CC BY
59<<ШУШетиМ~^©У©Ма1>#Щ62)),2©2© / PEDAGOGICAL SCIENCES
149
PEDAGOGICAL SCIENCES
УДК 001(063):378,4
Вем'ян Вiкторiя rp^opieHa Асистент кафедри тоземних мое Укра'тсьш ¡нженерно-педагоггчна академ1я DOI: 10.24411/2520-6990-2020-11651 ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБ1ЖНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИМ МОВАМ СТУДЕНТ1В НЕМОВНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УМОВАХ МОДЕРНЗАЦП ВИЩО1
ОСВ1ТИ
Vemian Vyktoryia
Ukrainian engineering -pedagogics academy
FOREIGN TECHNOLOGIES USING OF TEACHING FOREIGN LANGUAGES OF THE STUDENTS OF NON-LINQUISTIC HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS IN THE CONDITIONS OF
HIGHER EDUCATION MODERNIZATION
Анотацш
Стаття егдображае зм1ст технологт наечання тоземним моеам студентге немоених еузге е кратах Серосоюзу е перюд модертзаци еищо'1 професшно'1 школи. Розглянуто психолого-педагог1чт положення розеитку особистостг, теоргя педагог1чно '1 технологи та теоргя проблемного наечання та теоргя i практика особистгсно-оргентоеаного наечання. Проеедено вiдбiр технологш наечання iноземних мое студен-тiв немоених вузiв на основi еияелених nринциniв та еияелено та охарактеризоеано технологи наечання тоземним моеам. Визначено та обтрунтоеано педагогiчнi умоеи проектуеання i реал1зацИ зм^ту зарубi-жних технологш наечання тоземним моеам студентiв немоених вузiв е еищт школi Укра'т.
Abstract
The article reflects the technologies content for teaching foreign languages of the students of non-linguistic universities in EU countries in the conditions of higher education modernization. The psychological andpedagog-ical provisions of personality development, the theory of the pedagogical technology and the theory of problem-based learning and the theory and practice of personality-oriented learning are considered. It is selected the teaching foreign languages technologies of the students ofnon-linguistic universities based on identified principles and technologies for teaching foreign languages were identified and characterized. The pedagogical conditions for the design and implementation of the foreign technologies content for teaching foreign languages of the students of non-linguistic universities in higher education of Ukraine are defined and justified.
Ключовi слова: модернiзацiя еищо'1 осети, змiст та технологи наечання тоземним моеам, педагогi-чт умоеи, зарубiжнi технологи наечання, стратегiчнi орieнтири, розеиток особистостi студента.
Keywords: higher education modernization, content and technologies of teaching foreign languages, pedagogical conditions, foreign teaching technologies, strategic guidelines, student personality development.
У сучасних умовах освгга вщграе визначальну роль у забезпеченш добробуту людини, форму-вання громадянського сустльства, у створенш шновацшно! економши, засновано! на знаннях i на-укомютких технолопях. Виконання ще! ролi мож-ливо ильки за умови постшного розвитку системи освгга, забезпечення сучасно! якосп освгга на ос-новi збереження його фундаментальносп та вгдпо-ввдносп актуальним i перспективним потребам осо-бистосл, сустльства i держави, тобто сучасна пе-дагопчна наука перебувае в пошуку шляхГв модертзаци професшно! освгга.
Нацюнальна доктрина розвитку освгга в Укра-!ш вперше встановила прюритет освгга в державнш полтгащ кра!ни, проголосивши освиу сферою вщ-повщальносп та штереав держави. «Освгга - основа розвитку особистосп, сустльства, наци та держави, запорука майбутнього в Укра!т Вона е визначальним чинником полггачно!, сотально-еко-номГчно!, культурно! та науково! життедгяльносп
сустльства. Освгга вщтворюе i нарощуе штелекту-альний, духовний та економгчний потентал сусш-льства, що е в першу чергу стратепчним ресурсом полшшення добробуту людей, забезпечення нацю-нальних штересш, змщнення авторитету i конку-рентоспроможносп держави на мгжнароднш ареш» [1, с. 3].
