CC BY
47
Оберемко Юлiя Олексмвна,
здобувач Науково-досл1дного ¡нституту вивчення проблем злочиннот ¡мен1 академ1ка В. В. Сташиса, Нацональна академя правових наук Украти, м. Харк1в e-mail: oberyulia@ukr.net ORCID 0000-0002-6948-25-17
doi: 10.21564/2414-990x.137.102157 УДК 343.8
В1КТИМОАОПЧНА ПРОФ1ЛАКТИКА УМИСНИХ УБИВСТВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ З КОРИСЛИВИХ
МОТИВ1В
Проанатзовано основт заходи вжтимологгчног профилактики умисних убивств, що вчиняються з корисливих мотивгв. Реалгзацгя зазначених заход1в сприятиме зниженню р1вня вгктимног схильност1 окремих категорий населення стати жертвами зазначених злочиню.
Ключовi слова: умист вбивства з корисливих мот^в; жертва злочину; вштимолопчна профшактика; запoбiжний вплив.
Оберемко Ю. А., соискатель Научно-исследовательского института изучения проблем преступности имени академика В. В. Сташиса, Национальная академия правовых наук Украины, г. Харьков.
e-mail: oberyulia@ukr.net ; ORCID 0000-0002-6948-25-17
Виктимологическая профилактика умышленных убийств, совершаемых из корыстных побуждений
Проанализированы основные мероприятия виктимологической профилактики умышленных убийств, совершаемых из корыстных побуждений. Рассмотрен комплекс мероприятий, реализация которых будет способствовать снижению уровня виктимной склонности отдельных категорий населения стать жертвами указанных преступлений.
Ключевые слова: умышленные убийства из корыстных побуждений; жертва преступления; виктимологическая профилактика; предупредительное воздействие.
Постановка проблеми. Одним i3 напрям1в запобиання вчиненню умисних убивств iз корисливих мoтивiв виступае вжтимолопчна профилактика. Кримшологи багато разiв звертали увагу на зазначений напрям профилактики злочишв, однак Тхт погляди рiзняться. Одш вчеш вважають вжтимолопчну профилактику окремим напрямом загальноТ профилактики, який визначаеться особливостями об'екта та предмета впливу. Об'ектом виступають oкремi особи
- потенцшш або вiктимiзованi потерпт, а предметом - конкретш вжтимоло-гiчнi фактори, тобто такi психолопчш властивостi особи, якi у свош сукупностi свiдчать про и вiктимогенну деформацiю. Метою вiктимологiчноí профiлактики е усунення таких деформацiИ з тим, щоб у подальшому запобiгти можливш вiктимiзацií [1, с. 184; 2, с. 68]. Iншi науковцi особливктю вiктимологiчного напряму профiлактики вважають спрямовашсть на зниження потенцшно'1 вiктимностi громадян шляхом проведення спещальних заходiв загальнопро-фiлактичного характеру, якi рiзняться за категорiями i групами населення; зниження потенцшно'1 вiктимностi конкретних громадян шляхом проведення щодо них профiлактичних заходiв; запобiгання повторнiИ вiктимiзацií громадян, потершлих вiд злочину [3, с. 15]. Загальний характер вжтимолопчного напряму запобтання злочинностi полягае у рiзноплановiИ дiяльностi сощаль-них iнститутiв, спрямованш на встановлення, усунення або неИтралiзацiю фак-торiв, обставин та ситуацш, що формують вiктимну поведiнку й обумовлюють учинення злочинiв; виявлення груп ризику та конкретних осiб з шдвищеним ступенем вiктимностi, вплив на них з метою поновлення й активiзацií 1'хшх захисних якостей, розроблення чи покращення засобiв захисту громадян вщ злочинiв i подальшо!' вiктимiзацií [4, с. 168].
Мета статтi полягае у визначенш й характеристик основних заходiв вiктимологiчноí профiлактики умисних убивств, що вчиняються з корисливих мотивiв.
