CC BY
31
Оберемко Юлiя Олексмвна,
здобувач Науково-досл'дного шституту вивчення проблем злочинност '1 iMeHi академка В. В. Сташиса Нац'юнальна академ'я правовихнаукУкра/'ни, Укра/'на, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-6948-25-17
УДК 343.971
ДОСВ1Д ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ц1НН1СНО-НОРМАТИВНОУ СФЕРИ ОС1Б, ЯК1 ВЧИНЯЮТЬ УМИСН1 ВБИВСТВА З КОРИСЛИВИХ МОТИВ1В
Стаття присвячена розгляду цттсно-нормативног сфери осгб, що вчиняють умист вбив-ства з корисливих мотивгв. На основ1 емтричних досл1джень виявлено та проаналгзовано дефор-маца щншсно-нормативног та емоцшно-вольовог сфер св1домост1 корисливих убивць.
Ключовi слова: корисливi вбивщ, цшшсно-нормативна сфера, цштсш opieHTa^'i, емоцш-нo-вoльoвi якoстi особистосп, афективна пoведiнкa.
Оберемко Ю. А., соискатель Научно-исследовательского института изучения проблем преступности имени академика В. В. Сташиса, Национальная академия правовых наук Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected]; ORCID 0000-0002-6948-25-17
Опыт исследования ценностно-нормативной сферы лиц, которые совершают умышленные убийства из корыстных побуждений
Статья посвящена рассмотрению ценностно-нормативной сферы лиц, которые совершают умышленные убийства из корыстных побуждений. На основе эмпирических исследований выявлены и проанализированы деформации ценностно-нормативной и эмоционально-волевой сфер сознания корыстных убийц.
Ключевые слова: корыстные убийцы, ценностно-нормативная сфера, ценностные ориентации, эмоционально-волевые качества личности, аффективное поведение.
Постановка проблемы. Цшшсно-нормативна сфера сввдомост особи зло-чинця визначаеться поглядами, переконаннями, цшшсною opieнтaцieю, вну-тршньою установкою, яю у сво'й сукупност дають змогу встановити причини виникнення мoтивiв протиправно'' поведшки, спрогнозувати майбутню пове-дшку, а отже, розробити необхвдш профшактичш засоби [1, с. 91].
Аналiз остантх до^джень i публтащй. Питання щншсно-норматив-но! сфери свщомост злочинця привертало увагу багатьох учених, таких як Ю. М. Антонян, Б. М. Головкш, М. I. бнекеев, Г. Х. бфремова, К. 6. 1гошев, А. Р. Ратинов, О. М. Яковлев та ш. Так, на думку А. Р. Ратинова, особистими передумовами протиправно! поведшки виступають негативш або викривлеш щншсш орieнтацi! i антигромадськi установки, а також деформацп щншс-но-смислово! сфери свщомост особи [2, с. 158].
Актуальтсть теми. Аналiз деформацiй цшшсно-нормативно! сфери свiдомостi корисливих вбивць мае вельми актуальне значення, оскшьки саме вони визначають спрямованiсть особистостi та впливають на вибiр насиль-ницького способу збагачення.
Мета статтi. Попереднш аналiз особистостi корисливого вбивщ показав, що одшею iз провiдних морально-психологiчних рис таких осiб виступае корислива спрямованiсть, яка в бшьшост випадкiв реалiзуеться у групових формах [3, с. 231] i детермiнуе насильницький спосiб заволодшня майном. Виходячи з вищенаведеного, метою статт е розгляд, з одного боку, злочинног групи як форми реалiзацi! корисливо! спрямованостi, а з шшого, - кримто-генних елемент1в св1домост1 корисливого вбивц1.
Виклад основного матерiалу. Нагадаемо, що за даними дослщжень пере-важна бшьшкть (65,7 %) умисних вбивств з корисливих мотивiв вчинялися у складi злочинних груп. У зв'язку з цим, значущим з кримшолопчно! точки зору е аналiз даних щодо: способ1в групоутворення, ршень, групових ролей, групових ц1лей, групових норм та цтностей.
