КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС
УДК 343.123.12: 343.46 Л. Ф. Гула
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", професор кафедри кримшального права i процесу,
д-р юрид. наук, доц.
М1ЖНАРОДНЕ СП1ВРОБТНИЦТВО У ПРОТИД11 ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАН1ЗОВАНИМИ ЗЛОЧИННИМИ ГРУПАМИ
© Гула Л. Ф., 2015
Розглянуто питання щодо м1жнародного сп1вроб1тництва правоохоронних оргашв у протиди злочинам, як1 вчиняють оргашзоваш злочинн1 групи за наявност1 мгжнародних зв'язкчв. Визначено правов1 основи тако' взаемоди, яка зд1йснюеться на основ1 договор1в з державами далекого 1 ближнього заруб1жжя. Охарактеризовано форми мгжнародноУ сп1впрац1 в протиди оргашзованим формам злочинносп, яка сьогодн1 становить ктотну проблему, тому що в1дсутн1 иравов1 норми щодо проведення спец1альних операц1й та в1дпов1дальност1 посадових ос1б за таку ствпрацю. Окреслено д1яльн1сть м1жнародно'| полщейсько!' органпацм Гнтерпол щодо протиди оргашзованш злочинност1.
Ключов1 слова: м1жнародне сп1вроб1тництво, транснац1ональна злочинн1сть, оргашзована злочинна група, правова основа, форми взаемоди, Гнтерпол.
Л. Ф. Гула
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО В ПРОТИВОДЕЙСТВИИ ПРЕСТУПЛЕНИЯМ, КОТОРЫЕ СОВЕРШАЮТСЯ ОРГАНИЗОВАННЫМИ ПРЕСТУПНЫМИ ГРУППАМИ
Рассмотрен вопрос относительно международного сотрудничества правоохранительных органов в противодействии преступлениям, которые совершаются организованными преступными группами при наличии международных связей. Определены правовые основы такого взаимодействия, которое осуществляется на основе договоров с государствами дальнего и ближнего зарубежья. Охарактеризованы формы международного сотрудничества в противодействии организованным формам преступности, которая сегодня представляет существенную проблему, потому что отсутствуют правовые нормы относительно проведения специальных операций и ответственности должностных лиц за такое сотрудничество. Очерчена деятельность международной полицейской организации Интерпол относительно противодействия организованной преступности.
Ключевые слова: международное сотрудничество, транснациональная преступность, организованная преступная группа, правовая основа, формы взаимодействия, Интерпол.
L. F. Hula
BUZZED. INTERNATIONAL COOPERATION IS IN COUNTERACTION TO THE CRIMES THAT IS ACCOMPLISHED BY THE ORGANIZED CRIMINAL GROUPS
A question is considered in relation to international cooperation of law enforcement authorities in counteraction to the crimes that is accomplished by the organized criminal groups at presence of international connections. Legal frameworks of such co-operation that comes true on the basis of agreements with the states of far and near abroad are certain. The forms of international cooperation are described in counteraction to the organized forms of criminality that presents today substantial problem because legal norms are absent in relation to realization of the special operations and responsibility of public servants for such collaboration. Activity of international constabulary organization is outlined Interpol in relation to counteraction to the organized crime.
Key words: international cooperation, transnational criminality, organized criminal group, legal framework, forms of co-operation, Interpol.
Постановка проблеми. Розпочавши демократичш перетворення, в Украт наражаються на значш перешкоди на шляху побудови нових суспшьно-полггичних i економiчних ввдносин, 3i зростанням оргашзованих злочинних проявiв. Кримшальна небезпека перебувае в епiцентрi найгострiших проблем, яю тривожать суспшьство, вона створюе серйозну загрозу життю, здоров'ю, правам i свободам громадян, суспшьству та нащональнш безпецi держави.