Виклад основного материалу. Теоретично кожен громадянин, який прожи-вае у державi з певним рiвнем злочинностi, так чи iнакше ризикуе опинитися в ролi жертви злочину, у зв'язку з чим автоматично стае носiем потенцшно'1 вiктимностi [5, с. 3]. Тому головним завданням вштимолопчно*1 профилактики умисних вбивств з корисливих мотивiв, на нашу думку, повинна бути розробка i реалiзацiя заходiв, спрямованих на скорочення вжтимно1' схильностi окремих категорiИ населення стати жертвами зазначених злочишв.
Нерiдко виникненню i розвитку злочинного намiру, а також вчиненню злочину «сприяють» особист якостi потерпiлого, його поведiнка, спосiб життя, взаемини зi злочинцем, що безумовно повинно враховуватися при розробщ i реалiзацГí профiлактичних заходiв, спрямованих на скорочення вжтимно1' схиль-ност громадян. Саме тому аналiз особистюних якостей i поведiнки не тшьки злочинця, а й потерпiлого мае вельми вагоме значення.
Дослщити особу потершлого спробуемо спираючись на даш, що були отри-манi нами за результатами вибiркового узагальнення архiвних кримiнальних справ (кримiнальних проваджень), розглянутих мюцевими районними судами Украши за перюд 2011-2013 рр. Нами було вивчено 324 кримшальних проваджень, ввдповвдно до яких загальна кшьюсть загиблих унаслiдок учинення умисного вбивства з корисливих мотивiв становить 338 осiб.
Дослiдження показало, що iз загально!" кiлькостi потерпiлих особи чоловiчоí статi складають 72,6 %, ввдповщно жiночоí - 27,4 %. Вжовий розподiл потер-пiлих вiд умисних убивств з корисливих мотивiв виглядае наступним чином:
потерпШ у вщ до 18 роыв - 2,1 %; 18-24 - 5,2 %; 25-29 - 8,0 %; 30-39 -12,5 %; 40-49 - 26,4 %; 50-59 - 7,3 %; 60 роыв i старшi - 38,5 %. Отже даш свщчать, що бшьш за все вщ умисних вбивств з корисливих motobîb страждають люди зршого вжу.
За сощальним становищем i родом занять серед потершлих видшилися такi категорй населення: учш - 2,1 %; рiзнороби - 7,6 %; безробiтнi - 2,3 %; власники автотранспорту - 4,0 %; дрiбнi шдприемщ - 20,6 %; пращвники сфери торгiвлi - 24,9 %; пенсiонери - 38,5 %.
У ходi дослщження було з'ясовано, що 77,2 % жертв були рашше знайомi 3i злочинцем, вiдповiдно 22,8 % - один одного рашше не знали. За сво'1'м характером, вщносини мiж потерпiлим i злочинцем були: у 59,3 % - приятель-ськими; 7,9 % - родинними; 6,4 % - сусщськими, а у 3,6 % випадюв - дшовими. Отримаш данi спiввiдносяться з результатами проведеного нами анкетування засуджених, у ходi якого корисливi вбивцi також шдтвердили, що здебiльшого (66,6 %) вони були знайомi з майбутньою жертвою злочину. Таким чином, на основi даних проведених дослiджень можна виокремити категорй' осiб, якi можуть стати жертвами умисних вбивств з корисливих мотивiв.