У концепцп модертзаци укра!нсько! освгга яку названо фактором формування ново! якосп еко-номши i сустльства в цшому. Найважлившим за-вданням освггаьо! поливки на сучасному етат стае забезпечення якосп на основг збереження фундаментально! освгга, !! ввдповщность потребам сустль-ства i ринку пращ, штересам особистосп i держави. Важливе значення придшяеться облгку свпового досвщу розвитку в цьому напрямку.
В офщшних документах м1жнародних конфе-ренцш та европейських декларатях тдкреслю-еться, що ршення найважлившого завдання шдви-щення якосп в сферг професшно! освии вимагае м1жнародний вимгр, а це забезпечуеться обмшом
РЕБАСООГСАЬ 8С1Е1ЧСЕ8 / «Ш11ШетУМ~^©УГМа1>#Щ62)),2©2©
150
знаниями i розвитком метазнанiй, створенням ште-рактивних мереж, мобiльнiстю викладачiв i студен-тiв, м1жнародними науково-дослГдними проектами поряд з урахуванням нацiональних культурних цш-ностей i умов. Звернення до проблеми вивчення за-рубiжного досвГду модершзаци професшно! освiти i видiлення И в число найактуальшших напрямк1в сучасно! педагопчно! думки стало результатом ус-вiдомлення кризових явищ в укра!нському суспшь-ствi, яш вГдбуваються на тлi швидкого входження Укра!ни в свiтову спiльноту ^ вiдповiдно, входження вичизняно! професшно! школи - в м1жна-родний освггаш простiр i м1жнародний ринок освь тнiх послуг. Iнтеграцiя у свггову систему вищо! освiти тобто професшно! освгга при збереженнi i розвитку досягнень та традицiй укра!нсько! вищо! школи е одним з прюритетних напрямiв державно! полiтики в сферi освiти. Процеси модернiзацi! в освт багато в чому визначають сучасний стан нав-чання шоземних мов, активно впливають на вибiр технологiй навчання, визначають його змГст. У зв'я-зку з цим вивчення змГсту та технологiй навчання шоземним мовам в умовах модершзаци вищо! про-фесiйно! школи стае особливо актуальним. Право-мiрнiсть такого тдходу обумовлена зростаючим значенням шоземно! мови для професiйного зрос-тання фахiвця, освоення !м свiтового досвГду, результативною i творчо! дiяльностi. Таким чином, актуальнiсть даноТ статт обумовлена наступними факторами: визначити i обгрунтувати змiст i технологи навчання iноземним мовам студентiв немов-них ЗВО в умовах модершзаци вищо! професшно! школи.
В перюд модершзаци вищо! професшно! школи будуть ефективними так заходи, якщо: вста-новлено i розроблено з урахуванням принцишв вГд-бору i структурування змюту навчання iноземним мовам в умовах модершзаци вищо! освгга; вияв-лено i використано комплекс технологiй навчання шоземним мовам студенпв немовних вузiв в кра!-нах Евросоюзу в перюд модершзаци вищо! професшно! школи; визначено педагопчш умови викори-стання конструктивного зарубiжного досвiду навчання шоземних мов студенпв немовних вузiв в укра!нсько! вищiй школг
Вiдповiдно до мети дослГдження нами були визначеш наступнi завдання:
1. Провести вiдбiр змiсту навчання шоземних мов студенпв немовних закладiв вищо! освгга на основi виявлених принцишв в умовах модершзаци вищо! професшно! школи;
2. Виявити г охарактеризувати зарубiжнi технологi! навчання шоземним мовам студенпв немовних ЗВО в кра!нах Евросоюзу в перюд модершзаци вищо! професшно! освгга.
3. Визначити та обгрунтувати педагопчш умови використання конструктивного зарубГжного досвгду навчання шоземних мов студенпв немовних ЗВО.
