням, без його виконання звання ударника не присуджували [9, с. 287]. У той же час в робот дослщнищ присутш негативш ощнки впливу перебудови управлшня промисловютю за територiальною ознакою, здшснено! з iнiцiативи М. Хрущова в 1957 р., яка «замкнула соцзмагання колективiв всередиш економiчного району, призвела до ослаблення зв'язюв мiж спорщненими пiдприемствами i до погiршення роботи по обмшу виробничим досвiдом» [9, с. 296].
Питання внеску роб^ничого класу Укра!ни у розвиток нових форм соцзмагання порушено в грунтовнш монограф^' М. Шепети [10]. О^м загальновiдомиx i дослiджениx, автор висв^ив такi форми як соцзмагання за дострокове освоення проектних потужностей пщприемств, за використання додаткових резервiв виробництва для перевиконання плашв, за оволодшня сyмiжними професiями, за збiльшення випуску продукцп на iснyючиx виробничих площах, за оволодiння новою теxнiкою i краще ii використання, за комплексне впровадження передового досвiдy, за ущшьнення допомiжного часу, за зменшення трудомюткосп кожно! виробничо! операцй та багато шших. Науковець розглядае участь роб^ниюв у соцзмаганш не лише як форму ix виробничо! активносп, але i засiб залучення до управлшня виробництвом. 1сторик стверджуе, що виконуючи взятi зобов'язання, робiтники практично ощнювали iснyючi прийоми працi, виявляли недолши керiвництва рiзними ланками виробництва, вносили сво! доповнення в плани i норми, добивалися кращого використання устаткування, сировини i матерiалiв [10, с. 32]. Дослщник провiв глибокий аналiз i виявив ряд недолiкiв соцзмагання (безумовно яю не виходили за рамки радянсько! парадигми) в процеа його оргашзацп, пiдмiнy повсякденно! i тривало! роботи параднiстю, шумихою i компанiйщиною. 1сторик зазначив, що ряд партшних, профспiлковиx i господарських керiвникiв при органiзацii соцзмагання основну увагу звертали на кшькюш показники i дуже мало турбувались про якють. Це призводило до того, що в бшьшосп галузей промисловостi роб^ники премiювались головним чином за виконання i перевиконання виробничих завдань без врахування показниюв якостi продукцй. Також великим гальмом у розвитку соцзмагання на думку М. Шепети стало те, що управлшсью органи слабо контролювали виконання взятих зобов'язань, а це приводило
до того, що багато з них не виконувались. Особи i колективи, яю не виконували взятих зобов'язань, шяко! вiдповiдальностi за це не несли [10, с. 35].
За тдрахунками шшого достдника В. Романцова, на початку 1960 р. в Укршш за звання комушстичних змагалося 40 пiдприемств, а наприкшщ 1962 р. - 6932. Рухом за звання колективiв i yдарникiв комушстично! працi охоплено 42,8% вах працюючих респyблiки. На цей час звання комушстичних удостоен 77,6 тис. бригад (947 тис. чол.), а звання ударника комушстично! пращ - 441,3 тис. чол. Проте вченим визначено, що охоплення окремих загошв роб^ничого класу УРСР змаганням за комушстичну працю мало нерiвномiрний характер. Так, у xiмiчнiй промисловосп питома вага yчасникiв змагання становила 72%, у машинобудуванш - 52,9%, у металургшнш промисловостi -57,1%, на залiзничномy транспортi - 75,6%, у вугшьнш промисловостi - 34,1%, у харчовш промисловостi - 39,6%, у бyдiвництвi та промисловостi бyдматерiалiв - 39,2%. Дослiдник пояснюе це неоднаковою пiдготовленiстю працiвникiв рiзниx галузей промисловосп. У тих галузях, де великого поширення набули меxанiзацiя й автоматизащя виробничих процесiв, бiльше пращвниюв брали участь у рyсi за комушстичну працю, а там, де рiвень професшно-квалiфiкацiйноi пiдготовки роб^ниюв нижчий, питома вага yчасникiв змагання за комушстичну працю значна менша [11, с. 171].
