CC BY
30
14. Мацько Л. I. Культура украшсько! фахово! мови: Навч. поабник / Любов 1вашвна Мацько, Лариса Впстор1вна Кравець. - К.: Акадс\пя. 2007. - 360 с.
15. Пирс Ч. Логические основания теории знаков / Пер. с англ. В. В. Кирюшенко, М. В. Колопортина; послесл. В. Ю. Сухачева / Чарльз Пирс. - СПб.: Лаборатория метафиз. исслед. филос. факультета СПбГУ; Алетейя, 2000. - 352 с.
16. Потебня А. А. Мысль и язык / Александр Афанасьевич Потебня. - К.: СИНТО, 1993. - 240 с.
17. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2-х т. / Сергей Леонидович Рубинштейн - М.: Педагогика, 1989. - Т. 1. - 488 с.
18. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Сощяльна дифсрснщящя укра1нсько1 мови / Леся Ставицька. -К: Критика, 2005. - 464 с.
19. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию / Фердинанд де Соссюр. - М.: Прогресс, 1977. - 695 с.
20. Ухтомский А. А. Интуиция совести: Письма. Записные книжки. Записки на полях / Отв. ред. А. С. Батуев; сост. Л. В. Соколова, Г. М. Цурикова, И. С. Кузьмичева; прим. Л. В. Соколовой / Алексей Алексеевич Ухтомский. - СПб.: Петербургский писатель, 1994. - 527 с.
21. Ушакова Т. Н. Семантика речи: имя, слово, высказывание / Татьяна Николаевна Ушакова // Психология: Журнал Высшей школы экономики. - 2005. - Т. 2. - № 1. - С. 4-26.
22.Фреге Г. Смысл и денотат / Готлоб Фреге // Семиотика и информатика - М.: Винити, 1977. -Вып. 8.-С. 181-210.
23. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / Мишель Фуко. - СПб.: А-сас1. 1994. - 407 с.
24.Хомский Н. Картезианская лингвистика. Глава из истории рационалистической мысли / Пер. з англ.; предисл. Б. П. Нарумова / Ноам Хомский. - М.: КомКнига, 2005. - 232 с.
25. Юнг К.-Г. Структура и динамика психического / Карл-Густав Юнг. - М.: Когито-Центр, 2008. - 420 с.
УДК 378Л 4
I. П. ДРОЗДОВА
ЗМ1СТ ТА ОСНОВШ ШДХОДИ ДО НАВЧАННЯ УКРАШСЬКО! МОВИ ЯК ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТ1В НЕФ1АОАОГ1ЧНОГО ПРОФ1АЮ ВИЩ01 ШКОАИ
Дослгджуються змгст еикладання та основы тдходи до навчання укратськоХ моей у вищш школг як основы формуеання професшног компетенцп студентгв нефшологгчного ВИЗ. Зазначено, що ргвень готовност/ студентгв до засвоення знанъ 31 спецгальностг за допомогою необхгдних комунжативних умть досягаетъся застосуванням цШсно'1 системы критерие вгдбору змгсту / технологи формуеання професшного мовлення украшською мовою. Визначена логгчна послгдовнгсть вгдбору й обтрунтування етате / методгв розеитку професшного мовлення фахгвцгв.
К:ш>чо(п слова: змгст еикладання укратсъкоЧ моей, професшна компетенттстъ, професшно-оргентований тдхгд, професшт якостг моеця.
И. П. ДРОЗДОВА
СОДЕРЖАНИЕ И ОСНОВНЫЕ ПОДХОДЫ К ОБУЧЕНИЮ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА КАК ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ НЕФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ
ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ
Исследуются содержание преподавания и основные подходы к обучению украинского языка в высшей школе как основы формирования профессиональной компетенции студентов нефилологического вуза. Отмечено, что уровень готовности студентов к усвоению знаний по специальности при помощи необходимых коммуникативных умений достигается применением целостной системы критериев отбора содержания и технологии формирования профессиональной речи на украинском языке. Определена логическая последовательность отбора и обоснования этапов и методов развития профессиональной речи специалистов.
Ключевые слова: содержание преподавания украинского языка, профессиональная компетентность, профессионально-ориентированный подход, профессиональные качества говорящего.