1стотний вплив на лопку дослщження надали науково-методичш положення щодо модершзаци структури та змюту мовно! освгга (I. БГм, Н. Д. Га-
льскова, Е. I. Соловцова Г ш.); дослщження в обла-сп шновацшних технологш у навчанш шоземних мов (Е. Полат, О. Г. Поляков та ш); науково-мето-дичш положення по використанню методу проекпв в навчанш шоземних мов (В. П. Бшогрудова, I. О. Зимня, Т. Е. Сахарова та ш.); Где!, викладеш в методиках комушкативного навчання шоземних мов (I. Л. БГм, Е. I. Паав Г ш), в методищ штенсивного навчання шоземним мовам (Г. А. Китайгородська Г Гн).
Заруб1жну базу дослгдження склали науково-методичш положення, спрямоваш на оргашзацш пошуково! навчально! дГяльносп (Д. Дью!, У. Кил-патрика,); положення по оргашзаци Г проведенню проектно! роботи (Р. ЗГгле, Т. Копфермана, Т. Хат-чшсона Г. М. ШерГх); дослщження в областГ модершзаци змюту вищо! освгга в умовах штернацюна-лГзаци освгти (Л. Брезаходи, Ван Дер Венде, М. Л. Добберт Г ш).
При робот над даною проблемою була вико-ристана також спещальна лпература мовою орип-налу, беади та штерв'ювання шоземних фахГвщв, «полем» дГяльносп яких е професшш навчальш за-клади. Особливу групу джерел представляють зако-нодавчГ акти Г офщшш документи урядГв кра!н Евросоюзу, Мшютерств Г Ведомств освии, пращ окре-мих ушверситепв. У дослщженш використовувалися методи, взаемодоповнюючГ один одного: теоретичш - контент-аналГз психо-лого-педагопчно! лператури, вивчення Г узагаль-нення шновацшного педагопчного досвщу, порГв-няльний аналГз вичизняних Г зарубГжних досль джень, узагальнення; емшричш спостереження, анкетування, тестування, Гнтерв'ювання, педагогГч-ний експеримент, методи математично! статистики.
Перш за все, ми здшснили вибГр Г обгрунту-вання, пошук, вивчення Г анатз вичизняно! Г зару-бГжно! лГтератури, визначалися мета та завдання. На другому еташ проводився аналГз фактичного ма-терГалу, навчальних плашв Г програм вищих навча-льних закладГв кра!н Евросоюзу. На основГ вивчення та аналГзу науково-педагопчно! лператури були виявлеш вимоги до особистюних якостей су-часного фахГвця, визначено та проаналГзовано су-часш тенденци вдосконалення змюту Г технологш навчання Гноземним мовам в Укра!нГ Г за кордоном в умовах модершзаци вищо! освгга. Також вияв-лено позитивш сторони зарубГжного досвщу в навчанш шоземних мов, здшснювалася дослщно-екс-периментальна робота, в ходГ яко! перевГрялася ро-боча гшотеза, проводилося впровадження основних результатГв дослщження в педагогГчну практику. На третьому етапГ були узагальненГ Г си-стематизованГ результати дослГдження, уточнено положення Г висновки дослГдження, обгрунтованГ можливостГ використання зарубГжного досвГду на-вчання Гноземним мовам у вищГй школГ, проведено лГтературне оформлення результатГв дослГдження.
