Научная статья на тему 'ВіКОВі ЗМіНИ СИСТОЛіЧНОї ТА ДіАСТОЛіЧНОї ФУНКЦії МіОКАРДА ПРИ ХРОНіЧНіЙ СЕРЦЕВіЙ НЕДОСТАТНОСТі У ЖіНОК З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТіЛА ТА ОЖИРіННЯМ'

ВіКОВі ЗМіНИ СИСТОЛіЧНОї ТА ДіАСТОЛіЧНОї ФУНКЦії МіОКАРДА ПРИ ХРОНіЧНіЙ СЕРЦЕВіЙ НЕДОСТАТНОСТі У ЖіНОК З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТіЛА ТА ОЖИРіННЯМ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
44
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
ScienceRise
Область наук
Ключевые слова
ХРОНіЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНіСТЬ / ЖіНКИ / ОЖИРіННЯ / СИСТОЛіЧНА / ДіАСТОЛіЧНА ФУНКЦіЯ / ВіКОВИЙ ФАКТОР / CHRONIC HEART FAILURE / WOMEN / SYSTOLIC / DIASTOLIC FUNCTION / OBESITY / AGE-RELATED FACTOR

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Бідзіля П. П.

Досліджено вікові зміни систолічної та діастолічної функції міокарда при хронічній серцевій недостатності (ХСН) у жінок з надлишковою масою тіла та ожирінням. Встановлено, що зі збільшенням віку прогресує ХСН, яке проявляється підвищенням функціонального класу захворювання зниженням систолічної функції міокарда, формуванням легеневої гіпертензії та поширенням поєднання систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Найбільш виражені зміни притаманні жінкам старечої вікової групи

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Бідзіля П. П.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Women are near 50 % of all patients with chronic heart failure (CHF). Next few years the CHF in women will reach8 %, and in men only 3 %. In 40 years old the risk of CHF without old myocardium infraction is 1/6 in women and1/9 in men. The aim of the work was the study of age-related changes of systolic and diastolic function of myocardium at CHF in women with overweight and obesity.Methods: there were examined 193 women of the different age groups with CHF of I-III functional class on the background of the normal, redundant body mass and abdominal obesity of I-III degree. The indices of systolic and diastolic function of myocardium were assessed by the method of echocardiography. Processing of the received data was carried out by the methods of non-parametric statistics.Results. There was established that with age in women with overweight and obesity takes place the progression of CHF that is demonstrated by the raise of the functional class of disease, lowering of the systolic function of myocardium, formation and progression of the pulmonary hypertension. There takes place I type of the diastolic dysfunction that is more evident in studied women of the senile age group.Conclusion: There was demonstrated the negative influence of an ageing on the functional state of myocardium atCHF in women with overweight and obesity

Текст научной работы на тему «ВіКОВі ЗМіНИ СИСТОЛіЧНОї ТА ДіАСТОЛіЧНОї ФУНКЦії МіОКАРДА ПРИ ХРОНіЧНіЙ СЕРЦЕВіЙ НЕДОСТАТНОСТі У ЖіНОК З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТіЛА ТА ОЖИРіННЯМ»

УДК: 616.12-008:616.127-008.46-036.1-056.257-053-055.2 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.56669

В1КОВ1 ЗМ1НИ СИСТОЛ1ЧНО1 ТА Д1АСТОЛ1ЧНО1 ФУНКЦП М1ОКАРДА ПРИ ХРОН1ЧН1Й СЕРЦЕВ1Й НЕДОСТАТНОСТ1 У Ж1НОК З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯМ

© П. П. Бщзшя

До^джено eiKoei змти систолiчноi та дiастолiчноi функци Miornpda при хротчнш серцевш недостат-Hocmi (ХСН) у жток з надлишковою масою тша та ожиртням. Встановлено, що 3i збшьшенням eiKy про-гресуе ХСН, яке проявляеться пiдвищенням функцюнального класу захворювання зниженням систолiчноi функцП мiокарда, формуванням легенево'1' гтертензп та поширенням поеднання систолiчноi та дiасто-лiчноi дисфункцп лiвого шлуночка. Найбтьш вираженi змти притаманнi жткам старечо'1' вково'1' групи Ключовi слова: хротчна серцева недостаттсть, жтки, ожиртня, систолiчна, дiастолiчна функцiя, вi-ковий фактор

Women are near 50 % of all patients with chronic heartfailure (CHF). Nextfew years the CHF in women will reach 8 %, and in men only 3 %. In 40 years old the risk of CHF without old myocardium infraction is 1/6 in women and 1/9 in men. The aim of the work was the study of age-related changes of systolic and diastolic function of myocardium at CHF in women with overweight and obesity.