LP. DROZDOVA
MAIN APPROACHES ТО EDUCATION AS THE BASIS OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE DEVELOPMENT FOR THE STUDENTS OF NON-PHILOLOGICAL PROFILE OF THE HIGHER SCHOOL
The article deals with the teaching content and main approaches to Ukrainian language teaching in universities as the basis of professional competence development of university students of non-philological profile higher educational establishments. We pointed out that the students' level of readiness to acquire knowledge in speciality by means of necessary communicative skills is attained with the help of integral content selection criteria system and the technique of development ofprofessional Ukrainian speech. Having determined the system of learning content functions, we suggested the logical sequence of selection and grounding of stages and methods of the specialists' professional speech development.
Key words: Ukrainian language teaching content, professional competence, professionally oriented approach, professional qualities of a speaker.
Сучасний шформацшно насичений темп життя потребуе використання нових, вщповщних йому навчальних методик у cc|)cpi освгги, в тому числ1 у вшцш школг Найнов1ип досягнення у психолшгвютищ розкрили мехашзми багатьох явищ, що стосуються комушкацп в р1зних сферах людсысо1 д1яльносп, зокрема тих II аспектов, яю з'ясовують психолопчно-педагопчш та методичш аспекта навчального процесу, допомагають оргашзовувати усшшне засвоення мате pi ал у. Вис в ¡тлимо витоки методологи, змют осиовш шдходи й прииципи, обгруитуемо BHoip методики навчання профсаиного мовлеиия студенев ВИЗ нефполопчного профшю.
Основою вдоскоиаления навчального процесу у нефшолопчному ВИЗ е системний шдхщ до оценки можливих pinieHb завдань навчання. За ухвалення ртаення суб'ективш оцшки педагога мають бути шдпорядкованими об ективносто ршення. що випливае з аналпу повно! та достов1рно1 шформацн про законом1рносп функцюнування цшюно! системи. Hapaji ж вдеться про систему навчання профса йно го мовлення студенпв-нефшолопв.
Метою статт1 е дослщження основних шдход1в до навчання i змюту викладання украшсько! мови у вищш школ1 як основи формування профса йно! компстснцп студент ¡в нефшолопчного ВИЗ.
У педагопчнш niTeparypi запропоновано р1зноман1тш шдходи щодо вдосконалення педагопчних систем i процеав [2; 3; 5; 6; 8; 9; 10; 12]. У цих дослщженнях визначено вдосконалення процесу навчання як такого управлшня, що оргашзоване на ochobI Bccoiмного врахування законом! рностсй. принцип1в навчання, сучасних метод ¡в i форм з метою досягнення найефектившшого функц1онування вказаного процесу. 1нтенсивно розвиваються технологи навчання, зор1ентоваш на розвиток особистост1 учшв i студент!в. В основ! цього лежить едшеть мети загальноосв1тнього та ирофеслйно спрямованого навчання за демократизацн умов розвитку ocoOHCTOCTi студент! в. Основними характеристиками застосування сучасних ¡нформац1йних технолопй е можлив1сть диференщацн та ¡ндив1дуал1зацй' навчання, а також можливють розвитку творчо! шзнавально! активное^ тих, хто навчаеться [1, с. 13].
Вщб1р зм1сту навчального матер1алу щодо навчання профса йного мовлення як складово! професшно! компетенщ! студент1в-неф1лолопв е складною й актуальною проблемою. II достижению присвячеш пращ вчених у галуз1 дидактики i методики викладання [4; 7; 16; 20]. У вир1шенш и id проблеми науковщ особливу увагу прид1ляють розробщ й обгрунтуванню принцишв вщбору зм1сту матер1алу на рпних р1внях (профес11 i спещальност1, навчального предмета тощо). Однак принципи вказують тшыси загальш напрямки робота з формування змюту осв1ти.
У методищ викладання мов, у тому числ1 украшсько!, найб1льш охоплюючим шдходом, який вщображае специф1ку украшсько! мови як навчального предмета, вважаеться комушкативний (О. Леонтьев, Ю. Пассов, I. 31мняя, О. Бшяев, Л. Паламар, М. Пентилюк, К. Плиско), що розглядае навчання сшлкування як навчання д1яльносп, характеризуеться
дослщженням шзнавально! д!яльносп суб'екпв навчання, а також проблем формування системы знань тих, хто навчаеться.
Сьогодш комушкативний напрямок у навчанш мовам в1др1зняеться зростаючою увагою до особистосп студента. Основш положения особист1сно-ор1ентованого шдходу сформульовано I. Бехом [19 с. 80]. Процес оволодшня украшською мовою, збагачений даними когштивно! психологи. перетворюе навчання в навчальний процес, на будь-якому еташ роботи якого мають бути зад1яш розумов! зд1бносп студенпв.
