CC BY
44
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) УДК 343.9-055.2
В1КТИМН1СТЬ Ж1НОК: ПРОБЛЕМН1 АСПЕКТИ
Ткачова Олена Вiкmорiвна,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри кримтологи та кримтально-виконавчого права, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харшв e-mail: sunspring0805@gmail.com ORCID 0000-0002-4600-9268
Розглянуто проблему вiктимiзацiг особистостi жтки, роскрито особливостi формування вiдчуття страху у жтки та запропоновано шляхи гг виршення.
Ключов1 слова: в1ктимшсть; жертва; KprooBi центри; громадсью оргашзаци.
1ЖШ*Ж ! \ /Ц § -
Вступ. Передушм вкажемо, що проблема вштимност останшм часом належить до тих, що найчастше обговорюються. I це цшком лопчно, оскшьки
/ fW i/X \\ К1' гJprfiSy /шМ\А \
теоретично кожен громадянин (чи то можновладець, чи то перешчний
\ \\ \ I ft" { \\\ //м^^' »/I fit/ bi>\ /
громадянин) може стати жертвою злочину. Дшсно, за сучасних умов (на тл1
зубожшня, безробггтя i военних дш) не можна бути впевненим у тому, що
вдасться уникнути неприемних ситуацш i не стати жертвою кращжки, нападу
агресивно! чи нестримано! особи (наслщком чого е нанесення тшесних
ушкоджень). Звiсно, за тако! ситуацп слiд розробляти i вживати заходiв щодо
зниження ризику стати жертвою злочинних проявiв для всього населення, хоча
особливу увагу треба звернути все ж таки на т категорп громадян, як мають
пiдвищену вiктимнiсть. У цьому аспект додамо, що одшею з них, на жаль,
вважаються жiнки, i це, безумовно, викликае занепокоення.
У той же час необхщшсть вивчення гендерних аспектiв вiктимiзацil зумовлена також: а) зростанням кшькост жiнок, iнтегрованих в економiку, щоправда, частiше на гiрших умовах, шж чоловiки; б) збiльшенням навантаження на них; в) маргшаизащею жшочо! робочо! сили; г) розширенням
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6552
або, навпаки, зменшенням, навпъ обмеженням, можливост впливу жшок на процеси, що вiдбуваються в сощальному життi. Отже, юнуе нагальна потреба в тдвищенш якостi i рiвня соцiальноi захищеностi рiзних груп населення, передушм жiнок.
Аналiз лiтературних даних i постановка завдання досл1дження.
Принапдно вказати, що питання вiктимологii упродовж багатьох роюв вивчалися здебiльшого фахiвцями у галузi кримiнологii i кримшально!' психологи, серед яких: Ю. М. Антонян, Б. С. Братусь, В. Л. Васильев, М. Вольфганг, Г. Еленберг, М. I. Сшкеев, Д. В. Ривман, Л. В. Франк,
A. М. Яковлев та ш. Вжтимнють жертв шмейного насильства, якими частш за все стають жшки, i шляхи запобiгання цьому явищу розглядали Л. В. Багрш-Шахматов, А. Б. Блага, О. В. Бойко, Б. М. Головин, В. В. Голша,
B. В. Гончарук, В. Д. Губш, О. М. Гумш, О. М. Джужа, А. П. Закалюк,
7 /ТУ 1 / \ W II \V\ 41» \
А. В. Запорожцев, О. В. Ковальова, О. Г. Кулик, О. В. Лихачова, I. Г. Малкша-
Пих, Д. В. Ольшанський, I. М. Ткаченко, С. I. Халимон, В. I. Шакун та ш Жiнка
як жертва подружнього насильства була у цен^ уваги Н. Г. Опухова i
hr- J ' \ \\ t / / / N
О. G. Малолетня.
\ ^ \\ \ 1 \ \\ \ I /// Ii II /7// fift /
Мета статт1. Незважаючи на велику кiлькiсть публiкацiй iз питань вштимност жiнок, психологiчних механiзмiв вiктимiзацii особистостi жiнки, спробуемо провести теоретичний анаиз i висвiтлити особливостi формування у неi вiдчуття безпомiчностi, незахищеносп, страху.
