CC BY
5
A. Lysenko.
CREATION OF SPECIAL MEETING WITH THE SUPREME LEADER OF THEVOLUNTEER ARMY: ITS CONTENT AND MAIN TASKS
The article aims to define concrete-historical conditions, that were created in regions, controlled by volunteer armyin 1918 and led to creation of special meeting with the supreme leader of the volunteer army. October evolution, which happened in Petrograd and coming of left parties caused the outflowof a part of population, that related its future with existing of unique and indivisibleRussian state, in South and North directions of previous empire. On the south were forces on lands, controlled by cossacks, since there were problems with expanding of bilshovykpropagandaand establishment of communist regime. But locating on these lands has been complicatedthe activity and organization of institutions, related to restoration of state junctions. Autonomous moods werestronger at Kuban and weaker at Donau.
Until the volunteer army was located on the lands of the Kuban cossacks, there was no urgent need for the establishment of central bodies of government.But as soon as volunteers took control of parts of the Stavropol and Black Sea provinces, such a need appeared. It was necessary to regulate civilian life in controlled areas and often to resolve conflicting questions and misunderstandings that arose between military and civilian. In addition, it was necessary, at least in a schematic way, to develop projects for future state construction to counter aggressive bilshovyk propaganda.
Taking for the research the scientific intelligence and attracting certain sources, we tried to investigate the authorities, structure and main directions of activity of the body created for the organization of the civilian life.
Establishing the appropriate body - a Special meeting with the supreme leader of the volunteer army was held in late August of 1918. The initiator of the meeting was V. Shulgin, a monarchist close to the cadets, who not only emphasized the need to establish such an institution, but also became the developer of the draft order.
According to the staffing and tasks that were presented to the leadership of the Special meeting, it had to combine the functions of the Council of Ministers and the State Council, as in the Russian Empire.
But complicated military-political processes that took place during the investigated period and the authoritarian methods of managing of A. Denikin, who replaced the Supreme Commander, General M. Alekseyev, did not allow the project to be fully implemented: the deliberations of the Special meeting were of a purely informative nature, and the condition of the mandatory approval of its decisions by the commander-in-chief, did not allow it to turn into a prototype of the state administration or, at least, local self-government.
Key words: Special meeting, Supreme Commander, volunteer army, general, departments, chancellery, public administration bodies, self-government, politicalparties.
УДК 930.1:316.343-058.14(477)' '1946-1965''
Д.В. Нефьодов
НОВ1ТНЯ УКРАШСЬКА 1СТОР1ОГРАФ1Я ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ РОБ1ТНИЦТВА УРСР (1946-1965 рр.)
Метою cmammi е aHani3 pienn розробки icmopi 'i повсякденного життя повоенного робтництва УРСР (1946-1965 pp.) новтньою украгнською iстоpiогpафiею.
Встановлено, що новтня украгнська iстоpiогpафiя прийшла до висновку, що вна^док тогочасних хоч обмежених i непо^довних, але позитивних реформ, реальш
доходи громадян зросли, що створювало ун1кальн1 передумови для розширення внутрШнього ринку. З iншого боку, кер1вництво продовжувало надавати перевагу розвитков1 важког та «середньог» промисловостi, рiзного штибу втськовим програмам, куди спрямовувало переважну частину Kammie державного бюджету, тодi як легка i харчова промислов^ть розвивалися за залишковим принципом. Результатом закономiрно став тотальний дефщит - харчових продукmiв, mоварiв широкого вжитку, mоварiв першог необхiдносmi, - що не могло не збурювати масового невдоволення. Житлове будiвницmво, навть у найустшнш свог роки, вiдверmо не встигало за промисловим. Завдяки мантулящям iз громадською думкою негаразди, що походили вiд системних вад, вдалося персотфтувати, а устхи приписати сисmемi.
