CC BY
19
МЕДИЧН1 НАУКИ
УДК:616.12-008.64-036.1+[616.12-039:616-056.5]-053 DOI: 10.15587/2313-8416.2015. 47583
В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНО1 СЕРЦЕВО1 НЕДОСТАТНОСТ1 ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦ1ОНАЛЬНИХ ЗМ1Н СЕРЦЯ НА ТЛ1 НАДЛИШКОВО1 МАСИ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯ
© П. П. Бщзшя
До^джено eiKoei особливостi клШчного переб^уxpoHiuHoi серцево'1' nedocmamwcmi та структурно-функ-цюнальних змт серця на тлi надлишково'1' маси тша та ожиртня. Встановлено, що з eiKOM вiдбуваeться збшьшення функцюнального класу захворювання, частоти перманентно'1' форми фiбриляцii передсердь, систолiчноi дисфункци лiвого шлуночка та легенево'1' гiпертензii на фот дилатацП лiвого передсердя та концентрично'1' гiпертрофii мiокарда
Ключовi слова: eiK, хронiчна серцева недостаттсть, структурно-функцюнальш змти серця, надлишкова вага, ожирiння
The results of epidemiologic researches in European countries and USA demonstrated that the prevalence of chronic heart failure (CHF) varies within 0,4-2,5 %. The aim of research -an assessment of clinical features of CHF and structural-functional changes in the heart on the background of overweight and obesity in patients of the different age groups.
Methods. It was examined 300 patients of the different age groups with CHF of 1-111 functional class (FC) on the background of overweight and abdominal obesity of 1-111 degree. Depending on division of indicators there was used an unpaired Student t-criterion or Mann-Whitney U-criterion.
Results. In examined patients with overweight and obesity CHF progress with age that declares itself by FC increase and of body mass index (BMI) decrease. The clinical course of CHF in elder age is characterized by the spread of the permanent form of atrial fibrillation. With age CHF of combined etiology is more often. The structural changes in the heart at CHF in elder patients are characterized by the more significant dilatation of the left atrial and hypertrophy of the left ventricle of concentric type. The clinical course of CHF in elder age is characterized by an increase offrequency of systolic dysfunction of the left ventricle and formation of the lung hypertension. Conclusions. It was established that in examined patients with CHF on the background of an overweight and obesity with age took place an increase ofFC of disease, the prevalence of CHF of combined etiology and decrease of BMI. In elder patients with CHF it were observed the more apparent spread of the permanent form of atrial fibrillation and the dilatation of the left atrial and hypertrophy of myocardium of concentric type. Functional changes in the heart in examined patients of an elder age group are characterized by the more frequent systolic dysfunctions of the left ventricle and formation of the lung hypertension
Keywords: age, chronic heart failure, structural-functional changes in the heart, overweight, obesity
1. Вступ
Результата ещдемюлопчних дослвджень в кра!-нах £вропи та США засввдчили, що поширетсть хро-тчно! серцево! недостатносп (ХСН) коливаеться в межах 0,4-2,5 %. Нажаль, дотепер в статистичнш звггаосп Укра!ни показники поширеносп ХСН не облшэвуються [1]. Згадно досладжень ЕПОХА-ХСН i ЕПОХА-О-ХСН в Росшсьшй Федерацп поширетсть ХСН в загальнш популяци сягае 7 %, до того ж вiдмiчено зростання ви-падшв на 1,2 особи на 1000 населения за десятирiчний перюд [2]. ХСН е найбшьш поширеним синдромом серед пащенпв старших вшэвих груп, а особливо у ста-
речому вщ (тсля 75 рошв) [3]. Ввдшчасться зростання випадшв ХСН з вшэм: ввд понад 5 % у oci6 лггнього вшу (65-79 рошв) до 10-20 % серед пащенпв старечого вiкy (75-89 рошв) [4, 5]. Ратше проведет дослвджен-ня серед пащенпв з ХСН всгановили, що з вiком рее-струються глибшi прояви ремоделювання мюкарда, як1 виявляються б№ш значними дилатащею камер серця, гiпертрофiею шлуночшв, розвитком систолiчноl та дiа-столчно! дисфункци мюкарда [6]. Наявшсть супутньо-го ожиршня е важливим фактором прогресування ХСН, а з вiком шльшсть хворих з надмрною вагою збшьшу-еться сягнувши масштабiв нешфекцшно! пандемп.