Транснацiональна злочинна дiяльнiстъ визначаеться як окремий напрямок оргашзовано1 злочинностi, який характеризуеться структурованою системою високооргашзованих i ретельно законспiрованих злочинних груп, якi займаються мiжрегiональною, у деяких випадках мiжнародною злочинною д1яльшстю у виглядi промислу, що спрямована на певний вид д1яльносп (незаконний об^ наркотикiв, торгiвля людьми, контрабанда збро1 тощо), з метою систематичного отримання максимальних прибутюв i надприбутюв, нерiдко використовуючи в сво'х штересах i державнi структури, i шститути громадянського суспшьства. Широкi зв'язки оргашзовано!' злочинностi полегшили ш можливiсть встановлювати контакти з партнерами з шших краш. Сучасна банкiвська дiяльнiсть та сучаст iнформацiйнi технологii надали можливють реалiзовувати мiжнароднi злочиннi операцii для ввдмивання коштв, здобутих злочинним способом. Розвиток суспшьства за останнi роки ддав змогу органiзованим злочинним групам озброiтися i об'еднати своi' зусилля для обкрадання суспшьства, що безумовно становить значну загрозу для ушх краш свiту. Одним iз напрямш протидii' такоi' злочинностi е налагодження спiвпрацi правоохоронних орган]в держав свпу.
Метою досл1дження е визначення та теоретико-правове обгрунтування мiжнародноi взаемодii правоохоронних оргашв у протидii злочинам, як вчиняють органiзованi злочиннi групи.
Стан дослщження. Теоретичнi та практичнi основи мiжнародного спiвробiтництва у протидii злочинносл розробили: О. М Бандурка, О. В. Бедро, С. М. Блажiвський, О. М. Гумш, Г. А. Зорин, I. М. Козьяков, С. В. Масимов, С. С. Мiрошнiченко, О. В. Приходько П. З. Мельник, В. В. Мухш, Д. Й. Никифорчук, I. В. Пшеничний, С. В. Овчинський, О. В. Сатн, А. П. Слободян, О. В. Танкевич, О. М. Толочко, Л. Д. Удалова, О. О. Штанько, Л. Л. Фролова та ш.
Пвд мiжнародною взаемодiею правоохоронних оргашв О. Бандурка розуше як форму сшвробггництва держав у боротьбi зi злочиннiстю, що виявляеться у виконанш на пiдставi взаемно дозволених за нащональними законами i мiжнародними угодами заходiв з виявлення та розкриття злочинiв, 1'х розслiдування i судового розгляду, а також реалiзацii вирокiв та iнших рiшень [1, с. 73].
С. Бондар наводить поняття мiжнародного спiвробiтництва у сферi протидii органiзованiй злочинностi - це об'еднання зусиль оргашв кримшально!' юстицй рiзних краш, спрямованих на запобтання, припинення, розслщування злочинiв, притягнення винних до кримiнальноi
ввдповщальносп, розроблення стратеги й тактики ще1 дгяльностГ а також удосконалення методiв управлiння уповноваженими структурами, кадровим, науково-техшчним забезпеченням гхньо! роботи. Ця дгяльшсть мае характер прикордонного спiвробiтництва, взаемоди у сферi вироблення узгоджено!' полгтики щодо протидii органiзованiй злочинностi (гармошзацгя матерiальних i процесуальних норм), оперативного сшвробггаицтва (напр., обмiн iнформацiею мiж представ-никами органiв кримiнального переслвдування рiзних краiн), спiвробiтництва у сферi кримiнального переслiдування злочинцiв i притягнення iх до вiдповiдальностi [2, с. 525].
Б. Калиновський до основних форм мiжнародноi' взаемодii у протиди транснацюнальнш органiзованiй злочинностi зараховуе: досягнення домовленостi про видавання особи, що скота злочин, чи про будь-як iншi ди, пов'язанi з тим чи тим злочином; обмгн шформащею про окремих злочинц1в i злочингв, про статистику i науковi дат про причини, тенденци, прогнози злочинносп [2, с. 526].
В. Грохольський мiжнародну взаемодiю у протидii оргашзованим злочинним групам визначае як передавання шформаци зацiкавленим суб'ектам про вЧ'зд i вшзд за межi Украши членiв рiзних злочинних груп та сушсне проведення погоджених оперативно-розшукових заходiв щодо виявлення та знешкодження мiжнародних чи мiжрегiональних органiзованих злочинних груп i злочинних органiзацiй тощо [3, с. 92].
Л. Фролова зазначае, що мiжнародне ствробггаицтво держав здшснюеться згiдно зi Статутом Органiзацii Об'еднаних Нацш i Декларацii про принципи мiжнародного права, е одним iз найважливiших мiжнародно-правових принципiв, який грунтуеться на необхiдностi спiвпрацi мiж ними. Цей принцип зобов'язуе держави сшвпрацювати незалежно ввд 'хньо!' полнотно!', економiчноi, соцiальноi та правово!' систем. Мiжнародне спiвробiтництво в кримiнальнiй юстицii -це комплексний правовий шститут, яким охоплено норми кримшального, кримшально-процесуального та мiжнародного права [4, с. 5].
