CC BY
21
УДК 343.9
Голта Володимир Васильович,
д-р юрид. наук, проф., професор кафедри кримгнологгг та кримгнально-виконавчого права, чл.-кор. НАПрН Украгни, Нацюнальний юридичний университет имени Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харкгв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-9166-3472
Брояков Сергш Вжторович,
студент маггстратури 1нституту пгдготовки кадрiв для органгв юстицгг Украгни, Нацюнальний юридичний утверситет iмeнi Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харкгв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-0636-7490
ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДН1 ПИТАННЯ ПОНЯТТЯ «Ц1НИ» ЗЛОЧИННОСТ1 ТА II ОБЧИСЛЕННЯ
Дослгджено правову природу й внутргшню структуру таког категоргг, як «цгна» злочинностг. Визначено концептуальнг пгдходи до встановлення «цгни» злочинностг та проаналгзовано перспективи гхнього розвитку. Видглено проблемнг питання пов'язанг з визначенням окремих гнтегративних елементгв «цгни» злочинностг.
Ключов1 слова: «цша» злочинносп; концептуальш тдходи; пряма та no6i4Ha шкода; матерiальна та нематерiальна шкода; «цша» превенцп злочинних проявiв.
Постановка проблеми. За даними статистики, в останш роки спостер1гаеться поступальний прирют злочинносп, що зумовлюе прямо пропорцшне зростання и «цши». Негативш наслщки злочинно! д1яльносл призводять до появи деструктивних процешв у функщонуванш суспшьно! формацп та перешкоджають !! поступальному, прогресивно-ор1ентованому розвитку. Водночас нараз1 не сформульовано единого тдходу до розумшня природи тако! категорп, як «цша» злочинносп, порядку та можливосп и
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
встановлення. З огляду на це актуаизуеться необхщшсть анаизу концептуальних m^^iB до визначення й обчислення «щни» злочинностi.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Питання системного анаизу концептуальних пiдходiв до визначення «щни» злочинносп, ix спiвставлення й практичного використання на сьогоднiшнiй день е недостатньо розробленими. Ix окремi аспекти розглядались у працях таких учених, як Г. Беккер, Т. Мшлер, Л. Фшпс, Д. Тейлор, Ю. М. Антонян, Т. О. Давидова, В. В. Лунеев, Т. В. Мельничук, Н. В. Сметанша, Л. I. Романова, Д. А. Шестаков та ш.
Метою статп е визначення основних пiдxодiв до встановлення «щни» злочинносп, проведення ix анаизу та спiвставлення, встановлення змiстовного наповнення тако! категорп, як «цiна» злочинност та ii iнтегративниx складникiв.
Виклад основного матерiалу. Необxiдно зазначити, що на теренах пострадянських держав, у захщноевропейськш та американськiй
/ ^ К '^Зщ \\ Iön
кримiнологiчниx доктринах iснують змiстовно протилежнi пiдxоди до обчислення цiни злочинносп. Так, у кримiнологiчнiй лiтературi пострадянських держав щна злочинностi розумiеться як сукупшсть втрат i шкоди, завдано! особi, державi та суспiльству у зв'язку з учиненням злочинцями сустльно небезпечних посягань. Тобто в даному випадку вона визначаеться як категорiя вщ'емного характеру. Що ж до пiдxодiв, якi застосовуються на Заход^ то згiдно з ними щна злочинност встановлюеться як сумарна величина каттаизацп доxодiв, що отримали злочинщ у зв'язку з
¿////nnnrtlinv*
учиненням ними злочинних посягань протягом певного темпорально визначеного промiжку часу, тобто як ii кiлькiсна ознака додатного характеру. При цьому за своею «географiею» рiзняться не тiльки ставлення до «щни» злочинносп, а й розробленi вченими концептуальш пiдxоди до ii визначення.
Перш шж перейти до анаизу дано1 проблематики, необxiдно з'ясувати змютовне наповнення такого поняття, як «щна злочинностЬ».
