CC BY
33
Оберемко Юлiя Олексмвна,
здобувач Науково-досл1дного ¡нституту вивчення проблем злочинност'1 ¡мен1 академка В. В. Сташиса, Нацональна академя правових наук Украни, м. Харк1в e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0002-6948-25-17
doi: 10.21564/2414-990x.135.83628 УДК 343.851
СПЕЦ1АДЬНО-КРИМ1НОДОПЧНЕ ЗАПОБ1ГАННЯ УМИСНИМ ВБИВСТВАМ З КОРИСДИВИХ МОТИВ1В
Розглядаються напрями спещально-кримтологгчного запобггання умисним убивствам, що вчиняються з корисливих мотивгв. Запропоновано комплекс заходю, реалгзащя яких сприятиме зниженню р1вня зазначених злочишв.
Ключовi слова: умист вбивства з корисливих MoraBiB; корисливi вбивщ; спещально-кри-мшолопчие запобкання; запoбiжний вплив.
Оберемко Ю. А., соискатель Научно-исследовательского института изучения проблем преступности имени академика В. В. Сташиса, Национальная академия правовых наук Украины, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-6948-25-17
Специально-криминологическое предупреждение умышленных убийств, совершаемых из корыстных побуждений
Рассматриваются направления специально-криминологического предупреждения умышленных убивств, совершаемых из корыстных побуждений. Предложен комплекс мероприятий, реализация которых будет способствовать снижению уровня указанных преступлений.
Ключевые слова: умышленные убийства из корыстных побуждений; корыстные убийцы; специально-криминологическое предупреждение; предупредительное воздействие.
Постановка проблеми. Спещально-кримшолопчним запобианням охоплю-еться д1яльшсть уповноважених суб'ект1в, що спрямована на вщвернення мож-ливосп реал1зацп злочинного нам1ру, припинення розвитку злочинно! д1яльност1 та досягнення бажаного результату винними особами, а також притягнення !х до вщповвдальност [1, с. 424]. Об'ектами запоб1жного впливу при спещаль-но-кримшолопчному запобианш умисним вбивствам 1з корисливих мотив1в виступають: поведшка ос1б, схильних до застосування насильства i заволодшня
майном у протиправний спосiб; кримшогенне середовище, що негативним чином впливае на формування особистостi i шдштовхуе и ступити на злочинний шлях; умови, що полегшують учинення умисних вбивств з корисливих мотивiв, та потенцшш жертви цих злочинiв.
Стан розроблення проблеми. Питання спещально-кримшолопчного запоб^ання злочинностi були предметом розгляду багатьох науковщв, зокрема: В. С. Батиргареево!, В. В. Голiни, Б. М. Головина, О. М. Литвинова, А. П. Закалюка, В. I. Шакуна та iн. Однак окремих дослщжень, присвячених саме питанням спецiально-кримiнологiчного запобтання зазначеного виду злочинiв, досi не було.
Мета статтi полягае у визначенш та дослщженш основних напрямiв спецiально-кримiнологiчного запобiгання умисних вбивств з корисливих мотивiв.
Виклад основного матерiалу. До напрямiв спецiально-кримiнологiчного запобiгання умисним вбивствам, що вчиняються iз корисливих мотивiв, про-понуемо вiдносити: 1) виявлення, постановка на обл1к та проведення проф1-лактичног роботи серед ос1б, схильних до заволодтня майном насильницьким шляхом; 2) обмеження та усунення негативного впливу кримтогенног групи, що сприяе вчиненню умисних вбивств з корисливих мотив1в; 3) усунення умов, що створюють практичт можливост1 для вчинення умисних вбивств з корисливих мотив1в; 4) припинення тдготовлюваних або вчинюваних умисних вбивств з корисливих мотив1в.
1. Дiяльнiсть щодо виявлення та постановки на профшактичний обл1к осiб, схильних до заволодшня майном насильницьким шляхом, повинна здшснюва-тися уповноваженими суб'ектами, до яких належать у першу чергу дшьничш офщери полщп, пращвники кримшально-виконавчих шспекцш та сощальних служб iз залученням громадськост та представнишв оргашв мкцевого само-врядування. З метою виявлення осiб, схильних до корисливо-насильницьких злочишв, дшьничш офщери полщп повинш систематично вживати заходiв та здшснювати перевiрки з метою виявлення на територГ! обслуговування осiб, що зловживають алкогольними напоями, уживають наркотичнi засоби або психотропш речовини, вчиняють акти сiмейного насильства, мають психiчнi захворювання i тим самим становлять небезпеку як для себе, так i для оточення. Дшьничний офiцер полiцГ! у межах свое! компетенци мае право ставити на профшактичний облж наступш категорГ! осiб: звiльнених з мюць позбавлення волi, якi вщбували покарання за умисний злочин i з яких судимiсть не знято або не погашено у встановленому законом порядку; засуджених за вчинення злочишв, виконання вироку щодо яких не пов'язано iз позбавленням волц осiб, яким було винесено офщшне застереження про неприпустимють учинення насильства в сiм'!; осiб, якi страждають на тяжкi психiчнi розлади i перебувають на спещ-альному облжу в закладах охорони здоров'я [2]. На нашу думку, цей перелж осiб доцiльно розширити i внести до нього наступш категорГ! осiб: як вчиняють правопорушення та злочини яких пов'язаш iз застосуванням насильства; рашше
засуджеш за незаконний o6ir збро'1; рашше засуджених, яю пiд час вщбування покарання не стали на шлях виправлення i систематично порушували режим; неповнолггшх, схильних до вчинення корисливо-насильницьких злочишв.
