CC BY
46
УДК 343.97(812.5)
С. В. Якимова
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри кримшального права i процесу
ПОНЯТЯ ТА КРИМ1НОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА "СЕКСУАЛЬНИХ ЗЛОЧИН1В"
© Якимова С. В., 2014
Розвинуто поняття "сексуальш злочини"; обгрунтована кримшолопчна доцiльнiсть використання ще! термшолопчно!' конструкцн; з'ясовано сучаснi тенденцн, динамика, р1вень та iншi важлив1 показники сучасно!' кримшолопчно!' характеристики "сексуальних злочинiв", вчинених на територн Укра'ши. Узагальнено висновки про перспективи використання одержано! кримшолопчно! шформацн.
Ключовi слова: сексуальна мотиващя, насильство, злочини, динамiка, р1вень, обстановка.
С. В. Якимова
ПОНЯТИЕ И КРИМИНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА "СЕКСУАЛЬНЫХ ПРЕСТУПЛЕНИЙ"
Развито понятие "сексуальные преступления"; обоснована криминологическа целесообразность использования данной терминологической конструкции; определены современные тенденции, динамика, уровень, а также иные значимые показатели криминологической характеристики "сексуальных преступлений", совершенных на территории Украины. Обобщены выводы относительно перспектив использования полученной криминологической информации.
Ключевые слова: сексуальная мотивация, насилие, преступления, динамика, уровень, обстановка.
S. V. Yakimova
THE CONCEPT AND CRIMINOLOGICAL CHARACTERISTICS
OF "SEX CRIMES"
The paper developed the concept of "sexual abuse". Criminological proved the feasibility of using this terminology designs. It was found current trends, dynamics, level and other important figures of modern criminological characteristics of "sex crimes" committed on the territory of Ukraine. Generalized conclusions about the prospects of criminological information obtained.
Key words: sexual motivation, violence, crime, speaker level situation.
Постановка проблеми. У демократичному сустльства кожна особа мае право на захист сво'х прав i свобод, а, особливо, повнолггня i психiчно здорова особа - право самостшно обирати партнера для статевих зносин i не допускати будь-якого примусу у сферi статевого спшкування. Особливо ввдповвдальне ставлення держави i суспшьства спостертаеться до захисту статево!' недоторканосп особи, яка не досягла статево!' зршосл або через суб'ективш чи об'ективш чинники не володiе статевою свободою. Ввдповвдно до положень чинного законодавства Укра'ни, за сексуальне насильство передбачена кримшальна ввдповвдальшсть. До того ж протидм сексуальному насильству мае здшснюватися комплексно i не обмежуватися лише кримшально-
правовими заходами. Як доводить юридична практика, набагато ращональшше та гуманшше не допустити вчинення злочину, ашж усувати негативнi наслiдки, пов'язанi з його вчиненням. До того ж не завжди можливо компенсувати шкоду, запод1яну вчиненням злочину, й особливо, коли ввдбуваеться посягання на життя чи здоров'я особи, у тому чист внаслвдок вчинення сексуального злочину. Отже, з'ясування кримiнологiчноi характеристики злочинiв й, зокрема тих, як вчиняються з мотивiв задоволення статевоi пристрастi, е важливим методологiчним пiдгрунтям для розроблення ефективних заходiв iх запобiгання.
Мета дослщження - уточнити поняття "сексуальш злочини" та провести !'х сучасну кримiнологiчну характеристику.
Стан досл1дження. Кримiнально-правовi аспекти вивчення сексуального насильства розпочали таю вiдомi вченi, як: Ю. В. Александров, Б. В. Андреев, Л. О. Андреева, Г. В. Антонов -Романовський, Б. О. Блшдер, В. П. Голуб'ев, Б. Л. Гульман, Г. О. Густов, А. П. Дьяченко, М. Й. Коржанський, П. П. Михайленко, В. С. Мшська, Л. Г. Оршанський, П. П. Осипов, С. М. Рахметов, С. Б. Соболева, К. А. Толпеюн, М. I. Трофiмов, О. П. ФЫпов, А. Г. Хамраева, М. М. Хлинцов, Я. М. Яковлев, В. О. Яхонтов та ш.