2. Обгрунтування дослiдження
PicT поширеносп ХСН у пацieнтiв лггньо! та старечо! вшэво! групи можна обгрунтувати п'ятьма механiзмами. По перше, ХСН е кшцевою cтадieю серцево-судинного континуума. По-друге, збшьшу-еться кiлькicть вжових оciб, що cхильнi до розвит-ку ХСН генетично. По-трете, покращення методiв дiагноcтики, лiкування та профшактики iшемiчно! хвороби серця (1ХС) i артерiально! гшертензп (АГ). По-четверте, поеднання 1ХС та АГ, що промотуе розвиток i прогресування ХСН найбшьш поширене саме серед оciб похилого та старечого в^. По-п'я-те, збшьшення серед оciб старших вжових груп час-тоти Q-iнфаркту мюкарда та гострого коронарного синдрому з елеващею ST, якi часто ускладнюеться важким ремоделюванням серця та/або формуванням аневризми лiвого шлуночка (ЛШ), сприяе виникнен-ню та прогресуванню ХСН [6]. Значним обтяжуючим фактором ХСН у пащенпв старших вiкових груп е коморбщнють, особливо за наявносп cупутнiх цу-крового дiабету (ЦД), хрошчного обструктивного захворювання легень, нирково! дисфункцп [7] та абдомiнального ожиршня [8]. Не дивлячись на дове-дену роль ожирiння як фактора ризику виникнення та прогресування ХСН, останшм часом все чаcтiше з'являються роботи, що заcвiдчують кращий прогноз саме у хворих з супутшм ожиршням, так званий «парадокс ожиршня» [9]. Отже, враховуючи прогресу-юче зростання з вiком поширеносп ХСН, наявнicть суперечливих даних вщносно перебiгу та прогнозу захворювання на rai надлишково1 маси тiла та ожиршня, обраний напрямок дослщження е актуальним та своечасним.
3. Мета дослщження
Доcлiдити оcобливоcтi клiнiчного перебiгу ХСН та структурно-функцюнальних змiн серця на rai надлишково1 маси тiла та ожиршня у хворих рiзних вшэвих груп.
4. Матер1ал та методи дослщження
Обстежено 300 пацiентiв рiзних вiкових груп з ХСН I-III функцiонального класу (ФК) на rai над-лишково1 маси тiла та абдомшального ожирiння I-III ступеня. Дослщжуваш проходили стацюнар-не лiкування у центральнш клiнiчнiй лiкарнi № 4 (м. Запорiжжя). ХСН дiагноcтували вщповщно Ре-комендацiй з дiагноcтики та л^вання ХСН Асоща-ци кардюлопв Укра1ни та Украгнськог асощаци фа-хiвцiв з серцево1 недоcтатноcтi (2012) [10]. ФК ХСН встановлювали зпдно критерпв Нью-Йорксько1 асощаци серця (NYHA). Стушнь та тип ожирiння визначали за загальноприйнятими метричними ш-дексами. Вiковi групи пацiентiв встановлювались вщповщно з рекомендацiями Свропейського реп-онарного бюро ВООЗ (1963). Етюлопчними факторами ХСН були хрошчш форми 1ХС (cтабiльна cтенокардiя напруження, постшфарктний (П1КС) та дифузний кардiоcклероз), ппертошчна хвороба (ГХ) та !х поеднання.
Зпдно поставлено! мети було сформовано три bíkobí групи. I групу становили 85 дослщжуваних се-реднього bí^ (45-59 рокiв). До II групи лигах осiб (60-74 роки) увшшов 141 пацieнт. До III групи старечого bí^ (75-89 рошв) включено 74 дослiджуваних.
Допплер-ехокардiографiчне дослiдження серця проводилось за стандартною методикою на ультразвуковому сканерi «SONOACE» 8000 SE. Визна-чались наступнi показники: розмiр аорти, лiвого пе-редсердя (ЛП), правого передсердя (ПП) та правого шлуночка (ПШ). Вимiрялись кiнцево-дiастолiчний розмiр (КДР) ЛШ, кiнцево-систолiчний розмiр (КСР) ЛШ, товщина мiжшлуночково! перетинки (ТМШП) та товщина задньо! стiнки ЛШ (ТЗСЛШ). Розрахо-вувались фракцiя викиду ЛШ (ФВЛШ) (За методикою Симпсона), маса мюкарда ЛШ (ММЛШ) та i! iндекс (IММЛШ). Тип ремоделювання ЛШ визначали з урахуванням IММЛШ та показника вщносно! товщини стiнки ЛШ (ВТС ЛШ), яка обчислюва-лась за наступною формулою: ВТС ЛШ=(ТЗСЛШ+ +ТМШП)/КДРЛШ. З метою оцшки стану дiастолiч-но! функци ЛШ в iмпульсному режимi здшснювали розрахунок максимально! швидкостi раннього (VE) та шзнього (VA) дiастолiчного наповнення, !х сшв-вiдношення (VE/VA) та час iзоволюмiчноi релакса-щ! (IVRT).