Сучасна модершзащя ор1ентуеться на збереження фу ндамс нтал ь ност1 осв1ти й одночасне шдсилення И практично!, д1яльшсно1 спрямованосп, тому передбачаеться, що система обов'язкового формування знань, умшь i навичок буде зам ¡не на набором компетентностей (комплексом компетенцш, яю мають стати у подалыпому засобом розвитку студенпв). Отже, можна сказати, що модершзащя осв1ти буде здшснюватися з позицш компетентшено-д1яльшсного пщходу.
Сутшсть такого шдходу полягае в тому, що оновлений змют осв1ти буде основою формування компетентностей (або комплексу компетентностей) студенпв, а процес засвоення вщбраного змюту матиме д1яльшсний характер. Компетентность яю формуються, мають певш характсрн1 ознаки. Вони, по-перше, багатофункцюнальш, оскшьки можуть реал1зовуватись у повсякденному жита студент ¡в для виршення рпномаштних проблем i профеайних завдань, для використання сощальних ролей тощо; по-друге, надпредметш й мiждиcциплiнapнi; потрете, забезпечують подалыпий i нтслс ктуальний розвиток студенпв, !х мислення, самоощнку, саморсфлекаю: по-четверте, багатом1рнк тобто можуть бути охарактеризован! з позицш розвитку розумових зд1бностей студент ¡в i розвитку р1зних умшь, зокрема й штелектуальних.
Одним ¿з завдань модершзацн осв1ти е визначення ключових компетенцш (компетентностей) на мiжднециплi нарнi й i м1жпредметшй ochobI. Якщо для загальноосв1тньо1 школи це будуть основи компетенцш i мшмально достатшй р1вень сформованосп компетенцш для життя людини в суспшьств!, то для вищо1 - комушкативно-достатшй р1вснь сформованост! Bcix компетенщй у базовому Bapiami вищого ступеня навчання i профшьно-просунутий р1вень, безпосередньо пов'язаний з професшним мовленням.
Володшня мовою профеайного сшлкування - це не тшьки сформовашсть мовно! компетенцн (норми сучасно! украшсько! л1тературно1 мови, фахова терм!нолопя, специфша побудови синтактичних конструкцш, текст та дискурс), а й умшня використовувати щ знания на практищ, поеднувати вербальш та невербальш засоби сшлкування вщповщно до мети, ситуацн сшлкування, тобто досконала сформовашсть комушкативних навичок.
Вивчення основоположних наукових ¡дсй. закладених у розробку того чи шшого шдходу, показуе, що компетентшсно-д1яльшсному, мстодолопчному шдходу до осв1ти вщповщае комушкативно-когштивний шдхвд до навчання украшсько! мови у вшцш школи який може розглядатись як меташдхщ, ¡нтегративний пщхщ. BiH дае змогу теоретично обгрунтувати проблеми цшеполягання, вщбору змюту навчання, ор1ентоваш на формування р1зних компетенщй, виршити проблеми оргашзацн вщбраного змюту i послщовност1 його вивчення, обгрунтувати питания пошуку таких cnocooiB пред'явлення i трену вання матер1алу, призначеного для освоения студентами, що враховували би професшно-комушкативш й шзнавальш потреби студент ¡в рпних курсив щодо навчання i навчальш умови.
Цей шдхщ забезпечуе студентам уевщомлене засвоення вщомостей (матер1алу) профеайного характеру, що розвивае шзнавальш зд!бносп й ¡нтсрсси студент!в. а також !хш особистюш якост1, opieHTOBaHi на особистюну активнють, пошук, творчють. Комушкативно-когштивний тдхщ до навчання украшсько! мови зможе реал!зувати концептуальну !дею модершзацп процесу навчання: забезпечити оволодшня д!яльнютю (комун!кативною) завдяки формуванню комплексу компетенщй у д!яльнюному режим! з ор!ентащею на можливост!, зд1бностк потреби й особистюш якост! студент!в того чи !ншого курсу (ступеня навчання) р!зного фаху, а також в opiemmui на максимальний розвиток особистосп студента, його активност!, творчосп у визначених умовах навчання.