Серед учених, як дослщжували проблематику протидй статевим злочинами, необхвдно видшити: Л. Андрееву, В. Бурлакова, С. Бородша, В. Верещагша, М. Гомонова, Г. Густова, I. Даньшина, А. Дьяченка, В. Емельянова, А. Закалюка, К. 1гошева, О. Кальмана, С. Самовичева, Ю. Сущенка, В. Стринжу, С. Тарарухiна, М. Трофiмова, Б. Шостаковича та ш.
Незважаючи на важливiсть одержаних результата, зокрема поняття "сексуальш злочини", залишилось недостатньо дослщженим, а його кримшолопчна характеристика потребуе сучасного змiстового наповнення.
Виклад основних положень. "Кримшолопчна характеристика - це комплексний термш, який визначае розповсюджешсть вiдповiдноi' протиправноi' поведшки, й рiзновиди, типовi способи скоення злочинних посягань, !'х мотивацм, мюце i час скоення, а також особливосл особи злочинщв" [1, с. 164].
Особливютю т. зв. "сексуальних злочишв", щодо яких ми проведемо кримшолопчну характеристику, е наявнiсть специфiчноi мотивацii iх учинення. "Сексуальнi злочини" - це агресивна, кримшально-каральна модель сексуально!' поведшки по ввдношенню до сексуального партнера з мотивiв задоволення винним статевоi пристрастi шляхом фiзичного насильства, погрози його застосування, використання безпорадного стану особи, матерiальноi чи служ6ово!' залежностi потерпшого або у зв'язку з хворобливим порушенням спрямованосп статевого потягу щодо дiтей, як не досягли статевоi зрiлостi. До "сексуальних злочишв" належать усi д1яння, якi вчиняються з мотивiв задоволення статевоi пристрастi винного та посягають на статеву свободу та статеву недоторкашсть особи, а в окремих випадках, за умови хворобливого порушення спрямованостi статевого потягу чи способiв його задоволення - життя i здоров'я потерпiлоi особи. Отже, кримшолопчне поняття "сексуальнi злочини" та кримшально-правове "статевi злочини" не е синонiмiчними. Так, на вiдмiну вiд "сексуальних злочишв", для статевих злочишв мотив задоволення статевоi пристрасп не е обов'язковою ознакою суб'ективноi сторони. Уш статевi злочини передбаченi Роздшом IV "Злочини проти статевоi свободи та статевоi недоторканостi особи" Осо6ливо!' частини КК Украши. Натомiсть, як випливае з вищезапропонованого визначення, не уш "сексуальш злочини" мктяться у наведеному роздш КК Украши; а з шшого боку, - до перелшу "сексуальних злочинiв" можна зарахувати злочини, передбачеш п. 10 ст. 115 КК Украши ("умисш вбивства, поеднаш iз згвалтуваннями або насильницьким задоволенням статевоi пристрастi неприродним способом"), що мютяться у Роздiлi II "Злочини проти життя та здоров'я особи" КК Украши. Останш умовно називатимемо "сексуальш вбивства", яю переважно учиняються за наявностi розладш статевого потягу та пов'язаш iз сексуальними емоцшними переживаннями. Так, наприклад, як засввдчують матерiали кримшвльно!' справи "Лiсосмуга" стосовно А. Чикатила, останн1й,
будучи сексуально неспроможним, одержував сексуальне задоволення ввд убивств хлопчиюв i жшок iз заподгянням множинних ножових поранень, ампутащею статевих органгв, молочних залоз. Вчиняючи мастурбацiю над трупом, вш заштовхував насiння в пiхву або заднш прохiд жертви, а у деяких випадках повдав ампутованi частини тгла свогх жертв [2].
Доцшьшсть виокремлення "сексуальних злочишв" в окрему шдгруиу насильницьких злочинiв визначаеться специфшою гх детермiнацii на особистiсному рiвнi та мае важливе практичне значення удосконалення заходiв з запобiгання iх учиненню.
