CC BY
9
Keywords: Lviv, Greeks, Stavropigian Brotherhood in Lviv, Rzecz Pospolita, Orthodox Church.
УДК 930Л"1960/1980":316.343-058Л4(477)"1946-1965"
Д. В. Нефьодов
ВИСВ1ТЛЕННЯ СУСП1ЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНО1 АКТИВНОСТ1
ПОВОеННОГО РОБ1ТНИЦТВА УРСР (1946-1965 рр.) В РАДЯНСЬКШ НАУКОВ1Й Л1ТЕРАТУР1 ДРУГО1 ПОЛОВИНИ 1960-х - ПЕРШО1 ПОЛОВИНИ
1980-х рр.
Метою статт1 е анал1з ргвня висвтлення сустльно-пол1тично1 активност1 повоенного робтництва УРСР (1946-1965 рр.) в радянськй науковт лтератур1 другог половини 1960-х - першог половини 1980-х рр.
Встановлено, що радянська лтература другог половини 1960-х - першог половини 1980-х рр. малювала далеку в1д реальностг картину полтичного життя СРСР. Полтична система радянського сустльства характеризувалася в працях Iсторитв I сустльствознавщв такими рисами, як «гармонтна взаемод1я I чтка оргатзащя д1яльност1 кожног ланки», «неухильне розширення демократа, прав I повноважень Рад, громадських оргатзацт, забезпечення соц1ал1стично1 законност1 I прав громадян». Зазначалося, що в умовах «розвинутого сощал1зму» полтична оргатзащя сустльства «набувае загальнонародний характер». 1й притамант «гдейно-полгтична едтсть вс1х клаЫв I верств сустльства» I «оргатчна едтсть полтичног влади I працгвникгв».
У цт областг дослгджень як н1 в якт гншгй, вгдсутнгй реальний аналгз. Бюрократичний виконавчий апарат все бшьше в1дтискував в1д участ1 в управлтш виборш органи державних I громадських оргатзацт. В1дбувалося фактичне в1дсторонення трудящих, робтничого класу в1д процесу вироблення та реал1заци полтики.
Ключовi слова: УРСР, робтничий клас, повоенна вгдбудова, гсторгографгя, сустльно-полтичне життя
Радянсью юторики друго! половини 1960-х - першо! половини 1980-х рр. велику увагу придшяли висв^ленню суспшьно-пол^ично! активносп робггниюв. Ид даним термшом радянська юторична наука розумша «якосп його особистосп, яю, проявляючись в справах, вчинках, поведшщ i дiяльностi в сферi сощально-пол^ичних вщносин, характеризували його не тшьки як пращвника, а й як громадянина сощалютичного сустльства, члена колективу, громадських оргашзацш» [1, с. 163].
Метою статл е анашз рiвня висвтлення суспшьно-пол^ично! активносп повоенного робтництва УРСР (1946-1965 рр.) в радянськш науковш лiтературi друго! половини 1960-х - першо! половини 1980-х рр.
Рiзнi аспекти, опосередковано тотожш з предметом нашого досшдження, мютяться в дисертащях Ю. Нколайця [2], Ю. Лаевсько! [3], працях О. Додонова [4], В. Яремчука [5], Я. Грицака [6].
За ощнкою радянських вчених, суспшьно-пол^ична актившсть роб^ниюв виявлялася в !хньому великому штересу до сощально! iнформацГ!, в цшеспрямоваш учасп в рiзних зборах, лекщях, заняттях в мережi партшно! i комсомольсько! освiти, а також в практичнш громадсько! дiяльностi, яка е, на переконання юториюв, вищим ступенем суспшьно-пол^ично! активностi [1, с. 164].