Methods: there were examined 193 women of the different age groups with CHF of I-III functional class on the background of the normal, redundant body mass and abdominal obesity of I-III degree. The indices of systolic and diastolic function of myocardium were assessed by the method of echocardiography. Processing of the received data was carried out by the methods of non-parametric statistics.

Results. There was established that with age in women with overweight and obesity takes place the progression of CHF that is demonstrated by the raise of the functional class of disease, lowering of the systolic function of myocardium, formation and progression of the pulmonary hypertension. There takes place I type of the diastolic dysfunction that is more evident in studied women of the senile age group.

Conclusion: There was demonstrated the negative influence of an ageing on the functional state of myocardium at CHF in women with overweight and obesity

Keywords: chronic heart failure, women, systolic, diastolic function, obesity, age-related factor

1. Вступ

Захворювашсть ХСН складае 150-500 випад-KiB на 100 тис населення, а шсля 45 рошв пошире-шсть захворювання подвоюеться кожш 10 роыв [1]. В США у 2004 в рощ кожна 1 i3 8 смертей була зумовлена ХСН [2]. Близько 50 % вах хворих на ХСН - жшки. В найближчi роки поширешсть ХСН у жшок становитиме 8 %, в той час, як у чоловМв, лише 3 % [3]. У вщ 40 рошв ризик виникнення ХСН без перенесеного шфаркту мюкарда складае 1/6 у жшок та 1/9 серед чоловшв [4]. У жшок в якосп етюлопчного чинника захворювання та факторiв ри-зику ХСН превалюють артерiальна гiпертензiя (АГ) (59 % проти 39 % у чоловтв) [5], патолопя клапашв, фiбриляцiя передсердь (ФП) [6], ожиршня, цукровий дiабет (ЦД) та ушкодження нирок [7]. В той же час основна причина ХСН у чоловМв - iшемiчна хвороба серця (1ХС), фiбриляцiя передсердь (ФП), хрошч-не обструктивне захворювання легень та анемiя [7]. Головними патогенетичними мехашзмами розвитку та прогресування ХСН е формування систолiчноl дисфункцп (СД) та дiастолiчноl дисфункцп лiвого (ДД) лiвого шлуночка (ЛШ) на rai ремоделювання мюкарда. Жшки з ХСН вдвiчi частше мають збере-жену фракщю викиду (ФВ) ЛШ з ДД мюкарда, а за

наявносп СД ЛШ середне значення ФВ ЛШ пере-важае показник чоловМв [8]. Жшки з машфестною ХСН мають кращу виживашсть nopiBMTO з чоловь ками, що особливо простежуеться при не iшемiчнiй природi захворювання [9].

2. Обгрунтування дослщження

Ожиршня та надлишкова маса тша вщграе важ-ливу роль у розвитку та прогресуванш ХСН [10, 11]. Наявнють ожиршня е незалежним фактором ризику розвитку ДД ЛШ, наряду з вшом, артерiальною гшер-тензiею (АГ) та цукровим дiабетом (ЦД) [12]. Проте, не ва результати е одностайними. 1снуе так званий «парадокс ожиршня», при якому смертнють у хворих з нормальною та зниженою масою тша перевищуе показник хворих з надлишковою масою тша та ожи-ршням [13]. Не дивлячись на актуальшсть вивчення вшових особливостей патогенезу, клшши, дiагности-ки та лшування ХСН серед жшок, !х представництво у клшчних дослшженнях лiмiтовано. Основш рекомен-даци з дiагностики та лшування ХСН розробленш в основному на пащентах чоловiчоl стал. Отже вивчення функцюнального стану мюкарда у жшок рiзних вшових груп з ХСН на rai надлишково! маси тша та ожиршня е актуальним та своечасним.

3. Мета роботи

Дослщити bíkobí змiни систолiчно! та дiасто-лiчно! функцп мiокарда при ХСН у жшок з надлиш-ковою масою тша та ожирiнням.