Шд час вивчення матерiалiв судово! практики дослщженню пiдлягало питання в1дносин, на основ1 яких утворювалася група. Так, за нашими даними, 62,4 % груп утворювалося на пiдставi дружшх стосунюв; 28,4 % - iз числа осiб, яких об'еднуе попереднш кримшальний досвiд або сшльне вiдбування покарання; учасникiв 4,9 % груп об'еднували родинш зв'язки; ще 4,3 % груп утворювалося на Грунт особистих або робочих вщносин. Як бачимо, майже 2/3 учасникiв злочинних груп перебували у дозвшьних, приятельських сто-сунках. Висловити пропозищю вчинити злочин людина може тшьки у близь-кому середовишд, на пiдтримку якого вона з впевнешстю розраховуе. Через те ршення про вчинення злочину схвалюеться та приймаеться не тшьки на пiдставi дружнiх симпатiй, а в першу чергу завдяки едност саме кримшальних iнтересiв усiх учасникiв групи. Шд час проведення анкетування серед засу-джених корисливих вбивць нами дослщжувалося питання яким чином прийма-лося остаточне ршення вчинити злочин. Вщповщ засуджених розподшились наступним чином: 4,9 % ршення вчинити злочин приймали шд час ввдверто! розмови у вузькому колi людей; 5,8 % шсля того, як впевнилися у мшмальному ризику бути покараним; 14,7 % опитаних засуджених шшли на злочин, коли переконалися в сприятливш обстановщ; 18,7 % визнали, що ршення прийняли заздалепдь i чекали слушно! нагоди; 55,9 % - ршення прийняли спонтанно, на емощях i вiдразу ж його реалiзували. Тобто, бiльшiсть опитаних вказали на
раптовкть прийняття ршення вчинити злочин. З цього приводу В. О. Коновалова зазначае, що процес шдготовки та прийняття ршення вчинити вбивство може мати рiзний характер: вш може бути детально обмiркований або носити фрагментарний, навггь випадковий характер. Разом з тим, елементи шдготовки присутш у будь-якому злочиш, зокрема у вбивствах, незважаючи на те, що останш можуть носити iмпульсивний характер [4, с. 8].
Важливе значення мае аналiз даних щодо ролей, яю виконувалися учасни-ками групи. Вони становлять собою сукупшсть тих функцш, яю виконуються кожним членом групи у сшльнш злочиннiй дiяльностi. Результати узагаль-нення судово1 практики показали, що питома вага учасниыв злочинних груп (96,9 %) мали роль виконавця, 2,4 % - оргатзатора i 0,7 % - пособника. Тобто, у бшьшост випадюв мае мюце сшввиконавство, коли дп всiх учасникiв групи складають об'ективну сторону злочину. Так, сшльне застосування насильства учасниками групи до потершлого можна пояснити. По-перше, сшвучасники страхують один одного на випадок, якщо жертва почне чинити активний ошр, а, по-друге, вони беруть на себе однаковi зобов'язання, якщо злочин буде викрито i необхвдно буде нести вщповщальшсть. Таким чином, важливою ознакою, яка характеризуе злочинну групу, е ступшь згуртованост1 ïï члетв. На думку психолога Г. М. Андреево1, групова згуртовашсть означае, що серед учасниюв групи досягнутий особливий ступшь розвитку вщносин, при якому всi члени групи в найбiльшiй мiрi подiляють ц1л1 груповог д1яльност1 i ri цтно-cmi, якi пов'язаш з цiею дiяльнiстю [5, с. 166].
Сшльна злочинна поведiнка учасниюв групи обумовлена досягненням загально1 корисливог цш. Кожен iз членiв групи, маючи корисливi iнтереси, розумiе, що об'еднання 1'хшх зусиль гарантуе досягнення едино1 для всiх мети - збагачення. За результатами узагальнення матерiалiв кримшальних проваджень метою злочинно1 поведшки корисливих вбивць найчастше було: заволодшня в результат нападу конкретно визначеним i достовiрно вiдомим майном - 41,9 %; заволодшня наявним у момент посягання майном потершлого - 33,9 %; заволодшня будь-яким шшим лшвщним майном - 15,7 %; з метою неповернення боргу - 4,3 %, заволодшня транспортним засобом -2,7 % або правами на майно - 1,5 %. Обiзнанiсть злочинщв про юнування у потершлого матерiальних щнностей свщчить про планування злочину i шд-готовку до нього. У даному випадку мова йде про умисш вбивства з корисливих мотивiв iз проникненням у житло. За нашими даними, вони е найбшьш розповсюдженими i складають 65,1 % з усiеï кшькост дослщжуваних нами умисних вбивств з корисливих мотивiв. Злочинщ, плануючи напад iз проникненням до житла, впевнеш у досягненш бажаного результату i отриманш прибутку. Скорше за все, вони були ранше знайомi з потершлим i бували у його помешканш, а тому успiшнiсть злочинного посягання, на 1хню думку, е гарантованою. Напад з метою заволодшня наявним у момент посягання майном потершлого характерний для умисних вбивств з корисливих мотивiв, що вчиняються у безлюдних мюцях i мкцях громадського користування. У цьому випадку учасники групи, об'еднавшись, певною мiрою ризикують. Вчиняючи
злочин, вони розраховують на везшня, оскшьки iмовiрнiсть того, що шд час нападу у потерпiлого буде значна кшьюсть матерiальних благ, е невеликою.