Вагомим внеском В. Романцова е те, що вш також як i попередники, навiв ряд недолшв руху. Так, дослщник наголосив на тому, що господарсью i профспiлковi оргашзацп (на вщмшу вiд М. Шепети В. Романцов уникнув формулювання «партшш пращвники») в гонитвi за розширенням масовосп руху за комyнiстичнy працю знижували вимогливють до його yчасникiв. У рядi випадкiв прагнення робiтникiв змагатися за завоювання звання ударника комушстично! пращ не шдкршлювалося вiдповiдними оргашзацшно-техшчними заходами. Мали мiсце випадки адмшютрування, поспiшностi при присвоеннi почесних звань [11, с. 174].
Ряд вщмшних рис соцзмагання перюду семирiчного плану (1959-1965 рр.) вщображений в грунтовнш монографп «История социалистического соревнования в СССР» [12]. Автори зазначили, що новим в цьому змаганш стало те, що боротьба за дострокове виконання планових завдань (що характерно i для попередшх еташв змагання) розгорнулася в оргашчному зв'язку з боротьбою за якнайшвидше освоення ново! техшки i бiльш досконалих технолопчних процесiв [12, с. 153]. Дослщники конкретизували, що цiлям пiдвищення продуктивности обладнання вiдповiдало i змагання за впровадження швидкюних режимiв, роботи машин, верстатв, агрегатiв. Найбiльш масовий характер рух швидкюниюв отримав в металообробнш промисловостi [12, с. 139]. В монографп також видiленi такi форми змагання, як змагання за досягнення вищо! продyктивностi працi на кожному робочому мющ; за досягнення вищо! продуктивносп на кожному видi обладнання; боротьба за особистий внесок кожного пращвника в подальше шдвищення продуктивносп пращ; змагання за збшьшення продукцп з кожно! одиницi обладнання; за шдвищення продуктивносп пращ на кожному робочому мющ i щоденне перевиконання норм вироб^ку на 10%; за пошук i використання внyтрiшнix резервiв, за рацiональне використання основних фондiв [12, с. 155].
В щлому варто вiдзначити, що в 70-х рр. соцзмагання проголошено «найважлившим засобом виховання комyнiстичного ставлення до пращ, формування i розвитку соцiалiстичного способу життя» [13, с. 123]. Бшьш того, винятково важлива роль змагання в пропагандi радянського способу життя i працi пiдтверджyеться законодавчим закршленням в КонституцГ! СРСР 1977 р. (ст. 15), де воно названо в ряду чинниюв, використовуючи яю «держава забезпечуе зростання продуктивносп пращ, шдвищення ефективносп виробництва i якють роботи, динамiчний, планомiрний i пропорцшний розвиток народного господарства». Даний факт надзвичайно актyалiзyвав необxiднiсть дослiдження соцзмагання в тому числГ в повоенне двадцятирiччя.
При характеристик соцзмагання автори монографп «Рабочий класс СССР и его ведущая роль в строительстве коммунизма» видшили двi його основш функцп: eKOHOMÍ4Hy i соцiальнy. Економiчна фyнкцiя традицiйно пов'язана з виршенням виробничих завдань i спрямована на тдвищення його економiчноi ефективностi. У той же час сощальна функщя змагання розглядаеться дослiдниками як зааб пiдвищення кyльтyрно-технiчного рiвня, змiцнення оргашзованосп спшьно! дiяльностi робiтникiв, вдосконалення вщносин товариства i спiвпрацi мiж ними. Вченими тдтримуеться позицiя щодо того, що соцiальнi функцп змагання виявлялися в дослщжуваний перiод не тшьки всерединi трудових колективiв, а й на рiвнi сyспiльства, тобто в планi його впливу на взаемини клаав i сощальних груп. Такi форми змагання, як внутршньогалузеве, респyблiканське i загальносоюзне, на думку дослiдникiв, сприяли тдвищенню провщно! ролi робiтничого класу, змщненню союзу робiтникiв з селянством та штел^енщею [7, с. 180].