Профшактична робота серед ос1б, схильних до заволодтня майном насильницьким шляхом, повинна здшснюватися, на нашу думку, за допомогою реалiзащï комплексу заходiв сощально-психолопчного, медико-профiлактичного, ресоцiалiзацiйного та правового характеру. Зазначенi заходи застосовуються насамперед, до так звано'1' «групи ризику», зокрема до о^б, якi в цiлому схильнi до вчинення насильницьких дш; осiб, рашше засуджених за вчинення корисливих або насильницьких злочишв; осiб, схильних до агресивно1 поведшки на rрунтi алкогольно!" та наркотично1 залежностi або через наявш психiчнi розлади. Розглянемо вищенаведеш заходи бiльш докладно.
Заходи соц1ально-психолог1чного характеру мають бути спрямованi на виявлення й усунення негативних шдивщуально-психолопчних якостей у о^б, схильних до агресивно1 поведiнки та насильницьких дш. Такi заходи носять комплексний характер i вимагають залучення квалiфiкованих фахiвцiв. Сьогоднi в нашiй державi функщонуе Центр соцiально-психологiчноï допомоги. Однак вщповщно до Типового положення, затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiд 12 травня 2004 р., зазначений заклад утворений з метою надання сощальних послуг особам, яы внаслщок стихшного лиха, учинення стосовно них злочину, насильства або реально!" загрози його вчинення та за шших обставин не можуть самостшно подолати наслщки таких життевих обставин [3]. На нашу думку, поряд iз таким центром у структурi Мiнiстерства охорони здоров'я дощльно створити мережу консультативно-психологiчних установ саме для осiб, якi виявляють схильнiсть до агресивно1 поведiнки та вчинення правопорушень. Провiдна роль у ïx дiяльностi мае належати психологам та психотерапевтам для забезпечення безоплатно'1' квалiфiкованоï допомоги. Основна функцiя таких установ - своечасне надання психолопчно1 допомоги особам з метою зняття психолопчно1 напруги та недопущення виршення конфлiктниx життевих ситуацiй насильницьким шляхом. Цього можна досягти шляхом проведення профшактичних бесщ та надання консультацш, тренiнгiв безконфлiктного спiлкування, за допомогою моделювання кризових ситуацiй i шляxiв безконфлiктного виходу з них тощо [4, с. 315-323; 5, с. 252].
Заходи медико-профшактичного характеру передбачають надання квалiфi-ковано1 психо-консультативно1 та нарколопчно1 допомоги особам, якi зловжива-ють спиртними напоями та наркотичними засобами або страждають на псиxiчнi захворювання. За даними проведеного нами дослщження, бшьшють корисливих убивць мають алкогольну або наркотичну залежшсть, а кожен четвертий засу-джений шд час вчинення злочину перебував у сташ алкогольного сп'янiння. Наслiдком залежносп вiд алкоголю або наркотикiв е розвиток псиxiчниx i пове-дшкових розладiв, якi були виявленi у 76,8 % засуджених за вчинення умисних вбивств з корисливих мотивiв. Саме тому заходи медико-профшактичного характеру мають важливе значення для запобтання вчиненню дослщжувано!
нами групи злочишв. Так, заходи зазначеного характеру повинш включати: своечасне виявлення та ведення медичного облжу осiб, якi страждають на алко-гольну або наркотичну залежнiсть; обов'язковi медичнi та психiатричнi огляди з метою виявлення таких залежностей або шших видiв психiчних захворювань; розроблення новггшх методiв лiкування зазначено! категорп осiб; розроблення i застосування iндивiдуальних реабiлiтацiйних програм для алко- i наркоза-лежних осiб; запровадження нов^шх методiв контролю агресивно! поведiнки осiб на фонi алкогольно! або наркотично! залежностi тощо. Окрему увагу слщ придiляти тим, хто страждае на бшьш тяжкi форми психiчних розладiв, нiж алкогольна або наркотична залежшсть. За нашими даними, серед таких вияв-ленi: нестiйкий або десощальний розлад особистостi (16,4 %) та легкий стушнь розумово! вiдсталостi (8,3 %). Хворi з такими психiчними розладами повиннi знаходитися пiд постшною пильною увагою як з боку медичних установ, так i правоохоронних оргашв. З метою запобiгання вчинення злочишв з боку осiб, яы страждають на психiчнi i поведiнковi розлади, необхiдно: зобов'язати таких о^б в обов'язковому порядку проходити регулярш медичнi обстеження та психiатричнi огляди; за наявшстю медичних пiдстав залучати !х до амбулаторного психiатричного лiкування з метою профiлактики загострення наявних психiчних захворювань; систематично здшснювати по вiдношенню до них меди-ко-соцiальний патронаж профiлактичноi' спрямованостi. Наявна алкогольна або наркотична залежшсть може призвести до розвитку або ускладнення вже шну-ючих психiчних розладiв у особи. Для того, щоб мiнiмiзувати ризик розвитку й ускладнення таких розладiв, до осiб, яю страждають хронiчними формами алко-або наркозалежностей, дощльно, на нашу думку, обов'язково застосовувати заходи медичного характеру у виглядi замюно! пiдтримувальноi' терапп. Така дiяльнiсть регламентуеться Наказом Мшктерства охорони здоров'я Укра!ни «Про порядок проведення замюно! шдтримувально! терапп хворих з опю!дною залежшстю». Вiдповiдно до зазначеного документа шдставою до застосування замюно! пiдтримувальноi' терапп е письмова заява особи, яка досягла 18^чного вжу та мае встановлений дiагноз залежностi вiд опiо!дiв згiдно з Мiжнародним класифiкатором хвороб-10: Р 11: «Розлади психжи та поведiнки внаслщок вжи-вання опiо!дiв» [6]. На нашу думку, до шдстав застосування зазначено! терапГ! слiд вiднести i наявнiсть у особи хронiчно! залежносп вiд алкогольних напо!в, яка встановлюеться вщповщно до Мiжнародного класифiкатора хвороб-10: Р 10: «Розлади психжи та поведшки внаслiдок уживання алкоголю».