Виклад основних положень. 1нтеграцгя Украши у европейське ствтовариство, шгенси-фшацгя мiжнародного спiвробiтництва в ушх сферах суспiльного життя, зокрема й у напрямi протидii органiзованiй злочинносп, одним iз головних завдань визначають розроблення дiевих механiзмiв здiйснення мiжнародноi взаемодii у сферi кримiнальноi юстици. Сучасний рiвень органiзованоi злочинностi, и професiйний та органiзований характер, а також набуття нею транскордонних i транснацiональних форм обумовлюе необхiднiсть консолвдаци зусиль правоохоронних органiв рiзних держав у здшсненш спiльних заходiв, спрямованих на протистояння цьому антисуспшьному явищу.
Вiдповiдно до Закону Украши "Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з оргашзованою злочиншстю" та п. 5 ст. 7 Закону Украши "Про оперативно-розшукову дгяльшсть" вказано на необхiднiсть взаемоди мiж собою та iншими правоохоронними органами, зокрема ввдповвдними органами шоземних держав та мiжнародних антитерористичних оргашзацш, з метою швидкого i повного розкриття злочинiв та викриття винних. Функщями мiжнародного спiвробiтництва у протиди злочинам, що !'х вчиняють оргашзоваш злочинш групи, е: обмiн шформащею з мiжнародними правоохоронними органiзацiями та правоохоронними органами шших держав щодо члешв злочинних груп з ознаками оргашзованосп та злочинних органiзацiй, яю мають мiждержавнi зв'язки та причетш до вчинення злочинiв; здiйснення спшьно з правоохоронними органами iноземних держав заходiв щодо виявлення та документування дiяльностi злочинних груп i злочинних оргашзацш (зокрема з мiжрегiональними та мiждержавними зв'язками), причетними до злочишв; виявлення та документування факпв легалiзацii (вiдмивання) коштiв, отриманих учасниками оргашзованих груп i злочинних органiзацiй тощо.
Ствробггництво держав у боротьбi з оргашзованою злочиншстю вiдбуваеться або в межах мiжнародних правоохоронних органiзацiй, або на рГвш двостороннГх договорГв г угод. Можна видглити два види регулювання дкльносп правоохоронних органГв у боротьбГ з мГжнародною злочиннГстю: а) договГрно-правовий (або конвенцГйний) механГзм; б) за допомогою укладання спецГальних угод та шституцшних механГзмГв у межах мГжнародних органГзацГй. При цьому друга форма е яюсно новою Г вищим щаблем у спГвробГтництвГ держав, важливим доповненням до системи договГрних зв'язюв. Виникнення мГжнародних правоохоронних оргашв Г оргашзацш е
ввдгуком на потребу держав у постшних формах узгодження i координаци спшьних зусиль у визначенiй галузi й у заданих межах. Мiж двома наведеними видами сшвробггаицтва iснують постшш взаемод1я i взаемозв'язок. З одного боку, мiжнароднi органи й оргашзаци створюються на основi вiдповiдних мiждержавних договорiв, а з iншого, у межах мiжурядових органiзацiй розробляються i приймаються новi, та змiнюються або доповнюються чиннi угоди, а школи створюються органи з контролю 1'х виконання [5, с. 12].
Необхвдно зауважити, що основний механiзм реашзаци мiждержавних багатостороннiх i двостороннiх договорiв з питань кримiнального судочинства регламентувався 1нструкщею про порядок виконання европейських конвенцiй з питань кримiнального судочинства, затвердженою спГльним наказом Мiнiстерства юстици Украши, Генерально!' прокуратури Украши, Служби безпеки Украши, Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украши, Державно!' податково!' адмiнiстрацiï Украши, Верховного Суду Украши, Державного департаменту Украши з питань виконання покарань ввд 29 червня 1999 р. № 34/5/22/130/512/326/73 та зареестрованою в Мтстерстш юстици Украши 7 липня 1999 р. за № 446/3739. 1з прийняттям у 2012 р. Кримшального процесуального кодексу Украши мехашзм реалiзацiï взятих мiжнародно-правових зобов'язань, наближений до норм ратифшованих Украшою мiжнародних договорiв, було передбачено на нащональному рiвнi [4, с. 6].