Ключовi слова: УРСР, робтничий клас, повоенна вiдбудова, iсmорiографiя, iсmорiя повсякденносmi
Вщносно новим напрямом в^чизняно! юторюграфп стала iсторiя повсякденносп. Дослщники вказують, що остання мае бути пщпорядкована головному завданню цього напрямку дослщження - вивчити все те, що оточуе людину (життевий св^) та як людина соцiалiзуеться в цьому свт i впливае на нього, вносячи певш змши не лише в матерiальний рiвень буття, а й у систему зв'язюв та стосунюв з шшими людьми.
Метою статп е аналiз рiвня розробки юторп повсякденного життя повоенного роб^ництва УРСР (1946-1965 рр.) нов^ньою украшською iсторiографiею.
Рiзнi аспекти, опосередковано тотожш з предметом нашого дослiдження, мiстяться в роботах Ю. Нiколайця [1], Ю. Лаевсько! [2], О. Додонова [3], В. Яремчука
[4].
Аналiзуючи причини невисокого рiвня життя представниюв повоенного робiтництва, украшсью дослiдники наголошують на тому, що головними з них стали не стшьки наслщки вiйни, скiльки юнування адмшютративно-командно! системи, яка перерозподiляла кошти передовсiм на користь важко! промисловосп та вiйськових програм, нехтуючи виробництвом товарiв народного споживання. Науковцi вiрно вiдзначили той факт, що основна увага в дiяльностi громадсько-полiтичних оргашзацш придiлялася iдеологiчним та виробничим, а не сощальним питанням. 1снуюча практика фшансування сощально! сфери, пiдпорядкування сощальних проблем виробничим у роботi державних та громадських об'еднань формували свщомють людини, для яко! матерiальнi блага не прюритетш [5, с. 116].
Дослщниця О. Iсайкiна показала широкий спектр параметрiв життевого рiвня мешканщв мiст Украши в перше повоенне десяташття, проаналiзувала 1'хне соцiальне життя, умови функщонування мiського господарства та змши, що вщбулися в украшських мiстах пiсля вiйни. Дослiдниця наголосила на надзвичайно складних умовах пращ мюького населення в повоенний перюд, яю поеднувалися з низьким рiвнем оргашзацп побуту робiтникiв. Особливо гостро постала тсля вiйни житлова проблема. За даними юторика, в першi повоеннi роки менше одше! юмнати на сiм'ю мали 15,6% мешканщв мют, одну кiмнату на ам'ю мали 60,9%, двi - 20,3% , три i бiльше - 3,2%. Пщ житло використано 2% дворових будiвель, 32% пiдвалiв, велика кшькють дахiв i землянок. Вiдбудовчi роботи розпочиналися вiдразу пiсля звшьнення за двома напрямками: ремонту вцшлих будинкiв i будiвництва нових. Розвивалося шдивщуальне будiвництво. Проте, як зазначила О. 1сайкша, темпи зростання житлового фонду все одно суттево вщставали вiд росту мiського населення. У той же час, за пюлявоенний перюд у мютах i селищах мюького типу, не дивлячись на труднощ^ вщновлено i побудовано понад 25 млн. кв. метрiв житлово! площi, яку отримували в першу чергу громадяни, вiднесенi до пшьгових категорiй [6, с. 181]. Доволi грунтовно в роботi О. !сайкшо'1' дослiджена проблема дозвiлля в першi повоеннi
роки, яка, як зазначила фахiвець, не актуальна в даний перюд для мюького населення, передуам через брак часу. Основними формами вщпочинку стали: читання газет (яких на початку 1950-х рр. в УРСР виходило понад 1200 назв), журналiв та книг; слухання радю (особливий iнтерес викликали лiтературно-драматичнi та музичш передачi); вiдвiдування кiнотеатрiв (перегляд кiнофiльмiв став однieю з найдоступшших форм культурного вiдпочинку); театрiв (в 50-х рр. ХХ ст. з розрахунку на кожш 100 чоловш театр вщвщували 37), музе'в, виставок, релшйних храмiв, участь у робот гурткiв художньо'' самодiяльностi, зрештою, безпосередне людське спiлкування. Цiлою подieю став перегляд телепередач, оскшьки телевiзор могла придбати лише незначна частина мюького населення [6, с. 187].