Виклад основного матер1алу. Передушм вкажемо, що з позицiй
^/7/П{7ПГ1
фаивщв, якi дослiджують гендернi вщмшност жертв злочинiв (йдеться про I. А. Грабську [1], В. Н. Дружинина [2], М. В. Маркову [4]), жшки потребують особливого захисту й охорони вщ злочинних посягань перш за все через фiзiологiчнi особливост оргашзму, виконання ними найважлившо!' функцп -материнства.
Проте науковцi, а також практичш працiвники у сво!'х роботах, присвячених цiй проблемi, здебшьшого акцентують на необхiдностi усунення вшпмогенних факторiв i вжиття захисно-виховних заходiв щодо жiнок.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6553
Зрозумшо, у публжащях йдеться переважно про традицшш заходи профшактики, хоча й звернеш вони не на потенцшного злочинця, а на потенцшну потерпiлу [11-13]. Hi в кого не виникае сумнiвiв, що мета спшьна -не допустити, щоб жiнка стала реальною жертвою злочинного посягання. Щоправда i науковщ, i практики намагаються зробити анаиз характеристик жiночоi вiктимностi, але це частш за все стосуеться окремого виду злочишв. Такi напрацювання е важливими як для правоохоронно!' практики, так i для вирiшення ряду гострих сощокультурних проблем суспiльства, зокрема, у сферi сiм'i та шмейного виховання, соцiальноi допомоги нужденним, захисту прав людини. Однак рiдко хто розглядае окреслену проблему комплексно. У цьому контекст вважаемо за доцшьне вказати, що пiд час написання колективно1' монографп нами встановлено, що причини i умови, якi сприяють вчиненню злочинiв щодо жiнок, можна представити як певну сукупнiсть, яка складаеться з трьох груп взаемопов язаних i взаемодоповнюючих компонентш:
а) об'ективно iснуючi зовнiшнi обставини в !х едностi;
б) комплекс особистюних властивостей конкретного iндивiда, який
7 г- I I, Д \\ /ШЯ Г \л\\
вчинив злочин;
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/'s
в) вiктимологiчнi властивостi жiнки-жертви злочину (анатомо-фiзiологiчнi особливостi органiзму; специфiчнiсть психiчних процешв; вiковi особливостi та стан здоров'я; виконання материнських i соцiальних функцш; неналежнi умови соцiалiзацii й сощально1' адаптацп, як наслiдок, антисуспiльна спрямованють поведiнки).
^/7/П{7ПГ1
Розглянемо !х. Так, сучасна соцiально-економiчна ситуацiя сприяе незайнятост (пiдвищуеться рiвень безробiття) значно1' частини населення, зростанню таких негативних явищ, як пияцтво i алкоголiзм, яю, у свою чергу, призводять до загострення мiжособистiсних вiдносин. З ще1' причини, на наш погляд, жшки часто шддаються насильству. Зокрема, за статистикою, шмейш скандали часто провокуються самою потерпшою. Мотивами, як правило, виступають особист неприязнi стосунки на грунт пияцтва, сiмейних сварок, ревношдв, майнових суперечок. А якщо жертвою стае мати, то це переважно
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6554
через недолжи у вихованш, неуважне ставлення до дитини чи через зайнятють, чи з шших причин. Зайвий раз нагадаемо, що вплив шм!' мае велике значення для формування особистост злочинця, при цьому не останню роль вщграе саме мати [5; 6]. Вивчення особистост жшок-жертв показало, що вони вiдрiзняються схильшстю до зловживання спиртними напоями, запальним характером, низьким освпшм рiвнем. Наведене зайвий раз шдтверджуе що дп злочинця часто залежать не тiльки вiд його шдивщуальних особливостей i прагнень, а й вщ поведiнки потерпiлого, який сво1'ми необережними, аморальними i протиправними вчинками може створити кримшогенну обстановку, полегшити настання злочинного результату. Тому при аналiзi ролi конкретно1' життево1' ситуацп у вчиненнi злочину необхiдна всебiчна i об'ективна оцiнка поведiнки потерпшого.