Оргашзацм Об'еднаних Нацiй була створена не тшьки для забезпечення миру i спокою в свт, але й для боротьби з мiжнародними злочинами: агресiею, тероризмом, геноцидом, екоцидом, бюцидом, апартеидом, рабством та работоргiвлею, незаконною миращею тощо. ООН - це найбшьш унiверсальна мiжнародна органiзацiя, яка мае мандат i мехашзм, необхвдний для здшснення ефективного захисту i допомоги крашам з метою попередження злочинносп i боротьби з нею в нащональному та мiжнародному масштаба
Питання спiвробiтництва, загальна стратепя боротьби з мiжнародною злочиннiстю Розгля-дають у таких органах ООН, як Рада Безпеки, МГжнародний Суд, в Еколопчнш та Сощальнш Радах, в Комгтетах Генерально!' Асамбле!', зокрема в Комiсiï з правових питань, в Комiсiï iз соцiальних та гуманпарних питань, в Комiсiï' з прав людини, в Комiсiï' з боротьби зi злочиннiстю тощо.
Означенi органи ООН розглядають практично вш питання мiжнародного спiвробiтництва у боротьбi зi злочиннiстю - вiд гарантування безпеки i охорони дипломатичних i консульських установ та представниюв держав, яким надано дипломатичний статус до розроблення заходiв проти тортур i катування, незаконноï торгiвлi наркотиками, зброею i боеприпасами, отруйними речовинами, принципiв захисту ошб, якi пiдлягають арешту, мтмальних правил поводження iз злочинцями, рекомендацш щодо боротьби з органiзованою злочиншстю, торгiвлею людьми тощо.
Полiтику та правову основу сшвпращ у галузi протидiï органiзованим злочинним групам на мiжнародному рiвнi сьогоднi визначають конвенци ООН: Сдина конвенцм про наркотичш засоби 1961 р. (з поправками, внесеними вщповвдно до Протоколу 1972 р.), Конвенщя ООН про психотропш речовини 1971 р., ратифiкована 27 жовтня 1978 р., Конвенщя ООН про боротьбу проти незаконного обку наркотичних засобiв i психотропних речовин 1988 р., ратифшована Украшою у 1991 р., Конвенцм ООН про ввдмивання, пошук, арешт та конфюкащю доходiв, одержаних злочинним способом ввд 8 листопада 1990 р., пвдписана 29 травня 1997 р., Конвенц1я ООН проти транснацiональноï органiзованоï злочинносп, ратифiкована Украïною 4 лютого 2004 р.
У 1950 р. Генеральна Асамблея за рекомендащею Економiчноï та Сощально!' ради ООН прийняла резолющю, вiдповiдно до якоï ООН прийняла на себе функци Мiжнародноï кримiнальноï та пенiтенцiарноï комiсiï. Дiяльностi ООН щодо ствробггництва держав у боротьбi зi злочиннiстю притаманнi два напрямки: боротьба з мГж^родними злочинами й боротьба зГ злочинами мiжнародного характеру та розроблення рекомендацш щодо попередження загальнокримшальних злочишв i поводження Гз злочинцями.
У РамковГй Конвенцiï Оргашзаци Об'еднаних Нацш проти органiзованоï злочинносл вГд 21 липня 1997 р. мГжнародна спГвпраця здГйснюеться стосовно оргашзованих злочинних груп д1яльнГсть осГб, яка характеризуеться ГерархГчними зв'язками або особистими ввдносинами, якГ дають змогу 1х ватажкам отримувати прибуток або контролювати територи i ринки, внутрГшнГ та зовшшш, за допомогою насильства, залякування або корупцiï i для продовження злочинноï д1яльностГ, i для проникнення у легальну економГку, зокрема: незаконним обГгом наркотичних або
психотропних речовин i "ввдмивання" грошей, як вони визначет у Конвенцй Оргатзаци Об'еднаних Нацiй про боротьбу проти незаконного обГгу наркотичних засобiв та психотропних речовин 1988 р.; торгiвлi людьми, як вона визначена у Конвенцй' про боротьбу з торпвлею людьми та з експлуатащею проституци третГми особами 1949 р.; тдробки грошових знакiв, як вона визначена у Мiжнароднiй конвенцй' з боротьби з пiдробкою грошових знакiв 1929 р.; незаконно!' торгiвлi предметами культури або !х крадiжок, як вони визначет у Конвенцй ЮНЕСКО про заходи, спрямован на заборону та попередження незаконного ввезення, вивезення та передавання права власносп на культурн цшносп 1970 р., i Конвенцй Мiжнародного шституту унiфiкацiï приватного права про повернення викрадених або ж незаконно вивезених предмета культури 1995 р.; викрадення ядерного матерiалу, неправильного поводження з ним або погрози неправильного поводження з ним з метою завдання шкоди населенню, як вони визначет у Конвенцй' з фiзичного захисту ядерного матерiалу 1980 р.; терористичних акта; незаконно!' торгiвлi зброею або вибуховими речовинами, або вибуховими пристроями, або !х викрадення тощо.