Реалiзацiя зазначених заходiв вимагатиме, з одного боку, координацп зусиль фахiвцiв рiзних професiй - лiкарiв, психологiв, сощальних працiвникiв, спiвро-бiтникiв правоохоронних оргашв, а з шшого - залучення немалих державних фшансових ресурсiв для ефективно! дiяльностi медичних закладiв у щлому, та психiатричних установ зокрема.
Метою профшактичних заходiв ресощал1зацшного характеру е сприяння сощальнш адаптацГ! рашше засуджених осiб та недопущення вчинення ними нових злочишв. Засуджеш, яы тривалий час перебувають в умовах iзолящi,
з часом втрачають сощальш навички та зштовхуються iз низкою проблем шсля того, як залишають мкця позбавлення воль Саме тому розпочинати профшактичну роботу для шдготовки засуджених до життя на свободi слiд ще пiд час вiдбування ними покарання [7, с. 196]. Надал^ шсля звшьнення, таку профiлактичну дiяльнiсть повинш проводити вiдповiднi державнi установи. Зпдно iз Законом Украши «Про сощальну адаптацiю осiб, якi вiдбувають чи ввдбули покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi на певний строк» така дiяльнiсть на сьогодш начебто iснуе у видi соцiального патронажу i реалiзуеться ввдповщними суб'ектами, зокрема: центральними та мкцевими органами виконавчо1 влади, органами мюцевого самоврядування, що утворюють спостережнi комiсiï, пiклувальнi ради при спецiальниx виховних установах, а також спецiалiзованi установи для звшьнених осiб (центри сощально1 адаптацй та спецiальнi будинки-iнтернати) [8]. Однак практика показуе, що оргашза-цiйно-правовi можливостi цих органiв щодо забезпечення процесу сощально1 адаптацй' звшьнених осiб не вiдповiдають сучасним сусшльним вимогам хоча б через те, що низка положень, яю мютить зазначений Закон, носить суто декла-ративний характер. Так, наприклад, передбачеш послуги соцiального патронажу надаються лише у раз^ якщо особа протягом шести мюящв iз дня звшьнення самостiйно звернулася до уповноважених оргашв, а тi норми, що врегульовують питання працевлаштування або забезпечення житловими умовами звшьнених осiб, взагалi ч^ко не визначенi, носять бланкетний характер i мютять посилання на iншi галузевi законодавчi акти. Через це лише двi третини звiльнениx отри-мують реестрацiю за мiсцем проживання, менше половини працевлаштоваш; iншi лишаються без роботи i житла, а четверта частина вчиняе новi злочини ще до погашення судимост [9, с. 192]. В. С. Батиргареева, дослщжуючи про-блеми рецидивно1 злочинност в Украïнi, емпiричним шляхом встановила, що лише 2,3 % засуджених рецидивюпв зверталися за допомогою до ввдповщних закладiв соцiальноï адаптацй' та рештеграцп [10, с. 477]. З огляду на це держава повинна переглянути свое ставлення та вжити вщповщних заxодiв для оргашза-цп i забезпечення дiяльностi щодо сощально1 адаптацй' осiб звiльнениx iз мюць позбавлення волi. На нашу думку, щоб покращити ефектившсть дiяльностi юну-ючих спецiалiзованиx установ та полшшити процес соцiальноï адаптацй' ранiше засуджених, необхщно: осiб, звiльнениx iз мюць позбавлення волi, зобов'язати звертатися до спецiалiзованиx установ для проходження психо-реабШтацшних програм; термiн перебування в таких установах повинен визначатися фаxiвцями шдивщуально з урахуванням псиxологiчниx особливостей та потреб особистостц чiтко визначити порядок працевлаштування i забезпечити робочими мюцями рашше засуджених осiб шляхом квотування робочих мюць на державних шд-приемствах, установах та органiзацiяx; забезпечити о^б, звiльнениx iз мiсць позбавлення вол^ житлом та створити сприятливi матерiально-побутовi умови ïx iснування; систематично здшснювати адмiнiстративний нагляд за рашше засудженими особами та проводити серед них виховну та профшактичну роботу. Ми погоджуемося, що реалiзацiя зазначених заxодiв мае важливе значення,
оскшьки шсля отриманого людиною негативного досвщу, пов'язаного з учинен-ням злочину i застосуванням до не1 покарання, необхiдно докласти максимум зусиль, щоб «вирвати» людину з кримшального середовища i повернути ÏT до нормального життя [11, с. 124].