Наукова новизна дослГдження:
1. Визначено та охарактеризовано змют навчання шоземним мовам студенпв немовних закла-дГв вищо! освгга в умовах модернГзацГ! вищо! про-фесГйно! освГти, представлене рГзноманГтнГстю
<<шушетим~^©у©ма1>#щ&2)),2©2© / PEDAGOGICAL sciences
освишх модульних програм, як1 включають глобально -opieHTOBarn курси, 3i збiльшенням м1жкульту-рного компонента. Визнaченi принципи вщбору i структурування змiсту навчання, яш полягають в opieнтoвaнoстi змiсту навчання на розвиток i вихо-вання oсoбистoстi студента, !! здaтнoстi штегрува-тися в свiтoву спiльнoту (гумашзаци i гуманпари-заци, сощально! затребуваносп, проблеме вapiaти-внoстi, iндивiдуaлiзaцi! та диференщаци, фундамеш^зацп i пpoфесioнaлiзaцi!, принцип об-лiку штеграци змютовно! i процесуально! стopiн навчання, принцип модульности, гнучкосп, систем-нoстi, оперативности пapитетнoстi). Ознaченi спе-цифiчнi принципи вщбору змiсту навчання iнoземних мов (принцип автентичносп, комушка-тивнoстi, штегративносп, чaстoтнoстi, аксюлопч-но! спpямoвaнoстi). Розроблена система вправ для досягнення певних piвнiв вoлoдiння iнoземними мовами, схвалених Радою £вропи.
2. Виявлено та апробоваш сучaснi технологи навчання шоземним мовам студенпв немовних ЗВО в перюд модершзаци вищо! професшно! освии в проввдних заруб1жних кpa!нaх (Великобри-тaнiя та Нiмеччинa): проблемне навчання, «портфо-лю» студента, iнтеpaктивнi технологи навчання, ев-pистичнi технологи, технолопя блочно-модульного навчання та методи, а саме, метод проекпв, пробле-мш дискуси, метод мозкового штурму, метод ситу-aцiйнoгo aнaлiзу (Case study method), i встановлено !х переваги щодо тpaдицiйних технoлoгiй.
3. Визначено комплекс педагопчних умов ви-користання заруб1жного досввду навчання шозем-них мов в вищш шкoлi, що включае в себе:
1. сощально-педагопчш умови: (гoтoвнiсть ви-кладацького складу до використання зapубiжнoгo досввду в навчанш шоземним мовам; облж полии-чних, сoцiaльнo-екoнoмiчних, pегioнaльних pеaлiй i особливостей кра!ни, тpaдицiй i умов конкретного вищого навчального закладу);
2. психолого-педагопчш умови: (усвщомлення найближчих i к1нцевих цiлей навчання; усввдом-лення теоретично! i практично! знaчущoстi засвою-ваних знань; нaявнiсть дoпитливoстi i «шзнаваль-ного» психoлoгiчнoгo клiмaту в навчальнш гpупi; активне залучення студенпв до творчо! пошукову дiяльнiсть шляхом виршення проблем, що призво-дить до генераци нового знання, створення штеле-ктуального продукту);
3. нaвчaльнo-метoдичнi умови: (створення без-конфлштно! ситуаци в навчанш; уявлення студента як центрально! ф^ури процесу навчання; надання своечасно! педагопчно! допомоги студентам);
4. оргашзацшно-педагопчш умови: (штенси-фiкaцiя oсвiтньoгo процесу за рахунок розробки та впровадження дидактично цшсно! системи м1ж-дисциплiнapнo! штеграци; структурування змiсту навчання на блочно-модульно! oснoвi; внесення ко-pективiв в навчальш плани i програми з бшьш широким i докладним розкриттям цiлей, завдань, ме-тoдiв навчання; використання пoтенцiaлу досяг-нень сучасно! науки i технiки).
151
Це необхвдно, по-перше, тому що Укра!на активно штегруеться в европейське сощально-еконо-м1чний проспр, а по-друге, вивчення досвщу шших кра!н дозволить якщо не уникнути, то мш1м1зувати можлив1 негативш наслвдки i помилки, а також зю-тавити власш ршення в обласп модершзаци освгги з досввдом шших кра!н i тим самим краще оцшити дощльнють i ризики ïx прийняття. «Оргашзовувана диверсифжащя» - основоположний принцип розви-тку вищо! освии в £врош Це, з одного боку, дбай-ливе ставлення до юнуючого в £врош р1зномани-ност1 нацюнальних систем, тишв навчальних закла-д1в, напрям1в i вид1в шдготовки, до змюту навчальних програм, що представляе собою особ-ливу щнтстъ i потенщал для майбутнього розви-тку.