Умови навчання i «заданий» результат навчання визначаються Держав ним стандартом. На нього ор!ентуються програми з укра!нсько! мови для ВИЗ нефшолопчного проф!лю, що останшм часом обмежуються осв!тньо-квал!ф!кацшною характеристикою (ОКХ) спещальностг
В шй подаються вимоги до шдготовки фаивщв з украшсько! мови та осв1тньо-професшна програма (01111) спещальносп, в якш пропонусться змют тем з мови для навчання студа-тв. що визначають кшыасть годин та обсяг дисциплши мовного напрямку («Дшова украшська мова», «Украшська мова профса йного спшкування», «Украшська мова за профса йним сирямуванням») на нефшолопчних факультетах ВИЗ. За цими документами робляться навчальш та poooni програми за факультетами. Якщо ОКХ та 01111 за факультетськими напрямами навчання не передбачено, то вони дублюються за сум ¡жни ми с пс и i ал ь ностя м и.
Комушкативно-когштивний шдхщ до навчання складае, з одного боку, теоретичне обгрунтування комушкативно! технологи навчання украшсько! мови, тобто виршення таких методичних питань, як вщб1р, оргашзащя, послщовшсть вивчення мовного i мовленневого матер1алу та cnocooiB пред'явления i тренування, що враховують комушкативш потреби студент ¡в певного фаху й умов навчання. 3 шшого боку, цей шдхщ забезпечуе свщоме засвоення знань i вщомостей мовного, мовленневого та профса йного характеру, яю задовольняють i розвивають шзнавальш штсрсси й запити особистосп студенев, що формуються, на м1шмальному piBHi для задоволення комушкативно важливих профсайних потреб. Це дае змогу змшювати форми д1яльносп, зосереджуючись на вузлових проблемах, яю потребують повсякденно! уваги.
Ниш у вищш школ1 все послщовшше здшснюеться комушкативно- когштивна спрямовашсть навчання украшсько! мови з урахуванням ор1б:нтацп на майбутню профса ю студента. Це зумовлюе вироблення у студент1в потреби й здатност1 використовувати украшську мову як 3aci6 сп1лкування та 3aci6 отримання ¡нформацй'. зокрема науково-навчально! i профсслйно!'.
Реал1защ! комушкативних щлей сприяе таке побудування дш викладача i студент1в, що спрямоване на р1шення наступних основних завдань:
- зростаюче застосування вщпрацьованого й автоматизованого у nponcci уп1знавання, запам'ятовування i тренування навчального матер1алу в комушкативних д1ях з метою отримання шформацн за фахом;
- активне залучення студенев до комушкативно! д1яльностк що в1дбуваеться украшською мовою в усшй i писемшй формах.
Для побудування комушкативно-когштивного навчання укра!нсько! мови необхщно, щоб педагог1чне кер1вництво викладача було спрямоване на вироблення у студенпв умшня самост1йно й активно виршувати комушкативн1 завдання. Цьому сприяе насамперед встановлення Ясного зв'язку Mi ж розвитком мовленневих ум1нь студенев, з одного боку, i розумових та техшчних прийом1в роботи, з шшого.
Важливим фактором ефективност1 формування профса йного мовлення е визначення !! адскватносп зм1сту. Науковий доробок учених, власний педагопчний досв1д та досв1д шших викладач1в-практиклв переконують у тому, що до змюту викладання укра!нсько! мови з метою профса йного мовлення мають входити таю компоненти: 1) прагматичний - формування в студент ¡в комушкативних умшь i навичок; 2) гноссолопчний - розширення в студент! в знань про загальш законом1рност1 розвитку украшсько! мови, питания лексики, фразеологп, фонетики, граматики, професюнального мовлення, терм1нолог1чно! лексики тощо; 3) аксюлопчний - розвиток у студент!в цшшсних ор1ентац1й i мотив1в д1яльност1.
Апл1кативний анал1з вищеназваних шдход1в щодо курсу укра!нсько! мови призв1в до необх1дност1 визначення наступних критсрпв формування зм1сту останнього: в1дносно! повноти; niTicHOCTi: типовост1; в1дпов1дност1 вимогам мовно! i мовленнево! профсслйно! практики (нараз1 й ринку npani). основним напрямкам розвитку педагопчно! науки й лшгводидактики; вар1ативност1.
Щодо критер1ю i HBapiaHTHOCTi. описаного в працях з Teopii формування зм1сту навчання, то в орган1защ! л1нгводидактичних комплексов в1н може бути застосований лише для вщбору метод ¿в викладання, тобто е зовшшшм щодо змюту й не може здшенювати на нього вплив.