Отже, механiзм злочину повинен розкриватися не тшьки через правопорушника, а й через жертву. Тшьки вивчивши злочинну поведiнку з урахуванням особи i поведiнки потерпiлого, можна вiднайти ефективнi заходи
попередження правопорушень i об'ективно виокремити адекватнi вчиненому
/X\\ //Д I \ л\\
заходи впливу [5; 7; 9].
^ V \ 1 it'" ' \\\ \ ' /// f' I ^
Крiм того, науковцi вважають, що жiнка з огляду на сво!
психофiзiологiчнi особливостi найбшьш схильна до стресу, неминучого в разi
вчинення вiдносно не1' злочину [4; 10; 12]. Додаткове психолопчне
навантаження вона отримуе при зверненш до правоохоронних оргашв iз
заявою. Як неодноразово наголошувалося i вченими, i практичними
^/7/П{7ПГ1
пращвниками, iснуюча система попереднього слщства i правосуддя не вiдповiдае вимогам ресощаизацп потерпiлого, замикаючись на завданш вiдшкодування матерiального збитку, заподiяного злочином. Бшьш того, часто жертвам злочишв доводиться стикатися з грубим, неетичним поводженням сшвробггниюв правоохоронно1' системи, тяганиною або порушеннями закону при розглядi заяв. Це лише деякi з тих причин i факторiв, чому суспшьство стае вiктимним. Як вище було зазначено, серед умов, яю сприяють зростанню злочинност, виокремлюють таю детермшанти, як стан економiки, яюсть життя,
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
освгги i виховання, нащональна безпека тощо. Таким чином, сощальними умовами зростання злочинност i прискоренню процесу вiктимiзацii суспiльства, на переконання Б. М. Головкiна, В. В. Голши та iн., виступають рiзке загострення соцiальних суперечностей, криза боротьби зi злочиннiстю, духовна криза [7-9].
До сказаного треба додати й те, що правоохоронна система в умовах недостатнього матерiального забезпечення не здатна повною мiрою протистояти злочинност, що захлеснула суспшьство. Неефективна дiяльнiсть iз боротьби зi злочиннiстю породжуе, у свою чергу, соцiальну недовiру, страх i заперечення права в цшому [Там само]. Цi фактори впливають на масову свiдомiсть, формуючи вштимнють конкретного iндивiда зокрема.
У подiбнiй ситуацп роль вiктимологiчноi профшактики стае вкрай необхiдною. З огляду на те, що держава не може повною мiрою здшснювати вштимолопчш профiлактику, то найбiльш ефективним напрямом, на наш погляд, е роз'яснювальна робота через засоби масово1' шформацп, правова пропаганда з метою зниження в суспiльствi вiктимологiчноi безграмотностi i
7 г / ' I \ \\ у. У // п \ \ л\\
ризикiв вштимолопчних ситуацiй.
^Ь» V \ 1 : \ \\ \ ' /// '' i
Виявленi в результатi дослiдження особливостi особистостi жiнки -
потерпiлоi вiд злочину, причини та умови ii вiктимiзацii, а також розроблеш на !х базi рекомендац^' щодо вдосконалення законодавства, дозволяе зменшити рiвень вiктимiзацii населення в цшому i жiнок зокрема.
При вивченш процесу вiктимiзацii жiнок особливу увагу варто придшяти
^/7/П{7ПГ1
проблемi страху перед злочиннiстю, бо практичш працiвники i науковцi (В. В. Голша, Б. М. Головкiн, М. В. Маркова та ш.) наголошують на юнуванш прямо пропорцiйного зв'язку мiж наростаючими тенденцiями страху перед злочиншстю i станом злочинностi в цшому [4; 5; 7]. Незважаючи на те, що чинний Кримшальний кодекс Украши мютить вичерпний перелж складiв злочинiв, якi посягають на життя, честь, гiднiсть i статеву недоторкашсть жiнок, так само як i iнших груп населення. Бшьш того, за законодавством переслiдуються будь-яю форми фiзичного i психiчного насильства щодо
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6556
особистосп. Так, виокремлюеться низка складiв конкретних злочишв проти жшки, тобто iснують норми, згiдно з якими настае кримшальна вiдповiдальнiсть за насильство. За мiжнародною термiнологiею таю злочини вважаються вчиненими «на mдставi статево!' ознаки».