З шшого боку, бажання зберегти це р1знома-нитя не повинно стати перешкодою до зближення системи освии европейських кра!н. З цього випли-вае необхщнють усувати перешкодам на шляху мь жвуз1вських академ1чних обмшв, щоб легко вста-новлювати зютавш квал1ф1каци, все це ввдкрие нов1 можливосп для усшшного працевлаштування та продовження освии протягом усього життя.
Реформування системи вищо! освии в Укра!ш характеризуеться пошуком оптимально! в1дпов1д-ност1 м1ж сформованими традищями у вичизнянш вищш школ i новими в1яннями, пов'язаними з вхо-дженням в свиовий освинш прост1р. Вс майбутш новаци повинш бути спрямоваш на досягнення трьох головних цшей, визначених концепщею модершзаци освии - розширення його доступности шдвищення якост1 та ефективносп освии.
Щд модершзащею вищо! професшно! школи ми розум1емо вдосконалення освии, спрямоване на шдвищення ефективносп та якосп подготовки компетентного фах1вця з урахуванням м1жнародних вимог i тенденцш реформування вищо! школи в единий освинш проспр.
На основ1 компаратив1зму i узагальнення були виявлеш i охарактеризован! тенденци i стратег!! ро-звитку вищо! осв1ти в кра!нах £вропейського союзу, визначено !х ресурс як принципових, стратеп-чних ор1ентир1в для модерн1зацй' вищо! школи.
Стратепчш ор1ентири для модерн1зац1! вищо! школи включае:
• диверсифшащя вищо! освии з шституцшних форм, р1вн1в i змюту;
• посилення соц1окультурно! функци профес1йно! осв1ти;
• перем1щення функцш контролю якост1 осв1ти з внутршньо-нацюнального;
• 1нтернац1онал1зац1я вищо! осв1ти та його европе!зац1я (як шдр1вень штернацюнал1заци в його вдеолопчно! зм1стовно! парадигми);
• европейська осв1тня експанс1я;
• зб1льшення масштаб1в вищо! осв1ти, переход до парадигми «вища осв1та протягом усього життя»;
• посилення пошуку розумного балансу м1ж збереженням тих елеменпв, як1 е частиною освиньо! i культурно! спадщини, i змшами, що
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<ШУШМУМ~^©и©Ма1>#Щ62)),2©2©
152
випливають з нових цшей, ролГ, завдань i функцш вищо! освии;
• полюуб'ектний характер освггаьо! поливки, причетнють до !! реалГзаци вах державних i громадських шституив на принципах сошального партнерства;
• поеднання европейського освинього i наукового простору;
• формування м1жшститутсько!' кооперацп i многокампусно! системи.
Виявлено основш напрями оновлення змюту подготовки фахГвшв: формування особистюних i професшних якостей майбутшх фахГвщв; розробка мобГльно! варГативно! системи навчальних предме-пв, в достатнш мГрГ враховуе щдишдуальт особли-восп кожно! особистоси; пошук базового компонента змюту професшно-педагопчно! шдготовки; по-силення практично! подготовки; використання штегрованого та проблемного пГдходГв у вГдборГ змюту i побудовГ навчальних програм; гумашзашя, фундаменталГзашя i социологизащя змюту шдгото-вки.
Встановлено, що основними напрямками роз-робки проблеми вщбору змюту навчання студенпв у вищих школах кра!н £С е: обгрунтування джерел i чинник1в вГдбору змюту навчання, теоретичних концепцш навчально-виховного процесу (куррГку-лум), конкретного педагопчного цшепокладання i цшереалГзацп. ВщбГр змюту у вищш школГ здшс-нюеться на основГ специфшацп цшей навчання на взаемопов'язаних ГерархГчних рГвнях: сошально-економГчному - виявляе сошальне замовлення сус-пшьства системГ вищо! освии на сучасному етап розвитку i представленому загальними, абстракт-ними шлями, щеалами (aims в англшськш термшо-логп), що вщображають загальнозначущГ цшноси i переконання людини, його ставлення до сустльс-тва; психолого-педагопчному - розкривае концеп-туальш шдходи викладачГв до виршення науково! проблеми, цшей i вираженому «затвердженш та на-мГрЬ> (goals), що вщображають потреби, певного типу вищого навчального закладу у формуванш особистоси фах1вця в конкретних сощальних умо-вах; професшному - описуе специфГку цшей навчання стосовно певно! професюнально! обласи i представляе конкретш цш дГяльноси (objectives), що вщображають певш завдання, як1 повинен на-вчитися вирГшувати фах1вець в конкретнш обласи. Даш тенденцп в освт зобов'язують вищу школу вносити суттевГ корективи в процес шдготовки компетентних фахГвшв.