Характеризуючи процес розвитку радянського суспшьства, соцiолог I. Берхiн акцентував увагу на тому, що радянська держава в повоенне двадцятирiччя являла собою особливу форму класового союзу роб^ниюв, колгоспного селянства i сощалютично!' штел^енцп пiд керiвництвом робiтничого класу. На думку вченого, збереження пашвного становища робiтничого класу стало вищим типом демократа, тому що являло собою пролетарську демократ^ - демократ^ для трудящих, для переважноï бшьшосп суспiльства [7, с. 31]. Згщно марксистсько-ленiнськоï теорп, розвиток соцiалiстичноï державносп i переростання держави в громадське самоврядування е двома сторонами единого процесу вщмирання держави. Специфiка полггичного керiвництва робiтничого класу розглядалася радянськими щеологами як iсторично останнiй етап поличного керiвництва суспiльством взагалi, як тдготовка соцiально-економiчних, iдеологiчних, духовних передумов досягнення непол^ичних форм i методiв управлiння при комунiзмi. Особливо акцентовано даний вектор простежуеться в роботах другоï половини 60-х в умовах, коли входження в епоху комушзму розглядалося в найближчш перспективi. Основною формою учасп робiтничого класу в суспшьно-пол^ичному життi радянська iсторична наука вважала державно-пол^ичну форму, здiйснювану через Ради. Ця форма, на думку дослщника В. Кисельова, вiдiгравала виршальну роль i представляла пряме вираження ставлення всього робiтничого класу до всього колгоспного селянства i штел^енцп [8, с. 185]. За тдрахунками юторика В. Романцова, серед депута^в Верxовноï Ради Украïнськоï РСР II скликання (1947 р.) лише 27 роб^ниюв. Втiм пiсля прийняття ЦК КПРС спецiальноï постанови «Про полшшення дiяльностi Рад депутатiв трудящих i посилення ïx зв'язкiв з масами» (1957 р.) вже через два роки в березш 1959 р. до Верxовноï Ради УРСР обрано 105 роб^ниюв (23% депутат1в) [9, с. 202].
За тдрахунками авторiв фундаментальноï «кторп робiтничого класу Украшсь^' РСР» в складi мiсцевиx Рад депута^в трудящих УРСР, обраних у березш 1963 р., з 412 тис. депутатсв двi третини становили роб^ники i колгоспники, безпосередньо зайнят на виробництвi. Найактивнiшу участь взяли украшсью робiтники у виборах до мюцевих рад у березнi 1965 р., тсля яких майже наполовину обновився склад депута^в, а в мюьких Радах - бiльш як на 60% [10, с. 453].
Велике значення в працях радянських науковщв вщведено висв^ленню взаемовiдносин роб^ничого класу i партiйниx структур. Радянсью дослiдники не видiляють представникiв останньо'1' в окрему соцiальну групу, постшно акцентуючи увагу на нерозривному зв'язку роб^ниюв i правлячо'1' партп. Так, дослщник Я. Подпригорщук звернув увагу на забезпечення зростання питомо'1' ваги роб^ниюв в партiйниx структурах УРСР серед прийнятих кандидатами в члени КПРС з 16,6% в 1950 р. до 27,5% в III кварталi 1955 р. [11, с. 17]. У дисертаци А. Кондрацького вщзначено, що в найбшьших промислових центрах республши роб^ники становили бшьшють зарахованих в партiю. У 1964 р. в Донецькш, Запорiзькiй i Ворошиловградськш областях серед прийнятих в члени партп 50-60% робiтникiв. З середини 50-х - по середину 60-х рр. кшькють роб^ниюв в КПУ збшьшилася на 490 860 чол., а ïx питома вага в складi республ^^ь^ партiйноï оргашзацп зросла з 33,1% до 39,5% [12, с. 12].
Залучення людей фiзичноï пращ до учасп в управлшш суспiльством по лшп громадських органiв акцентовано висвiтлено радянськими науковцями. Шд термiном «громадська оргашзащя» в СРСР радянська наука мала на увазi «об'еднання радянських людей, створене вщповщно до ïx iнтересiв, з 1'хньо'1' волi, на засадах добровшьного членства та самоврядування, з метою розвитку ïx самодiяльностi i активносп, спрямованоï на будiвництво комушзму» [8, с. 187]. Аномальною особливютю функцюнування громадських органiзацiй в Радянському Союзi стало ïx повне пiдпорядкування партшним i державним структурам аж до злиття з ними. За
твердженням дослщника В. Кисельова, участь роб^ничого класу в громадських органiзацiях стало також найважливiшою формою здшснення його керiвництва в пол^ичнш сферi суспiльства.
