CC BY
11
Трихл1б В.1. \ Рихальська К, С,2
1 Укра1'нсы<а вмськово-медична академ!я, м, 1<и1в, Укра/на
2 Нац1ональний вмськово-медичний кл1н1чний центр «ГВКГ», м, Кит, Украина
Зсгстосування максисорбу у хворих на гостр1 кишков! ¡нфекцм
Актуалыпсть. Щд ендогенною штоксикащею (Е1) ро-зумють отруення оргашзму промгжними 1 юнцевими продуктами обмшу речовин унаслщок накопичення !х вище ф1зюлопчно1 норми у зв'язку з активащею катабо-Л1чних процеав при зниженш ендогенно! детоксикаци. Розвиваеться симпгомокомплекс, що характеризуе не-специф!чну адаптащйну реакцш макрооргашзму на ток-сичну мшробну агресш. Е1 мае виражений негативний вплив на перебгг хвороби 1 сприяе розвитку полюрганно! недостатносп. Даний синдром спостерггаеться при р1зних шфекцшних захворюваннях, у тому чист 1 при гострих кишкових шфекц1ях. До комплексно! дезштоксикацшно! терапи входять сорбенти (пол1фепан, вугшля активоване, кремнго дкжсид колощний). До сорбенив IV поколшня належать кремшев1 надвисокодисперсш сорбенти, що мають велику активну поверхню сорбцп (на 1 г речовини бшыпе шж 400 м2/г) — максисорб, атоксил. Даш сорбенти не адсорбують вггамши, мкроелементи, амшокислоти, воду, мають виб!рковють сорбци щодо найбшьш токсич-них великих молекул, що дозволяв виводити максималь-ну кшыасть шкздливих речовин, токсишв 1 патогенних м1крооргашзм1в. Сорбенти адсорбують надпишок бшру-бшу, сечовини, холестерину, лшщних комплекав, про-дукти розпаду алкоголю, метаболии, яи вщповщальш за розвиток ецдогенного токсикозу. Дан! препарати не по-рушують пристшкове травления, не пошкоджують сли-зову оболонку травного тракту. Шсля прийому всередину активна речовина не розщеплюеться 1 не всмоктуеться, швидко виводиться з оргашзму в незмшеному вигляд!.
Мета: дослцщти ефектившсть ентеросорбенту IV поколшня максисорбу при гострих кишкових шфекц1ях.
Матер1али та методи. Нами був проведений аналгз 68 медичних карт стацюнарних хворих на госгрий ен-тероколгг, яи лпсувались у 2018 р. у клЫщ шфекцшних захворювань НВМКЦ «ГВКГ». 1з них 32 хвор! були з до-слщжувано! групи, ява отримували в комплексному лгку-ванш максисорб, 36 — хворих !з контрольно! групи. Хвор! контрольно! групи отримували базову терапно: при легкому переб!гу йогурт по 1 т. 3 р. на добу, при середньотяжкому переб!гу — ципрофлоксацин по 500 мг 2 р. на добу, а та-кож симптоматичну та патогенетичну терапш — регщрон, внутр!шньовенно сольов! розчини, спазмолггики. Хвор! з дослщжувано! групи, кр!м дано! терапи, отримували також ентеральний сорбент максисорб. Сорбент максисорб при-значався по 1 фл. (2 г) 4 рази на добу протягом до 7 доб.
Результата. Як у дослщжуванш, так ! в контрольны груш переб!г хвороби був однаковий, ускладнень не розвинулось. У дослщжуванш груш з легким перебком було: 17 хворих ¡з легким перебтзм, 15 — ¡з середньо-
тяжким. У контрольнш rpyni — 19 хворих ¡з легким пе-peöiroM, 17 — i3 середньотяжким.