Окремо слiд звернути увагу на так характеристики злочинноТ групи, як групов1 норми та цтностг. З точки зору сощально'Т психологи, груповi норми - це певш правила, як виробленi групою, прийнят нею i яким мае шдпорядковуватися поведiнка 11 членiв, щоб Тхня спiльна дiяльнiсть була можлива [5, с. 112]. Норми та щнност злочинноТ групи формуються на Грунт попереднього кримiнального досвiду ТТ учасникв. За нашими даними, кожен четвертий корисливий вбивця був рашше засуджений за вчинення корисливого або насильницького злочину. Повернення до злочинного способу життя особами, яы перебувають у сташ судимости свiдчить про погли-блення цiннiсних деформацiй ТхньоТ свiдомостi, негативне ставлення до сусшльно прийнятних норм поведiнки, що спричиняе продовження кори-сливоТ насильницькоТ злочинноТ дiяльностi [3, с. 213]. Звкьнившись iз мiсць позбавлення волi, особи стають носiями кримiнальноТ субкультури. 1Т основу складають кримiнальнi норми, як й регулюють поведiнку та взаемовщно-сини мiж членами злочинноТ групи. Викривлений св^огляд, злочиннi навич-ки та звички, знання, вмшня, кримшальш способи збагачення - все це об'еднуе члешв групи i знаходить свш прояв у подальшiй сшльнш злочин-нiй дiяльностi. Норми, як регулюють поведiнку та дiяльнiсть члешв групи, безпосередньо спираються на щнност кожного iз ТТ учасникiв [5, с. 166]. Тому вважаемо, що саме розгляд деформацш цттсно-нормативно! сфери св1домост1 корисливого вбивц1 мае важливе значення при аналiзi чинникв, як детермшують насильницький спо^б заволодiння майном.
Узагальнюючим показником щншсно-нормативно'Т сфери особистост корисливого вбивцi виступае система щншсних орiентацiй [3, с. 134]. Вва-жаеться, що цiннiснi орiентацiТ е тим регулятором, якому шдпорядкована поведшка людини. Наявнiсть рiзних систем щнностей у суспiльствi зумов-люе широкий вибiр iндивiдом окремих з них [6, с. 49], оскльки протягом свого життя людина стае учасником багатьох сощальних ввдносин з вщмш-ними цiннiсними структурами.