Однак нинi склалася неоднозначна ситуацiя. З одного боку, завдяки ЗМ1 i телебаченню про бшьшють актiв насилля, зокрема i щодо жiнок, стае миттево вщомо суспiльству. Багато стало гучних справ, резонансних подiй. Це приемно, бо сустльство проти насилля. Проте юнуе й iнший бiк. Мова йде про те, що загострюеться вщчуття страху, а в його нагштанш вирiшальну роль вiдiграють саме засоби масово! iнформацii. Тому слiд вщмежувати безконтрольний потiк iнформацii про злочиннють. Гласнiсть у цiй сферi повинна реаизовуватися за належно! взаемодп i при тiснiй спiвпрацi з правоохоронними органами.
У той же час необхщно пам'ятати, що заходи щодо потерпшого, попри всю важливють вштимолопчно! профiлактики, ефективнi лише як доповнення цшеспрямованих заходiв профiлактичного впливу на ошб, вiд яких можна чекати вчинення злочину.
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
Обговорення результатiв. Враховуючи наведене вище, слiд визнати, що
^ V \ Ц it'" ' \\\ \ ' /// f' I ^
в умовах сьогодення вкрай важливим i своечасним е розгортання дiяльностi кризових центрiв. Саме вони можуть заповнити т бiлi плями, якi в даний час юнують у системi профшактики i надання допомоги жертвам насильства. Вважаемо за необхщне розглядати проблему насильства (як сексуального, так i
морального, фiзичного) проти жiнок у межах бшьш широко! проблеми
^/7/П{7ПГ1
насильства в суспiльствi в цшому. Крiм того, не можна забувати й про те, що обстановка в нашш кра!ш така, що единою реальною метою дiяльностi багатьох державних установ, громадських об'еднань i органiзацiй може бути тiльки ii стабiлiзацiя, тобто зменшення напруги, запоб^ання насильству. Хоча i подiбна постановка питання може розглядатися як невиправданий оптимiзм.
Вбачаеться, що при профшактищ насильства великi надп можна покладати саме на дiяльнiсть неурядових оргашзацш, якi надають допомогу як жертвам злочину, так i тим, хто ii невщкладно потребуе. Цей напрямок
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6557
особливо важливо в даний час, бо система профшактики злочинност, у тому чи^ i насильницько^ що дiяла в краiнi рашше, майже повнiстю зруйнована. Отже, варто вщнайти новi (можливо, громадськi, а не державш) форми профiлактики i запобiгання насильству, що, сподiваемося, посяде пдне мiсце в системi профшактики злочинност, що зараз розробляеться. Звюно, передусiм треба визначити правовий статус подiбного роду органiзацiй, нормативно закршити питань взаемодп з державними органами i правоохоронними вiдомствами.
Нарештi, необхщно знати реальну ситуацiю з поширенням в суспiльствi насильства в цшому i щодо жiнок зокрема. Тшьки на цiй основi можливе ресурсне забезпечення розроблюваних програм, спрямованих на припинення та профшактику насильства по вщношенню до жiнок. Для того, щоб забезпечити
розробникiв проблеми вичерпною iнформацiею, потрiбно мати несуперечливу i
/ ¿1 / У I 11 / v)\ V» \
повну систему даних, я^' наша офщшна статистика, на жаль, поки що не мае в
своему розпорядженш.
До того ж при розробленш i обгрунтуванш конкретних пропозицiй iз
7 г I )/ х \\ //я , \ Й
вдосконалення кримiнальноi та загальносоцiальноi статистики про жертв
^ i\ \ 1 ,••• • ■ \\\ ( I /// -\ 1 / I ^
злочинного насильства науковцям (рiзного фаху, тобто i психологам, i лшарям,
i правознавцям) i практичним пращвникам варто дiяти спiльно. Крiм цього, для
збору шформацп слiд використовувати й шш^ апробованi наукою i практикою
методики збору емпiричних даних, що дозволяють судити про масштаби
поширення в суспiльствi насильства. Одним iз таких добре вiдомих методiв е
^/7/П{7ПГ1
опитування населення. Через кризовi центри можна i потрiбно налагодити збiр iнформацii шляхом систематично проведення опитувань населення. Висновки. Шдсумовуючи, можемо зробити наступнi висновки.