4. Матерiали i методи дослiдження

Обстежено 193 жшки з ХСН I—III функцю-нального класу (ФК) на тлi нормально!, надлиш-ково! маси тiла та абдомiнального ожиршня I-III ступеня. Дослiджуванi знаходились на стацюнар-ному лiкуваннi у терапевтичному, кардюлопчному та ендокринологiчному ввддшеннях центрально! клiнiчно! лiкарнi № 4 м. Запорiжжя. Дослiдження виконувалось зпдно стандартiв належно! клжч-но! практики (Good Clinical Practice) та принципами Гельсшсько! деклараций Протокол дослвдження схвалено Етичним комiтетом, в роботу включено пащенпв, що дали письмову шформовану згоду на участь у дослвдженш.

Визначення ХСН проводили зпдно Рекомен-дацiй з дiагностики та лшування ХСН Асоцiацi! кардiологiв Укра!ни та Укра!нсько! асоцiацi! фахiвцiв з серцево! недостатностi (2012) [1]. ФК ХСН встанов-лювали вiдповiдно критерпв Нью-Йорксько! асоща-цп серця (NYHA). Надлишкову масу тiла, ступiнь та тип ожиршня дiагностували за загальноприйнятими метричними шдексами. Вiковi групи дослвджуваних формували згiдно з рекомендацiями £вропейського регiонарного бюро ВООЗ (1963). ХСН була зумовлена АГ та хротчними формами КС (стабшьна стенокар-дiя напруження (ССН), постiнфарктний (ПIКС) та дифузний кардюсклероз).

Вiдповiдно мети дослвдження сформовано три вiковi групи. В I групу включено 57 жшок середнього вшу (45-59 рошв). До II групи увшшло 90 пащенток лггнього вiку (60-74 роки). III групу становили 46 дослщжуваних старечого вшу (75-89 роыв). Пащ-енткам проводилось ехокардiографiчне дослiдження за загальноприйнятою методикою на ультразвуковому сканерi SAMSUNG Medison «SONOACE» 8000 SE. Методом Симпсона розраховувалась фракцiя викиду ЛШ (ФВЛШ), визначався середнiй тиск легенево! артерп (СТЛА). Для дiагностики наявностi та типу дiастолiчно! дисфункцп ЛШ в iмпульсному режимi здшснювали розрахунок максимально! швидкостi раннього (VE), шзнього (VA) дiастолiчного напов-нення, сшвввдношення VE/VA, та час iзоволюмiчно! релаксацп (IVRT).

Статистичний аналiз отриманих даних про-водився з використанням лщензшних стандартних пакетiв прикладних програм багатомiрного статис-тичного аналiзу «STATISTICA» (version 6.0, Stat Soft Inc, США, номер лщензп AXXR712D833214FAN5): порядковi описовi статистики, кореляцiя Спiрмена, критерп Колмогорова-Смiрнова та Манна-У!тнi. Данi презентовано у виглядi середне значення ± нашв-ширина довiрчого iнтервалу середнього, за заданим рiвнем значимостi, стандартним ввдхиленням та числом значень у вибiрцi. Рiзниця показникiв вважалась достовiрною при значеннях р<0,05.

5. Результати дослвдження

Загальна, антропометрична та етюлопчна характеристика ХСН у жшок з надлишковою масою тша та ожиршням залежно вiд вшу представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Загальна, антропометрична та етюлопчна характеристика ХСН у жшок з надлишковою масою тш та ожиршням залежно ввд вшу

Показник ГрупаI (n=57) Група II (n=90) Група III (n=46)

В1К, роюв 54,1±1,04 68,4±0,94* 79,9±1,0*1

ХСН, середнш ФК 1,51±0,16 2,22±0,15* 2,80±0,14*1

ХСН I ФК, n (%) 31 (54,4) 15 (16,7)* 2 (4,3)*

ХСН II ФК, n (%) 23 (40,4) 40 (44,4) 5 (10,9)*1

ХСН III ФК, n (%) 3 (5,2) 35 (38,9)* 39 (84,8)*1

3picT, см 163,0±1,13 161,8±0,95 160,1±1,84

Вага, кг 92,9±5,09 86,6±3,25* 83,8±5,18*

IMT 34,8±1,75 32,9±1,06 32,7±1,88

Ожирiння, загалом, n (%) 43 (75,4) 64 (71) 28 (60,9)