Аналiз системи щншсних орiентацiй корисливих вбивць пропонуемо здшснити звернувшись до результатiв авторського емшричного дослiдження. Останне проводилося шляхом тестування засуджених корисливих вбивць за допомогою психологiчноТ методики «^агностика реальноТ структури щншс-них орiентацiй особистостЬ» С. С. БубновоТ. У проведеннi тестувань консуль-тативну допомогу надавала кандидат психолопчних наук, доцент, заввдувач кафедри соцiологiТ та психологи Харквського нацiонального унiверситету внутршшх справ Л. О. Шевченко. Запропонована методика спрямована на дослщження реалiзацiТ цiннiсних орiентацiй особистостi в реальних житте-вих умовах. 1Т основш положення Грунтуються на тому, що уявлення людини про найбкьш вагомi цiнностi формуються в процесi ТТ сощалiзащТ шляхом засвоення загальнокультурних щнностей [7, с. 28]. У тестуванш взяли участь засуджеш, якi ввдбувають покарання у п'яти кримiнально-виконавчих уста-
новах середнього рiвня безпеки ХарывськоТ облает (Дикашвська ВК № 12, Холоднопрська ВК № 18, Олекспвська ВК № 25, Харывська ВК № 43, Тем-швська ВК № 100). Серед них: 100 осiб, засуджених за вчинення умисних вбивств з корисливих мотивiв (основна група) та 60 о^б засуджених за вчинення крадiжок (контрольна група). Респондентам був запропонований бланк, в якому мютилося 66 закритих питань з можливктю дати два варiанти вщповщп «так» або «ш». Результати тестування обчислювалися за допомо-гою спецiального ключа. Кожна iз запропонованих цiнностей вимiрювалася у балах, максимальна юльюсть яких дорiвнюe 6. Пiсля обробки даних буду-вався профiль, який вiдображав ступшь виразностi (ранг) тieТ або шшоТ щн-ностi. Отриманi результати тестування наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Розподт результат1в тестування реально! структури щнтсних ор1ентацш особистост1 (С. С. Бубнова)
Найменування цтностей Основна група (корислив1 вбивщ) ранги Контрольна група (кради) ранги Р
Приемне проведення часу, вщпочинок 1,5 4 0,05
Матерiальний добробут 3 1
Пошук i насолода прекрасним 7,5 5,5
Допомога i милосердя до шших людей 7,5 8
Любов 9 9,5
Високий сощальний статус i управлiння людьми 5,5 2 0,1
Визнання, повага та вплив на оточуючих 4 7 0,05
Сощальна активнiсть 5,5 5,5
Сшлкування 10 9,5
Здоров'я 1,5 3
1з наведених даних вбачаеться, що життевi цшност злочинщв в обох трупах умовно подшяються на значушд та незначущь Серед найбшьш вагомих цiнностей, якi посiдають перших п'ять мюць, видiляються: здоров'я, eid^4U^K та дозвшля, прагнення до матерiальноï забезпеченостi, у тому чит й KpuMi-нальним шляхом, сощальний статус та сощальна активтсть. Незначущими е цшност сшлкування, любов, допомога шшим та милосердя, насолода пре-красним. Перейдемо безпосередньо до аналiзу вщмшностей у структурах зна-чущих цiнностей корисливих вбивць та крадпв.
У першу чергу привертае увагу неоднаковий ранговий розподш цшнос-тей у дослщжуваних групах. Перше мюце у структурi цiннiсних орiентацiй корисливих вбивць подшяють двi цiнностi - здоров'я та приемне проведення дозвшля. Цшноси, яю б займали другу позищю, фактично вiдсутнi. У той же час у крадпв на першому мющ - матерiальний добробут, а здоров'я взагалi трете. Немае сумшву, що цiннiсть власного життя усвщомлюеться респондентами обох груп. Разом iз тим таке рангове розташування пов'язане, на нашу думку, iз видом вчинюваних злочинiв. Злочинна дiяльнiсть крадпв не пов'язана iз застосуванням насильства. Головним для них е таемно заволодгги майном i залишитися непомiтним. Тому непоко'1'тися власним життям та здоров'ям шд час вчинення злочину у крадй'в фактично немае шдстав. 1ншим чином виглядае ситуащя у випадку вчинення корисливого насильницького злочину. Вбивство з корисливих мотивiв безпосередньо вчиняеться шляхом застосування фiзич-ного насильства. Усвщомлюючи небезпеку посягання i розумшчи, що жертва може чинити активний ошр, злочинщ, побоюючись за власне здоров'я i життя, застосовують летальне насильство до потершлого. Шд час нападу без вагань заподшють шкоду здоров'ю потершлого та позбавляють його життя. Це озна-чае, що щншсть життя потершлих для корисливих вбивць зводиться нашвець, в той час як власне здоров'я вони визнають найголовшшою життевою цшш-стю. Ыдпочинок та приемне проведення дозвшля для корисливих вбивць мае таке ж важливе значення, як i щншсть власного життя. За цим параметром встановлено статистично достовiрну вщомкть (p < 0,05), тобто, для корисливих вбивць, на вщмшу ввд крадй'в, вщпочинок та приемне проведення часу мають вкрай важливе значення. Як правило, власний вщпочинок та приемне проведення часу для корисливих вбивць ототожнюеться iз задоволенням сво'1'х примггивних потреб в алкогольних напоях, наркотичних речовинах та сек-суальних розвагах. Тому кошти, отримаш вщ вчинення злочину, найчастше витрачаються саме на забезпечення таких гшертрофованих потреб та iнтересiв.