При проведенш бактерюлопчних дослщжень патогенно! флори в жодного хворого не отримано. За даними бактерюлопчних обстежень спалах!в гострих кишкових шфекцш, останшм часом переважно видь лялась умовно-патогенна флора. При даних спалахах спостеркалась подобна кл!н!чна картина, як у наших обстежених хворих. Так, у Bcix хворих були скарги на за-гальну слабисть, у 81,1 % — нудота, у 45,5 % — блюван-ня, у 54,5 % — бшь у живой, частота рщких випорож-нень — до 15 раз!в на добу, температура Tina в бшыпосп пащеипв при легких формах була або нормальною, або субфебрильною, при середньотяжкому nepeöiry — або фебрильною, або шретичною. При надходженн! на лпсування р!вень лейкоципв був: Me = 10,8 к Ю9/л (Q25= 6,1 х 109/л, Q75= 6,1 х Ю'/л, min = 3,9 х 109/л, шах = 18 х 109/л); кшьпсть гранулоциив: Me = 77 % (Q25 = 58,8 %, Q75 = 79 %, min = 50,7 %, max = 83 %); кшыасть паличкоядерних нейтрофшв: Me = 8 % (Q,5= 7 %, Q75= 9 %, min = 5 %, max = И %); сегментоя-дерних нейтрофиш: Me = 69 % (Q,s= 53,7 %, Q75= 71 %, min = 43,2 %, max = 79 %); л!мфоципв: Me = 16 % (Q,5= 14,3 %, Q7S= 34,6 %, min = 12 %, max= 43,7 %), мо-ноципв: Me = 6,6 % (Q1S= 5,6 %, Q75= 7,5 %, min = 3 %, max = 9,1 %). Коефщент нейтрофши/л1мфоцити при легкому nepeöiry був 1,86, при середньотяжкому — 3,2. Перед випискою (на 5-ту — 7-му добу перебування в CTartioHapi) були проведен! контрольш загальн1 анал1зи KpoBi, отримаш нормальн1 показники.
У досл1джуван!й rpyni при застосуванш максисорбу пор1вняно з контрольною групою бшьш швидко мина-ла загальна слабисть (протягом 2 даб, у контрольн!й — 3 доби), нудота (1 та 2 доби вцщовцщо), блювання (1 та 1 доба), вщбувалась нормал1зац!я рщких випорожнень (2,6 та 3,4 доби вцщовцщо). Неприемних вщчутпв при прийом1 препарату XBopi не вщм1чали.
Висновки. У комплекснш терапи гострих ентерокол!™ слщ використовувати новий ентеральний сорбент максисорб, що показав добр1 перенооишсгь й ефектившсгь.
Трихл1б B.l. \ Щур А,Б2, Зол/но С,В,3
1 Укранська в!йсы<ово-медична академ/'я, м, Khïb, Украна
2 ЕНйськово-медичний 1<л1н1чний центр Центрального репону, м. В1нниця, Укра'/на
3 Гарн1зонний госп'паль, м. Житомир, Украина
Випсадок ускдадненого перебгу бешихи
Актуалыпсть. Бешиха е гострим шфекцшним захво-рюванням, яке рщко реесгруеться серед вшськовослуж-бовщв. У бшьшосл випадпв спостер^аеться еритематоз-на форма з легким i середньотяжким nepeôiroM. У той же час в oci6 ¡з цукровим д1абетом, ал!ментарно-конститу-цшним ожиршням бешиха може мати тяжкий, ускладне-ний nepe6ir навиь Î3 розвитком летального кшця.
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
299
Мета: довести до л!кар!в шформацпо стосовно рщ-ких ускладнень бешихи.
Матер1али та методи. Наведено даш ¡сгори хвороби хворого, що лшувався з приводу бешихи, в якого за-хворювання ускладнилось сепсисом, тромбоембол1ею легенево! артерй (ТЕЛА), пневмошею, мюкардитом.
Результата. Хворий В., 34 роыв, надшшов на ;п-кування до гаршзонного госшталю 24.08.18 р. з приводу бешихи л1во! гомшки, еритематозно-геморапч-но1 форми. Через швтори години теля надходження на лшування у хворого з'явилась задишка, сатурацгя кисню — 64 %, хворий переведений у вщдшення реа-шмац!! та штенсивно! терапп. При надходженш в ре-ашмацт шд час розмови швидко виснажуеться, за-синае на нетривалий час, прокидаючись вщ задишки. За шкалою коми Глазго — 14 балгв. При огляд1 шыра та видим1 слизов1 оболонки блда, акроц1аноз. Температура тша 37,7 °С. Пульс 100 в 1 хв, АТ = 100/60 мм рт.