У рамках розроблено! нами концепцн взаемозв'язку сучасного ринку пращ з шдготовкою студент! в нефшолопчних спец1альностей з украшсько! мови з метою формування профса йного мовлення реатзуеться посередництвом профса йно-ор1ентованого п1дходу до формування зм1сту i дидактично! технологи навчання украшсько! мови у вищш школь Ця теза спираеться
на загальну законом1ршсть оргашзаци навчальних дисциплш профса иного циклу, виведену В. Ледньовим: ¡нвар1ант дисциплши визначаеться двома основними факторами — структурою д1яльност11 структурою сукупного об'екта вивчення.
3 урахуванням цього визначальними для навчання украшсько! мови у вищш школ! нефшолопчного профшю е:
1) характер упливу загально! 1 майбутньо! професшно! д1яльност1 на змют, вщб1р й оргашзащю навчального мовного матер1алу;
2) моделювання в навчальному пропса ситуащй сшлкування 1 способ ¡в формування мовленневих умшь у студенпв-нефшолопв;
3) способи 1 прийоми управлшня 1хньою навчальною д!яльнютю на заняттях ¡з викладачем 1 в самостшнш робота
Спираючись на дослщження в цш галуз1, можна визначити певш напрямки в проекту ваншзмюту.
По-перше, змют може бути засвоений тшьки в процес1 активно! д!яльност! суб'екта. Тож д!яльшсть е формою юнування й вираження зм!сту. Подання змюту на д!яльшсшй основ! дае можливють формування й розвитку системи д!яльносп тих, хто навчаегься, в предметному простор!.
По-друге, змют навчального предмета передбачае наявшеть об'екпв вивчення ! метод!в !х !нтер!оризац!!. При цьому методи е способами юнування ! вираження об'екпв вивчення, що проектуються зм!стом тдготовки. Отже, оволод!ння системою д!яльносп дозволяе суб'екту встановити взаемодда з будь-якими системами конкретного предметного простору.
По-трете, змют зв'язаний !з засобами юнування. У дидактищ розроблено декшька форм його подання, кожна з яких задае певну програму здшенення навчально-шзнавально! д!яльност!: словесно-описова, структурно-понятшна, системно-д!яльн!сна, блочно-модульна. Остання виступае в рол! прюритетного напрямку сучасно! оргашзаци змюту, а структурною одиницею тут е значимий фрагмент майбутньо! мовно-професшно! д!яльносп фах!вця.
Таке розум!ння змюту навчання дае можливють розроблювати комплекеш алгоритми розвитку мовно-мовленневого напряму профеайно! осв!ти, !нтегративш програми шдготовки з украшсько! мови за спещальшстю, а також !нноващйш шдходи до оргашзаци педагопчного процесу.
Загальною законом!ршстю системи оргашзаци змюту будь-якого дидактичного циклу е те, що вона визначаеться двома основними факторами - структурою д!яльност! ! структурою сукупного об'екта вивчення. На нашу думку, для спещально! осв!ти детермшуючою структурою д!яльносп е одна з часткових и структур, а об'ектом вивчення - галузь людсько! мовно!! мовленнево! практики, що в!дпов!дае профес!!, яка засвоюеться.
Враховуючи кшькють годин за програмою курс!в «Д!лова укра!нська мова», «Укра!нська мова профес!йного сшлкування», «Украшська мова за профес!йним спрямуванням» (вщ 36 до 54 годин аудиторних занять на р!зних факультетах), варто здшенювати щлеспрямований жорсткий в!дб!р профес!йно зор!ентованого матер!алу укра!нською мовою. При цьому необхщно ч!тко керуватися доц!льшстю пред'явлення студентам т!е! чи !ншо! професшно значимо! !нформащ! в рамках формування професшного мовлення засобами укра!нсько! мови.
ГПдвищсння р!вня готовност! студенев до засвоення знань з! спец!альност! необхщними сучасному фах!вцев! неф!лолопчного проф!лю комушкативними ум!ннями мае досягатися застосуванням цшюно! системи критер!!в вщбору зм!сту ! технолоп! формування профес!йного мовлення украшською мовою.