Статистична обробка матерiалу проводилась за допомогою лiцензiйного пакету програм Statis-tica 6.0. Залежно вiд розподшу показникiв вико-ристовувався непарний t-критерш Стьюдента або U-критерiй Манна-У!тнi. Методом кореляцшного аналiзу оцiнювався зв'язок показниыв. Статистичнi данi наведенi як середне значення ± стандартне вщ-хилення (M±S). Вiдмiнностi вважались достовiрни-ми при значеннях р<0,05.
5. Результата дослщження
При аналiзi клiнiко-антропометричних показ-ник1в встановлено (табл. 1), що ФК ХСН достовiрно зростав з I по III групу. Максимальним ФК ХСН був в III груш та достовiрно перевищував значення I та II груп. Спостернився прямий кореляцiйний зв'язок мiж ФК ХСН та втом (r=+0,461, p<0,05). В I групi пе-реважали чоловiки, в iнших часпше спостертались ж1нки. З вiком в старших вшэвих групах у порiвняннi з I вщбуваеться достовiрне зниження зросту, ваги та iндексу маси тша (ГМТ). В III групi встановлеш до-стовiрно нижчi значення ваги та ГМТ порiвняно з II. Нормальна маса тша часпше спостери-алась в III групi. Мала мюце тенденцiя до збiльшення частоти надлиш-ково! маси тiла з вшом. Вiк мав зворотний кореляцiйний зв'язок з вагою (r=-0,311, p<0,05), зростом (r=-0,283, p<0,05) та ¡МТ (r=-0,167, p<0,05). Максимальне значення ступеню ожирiння було в I групi, та достовiрно переважало показник II. Ожиршня I ступеня часпше рееструвалось в II групi, достовiрно переважаючи показник I та III груп. За частотою ожиршня II ступеня вщмшностей м1ж групами не спостериалось. Ожирш-ня III ступеня найчаспше дiагностувалось в I груш та перевищувало показник II та III (недостовiрно) груп.
Таблиця 1
Клiнiко-антропометрична характеристика хворих з ХСН на rai надлишково! маси тiла та ожирiння залежно вiд вiку
Показник ГрупаI (n=85) Група II (n=141) Група III (n=74)
BIK, рокв 53,4±4,21 67,7±4,51* 79,9±4,27*2
ХСН (ФК) 1,81±0,78 2,18±0,68* 2,69±0,55*2
Ж1нки, n/(%) 39 (46%) 98 (70 %)* 43 (58 %)
Чоловжи, n/(%) 46 (54%) 43 (30 %)* 31 (42 %)
Зрiст, см. 169,7±9,01 165,3 ±7,50* 163,5±8,05*
Вага, кг. 97,6±24,95 87,7±16,81* 80,2±14,9*2
ШТ 33,5±7,40 32,1±5,63 30,3±5,76*2
Нормальна вага, n/(%) 14 (16%) 16 (11 %) 18 (24 %)2
Надлишкова вага, n/(%) 16 (19%) 37 (26 %) 20 (27 %)
Ожиргння, ступiнь 1,95±0,83 1,57±0,74* 1,72±0,78
Ожиршня I ст., n/(%) 20 (24%) 51 (36 %)* 17 (23 %)2
Ожиргння II ст., n/(%) 18 (21%) 24 (18 %) 12 (17 %)
Ожиргння III ст., n/(%) 17 (20%) 13 (9 %)* 7 (9%)
Примтка: рйниця показниюв docmoeipHa mpiernHO з такими: * - у першш грут;2 - у другш грут (p<0,05)
Клшшэ-анамнестична характеристика хворих наведена у табл. 2. Частота 1ХС в якосп етюлопчного чинника ХСН значно збшьшуеться з вшом. Мае мю-це прямий кореляцiйний зв'язок в^ з частотою 1ХС (r=+0,313, p<0,05). З вiком також вщбуваеться досто-вiрне збiльшення частоти ГХ. У хворих II та III групи спостертаеться значне пiдвищення частоти поеднан-ня IXC та ГХ. Мае мюце прямий кореляцiйний зв'язок поеднання IXC та ГХ в якосп етюлогп ХСН з вшом (r=+0,317, p<0,05). Серед зареестрованих порушень ритму достовiрна вiдмiннiсть спостерiгаеться вщ-носно блокади передньо! гiлки лiво! нiжки пучка Гiса (БПГЛНПГ) та перманентно! форми фiбриляцi! перед-сердь (ФП), що переважали в III груш. Спостертаеть-ся позитивний кореляцшний зв'язок вiку з частотою БПГЛНПГ (r=+0,121, p<0,05) та перманентно! форми ФП (r=+0,172, p<0,05).