Таким чином, в радянськш iсторичнiй наущ 70-х - першо'1 половинi 80-х рр. соцзмагання i комушстичне ставлення до пращ протиставлялося конкуренцп катталютично! економiки, проголошувалося потужним фактором самооргашзацп робiтничого класу. Крiм того, в рядi робiт пiдкреслюеться, що участь роб^ниюв в соцзмаганнi стало засобом ix залучення до yправлiння виробництвом. Недостатне матерiальне забезпечення пiдприемств, прийом зобов'язань без урахування реальних умов i резервiв, недостатня вимогливiсть i постшнють у привласненнi почесних звань, на думку радянських науковщв стали ютотними недолiками в процесi оргашзацп руху i значно вплинули на його результати. Факт втручання та тотального контролю над процесом оргашзацп змагання традищйно проголошувався «турботою партл», але аж нiяк у якосп адмiнiстративного роздмухування руху.
Список використано1 л1тератури
1. Лаевська Ю. В. Перетворення в економiцi Укра'ни в 1953-1964 рр.: iсторiографiя проблеми : дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.06 / Юлiя В^алпвна Лаевська; Донецький нацiональний ун-т. - Донецьк, 2008. - 218 с. ; Laievska Yu. V. Peretvorennia v ekonomitsi Ukrainy v 1953-1964 rr.: istoriohrafiia problemy : dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.06 / Yuliia Vitaliivna Laievska; Donetskyi natsionalnyi un-t. - Donetsk, 2008. - 218 s.
2. Иколаець Ю. О. Суспшьно-пол^ичш процеси в УРСР друго'1 половини 1940-х -першо'1' половини 1960-х роюв: украшська iсторiографiя : дис. ... докт. ют. наук : спец. 07.00.06 / Юрш Олексшович Нiколаець; Ки'вський нацiональний ун-т iм. Т. Шевченка. -Ки'1'в, 2008. - 481 с. ; Nikolaiets Yu. O. Suspilno-politychni protsesy v URSR druhoi polovyny 1940-kh - pershoi polovyny 1960-kh rokiv: ukrainska istoriohrafiia : dys. ... dokt. ist. nauk : spets. 07.00.06 / Yurii Oleksiiovych Nikolaiets; Kyivskyi natsionalnyi un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2008. - 481 s.
3. Грицак Я. Украшська iсторiографiя. 1991 - 2001: Десятилпгя змш / Я. Грицак // Укра'на модерна : зб. наук. ст. - 2005. - Ч. 9. - С. 43-68 ; Hrytsak Ya. Ukrainska istoriohrafiia. 1991 - 2001: Desiatylittia zmin / Ya. Hrytsak // Ukraina moderna : zb. nauk. st. - 2005. - Ch. 9. - S.43-68
4. Додонов О. Ф. Нове бачення перюдизацп юторп радянського роб^ничого класу i його юторюграфп / О. Ф. Додонов // Культуролопчний вюник. - 2002. - Вип. 8. - С. 67-74 ; Dodonov O. F. Nove bachennia periodyzatsii istorii radianskoho robitnychoho klasu i yoho istoriohrafii / O. F. Dodonov // Kulturolohichnyi visnyk. - 2002. - Vyp. 8. - S. 67-74
5. Яремчук В. Минуле Укра'ни в юторичнш наущ УРСР тслясталшсько! доби / В. Яремчук. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академiя», 2009. - 526 с. ; Yaremchuk V. Mynule Ukrainy v istorychnii nautsi URSR pisliastalinskoi doby / V. Yaremchuk. - Ostroh : Vyd-vo Nats. un-tu «Ostrozka akademiia», 2009. - 526 s.
6. Шапко В. М. Вопросы теории и практики партийного строительства. Партийное руководство экономикой / В. М. Шапко, В. А. Кладейкин, В. А Куличенко . - Москва :
Мысль, 1974. - 287 с. ; Shapko V. M. Voprosy teorii i praktiki partiynogo stroitelstva. Partiynoe rukovodstvo ekonomikoy / V. M. Shapko, V. A. Kladeykin, V. A Kulichenko . - Moskva : Mysl, 1974. - 287 s.