На основ! анал!зу гносеолопчних корешв профес!йно! тдготовки студенев нефшолопчного проф!лю ВНЗ з укра!нсько! мови й актуальних вимог до навчання з'ясовано, що в основ! вдосконалення процесу формування професшно! украшськомовно! компетентност! майбутшх фах!вщв мае лежати система критерив в!дбору зм!сту ! технологи тдготовки з украшсько! мови, яка поеднуе наступш критери: в!дносно! повноти; подвшно! детерм!нащ! зм!сту осв!ти (структурою майбутньо! професшно! д!яльносп ! структурою украшсько! мови); подвшного входження базисних компонент!в (!мпл!цитного й ап!кального) в структуру змюту тдготовки; вщповщносп основним напрямкам розвитку профес!йно! педагог!ки ! л!нгводидактики; типовост!; функщонально! повноти; репрезентативносп й вал!дност! мовного матер!алу, що вщбираеться (в!дносно сфер, тематики ! ситуац!й профес!йно! комушкащ!);
ефективност1 засоб1в мотивацп студент ¡в до засвоення комушкативних умшь 1 до майбутньо! профссшно! д1яльност1, яю входять у змют 1 технолог!ю.
Введения у визиачеиу нами систему критерпв вщбору критерда функцюнально! иовноти вимагае розгляду питания про функцп змюту оевгги р1вном1рно з критер1ями, що визначають щльовий вщб1р змюту. Ид функщею осв1ти ми розу\пемо його штегративну характеристику, яка формуе спещальну спрямованють навчально! д1яльност1 в заданих умовах здшенення педагопчного процесу. Вважаемо за необхщне говорити про змют спещально! осв1ти, осклльки контент у к р а!' н с ь к о м о в н о!' шдготовки ми анатзуемо з позицш профссшно-прагматичного. а не суто фшолопчного шдходу.
В педагопщ поняття «змют» найчастше вживаеться у словосполученш «змют осв1ти». Це, як зазначае С. У. Гончаренко, «система наукових знань про природу, сусшльство, людське мислення, практичних умшь 1 навичок та способ!в д1яльносп, доевщу творчо! д1яльност1, св1тоглядних, моральних, естетичних щей та вщповщно! поведшки, якими повинен оволод1ти учень у процес1 навчання» [11, с. 137].
Под1бш прюритети формуються в рамках професшно-прагматичного шдходу 1 групуються залежно вщ ступеня значимосп певних функцш для формування особистосп випускника нефшолопчно! спещальност1 ВИЗ. Значимють же функцш визначаеться комплексом вимог сучасного ринка пращ до якостей особистосп под1бного фах1вця.
Biдпoвiднo до вказаного пiдxoдy, ми виокремили три групи функцш змicтy ocвiти: основоположт, допом!жт, службовг. В 1х межах визначено функцй, рсалгзашя яких мае здшснюватися з можливо повним шдкоренням щлям процесу професшно! шдготовки й удосконалення профссшного мовлення засобами украшсько! мови 1 професшно! компетентносп студ екпв-не ф1 лолопв.
Основоположш функщ! (функцй першо! групи):
1) дтово-формувалъна - формування конкретних умшь \ навичок;
2) спецгалгзуючи - воображения специф1чних рис функщональних одиниць д1яльност1 фах1вця, шдготовка якого ведеться посередництвом конкретного змюту, що формуеться; якщо ми говоримо про змют формування 1 розвитку професшно го украшськомовного мовлення, то частковим випадком спещал1зуючо! функцп можна розглядати й лсксиколопчну. яка мае на уваз1 формування термшолопчного запасу фах1вця, знания мови фаху 1 п р о ф с с 1 о нал ¡ з м \ в тощо;
3) когттивно-розвивалъна - спещально розроблеш заходи, спрямоваш на сприяння штслсктуального розвитку студента, формування професшно! компетентносп \ мовно! особистосп засобами укра!нсько! мови, створення профссшно-мовно! картини св1ту \ поступове оформления профссшного ментаттету фах1вця.
Додатков1 функцй' (функцй' друго! групи):
1) мотивуючо-оргентувальна - створення мотиващйного компонента особистосп перспективного фах1вця та його ор1ентованосп на майбутню профссшну д1яльшсть 1 епшкування укра!нською мовою;
2) загальнопрофесюналгзуюча - продовження формування професшно значимих якостей особистосп майбутнього фах1вця, передуам комушкативно! активное^ в широкому сснсг зокрема мовленнево!;
3) аналтична - втшення функщональних одиниць д1яльносп. що входять до кватфшацшно! характеристики фах1вця, \ д1агностика потреб ринку пращ, пов'язаних з украшськомовним компонентом професшно! д1яльносп.