Узагальнений портрет осiб, яю мають пiдвищений ризик опинитися у ролi жертв умисних вбивств з корисливих мотивiв, може бути такий. У бшьшост випадкiв - це особи чоловiчоï статi, рщше - жiночоï. Вiковi показники колива-ються у межах вiд 40 до 49 роюв (26,4 %), а також вщ 60 роюв i старшi (38,5 %). Важливе значення мае сощальне становище, яке обумовлюеться родом занять. Найбiльш «привабливими» виявляються особи, якi займаються шдприемниць-кою дiяльнiстю (20,6 %), мають вщношення до сфери торгiвлi (24,9 %), а також пенсюнери. Спробуемо пояснити, чому злочинщ жертвами злочишв обирають саме такi категорй' населення. Так, у достатньо зршому вщ бiльшiсть людей уже влаштованi у жита, мають певне сощальне становище, бшьш-менш ста-бiльнi матерiальнi прибутки, а вщтак i нажитi матерiальнi блага, на вiдмiну вiд молодшо!" вiковоï категорй'. До того ж представники сфери торгiвлi або малого бiзнесу безпосередньо пов'язанi з коштами, що в першу чергу береться до уваги злочинщв. Що ж стосуеться осiб пенсiйного вiку, то тут нападники виходять iз критерш фiзичноï слабкостi жертви, яка зазвичай не здатна на активний ошр. Найчастше пiд час нападу вони розраховують заволодгги пенсiйними випла-тами, яю люди похилого вiку, як правило, збертають вдома на «чорний день». Чимало потерпiлих вiд умисних убивств з корисливих мотивiв була рашше знайома зi злочинцями. Це пояснюе факт обiзнаностi останнiх про матерiальнi статки та iмовiрнi розмiри прибутку у разi вчинення злочину, а також сввдчить про те, що потерпШ i нападники можуть бути приблизно з одного сощального середовища. Так, дослiдники зазначають, що як не парадаксально, але жертвами загальнокримшальних злочишв, у тому чисш й умисних вбивств з корисливих мотивiв, найчастше стають громадяни iз середньостатистичними доходами, якi ведуть схожий зi злочинцями спосiб життя i мають досить загальш уявлення про матерiальний достаток [5, с. 8].
З огляду на це вжтимолопчна профшактика умисних вбивств з корисливих мотивiв повинна включати комплекс заходiв, як б передбачали як проси правила перестороги для пересiчних громадян, так i комплексш державш програми допомоги i захисту населення ввд зазначеного виду злочинiв. Спираючись на результати проведеного нами дослщження, пропонуемо заходи вiктимолоriчноí профiлактики умисних вбивств, що вчиняються iз корисливих мотивiв, умовно подiлити на оргашзацшно-правов^ iнформацiйно-виховнi та технiчнi.
Реалiзацiя вжтимолопчних заходiв i проведення ефективноí профiлактичноí роботи серед населення вимагае формування вщповвдно'1" органiзацiйноí струк-тури. Мова йде про створення розгалужено!' системи державних i громадських установ, провщним напрямом дiяльностi яких була б реалiзацiя заходiв вжтимо-логiчноí профилактики. Наприклад, проведення рiзнопланових вiктимологiчних мошторинпв у конкретному регiонi або серед певних груп населення дало б непогаш результати. Звкно, створення мережi таких установ та забезпечення íхньоí дiяльностi вимагатиме залучення чималих фшансових i кадрових ресур-сiв. Тому, виходячи iз таких мiркувань, дощльним було для початку залучити до цього процесу уже iснуючi державш установи та оргашзацп. Так, сощолопчш iнститути шляхом проведення опитувань могли б займатися аналiзом вжтимо-лопчних ситуацiй як загальнокримiнальних злочинiв, так i умисних убивств, що вчиняються iз корисливих мотивiв зокрема. Отримаш результати дали б змогу визначити дiевi напрями вiктимологiчноí профiлактики цих злочишв.
До проведення подiбних заходiв необхiдно безпосередньо залучати громадян. Активна позищя звичайних громадян може виявитися дуже корисною з вiктимологiчноí точки зору. Наприклад, тiсно сшвпрацюючи з представниками правоохоронних органiв, добровольщ iз числа мешканцiв району могли б про-водити iнформацiйну та роз'яснювальну роботу серед населення свого кварталу або будинку, таким чином запобиаючи виникненню й розвитку вжтимогенних ситуацiй.
Окрiм цього, неоцiненною для вiктимологiчноí профiлактики може бути дiяльнiсть соцiальних служб. 1х працiвники в рамках сощального патронажу могли б вести щльову вiктимологiчну роботу з окремими категорiями населення. У першу чергу мова йде про пенсiонерiв, самотшх людей похилого вжу, iнвалiдiв, алко- i наркозалежних осiб. Оскiльки саме вони, за даними нашого дослiдження, найчастiше стають жертвами умисних вбивств, що вчиняються iз корисливих мотивiв. На нашу думку, дiяльнiсть у цьому напрямi допомогла б суттево знизити вiрогiднiсть зазначеноí категорií населення стати жертвами дослщжуваного виду злочинiв. Для того, щоб соцiальнi працiвники були «вжти-молопчно обiзнаш» й спроможнi на таку дiяльнiсть, доцiльно було пiдвищувати IX квалiфiкацiю шляхом проведення спецiалiзованих вжтимолопчних курсiв iз залученням працiвникiв правоохоронних оргашв.