За основу вГдбору змюту навчання шоземних мов нами були прийняи шдсумковГ рГвш володшня шоземними мовами, розроблеш Радою Свропи, як1 представляють ефективну Загальноевропейську систему шформацшного обмшу. Даш уровш вГдобра-жеш в документ «Modern Languages: learning, teaching assessment». в якому детально представлен критерп до розробки загальноевропейсько! шкали досягнень рГвшв навчення, описан вимоги до рГв-ням володшня шоземними мовами, орГентоваш на рГзш категори користувачГв [3, с.26-28].
ВщбГр змюту навчання шоземних мов з вико-ристанням европейсько!' шестирГвнево! шкали до-зволяе: надати «европейський вимГр» вищо! освии (орГентацш на загальноевропейсьш цшноси), щд-вищити привабливють, конкурентоспроможнють европейсько! i вичизняно! освии; сшвввднести рь вень володшня шоземними мовами до загальноев-ропейських вимог; визначити академГчш потреби студенпв в оволодшш шоземними мовами i плану-вати свою та !х дГяльнють ввдповщно до цих потреб; надати допомогу i сприяння студентам в обранш ш-дивщуально! траектори свого вчення; максимально орГентувати студенпв на осмислене придбання знань (рефлексп).
Нами була простежено динамГку розумово! дь яльноси студенпв на основГ певно! класифшацп вправ в процеа засвоення навчального матерГалу характерного для певного рГвня, прийнятого Радою £вропи. ВщбГр матерГалу на основГ шестирГвнево! шкали здшснювався в роботГ зГ студентами.
Мета навчання шоземних мов у вищш школГ передбачае як практичне оволодГння мовою, що ви-вчаеться, так i розвиток особистосп студента, здат-ного жити i творити в умовах постшно мГнливого свГту, бути конкурентоспроможньою та штегрува-тися в свГтову спшьноту. Ця здатнГсть формуеться в ходГ оволодГння студентами рГзними типами компе-тенцГй: комунГкативна, лГнгвГстична, методична, що знаходяться у взаемозв'язку i взаемозалежностг
ОрГентацГя на кГнцевий результат навчання, що виявляеться в певних типах i рГвнях компетенцГй, диктуе необхвдшсть говорити про багатокомпонен-тний змГст навчання. Результати дозволяють видГ-лити наступш компоненти змГсту навчання шоземних мов: одиниш мови i мовлення (матерГальний аспект змГсту навчання); предмети мови (Гдеальний аспект змюту навчання), мовнГ дГ! для виршення навчально-пГзнавальних завдань (процесуально-дГ-яльнГсний аспект змюту навчання); почуття та емо-цГ!, викликанГ взаемодГею видГлених компоненпв змГсту (мотивацГйний i цГннГсно-орГентований аспект) [2, с. 88].
Беручи до уваги штенсифшацш штеграцшних процеав в СвропГ, ГстотнГ змГни повинш торкну-тися Гдеального аспекту змюту навчання шоземних мов. Теми для вивчення повинш мютити мГжкуль-турну ГнформацГю для здГйснення транснацГональ-но! кооперацГ!.