Злочини, якi вмотивованi потребою задоволення статевоi пристрастi, умовно можна роздглити на двi пiдгрупи: 1) злочини, як посягають на статеву свободу або статеву недоторкашсть особи та полягають у задоволеннi статевоi пристрастi винного шляхом фiзичного насильства, погрози його застосування або у зв'язку з використанням матерiальноi чи службовоi залежностi потерпглого вiд винного; 2) злочини, як посягають на статеву свободу або статеву недоторкашсть особи, часом i на життя особи, полягають у задоволенн статево!' пристрастi у зв'язку з наявшстю у винного суспГльно небезпечних сексуальних девiацiй. Такi "сексуальн злочини" умовно називатимемо патолопчними "сексуальними злочинами". До перелшу патологiчних "сексуальних злочишв" зараховуемо: статевi зносини з особою, яка не досягла статевоi зрiлостi, розбещення неповнолiтнiх; згвалтування та насильницьке задоволення статевоi пристрастi неприродним способом, як супроводжуються жорстким садизмом i пов'язан з наявнiстю в особи сусшльно небезпечних сексуальних девiацiй; умисне вбивство на пiдгрунтi хворобливих сексуальних потяггв. Цi злочини вчиняються особами з аномалиями психики, що не виключають !х осудностi.
Розглядаючи кримiнологiчну характеристику злочишв, зокрема т. зв. "сексуальних", як сукупшсть статистично значущих показниюв, зазначимо, що до гх перелшу належать стан, рiвень, структура, динамша, географiя, мiсце i час злочишв [3, с. 52].
Питома вага "сексуальних злочишв" у загальному масивi злочинносп е порiвняно незначною та зменшилась впродовж десяти останнiх рокгв з 0,4 до 0,2 %. В абсолютних величинах останнiм часом органами внутрiшнiх справ рееструеться до тисячi такого виду злочинiв щорiчно (для порiвняння: якщо в 2007 р. було зареестровано 1898 таких злочишв, у 2009 р. - 1698, то в 2013 р. - 996 злочишв) [4].
Загалом "сексуальних злочишв" не характерно гх вчинення на вулицях (згвалтування - 8,6 % (36 злочишв), насильницьке задоволення статевоi пристрасп неприродним способом - 6,9 % (19 злочишв), статевi зносини з особою, яка не досягла статевоi зршосп (0 %), розбещення неповнолггшх 5,1 % (12 злочишв). Натомить, умисн вбивства з сексуальних мотивiв, як правило, вчиняються у безлюдних мГсцях (шсопосадках, звалищах тощо).
Структура для "сексуальних злочингв", наприклад, у 2013 р. набула такого вигляду: згвалтування -42 % (418 злочишв), насильницьке задоволення статевоi пристрасп неприродним способом - 27,6 % (275 злочишв), статевi злочини з особою, яка не досягла статевоi зршосп, - 6,9 % (69 злочишв), розбещення неповнолггшх - 23,5 % (234 злочини). Однак при цьому варто зауважити, що частка патолопчних "сексуальних злочишв", Г зокрема умисних вбивств на сексуальному шдгрунп з мотивГв задоволення статевоi пристрасти е незначною, переважно у межах статистичноi похибки. НатомГсть за резонансом у суспгльствГ та наслвдками щ злочини вирГзняються пвдвищеною суспгльною небезпечнГстю. Так, наприклад, у м. Слов'янську Доне^^ обл. 33-рГчний М. з особливою жорстокГстю гвалтував жертв, а потГм у ще живих вирГзав серця та внутршт органи. Тому усГ жертви помирали мученицькою смертю. РанГше М. був засуджений за згвалтування неприродним способом. Його звгльнили у 2005 р., однак на волГ вгн перебував недовго.
За даними дослГджень В. О. Синеокого, якщо умисш вбивства загалом у структурГ загальноi злочинносп становлять 0,8 - 1 %, то вчиненГ на сексуальному грунп - 0,01 %. Кожне 65-те вбивство вчиняеться на сексуальному грунп [5, с. 73-74].