Безперечно, цi напрями дiяльностi мають знайти свое вiдображення насам-перед у державних та регюнальних програмах. На жаль, зараз таю програми в нашш державi ввдсутш. Iснуючi Комплекснi програми профiлактики злочин-
ност та правопорушень на 2016-2020 рр. затверджеш лише у кшькох областях Украши: Полтавськш, Юровоградськш, Рiвненськiй. Мiж тим, зазначенi програми мютять заходи загально-профiлактичного значення. Отже, дощльно затвердити на державному рiвнi Комплексну програму профiлактики правопорушень, яка б передбачала комплекс спещальних заходiв з попередження вшти-мно1 поведiнки громадян. А регiональнi програми варто доповнити вщповщними заходами вжтимолопчно1 профiлактики як корисливо-насильницьких злочинiв загалом, так i умисних вбивств, що вчиняються з корисливих мотивiв зокрема, з урахуванням регюнальних особливостей цих злочишв.
Зауважимо також, що шщшований ще у 1998 р. Проект закону Украши «Про профилактику злочишв» дос так i не прийнятий. Ним визначаеться коло сусшльних вщносин у сферi профилактики злочинно'1' поведшки; система заходiв загально1 i шдивщуально1 профiлактики, яким пропонуеться надати обов'язковий характер; регулюеться порядок ïx здшснення державними та мк-цевими органами самоврядування; визначаеться коло суб'екив, яы реалiзують профiлактичну функцiю, ïx права та обов'язки, i осiб, щодо яких здшснюються передбаченi заходи [6]. Тому шдтримуемо позицiю О. М. Джужи, що матер^ альна, оргашзацшна та правова база профiлактики злочишв значно розшири-лась, якби було прийнято зазначений законопроект [7].
Важливе мiсце серед заxодiв вiктимологiчноï профiлактики умисних вбивств з корисливих мотивiв посiдае шформацшно-пропагандистська робота.
Заходи у цьому напрямi мають бути чи не основними, оскшьки певна частина жертв умисних вбивств з корисливих мотивiв вiктимiзувалась внаслiдок або власно'1 необачностi, або неправомiрноï поведiнки, що може зумовлюватись як недостатньою пошформовашстю жертв, так i хибами ïx правового виховання. Завданням шформацшно-пропагандистсько'1 роботи з населенням мае бути не тшьки переорiентацiя поведiнки людей i пiдвищення рiвня ïx правово'1 культури, а й пропаганда моральность 1нформацшно-профшактична робота з населенням може мати як загальний, так i щльовий характер. Цiльовi заходи розробляються для груп населення з шдвищеним рiвнем вiктимностi, яю в силу сво1х особистих якостей, професшно1 належностi, зовнiшнix чинникiв можуть стати жертвами умисних вбивств з корисливих мотивiв. Так, наприклад, для того щоб попере-дити вштимну поведшку серед неповнолiтнix, необxiдно запроваджувати вщпо-вiднi вiктимологiчнi програми у навчальний процес. З особами похилого вшу можна проводити шдивщуальш вштимолопчш бесщи, а з особами, яю займа-ються пiдприемницькою дiяльнiстю - груповi вiктимологiчнi тренiнги тощо. Стосовно окремих категорш осiб (алко- або наркозалежних) профшактична робота мае включати не тшьки iнформацiйну складову, але спрямовуватися на змшу ïx аморальних поглядiв i формування позитивних внутршшх установок. Все це сприятиме формуванню у громадян стшких практичних навичок анти-вiктимноï поведiнки у разi небезпечних ситуацiй.