Показники структурних змiн серця представ-ленi нижче (табл. 3). Достовiрнi вiдмiнностi встанов-ленi вiдносно розмiру ЛП, що був максимальним в III груш та переважав значення I та II груп. Значен-ня ЛП мае прямий кореляцшний зв'язок з висом (r=+0,170, p<0,05). За показниками розмiру аорти, ПП, КДРЛШ, КСРЛШ та ПШ рiзницi не було. Вадшчено наростання проявiв гiпертрофi! ЛШ з вiком, що проявлялось переважанням за показниками ТМШП (в III грут недостовiрно), ТЗСЛШ та ¡ММЛШ. Спосте-рiгався прямий кореляцiйний зв'язок в^у з ТЗСЛШ (r=+0,119, p<0,05) та IММЛШ (r=+0,153, p<0,05). За
показниками ММЛШ та ВТС вщмшностей не вияв-лено. В бгльшосп випадк1в ремоделювання мокар-да було представлено концентричною гiпертрофiею ЛШ (КГЛШ), що достовiрно частiше дiагностовано в II груш. Прямо протилежна картина мае мюце стосов-но ексцентрично! гiпертрофi! ЛШ (ЕГЛШ).
Таблиця 2
Клiнiко-анамнестична та електрокардiографiчна характеристика хворих з ХСН на rai надлишково! маси та ожиршня залежно вiд вiку
Показник ГрупаI (n=85) Група II (n=141) Група III (n=74)
КС, (%) 64 % 77 %* 95 %*2
ГХ, (%) 82 % 94 %* 91 %*
Поеднання IХС та ГХ, (%). 49 % 71 %* 86 %*2
БЗГЛНПГ, (%) 1 % 1 % 1 %
БПГЛНПГ, (%) 13 % 17 % 28 %*
БЛНПГ, (%) 5 % 4 % 11 %
БПНПГ, (%) 7 % 11 % 12 %
Атрiовентрикулярна блокада, (%) - 4 % 7 %
Шлуночкова екстрасистолiя, (%) 9 % 11 % 16 %
Надшлуночкова екстрасисття, (%) 6 % 4 % 11 %
ФП перманентна форма, (%) 12 % 21 % 30 %*
ФП пароксизмальна форма, (%) 1 % 2 % 3 %
ФП персистуюча форма, (%) 1 % 1 % 5 %
Примтка: рйниця показниюв docmoeipHa nopiernHo з такими: * - у першш грут;2 - у другт грут (p<0,05)
При аналiзi функцюнального стану мюкарда виявлено наступне (табл. 3). Зi збiльшенням вшу ввд-буваеться погiршення систолiчно! функцп ЛШ, яке проявляеться достовiрним зниженням ФВЛШ, що е мiнiмальною в III груш. Частота систолiчно! дисфунк-цй' ЛШ (СДЛШ) зростае з висом, е максимальною в III груш та достовiрно перевищуе значення I. Шдобна картина спостерiгаеться вщносно СТЛА, який з вiком пщвищуеться та е максимальним в III груш, досто-вiрно переважаючи показник I та II груп. Вiдмiчено прямий кореляцiйний зв'язок вiку з наявнютю СДЛШ (r=+0,123, p<0,05), рiвнем СТЛА (r=+0,20, p<0,05) та негативний з ФВЛШ (r=-0,203, p<0,05).