Службов1 функщ! (функщ! третьо! групи):
1) антщипалъна - впровадження у процес шдготовки елеменпв, сформованих через посередництво змютово-цшьового передбачення потенщйних вимог ринку пращ, сусшльних потреб у професшно-ор1ентованому епшкуванш тощо;
2) узагалънювалъно-систематизувалъна - узагальнення \ систематизащя мовного матер1алу, необхвдного для формування й розвитку профссшного мовлення студенпв;
3) тформацтна - розширення всередиш \ позапрофссшного кругозору, зокрема мовного.
Визначеш функщ! змюту навчання обгрунтоваш в загальному в игл яд 1 в концепцй' профссшного становления в рамках теорп психологи профссш [13; 15; 17; 21; 23]. Згщно з щею
концепщею компонентами профссшно зумовлено! структури особистосп е: профссшна спрямовашсть; профссшна компетентшсть; профссшно важлив1 якостк досконале профссшнс мовлення, що передбачае знания мови професи, 1 професшно значим! психоф!зюлопчш властивост1; культуру мовлення; професшний ментал1тет — усе те, що формуе досконалу модель фах1вця.
Оскллькп мова е критер1ем р1вня культури людини, то в нш яскраво розкриваеться сутшсть людсько! особистосп. Тому головну увагу слщ придшяти формуванню таких профссшнпх якостей мовця (складових модел1 фах1вця), як самостшний 1 креативний склад мислення; ор1ентащя в мовнш ситуаци; спрямованють на сшврозмовника; мовна пам'ять; правильний 1 доречний доб1р мовних засоб1в; правильна побудова висловлювання (дискурсу); прогнозування рсакцп сшврозмовника; належна дикщя, умшня слухати тощо.
Другий компонент передбачае актуалпашю здобутих рашше мовних знань з акцентом на особливосп функцюнування у сфер! профссшно! д!яльносп [22, с. 21].
Третш компонент зор1ентований на з'ясування поняття тексту або дискурсу, 1х побудови, оскллькп взаеморозумшня в мовному профссшному сшлкуванш залежить вщ способу подання ¿нформаци, власне вщ особливостей тексту в аспект! подш або мовлення як ц1 леспрямовано!' соц1ально! д11 чи компонента взаемоди людей 1 мехашзм1в 1х свщомост1.
Визначивши систему (¿ерарх1ю 1 парадигму) функцш зм1сту навчання, можемо запропонувати лопчну пocлiдoвнicть вiдбopy й обгрунтування eтaпiв i мeтoдiв формування та розвитку професшного украшськомовного мовлення фах1вщв. По-перше, функщ! зм1сту значною \прою визначають етапи (ступен1) навчання. По-друге, ми вибираемо л1нгводидактичш методи вщповщно до типових ознак 1 контенту функцш змюту. Вважаемо оптимальиим способом досягнення мети ефективиого формування профссшпо!' компетеитност1 студент1в-неф1лолог1в створення перспективного дидактичного комплексу з формування, розвитку й удосконалення профсслйного мовлення засобами украшсько! мови. Нами запропоновано взаемопов'язаш концспцп шдвищення ефективност1 навчання украшсько! мови 1 комплексно! профес!йно! п!дготовки з розвитку професшного мовлення студенпв-нефшолопв, враховуючи сучасн! вимоги Болонського процесу ! кон'юнктуру ринку прац!.
Модершзащя осв!ти передбачае зм!ни щлей ! планованого результату осв!ти, скорочення обсягу обов'язкового змюту, змшення метод!в ! технолопй засвоення зм!сту на вс!х р!внях навчання, !ндив!дуал!зац!ю процесу навчання, можливють вар!ативних систем осв!ти. Вщповщно до цього предметом зм!н будуть стандарта, програми, навчальш плани. Однак оскшьки зовн!шня сторона орган!защ! навчального процесу оргашчно пов'язана з внутршньою, зм!стовно-процесуальною, то одна ! та ж форма навчання може мати р!зну зовшшню модиф!кащю ! структуру залежно в!д завдань ! метсдав навчально! робота.