Трете мкце у структурi цшшсних орiентацiй корисливих вбивць займае матерiальний добробут. При цьому для крадй'в вш мае бшьш важливе значення i виходить за результатами тестування на перше мкце. Матерiальна забезпечешсть - це щншсть, яка завжди була вагомою i визначала рiвень та яысть життя людини. Сьогодш в державi простежуеться разюче соцi-альне розшарування населення на багатих та бщних, i основна його частина належить до останньо'1' категорп. Враховуючи те, що бшьшкть корисливих
вбивць - це молодi люди, вихщщ iз малозабезпечених та бвдних ^мей - не дивним е Тхне бажання покращити свiй матерiальний стан шляхом вчинення корисливо-насильницьких злочишв.
Визнання та повага як щншсть е достовiрно бiльш значущою (р < 0,05) для о^б, котрi вчинили вбивства, а не крадiжки. Таке високе значення показника характеризуе корисливих вбивць як людей iз безшдставно завищеною само-оцiнкою та самолюбством. Сощальна невлаштовашсть, невпевненiсть у собi компенсуеться шляхом застосування фiзичноТ сили до оточуючих. Низький рiвень iнтелектуальних здiбностей позбавляе Тх можливостi вирiшувати кон-флiктнi ситуацп правомiрним шляхом, а тому застосування насильства для них видаеться найбшьш оптимальним варiантом для досягнення бажаного результату. Наведеш нами даш узгоджуються iз результатами дослвдження, що були отриманi Б. М. Головкшим. Учений довiв, що незважаючи на дефор-мацп цiннiсно-нормативноТ сфери особистост, корисливо-насильницькi злочинцi залишаються членами сусшльства, а тому в своТх оцiнках i самоо-цiнках орiентуються на суспiльнi еталони, загальноприйнятнi рол^ цiнностi та норми, бажанi з огляду на престижшсть i загальне визнання [8, с. 145]. Так щнност як сощальна активтсть та високий сощальний статус для корисливих убивць посщають п'яте мкце у структурi цiннiсних орiентацiй. При цьому, якщо соцiальна активнiсть як щншсть у обох дослщжуваних групах займае однакову позищю, то високий сощальний статус i бажання керувати людьми для крадпв та корисливих вбивць у структурi цiннiсних орiентацiй мае вiдмiнностi лише на рiвнi тенденцп (р < 0,1). Це пов'язано з тим, що в кнуючш статуснш iерархГí злочинного середовища соцiальний статус кра-дпв е «вищим», нiж у корисливих вбивць, тому невипадково, що саме для щеТ групи злочинщв цiннiсть високого статусу е важлившою.
Результати тестування показали, що до незначущих щнностей респонденти обох груп вiднесли стлкування. На думку вчених, у злочинному середовишд мають мкце певнi деформацп спiлкування [9, с. 305]. Через побоювання ска-зати щось зайве або заборонене засуджеш поводяться дуже обережно, а тому у мкцях позбавлення волi спiлкування злочинцiв вщбуваеться у досить вузь-кому коль Попередньо ми встановили, що бшьшють злочинщв мають низький культурний та освггнш рiвень. Тому не дивно, що до незначущих життевих щнностей респонденти обох груп вщнесли i таы цiнностi, як: любов, милосердя та допомога Iншим, насолода прекратим. Щ щнност сприймаються ними на абстрактному рiвнi та суперечать Тхнш системi цiннiсних орiентацiй.
Дослiджуючи психологiчну складову корисливих вбивць, важливо звер-нути увагу на Тхш емоцшно-вольов1 особливост1. Останнi вивчалися за допомо-гою психологiчноТ методики, розробленоТ М. В. Чумаковим. Методика «Вольовi якостi особистостi» М. В. Чумакова спрямована на дiагностику таких вольових якостей, яы представляють собою конкретш прояви вольовоТ регуляцГТ. Вони визначаються умовами i змiстом конкретних видiв дiяльностi, що виконуеться людиною [10, с. 170]. Порядок проведення тестування, контингент респонден-
тв основно! та контрольно! групи залишилися тими самими, що й при засто-суванш попередньо! психолопчно! методики. Результати тестування вольових якостей корисливих вбивць та крадпв наведенi у табл. 2.