Ожиршня I ступеня, n (%) Ожиршня II ступеня, n (%) Ожиршня III ступеня, n (%) 19 (33,3) 21 (36,9) 17 (29,8) 53 (58,8)* 24 (26,8) 13 (14,4)* 18 (39,1) 15 (32,6) 13 (28,3)

Ожиршня, середня стушнь 1,98±0,24 1,55±0,18* 1,89±0,31

Надлишкова вага, n (%) 10 (17,6) 23 (25) 10 (21,7)

Нормальна вага, n (%) 4 (7) 4 (4) 8 (17,4)1

Артерiальна гшертензш, n (%) 52 (91,2) 88 (97,8) 44 (96)

Дифузний кардiосклероз, n (%) 9 (15,8) 30 (33)* 19 (41,3)*

Стабшьна стенокардш, n (%) 7(12,3) 36 (40)* 24 (52)*

ПIКС, n (%) 4 (7 %) 16 (17,8) 9 (19,6)

Цукровий дiабет 2 тип, n (%) 28 (49,1 %) 27 (30 %)* 14 (30,4 %)

Примтка: pi3HUця показниюв docmoeipHa nopiernHo з такими: * - у I грут; 1 - у грут II, (p<0,05)

Показники систолiчноi та дiастолiчноi функцп мюкарда при ХСН у жшок з надлишковою масою тша та ожиршням наведеш нижче (табл. 2).

Таблиця 2

Змши систолiчноi та дiастолiчноi функцii мiокарда при ХСН у жшок з надлишковою масою тша та ожирiнням залежно ввд вшу

Показник ГрупаI Група II Група III

ФВ ЛШ, % 53,1±2,10 49,1±1,21* 45,9±2,21*1

СТЛА мм рт. ст. 16,8±2,25 18,5±1,98 24,7±3,80*1

Легенева гшертенз1я, % 22 35 60*1

VE, см/с 60,1±3,04 59,8±3,74 59,8±5,91

VA, см/с 73,1±3,77 79,3±4,12 74,1±6,21

VE/VA 0,86±0,07 0,75±0,06 0,80±0,11

IVRT, мс 106,6±4,25 117,7±5,38* 115,1±9,83

СДЛШ iзольована,% 6 12 8

ДДЛШ iзольована, % 86 74 57

СДЛШ+ДДЛШ, % 8 14 35*1

Примтка: pi3HUця показниюв docmoeipHa nopiernHo з такими: * - у I грут; 1 - у грут II, (p<0,05)

6. Обговорення результа^в

При аналiзi загально! характеристики досль джуваних (табл. 1), встановлено природне достовiрне збшьшення вiку з I по III групу. Середне значення ФК ХСН достовiрно збiльшувався з вшом i був мак-симальним в III груш. ХСН I ФК найпоширешша в

I груш, частота И зменшувалась зi збiльшенням вшу. Ввдсоток ХСН II ФК у дослшжуваних I та II груп суттево не вiдрiзнявся, а в III груш був достовiрно меншим. Протилежнi змiни рееструвались щодо III ФК захворювання. Поширенють ХСН III ФК збшь-шувалась з вшом, в III групi була максимальною, та значно переважала таку в I та II групах (в 14 та 2,2 рази, вшповшно) (р<0,05). Таким чином мае мюце прогресування ХСН зi збшьшенням вiку, що найбшь-ше проявляеться у жшок старечо! вiковоi групи.

За антропометричними даними мало мюце поступове зменшення ваги з вшом, вiдмiнностi були нижчими в II та III групах (на 6,3 та 9,1 кг, ввдповвд-но) (р<0,05). За показником ШТ та зросту значущо! рiзницi не було, спостерiгалась тенденцiя до !х зменшення зi старшням. Такi ж змiни вiдбувались щодо поширеносп ожирiння загалом, та ввдсотка ожирш-ня II ступеня. Найчастше ожирiння I ступеня мало мюце в II вшовш групi (58,8 %), та на 25 % переви-щувало показник I групи (р<0,05). Протилежнi змь ни вiдмiчались стосовно поширеностi ожирiння III ступеня та показника середнього ступеня ожиршня, яш в II групi поступались даним I групи (на 15,4 % та 0,43, вшповшно) (р<0,05). За частотою надлишково! маси тша рiзницi по групах не вiдмiчалось. Досль джуванi з нормальною вагою частше рееструвались в III груш (17,4 %), достовiрно переважаючи вшсоток

II групи (на 13,4 %).