Ощнюючи матерiальне становище населення УРСР в повоенш роки, науковець Л. Ковпак велику увагу придшила характеристицi грошово'' реформи 1947 р., спрямовано'' на лшвщащю наслiдкiв вiйни у фшансово-грошовш сферi та й впорядкування. Вчена вщмтила, що пiд час вшни в обiгу збiльшилася кiлькiсть грошей, не забезпечених юнуючими державними коштовностями, посилилася iнфляцiя, до того ж на тимчасово окупованш територп виявилася велика частина фальшивих грошових знаюв. Реформа покликана змiцнити курс радянського карбованця. В цшому, Л. Ковпак позитивно ощнила реформу, пропонуючи розглядати п також з точки зору мобшзацп усiх ресурсiв задля якнайшвидшо'' повоенно'' вiдбудови. Особливу увагу юторик звернула на той факт, що ощнка деякими науковцями наслiдкiв грошово'1 реформи 1947 р. як тако'1, що «девальвувала карбованець '1 з'ша особистi заощадження» виглядае дещо спрощено. За оцiнкою дослiдницi, переважна бшьшють населення за роки вiйни просто-напросто грошових заощаджень не мала. Реформа 1947 р. вилучила лише грошi у того маленького прошарку населення, який накопив значш суми за роки вшни нечесними шляхами [7, с. 28-29].
Дослщивши повоенний стан сощально-побутових умов життя населення Донбасу, науковець А. Саржан виявив факт того, що рiвень шфраструктури неадекватний внеску населення регюну у формування шдус^ально! потужност кра'ни. Держава, констатуе науковець, сповна використовуючи промисловий потенщал регiону, залишалася байдужо'' до буденних проблем його мешканщв. Працюючи на всю крашу, забезпечуючи i'i економiчну мiць Донбас за рiвнем забезпечення населення сощально-побутовими послугами займав одне з останшх мiсць у республщ [8, с. 326]. Висв^люючи стан життя населення регiону в умовах голоду 1946-1947 рр., А. Саржан встановив, що для оргашзацп безкоштовного харчування населення постраждалих райошв республши союзний уряд дозволив видшити грошову допомогу, а також продукти харчування. Однак у цшому ставлення центрально'' влади досить стримане: грошова «допомога» надавалася в кредит пщ вщсотки з величезним запiзненням, до того ж вдвiчi менша шж необхiдно [8, с. 330]. Ощнюючи життевий рiвень трудiвникiв Донбасу протягом 50-60-х рр., дослщник А. Саржан вщмтив ряд численних соцiальних заходiв, якi сприяли пiдвищенню життевого рiвня i полiпшенню побуту. Однак, як зазначив юторик, загалом соцiально-побутова сфера як i ранiше залишалася ще нерозвинутою, а добробут людей утримувався на мiнiмальному рiвнi [8, с. 337].
Дослщивши особливосп матерiально-побутових умов життя пращвниюв важко'' промисловостi Укра'ни в 1944-1956 рр. науковець I. Татаршов встановив, що для дослщжуваних рокiв характерним явищем став невисокий рiвень добробуту трудящих. За пщрахунками I. Татарiнова, лише 13% пращвниюв важко'' промисловостi мали достатнi для повнощнного життя доходи. Визначення реально'' кутвельно! спроможност та рiвня споживання продуктв харчування й промислових товарiв дозволило iсторику дiйти висновку, що протягом 1944-1956 рр. головна ознака роб^ничого середовища це тотальна бщнють. Середньостатистичний роб^ник важко''
шдустрп мав щомiсячну зарплату в po3Mipi 900-1000 крб. За умов юнування високих цiн на продукти харчування та промисловi товари такий рiвень доходiв не забезпечував умов для повнощнного iснування. Проведена фшансова реформа 1947 р. та систематичш зниження цiн дещо пом'якшили матерiальну скруту робiтничих родин. Як констатуе I. Татарiнов, вiд початку 1950-х рр. вщзначено стабiльне зростання рiвня заробiткiв украшських робiтникiв та службовщв. Так, за перше тслявоенне десятилiття заробiтна плата працiвникiв важко'1 шдустрп зросла на 20-25%. Однак науковець все одно прийшов до висновку, що бщнють у роб^ничому середовищi залишалася достатньо високою. На 1956 р. три чверт роб^ничих родин мали доходи нижче за межу бщносп [9, с. 182].