Таблиця 2
Розпод1л результат тестування вольових якостей особистосп
(М. В. Чумаков)
Найменування шкал Бали Р
Основна група (корислив1 вбивцг) Контрольна група (кради)
1 Ввдповщальшсть 1,3±2,5 1,4±1,72
2 1шщатившсть 2,3±1,5 2,4±0,9
3 Ршучють 3,9±1,2 3,5±1,8
4 Самостшшсть 1,8±0,1 5,7±1,1 0,01
5 Витримка 2,3±0,9 6,6±1,14 0,05
6 Наполегливють 6,1±1,18 2,14±0,17 0,05
7 Енергшшсть 3,3±0,9 3,9±0,7
8 Уважнiсть 1,4±1,12 7,8±2,3 0,01
9 Цiлеспрямованiсть 4,8±0,9 5,4±1,6
За результатами тестування виявлено достовiрнi вщмшност мiж групами за такими показниками, як: самостштсть, витримка, наполеглив1сть та уваж-тсть. Розглянемо кожен з них окремо. У корисливих вбивць встановлений низький рiвень самостшност1 (1,8) порiвняно з крадiями (5,7). Це означае, що у них виявляеться залежшсть ввд шших людей i схильшсть пiдкорятися чужiй думцi. Так особи частiше орiентованi на групу та шдвладш !й, тому недивно, що вони об'еднуються для вчинення умисних вбивств з корисливих мотивiв.
Низький показник витримки (2,3) у корисливих вбивць вказуе на !хню емоцшну неврiвноваженiсть та схильнiсть до iмпульсивних реакцiй, чого не скажеш про крадпв (6,6). Це узгоджуеться iз низьким значенням показника !хньо! уважност1 (6,1). Пiд впливом емоцш корисливi вбивцi не надто вда-ються у деталi пiд час вчинення злочину. У свою чергу для крадпв уважшсть е практично найголовшшою рисою, яка гарантуе усшшшсть злочинного посягання. Тому за цим параметром показники контрольно! групи гранично вищД (7,8), нiж у основно!.
Ще одшею рисою, за якою мiж групами встановлено достовiрнi ввдмш-ностi, е наполегливгсть. У корисливих вбивць за цим показником порiвняно з шшими встановлено найвищий бал - 6,1. Вони, розраховуючи на фiзичну перевагу над жертвою та раптовкть посягання, демонструють високий рiвень наполегливостi у досягненш поставлено1 мети. Отриманi результати шдтвер-джують наше припущення, що бшьшкть корисливих вбивць, проникаючи у житло з метою заволодшня майном насильницьким шляхом, психолопчно були готовi до позбавлення життя потершлого.
Отже, результати тестування вольових якостей дозволяють дшти таких висновкiв. Вольова регуляцiя у корисливих вбивць перебувае на низькому рiвнi. Це особи, як характеризуются iмпульсивнiстю, неврiвноваженiстю та низьким рiвнем самоконтролю. Покладаючись на перевагу у фiзичнiй силi та спонтаннiсть нападу, вони задовольняють своТ корисливi спонукання насильницьким шляхом. Зокрема, шляхом позбавленням життя потершлого, до чого, як виявляеться, вони психолопчно та потенцшно готовь
Низький рiвень вольовоТ регуляцп у корисливих вбивць обумовлюе Тхню схильтсть до афективног поведтки. Афективна поведшка в сучаснш психо-логiчнiй лiтературi розумiеться, як дп людини пiд впливом емоцiй. Схиль-нiсть до афективноТ поведiнки у корисливих вбивць нами дослщжувалася за допомогою психолопчноТ методики В. В. Бойко. За результатами тестування, викладеними у табл. 3, афектившсть, як риса характеру, притаманна респондентам обох дослвджуваних груп.