Слiд вiдмiтити, що наразi не розроблено единого пiдxоду до розкриття змюту категорп «цiна» злочинносп. Так, О. Г. Кальман тд «цiною»
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
злочинносл пропонуе розумпи характер та обсяг прямого або ж непрямого збитку, який заподшеться злочинними посяганнями [7, с. 45], а Ю. В. Александров - сощальш, економ1чш, ф1зичш, моральш та шш1 шюдлив1 наслщки, заподшванш суспшьно небезпечними д1яннями [5, с. 53]. Аналопчний шдхщ до визначення дано! категорп було запропоновано Д. А. Шестаковим, який зазначае, що шд «цшою» злочинносл слщ розумли сумарну кшьюсть тшесних ушкоджень, смертей, викрадених автотранспортних засоб1в, втрачених робочих дшв тощо [11, с. 76]. Якщо розглядати дослщжувану категорш кр1зь призму !! системного бачення, то шд «цшою» злочинносл слщ розумгги прям1 або ж поб1чш витрати ф1зичного, матер1ального, духовного та морального характеру, як зазнае людство внаслщок вчинення злочинних посягань, витрати, як зазнае сощум у зв'язку з необхщшстю подолання наслщюв злочинних д1янь, утримання вше!
/ / \ \ КАъ* \
правоохоронно!, пештеншарно! системи та шших шститупв держави, а також сукупш активи кримшальних оргашзацш i !х витрати на шдтримку свое! протиправно! дiяльностi. З даного визначення вбачаеться, що автор фактично подшяе таку сукупну категорiю, як «цша» злочинносп на наступш складники: а) «цша» поточно! шкоди вiд злочинних посягань; б) «цша» превентивних заходiв запоб^ання злочинностi; в) «цiна» як «бюджет» злочинно! дiяльностi». Пiд «цшою» поточно! шкоди вщ злочинних посягань ми розумiемо матерiальнi, осо6истiснi та моральш втрати суспiльства у зв'язку з дшсним фактом вчинення окремими шдивщами суспiльно небезпечних посягань. Що ж
¿////nnnrtlinv*
стосуеться «цши» превентивних заходiв запоб^ання злочинностi, то шд нею слiд розглядати витрати, як зазнае соцiум у зв'язку з необхщнютю забезпечити належне функцiонування механiзмiв та iнститутiв, якi спрямованi на упередження проявiв девiантно-кримiнально! поведiнки. Саме втрати на превентивш заходи i складають основу «цiни» по6iчно! шкоди вщ злочинно! дiяльностi.
Загальновизнаним е шдхщ, вiдповiдно до якого «цшу» злочинностi складае пряма та побiчна шкода, яка спричиняеться суспiльству у зв'язку з
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
учиненням суспшьно небезпечних дiянь. Так, коли ми говоримо про пряму шкоду, то маемо на уваз^ що вона подшяеться на матерiальну та нематерiальну шкоду. Що стосуеться матерiальноl шкоди, то вона обчислюеться в числових значеннях i вщдзеркалюе сукупну вартiсть заподiяниx злочинними посяганнями збитюв, якi були завданш тим чи iншим об'ектам матерiального свiту. У разi ж нематерiальноl шкоди ii математичне обчислення значно ускладнене, адже полягае в шкод^ яка завдаеться злочинними посяганнями життю, здоров'ю, моральному стану особи потерпшого та його близьким особам. Безумовно, монетаризащя (визначення грошового еквiваленту) нематерiальноl шкоди можлива, втiм вона носить радше умовний, анiж точно детермшацшний характер.
В аспектi ж побiчноl шкоди злочинностi слiд наголосити, що вона под^еться на «цiну» превенцп злочинних проявiв та шкоду, яка заподшеться соцiально-етичнiй, моральнiй, культурнiй i дуxовнiй кон'юнктурi суспiльства.