В пращ дослщника В. Вовка проведений комплексний аналiз та висв^леш особливостi побуту й дозвiлля населення Украши, яке проживало в мютах районного пщпорядкування в повоенний перюд. Науковцем встановлено, що протягом двох повоенних десятилт вщбуваеться постiйне зростання житлового будiвництва, спорудження нового житла i заохочення громадян будувати його власними силами. Нестачу харчових продук^в юторик пояснюе тим, що значна ïx кiлькiсть вивозилася за межi республiки, а перебоï з постачанням м'яса, молока, кондитерських виробiв тощо стало наслiдком кризи колективного сшьського господарства. Окремо зупинився дослiдник на характеристик медичного забезпечення населення мют, яке поступово покращувалося, знижувався рiвень загальноï заxворюваностi. У той же час науковець констатував високий рiвень професшних захворювань та виробничого травматизму, нестачу багатьох необхщних лiкiв та квалiфiкованого лiкарського персоналу. На переконання В. Вовка основними причинами цих кризових явищ став залишковий принцип фшансування охорони здоров'я, слабка матерiальна база лшувальних установ, недостатне забезпечення житловими умовами медпращвниюв, що породжувало плиннють кадрiв [10, с. 11].
В пращ дослщника О. Лук'янця проаналiзований процес становлення та розвитку мюь^' сощальноï iнфраструктури та з'ясоваш матерiально-побутовi умови життя мiського населення УРСР протягом 50-х - середини 60-х рр. Науковець довiв, що розвиток житлового будiвництва став прюритетним напрямом сощально'1' полiтики партiйно-державного керiвництва, яка спричинила своерiдну «житлову револющю». Важливим аспектом у вирiшеннi житлово'1' проблеми став розвиток iндивiдуального будiвництва та житлово-будiвельноï кооперацп. О. Лук'янець з'ясував, що державна торпвля займала провщне мiсце в системi постачання продуктами харчування та товарами широкого вжитку жшешв мют. Науковець зазначив, що у зв'язку з особливостями адмшютративно-планово'1' економши СРСР, прюритетом у розвитку важко'1' промисловосп над легкою та нестабшьним приростом сiльськогосподарськоï продукцп, попит населення на необxiднi товари задовольнявся недостатньо. Дослщник встановив, що в системi соцiально-економiчниx заxодiв партшних та державних органiв влади, яю спрямованi на покращення забезпечення продуктами харчування мюького населення, важливим елементом являлося громадське харчування. Проте владi так i не вдалося досягти поставлено! мети - зробити громадське харчування масовим, зручним та випдним для населення. Вченим уточнено, що мережа закладiв побутового обслуговування в основному розмщувалася у великих промислових та обласних мютах УРСР, виявлено, що недостатне фшансування та погана матерiально-теxнiчна забезпеченють гальмували розвиток сфери побутового обслуговування та зумовили ïï значне вщставання вщ темтв житлового будiвництва [11, с. 13].