Характеристика дiастолiчно! функцп ЛШ представлена в таблиц 3. За показниками VE та сшввщно-шенням VE/VA рiзницi мiж групами не було. Значення VA максимальне в II груш та достовiрно перевищуе даш I групи. Показник IVRT в II та III груш достовiр-но перевищуе значення I. Поширенють нормально! дь астолiчно! функцп ЛШ зменшуеться з вiком, але недо-стовiрно. Мае мiсце зворотний кореляцшний зв'язок вщсутньо! ДДЛШ з вшом (r=-0,204, p<0,05). По всiх групах вiдмiчаеться абсолютне переважання I типу дь
астолiчно! дисфункцй' ЛШ (ДДЛШ I тип) (порушення релаксаци). Мае мюце тенденцiя до збiльшення час-тоти ДДЛШ з вшом. Подiбна картина спостершаеться вщносно поеднання СДЛШ та ДДЛШ, що недостовiр-но зростае з вшом. Вiдмiчено прямий кореляцшний зв'язок ДДЛШ з вiком (i=+0,197, p<0,05).
Таблиця 3
Структурно-функцiональнi змiни серця у хворих з ХСН на rai надлишково! маси та ожиршня залежно вщ вiку
Показник ГрупаI (n=85) Група II (n=141) Група III (n=74)
Аорта, см 3,35±0,25 3,35±0,29 3,41±0,22
ЛП, см 4,11±0,56 4,12±0,49 4,3±0,66*2
ПП, см 4,31±0,53 4,30±0,52 4,37±0,56
КДРЛШ, см 5,22±0,64 5,08±0,66 5,21±0,70
КСРЛШ, см 3,65±0,61 3,62±0,71 3,78±0,71
ТМШП, см 1,26±0,14 1,30±0,09* 1,28±0,11
ТЗСЛШ, см 1,26±0,11 1,30±0,06* 1,3±0,05*
ММЛШ, г 269±56 269±60,0 271±55
1ММЛШ, г/м2 130±21 133±27,9 144±38*2
ПШ, см 2,0±0,47 1,9±0,39 2,0±0,40
ВТС, од. 0,49±0,08 0,52±0,06 0,50±0,08
КГЛШ, % 78 % 89 %* 78 %2
ЕГЛШ, % 22 % 11 %* 22 %2
ФВ ЛШ, (%) 50,1±8,55 48,3±6,67 45,8±7,24*
СДЛШ, (%) 20 % 25 % 37 %*
СТЛА мм рт. ст. 18,4±9,02 19,8±10,7 24,7±13,10*2
VE, м/с 59,9±12,3 59,6±14,6 57,3±17,9
VA, м/с 71,0±13,0 77,4±15,5* 71,7±15,5
VE/VA. 0,86±0,27 0,79±0,24 0,84±0,40
IVRT, мс 105,9±16,0 117,9±23,0* 116,8±25,4*
ДДЛШ ввд-сутня, (%) 31 % 19 % 16 %
ДДЛШ I тип, (%) 69 % 81 % 84 %
Поеднання ДДЛШ та СДЛШ, (%) 5 % 7 % 11 %
Примтка: раниця показтюв docmoeipHa nopiernHo з такими: * - у першш грут;2 - у другш грут (p<0,05)
6. Обговорення результат
У дослщжуваних з ХСН на тл надлишково! маси тша та ожиршня 3i збшьшенням вшу вшбува-еться прогресування ХСН, що проявляеться достовiр-ним пiдвищенням ФК захворювання. Важчий перебiг саме у пащенпв лiтнього та старечого в^ може бути зумовлений переважанням поеднано! етюлогп ХСН (1ХС та ГХ), у оаб старечого вiку достовiрно частiше рееструвались перманентна форма фiбриляцi! перед-сердь та блокада передньо! гiлки лiво! нiжки пучка Пса. Найглибшi структурнi змiни мiокарда при ХСН на rai надлишково! маси тша та ожиршня також рееструвались серед дослщжуваних старечо! вшовш
групи. В них переважала дилатащя ЛП та гiпертрофiя мiокарда ЛШ концентричного типу. Ввдносно функ-цюнального стану мiокарда в умовах ХСН серед оаб старечого вiку е частшою систолiчна дисфункцiя ЛШ та формуеться легенева гiпертензiя. 3i зб№шенням вiку при ХСН на rai надлишково! маси тiла та ожиршня ввдшчаеться поступове зниження показника 1МТ, що може бути пояснено важчим перебшом захворювання та загальними шволютивними змiнами.