ст. У легенях дихання везикулярне з жорстким вщ-тшком, р1зко ослаблене в нижшх вщдшах. Тони серця приглушен!, ритмгчш. Язик вологий, чисгий. Живи симетричний, безболшний, печшка +1,0 см з-пщ краю реберно! дуги. Селезшка не пальпуеться. В анал1з1 кро-В1 вщ 25.08.2018 р.: гем. - 177 г/л, ер. - 5,51 • 1012/л, лейк. - 17,8 • Ю'/л, п. - 59 %, с. - 21 %, л1мф. — 8%, м. — 3 %, ю. — 9 %, тромбоцити — 187 • 109/л; загаль-ний бшрубш — 10,4 ммоль/л, прямий — 2,3, непря-мий — 8,1 ммоль/л, сечовина — 6,7 ммоль/л, креати-шн — 108 ммоль/л, глюкоза — 5,9 г/л, АлАТ — 71,6 и/1, АсАТ — 88,4 и/1, ф1бриноген — 7,6 г/л, ф1бриноген В +, етанол1в тест +, активний час рекальцифша-ци — 56, протромбшовий шдекс — 84 %. За даними рентгенограми ОГП вщ 24.08.2018 р. — виражене по-силення легеневого рисунку, вщ 25.08 — ознаки л1во-б1чно! верхньочастково! пневмони 83, ознаки легенево! гшертензи. Виражена шфшыращя в середньобазаль-них вщдшах, монетопод!бш таш в проекци корен!в, кореш розпшреш за рахунок судин, куполи д!афрагми не в!зуал!зуються. Тшь серця значно розширена в поперечнику. ЕКГ вщ 24.08 — ритм синусовий, правиль-ний. ЧСС — 106 в 1 хв. ЕВС р!зко вщхилена вправо, повна блокада право! шжки пучка Гюа. Систол1чне перевантаження правих вщдшв. Синусова тах!кард!я. Запщозрен1 тромбоембол!я др!бних гшок легенево! артерй', ГПМК у басейш л1во1 середньомозково! артерй; гострий тромбофлебге глибоких вен л!во! нижньо! кшщвки на фон! еритематозно-геморапчно! форми бешихи. Хворий отримував антибактер!альну та симп-томатичну терапш. Через вщсутн1сть позитивного ефекту хворий реашмобшем 25.08.2018 р. перевезений до ЦВМКЦ. При надходженш скарги на загальну слаб-ысть, пом!рно виражену задишку при мшмальному ф!зичному навантаженн!, бшь в дшянщ гомшки. Св1-дом1сть ясна. Дифузний щаноз шюри обличчя, кистей рук, обох стоп. При аускультацп послаблене дихання у нижшх в!ддшах легень, справа поодиною сух! хрипи. Притупления перкуторного звуку. ЧД 20 в 1 хв. врО, — 88 %. Тони серця приглушен!, римчш Меж! серця не змпцеш АТ — 130/80 мм рт.ст.; Р8 — 90 уд. в 1 хв. Жи-
ви значно збшыпений в oö'eMi. Шва гомшка набрякла, шырн! покриви гшеремоваш ¡з синюшним вщлнком, контури гшеремп чш, шыра гаряча на дотик, болю-ча при пальпацп, по латеральн!й поверхн! у в/третиш вогнигца бульозне утворення, заповнене вмютом ге-морапчного характеру. По ходу велико! ширно! вени вщзначаеться гшерем!я та пастозшсть, збшьшений i болючий паховий л/в. Пастозшсть право! гомшки. Шва гомшка +2,5 см у пор!внянш з правою. В анал1з! кро-Bi вщ 25.08.2018 р.: АсАТ - 0,8 U/1, АлАТ - 0,78 U/1, загальний бшрубш — 47,66 мкмоль/л, креатин!н — 69 мкмоль/л, сечовина — 3,5 мкмоль/л; ф!бриноген А — 4,88, ф!бриноген Б — 17, протромбшовий шдекс — 77 %. МСКТ вщ 25.08.2018 р. - зл!ва в 3-му сегмент верхньо! часгки перибронх1ально визначаеться вог-нищева шфшьтрашя легенево! тканини за типом матового скла. Легенев! артерй noMipHO розширен!, д1а-метр загального легеневого стовбура — 42 мм, право! легенево! артерй — 29 мм, лгво! — 26 мм. Тромботичних мае у головних, часточкових, сегментарних артергях не виявлено. Висновок: МСКТ — ознаки лгвоб!чно! в/часточково! пневмони S3, ознаки легенево! rinep-тензи. Встановлений д!агноз: бешиха л!во! гомшки, еритематозно-геморапчна форма, первинна, усклад-нена л1мфанго!том, л!мфаден!том. Гострий тромбоз глибоких вен л1во! гомшки? Флегмона лгво! гомшки? Ппертон!чна хвороба I ст. Метаболгчна кард1ом!опат!я. Повна блокада пучка Пса. Агпментарно-конститущй-не ожир!ння III ст. Л!воб!чна верхньочасткова пневмо-шя. ДН I ст. За даними ЕКГ — повна блокада право! шжки пучка Пса. Хворий оглянутий шфекцюшетом, кардюлогом, пульмонологом, xipyproM. Призначене лшування: цефтр!