У березн 1999 р. на зустрiчi представникiв постiйних мiсiй держав-членiв ООН у Вiднi обговорювалося питання про здiйснення трьох нових глобальних програм, спрямованих на протидто зростанню мiжнародноï злочинно!' дiяльностi: корупци, торгiвлi людьми i на боротьбу з оргатзованими групами, якi ниш реалiзуються в Украïнi. МВС Украши, iншi правоохороннi органи держави розробили ввдповвдт органiзацiйно-правовi механiзми щодо використання в оперативно-розшуковiй дiяльностi можливостей мережi 1нтернет. Указ Президента Украши ввд 5 серпня 2000 р. "Про заходи щодо розвитку нащонально!' складово!' глобально!' iнформацiйноï мережi "1нтернет" та забезпечення широкого доступу до ще! мережi в Украïнi" став першим нормативним актом Украши, що присвячений глобальнш мережi 1нтернет [1, с. 87].
Практичш контакти правоохоронних оргашв Украши з крашами далекого i ближнього зарубiжжя для мiжнародного спiвробiтництва у протидiï злочинностi станом на 2015 р. дiе сорок двостороншх договорiв, з всiма республшами СРСР, Польщею, США, Канадою, Бразилто та iн. Крiм того, налiчуеться близько 50 мiжвiдомчих договорiв.
Щ документи е правовою основою переважно для реалiзацiï кримiнально-процесуальних заходiв боротьби зi злочиннiстю. Щодо мiжнародного сшвробггаицтва у сферi оперативно-розшуковоï дмльносп, то найефективнiше воно здiйснюеться з державами СНД.
Вщповщно до цих документа сторони з метою вироблення спшьних заходiв протидiï органiзованiй злочинносп здiйснюють спiвробiтництво у таких формах:
а) обмш оперативно-розшуковою iнформацiею про: конкретш факти, подiï та ошб, що причетнi до мiждержавноï злочинносп;
б) проведення за запитами сторш оперативно-розшукових заходiв та процесуальних дш щодо справ про злочини, що пов'язаш ОЗГ, якi мають мГждержавш зв'язки;
в) здiйснення погоджених заходiв (операц1й) iз перекриття каналiв незаконного перемщення наркотикiв, збро!', торгiвлi людьми тощо;
г) надання допомоги у галузi боротьби з ввдмиванням грошей, що отримаш унаслiдок злочинноï дмльносп тощо.
Унiверсальною формою такоï ствпращ стало членство Украши в межах Мiжнародноï органiзацiï кримiнальноï полiцiï - 1нтерполг
Як вiдомо, наша краша була прийнята в цю оргатзащю вiдповiдно до поданоï заяви Уряду Украши на 61-й сеси Генеральноï асамблеï 1нтерполу в листопадi 1992 р.
Зпдно зi Статутом 1нтерполу кожна кра!на-учасниця визначае один орган у œCTwi правоохоронних структур, на який покладаються повноваження Нащонального центрального бюро 1нтерполу (НЦБ). В Украт вiдповiдно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв № 220-1993 р. щ повноваження покладенi на Мiнiстерство внутрштх справ, в структурi якого створений робочий апарат бюро.
Ствробггництво полщейських органiв у межах 1нтерполу засноване на дмннях, що !х здшснюють цг органи на територiï своïх держав та у суворгй ввдповвдносп до !х нацiональних нормативно-правових акта.
Кожне нащональне центральне бюро 1нтерполу - це центр координацiï та взаемоди, призначений для здшснення контакта Гз Генеральним секретарГатом 1нтерполу, регюнальними
офками та шшими державами - членами 1нтерполу, а також, за необхвдносп - для сприяння розслвдуванням, що проводяться за кордоном, встановлення мГсцезнаходження i затримання ошб, як переховуються вГд правосуддя. Вщповвдно до Статуту Оргашзаци кожна держава, з урахуванням сво1х нащональних особливостей, самостшно визначае орган, який дмтиме як нащональне нейтральне бюро 1нтерполу (його правовий статус, оргашзацшну побудову).