Важливе профшактичне значення мають заходи правового характеру. Крим^ нальне покарання виступае одним iз ефективних кримшально-правових засобiв запобiгання злочинностi. Частиною 2 ст. 50 Кримшального кодексу Украши встановлено, що метою покарання е не тшьки кара, а й виправлення засуджених, а також запобиання вчиненню нових злочишв як засудженими, так i шшими особами [12, с. 181]. Наше дослщження показало, що бшьшкть корисливих убивць (60,8 %) до засудження жили за рахунок вчинення корисливих злочишв, зокрема крадiжок. Сьогодш досить поширена практика застосування судами ст. 75 КК Украши при призначенш покарання за злочини проти власность За даними попередшх кримшолопчних дослщжень корисливо-насильницько1 зло-чинностi, iз числа звiльнених вщ вiдбування покарання за минулими вироками кожен третш корисливий убивця продовжував злочинну дiяльнiсть у перiод дп випробувального термiну [13, с. 108]. Таким чином, кримшально-правова полiтика держави щодо гуманiзацiï кримiнальноï вiдповiдальностi, на жаль, не завжди досягае свое!" мети. Видаеться, що звшьнення винних вщ реального вiдбування покарання у видi позбавлення волi та надання 1м випробувального термiну, незабезпечення контролю за ними з боку служби пробацп, призводить до формування у 1'хнш сввдомост вiдчуття безкарностi та вседозволеность А вчинення ними у майбутньому бшьш тяжкого злочину, зокрема вбивства з корисливих мотивiв, свщчить лише про поглиблення деформацiй 1хньо1 свЬ домостi та пiдвищення ступеня сусшльно1 небезпечностi цих осiб. Тому пер-спективним напрямом запобiгання вчиненню умисних вбивств з корисливих мотивiв буде змша практики призначення покарання, наприклад, за злочини проти власноси, з метою недопущення вчинення особою у майбутньому бшьш тяжкого злочину. Фактично йдеться про так зваш заходи подвшно1 превенцй", якi мають важливе запобiжне значення. Ученi наголошують на тому, що вони мають додатковий антикримшогенний ефект, i ïx застосування сприяе запобi-ганню аналопчних або бiльш тяжких злочинiв [14; 15]. Таким чином, посилення вщповщальносп за таю злочини, як крадiжки, хулианство, грабежi, незаконний обiг наркотичних засобiв матиме, на нашу думку, стримувальний ефект та спри-ятиме недопущенню вчинення особою у майбутньому бшьш тяжкого злочину, зокрема умисного вбивства з корисливих мотивiв.
2. Обмеження та усунення негативного впливу кримiногенноï групи, що сприяе вчиненню умисних вбивств з корисливих мотивiв. Низькостатусна молодь з кризових сiмей, батьки яких нерщко мають судимють, без належного рiвня освгги та постшного джерела прибутку, проводить вшьний час у складi нефор-мальних вуличних груп де власне i вщбуваеться ïx залучення до злочинного способу життя. Слушшсть цiеï думки шдтверджують результати проведеного нами анкетування серед о^б, засуджених за вчинення умисних вбивств з
корисливих мотивiв, шд час якого найбшьша юльысть респондента (55,7 %) зазначила, що саме кримшогенне оточення iз числа друзiв, знайомих та члешв родини найбiльше вплинуло на те, що вони стали на злочинний шлях. Тому разом iз реалiзацiею заxодiв загальносоцiального запобiгання умисним вбивствам iз корисливих мотивiв, спрямованих на загальне покращання сощального становища молодо необxiдно вести цiлеспрямовану профшактичну роботу щодо змiни вуличного способу життя та кола сшлкування окремих представниыв молодi. Завдяки спiльному об'еднанню зусиль суб'екта запобiжноï дiяльностi (дшьничних офiцерiв полiцiï, полiцейськиx патрульних нарядiв, груп швидкого реагування, представникiв сощальних служб тощо) можна досягти позитивних успixiв. Насамперед треба вжити заxодiв для виявлення мюць концентрацп кримшогенно налаштовано'1 молодi. Найчастiше такими мкцями дислокацп е внутрiшнi двори будиныв, зупинки автотранспорту, гаражнi кооперативи, невелик нiчнi клуби у спальних районах мкта, занедбанi будiвельнi споруди, цiлодобовi торговельнi точки. Полiцейськi патрульнi наряди мають виявляти i систематично перевiряти таю мюця, особливо в вечiрнi та нiчнi години доби. У разi виявлення кримiногенниx груп дощльно здiйснювати перевiрку документiв ïx члешв, проводити особист огляди на предмет алкогольного або наркотичного сп'яшння. У полi зору правооxоронцiв повиннi знаходитися та оперативно вщ-працьовуватися мкця незаконного продажу алкогольних напо'1в та розповсю-дження наркотичних засобiв, оскшьки саме там зазвичай вiдбуваеться вживання алкоголю та наркотиыв членами зазначених груп.