1. Дп злочинця часто залежать не тшьки вщ його iндивiдуальних особливостей i прагнень, а й вщ поведiнки потерпiлого, який своiми необережними, аморальними i протиправними вчинками може створити кримшогенну обстановку, полегшити настання злочинного результату.
2. Сучасна правоохоронна система через об'ективш i суб'ективнi
причини не здатна повною мiрою протистояти злочинносл, що захлеснула суспшьство, а це впливае на масову свщомють, формуючи вштимшсть конкретного щдивща, зокрема жшки.
3. При вивченш процесу вiктимiзацii жшок особливу увагу варто придшяти проблемi страху перед злочиншстю, бо iснуе прямо пропорцшний зв'язок мiж наростаючими тенденщями страху перед злочиннiстю i станом злочинносл в цiлому
4. Гласнють у цiй сферi повинна реашзовуватися за належно1' взаемодп i при тюнш спiвпрацi з правоохоронними органами.
5. В умовах сьогодення вкрай важливим i своечасним е розгортання дiяльностi кризових центрiв.
Список лггератури:
1. Грабська I. А. Насильство в подружшх вщносинах. Практична психологгя та сощальна работа. 1998. № 9. С. 22-26.
2. Дружинин В. Н. Психология семьи. Москва: Изд-во КСП, 1996. 157 с.
3. Жшка в Укрш'ш: доповщь Четверто'1 всесв1тньо'1 конференцп з1 становища жшок. Пекш, 1995. 60 с.
4. Маркова М. В. Гендерное насилие и пути преодоления его последствий. Проблеми екстремальног псих1атри: матер1али наук.-практ. конф. «Платоновсью читання». 2000. С. 49-54.
5. Голша В. В. Сощальш та психолопчш чинники кримшолопчно'1 в1ктим1зац1'1 в Укра'1н1. В1сник Академи правових наук Украгни. 2007. № 3 (50). С. 185-193.
6. Головкш Б. М. В1ктимшсть як основна категор1я в1ктимологп. Журнал сх1дноевропейського права. 2015. Вип. 20. С. 6-13. URL: http://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2015/10/golovkin 20.pdf (дата звернення: 15.10. 2017).
7. Головкш Б. М. Вштимна поведшка жертв злочишв. Проблеми законност1. 2016. Вип. 135. С. 124-136.
8. Головкш Б. М. Злочиннють на вулицях та в шших громадських мюцях. Питання боротьби з1 злочинтстю / редкол.: В. I. Борисов та ш. 2013. № 26. С. 84-97.
9. Головкш Б. М. Кримшолопчне поняття в1ктим1заци. Науковий в1сник М1жнародного гумантарного утверситету. Сергя: Юриспруденщя. 2015. Вип. 15, т. 2. С. 93-96.
10. Головкш Б. М. Як стають жертвами злочишв. Проблеми законност1. 2017. Вип. 136. С. 161-172.
11. 1ващенко В. О. Торпвля жшками та д1тьми: (кримшолопчш та кримшально-правов1 аспекти боротьби): монограф1я. Кшв: Ат1ка, 2004. 112 с.
12. Конгрессы ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию: сб. материалов: в 3 кн. / НАПрНУ; НИИ изуч. пробл. преступности; кол. сост.: В. В. Голина, М. Г. Колодяжный; под общ. ред. В. В. Голины. Киев: Право Украины; Харьков: Право, 2013.
13. Наден О. В. Торпвля жшками як кримшально-правова та сощальна проблема сучасносп: монограф1я. Кшв: Ат1ка, 2004. 288 с.
14. Пособие для разработки законодательства по вопросам насилия в отношении
женщин Организация Объединенных Наций Нью-Йорк, 2010 г. ST/ESA/329. ООН. URL: http://www.un.org/womenwatch/daw/vaw/handbook/Handbook%20for%20legislation%20on%20V AW%20(Russian).pdf (дата звернення: 20.10.2017).