БгльшГсть убивств на сексуальному грунп вчиняеться у темний час доби - 73 %, у свгтлий -27 %, серед них: з 12 до 18 год - 25 %, Г близько 75 % - з 18 до 24 год, з 0 до 12 год злочини вказаноi категорй фактично не вчинялись. За даними УМВС Украши, в Дншропетровськш обласп, 50 % потерпглих пвд час вбивства на сексуальному грунп - жгнки, близько 17 % - дГвчата Г 33 % -чоловши (хлопчикГв серед потерпглих не було). Понад 32 % таких убивств вчиняеться у квартирах Г
понад 17%- на вулицях, у лкосмугах, подвалах та безлюдних мiсцях. У 90 % випадюв жертв, шсля вчинення з ними статевих акттв, було задушено, iнших - утоплено [6, с. 84]. Так званий "сексуальний злочинець" припиняе свою кримшальну дiяльнiсть, як наголошував С. Афанасьев, у тих випадках, коли скоення одиничного т. зв. "сексуально-садистського" вбивства було пов'язано з особливими умовами [7, с. 16]. Сершш, т. зв. "сексуальш вбивства" жшкп не вчиняють, але жiнка може бути оргашзатором вбивства, що шдтверджуеться зростанням чисельностi осiб жiночоï статi, як були причетнi до згвалтувань, приблизно в 4 рази.
Загалом за останш роки спостертаеться тенденцм до зменшення кшькосп умисних убивств на сексуальному грунта
На пiдставi узагальнень численних дослiджень щодо серiйних "сексуальних убивств" можна визначити таю найхарактерн™ ознаки 1х учинення:
1. Багатоетзодичшсть злочинiв - серiйнi злочини, тобто кiлькаразовi кримiнальнi дмння, як характеризуються невиправданою жорстокiстю, болiсними i множинними ушкодженнями, наругою, зокрема над трупом. Фактично у кожн1й сери вбивства вщзначаються специфiчними, шдивщуальними ознаками, на основi чого можна виокремити патосексуальний садистський "почерк".
2. Множиншсть злочинiв - окремi епiзоди серш включають одразу кшька видiв злочишв: злочинш дiяння проти статевоï недоторканосп, умисне вбивство, тiлеснi ушкодження або погроза 1х запод1яння, нерiдко - у поеднанш зi злочинами проти власност (грабежi, розбоï, крадiжки).
3. Високий рiвень рецидивностi, оскшьки двi третини серiйних убивць ранiше були засуджеш, багато з них - неодноразово. Найчастше попереднi судимостi були за згвалтування, злочини проти власносп, умиснi вбивства iз запод1янням тяжких тшесних ушкоджень.
4. Пiсля звшьнення з мiсць позбавлення волi черговий злочин, що належить до попередньоï серiï, вчинявся в середньому через 5-7 мюящв.
5. Крайня небезпека i тяжюсть рецидиву сер1йних ^очинв. Рецидиви злочинв характеризуються, як правило, щоразу бшьшою жорстокiстю.
6. Раннш вiк початку сери (у середньому 23,8 року). Як правило, кримшальна бiографiя розпочинаеться одразу iз сери вбивств, рщше - з шшого складу злочину в бшьш ранньому вщ1
7. Зростання рiвня сустльно!' небезпеки насильства вiд судимостi до судимости Дослiдники зазначають таку динамшу судимостей: майновi злочини - сексуально мотивоваш злочини -умиснi вбивства з катуванням жертв.