Систематизац!я !снуючих у методищ аспект ¡в комушкативно-д!яльшсного, особист1сно-д!яльшсного та комун!кативно-когн!тивного шдход!в ! додаткових методичних принцип!в та !х штерпретащя в умовах нових вимог до навчання за принципами Болонсько! декларацп ! ново! парадигми мовно! осв!ти дозволяе ч!тко окреслити, систематизувати й обгрунтувати профес!йно-ор!ентований зм!ст навчання украшського мови за фахом студенев.
Л1ТЕРАТУРА
1. Акимов М. К. Индивидуальность учеников и индивидуальный подход / М. К. Акимов, В. Т.
Козлова. — М.: Знание, 1992. — 78 с.
2. Алексюк А. М. Педагопка вищо! освгги Украши: ютор1я, теор1я / А. М. Алексюк. — К.: Либадь,
1998, —557 с.
3. Артемчук Г. I. Вища школа Украши: реальшсть I тенденцп розвитку / Г. I. Артемчук, В. В.
Попович, Г. Г. Слчкарснко. — К.: Ленви, 2004. — 176 с.
4. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К.
Бабанский. —М.: Педагогика, 1982. — 192 с.
5. Бабич Н. Д. Лшгво-психолопчш основи навчання I вивчення мови / Н. Д. Бабич. — Чершвщ: Рута,
2000. — 175 с.
6. Барановська Л. В. Навчання студенпв професшному сшлкуванню / Л. В. Барановська. — Бша
Церква: Бшоцерк. держ. аграр. ун-т, 2002. — 256 с.
7. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебного процесса подготовки специалистов
/ В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. — М.: Высш. школа, 1989. — 144 с.
8. Бшяев О. М. Методика вивчення украшсько! мови / О. М. Бияев. В. Я. Мельничайко, М. I. Пентилюк. — К.: Рад. школа, 1987. — 245 с.
9. Вггвицька С. Основи педагопки вищсн школи: шдручник за модульно-рейтинговою системою навч. для студ. мапстратури / С. Вггвицька. — К.: Кш'в. центр навч. л1т-ри, 2006.— 384 с.
10. Галузинський В. М. Основи педагопки та психологи вищо! школи в Украпп / В. М. Галузинський, М. Б. бвтух. — К.: 1нтел, 1995. — 166 с.
11. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. — К.: Либадь, 1997. — 272 с.
12. Ильина Т. Д. Педагогика / Т. Д. Ильина. — М.: Просвещение, 1984. — 378 с.
13. Зеер Э. Ф. Психология профессий: учеб. пособие / Э. Ф. Зеер. — Екатеринбург : Изд-во Урал. гос. проф.-пед. ун-та, 1997. — 244 с.
14. Зеньковський Ю. Креатившсть — фрактал сучасно! парадигми вищо! техшчно! оевгги / Ю. Зеньковський, Г. 1УПрськи\ // Вища ocbíth Укра1ни. — 2007. - № 3. — С. 14—20.
15. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения : учеб. пособие / Е. А. Климов. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. — 509 с.
16. Леднев В. С. Содержание образования : учеб. пособие / В. С. Леднев. — М.: Высш. школа, 1989. — 360 с.
17. Логинов В. В. Система подготовки и повышения квалификации инженерно-технических работников на промышленных предприятиях / В. В. Логинов. — К., 1977. — 45 с.
18. Маркова А. К. Психология обучения подростка /А. К. Маркова. - М.: Знание, 1975,- 64 с.
19. Педагопчш технологи: теор1я i практика: навч.-метод. поабник / за ред. проф. М. В. Гриньово!. — Полтава: ACMI, 2006. — 230 с.
20. Петровский В. А. Личность в психологии : парадигма субъективности / В. А. Петровский. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. — 512 с.
21. Семеног О. М. Професшна компетенцш майбугньош вчителя украшсько! мови i лператури / О. М. Семеног // Украхнська лпература в загальнооевпнш luicuí. — 2003. — № 4. — С. 2—5.
22. Сухопар В. Термшолопчна компетенщя як складова мовно! культури фах1вщв / В. Сухопар // Гумаштарна оевгга в техшчних вищих навчальних закладах: зб. наук, праць фак-ту лшгвютики Гуман. íh-ту Нац. aeiau. ун-ту. — К, 2005. — Вип. 11. — С. 18—25.
23. Талызина Н. Ф. Пути развития профиля специалиста / Н. Ф. Талызина. — Саратов: Изд-во Саратов, гос. ун-та, 1987. — 173 с.