Вiдповiдно до ршення листопадового (1962 р.) Пленуму ЦК КПРС утворений Комiтет партiйно-державного контролю ЦК КПРС i Ради МЫс^в СРСР. У республiках, краях, областях, мютах, районах створенi мiсцевi ком^ети партшно-державного контролю. На тдприемствах, будiвництвах, колгоспах, радгоспах, установах створен групи сприяння, а в цехах, дшянках, бригадах - пости сприяння партшно-державного контролю [7, с. 34]. На початку 1964 р. на тдприемствах, будовах, транспорт! УРСР дiяло 145 тис. груп i поспв сприяння партдержконтролю, в яких працювало 825 тис. контролерiв. Вченi вщмтили, що органiзуючи перевiрку виконання директив парти i уряду, народнi контролери зосереджували свою увагу на виявленн й використанн резервiв промислового виробництва, змщненш дисциплiни [10, с. 454]. Втсм реальний механiзм впливу та результати не висв^леш.
Участь роб^ниюв у вихованнi молодого поколiння та оборонно-спортивнш роботi висвiтлювалась крiзь призму дiяльностi Всесоюзного добровiльного товариства сприяння армп, авiащi та флоту СРСР (ДТСААФ). Так, дослщник А. Кондрацький вщмтив, що в 1965 р. обласними оргатзащями республiки до ДТСААФ залучено вщ 57% до 69% населення [13, с. 128].
Окремим аспектом учасп роб^ничого класу в суспшьно-пол^ичному життi е дiяльнiсть профспшок. У 1958 р. значно розширет права низових профорганiзацiй в управлшш виробництвом, в полiпшеннi умов пращ та побуту роб^ниюв. 1м надано право учасп в розробцi виробничих плашв пiдприемств i установ, право заслуховувати доповвд керiвникiв пiдприемств i установ про виконання виробничого плану, зобов'язань за колективним договором, заходiв по оргатзаци i полiпшенню умов пращ, матерiально-побутового та культурного обслуговування роб^ниюв i вимагати усунення виявлених недолiкiв, а в разi необхщносп ставити перед вiдповiдними органiзацiями питання про усунення або покарання господарських керiвникiв, якi порушують ix закони [7, с. 25]. Розглядаючи профспшки як своерiднi «школи управлшня», радянсью iсторики трактували ix як «резервуар державно!.' влади взагалi i особливо господарсько-адмiнiстративного апарату» [14, с. 356]. Дослщник I. Берхш конкретизував цей процес, акцентуючи увагу на тому, що в першш половит 60-х рр. в управлшня профспшок перейшли питання охорони працi, сощального страхування, пенсiйного забезпечення, охорони здоров'я [7, с. 33].
Переxiд окремих функцiй державних органiв до громадських оргашзащй особливо помiтний у сферi громадського порядку. В 1965 р. в УРСР дiяло бiльше 30 тис. народних дружин, якi налiчували близько 2 млн. чол. В 1964 р. юнувало бiльше 36 тис. товариських судiв, з яких близько 13 тис. на тдприемствах, будовах i транспорт [10, с. 453].
Дослщнищ В. Селунська i Т. Сивоxiна висловили думку, що залучення широких мас роб^ниюв до управлшня виробництвом i всiм суспшьством сприяло ix участь у всенародных обговореннях документiв, що визначають основн напрямки економiчного i соцiально-полiтичного розвитку суспшьства [15, с. 73].
На переконання юторика В. Кисельова, люди, що вийшли з робiтничого класу, склали кютяк партiйного, державного, комсомольського, профспшкового, господарського апарату, вiйськовиx командних кадрiв, дiячiв науки i культури [8, с. 186]. У зв'язку з цим великий штерес представляе умовивщ вченого С. Сенявського, щодо формування вихщцями з робiтничого класу абсолютно ново'' штел^енцп - штел^енцп роб^ничо-селянсько", що виражае iнтереси робггниюв i стала ix повноважним представником на тих дшянках державного, економiчного, суспшьного i культурного
життя, де до оргатзованосп робiтничого класу необхiднi також вузькопрофшьт знання [16, с. 243].