Великий доробок, присвячений змалюванню соцiально-побутовоï сфери повоенного життя громадян УРСР належить перу дослщнищ О. Янковськш. Провiвши грунтовний аналiз науковець довела, що за неймовiрно низького стартового рiвня
сощально-побутово'' сфери, вiдносно швидке зростання економiки, що вiдбувалося в 1947-1948 рр. за рахунок мштаризаци i розбудови важко'1 шдустрп забезпечене цшю тяжких страждань пересiчних роб^ниюв. Вiдмiну картковоï системи дослiдниця охарактеризувала як непродуману внаслщок вiдсутностi належних товарних запасiв, яку безуспiшно намагалися скоригувати кiлькаразовим пiдвищенням цiн на товари першоï необхiдностi. 1сториком негативно ощнеш грошова реформа 1946 р. та регулярш розмiщення державних позик. О. Янковська вважае занадто оптимютичним твердження про те, що тсля завершення вiйни радянський народ перейшов до мирного життя. Науковець вщмтила, що економiка жодним чином не втратила мобшзацшного характеру, в державному управлшш панували методи командного адмшютрування, задля кращоï керованостi насаджувалася психолопчна атмосфера буття у ворожому оточенш, абсолютноï домiнантностi загальноï мети i мiзерностi окремоï людини-гвинтика, яка певноï значущостi набувала лише участю в справi досягнення toï загальноï мети [12, с. 49]. Вчена дшшла узагальнюючого висновку, що рiвень соцiально-побутовоï сери в повоенне двадцятирiччя забезпечений виключно на мiнiмальному рiвнi. I у той же час будь-яке зрушення подавалося як безмiрна турбота партл i уряду про свш народ.
Оцiнюючи радянську модель економши, сучаснi вiтчизнянi дослiдники пщкреслюють, що вона вiд самого свого початку воешзована. Такою вона залишалася i в повоенному двадцятирiччi. Значш людськi, матерiально-фiнансовi та науково-техшчш ресурси сконцентрованi спочатку на створенш ядерно'' i термоядерно' збро'', а тзшше - на засобах ïï доставки. На це держава видшяла колосальнi кошти. У всiх оборонних галузях прискореними темпами збiльшувалася чисельшсть робiтникiв i службовцiв, зростали виробничi потужностi. У масовiй кiлькостi створювалися спецiалiзованi науково-дослiднi iнститути, лабораторп, конструкторсью бюро. Вiйськова галузь розбудовувалася за рахунок скорочення споживання населення. Радянсью люди продовжували жити iз «затягненими пасками». Вiдповiдно вченi пов'язують саме з цим поглиблення в суспiльствi сумнiвiв в ефективностi системи, дощльносп таких жертв у мирний час, формування у молодi критичного мислення щодо полiтичноï лшп керiвництва держави.
Отже, нов^ня украшська iсторiографiя прийшла до висновку, що внаслiдок тогочасних хоч обмежених i непослщовних, але позитивних реформ, реальнi доходи громадян зросли, що створювало унiкальнi передумови для розширення внутрiшнього ринку. З шшого боку, керiвництво продовжувало надавати перевагу розвитковi важкоï та «середньо"» промисловостi, рiзного штибу вiйськовим програмам, куди спрямовувало переважну частину коштв державного бюджету, тодi як легка i харчова промисловють розвивалися за залишковим принципом. Результатом закономiрно став тотальний дефщит - харчових продукпв, товарiв широкого вжитку, товарiв першо" необхiдностi, - що не могло не збурювати масового невдоволення. Житлове будiвництво, навiть у найуспiшнiшi сво" роки, вiдверто не встигало за промисловим. Завдяки маншулящям iз громадською думкою негаразди, що походили вщ системних вад, вдалося персонiфiкувати, а устхи приписати системi.
Список використаноУ л1тератури
1. Нiколаець Ю. О. Суспiльно-полiтичнi процеси в УРСР другоï половини 1940-х
- першоï половини 1960-х роюв: укра1нська iсторiографiя : дис. ... докт. iCT. наук : спец. 07.00.06 / Юрш Олексшович Нiколаець; Ки1вський нацiональний ун-т iм. Т. Шевченка.
- Кшв, 2008. - 481 с. ; Nikolaiets Yu. O. Suspilno-politychni protsesy v URSR druhoi polovyny 1940-kh - pershoi polovyny 1960-kh rokiv: ukrainska istoriohrafiia : dys. ... dokt. ist. nauk : spets. 07.00.06 / Yurii Oleksiiovych Nikolaiets; Kyivskyi natsionalnyi un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2008. - 481 s.