/ ^ /ч I У\ '
Сьогодш iснують два пiдxоди до характеристики побiчноl шкоди як кримшолопчно1 категорп: а) в ii кiлькiсному вимiрi; б) в ii якiсному вимiрi. У даному випадку ця категорiя не може розглядатися як виключно кiлькiсне або ж якiсне явище. На нашу думку, вона мае змшаний кiлькiсно-якiсний характер. Ii «кшьюсш» показники знаходять свое вiдображення в математичних величинах, як наочно шюструють рiвень втрат i шкоди економiчного (матерiального) характеру, що завдаеться безпосередшми проявами дослiджуваного негативного явища. Проте тдрахувати всi витрати побiчного
¿////nnnrtlinv*
характеру в точних цифрах не вбачаеться можливим. Навпъ приблизнi шдрахунки дають уяву про характер побiчноl шкоди та ii негативнi сощально-економiчнi наслiдки. Саме в цьому аспекл й проявляеться якiсний бж побiчноl шкоди вiд злочинностi. Вона надае можливють скласти системне уявлення про негативний вплив злочинносп на суспшьно-полггичну та соцiально-економiчну сфери юнування конкретно1 суспiльноl формац^' або ж всього людства загалом. При цьому, на вщмшу вiд прямо1 шкоди злочинносп, побiчна бiльшою мiрою придатна для математичного обчислення, оскшьки формуеться переважно з
витрат eK0H0Mi4H0r0 характеру, як спрямоваш на превенцш злочинних проявiв. У рамках рiзних концептуальних тдход1в можна простежити ставлення !х представниюв до можливостi й точностi визначення «щни» злочинносп.
Слiд зазначити, що злочиншсть як негативне явище завдае перманентно! шкоди суспiльним вiдносинам, що охороняються законом. Для того, щоб визначити характер злочинно! шкоди, необхщно проаналiзувати концептуальнi пiдходи до визначення й обчислення «щни» злочинносп. У кримшолопчнш науцi сформульовано два таких тдходи: економiчний (математично обумовлений) i соцiоантропологiчний. Основним диференцiйним критерiем цих пiдходiв е ставлення !х представниюв до можливостi визначення шкоди вщ злочинних посягань в абсолютних величинах.
Так, економiчний (математично обумовлений) тдхщ до встановлення
«цiни» злочинностi найбшьш поширений у захiдних кримiнологiчних
дослiдженнях. При цьому слiд наголосити, що його становлення пов'язано з
представниками економiчноi науки, дослiдження яких тяжши до
кримшолопчно! тематики. До представниюв даного пiдходу належать
Д. Андерсон, Г. Беккер, Т. Мшлер, М. Рейнольдз, Л. Фшпс, А. Харел та ш.
Представники економiчного (математично обумовленого) пiдходу вiдзначають,
що шкода, яка завдаеться будь-яким суспшьно небезпечним дiянням, може бути
вирахувана за допомогою економiчних формул. При цьому специфжа
пiдрахунку шкоди, яка завдаеться конкретним злочином, залежить вщ
¿//7/nnnrtiii\v*
безпосереднього об'екта злочинного посягання (життя, здоров'я, суспшьш цiнностi, об'екти матерiального свiту тощо). У даному випадку специфша визначення розмiру шкоди, яка заподшеться злочиннiстю, знаходить свою «персошфшащю» в конкретнiй методицi визначення «щни» злочинносп. Пiд цiею методикою слщ розумiти сукупнiсть методiв, прийомiв i засобiв, якi пiдлягають послщовному, системно-обгрунтованому застосуванню задля визначення мiри негативного впливу прямо! та побiчноi шкоди, що була заподiяна суспшьно небезпечними посяганнями. У зарубiжнiй кримшолопчнш
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
лiтературi наведено цшу низку кримшолопчно-прикладних методик обчислення «цши» злочинносл, специфжащя яких залежить вiд видiв суспiльно небезпечних дiянь.