Отже, радянська л^ература друго! половини 1960-х - першо! половини 1980-х рр. малювала далеку вiд реальностi картину поличного життя СРСР. Полiтична система радянського сустльства характеризувалася в працях юториюв i суспiльствознавцiв такими рисами, як «гармоншна взаeмодiя i чггка органiзацiя дiяльностi кожно! ланки», «неухильне розширення демократа, прав i повноважень Рад, громадських органiзацiй, забезпечення сощалютично! законностi i прав громадян». Зазначалося, що в умовах «розвинутого соцiалiзму» полiтична органiзацiя суспiльства «набувае загальнонародний характер». 1й притаманнi «iдейно-полiтична едшсть всiх класiв i верств сустльства» i «органiчна еднiсть пол^ично! влади i працiвникiв».
У цiй област дослiджень як нi в якш iншiй, вiдсутнiй реальний аналiз. Бюрократичний виконавчий апарат все бiльше вщтискував вiд участi в управлiннi виборт органи державних i громадських оргатзацш. Вiдбувалося фактичне вiдсторонення трудящих, роб^ничого класу вiд процесу вироблення та реалiзацii полiтики.
Список використано1 лггератури
1. Гелюта А. М. Социальный облик рабочего-интеллигента / А. М. Гелюта, В. И. Староверов. - Москва : Мысль, 1977. - 183 с. ; Gelyuta A. M. Sotsialnyy oblik rabochego-intelligenta / A. M. Gelyuta, V. I. Staroverov. - Moskva : Mysl, 1977. - 183 s.
2. Иколаець Ю. О. Суспшьно-пол^ичт процеси в УРСР друго! половини 1940-х -першо! половини 1960-х роюв: укра!нська iсторiографiя : дис. ... докт. ют. наук : спец. 07.00.06 / Юрш Олексiйович Иколаець; Кшвський нацiональний ун-т iм. Т. Шевченка.
- Ки!в, 2008. - 481 с. ; Nikolaiets Yu. O. Suspilno-politychni protsesy v URSR druhoi polovyny 1940-kh - pershoi polovyny 1960-kh rokiv: ukrainska istoriohrafiia : dys. ... dokt. ist. nauk : spets. 07.00.06 / Yurii Oleksiiovych Nikolaiets; Kyivskyi natsionalnyi un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2008. - 481 s.
3. Лаевська Ю. В. Перетворення в економщ Укра!ни в 1953-1964 рр.: iсторiографiя проблеми : дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.06 / ЮЮшя Вггалпвна Лаевська; Донецький нацiональний ун-т. - Донецьк, 2008. - 218 с. ; Laievska Yu. V. Peretvorennia v ekonomitsi Ukrainy v 1953-1964 rr.: istoriohrafiia problemy : dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.06 / Yuliia Vitaliivna Laievska; Donetskyi natsionalnyi un-t. - Donetsk, 2008. - 218 s.
4. Додонов О. Ф. Нове бачення перюдизаци юторп радянського роб^ничого класу i його юторюграфп / О. Ф. Додонов // Культуролопчний вюник. - 2002. - Вип. 8. - С. 6774 ; Dodonov O. F. Nove bachennia periodyzatsii istorii radianskoho robitnychoho klasu i yoho istoriohrafii / O. F. Dodonov // Kulturolohichnyi visnyk. - 2002. - Vyp. 8. - S. 67-74
5. Яремчук В. Минуле Укра!ни в юторичнш наут УРСР тслясталшсько! доби / В. Яремчук. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академiя», 2009. - 526 с. ; Yaremchuk V. Mynule Ukrainy v istorychnii nautsi URSR pisliastalinskoi doby / V. Yaremchuk. - Ostroh : Vyd-vo Nats. un-tu «Ostrozka akademiia», 2009. - 526 s.
6. Грицак Я. Укра!нська iсторiографiя. 1991 - 2001: Десяташття змш / Я. Грицак // Укра!на модерна : зб. наук. ст. - 2005. - Ч. 9. - С. 43-68 ; Hrytsak Ya. Ukrainska istoriohrafiia. 1991 - 2001: Desiatylittia zmin / Ya. Hrytsak // Ukraina moderna : zb. nauk. st.
- 2005. - Ch. 9. - S. 43-68
7. Берхин И. Б. Основные этапы развития советского общества / И. Б. Берхин. -Москва : Знания, 1967. - 62 с. ; Berkhin I. B. Osnovnye etapy razvitiya sovetskogo obshchestva / I. B. Berkhin. - Moskva : Znaniya, 1967. - 62 s.