3. Усунення умов, що створюють практичт можливост1 для вчинення умисних вбивств з корисливих мотив1в передбачае реалiзацiю комплексу заxодiв, спрямованих на створення перешкод та усунення сприятливих умов на шляху реалiзацiï злочинного намiру. Попередньо ми встановили, що до умов вчинення умисних вбивств з корисливих мотивiв належить таке: розлади психжи i пове-дшки винних осiб, вжтимна поведiнка потерпiлиx, конкретна життева ситуащя, неналежна охорона матерiальниx цiнностей, а також низька ефектившсть роботи з боку правоохоронних оргашв. Оскiльки профшактичш заходи запобiгання вчиненню злочинiв з боку осiб, якi страждають на псиxiчнi i поведiнковi розлади, ми проаналiзували попередньо, обмежимося розглядом заxодiв, спрямованих на забезпечення майново'1 безпеки та пiдвищення ефективност запобiжноï дiяльностi з боку правоохоронних оргашв.
Проведеш нами дослiдження показали, що бшьшють умисних вбивств з корисливих мотивiв учинюеться з проникненням у житло, саме воно е мюцем, де збертаються грошовi цшносп i коштовне майно. Тому забезпечувати безпеку майна слщ насамперед шляхом посилення захисту i охорони житла. Останне включае в себе комплекс техшчних i фiзичниx засобiв охорони та завбачли-вих дiй з боку власниыв житла [16, с. 82]. Так, використання сучасних систем сигналiзацiï та вщеоспостереження допоможе знизити ризик проникнення зловмисниюв до житла. Окрiм цього, пiдвищенню ступеня захисту житла спри-ятиме встановлення кодових замыв, укршлення тамбурiв багатоповерxiвок,
встановлення подвшних дверей, ускладнених замыв, металевих Грат на вжнах, особливо, якщо помешкання розташоване на першому або останньому поверхах будинюв. Украй обачливими повинш бути власники будиныв, що розташованi у приватному секторi сiльськоï мiсцевостi. За нашими спостереженнями, в кожному другому випадку вчинення умисного вбивства з корисливих мотивiв як умови, що сприяють реалiзацiï злочинного намiру, нападники розщнювали мкце розташування житла та самотне проживання майбутньо1 жертви. Тому щоб забезпечити охорону приватних будинюв, мешканцi повинш потурбуватися про яысть освiтлення вулиць та прибудинкових територш. Зведення високих паркашв також може бути перешкодою для потрапляння зловмисниыв на територш домоволодшня. Звiсно, такi заходи перестороги можуть собi дозволити бшьш-менш заможнi громадяни. Нерiдко жертвами корисливих вбивств стають самотш люди похилого вжу, тож забезпечення майново1 безпеки таких грома-дян мае бути прюритетним напрямом роботи як правоохоронних оргашв, так i ввдповщних сощальних служб. Та й сусiди на добровшьних засадах можуть здiйснювати нагляд за такими категорiями громадян, систематично вщвщувати ix. Позитивний профiлактичний ефект мало б створення добровшьних громад-ських об'еднань, наприклад, в межах територiальноï громади, якi б займалися охороною громадського порядку, патрулюванням приватних секторiв, особливо в шчний час. Так, в багатьох крашах свггу дiе волонтерська програма «Сусщ-ський нагляд», метою яко1 е налагодження партнерських вщносин мiж полiцiею та громадськктю задля попередження правопорушень та шдвищення рiвня безпеки громадян у щлому. Сутнiсть цiеï програми у тому, що кожен житловий квартал може утворити так звану «дшьницю», якою охоплюеться один, кшька будиныв або окрема житлова зона. Надалi у межах тако1 дiльницi громадсьы представники на добровiльниx засадах залучаються до патрулювання вулиць, повщомляють про шдозрШ ситуацп, надають iнформацiю сшвробггникам полi-Ц11 щодо найбiльш поширених видiв правопорушень тощо. На нашу думку, варто запозичити такий позитивний досввд сшвпращ громадян з правоохоронними органами, це сприяло б створенню ввдчуття колективно1 безпеки i зменшило б ризик окремих категорш населення опинитися в ролi жертв злочишв.
Профшактична дiяльнiсть, що ведеться з боку правоохоронних оргашв, також мае важливе значення, осшльки саме вони е основними суб'ектами запобтання вчиненню умисних вбивств з корисливих мотивiв. Сшвробмики цих оргашв повинш систематично вести роботу, спрямовану на виявлення тих осiб, яю належать до «групи ризику». Окремим напрямом 1хньо1 роботи мае бути проведення профшактично1 роботи серед населення. Зокрема, дшьничним офiцерам полiцiï на пiдвладнiй 1м територй' обслуговування слiд вести профшак-тичнiй облiк осiб, схильних до вчинення правопорушень; здшснювати особисте шспектування таких осiб; проводити роз'яснювальну роботу серед мешканщв дiльницi щодо необхщноси вжиття заxодiв особисто!" безпеки; шформувати ïx про кримiнальну ситуацiю в райош. Об'еднання зусиль пiдроздiлiв патрульноТ полiцiï та громадських формувань сприятиме запобианню вчинення умисних
вбивств з корисливих мотивiв насамперед на вулищ та в шших громадських мюцях.