Так, Т. В. Мельничук зазначае, що злочинна дiяльнiсть е свого роду профешею, якiй окремi особи присвячують власний повний або неповний робочий час. Вщповщш шдивщи обирають злочинний шлях професшного розвитку у зв'язку з тим, що, на ïx думку, «прибуток» вiд рiшення стати злочинцем - приведена щншсть всiеï суми рiзниць мiж вигодами i витратами, як негрошовими, так i грошовими, перевершуе «прибуток», який дана особа може отримати у разi зайняття нею шшими легальними рiзновидами дiяльностi. Саме тому науковець наголошуе, що у випадку зростання тенденцш до збшьшення числа безробiтниx у легальному секторi створюються умови для збшьшення числа злочинiв проти власностi не тому, що це пробуджуе в
/¿>ДУ 1 / \ ' / \ // Vу\Х+\
окремих шдивщв жорстокiсть i тривожнiсть, а тому, що спричиняе зменшення
/ /ч //fMjr*J
або ж взагалi унеможливлюе отримання ними доходу вщ зайняття легальними
видами дiяльностi [8, с. 191-195].
Як влучно вiдмiчае Г. Беккер, перманентний розподiл ресуршв, якi в подальшому спрямовуються на боротьбу зi злочиннiстю, обумовлюе актуальнють точноï оцiнки соцiальниx втрат вщ злочинноï дiяльностi окремих iндивiдiв. До структурних складових «цiни» злочинностi вчений вщносить: а) прямi збитки ошб, якi стали жертвами злочинiв; б) витрати держави на боротьбу зi злочиннiстю (причому граничнi витрати повинш встановлюватися на
¿////nnnrtlinv*
рiвнi граничноï шкоди вiд злочинних посягань); в) шкоду, яка завдаеться сощуму у зв'язку з тимчасовою втратою вщповщними правопорушниками працездатностi (у випадку обмеження чи позбавлення вол^ заборони займатися певними видами дiяльностi чи обшмати певну категорiю посад тощо) [1, с. 187].
Вплив щей економюпв на розвиток кримшолопчних учень у США став особливо вщчутним у 60-х роках ХХ ст. Так, дехто з учених висунув гшотезу, що дiяльнiсть системи кримшально!' юстицп в ïï якiсному розумiннi суттево не вiдрiзняеться вiд будь-якого шшого сектора економiчного виробництва. У
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
зв'язку з цим Л. Фшпс i Р. Рейнольдз запропонували вираховувати сукупш витрати суспшьства на злочиншсть за такою формулою: TC = w*L + r*OF, де ТС - розмiр сукупних витрат (total costs); w - вартють окремо взято! одинищ ресуршв; r - середньостатистичний монетаризований розмiр втрати вщ окремо взятого злочинного посягання; OF - рiвень злочинностi (offence ratio), L -ресурси, як видшяються на функцiонування системи кримшально! юстицп [3, c. 28; 4, c. 49].
На нашу думку, економiчний пiдхiд до визначення щни злочинност е бiльш послiдовним в тому випадку, коли потрiбно встановити шкоду, яка заподiюеться злочинними посяганнями окремо взятим об'ектам матерiального свггу (злочинами проти власностi). Такий пщхщ обумовлюеться тим, що майже вс об'екти матерiального свiту можуть виступати об'ектом експертно! оцiнки ïx вартостг Але як же бути з монетаризованим визначенням вартостi життя, здоров'я, чест та гiдностi потерпiлоï особи? Чи можливе ïï визначення взагаш?
Слiд зазначити, що вченi пропонували рiзнi пiдxоди до встановлення економiчно-вивiреного розмiру шкоди, який завдаеться злочинними посяганнями об'ектам, що не мають матерiалiзованоï форми. Так, представники Каифорншського унiверситету наголошують, що вбивство чоловшв е бiльш «вартюним», анiж вбивство жшок, й обгрунтовують це тим, що за статистичними даними чоловши отримують доxiд у середньому на 20-25 % бшьше нiж особи жшочо!' статтi. В основi висунуто!' ними концепцiï лежить теза про прямо пропорцшну залежнiсть «вартост життя» особи вщ ïï сукупного
/ /1П ГУ Г1Г111\\v
доходу за весь перiод ïï дшсного й потенцiйно можливого продовження життя.