8. Киселёв В. Н. Рабочий класс СССР - руководящая сила строительства коммунизма / В. Н. Киселёв. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1969. - 223 с. ; Kiselev V. N.
Rabochiy klass SSSR - rukovodyashchaya sila stroitelstva kommunizma / V. N. Kiselev. -Kazan : Izd-vo Kazan. un-ta, 1969. - 223 s.
9. Романцов В. О. Роб^ничий клас Укршнсько! РСР (1946-1970 рр.) / В. О. Романцов. - Кшв : Вид-во Кшв. ун-ту, 1972. - 219 с. ; Romantsov V. O. Robitnychyi klas Ukrainskoi RSR (1946-1970 rr.) / V. O. Romantsov. - Kyiv : Vyd-vo Kyiv. un-tu, 1972.
- 219 s.
10. Iсторiя роб^ничого класу Укршнсько! РСР у 2-х т. / I. О. Гуржш (вщп. ред.), Г. Д. Дiденко, О. С. Кудлай та ш. - Ки!'в : Наукова думка, 1967. - Т. 2. - 507 с. ; Istoriia robitnychoho klasu Ukrainskoi RSR u 2-kh t. / I. O. Hurzhii (vidp. red.), H. D. Didenko, O. S. Kudlai ta in. - Kyiv : Naukova dumka, 1967. - T. 2. - 507 s.
11. Подпригорщук Я. В. Рабочий класс Украины в период пятой пятилетки (19511955 гг.) : автореф. дис. ... канд. ист. наук : спец. 07.00.02 / Я. В. Подпригорщук ; АН УССР. Ин-т истории . - Киев, 1969. - 23 с. ; Podprigorshchuk Ya. V. Rabochiy klass Ukrainy v period pyatoy pyatiletki (1951-1955 gg.) : avtoref. dis. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.02 / Ya.V. Podprigorshchuk ; AN USSR. In-t istorii . - Kiev, 1969. - 23 s.
12. Кондрацкий А. А. Роль рабочего класса в общественно-политической жизни 1959-1970 гг. (На материалах Украинской ССР) : автореф. дис. ... канд. ист. наук : спец. 07.00.02 / Адольф Адольфович Кондрацкий; АН УССР. Ин-т истории. - Киев, 1975. -29 с. ; Kondratskiy A. A. Rol rabochego klassa v obshchestvenno-politicheskoy zhizni 19591970 gg. (Na materialakh Ukrainskoy SSR) : avtoref. dis. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.02 / Adolf Adolfovich Kondratskiy; AN USSR. In-t istorii. - Kiev, 1975. - 29 s.
13. Кондрацький А. А. Суспшьно-пол^ична актившсть роб^ничого класу Укра!'нсько!' РСР в умовах розвинутого соцiалiзму / А. А. Кондрацький. - Ки!'в : Наукова думка, 1978. - 159 с. ; Kondratskyi A. A. Suspilno-politychna aktyvnist robitnychoho klasu Ukrainskoi RSR v umovakh rozvynutoho sotsializmu / A. A. Kondratskyi. - Kyiv : Naukova dumka, 1978. - 159 s.
14. Рабочий класс СССР и его ведущая роль в строительстве коммунизма / Ц. А. Степанян, А. И. Арнольдов, Б. С. Маньковский и др. - Москва : Наука, 1975. -568 с. ; Rabochiy klass SSSR i ego vedushchaya rol v stroitelstve kommunizma / Ts.A. Stepanyan, A.I. Arnoldov, B. S. Mankovskiy i dr. - Moskva : Nauka, 1975. - 568 s.
15. Селунская В. М. Социально-политическое единство советского общества / В. М. Селунская, Т. А. Сивохина. - Москва : Мысль, 1982. - 206 с. ; Selunskaya V. M. Sotsialno-politicheskoe edinstvo sovetskogo obshchestva / V. M. Selunskaya, T. A. Sivokhina.
- Moskva : Mysl, 1982. - 206 s.
16. Сенявский С. Л. Изменения в социальной структуре советского общества 19381970 / С. Л. Сенявский. - Москва : Мысль, 1973. - 447 с. ; Senyavskiy S. L. Izmeneniya v sotsialnoy strukture sovetskogo obshchestva 1938-1970 / S. L. Senyavskiy. - Moskva : Mysl, 1973. - 447 s.