аксон по 2 г 2 р/добу, левофлоксацин 500 мг/д, метронщазол 300 мл/д, диклофенак, гепарин — 25 тис. ОД/д, аброл, глюкоза, аспаркам, корв!-тин, тивортин. За даними УЗД вщ 27.08 — гепатоспле-номегал!я, збшьшення пщшлунково! залози, дифузш зм1ни пщшлунково! залози. На фон! лшування стан хворого був стабшьний (27.08.2018 р. — ЧД 24 в 1 хв; SpO: — 91—95 % на фот шгаляцГ! зволоженого кисня). В дшянц! л!во! гомшки набряк зберпався (+4 см в по-р!внянн! з правою гомшкою), шира багрового кольо-ру, по задньолатеральшй поверхн! е бульозн! елементи висипу (до 1,5 см), заповнеш серозно-геморапчною рщиною. Збер1гаються прояви л!мфанго!ту, регюнар-ного л!мфаден!ту. За результатами УЗД даних за тромбоз глибоких вен немае. Мюцево лшування за допомо-гою волого-висихаючо! пов'язки з розчином декасану та борно! кислоти. Отриманий позитивний D-димер. Р!шенням конешпуму л1кар!в встановлений д!агноз: гострий х!рурпчний сепсис (27.08.2018 р.). Бешиха ль во! гомшки, бульозно-геморапчна форма, первинна. Ускладнення: тромбоембол!я др1бних гшок легенево! артерй (24.08.2018 р.), шфаркт-пневмошя верхньо! частки (S3) л1во1 леген!, полюрганна недостатн!сть: ле-генева недостатн!сть II ст., токсична нефропатгя, токсична гепатопатгя, ДВЗ-синдром, фаза г!перкоагуляц1!. Гострий дифузний мюкардит, повна блокада право! шжки пучка Пса. СН I ст. Л!мфанго!т л!во! нижньо!
300
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
кшщвки. Cynyrai: гшертошчна хвороба I ст., стутнь 2, ризик 2. Атментарно-конституцшне ожиршня III ст.
Проведено корегування л1кування (змшена ан-тибактер1альна терашя, збшынена доза гепарину до 50 тис. ОД). У подалыному стан стабшьний, перюдич-но скарги на кашель, збериаеться задишка, дихання жорстке, хришв немае, ешзоди апное (30—40 с). Збшь-шуеться плогца гшеремй', з'являються нов1 бульозш елементи, заповнеш серозно-геморапчним вмютом. Рентгенографгя ОГП вщ 29.08.2018 р. — шфшьтра-щя S3 зл1ва зменшилась в розм1рах та штенсивнос-xi. 3 30.08.2018 р. спостерггаеться покрагцення стану, зменшуеться задишка, почервонгння та набряк гомш-ки. За даними МСКТ вщ 04.09.2018 р. — легенев1 поля прозор1, легеневий рисунок посилений через шдкрес-лення судин, корен1 легень структурш. Слщи рщини в л1вгй плевральшй порожнин1. За даними ЕхоКГ вщ 05.09.2018 р. — скоротлива здатшсть м1окарда ЛШ знижена. Ппоинез стшок ЛШ, дилатащя Bcix камер, початкова гшертроф1я ЛШ, ознаки вщносно! недо-статносл МК i ТК, пом1рний перикард1альний вип1т. 3 05.09.2018 р. значне покращення, дихання вшьне, задишки немае, ЧД 20 в 1 хв, Sp02 — 90 %. М1сцево рани шсля розкритгя бульозних елеменпв загоюються вторинним натягом без ознак загоення, зменшуеться набряк. 3 09.09.2018 р. стан хворого розцшюеться як задовшьний. Дихання везикулярне. Задишки немае. Гемодинам1чш показники задовшьних якостей. Температура тша стшко на нормальних цифрах. Гше-рем1я минула. Набряк м'яких тканин гомшки значно зменшився. В анал1з1 кров1 вщ 12.09.2018 р.: лейк. — 5,1 • 109/л, п. - 6 %, с. - 56 %, е, - 2 %, л. - 30 %, м. -6 %; в б/х анал1з1 кров1: АсАТ - 26 U/1, АлАТ - 24 U/1, загальний бшрубш — 15,6 мкмоль/л, креатинш — 69 мкмоль/л, сечовина — 3,8 мкмоль/л. 18.09.2018 р. хворий переведений на реабштацшне л1кування в гар-шзонний госшталь у задовшьному стань
Висновки. Слщ ураховувати в oci6 i3 групи ризи-ку, хворих на бешиху (з ал1ментарно-конститущйним ожиршням, цукровим д1абетом), на фош хвороби мож-лив1сть розвитку тяжких ускладнень.