2. Лаевська Ю. В. Перетворення в економiцi Украши в 1953-1964 рр.: iсторiографiя проблеми : дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.06 / ЮЮшя Вггалпвна Лаевська; Донецький нащональний ун-т. - Донецьк, 2008. - 218 с. ; Laievska Yu. V. Peretvorennia v ekonomitsi Ukrainy v 1953-1964 rr.: istoriohrafiia problemy : dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.06 / Yuliia Vitaliivna Laievska; Donetskyi natsionalnyi un-t. -Donetsk, 2008. - 218 s.
3. Додонов О. Ф. Нове бачення перюдизацп юторп радянського роб^ничого класу i його юторюграфп / О. Ф. Додонов // Культуролопчний вюник Нижньоï Наддншрянщини. - 2002. - Вип. 8. - С. 67-74 ; Dodonov O. F. Nove bachennia periodyzatsii istorii radianskoho robitnychoho klasu i yoho istoriohrafii / O. F. Dodonov // Kulturolohichnyi visnyk Nyzhnoi Naddniprianshchyny. - 2002. - Vyp. 8. - S. 67-74 ;
4. Яремчук В. Минуле Украши в юторичнш наущ УРСР пiслясталiнськоï доби / В. Яремчук. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академiя», 2009. - 526 с. ; Yaremchuk V. Mynule Ukrainy v istorychnii nautsi URSR pisliastalinskoi doby / V. Yaremchuk. - Ostroh : Vyd-vo Nats. un-tu «Ostrozka akademiia», 2009. - 526 s.
5. Украша: друга половина ХХ столiття : нариси юторп / П. П. Панченко, М. Р. Плющ, Л. А. Шевченко та ш. - Кшв : Либщь, 1997. - 352 с. ; Ukraina: druha polovyna KhKh stolittia : narysy istorii / P. P. Panchenko, M. R. Pliushch, L. A. Shevchenko ta in. - Kyiv : Lybid, 1997. - 352 s.
6. Гсайкша О. Д. Побут i дозвшля мюького населення Украши в повоенний перюд (1945-1955 рр.) : дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.01 / Олена Дмитрiвна Гсайкша; Нащональний педагопчний ушверситет iменi М. П. Драгоманова. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - 240 с. ; Isaikina O. D. Pobut i dozvillia miskoho naselennia Ukrainy v povoiennyi period (1945-1955 rr.) : dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Olena Dmytrivna Isaikina; Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova. -Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2005. - 240 s.
7. Ковпак Л. В. Соцiально-побутовi умови життя населення Украши в другш половиш ХХ ст. (1945-2000 рр.) / Л. В. Ковпак. - Кшв : Гн-т юторп Украши НАНУ, 2003. - 250 с. ; Kovpak L. V. Sotsialno-pobutovi umovy zhyttia naselennia Ukrainy v druhii polovyni KhKh st. (1945-2000 rr.) / L. V. Kovpak. - Kyiv : In-t istorii Ukrainy NANU, 2003. - 250 s.
8. Саржан А. О. Змши в соцiально-економiчнiй сферi Донбасу. Друга половина 40-х - кшець 80-х рр. ХХ ст. : дис. ... докт. ют. наук : спец. 07.00.01 / Саржан Анатолш Опанасович; Донецький нащональний ушверситет. - Донецьк, 2004. - 567 с. ; Sarzhan A. O. Zminy v sotsialno-ekonomichnii sferi Donbasu. Druha polovyna 40-kh - kinets 80-kh rr. ХХ st. : dys. ... dokt. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Sarzhan Anatolii Opanasovych; Donetskyi natsionalnyi universytet. - Donetsk, 2004. - 567 s.