Таблиця 3
Розпод1л результат1в тестування схильност1 до афективно! поведшки
(В. В. Бойко)
Р1вень афективностг Основна група (корислив1 вбивц1), % Контрольна група (кради), % ' Р
1 Високий 62 25 0,01
2 Середнш 20 35 -
3 Низький 17 40 0,05
Зпдно iз наведеними даними, достовiрно високий рiвень афектив-ностi виявлено у о^б, що вчинили умисш вбивства з корисливих мотивiв (р < 0,01). Тобто, у них наявний «афект неадекватность», як форми афективноТ поведшки, що виникла на Грунт незадоволення значущих для них потреб та завищеному рiвнi Тх життевих домагань. Нарiкання на кнуючу соцiальну несправедливiсть, бажання «взяти свое тут i зараз» часто зумовлюють Тх зло-чинну поведшку. Натомiсть у групi дослiджених злочинщв, якi вчинили кра-
дiжки, piBeHb афективност достовiрно нижчий (p < 0,05), що е свiдченням ix n0MÍpK0BaH0CTÍ, виваженостi та самовиправдовування.
Висновки. Дослщжуючи цiннiсно-нормативну сферу осiб, що вчинили умиснi вбивства з корисливих мотивiв, ми дшшли наступних висновкiв. На пiдставi емшричних дослiджень нами встановлено достовiрнi ввдмшност у пси-xологiчниx рисах осiб, якi вчиняють умиснi вбивства з корисливих мотивiв та крадпв. Виявлеш деформацп цшшсно-нормативноi та емоцшно-вольовоi сфер корисливих вбивць зумовлюють вибiр насильницького способу заволодшня майном. Низький рiвень таких вольових якостей, як самостшшсть, витримка та уважнiсть, багато в чому пояснюе прагнення злочинцiв об'еднуватися у зло-чинш групи для досягнення спiльноi корисливоi мети.
Список лггератури:
1. Кримшолопя : тдручник / В. В. Голша, Б. М. Головюн, М. Ю. Валуйська та ш. ; за ред.
B. В. Голши, Б. М. Головюна. - Харюв : Право, 2014. - 440 с.
2. Ратинов А. Р. Опыт изучения правовых установок и ориентаций преступников / А. Р. Ратинов, Г. Х. Ефремова, В. В. Зудин // Психологическое изучение личности преступника (методы исследования) : сб. науч. тр. ; отв. ред. А. Р. Ратинов. - Москва : ВИПП, 1976. -
C. 153-175.
3. Головюн Б. М. Корислива насильницька злочинтсть в Украшк феномен, детермшащя, запобкання : монограф1я / Б. М. Головюн. - Харюв : Право, 2011. - 432 с.
4. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования : монография / В. Е. Коновалова. -Харьков : Факт, 2001. - 311 с.
5. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. для высш. учеб. завед. / Г. М. Андреева. -Москва : Аспект Пресс, 2001. - 290 с.
6. Клейберг Ю. А. Девиантное поведение : учеб. пособие / Ю. А. Клейберг. - Москва : НОУ ВПО Моск. псих.-соц. инст. - 2008. - 304 с.
7. Бубнова С. С. Методика диагностики индивидуальной структуры ценностных ориентаций личности / С. С. Бубнова // Методы психологической диагностики. - Москва, 1994. -Вып. 2. - С. 21-43.
8. Головюн Б. М. Я-концепщя особистост корисливого насильницького злочинця / Б. М. Головюн // Проблеми законност : зб. наук. пр. Нац. юрид. ун-ту. - 2010. - Вип. 107. -С. 143-153.
9. Дмитриева Ю. А. Пенитенциарная психология : учебник / Ю. А. Дмитриева, Б. Б. Казак. -Ростов н/Д : Феникс, 2007. - 681 с.
10. Чумаков М. В. Диагностика волевых свойств личности / М. В. Чумаков // Вопросы психологии. - 2006. - № 1. - С. 169-178.
References:
1. Kryminolohia : pidruchnyk / V.V. Holina, B.M. Holovkin, M.Iu. Valuiska ta in. ; za red. V.V. Holiny, B.M. Holovkina. - Kh. : Pravo, 2014. - 440 s.
2. Ratinov A.R. Opyit izucheniya pravovyih ustanovok i orientatsiy prestupnikov / A.R. Rati-nov, G.H. Efremova, V.V. Zudin // Psihologicheskoe izuchenie lichnosti prestupnika (Metodyi issle-dovaniya): sb. nauch. tr.; otv. red. A.R. Ratinov. - M. : VIPP, 1976. - S. 153-175.
3. Holovkin B.M. Koryslyva nasylnytska zlochynnist v Ukraini: fenomen, determinatsiia, zapo-bihannia : monohrafiia / B.M. Holovkin. - Kh. : Pravo, 2011. - 432 s.