Продовжуючи характеризувати структуру "сексуальних злочинiв", варто зауважити, що незадовшьною е практика виявлення примушування до вступу у статевий зв'язок. Переважно у правоохоронних органах ввдсутш ввдомосл про факти примушування до вступу у статевий зв'язок особи матерiально чи службово залежноï ввд винного, що значною мiрою пов'язано iз небажанням або недостатньою обiзнанiстю жертв злочинiв про кримшальну ввдповвдальшсть за таку агресивну, суспшьно небезпечну сексуальну поведiнку винного. Випадки звернень до правоохоронних оргашв з приводу примушування матерiально чи службово залежноï вiд винного особи до вступу у статевий зв'язок е поширенiшi в розвинених европейських державах. Натомють в У крат перейшла в спадок ментальшсть рабськоï психологи, коли особу використовують, i зокрема, в сексуальних цшях, однак жертва злочину сприймае таку ситуащю не як надзвичайну, а як таку, що уже тривалий час укоршилася в суспшьстш. Ввдтак примушування до вступу у сексуальний зв'язок не знаходить свого реального ввдображення у структурi зареестрованих "сексуальних злочишв". Натомють, якщо цей вид "сексуального злочину" i присутнш, то його питома вага мтмальна (наприклад, у 2009 р. питома вага примушування до вступу у сексуальний зв'язок становила 0, 6 % (11 злочишв) з ушх "сексуальних злочишв", як вчинен на територи Украши.
Бшьшють "сексуальних злочинiв" ввдбуваються у вихiднi, передвихiднi - 157 (51,1 %) та святковi - 37 (12,1 %) днi, а також увечерi i вночi (з 16 до 6 год) - 242 (78,8 %) [8, с. 315].
Важливим також е розподш "сексуальних злочишв" на вчинеш в примщенш та поза ним. За даними кримшолопчних дослщжень, найпоширешшими мюцями вчинення злочинiв цього виду е мюце проживання злочинця - 31 (10,1 %), потерпiлоï особи - 30 (9,8 %), ïхнiх друзiв - 35 (11,4 %). До вчинених у примщенш також необхвдно зарахувати злочини, що ввдбулися у мкцях роботи
потерпшого або злочинця - 18 (5,9 %), на дискотеках (у клубах) - 21 (6,8 %), в барах (кафе) -10 (3,3 %). Серед вчинених поза примщенням: тд час вщпочинку на природ1 - 36 (11,7 %), в парках (скверах) - 26 (8,5 %), на вулищ - 21 (6,8 %), в транспорт - 7 (2,3 %). Отже, в примщеннях було вчинено 47,3 % ввд ус1х злочишв, що увшшли до виб1рки, а поза ним - 29,3 % [9, с.7].
Пор1вняно з шшими видами злочишв та злочиншстю загалом, для "сексуальних злочишв" меншою м1рою характерне вчинення злочину групою ос1б (шсля закшченя кримшального провадження у 2013 р.: згвалтування - 9,4 %, насильницьке задоволення статевог' пристрасп неприродним способом - 6,0 %, статев1 зносини з особою, яка не досягла статевог' зршосл - 1,9 %, розбещення неповнолггшх - 0,6 %), а також неповнолггшми (шсля закшчення кримшального провадження у 2013 р.: згвалтування - 7,4 %, насильницьке задоволення статевог' пристрасп неприродним способом - 8,2 %, статев1 зносини з особою, яка не досягла статевог' зршосл, - 5,7 %, розбещення неповнолптх - 2,5 %). Так, як уточнюе О. М. Джужа, групов1 згвалтування вчиняються переважно в середовищ1 молод1жних груп. Вчинення таких групових згвалтувань зумовлене не стшьки патолопчною потребою у насильстш або гшертрофованш сексуальности скшьки прагненням дотримуватися традицш мшросощального середовища, самостверджуватися i самореал1зовуватися у р1зних асощальних формах [6, с. 87].