4. Припинення тдготовлюваних або вчинюваних умисних вбивств з корисливих мотив1в полягае у здшсненш запобiжниx заxодiв, спрямованих на ввдвернення можливост реалiзацiï злочинного намiру та заподiяння шкоди жертвам посягання. Таю заходи здшснюються представниками правоохоронних оргашв шляхом: проведення профшактично'1 роботи серед шдоблжового контингенту задля перешкоджання реалiзацiï злочинних намiрiв та спонукання ïx до добровшьно'1 вiдмови вщ протиправних дiй; ведення оперативно-розшуково'1 дiяльностi з метою виявлення ознак злочину на стадп пiдготовки; проведення комплексних перевiрок та рейдiв з метою затримання осiб, якi пiдозрюються у вчиненш злочинiв або перебувають у розшуку тощо. Як окремий захвд, спря-мований на припинення вчинюваних корисливих вбивств, можна розглядати дп самих потерпiлиx для захисту власного життя. Такий захист у дозволених для необхвдно'1 оборони межах здшснюеться шляхом заподiяння нападникам шкоди, необхщно'1 i достатньо'1 для припинення злочинного посягання [16, с. 85]. Як зазначае О. М. Литвинов, однозначно не можна сказати, яю дп потершлого здатнi спровокувати або вплинути на злочинця. Бездiяльнiсть потершлого в одних випадках сприяе вчиненню стосовно нього злочину, в шших - запобЬ гае цьому [17, с. 7]. Якщо ж, наприклад, шд час вуличного розбшного нападу жертвам рекомендуеться не чинити активного опору з тим, щоб уникнути заподiяння тяжко'1 фiзичноï шкоди, то шд час спланованого злочинного посягання яке супроводжуеться проникненням у житло та, iмовiрнiше, завчасним ршенням нападниюв про позбавлення життя жертви, - дп потерпiлого навпаки повиннi бути нацiленi на захист майна та збереження свого життя. Для цього корисним буде проведення профшактичних бесщ з населенням для роз'яснення правових норм про можливкть застосування заxодiв самооборони. До того ж, з метою захисту життя та майна вщ умисних вбивств з корисливих мотивiв, дощльно, на нашу думку, шдтримати шщативу щодо легалiзацiï збро'1 в Украïнi. Як показуе практика, зловмисники, проникаючи у житло, найчастше озброеш, саме тому володшня зброею виступатиме профiлактичним кроком з метою попередження злочинних дш, адже в такому разi зловмисники можуть остерта-тися захисних дш з боку жертви нападу, розумшчи, що вона може застосувати проти них летальну зброю [18]. Так, наприклад, у Прибалтищ шсля запрова-дження дозволу на вшьне придбання збро'1 рiвень тяжких злочинiв впав майже вдвiчi, а за даними мшютерства юстицй' США, iз загально'1 кiлькостi злочинцiв, що перебувають у колошях - 34 % були затримаш не полiцiею, а озброеними громадянами. При цьому майже 40 % опитаних визнали, що свого часу вщмо-вились вщ вчинення злочину, оскшьки зашдозрили, що потенцшна жертва мае при собi зброю [19].
Висновки. Реалiзацiя комплексу запропонованих заxодiв у межах окрес-лених напрямiв спецiально-кримiнологiчного запобiгання умисним вбивствам з корисливих мотивiв сприятиме ютотному зниженню рiвня таких злочинiв.
Список л^ератури:
1. Закалюк А. П. Курс сучасно1 украшсько1 кримшологп: теорiя i практика / А. П. Зака-люк. - У 3 кн. - Кн. 1 : Теоретичш засади та iсторiя украшсько1 кримiнологiчноi науки. - Ктв : Вид. Дiм «1н Юре», 2007. - 424 с.
2. Про затвердження положення про службу дшьничних iнспекторiв мЫцп в CMCTeMi Мшс-терства внутрiшнiх справ Украши : Наказ ММстерства внутрiшнiх справ Украши ввд 11.11.2010 р. № 550 // Офщшний вicник Украши. - 2010. - № 95. - Ст. 3386.
3. Про затвердження Типового положення про центр cоцiально-пcихологiчноi допомоги : Постанова Кабшету Miнicтрiв Украши ввд 12.05.2004 р. № 608 // Офщшний вкник Украши. -2004. - № 19. - Ст. 1325.
4. Эйдемиллер Э. Психология и психотерапия семьи / Э. Эйдемиллер, В. Юстицкис. -Санкт-Петербург : Изд-во «Питер», 1999. - 656 с.
5. Головюн Б. М. Кримшолопчш проблеми умисних вбивств i тяжких тшесних ушкоджень, що вчиняються у шмейно-побутовш cферi / Б. М. Головюн. - Харюв : Нове слово, 2004. - 252 с.
6. Про затвердження порядку проведення замicноi пiдтримувальноi терапп хворих з от-овдною залежтстю : Наказ ММстерства охорони здоров'я Украiни ввд 27.03.2012 р. № 200 // Офщшний вкник Украши. - 2012. - № 48. - Ст. 1901.
7. Батиргареева В. С. Кримшолопчна характеристика та попередження розбо'1в, поеднаних з проникненням у житло / В. С. Батиргареева. - Харюв : Одксей, 2003. - 256 с.
8. Про сощальну адаптащю оаб, яю вiдбувають чи ввдбули покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi на певний строк : Закон Украши ввд 17.03.2011 р. № 3160-VI // Ввдо-мосп Верховно'1 Ради Украши. - 2011. - № 38. - Ст. 380.