При вивченнi етiологiчноi' характеристики ХСН встановлено вiдсутнiсть рiзницi за поширенютю АГ, яка домiнувала по вах групах. Порiвняно з I групою вшсоток дифузного кардiосклерозу та ССН достовiрно збiльшувався в II (на 17,2 % та 27,7 %, вшповшно) та III (на 25,5 % та 39,7 %, вшповшно) групах, без вiрогiдноi

вшмшнютю мiж собою. 1снувала тенденцiя до поши-рення П1КС 3i збiльшенням BiKy. ЦД 2 типу частше зус^чався в I rpyni, та переважав значення II (на 19,1 %, р<0,05) та III груп (та 18,7 %, р>0,05).

Аналiзyючи фyнкцiональний стан мiокарда, встановлено (табл. 2), що з вшом вiдбyвалось прогре-сивне зниження ФВ ЛШ. Показник був найменшим в III груш (45,9±2,21 %),достовiрно поступаючись значенням I (на 7,2 % та ) та II (на 3,2 %) груп. Ввд-мiчався негативний кореляцшний зв'язок ФВЛШ з вiком (r=-0,41, p<0,05). 3i старiнням спостерiгалось пiдвищення СТЛА, який був максимальним в III гру-пi (24,7±3,80 мм рт. ст.), та перевищував значення дослiджyваних I та II груп (на 7,9 та 6,2 мм рт. ст., вшповшно) (р<0,05). СТЛА мав прямо корелював з вь ком (r=+0,32, p<0,05). Аналогiчнi змiни мали мiсце стосовно поширеносп легенево! гiпертензii, що була найпоширешшою у дослiджyваних старечо! групи (60 %), значно переважала вшсоток пащенпв середнього та похилого вшу (в 2,7 та 1,7 разiв, вшповшно) (р<0,05). Поширенiсть легенево! гiпертензii прямо корелювала з вшом (r=+0,32, p<0,05).

Дiастолiчна фyнкцiя ЛШ характеризувалась наступними змшами. За показником VE, VA та сшвввдношення VE/VA достовiрних вiдмiнностей мiж групами не спостерпалось. Показник IVRT був максимальним у II груш (117,7±5,38 мс), перевищував значення I групи на 11,1 мс (p<0,05), та прямо корелював з вшом (r=+0,23, p<0,05).

За поширенiстю iзольованоi СДЛШ досто-вiрних вiдмiнностей мiж групами не було. У досль джуваних мала мiсце ДДЛШ I типу - порушення релаксацii мiокарда. За частотою iзольованоi ДДЛШ спостерiгалась тенденщя до ii зниження зi старшням, за рахунок достовiрного поширення поеднання СДЛШ та ДДЛШ зi збiльшенням вiкy. Найчастiше комбiнована СДЛШ та ДДЛШ спостерпалась у до-слiджyваних старечого вiкy (35 %), та достовiрно переважала значення дослшжуваних середнього та похилого груп (в 4,4 та 2,5 рази, вшповшно). Поширешсть поеднання СДЛШ та ДДЛШ мала прямий кореляцшний зв'язок з вшом (r=+0,26, p<0,05).

Виявлеш фyнкцiональнi змiни серця при ХСН у жшок на rai надлишково1' маси тiла та ожирiння уз-годжуються з даними дослiдження SOVLD (Studies of Left Ventricular Dysfunction), що продемонструвало глибшi порушення систолiчноi та дiастолiчноi функ-цii мюкарда, розвиток та прогресування легенево1' гшертензп у жшок похило! та старечо1' вiковоi групи [14, 15]. Крiм того, це одне з небагатьох дослщжень, в якому виявлено прший прогноз перебiгy та виходу ХСН саме у дослшжуваних жшочо! статп, порiвняно з чоловiками. На думку авторiв саме переважання серед дослшжуваних жшок з ХСН вшових пащенпв основна причина поганого прогнозу для ще1" групи загалом [16].

Отримаш данi засввдчують необхiднiсть по-дальшого дослiдження особливостей перебпу ХСН у жiнок з акцентом на супутш надлишкову масу тша та ожиршня.