Усачова О.В.1, Пахольчук Т.М.1, Конакова О.В.1, С/а/но е,А,\Дралова O.A.1, Ф!рюл!на О.М.2, Матвеева Т. Б.2
1 Державний мэаичний унверситет, м, ЗапорЫокя, Украина
2 Обласна iнфекцшна кл/'нмна л/корня м, ЗапорЫокя, Украина
Особливост! nepeöiry коровоТ ¡нфекцп у д1тей в перюд спалаху 2017-2018 рр. в Запор13ы<!й облает!
Актуальшсть. У резолюци 55-1 cecii Репонального комиету ВООЗ було внесено завдання про ел1мша-щю кору в Свропейському perioHi як пр1оритетне. Але
шеля перюду зниження випадйв кору у 2000—2006 рр. з 2008 року у Свропейському регюш гцор1чно спосте-рпають спалахи кору в окремих крашах. Починаючи з 2017 року 1 Украша залучилася до такого спалаху.
Мета: проанатзувати кл1н1ко-еп1демюлопчн1 осо-бливосп корово! ¡нфекцп у д1тей в перюд спалаху 2017—2018 рр. в Запор1зькш область
Матер1али та методи. Проведено ретроспектив-ний анал1з юпшко-ешдемюлопчних особливостей корово! шфекцп у 57 ди~ей, яи отримували лжуван-ня у боксованому вцццленш Обласно! шфекщйно! клШчно! л1карн1 м. Запор1жжя у 2017—2018 рр. Серед них було 23 (40,3 %) д1вчинки, 34 (59,6 %) хлопчики. Д1агноз кору встановлювали на пщстав1 клш1ко-еш-дем1олопчних даних та пщтверджували лабораторним методом: визначення наявносп ^М до в1русу кору за допомогою ¡муноферментного анал1зу кров1 (1ФА) при забор1 кров1 не раншге 5-го дня пер1оду висипан-ня. Серолопчне шдтвердження д1агнозу кору методом 1ФА вщбулося в 16 (28,07 %) дией. В шших пащенпв (41) вщм1чено исний ешдем1олопчний зв'язок з пщ-твердженими випадками кору в родин1 чи у дитячому колективг
Результати. В1к хворих коливався вщ 4 мюящв до 17 роыв: 6 д1тей (10,5 %) були в1ком до 1 року, 25 (43,8 %) — вщ 1 до 6 роыв, 26 (45,7 %) — старшого вку. Отже, превалювали пащенти, ян повинш були отри-матихоча б одну дозу вакцини, проте бшышеть хворих (88 %) в1ком старше року не були гцеплеш проти кору. Анал1з юпшчного переб1гу кору показав, що в ушх хворих в1н був типовим, у 52 (91 %) — середньо! тяж-косп 1 у 5 (8,7 %) — тяжким. Госпишпзащя 96 % датей, хворих на ыр, до стащонару вщбувалася на 3—5-й день вщ початку хвороби, тобто на перший день висипу, коли на гш з'являлась типова плямисто-папульозна висипка. Тшьки 4 % хворих дией, яи мали катаральн1 симптоми (ришт, кон'юнктивгг, плями Бельського — Фшатова — Коплика), були госштал1зован1 з осередка кору до появи висипу. Висипка у хворих датей тривала вщ 4 до 6 д1б, попм переходила в шгментацго в ус1х хворих. У бшыносп хворих (50 (87,7 %)) розвинулися ускладнення: у 5 (8,8 %) — пневмон1я, у 45 (78,9 %) — обструктивний бронхи. Бшыпе н1ж у половини дией (30 (52,6 %)) спостер1галась гепатомегал1я, що в 10 (17,5 %) супроводжувалася цитолиичним синдромом \ в 2 (3,5 %) — спленомегал1ею. У бшьшосп хворих (35 (61,4 %)) в загальному анал1з1 кров1 спостерцалась лейкопен1я (кшьисть лейкоципв — до 1,2 х 109/л), а в 3 (5,2 %) — лейкоцитоз з пщвигценням ШОЕ та ней-трофшьоз. У 8 (14,05 %) хворих на ыр дней вщм1ча-лось пщвигцення АЛТ вщ 1,2 до 2,01 тшьки у 2 — бшь-ше 3,5—3,7. Середнш л1жко-день становив 13—16 даб. Ус1 дии, що перебували на л1куванш в шфекщйному стацюнар1, були виписан1 з одужанням.
Висновки. В перюд спалаху кору хворши дшт р1з-них в1кових груп, ян не мали щеплення проти кору. Пщтвердження кору, особливо в дией першого року життя, вщбувалось завдяки виявленню специф1чних ^М у кров1 методом 1ФА.
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavskyoom.ua
301