9. Телефанко Б. Вплив сощально'1 адаптацп оаб, звшьнених вiд вiдбування покарання на рiвень рецидивно'1 злочинноcтi в Укра'М / Б. Телефанко, В. Лопн // Науковi записки Львiв-ського унiверcитету бiзнеcу та права. - 2010. - № 5. - С. 190-194.
10. Батиргареева В. С. Рецидивна злочиншсть в Укра'М : cоцiально-правовi та кримшолопчш проблеми / В. С. Батиргареева. - Харюв : Право, 2009. - 576 с.
11. Батиргареева В. С. Кримшолопчш засади запобпання рецидивнш злочинност в Укра'М / В. С. Батиргареева // Питання боротьби зi злочиншстю. - Харюв : Право, 2010. - Вип. 19. -С. 116-126.
12. Кримшальний кодекс Украши: наук.-практ. коментар / Ю. В. Баулщ В. I. Борисов, С. Б. Гавриш та ш. ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тащя. - 3-те вид., перероб. та допов. - Харюв : Одксей, 2007. - 1184 с.
13. Головюн Б. М. Щодо причин рецидивонебезпечносп кримшально'1 активносп ратше судимих корисливих насильницьких злочинщв / Б. М. Головюн // Питання боротьби зi злочиншстю. - Харюв : Право, 2009. - Вип. № 18. - С. 102-115.
14. Алексеев А. И. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы / А. И. Алексеев, С. И. Герасимов, А. Я. Сухарев. - Москва : НОРМА, 2001. - 355 с.
15. Гилинский Я. И. Криминология: теория, история, импирическая база, социальный контроль / Я. И. Гилинский. - Санкт-Петербург : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2009. - 384 с.
16. Головюн Б. М. Ввдвернення i припинення, замислених, пвдготовлюваних i вчинюваних корисливих насильницьких злочинних посягань (частина друга) / Б. М. Головюн // Питання боротьби зi злочиншстю. - Харюв : Право, 2011. - Вип. № 22. - С. 76-86.
17. Бандурка О. М. Психолопчш аспекти вiктимiзацii / О. М. Бандурка, О. М. Литвинов // Вксник Кримшолопчно'1 асощацп Украши. - 2013. - № 4. - С. 6-13.
18. Легалiзацiя збро'1 в Украш: за i проти [Електронний ресурс] // Free voice information analyses centre. - Режим доступу : http://iac.org.ua.
19. Речицький В. Аргументи на користь конституцшного закршлення права на зброю [Електронний ресурс] / В. Речицький // Украшська асощащя власниюв збро'1. - Режим доступу : http: //zbroya.info.
06epeMKO №. O. Спеu,¡апbно-крим¡нопог¡цне 3ano6tiaHHnyMUCHUM B6uBcmBaM 3 mpucnuBuxMomuBiB
References:
1. Zakaliuk, A.P. (2007). Kurs suchasnoi ukrains'koi kryminolohii : teoriia i praktyka [Theoretical Principles and History of Ukrainian criminological science]. Kiev: Vyd. Dim In Yure [in Ukrainian].
2. Pro zatverdzhennia polozhennia pro sluzhbu dil'nychnykh enspektoriv militsii v systemi Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy: nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy vid 11.11.2010 № 550 [On approval of the service of district police inspector in the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: the order of the Ministry of Interior of Ukraine of 11.11.2010 № 550]. (2010). Ofitijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 95 [in Ukrainian].
3. Pro zatverdzhennia Typovoho polozhennia pro tsentr sotsial'no-psykholohichnoi dopomohy: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12.05.2004 № 608 [On approval of Regulations on socio-psychological help: resolution cabinet of Ministers of Ukraine of 12.05.2004 № 608]. (2004). Ofitijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 19 [in Ukrainian].
4. Jejdemiller, Je., Justickis, V. (1999). Psihologija i psihoterapija sem'i [Psychology and psychotherapy family]. St. Petersburg: Izd-vo Piter [in Russian].
5. Holovkin, B.M. (2004). Kryminolohichni problemy umysnykh vbyvstv i tiazhkykh tilesnykh ushkodzhen', scho vchyniaiut'sia u simejno-pobutovij sferi [Criminological problems murders and grievous bodily harm committed in family and domestic sphere]. Kharkiv: Nove slovo [in Ukrainian].
6. Pro zatverdzhennia poriadku provedennia zamisnoi pidtrymuval'noi terapii khvorykh z opioidnoiu zalezhnistiu: nakaz Ministerstva okhorony zdorov'ia Ukrainy vid 27.03.2012 № 200 [On approval of the substitution therapy of patients with opioid dependence: the order of the Ministry of Health of Ukraine of 27.03.2012 № 200]. (2012). Ofitijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 48 [in Ukrainian].
7. Batyrhareieva, V.S. (2003). Kryminolohichna kharakterystyka ta poperedzhennia rozboiv, poiednanykh z pronyknenniam u zhytlo [Criminological characteristics and prevention of robberies, combined with penetration in dwelling] Kharkiv: Odissej [in Ukrainian].
8. Pro sotsial'nu adaptatsiiu osib, iaki vidbuvaiut' chy vidbuly pokarannia u vydi obmezhennia voli abo pozbavlennia voli na pevnyj strok: zakon Ukrainy vid 17.03. 2011 № 3160-VI [On social adaptation of persons who are serving or have served punishment of restraint of liberty or imprisonment for a term: the law of Ukraine of 17.03.2011 № 3160-VI]. (2011). Vidomosti Verkhovnoy Rady Ukrainy - Supreme Council of Ukraine, 38 [in Ukrainian].