Натом1сть за результатами нашого дослвдження встановлено, що "сексуальним злочинам" бшьшою м1рою характерне г'х вчинення особами у сташ алкогольного сп'яншня (шсля закшченого кримшального провадження у 2013 р.: згвалтування - 48,3 %, насильницьке задоволення статевог' пристрасп неприродним способом - 40,4 %, статев1 зносини з особою, яка не досягла статевог' зршосл - 22,6 %, розбещення неповнолптх - 22,8 %), а також рашше судимими (шсля закшчення кримшального провадження у 2013 р.: згвалтування - 40,5 %, насильницьке задоволення статевог' пристрасп неприродним способом - 42,6 %, статев1 зносини з особою, яка не досягла статевог' зршосл - 22,6 %, розбещення неповнолптх - 25,3 %) [4]. Отже, вчинення "сексуальних злочишв" та особливо таких його вид1в, як згвалтування та насильницьке задоволення статевог' пристрасп неприродним способом, здебшьшого е наслвдком зловживання алкогольними напоями, а також дев1ацш, зокрема сексуальних, що формуються у зв'язку з кримшальною субкультурою та набуваються у м1сцях позбавлення волг
Як випливае з1 структури "сексуальних злочишв", як щор1чно рееструвалися на територи Украг'ни впродовж останшх одинадцяти роюв, переважно "сексуальш злочини" представлен згвалтуваннями, як за останш одинадцять роюв становили щор1чно 42-45 % з ушх зареестрованих "сексуальних злочишв". Абсолютний р1вень згвалтувань ввдповвдно становив: у 2003 р. - 1048 злочишв, 2004 р. - 964 злочини, 2005 р. - 924 злочини, 2006 р. - 993 злочини, 2007 р. - 878 злочишв, 2008 р. - 880 злочишв, 2009 р. - 758 злочишв, 2010 р. - 635 злочишв, 2011 р. - 630 злочишв, 2012 р. - 615 злочишв, 2013 р. - 418 злочишв. Отже, за останш одинадцять роюв нампилася тенденцм до зниження абсолютного р1вня згвалтувань, а зокрема у 2013 р. пор1вняно з 2003 р. - майже на 40 % [4].
Найбшьше згвалтувань вчинено у Донецькш, Харювськш, Дншропетровськш, Луганськш, Льв1вськш, Запор1зькш, Одеськш, Киг'вськш областях, а також у Криму та м. Киев1 -36, що сукупно становить понад 64,7 % з ушх згвалтувань, вчинених у держав1 [4].
34 % згвалтувань учинено за межами населених пункпв, 22 % - у м1стах, 35 % - у селах i селищах м1ського типу та 9 % - в шших мкцях. Таю статистичш даш опосередковано вказують на те, що запоб1гання згвалтуванням пор1вняно ефектившше оргашзоване у м1стах, ангж поза г'х межами. Зокрема, у сшьськш м1сцевосп запоб1гання згвалтуванням проводиться не завжди на належному р1вш [6, с. 78]. До того ж незнайомих жшок найчастше гвалтують на вулицях, в парках, л1сосмугах, шд'г'здах. Найкримшальшшими територ1ями щодо вчинення згвалтувань е квартири (близько 25 %). У подв1р'ях i на вулицях ввдбуваеться кожне п'яте згвалтування; шш1 - у парках, л1с1, пол1 тощо.
Найбшьша кшьюсть згвалтувань вчиняеться весною -46,3 % та дещо менше влпку - 18,9 %. Восени вчиняеться 17,5 % злочин]в щег' категори, найменша кшьюсть злочишв вчиняеться взимку -17,3 %. За м1сяцями, то розподш вчинення згвалтувань набувае такого вигляду: шчень - 11,5 % злочишв, лютий - 4,3 %, березень - 5,8 %; квпень - 26 %; травень - 13,1 %; червень - 14,5 %, липень - 1,5 %; серпень - 5,8 %, жовтень - 7,5 %; листопад - 4,3 % ; грудень - 2,9 % ввд загальног' кшькосп згвалтувань, зареестрованих за рш [6, с. 79].
Так, наприклад, у травт 2003 р. у мгст Киевi було знайдено тло згвалтованоï та вбитоï 8-рiчноï д]вчинки. У цьому ж мгсящ до Днiпровського районного вiддiлу мшщи надiйшло 11 заяв батькiв, як повiдомляли, що невiдомий молодий чоловш змушував ïхнiх дiтей до сексуальних контакпв. Як зазначив начальник кримiнальноï мiлiцiï м. Киева, причиною нападу на дгтей е загострення психiчних розладiв весною, i зокрема в ошб з девiантною поведiнкою.