7. Висновки

3i збiльшенням вшу у жшок з надлишковою масою тша та ожиршням ввдбуваеться прогресу-вання ХСН, яке проявляеться шдвищенням функ-цiонального класу захворювання, зниженням си-столiчноl функцп мiокарда, формуванням легенево! гiпертензi! та поширенням поеднання систолiчно! та дiастолiчно! дисфункцп лiвого шлуночка, що найбiльше проявляеться у дослвджуваних старечо! вшово! групи.

Лггература

1. Воронков, Л. Г. Рекомендации по диагностике и лечению хронической сердечной недостаточности (2012) [Текст] / Л. Г. Воронков та in // Украинский кардиологический журнал. - 2013. - № 1. - С. 6-44.

2. Rosamond, W. American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee "Heart Disease and Stroke Statistics-2008 Update: A Report From the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee" [Text] / W. Rosamond, K. Flegal, K. Furie et. al // Circulation. - 2008. - Vol. 117, Issue 4. - P. 25-146.

3. Roger, V. L. Trends in heart failure incidence and survival in a community-based population [Text] / V. L. Roger // JAMA. - 2004. - Vol. 292, Issue 3. - P. 344. doi: 10.1001/jama. 292.3.344

4. Blauwet, L. A. Low rate of sex-specific result reporting in cardiovascular trials [Text] / L. A. Blauwet, S. N. Hayes,

D. McManus, R. F. Redberg, M. N. Walsh // Mayo Clinic Proceedings. - 2007. - Vol. 82, Issue 2. - P. 166-170. doi: 10.4065/ 82.2.166

5. Kannel, W. B. Incidence and epidemiology of heart failure [Text] / W. B. Kannel // Heart Fail Rev. - 2000. - Vol. 5, Issue 2. - P. 167-173.

6. Redberg, R. F. Gender and valvular surgery [Text] / R. F. Redberg, N. B. Schiller // The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. - 2004. - Vol. 127, Issue 1. - P. 1-3. doi: 10.1016/j.jtcvs.2003.09.022

7. Lam, C. S. P. Sex differences in clinical characteristics and outcomes in elderly patients with heart failure and preserved ejection fraction: the Irbesartan in Heart Failure with Preserved Ejection Fraction (I-PRESERVE) trial [Text] / C. S. P. Lam, P. E. Carson, I. S. Anand, T. S. Rector, M. Kuskowski, M. Koma-jda et. al // Circulation: Heart Failure. - 2012. - Vol. 5, Issue 5. -P. 571-578. doi: 10.1161/circheartfailure.112.970061

8. Galvao, M. Gender differences in in-hospital management and outcomes in patients with decompensated heart failure: analysis from the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) [Text] / M. Galvao, J. Kalman, T. Demarco, G. C. Fonarow, C. Galvin, J. K. Ghali, R. M. Moskowitz // Journal of Cardiac Failure. - 2006. - Vol. 12, Issue 2. - P. 100-107. doi: 10.1016/j.cardfail.2005.09.005

9. Adams, K. F. Gender differences in survival in advanced heart failure: insights from the FIRST study [Text] / K. F. Adams, C. A. Sueta, M. Gheorghiade, C. M. O'Connor, T. A. Schwartz, G. G. Koch et. al // Circulation. - 1999. - Vol. 99, Issue 14. - P. 1816-1821. doi: 10.1161/01.cir.99.14.1816

10. Kenchaiah, S. Obesity and the risk of heart failure [Text] / S. Kenchaiah, J. C. Evans, D. Levy, P. W. F. Wilson,

E. J. Benjamin, M. G. Larson et. al // New England Journal of

Medicine. - 2002. - Vol. 347, Issue 5. - P. 305-313. doi: 10.1056/ nejmoa020245

11. Курята, О. В. Динамжа ршня альдостерону у хво-рих на хрошчну серцеву недостатшсть зi збереженою фрак-щею викиду тд впливом лшування [Текст] / О. В. Курята, Ю. С. Куштр // Медицина неотложных состояний. - 2014. -№ 2. - С. 57-62.