7. Висновки
1. У дослiджуваних з ХСН на rai надлишково! маси тша та ожиршня з вшом вшбуваеться прогресування ХСН, що проявляеться наростанням !! функцю-нального класу та супроводжуеться поступовим змен-шенням iндексу маси тiла.
2. Клшчний перебiг ХСН у осiб старечого в^ характеризуеться бiльшою частотою перманентно! форми фiбриляцi! передсердь та блокади передньо! гiлки лiво! шжки пучка Пса.
3. При збшьшенш в^ серед пацiентiв з над-лишковою масою тiла та ожирiнням прогресивно зростае частота ХСН поеднано! етюлогп, що виникла внаслiдок iшемiчно! хвороби серця та гшертошчно! хвороби.
4. Структурн змiни серця при ХСН у оаб старечого в^ на тл1 надлишково! маси тiла та ожиршня характеризуются дилатацiею л1вого передсердя та бiльш вираженою концентричною гiпертрофiею л1во-го шлуночка.
5. Функцiональнi змiни мюкарда при ХСН у осiб старечо! вшово! групи характеризуються шдви-щенням частоти систолiчно! дисфункцi! лiвого шлу-ночка на тлi формування легенево! гiпертензi!.
В перспективi необхiднi подальшi дослвджен-ня особливостей ХСН на rai надлишково! маси тiла та ожиршня у хворих рiзних вшових груп з оцiнкою впливу зайво! ваги на прогноз, перебiг захворювання та виживашсть пацiентiв.
Лiтература
1. Коваленко В. М. Хвороби системи кровооб^у як медико-соцiальна i суспшьно-полггична проблема [Текст] / В. М. Коваленко та ш. - Державна установа «Нацюнальний науковий центр «1нститут кардюлоги iменi акад. М. Д. Стра-жеска», 2014. - 280 с.
2. Фомин, И. В. Распространенность хронической сердечной недостаточности в европейской части Российской Федерации - данные ЭПОХА-ХСН [Текст] / И. В. Фомин, Ю. Н. Беленков, В. Ю. Мареев // Сердечная недостаточность. - 2006. - № 7 (3). - С. 112-115.
3. Стаднюк, Л. А. Дiагностика серцево! недостатно-ст у людей лггнього вжу [Текст] / Л. А. Стаднюк // Серцева недостаттсть. - 2013. - № 2. - С. 14-18.
4. Kannel, W. B. Epidemiology of heart failure [Text] / W. B. Kannel, A. J. Belanger // American Heart Journal. -1991. - Vol. 121, Isssue 1. - P. 951-957. doi: 10.1016/0002-8703(91)90225-7
5. McDonagh, T. A. Symptomatic and asymptomatic lef ventricular systolic dysfunction in an urban population [Text] /
T. A. McDonagh, C. E. Morrison, A. Lawrence, I. Ford, H. Tun-stall-Pedoe, J. V. McMurray, H. J. Dargie // Lancet. - 1997. -Vol. 350, Issue 9081. - P. 829-833. doi: 10.1016/s0140-6736(97)03033-x
6. Беловол, А. Н. Хроническая сердечная недостаточность у пациентов пожилого возраста [Текст] / А. Н. Беловол, И. И. Князькова // Мистецтво лжування. - 2011. - № 5-6. -С. 54-60.
7. Терещенко, А. Хроническая сердечная недостаточность и коморбидность: уроки исследования SHIFT [Текст] / А. Терещенко // Здоров'я Укра!ни. - 2014. - № 3. - С. 20.
8. Kenchaiah, S. Obesity and the risk of heart failure [Text] / S. Kenchaiah, J. C. Evans, D. Levy, P. W. F. Wilson, E. J. Benjamin, M. G. Larson et al. // New England Journal of Medicine. - 2002. - Vol. 347, Issue 5. - P. 305-313. doi: 10.1056/nejmoa020245
9. Khalid, U. Survival rates higher in obese heart failure patients [Text] / U. Khalid et al. // J. Am. Coll. Cardiol. - 2014. -Vol. 64, Issue 25. - P. 2743-2749.
10. Воронков, Л. Г. Рекомендации по диагностике и лечению хронической сердечной недостаточности (2012) [Текст] / Л. Г. Воронков та ш. // Украинский кардиологический журнал. - 2013. - № 1. - С. 6-44.