Жертви згвалтування не намагалися чинити ошр у 82 % випадкiв, а тим, хто вдавався до нього, були заподкт здебтьшого легкi ттест ушкодження. Натомiсть умисне вбивство при згвалтувант переважно вчиняеться под час подолання опору потерпiлоï (близько 73 %) або для приховування згвалтування (25 %). У 1,7 % випадкв смерть може настати вщ садистських спонукань [6, с. 89].
За кшьюстю учасникiв найчастiше зустрiчаються два насильники - у 88 % випадюв, три - у 10 %, а бшьше 4-х - всього 2 %. Груповi згвалтування вчиняються переважно в середовищi молодiжних груп складом 2-5 осiб [6, с. 81].
Обстановка, що передуе вчиненню згвалтування, являе собою систему матерiальних, просторово-часових, сощально-психолопчних чинниюв середовища, характеру взаемин злочинця i потерпiлоï, що впливають на подготовку i вчинення згвалтування, детермшуючи його спосiб. О. Юрченко видшяе такi види вштимогенних ситуацiй: 1) ситуацм, заздалегвдь створювана злочинцем, що стимулюе вштимну поведiнку жертви; 2) ситуацм навмисне планована, де намiр характерний i для злочинця, i для жертви; 3) ситуацм ненавмисне створювана злочинцем чи жертвою, або одним iз них; 4) ситуащя, що виникае в результата аморальних д1й жертви; 5) ситуащя, що виникае у результата непередбаченого, легковажного поводження потерпшого [10, с. 159-160].
1стотне значення мають також зумовлетсть зустрiчi злочинця з потерпшою. За ознакою зумовленосп зустрiчi В. Бурлаков i В. Сальников подшяють на: 1) ri, що вiдбулися за випадковим збкюм обставин (зустрiч на вулицi, у транспорт тощо); 2) тi, що вщбулися вiдповiдно до попередньоï домовленосп; 3) закономiрно зумовленi об'ективними обставинами (одночасне закшчення роботи чи навчання в одному закладi тощо); 4) ri, що вiдбулися в результатi спрямованих на це дiй з боку злочинця (вичшував потерпшу в мгсщ ïï ймовiрноï появи) чи потерпiлоï (прийшла додому до злочинця з метою зустрiчi з ним) [9, с. 154].
Протягом останшх роюв значно збшьшилася кiлькiсть згвалтувань, в яких злочинець i жертва були знайомi по роботi або спшьному дозвiллi чи познайомилися на вулищ, у ресторанi тощо. У вчиненш такого згвалтування значну роль ввдкрае поведiнка ж1нки, що мае виражений вштимний характер. Аналiзуючи таю випадки, може складатися враження, що потертла сама сприяла вчиненню злочину. Вона може добровольно прийти в будинок до малознайомого чоловша, флiртувати, залишатися на нiч, не заперечуючи або навiть заохочуючи пестощi та поцшунки. У деяких випадках злочинець i жертва рашше вступали в статевий зв'язок.
Насильницьке задоволення статевоï пристрасп неприродним способом посiдае друге мюце за поширенiстю у структурi "сексуальних злочинiв" - 27,6 %. Вчинення цього злочину пов'язане з наявшстю у винного сексуальних девiацiй, пов'язаних з порушенням вибору способу задоволення статевоï пристрастi. Доволi часто ця сексуальна девiацiя не е единою, а поеднуеться з порушенням вибору об'екта сексуального задоволення. Так, наприклад, за даними МВС Украши у 2013 р. 33,8 % (93 злочини iз 275 злочишв) насильницького задоволення статевоï пристрасп неприродним способом було вчинено стосовно неповнолптах, бшьшост! з яких не виповнилося 14 роюв (для порiвняння: цей показник щодо згвалтування неповнолгтшх, яке, по суп, являе собою насильницький природний статевий акт, становить 21,3 %) [4]. Отже, сексуальне кримшальне насильство, яке виражаеться у статевих злочинах з застосуванням насильства, погрози його застосування або використання безпорадного стану потерпiлоï особи е доволi поширене щодо неповнолптах та особливо, якщо реалiзуеться у формi неприродного статевого акту .