4. Konovalova V.E. Ubivstvo: isskustvo rassledovaniya : monografiya / V.E. Konovalova. - H. : Fakt, 2001. - 311 s.
5. Andreeva G.M. Sotsialnaya psihologiya: Ucheb. dlya vyissh. ucheb. zaved. / G.M. Andreeva. -M. : Aspekt Press, 2001. - 290 s.
6. Kleyberg Yu.A. Deviantnoe povedenie : ucheb. posobie / Yu.A. Kleyberg. - M. : NOU VPO Mosk. psih.-sots. inst. - 2008. - 304 s.
7. Bubnova S.S. Metodika diagnostiki individualnoy strukturyi tsennostnyih orientatsiy lich-nosti // S.S. Bubnova / Metodyi psihologicheskoy diagnostiki. - M., 1994. - Vyip. 2. - S. 21 - 43.
8. Holovkin B.M. Ya-kontseptsiia osobystosti koryslyvoho nasylnytskoho zlochyntsia // B.M. Holovkin / Problemy zakonnosti. - Nats. yuryd. univ-t. - 2010. - Vyp. 107. - S. 143-153.
9. Dmitrieva Yu.A. Penetentsiarnaya psihologiya : uchebnik / Yu.A. Dmitrieva, B.B. Kazak; Ros-tovna Donu : Feniks, 2007. - 681 s.
10. Chumakov M.V. Diagnostika volevyih svoystv lichnosti // M.V. Chumakov / Voprosyi psi-hologii. - 2006. - № 1 - S. 169-178.
Oberemko Yu. O., postgraduate student by correspondence, Academician Stashis Scientific and Research Institute for the Study of Crime problems, National Academy of Law Sciences, Kharkiv; e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0002-6948-25-17
Experience of research of valued-normative sphere of persons that accomplish felonious homicides from selfish motives
Problem setting. The valued-normative sphere of consciousness of criminal's personality is determined by views, persuasions, valued orientation, internal orientation, that altogether gives an opportunity to set reasons of the criminal behavior's origin.
Recent research and publications analysis. The deficiency of frequent researches of the mercenary killers' personality, analysis of deformations of the axiological-normative sphere of their consciousness is actual for scientists. The question of axiological-normative sphere of criminal's consciousness draw attention of many scientists, such as Yu. M. Antonyan, B. M. Golovkin, M.I. Enekeev, G.H. Efremova, K.E. Igoshev, A.R. Ratinov, O.M. Yakovlev.
Paper main body. Consideration of personality of mercenary killer showed that one of leading morally-psychological lines of such persons a mercenary orientation comes forward. The aim of the article consists in consideration of criminal group, as forms of realization of mercenary orientation and criminogenic elements of consciousness of mercenary killer. The system of the valued orientations comes forward as an index of valued-normative sphere of personality of mercenary killer. It is considered that the valued orientations are regulator that inferior behavior of man. The presence of the different systems of values in society predetermines a wide choice the man of separate from them, as during the life she becomes the participant of many social relationships with the excellent valued structures. The analysis of the system of the valued orientations of mercenary killers we carried out on the basis of results of authorial empiric research.
Investigating the psychological constituent of mercenary killers we paid attention to their emotionally-volitional features. We set that the volitional adjusting mercenary killers had at low level. It is persons that are characterized impulsiveness, mental instability and low level of self-control. Depending upon advantage in physical force and by spontaneity of attack, they satisfy with the mercenary motives a violent way.
Conclusions of the research. Investigating the valued-normative sphere of persons that accomplished felonious homicides from selfish motives, it is possible to come to the next conclusions. On the basis of empiric researches we are set reliable differences in the psychological lines of persons that accomplish felonious homicides from selfish motives and thieves. The educed deformations of valued-normative and emotionally-volitional spheres of mercenary killers predetermine the choice of violent method of laying hands on property. Low level of such volitional qualities as independence, self-control and attentiveness in a great deal explain aspiration of criminals to unite in criminal groups for the achievement of general mercenary aim.
Key words: mercenary killers, valued-normative sphere, valued orientations, emotionally-volitional qualities of personality, highly emotional behavior.
Hadiuwna do pedKomzii 11.09.2015 p.
190
© OSepeMKo to. O, 2015