12. Cil, H. Impact of body mass index on left ventricular diastolic dysfunction [Text] / H. Qil, S. Bulur, Y. Türker, A. Kaya, R. Alemdar, A. Karabacak et. al // Echocardiography. - 2012. -Vol. 29, Issue 6. - P. 647-651. doi: 10.1111/j.1540-8175.2012.01688.x

13. Von Haehling, S. Revisiting the obesity paradox in heart failure: new insights? [Text] / S. von Haehling, W. Doeh-ner, S. D. Anker // European Journal of Heart Failure. - 2011. -Vol. 13, Issue 2. - P. 130-132. doi: 10.1093/eurjhf/hfq237

14. Riedinger, M. S. Predictors of quality of life in women with heart failure. SOLVD Investigators. Studies of Left Ventricular Dysfunction [Text] / M. S. Riedinger, K. A. Dracup, M. L. Brecht // J. Heart. Lung. Transplant. - 2000. - Vol. 19, Issue 6. - P. 598-608.

15. Domanski, M. Diuretic use, progressive heart failure, and death in patients in the Studies Of Left Ventricular Dysfunction (SOLVD) [Text] / M. Domanski, J. Norman, B. Pitt, M. Haigney, S. Hanlon, E. Peyster // Journal of the American College of Cardiology. - 2003. - Vol. 42, Issue 4. - P. 705-708. doi: 10.1016/s0735-1097(03)00765-4

16. Quiñones, M. A. Echocardiography predictors of clinical outcome in patients with left ventricular dysfunction enrolled in the SOLVD registry and trials: significance of left ventricular hypertrophy. Studies of Left Ventricular Dysfunction [Text] / M. A. Quiñones, B. H. Greenberg, H. A. Kopelen, C. Koilpillai, M. C. Limacher, D. M. Shindler et. al // Journal of the American College of Cardiology. - 2000. - Vol. 35, Issue 5. -P. 1237-1244. doi: 10.1016/s0735-1097(00)00511-8

References

1. Voronkov, L. H. et. al (2013). Rekomendacii po di-ahnostike I lecheniu khronicheskoi serdechnoi nedostatochnosti (2012) [Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure (2012)]. Ukrainian cardiology journal, 1, 6-44.

2. Rosamond, W., Flegal, K., Furie, K. et. al (2008). American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee "Heart Disease and Stroke Statis-tics-2008 Update: A Report From the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee". Circulation, 117 (4), 25-146.

3. Roger, V. L. (2004). Trends in Heart Failure Incidence and Survival in a Community-Based Population. JAMA, 292 (3), 344. doi: 10.1001/jama.292.3.344

4. Blauwet, L. A., Hayes, S. N., McManus, D., Redberg, R. F., Walsh, M. N. (2007). Low Rate of Sex-Specific Result Reporting in Cardiovascular Trials. Mayo Clinic Proceedings, 82 (2), 166-170. doi: 10.4065/82.2.166

5. Kannel, W. B. (2000). Incidence and epidemiology of heart failure. Heart Fail Rev, 5 (2), 167-173.

6. Redberg, R. F., Schiller, N. B. (2004). Gender and valvular surgery. The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery, 127 (1), 1-3. doi: 10.1016/j.jtcvs.2003.09.022

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

7. Lam, C. S. P., Carson, P. E., Anand, I. S., Rector, T. S., Kuskowski, M., Komajda, M. et. al (2012). Sex Differences in

Clinical Characteristics and Outcomes in Elderly Patients With Heart Failure and Preserved Ejection Fraction: The Irbesartan in Heart Failure With Preserved Ejection Fraction (I-PRESERVE) Trial. Circulation: Heart Failure, 5 (5), 571-578. doi: 10.1161/ circheartfailure.112.970061

8. Galvao, M., Kalman, J., Demarco, T., Fonarow, G. C., Galvin, C., Ghali, J. K., Moskowitz, R. M. (2006). Gender Differences in In-Hospital Management and Outcomes in Patients With Decompensated Heart Failure: Analysis From the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE). Journal of Cardiac Failure, 12 (2), 100-107. doi: 10.1016/j.cardfail.2005.09.005

9. Adams, K. F., Sueta, C. A., Gheorghiade, M., O'Connor, C. M., Schwartz, T. A., Koch, G. G. et. al (1999). Gender Differences in Survival in Advanced Heart Failure: Insights From the FIRST Study. Circulation, 99 (14), 1816-1821. doi: 10.1161/ 01.cir.99.14.1816

10. Kenchaiah, S., Evans, J. C., Levy, D., Wilson, P. W. F., Benjamin, E. J., Larson, M. G. et. al (2002). Obesity and the Risk of Heart Failure. New England Journal of Medicine, 347 (5), 305-313. doi: 10.1056/nejmoa020245

11. Kuriata, O. V., Kushnir, O. S. (2014). Dynamika rivnia aldosteronu u khvorykh na khronochnu sertsevu nedostat-nist zi zberezhenoiu fraktsieu vykydu pid vplyvom likuvannia [Dynamics of the level of aldosterone in patients with chronic heart failure with preserved ejection fraction under the influence of treatment]. Medicine of emergency, 2, 57-62.