Мова i культура е глобальними антропологГч-ними характеристиками, так як вони дають можли-вГсть нацГям, групам людей, здГйснювати взаемод1ю («соцГалГзац1ю») мГж членами групи, регульоване певними правилами, прийнятими всГма членами групи; штерюризувати цГнностГ, зберГгати i створю-вати традици i звича! з поколшня до поколГння, знання яких е «вГзитною карткою» входження в свгт Гншого народу [4, с.154-157]. 1нтегращя европейсько! освГти тГсно пов'язана з такими поняттями як взаемодГя, кооперацГя i партнерство, як1 повинш здшснюватися на принципах взаемно! поваги. Кон-цепцГя рГвностГ народГв, виражена в ДекларацГ! прав людини, мае пряме вГдношення до рГвностГ евро-
<<ШУШетУМ~^©У©Ма1>#Щ&2)),2©2© / PEDAGOGICAL sciences
пейських культур, а також субкультур, таких як: по-лггачна культура, економГчна культура, освггая культура Г т. л. У той же час окремГ европейскГ дер-жави характеризуются гетерогенним населенням, пов'язаним з полГтичною та економГчною мГгра-щею, з ствГснуванням домшорующих европейсь-ких культур з культурними меншинами Гммиран-пв.
Дискуси про мультикультурностГ Европи часто пов'язанГ з проблемами ГнтеграцГ! ГммГгрантГв, студенпв, викладачГв закладГв вищо! освгга в освь тнГ системи приймаючих кра!н. Отже, предметний компонент змюту навчання повинен включати крос-культурний аспект, який полегшуе входження щдивгда в певну освГтню систему.
Участь Укра!ни в Болонському процеа дае но-вий поштовх модернГзацГ! освГти в аспектГ вдоско-налення форм освГтнього процесу, перебудови ста-ндартГв, навчальних планГв Г програм та !х гармонГ-зацГ! з европейськими аналогами. Суттева модершзащя вимагае вГд дисциплши мовного циклу, яш повинш давати реальну мовну подготовку, необхГдну студентам у професГйнГй дГяльностГ.
Навчання на блочно-модульнГй основГ може успГшно застосовуватися в навчаннГ Гноземних мов. Наприклад, використання шдиввдуальних або пар-них проекпв може застосовуватися на основГ бло-чно-модульного навчання. У сучаснш вищш школ особлива увага придГляеться проблеми оцГнювання навчальних досягнень студенпв, в тому числГ - си-стемГ безотметочного ощнювання. Одна з основних
153
завдань системи освгга - переор1ентащя на подготовку людини, самостшно вибирати шдиввдуальну траекторш розвитку у в1дпов1дност1 з1 сво!ми зд1б-ностями i можливостями, в1дпов1дально приймати ршення i точно, ефективно, розумно чинного в су-часному мшливому свт. Пошук нових технологш навчання шоземним мовам зумовлений низкою об-ставин: по-перше, ефективнють навчання шозем-них мов за традицшною системою в значнш м1р1 не ввдповщае сучасним вимогам до р1вня знання мови. По-друге, розширення економ1чних, полпичних i культурних зв'язшв Укра!ни з закордонними кра!-нами актуатзувало потребу в якюному викладанш шоземних мов у вищш школ1, яка мае бути направлена на розвиток шзнавально! активносп, творчих зд1бностей студенпв, на формування у студенпв знань i якостей, необхвдних для функцюнування за межами власно! кра!ни в умовах штеграци европей-сько! освгга.
Список лггература
1. Нацюнальна доктрина розвитку освгга Ук-ра!ни в ХХ1 ст. Освпа Укра!ни. 2002. № 33. С. 3.
2. Ветохов О. М. Психолого-педагопчна характеристика основних сучасних методичних тд-ход1в до навчання шоземних мов. Педагопка i пси-холопя. 2005. № 2. С. 89-97.
3. Гончаренко С. У. Змют освгга. Педагопка толерантности 1997. № 1-2. С. 26-33
4. Мова i культура. Матер1али п'ято! м1жна-родно! науково! конференци в 5-ти томах. Проблема гумашзаци i культуролопчний шдх1д. Ки!в, 1997. Т. 5. 245 с