9. Татаршов I. G. Матерiально-побутовi умови життя пращвниюв важ^ промисловосп УРСР у 1944 - 1956 рр. : дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.01 / Ггор Gвгенович Татаршов; Схщноукрашський нащональний ушверситет iм. В. Даля. -Луганськ, 2010. - 218 с. ; Tatarinov I. Ye. Materialno-pobutovi umovy zhyttia pratsivnykiv vazhkoi promyslovosti URSR u 1944 - 1956 rr. : dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Ihor Yevhenovych Tatarinov; Skhidnoukrainskyi natsionalnyi universytet im. V. Dalia. -Luhansk, 2010. - 218 s. ;
10. Вовк В. М. Побут та дозвшля мюького населення Украши в 50-80-х роках ХХ столгття : автореф. дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.01 / Вгталш Миколайович Вовк; Нащональний педагопчний ушверситет iм. М. П. Драгоманова. - Кшв, 2007. -20 с. ; Vovk V. M. Pobut ta dozvillia miskoho naselennia Ukrainy v 50-80-kh rokakh ХХ stolittia : avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Vitalii Mykolaiovych Vovk; Natsionalnyi pedahohichnyi universytet im. M. P. Drahomanova. - Kyiv, 2007. - 20 s.
11. Лук'янець О. А. Сощальш умови життя MicbKoro населення Украшсько! РСР (1950-Ti - середина 1960-х рр.) : автореф. дис. . канд. ют. наук : спец. 07.00.01 / Олексш Анастасович Лук'янець; Ки!в. нац. ун-т iM. Т. Шевченка. - Ки!в, 2012. - 16 с. ; Lukianets O. A. Sotsialni umovy zhyttia miskoho naselennia Ukrainskoi RSR (1950-ti -seredyna 1960-kh rr.) : avtoref. dys. . kand. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Oleksii Anastasovych Lukianets; Kyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2012. - 16 s.
12. Янковська О. Сощально-побутова сфера життя громадян УРСР як вщбиток прюритетив держави вщ початку повоенно! вiдбудови до кiнця «вщлиги» / О. Янковська // Украша XX ст.: культура, щеолопя, полiтика.- 2014. - Вип. 19. - С. 20-53 ; Yankovska O. Sotsialno-pobutova sfera zhyttia hromadian URSR yak vidbytok priorytetiv derzhavy vid pochatku povoiennoi vidbudovy do kintsia «vidlyhy» / O. Yankovska // Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka.- 2014. - Vyp. 19. - S. 20-53
Стаття надiйшла до редакцп 02.12.2017 р.
D. Nefyodov
MODERN UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY OF EVERYDAY LIFE OF UKRAINIAN SSR WORKING CLASS (1946-1965)
The purpose of the article is to analyze the level of development of the history of the Ukrainian SSR postwar working class's everyday life (1946—1965) by the modern Ukrainian historiography.
It has been established that the modern Ukrainian historiography came to the conclusion that as a result of the reforms, though limited and inconsistent but positive, real incomes of citizens grew, which created unique prerequisites for the domestic market expansion. On the other hand, the government continued to favor the development of heavy and medium-scale industries, different types of military programs, which got most of the state budget, while light and food industry developed on a leftover principle. Not surprisingly, this resulted in a total deficit offood products, consumer goods, essential goods that could not but incite mass discontent. Housing construction, even in its most successful years, blatantly went behind the industrial one. Thanks to manipulations with public opinion, they managed to personify the troubles that happened due to the system's failures, and all the credit was taken by the system.
Key words: Ukrainian SSR, working class, postwar reconstruction, historiography, history of everyday life.
УДК 373.3/.5(477.62-2Маруполь) "187/191"
С.В. Новжова
ВНЕСОК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ПОВ1ТОВОГО ЗЕМСТВА У РОЗВИТОК ПОЧАТКОВО1 ШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ В МАРГУПОЛЬСЬКОМУ ПОВ1Т1 (70-i рр. Х1Х - початок ХХ ст.)
До^джено внесок Маpiупольського повтового земства у процеЫ становлення та розвитку закладiв початковог шшльног освти у Маpiупольському повiтi у 70-i рр. Х1Х - на початку ХХ ст. Визначено, що саме завдяки зусиллям земства значно розширюеться мережа початкових шкш та закладiв позашкшьног освти у повтi, розвиваеться жточа освта, починаеться pеалiзацiя завдання по запровадженню загальног початковог освти. Показано, що розгалужену мережу земських шкш у повiтi вдалося створити за короткий термт завдяки ефективнт ствпращ земства з органами м^цевого самоврядування. Яскравим прикладом такого ствробтництва