Що ж стосуеться злочишв, як посягають на сексуальну свободу та недоторкашсть особи, то заподшвана ïx жертвам шкода вираховуеться шляхом пщсумовування розмiру збиткiв, понесених жертвою злочину на лжи та медичну допомогу, витрат на психолопчну реабштацш та середнього розмiру заробiтку конкретноï жертви за час, який вона витратила на лжування та реабштацш. У математичному виразi даний пщхщ мае такий вигляд: A=B+C+D, де А - «щна» злочинноï шкоди, що була заподiяна злочинним
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
дiянням проти сексуально! свободи та недоторканост особи; В - витрати жертви на лшування; C - витрати жертви на психолопчну реабштацш; D -сукупний розмiр середнього зароблку жертви злочину за час, витрачений на лжування та реабштацш [2].
Економiчний (математично обумовлений) шдхщ характеризуемся абсолютизованим, категорично-визначальним ставленням до можливост встановлення точних або ж наближених числових значень шкоди, яка заподшеться злочинними дiяннями. Зважаючи на мiру деструктивного впливу та сфери поширення негативних наслiдкiв кожного окремо взятого сустльно небезпечного дiяння ми навряд чи можемо детермшувати економiчний пiдхiд, як такий, що завжди вiдбивае дiйсний рiвень злочинно! шкоди.
Бшьш виваженим i системно обгрунтованим е соцiоантропологiчний пiдхiд до визначення «цши» злочинносп. Так, представники даного пiдходу
/ / \ / \ чД v»\
стоять на позицiях, вщповщно до яких «цiна» злочинностi е категорiею, що носить умовний характер, тобто такою, що не тдлягае !! точному визначенню. До представниюв соцiоантропологiчного пiдходу можна, зокрема, вщнести Ю. М. Антоняна, В. В. Лунеева, Л. I. Романову, Н. В. Сметаншу та ш Основою соцюантрополопчно! концепцп е теза щодо «двоединостi» негативного наслiдку, який заподшеться кожним окремо взятим суспiльно небезпечним дiянням. Така «двоединiсть» виявляеться в тому, що кожне суспiльно небезпечне дiяння заподiюе шкоду як конкретнш особi чи групi осiб (безпосередня шкода), так i всьому сусшльству (опосередкована шкода).
¿//7/nnnrtiii\v*
Представники соцюантрополопчного пiдходу вiдзначають, що шкода, яка заподшеться злочинними посяганнями, не може бути повною мiрою монетаризована, вирахувана в !! математично вивiреному сенш. При цьому необхiдно чiтко усвщомлювати, що кожне окремо взяте злочинне посягання завдае шкоду як окремш особi (потерпiлому) чи групi ошб, якi перебувають у найбiльш тюних соцiальних зв'язках iз вiдповiдним потерпшим, так i всьому суспiльству. Даний шдхщ обумовлюеться тим, що кожне злочинне посягання повинно розглядатися як дезоргашзуючий сошальну систему чинник.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
Представники соцюантрополопчного тдходу до визначення «щни» злочинност не ставлять ^6î за мету визначити точний, економiчно-детермшований розмiр шкоди, яка заподшеться злочинними посяганнями. В основi даного пiдxоду лежить визначення напрямюв, сфер, iнтенсивностi та характеру шкоди, яка заподшеться юнуванням злочинностi. При цьому представники соцюантрополопчного тдходу не виключають можливост в окремих випадках тдрахувати точний розмiр злочинно1' шкоди. Наприклад, можна встановити витрати конкретно!' держави на утримання вше1' пештенщарно1' системи. Водночас ми не можемо визначити в економiчному еквiвалентi сукупний розмiр шкоди, яка заподiюеться у зв'язку з учиненнями вбивств. У даному випадку сощоантрополопчний тдхщ грунтуеться