12. Çil, H., Bulur, S., Türker, Y., Kaya, A., Alemdar, R., Karabacak, A. et. al (2012). Impact of Body Mass Index on Left Ventricular Diastolic Dysfunction. Echocardiography, 29 (6), 647-651. doi: 10.1111/j.1540-8175.2012.01688.x

13. Von Haehling, S., Doehner, W., Anker, S. D. (2011). Revisiting the obesity paradox in heart failure: new insights? European Journal of Heart Failure, 13 (2), 130-132. doi: 10.1093/ eurjhf/hfq237

14. Riedinger, M. S., Dracup, K. A., Brecht, M. L. (2000). Predictors of quality of life in women with heart failure. SOLVD Investigators. Studies of Left Ventricular Dysfunction. J. Heart. Lung. Transplant., 19 (6), 598-608.

15. Domanski, M., Norman, J., Pitt, B., Haigney, M., Hanlon, S., Peyster, E. (2003). Diuretic use, progressive heart failure, and death in patients in the studies of left ventricular dysfunction (SOLVD). Journal of the American College of Cardiology, 42 (4), 705-708. doi: 10.1016/s0735-1097 (03)00765-4

16. Quiñones, M. A., Greenberg, B. H., Kopelen, H. A., Koilpillai, C., Limacher, M. C., Shindler, D. M. et. al (2000). Echocardiographic predictors of clinical outcome in patients with left ventricular dysfunction enrolled in the SOLVD registry and trials: significance of left ventricular hypertrophy. Studies of Left Ventricular Dysfunction. Journal of the American College of Cardiology, 35 (5), 1237-1244. doi: 10.1016/s0735-1097(00)00511-8

Рекомендовано до публгкацИ' д-р мед. наук, професор Сиволап В. Д.

Дата надходження рукопису 10.11.2015

Бщзшя Петро Петрович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра внутршшх хвороб 1, 3arnpi3bKm державний медичний ушверситет, пр. Маяковського, 26, м. Запор1жжя, Украна, 69035 E-mail: pbidzilya@mail.ru

УДК 614.253.6-057.17-056.3:159.942 DOI: 10.15587/2313-8416.2015. 56930

ОСОБЛИВОСТ1 ЕМОЦ1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ КЕР1ВНИК1В ЗАКЛАД1В ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ

© Т. А. Вежновець

Шляхом проведення психолог1чного досл1дження за методикою Н. Холла визначено в1ков1 та Хендерт осо-бливостi загального емоцшного ттелекту та його складовиху кер1вник1взакладгв охорони.здоровья. Вста-новлено, що керiвники жточо'Х статi мають достовiрно вищий рiвень загального емоцшного ттелекту, нiж керiвники чоловiчоï статi. Достовiрно найвищий рiвень зазначеного ттелекту виявлено у керiвникiв вжово'1 групи 50-59 ротв

Ключовi слова: емоцшний ттелект, стать, вж, керiвники закладiв охорони здоровья

Introduction. In conditions of reformation of the medical sphere an ability to make administrative decisions, to form effective interpersonal relations, to create the teams of adherents is very important for the leaders ofpublic health institutions (PHI). It is possible because of the certain level of emotional intellect.

Aim. To define the age- and gender-related special features of the general emotional intellect (GEI) and its components in the leaders of PHI.

Method. There was carried out psychological examination of 72 PHI leaders - 38 women and 34 men by the methodology of N. Hall, that allows to fix the level of 5 components of emotional intellect (emotional erudition (EE), emotion management (EM), self-motivation (SM), empathy (EM), emotion identification (EI)) and also GEI level that is a sum of these components. PHI leaders were divided into 4 age groups: 1 group - 30-39 years old (n=7), 2 group 40-49 years old (n=25), 3 group - 50-59 years old (n=20), 4 group -from 60 and older (n=20). The age and gender contingent of respondents corresponds to the general sampling as a whole.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.