References
1. Kovalenko, V. M. et al. (2014). Hvoroby systemy kro-voobigu jak medyko-social'na i suspil'no-politychna problema. Derzhavna ustanova «Nacional'nyj naukovyj centr «Instytut kardiologii' imeni akad. M. D. Strazheska», 280.
2. Fomin, I. V., Belenkov, Yu. N., Mareev, V. Yu. (2006). Rasprostranyonnost khronicheskoi serdechnoi nedostatochnosti v Yevropeiskoi chasti Rossiiskoi Federacii. Dannye EPOKHA-
KHSN [The prevalence of chronic heart failure in the European part of the Russian Federation - data EPOHA-CHF]. Serdechna-ia nedostatochnost. Heart failure, 7 (3), 112-115.
3. Stadniuk, L. A. (2013). Diahnostyka sercevoi nedo-statnosti u liudei litnyoho viku [Diagnosis of heart failure in elderly]. Serceva nedostatnist. Heart failure, 2, 14-18.
4. Kannel, W. B., Belanger, A. J. (1991). Epidemiology of heart failure. American Heart Journal, 121 (3), 951-957. doi: 10.1016/0002-8703(91)90225-7
5. McDonagh, T. A., Morrison, C. E., Lawrence, A., Ford, I., Tunstall-Pedoe, H., McMurray, J. J., Dargie, H. J. (1997). Symptomatic and asymptomatic left-ventricular systolic dysfunction in an urban population. The Lancet, 350 (9081), 829-833. doi: 10.1016/s0140-6736(97)03033-x
6. Belovol, A. N., Knyazkova, I. I. (2011). Khronich-eskaia serdechnaia nedostatochnost u pacientov pozhyloho voz-rasta [Chronic heart failure in elderly patients]. Mystetstvo liku-vannia. The art of treatment, 5-6, 54-60.
7. Tereshenko, A. (2014). Khronicheskaia serdechna-ia nedostatochnost i komorbidnost: uroki issledovania SHIFT [Chronic heart failure and comorbidity: lessons from research SHIFT]. Zdorovia Ukrainy. Health Of Ukraine, 3, 20.
8. Kenchaiah, S., Evans, J. C., Levy, D., Wilson, P. W. F., Benjamin, E. J., Larson, M. G. et. al. (2002). Obesity and the Risk of Heart Failure. N Engl J Med, 347(5), 305-313. doi: 10.1056/nejmoa020245
9. Khalid, U. et al. (2014). Survival rates higher in obese heart failure patients. J. Am. Coll. Cardiol., 64 (25), 2743-2749.
10. Voronkov, L. H. et al. (2013). Rekomendacii po di-ahnostike I lecheniu khronicheskoi serdechnoi nedostatochnos-ti (2012) [Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure (2012)]. Ukrainian cardiology journal, 1, 6-44.
Рекомендовано до публжаци д-р мед. наук, професор Сиволап В. Д.
Дата надходження рукопису 10.06.2015
Бвдзшя Петро Петрович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра внутршшх хвороб 1, Запорiзький державний медичний ушверситет, пр. Маяковського, 26, м. Запор1жжя, Укра!на, 69035 E-mail:pbidziya@mail.ru
УДК 617.731-007.23-085
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.47984
АНАЛ1З НАДАННЯ Л1КУВАЛЬНО1 ДОПОМОГИ ХВОРИМ З АТРОФ1ЯМИ ЗОРОВИХ НЕРВ1В
© В. А. Васюта
Проведено aнaлiз надання лiкувaльнoi допомоги хворим з низхiдними та виcхiдними АЗН (ampoфiями зо-рових неpвiв). Оцтювалась ятсть пкляоперацшного та диспансерного спостереження у хворих з низхiд-ними АЗН. Анaлiзувaлacь частота застосування pi-зних меmoдiв лкування виcхiднoi АЗН за результатами ретроспективного до^дження. Отримат нами дaнi стали тдгрунтям для створення диференцтованих пpomoкoлiв ведення хворих з метою удосконалення медично'1' допомоги та профшактики слтоти та слаб-кoзopocmi
Ключовi слова: ampoфiя, зоровий нерв, ни^дна, виcхiднa, л^вання, допомога, анал1з, недолки, оптим1за^я
Optic nerves atrophy (ONA) - the heavy form of ophtalmopathology that is attended with progressive decrease of
optic functions, changes offields of view and discoloration of the disks of optic nerves.
The aim of research - carry out an analysis of the medical care provision to patients with ONA.