на гуманiстичнiй концепцiï безцiнностi людського життя та суб'ективно-орiентацiйному баченш особистiсноï цiнностi окремих об'ектiв матерiального свiту. Як влучно зазначае Ю. М. Антонян, особливо складним е здшснення пiдраxунку та визначення шкоди, яка заподшеться злочинним посяганням щодо конкретно1' особи [6, c. 175-176]. У свою чергу, Н. В. Сметанша наголошуе, що у випадку посягання на життя та здоров'я конкретно!' людини видаеться можливим визначити розмiр прямого матерiального збитку (витрати на лшування та лiкарськi засоби), що заподшеться особ^ яка стала жертвою злочину. Що ж стосуеться прямого особистого збитку, який об'ективiзуеться в моральних i психолопчних втратах жертви злочину (образа чест та пдносл особи, змiна ïï ставлення до себе та свого оточення тощо), то вш, на думку
¿////nnnrtlinv*
вчено^ не пiдлягае точному обрахунку [10, c. 208-210]. Натомють Л. I. Романова вiдмiчае, що середньорiчний розмiр обороту наркозлочинностi становить 400-600 млрд дол. США, однак шхто не в змозi визначити в економiчному еквiвалентi шкоду, яка заподшеться суспшьству у зв'язку з поширенням наркозалежностг Це пояснюеться тим, що наслщки вiд захворювання на наркоманш мають тенденц^' до ï'xньоï' розтягнутостi в часi, а отже, стають очевидними тшьки в майбутньому. Шкода вщ наркозлочинностi заподiюеться не тшьки особам, яю е наркозалежними, а й 1'х близьким. У
зв'язку з цим Л. I. Романова пропонуе вщносити до «цши» злочинносл витрати, що здшснюються близькими особами наркозалежного на власне лжування та психолопчну реабштацш [9, с. 184].
Окремi матерiальнi цшносл, хоча й можуть мати варлсний виразник, який визначаеться виходячи iз середньо-ринково! вартосл такого об'екта з урахуванням його амортизацшно! зношуваностi, проте останнш може мати пiдвищену особисту (символiчну) цiннiсть для !! власника.
Висновки. Таким чином, можна стверджувати, що сьогодш в кримшолопчнш науш сформульовано два основнi пiдходи до визначення «цши» злочинносл: економiчний (математично обумовлений) i соцiоантропологiчний. Основним диференцшним критерiем зазначених концептуальних пiдходiв е ставлення !х представникiв до можливосл встановлення шкоди вiд злочинних посягань в абсолютних величинах. При цьому саме соцюантрополопчний пiдхiд вирiзняеться бшьшою прогресивнiстю, оскiльки визначае людину, !! життя та iнтереси як абсолютну цiннiсть, яка не може отримати свою точно вивiрену, математично обгрунтовану цiну.
Список л1тератури:
1. Becker G. S. Crime and Punishment: An Economic Approach. Journal of Political Economy. 1968. Vol. 76. P. 169-217.
2. Miller T. R., Taylor D. M., Sheppard M. A. Costs of Sexual Violence in Minnesota / Minnesota Department of Health. 2007. URL: http://www.health.state.mn.us/injury/pub/ MN_brochure21FINALtoWeb.pdf.
3. Phillips L., Votey H. L. The Economics of Crime Control. Beverly Hills etc., 1981. P.
24-33.
4. Reynolds M. M. The Economics of Criminal Activity. The Economics of Crime. N.-Y. etc., 1980. P. 27-70.
5. Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. Кримшолопя: курс лекцш. Ки!в: МАУП, 2002. 296 с.
6. Антонян Ю. М. Криминология: учебник для бакалавров. Москва: Юрайт, 2012. 523 с.
7. Кальман О. Г., Христич I. О. Злочиншсть в Укрш'ш: основш тенденцп. Боротьба з органгзованою злочиннгстю i корупцгею (теория i практика). 2007. № 17. C. 41-56. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/ bozk/2007/ 17 text/g17_04.htm.