7. Рабочий класс СССР и его ведущая роль в строительстве коммунизма / Ц. А. Степанян, А. И. Арнольдов, Б. С. Маньковский и др. - Москва : Наука, 1975. - 568 с. ; Rabochiy klass SSSR i ego vedushchaya rol v stroitelstve kommunizma / Ts. A. Stepanyan, A. I. Arnoldov, B. S. Mankovskiy i dr. - Moskva : Nauka, 1975. - 568 s.
8. Рабочий класс СССР на современном этапе : сб. ст. / отв. ред. В. А. Овсянкин. -Ленинград : Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. - 168 с. ; Rabochiy klass SSSR na sovremennom etape : sb. st. / otv. red. V. A. Ovsyankin. - Leningrad : Izd-vo Leningrad. un-ta, 1968. - 168 s.
9. Бейлина Е. Э. Рабочий класс и новые формы соревнования (1959-1965 гг.) / Е. Э. Бейлина. - Москва : Наука, 1970. - 303 с. ; Beylina Ye. E. Rabochiy klass i novye formy sorevnovaniya (1959-1965 gg.) / Ye. E. Beylina. - Moskva : Nauka, 1970. - 303 s.
10. Шепета М. Т. Боротьба роб^ничого класу Укра'ни за розвиток промисловосп / М. Т. Шепета. - Чершвщ : Обл. друк. управлш. по прес Чершв. облвиконкому, 1970. -128 с. ; Shepeta M. T. Borotba robitnychoho klasu Ukrainy za rozvytok promyslovosti / M. T. Shepeta. - Chernivtsi : Obl. druk. upravlin. po presi Cherniv. oblvykonkomu, 1970. - 128 s.
11. Романцов В. О. Робггничий клас Укра'шсько'' РСР (1946-1970 рр.) / В. О. Романцов. - Ки'в : Вид-во Ки'в. ун-ту, 1972. - 219 с. ; Romantsov V. O. Robitnychyi klas Ukrainskoi RSR (1946-1970 rr.) / V. O. Romantsov. - Kyiv : Vyd-vo Kyiv. un-tu, 1972. -219 s.
12. История социалистического соревнования в СССР / под общ. ред. Г. П. Алексеева. - Москва : Профиздат, 1980. - 320 с. ; Istoriya sotsialisticheskogo sorevnovaniya v SSSR / pod obshch. red. G. P. Alekseeva. - Moskva : Profizdat, 1980. - 320 s.
13. История социалистической экономики СССР в 7-ми т. / редкол. : И. А. Гладков (отв. ред.) и др. - Москва : Наука, 1980. - Т. 7 : Экономики СССР на этапе развитого социализма (1960-1970-е годы). - 718 с. ; Istoriya sotsialisticheskoy ekonomiki SSSR v 7-mi t. / redkol. : I. A. Gladkov (otv. red.) i dr. - Moskva : Nauka, 1980. - T. 7 : Ekonomiki SSSR na etape razvitogo sotsializma (1960-1970-e gody). - 718 s.
Стаття надшшла до редакцп 10.05.2017 р.
D. Nefyodov
SOCIALIST COMPETITION AND COMMUNIST LABOR MOVEMENT IN POSTWAR UKRAINE (1946-1965) IN THE WORKS OF SOVIET RESEARCHERS OF THE SECOND HALF OF THE 1960S- EARLY 1980S
The purpose of the scientific research is the study of the Soviet historiography of the second half of the 1960s-early 1980s on the investigation of the socialist competition and the communist labor movement in the Ukrainian SSR during postwar period (1946—1964). In Soviet historical science of the studied period socialist competition and the communist attitude to work were opposed to capitalist economy competition and proclaimed to be powerful factors for working class self-organization. In addition, a number of studies emphasize that the workers' participation in socialist competition became a means of bringing them to production management.