Заходи вiктимологiчного запобтання загального характеру зводяться в основному до шформування населення про можливе виникнення небезпечних
ситуацш. Йдеться про проведення широкомасштабноí роз'яснювальноí роботи з використанням наочноí аптацп. У листiвках та на шпальтах газет корисно публiкувати рекомендацп про елементарнi правила перестороги, поводження у рiзних життевих ситуацiях, а також шшу вiктимологiчну iнформацiю, що сприятиме пiдвищенню пильностi громадян. Окрему увагу слщ придiлити поширенню букле^в, пам'яток чи посiбникiв серед населення, яю б мiстили конкретнi поради як не стати жертвою умисних вбивств з корисливих мотивiв. Так поради слщ розробляти спираючись на даш правоохоронних оргашв, якi шд час розслiдування корисливих насильницьких злочишв мають дослiджувати обставини вiктимологiчного характеру у кожнш конкретнiй справi. Така друко-вана продукцiя може мютити статистичнi данi про кiлькiсть умисних вбивств з корисливих мотивiв, а також приклади конкретних життевих ситуацш i рекомендацп щодо безпечного поводження в них.
Не можна не дооцшювати вштимолопчну роль ЗМ1 у запобiганнi умисних вбивств з корисливих мотивiв. На нашу думку, шформащя щодо правил перестороги повинна поширюватися так само, як i пропаганда здорового способу життя або заборони вживання алкогольних напо1в. У громадських мiсцях (вок-зали, громадський транспорт, аеропорти) через гучномовщ перюдично може лунати iнформацiя про поводження у тих чи шших небезпечних ситуащях. До того ж, вштимолопчна реклама може бути розмщена на бiлбордах, у пунктах обмшу валют, зупинках громадського транспорту. Важливо зазначити, що ефек-тивнiсть вштимолопчного запобiгання умисним вбивствам з корисливих моти-вiв залежить вiд того, наскшьки людина сприйматиме вiдповiдну шформащю. Саме тому вона не повинна викликати почуття остраху. Навпаки, шформащя мае бути позитивною, носити рекомендацшний характер з тим, щоб знизити ризик опинитися у ролi жертви злочину, переглянути ставлення до сво1х влас-них учинкiв, а також вщносини з людьми з близького оточення.
Звюно, реалiзацiя вiктимологiчних заходiв iнформацiйного характеру повш-стю не змшить особистих якостей людини, яю нерiдко детермiнують вiктимну поведiнку. Однак вони дозволять, на нашу думку, створити шдгрунтя для активiзащí природно закладеного у кожноí людини шстинкту самозбереження i вберегтися вiд можливоí небезпеки.
Доповнити перелiченi напрями вiктимологiчноí профiлактики умисних вбивств з корисливих мотивiв варто заходами технiчного характеру. Останш передбачають створення технiчних перешкод на шляху до вчинення злочину. Громадяни в умовах загострення кримiногенноí ситуацп зобов'язаш докласти максимум зусиль для забезпечення особистоí та майновоí безпеки. Особливу увагу слiд придшити захисту житла, оскiльки, як показуе практика, саме воно е найбшьш розповсюдженим мкцем вчинення умисних вбивств з корисливих мотивiв.
Висновки. Вжтимолопчна профiлактика умисних вбивств з корисливих мотивiв становить собою систематичну, рiзнопланову дiяльнiсть державних органiв, громадських оргашзацш та окремих громадян, що спрямована на зни-
ження рiвня вштимно1 схильност окремих категорш населення стати жертвами зазначених злочишв. Ефектившсть вжтимолопчно1 профiлактики залежатиме, з одного боку, ввд пошформованост громадян, а з iншого, вщ полiтики дер-жави у справi забезпечення захисту громадян вiд злочинность Наведенi вище рекомендацп допоможуть мiнiмiзувати випадки вiктимогенних ситуацiй, спри-ятимуть загальному шдвищенню рiвня вiктимологiчноï культури громадян, а також дозволять знизити ризик окремих категорш населення стати жертвами цих злочишв.