9. Telefanko, B., Lohin, V. (2010). Vplyv sotsial'noi adaptatsii osib, zvil'nenykh vid vidbuvannia pokarannia na riven' retsydyvnoi zlochynnosti v Ukraini [The impact of social adaptation of persons released from punishment on recidivism rate in Ukraine]. Naukovi zapysky L'vivs'koho universytetu biznesu ta prava - Scientific notes Lviv University of Business and Law, 5, 190-194 [in Ukrainian].
10. Batyrhareieva, V.S. (2009). Retsydyvna zlochynnist' v Ukraini: sotsial'no-pravovi ta kryminolohichni problemy [Recurrent crime in Ukraine: social, legal and criminological problems]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
11. Batyrhareieva, V.S. (2010). Kryminolohichni zasady zapobihannia retsydyvnij zlochynnosti v Ukraini [Criminological foundations of preventing recidivism in Ukraine]. Pytannia borot'by zi zlochynnistiu - The issue of combating crime, issue 19, 116-126 [in Ukrainian].
12. Stashys, V.V., Tatsij, V.Ya. (2006). The Criminal Code of Ukraine: scientific-practical commentary. Kharkiv: Odissej [in Ukrainian].
13. Holovkin, B.M. (2009). Schodo prychyn retsydyvonebezpechnosti kryminal'noi aktyvnosti ranishe sudymykh koryslyvykh nasyl'nyts'kykh zlochyntsiv [As for the causes of criminal activity retsydyvonebezpechnosti previously convicted violent criminals selfish]. Pytannia borot'by zi zlochynnistiu - The issue of combating crime, issue 18, 102-115 [in Ukrainian].
14. Alekseev, A.I., Gerasimov, S.I., Suharev, A.Ja. (2001). Kriminologicheskaja profilaktika: teorija, opyt, problemy [Criminological prevention: theory, experience, problems]. Moscow: NORMA [in Russian].
15. Gilinskij, Ja.I. (2009). Kriminologija: teorija, istorija, impiricheskaja baza, social'nyj kontrol' [Criminology: theory, history, empirical base, social control]. St. Petersburg: R. Aslanova Juridicheskij centr Pressm [in Russian].
16. Holovkin, B.M. (2011). Vidvernennia i prypynennia, zamyslenykh, pidhotovliuvanykh i vchyniuvanykh koryslyvykh nasyl'nyts'kykh zlochynnykh posiahan' (chastyna druha) [The prevention and cessation, designed, prepared and exerted mercenary violent crimes (part two)]. Pytannia borot'by zi zlochynnistiu - The issue of combating crime, issue 22, 76-86 [in Ukrainian].
17. Bandurka, O.M., Lytvynov, O.M. (2013). Psykholohichni aspekty viktymizatsii [The psychological aspects of victimization]. Visnik kriminologichnoy asociaciy Ukrainy - Journal of Criminological Association of Ukraine, Vol. 4, 6-13 [in Ukrainian].
18. Lehalizatsiia zbroi v Ukraini: za i proty [The legalization of weapons in Ukraine: pros and cons]. Free voice information analyses centre. Retrieved from: http://iac.org.ua [in Ukrainian].
19. Rechyts'kyj, V. Arhumenty na koryst' konstytutsijnoho zakriplennia prava na zbroiu [The case for constitutional recognition of the right to arms]. Ukrains'ka asotsiatsiia vlasnykiv zbroi - Ukrainian Association of weapons owners. Retrieved from: http://zbroya.info [in Ukrainian].
Oberemko Yu. O., Postgraduate Student by Correspondence, Academician Stashis Scientific and Research Institute for the Study of Crime problems, National Academy of Law Sciences, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-6948-25-17
Specially-criminological prevention of the homicide for mercenary motives
Objects of preventive influences with specially-criminological prevention of the homicide for mercenary motives are: the behavior of violence-prone people and unlawful acquisition of property; crime situation that adversely affects the formation of personality and leads to its formation to crime; conditions that facilitate the commission of homicides for mercenary motives and potential victims of these crimes.
The questions of the specifically-criminological crime prevention have been the subject of many scientists, including: V. S. Batyrhareyeva, V. V. Golina, B. M. Golovkin, A. M. Lytvynova, A. P. Zakalyuka, V. I. Shakun and others. However, there is still no individual studies devoted to issues of specially-crimi-nological prevention of this type of crime.
It is suggested that the specially-criminological prevention of homicides for mercenary motives are sorted out with the areas: 1) identification, registration with and conducting preventive work among people who are prone to obtaining property by force; 2) limit and eliminate the negative impact of the criminal group, which contributes to the commission of homicides for mercenary motives; 3) eliminate conditions that create practical opportunities to commit homicides for mercenary motives; 4) termination of prepared or commited homicides for mercenary motives.
Implementation of complex measures proposed within these areas specially-criminological prevention of homicides for mercenary motives, will contribute significantly reduce the level of crime.
The article reveals the directions of specially-criminological prevention of homicides for mercenary motives. A set of measures whose implementation will contribute to the reduction of these crimes.
Keywords: homicides for mercenary motives; mercenary killer; specially-criminological prevention; preventive influence
Hadiuwm do peduornzn 17.11.2016 p.