In general, we have to note that in the 1970s the socialist competition was proclaimed an essential means for education of the communist attitude to work, formation and development of the socialist way of life.
Moreover, an extremely important role of the competition in the propaganda of the Soviet way of life and work is confirmed by the legislative consolidation in the Ukrainian SSR Constitution of 1977 (P. 15), where it was named among several factors by means of which "the state ensures the growth of labor productivity, increase ofproduction efficiency and work quality, dynamic, systematic and proportional development of the national economy ". This fact extremely actualized the need to study socialist competition including the one during postwar twenty years.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 18_
The failure of forced "entry into communism" provoked a change of movement title formulation, i.e. the phrase "for communist labor" was transformed into "the movement for a communist attitude to work". According to the Soviet interpretation, the essence of the socialist competition is primarily manifested in the development of industrial activity of workers, identification of their organizational abilities and talents, efforts to bring their experience into production, which promotes the rational organization of labor, production and management. Obvious signs of lag in socialist economy comparatively with the West in the late 1950s - early 1960s concretized the basic meaning and the title of socialist competition by the phrase "to improve the efficiency of social production".
According to Soviet scientists, insufficient material support of enterprises, assumption of obligations without real conditions and reserves, lack of rigor and haste in assigning honors were significant shortcomings in the organization of movement and greatly influenced its outcome. The fact of interference and total control over the process of competition organization was traditionally proclaimed to be "party care ", but not the administrative promotion measures of the movement. Having no real economic basis, this form of "creative activity" of workers became one of the "pillars" of Soviet propaganda.
Keywords: Ukrainian SSR, working class, postwar reconstruction, socialist competition, communist labor movement, historiography.
УДК 391.4:316.344.42(438)" 16"(045)
А.В. Папазова, Т.В. Терендш
ВБРАННЯ ТА ПРИКРАСИ ПОЛЬСЬКОÏ ШЛЯХТЯНКИ В ЕПОХУ БАРОКО
Проанал1зовано oco6nueocmi сукт, верхнього одягу, взуття та прикрас польськог шляхтянки в епоху бароко, матерiал ïx виготовлення. Розглянуто eidMiHHoemi жточог нацюнальног шляxетсько'ï культури вбрання в епоху бароко. Вiдзначаeться особливий вплив французько1' моди на стиль жточого шляхетського одягу. Простежеш критичш погляди щодо надмiрного захоплення шляхтянками французькою модою з боку польсько1'культурноï елти. Зроблено висновок про негативний вплив жiночоï шляxетноï моди на економту та мораль Речi ПосполитоïXVII ст.
Ключовi слова: польська шляхта, жточе вбрання та прикраси, бароко, сарматизм, iсторiя моди.
Мода минулих 4acÍB завжди буде викликати штерес. Люди минулого виглядали по-шшому, по-шшому вщчували, по-шшому рухалися, висловлюючи свою нащональну щентичнють i сощальний статус. Винятком не були польсью шляхтянки. Як представнищ прившейованого стану вони найпершими сприймали модш европейсью вiяння, особливо на них вплинуло бароко, що було перюдом дуже вишуканого, десь чудернацького, вбрання та прикрас. Стиль бароко, що зародився в Сврот, характеризуе вщсутшсть простоти i природносп, а також тенденщю до дрiбних деталей декору i безмiрну пишшсть. Жшки намагалися бути неперевершеними та вiчно молодими, для чого не шкодували грошей на одяг, що виготовлявся з коштовних шоземних тканин. Польща знаходилася тд впливом моди Имеччини, Францп, 1спанп, Угорщини та передала щ тенденцп Укрш'ш, Туреччиш та всьому схщному св^у. Таким чином формуються особливосп традицшного польського вбрання, яю збереглися з невеликими змшами до нашого часу. До того ж патрiархальному суспшьсга, яким була шляхетська Польща, тема жшочого та жшочност привертала замало уваги дослщниюв. Саме цим i визначаеться актуальшсть дослщження.