8. Мельничук Т. В. Цша економiчно! злочинносл: проблемы аспекти визначення та застосування. Науковий вгсник Мгжнародного гуманитарного университету. 2013. № 5. С.191-195.
9. Романова Л. И. Наркопреступность: цена, характеристика, политика борьбы: монография. Москва: Юрлитинформ, 2010. 304 с.
10. Сметанша Н. В. «Цша» злочинносл в сучаснш кримшологп: новi виклики для суспшьства. Поргвняльно-аналтичне право: електрон. наук. фах. вид. 2015. № 2. С. 208-210.
URL: http://www.pap.in.ua/ 2_2015/ 63.pdf.
11. Шестаков Д. А. Криминология. Преступность как свойство общества. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный университет, 2001. Лань, 2001. 264 с.
References:
1. Becker, G.S. (1968). Crime and Punishment: An Economic Approach. Journal of Political Economy. Vol. 76, 169-217.
2. Miller, T.R., Taylor, D.M., Sheppard, M.A. (2007). Costs of Sexual Violence in Minnesota. URL: http:// www.health.state.mn.us/injury/pub/MN_brochure21FINALtoWeb.pdf.
3. Phillips, L., Votey, H. L. (1981). The Economics of Crime Control. Beverly Hills etc.,
24-33.
4. Reynolds, M.M. (1980). The Economics of Criminal Activity. The Economics of Crime. N.-Y. etc., 27-70.
5. Aleksandrov, Ju.V., Gel', A.P., Semakov, G.S. (2002). Kriminologija. Ку^: MAUP [in Ukrainian].
6. Antonjan, Ju.M. (2012). Kriminologija. Moscow: Jurajt [in Russian].
7. Kal'man, O.G., Hristich, I.O. (2007). Zlochinnist' v Ukraini: osnovni tendencii. Borot'ba z organizovanoju zlochinnistju i korupcieju (teorija i praktika), 17, 41-56. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/ bozk/2007/17 text/g17_04.htm [in Ukrainian].
8. Mel'nichuk, T.V. (2013). Cina ekonomichnoi zlochinnosti: problemni aspekti viznachennja ta zastosuvannja. Scientific Herald of the International Humanitarian University, 5, 191-195 [in Ukrainian].
9. Romanova, L.I. (2010). Narkoprestupnost': cena, harakteristika, politika bor'by. Moscow: Jurlitinform [in Russian].
10. Smetanina, N.V. (2015). «Cina» zlochinnosti v suchasnij kriminologii: novi vikliki dlja suspil'stva. Porivnjal'no-analitichne pravo, 2, 208-210 URL: http://www.pap.in.ua/ 2_2015/ 63.pdf [in Ukrainian].
11. Shestakov, D.A. (2001). Kriminologija. Prestupnost' kak svoistvo obwestva. Sankt-Peterburg: Sankt-Peterburgskii gosudarstvennyi universitet, Lan' [in Russian].
Голина В. В., Брояков С. В. Теоретико-прикладные вопросы понятия «цены» преступности и ее вычисления.
Исследованы правовая природа и внутренняя структура такой категории как «цена» преступности. Определены концептуальные подходы к установлению «цены» преступности и рассмотрены перспективы их развития. Выделены проблемные вопросы, связанные с определением отдельных интегративных элементов «цены» преступности.
Ключевые слова: «цена» преступности; концептуальные подходы; прямой и побочный вред; материальный и нематериальный вред; «цена» превенции преступных проявлений.
Golina V. V., Broyakov S. V. Theoretical and applied issues of «price» of criminality and its calculation.
The article is devoted to the study of the legal nature and the internal structure of such categories as «price» of criminality. Were determined conceptual approaches of establishing a «price» of criminality and also analyzed the prospects of their development. We highlighted issues related to the definition of specific integrative elements of such category as «price» of criminality.
Kewords: «price» of criminality; conceptual approaches; direct and indirect damage; material and immaterial damage; «price» of preventive measures.
Надтшла доредколеги 29.09.2017р.