Зокрема, розбещення неповнолптах, як правило, вчиняеться за заздалегвдь розробленим планом. Пвд приводом покататися на велосипед^ машиш, показати крашки, пригостити цукерками тощо злочинщ заманюють дпей до квартир та шших мюць (лiсосмуги, горища, подвали), де вчиняють розбещувальнi дй\ 1нколи злочинцi приваблюють до себе групу дiтей, вчиняючи з ними розбещувальш дiï по черзi або у присутност! усiх дiтей.
Загалом "сексуальш злочини" характеризуються тдвищеним рiвнем латентносл, переважно природной Це передусiм пояснюеться небажанням жертви чи осiб, яким стало вiдомо про вчинений "сексуальний злочин", коли вiдбуваеться сексуальне насильство в сiм'ï чи примушування до вступу у статевий зв'язок. Зокрема, щодо примусу до вступу у статевий зв'язок, то в одних випадках це пояснюеться необiзнанiстю жертв щодо кримiнальноï ввдповвдальносп за таку агресивну сексуальну поведшку; а в шших - ментальшстю психологи, коли особу використовують, i зокрема в сексуальних цшях, однак жертва сприймае таку ситуащю, як буденне явище, що тривалий час вкоршювалося у суспшьнш сввдомосто
Висновки. Пвдсумовуючи, можемо узагальнити, що т. зв. "сексуальш злочини" являють собою окрему пвдгрупу насильницьких злочишв, що проявляються в агресивнш кримшально каранш поведшщ щодо сексуального партнера, учиняються з мотивiв задоволення статевоï пристрастi шляхом фiзичного насильства, погрози його застосування чи використання безпорадного стану особи, матерiальноï чи службовоï залежностi потерпшого або у зв'язку з хворобливим порушенням спрямованосп статевого потягу до дгтей, якi не досягли статевоï зрiлостi. Одержанi за результатами кримiнологiчноï характеристики вiдомостi щодо т. зв. "сексуальних злочишв" можуть бути використаш, як методологiчне пiдгрунтя для удосконалення дмльносп щодо 1х запобiгання.
1. Зелинский А. Ф. Криминология: курс лекций / А. Ф. Зелинский. - Х.: Прапор, 1996. - 260 с. 2. Чекотило. Лесополоса // Российская газета. - №152 (1192) от 19 декабря 2007 г. 3. Курс кримтологи: Загальна частина: тдруч.: у 2-х кн. / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та т.; за заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юргнком 1нтер, 2001. - 352 с. 4. Експрес-тформацгя про стан злочинностг на територп Украгни. - К.: Д1АЗ МВС Украти, 2013. - 123 с. 5. Синеокий О. В. Сексуально-садистсью вбивства та згвалтування: поргвняльний аналгз кримтолого-кримталгстичних характеристик злочинця та потертлог особи / О. В. Синеокий //Вгсник прокуратури. - К., 2002. - № 5.- С. 71-74. 6. Джужа О. М. Запобкання злочинам, пов 'язаним 1з сексуальним насильством: монография / О. М. Джужа.- К. : Атгка, 2009. - 240 с. 7. Афанасьев С. А. Криминалистическая характеристика и типовая программа расследования сексуально-садистских убийств: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / С. А. Афанасьев. Санкт-Петербургский государственный университет. - СПб., 1992. - 22 с. 8. Лариченко М. О. Детермтанти вчинення статевого злочину / М. О. Лариченко // Юридичний вгсник Причорномор'я. - 2007. - № 2. - С. 309-318. 9. Криминология / В. Н. Бурлаков, И. В. Волгарева, Б. В. Волженкин и др.; под ред. В. Н. Бурлакова и Н. М. Кропачева. - СПб.: Питер, 2005. - 224 с. 10. Юрченко О. Ю. Роль виктимогенной ситуации при совершении тяжких насильственных преступлений / О. Ю. Юрченко //Проблеми законности: Респ. мгжвгдом. наук. зб.; вгдп. ред. В. Я. Тацш. -Харкгв: Нац. юрид. акад. Украгни, 2000. - Вип. 43 (341 с.) - C. 157-161.