15. Туляков В. А. Виктимология: социальные и криминологические проблемы. Одесса, 2000. 336 с.
References
1. Hrabska, I.A. (1998). Nasylstvo v podruzhnikh vidnosynakh. Praktychna psykholohiia ta sotsialna rabota, 9, 22-26 [in Ukrainian].
2. Druzhinin, V.N. (1996). Psihologija sem'i. Moskva: Izd-vo KSP [in Russian].
3. Zhinka v Ukraini: dopovid Chetvertoy vsesvitnjoy konferentsiyi zi stanovyshcha zhinok. (1995). Pekin [in Ukrainian].
4. Markova, M.V. (2000). Gendernoe nasilie i puti preodolenija ego posledstvij. Problemi ekstremal'noi psihiatrii: proceedings of the Scientific and Practical Conference, 49-54 [in Russian].
5. Holina, V.V. (2007). Sotsialni ta psykholohichni chynnyky kryminolohichnoi viktymizatsii v Ukraini. Visnyk Akademiipravovykh nauk Ukrainy, 3 (50), 185-193 [in Ukrainian].
6. Holovkin, B.M. (2015). Viktymnist yak osnovna katehoriia viktymolohii. Zhurnal skhidnoievropeiskoho prava, issue 20, 6-13 URL: http://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/ 2015/10/golovkin_20.pdf [in Ukrainian].
7. Holovkin, B.M. (2016). Viktymna povedinka zhertv zlochyniv. Problemy zakonnosti -Problems of Legality, issue 135, 124-136 [in Ukrainian].
8. Holovkin, B.M. (2013). Zlochynnist na vulytsiakh ta v inshykh hromadskykh mistsiakh. Pytannia borotby zi zlochynnistiu. V.I. Borysov et al. (Ed.), 26, 84-97 [in Ukrainian].
9. Holovkin, B.M. (2015). Kryminolohichne poniattia viktymizatsii. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia, issue 15, vol. 2, 93-96 [in Ukrainian].
10. Holovkin, B.M. (2017). Yak staiut zhertvamy zlochyniv. Problemy zakonnosti -Problems of Legality, issue 136, 161-172 [in Ukrainian].
11. Ivashchenko, V.O. (2004). Torhivlia zhinkamy ta ditmy: (kryminolohichni ta kryminalno-pravovi aspekty borotby). Kyiv: Atika [in Ukrainian].
12. Kongressy OON po preduprezhdeniju prestupnosti i ugolovnomu pravosudiju: sb. materialov: v 3 kn. V.V. Golina, M.G. Kolodjazhnyj. (Eds.). (2013). Kiev: Pravo Ukrainy; Khar'kov: Pravo [in Russian].
13. Naden, O.V. (2004). Torhivlia zhinkamy yak kryminalno-pravova ta sotsialna problema suchasnosti. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
14. Posobie dlja razrabotki zakonodatel'stva po voprosam nasilija v otnoshenii zhenshhin Organizacija Objedinennyh Nacij N'ju-Jork. ST/ESA/329. OON. (2010). URL: http://www.un.org/womenwatch/daw/vaw/handbook/Handbook%20for%20legislation%20on%20V AW%20(Russian).pdf [in Russian].
15. Tuljakov, V.A. (2000). Viktimologija: social'nye i kriminologicheskie problemy. Odessa [in Russian].
Ткачова Е. В. Виктимность женщин: проблемные аспекты.
Проведен теоретический анализ научной проблемы виктимизации личности женщины, освещены особенности формирования чувства страха у женщины. Предложены пути ее решения.
Ключевые слова: виктимное поведение; жертва; кризисные центры; общественные организации.
Tkacheva О. V. Victimity of women: problem aspects.
The theoretical analysis of the scientific problem of the victimization of the woman's personality is carried out, the features of the formation of a woman's sense offear are highlighted.
The ways of its solution are suggested.
Keywords: victim behavior; victim; crisis centers; public organizations.
Надтшла до редколеги 209.11.2017р.