Стаття надшшла до редакцп 02.09.2017 р. D. Nefyodov
COVERAGE OF SOCIAL AND POLITICAL ACTIVITY OF UKRAINIAN SSR POSTWAR WORKING CLASS (1946-1965) IN SOVIET SCIENTIFIC LITERATURE OF THE SECOND HALF OF THE 1960S - EARLY 1980S
The purpose of the article is to analyze the coverage of social and political activity of the Ukrainian SSR postwar working class (1946-1965) in Soviet scientific literature of the second half of the 1960s - early 1980s.
We established that Soviet literature of the second half of the 1960s - early 1980s misdescribed the political life of the Ukrainian SSR. The political system of the Soviet society was characterized in the works of historians and social scientists by such features as
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 19_
"harmonious interaction and clear organization of each level", "steady expansion of democracy, rights and powers of councils and non-government organizations, enforcement of socialist legality and citizens' rights". It was noted that in the conditions of "developed socialism" the political organization of the society "is increasingly becoming national in nature ". "Ideological and political unity of all classes and strata of society " and "smooth unity of the political power and the working class" were peculiar to it.
This research area comparatively with others hasn't been analyzed. The bureaucratic authority more and more sidelined the elected bodies of state and public organizations from participation in state administration. The actual sideline of workers and the working class from the process ofpolicy formulation and implementation took place.
Keywords: Ukrainian SSR, working class, postwar reconstruction, historiography, social and political life.
УДК 316.728-054.73(=161.2)(430)"1945/1990"
О.А. Подобед
ПОВСЯКДЕННА МОБШЬШСТЬ ПЕРЕМ1ЩЕНИХ УКРАШЦ1В ПОВОСННО 3AX^HOÏ Н1МЕЧЧИНИ
Досл1джуеться повсякденна мобшьтсть перемщених украшщв у повоеннт 3axidniu Шмеччит. Визначено pi-зновиди повсякденног мобiльностi перемiщених украшщв. З'ясовано, як фактори впливали таускладнювали повсякденну мобшьтсть.
Ключовi слова: украшськ перемщет особи, Заxiдна Шмеччина, повсякденна мобшьтсть, транспорт, пошта.
Повсякденна мобшьнють перемщених украшщв, яю опинилися у повоеннш Захщнш Имеччиш, ще не була у полi зору досшдниюв, що й зумовлюе актуальнють розвщки. Автор ставить за мету проаналiзувати, яю фактори впливали та ускладнювали повсякденну мобшьнють перемщених украшщв. Автор спирався на теоретичш пращ закордонних досшдниюв Н. Антоново'1 та А. Данилово'1, У. Бека, Дж. Урр^ Проблема знайшла часткове висв^лення у пращ О. Ватлша. Основу джерельно'1' бази дослщження становили матерiали архiвiв i преси, спогади сучасниюв подш.
Проблема повсякденно'1 мобшьносп перебувае у полi зору переважно сощолопв, яю розробляють ïï теоретичнi основи. На думку шмецького соцiолога Ульрiха Бека, повсякденна мобшьшсть - мобшьнють мiж домом i робочим мюцем [2, с. 70]. Його британський колега Джон Уррi бшьш ширше дивився на проблему i вважав, що мобшьносп можуть бути тшесш, фiзичнi, вiртуальнi, уявнi та комунiкацiйнi [39, с. 135136]. Взявши за основу цю класифiкацiю, зокрема такий формальний критерш, як принципи подолання вщстаней, росiйськi дослiдницi Н. Антонова й А. Данилова виокремили наступш види повсякденно'1' мобiльностi: тiлеснi (фiзичнi) та вiртуально-комунiкацiйнi перемiщення [1]. Пщ час тшесно'1' мобiльностi iндивiду чи груш оаб доводиться змiнювати свое положення у фiзичному просторi i перетинати меж свого мiсця проживання. При цьому пересування здшснюеться як iз використанням, так i без використання транспортних засобiв. Вiртуально-комунiкацiйна мобшьнють передбачае використання техшчних засобiв, зокрема телефошв i комп'ютерiв, за допомогою яких можна реалiзувати повсякденну мобшьнють, швидко долаючи значнi вiдстанi. Зрозумшо, що перший вид мобiльностi потребуе порiвняно iз другим бiльших часових витрат.