Список лггератури:
1. Рыбальская В. Я. Виктимологические проблемы преступности несовершеннолетних. Виктимология и профилактика правонарушений. Иркутск, 1983. С. 184-188.
2. Веселуха В. Значення в1ктимолопчно1 профшактики в систем! запобшання злочинность Право Укрални. 1999. Вип. 10. С. 68 - 71.
3. Коновалов В. П., Франк Л. В. Об организации виктимологического исследования направления профилактики преступности в Таджикской ССР. Душанбе, 1976. 15 с.
4. Алексеев А. И. Криминология: курс лекций. Москва: Щит-М, 1998. 340 с.
5. Головюн Б. М. В1ктим1защя населення в Украшк стан, детермшанти, запобшання. Теоргя i практика правознавства. 2014. Вип. 2 (6). С. 1-11.
6. Про профшактику злочишв: проект Закону Украши ввд 1998 р. URL: http://static.rada. gov.ua/osmir/tables/10_98/TABL0924.html (дата звернення: 14.12.2016).
7. Джужа О. М., Василевич В. В., Пда О. Ф. Профшактика злочишв: шдручник / за ред. О. М. Джужи. Ктв: Атша, 2011. 720 с.
References:
1. Rybal'skaja, V.Ja. (1983). Viktimologicheskie problemy prestupnosti nesovershennoletnih. Viktimologija i profilaktika pravonarushenij - Victimology and crime prevention, 184-188 [in Russian].
2. Veselukha, V. (1999). Znachennia viktymolohichnoi profilaktyky v systemi zapobihannia zlochynnosti. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 10, 68-71 [in Ukrainian];
3. Konovalov, V.P., Frank, L.V. (1976). Ob organizacii viktimologicheskogo issledovanija napravlenija profilaktiki prestupnosti v Tadzhikskoj SSR, 15 [in Russian];
4. Alekseev, A.I. (1998). Kriminologija. Moscow: Shhit-M [in Russian];
5. Holovkin, B.M. (2014). Viktymizatsiia naselennia v Ukraini: stan, determinanty, zapobihannia [Victimization of the population in Ukraine: status, determinants, prevention]. Teoriia i praktyka pravoznavstva - Theory and practice of jurisprudence, issue 2(6), 1-11 [in Ukrainian];
6. Pro profilaktyku zlochyniv: proekt Zakonu Ukrayiny vid 1998 r. (1998). URL: http://static. rada.gov.ua/osmir/tables/10_98/TABL0924.html.
7. Dzhuzha, O.M., Vasylevych, V.V., Hida, O.F. (Ed.). (2011). Profilaktyka zlochyniv. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
Oberemko Yu. O., Postgraduate Student, Academician Stashis Scientific and Research Institute for the Study of Crime problems, National Academy of Law Sciences of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: oberyulia@ukr.net ; ORCID 0000-0002-6948-25-17
Victimological prevention murder committed for mercenary motives
One of the areas of prevention of murders, acts of greed victimological prevention. Criminologists repeatedly drawn attention to the specified direction of crime prevention, but their views differ. The general nature of victimological direction of crime prevention is diverse activities of social institutions, to
establish, eliminate or neutralize factors, situations and circumstances that shape behavior and cause the victim to commit a crime.
The main objective of victimological prevention murders of greed, in our opinion, should be the development and implementation of measures aimed at reducing victimization propensity certain categories of people become victims of these crimes. Given the results of its own studies suggest measures victimological prevention of homicides committed with mercenary motives divided into: organizational, legal, informational and educational and technical.
Victimological prevention murders of greed is a systematic, diversified activities of state bodies, public organizations and individuals that should be aimed at reducing victimization propensity certain categories of people become victims of these crimes. The effectiveness of prevention victimological zalezhatymet on one side of public awareness, and on the other - from the policy in ensuring the protection of citizens against crime. The above suggestions will help minimize cases viktymohennyh situations contribute to raising the level of general culture victimological citizens and will reduce the risk of certain categories of people become victims of these crimes.
Keywords: premeditated murder with mercenary motives; victims of crime; victimological prevention; preventive effect.
Hadiuwna do pedKomzii 15.05.2017 p.