На робочий апарат НЦБ 1нтерполу покладаються таю основш функцiï в практичному сприянш правоохоронним органам Украши в попередженш та розкритп злочишв, зокрема вчинених оргашзованими злочинними групами:
- подготовка i спрямування в Генеральний секретарГат i НЦБ 1нтерполу в зарубГжних державах запитГв i поввдомлень правоохоронних оргашв Украши: про поди злочишв, предмети злочинного посягання i документи, що е речовими доказами в кримшальних справах; про розшукуваних злочинщв, ошб, шдозрюваних у злочиннш дкльносл, а також шшш шформаци;
- виконання вказГвок керГвництва МВС Украши найбшьш термшових i складних доручень i запитГв, що надшшли з Генерального секретарГату i НЦБ краш-члетв 1нтерполу;
- шформування правоохоронних оргашв Украши про шших отриманих вГд шдроздшв 1нтерполу з зарубГжних краш запитГв для органiзацiï 1х виконання на мГсцях;
- збирання, ввдпрацювання i анашз отриманоï iнформацiï про поди злочишв, предмети i осГб, причетних до 1х вчинення, узагальнення зарубГжного досввду органiзацiï боротьби зГ злочиншстю для розроблення i внесення пропозицш керГвництву МВС та шшим компетентним органам, спрямованим на вдосконалення чинного законодавства, введення додаткових заходГв протиди кримшальним процесам тощо.
На нашу думку, чинне нормативне регулювання сшвпращ правоохоронних оргашв у протиди злочинам, що 1х вчиняють оргашзоваш злочинш групи з мГжнародними зв'язками, необхщно вважати недостатшм за таких подстав: у них ввдсутш норми про форми обмшу оперативною шформащею з органами полiцiï шоземних краш, особливо держав Свропейського союзу та США; не розкрито поняття та порядок проведення мГжнародних операцш, контрольованих постачань чи шших операцш; ввдсутш норми, що закршлюють повноваження посадових ошб правоохоронних оргашв взаемодточих держав; ввдсутшсть безпосереднього доступу оперативних пращвниюв до баз даних мiжнародноï пол^ейсь^ органiзацiï 1нтерпол.
Висновки. Законодавство щодо мiжнародноï ствпраф у протидiï оргашзованим формам злочинносп формувалося та удосконалювалося залежно ввд стану цiеï злочинносл, сощально-економГчного та полгтичного стану в державах. В основу такому сшвробггаицтву закладено в нормах Конвенцш ООН та в двостороншх угодах мГж Украшою та державами далекого та ближнього зарубГжжя.
Ушверсальною формою ствпращ у протидiï оргашзованш злочинносп стало членство Украши в межах Мiжнародноï органiзацiï кримiнальноï полiцiï 1нтерполг
1. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова дгяльтсть: тдручник / О. М. Бандурка. - Х.: НАВС, 2002. - 334 с. 2. Мгжнародна полщейська енциклопедгя: у 8 т. / eidn. ред. : В. В. Черней, В. Я. Тащй, Ю. С. Шемшученко, Ю. I. Римаренко. - К.: Атта, 2010. - T.VIII: 1нформащйно-аналтична, освтня та наукова дiяльнiсть, nсихологiчнi засади полщейськог служби, мiжнародне ствробтництво. - 1132 с. 3.. Мiжнародна полщейська енциклоnедiя: у 10 т. / вiдn. ред.: В. В. Коваленко, С. М. Мойсеев, В. Я. Тащй, Ю. С. Шемшученко. - Т. IV: Оперативно-розшукова дiяльнiсть полщи (мшцп). - К.: Атжа, 2010. - 1128 с. 4. Мiжнародне ствробтництво тд час кримтального провадження : наук.-практ. mti6. / [С. М. Блажiвський, I. М. Козьяков, О. М. Толочко, С. С. Мiрошниченко, О. В. Приходько, О. В. Бедро, В. В. Мухт, О. В. Сатн, А. П. Слободзян, А. О. Штанько]; за заг. ред. Л. О. ФроловоХ. - К.: Алерта, 2013. - 348 с. 5. Бандурка О. М. 1нтерпол: Мiжнародна оргатзащя кримтальноХ полщХ: Наук.-практ. потник -Харюв: Держ. сnецiалiзоване вид-во "Основа ", 2003. - 324 с.